Загальна характеристика організації економічного контролю

РЕФЕРАТ

на тему:

«ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО КОНТРОЛЮ»

Практичне здійснення покладених на економічний контроль завдань досягається за допомогою раціональної його організації. Поняття останньої багатогранне і включає: організаційні, форми трудових колективів та здійснення контролю; планування ревізій і перевірок; підготовку до ревізій і перевірок; організацію трудових процесів по здійсненню контрольних функцій, ревізійних процедур; організацію робочих місць, технічне їх оснащення; розподіл обов'язків між контролерами; форми спеціалізації та кооперування їх праці; інформаційне забезпечення; оформлення матеріалів ревізії та вжиття заходів щодо відшкодування матеріальних збитків і усунення виявлених недоліків; контроль за виконанням прийнятих рішень за результатами ревізії і перевірок.

Розглянемо основні елементи організації економічного контролю. Важливе значення має правильне визначення організаційної структури економічного контролю. Органи економічного контролю -- це колективи фахівців, які виконують контрольні функції. Такими органами можуть бути комітети, управління, відділи, групи, комісії, інспекції, лабораторії експертиз та ін. Кожний з них виконує конкретні функції і завдання. Організаційна структура економічного контролю, завдання і функції основних органів-економічного контролю викладені вище. Тут лише зазначимо, що важливим і принциповим питанням є визначення підпорядкованості і межі самостійності органів. Практика довела, що вища ефективність економічного контролю досягається за умови, коли контрольно-ревізійні органи виділені в самостійні структурні підрозділи і підпорядковані безпосередньо керівнику відомства або його заступнику. Зарахування ревізорів до штату бухгалтерій, як це має місце в багатьох випадках у системі відомчого контролю в сільському господарстві, не завжди себе виправдовує. Сильний контроль -- це незалежний контроль.

Організаційні форми практичного здійснення економічного контролю виділяють за певними ознаками. Так, централізовані і децентралізовані форми його організації виділяють за ознакою зосередження контрольно-ревізійного апарату у відповідній ланці галузевого управління. Централізованою є така форма, при якій контрольно-ревізійНий апарат зосереджений, починаючи з другого і наступних вищих ланок галузевого управління, тобто на рівні обласних управлінь.

Перевага централізованої форми полягає у можливості раціональнішого використання праці контрольно-ревізійних працівників, а також більшій об'єктивності економічного контролю. Недоліки -- певне послаблення контролю, зниження його оперативності зі сторони першої нижньої ланки галузевого управління.

Децентралізована форма організації економічного контролю характеризується зосередженням контрольно-ревізійного апарату на всіх рівнях галузевого управління, починаючи з першої ланки (районного управління сільського господарства і продовольства), її позитивною рисою є те, що контрольно-ревізійна робота проводиться органом галузевого управління кожного рівня, що підвищує його відповідальність за забезпечення законності і доцільності використання ресурсів на підпорядкованих підприємствах. Однак у цьому випадку знижується його об'єктивність і якість через відомчу залежність. У сільському господарстві відомчий контроль децентралізований.

За ознакою кількісного складу виконавців розрізняють колективні й індивідуальні форми контролю. При колективній формі ревізії і перевірки здійснює група виконавців (бригада, група). Вона може застосовуватися при проведенні не тільки комплексних ревізій, а й некомплексних. В останньому випадку до складу контрольно-ревізійної групи (бригади) входять фахівці обліково-фінансового профілю.

При комплексних ревізіях до складу бригади входять, крім контролерів-ревізорів, агрономи, зооінженери, ветлікарі та інші спеціалісти.

Колективна форма має значні переваги перед індивідуальною, бо забезпечує поєднання роботи більш і менш досвідчених працівників, а також спеціалістів різного профілю і здібностей, а отже, раціональне кооперування праці.

При індивідуальній формі перевірки виконують окремі спеціалісти. Вона застосовується на невеликих підприємствах, при проведенні тематичних ревізій, перевірці спеціальних завдань.

Змішані і незмішані форми організації контролю виділяються за ознакою участі в проведенні ревізій і перевірок різних органів контролю. Перша характеризується тим, що в проведенні ревізій і перевірок беруть участь різні органи контролю (відділи відомчого контролю, державної контрольно-ревізійної служби, ревізійна комісія підприємства та ін..). Такі ревізії відзначаються особливо високою ефективністю, оскільки забезпечують кваліфіковану і всебічну перевірку всіх сторін виробничо-фінансової діяльності й об'єктивну оцінку стану справ, скорочення кількості перевірок і ревізій на підприємствах, в організаціях. Ця форма контролю передбачена нормативними актами регулювання як відомчого, так і позавідомчого контролю.

При незмішаній формі контроль здійснює один орган економічного контролю.

Вибір певної форми контролю залежить від конкретних обставин і потреб. Водночас поєднання різних форм контролю -- важлива умова його високої результативності.

Важливою умовою раціональної організації економічного контролю є систематичне впровадження елементів наукової організації праці (НОП). Основний її напрям -- спеціалізація і кооперування праці контролерів, особливо в поєднанні з централізованою формою контролю. Багатогалузеві сільськогосподарські підприємства вимагають універсальності знань, високої кваліфікації контролерів і ускладнюють роботу. Дані вимоги задовольнити важко. Тому доцільно діяльність централізованого численного ревізійного апарату будувати на принципах предметного поділу праці або галузевої спеціалізації. При предметній спеціалізації за кожним ревізором закріплюють певну сукупність контрольованих операцій (кошти і розрахунки, товарно-матеріальні цінності, праця і заробітна плата та ін,). Галузева спеціалізація передбачає закріплення за ревізорами певних галузей і однотипних підприємств.

Кооперація праці досягається при колективній формі організації економічного контролю. Формування ревізійних бригад повинне здійснюватися на принципах поєднання працівників різної кваліфікації, досвіду роботи, психологічної сумісності тощо. Водночас необхідно чітко визначити функції кожного працівника, розробити посадові інструкції та розподілити обов'язки.

Значну увагу потрібно приділяти питанням організації робочого місця контролера, поліпшенню умов праці, побутового обслуговування та матеріального стимулювання. Від вирішення цих питань залежить закріплення кадрів на робочих місцях, заінтересованість у роботі, що сприяє підвищенню продуктивності праці контролерів.

Вивчення і поширення передових методів шляхом обміну досвідом на конференціях, нарадах, постійного ознайомлення з науково-технічною інформацією та зарубіжним досвідом, підготовка і підвищення кваліфікації кадрів (індивідуальне, бригадне, курсове) -- неодмінна умова раціонального використання праці ревізорів і досягнення високих результатів.

Особливо важливе значення має використання обчислювальної техніки в контрольно-ревізійній роботі. Завдання вдосконалення і піднесення ефективності економічного контролю не може бути вирішене при ручному збиранні й обробці контрольно-економічної інформації.

Новий перспективний напрям використання обчислювальної техніки для проведення контролю -- застосування персональних ЕОМ. Вони дозволяють створювати автоматизовані робочі місця контролера, яким можна вважати таке робоче місце, коли обчислювальна техніка дозволяє виконувати операції по обробці інформації автоматично, а для контролера залишається незначна частка ручних операцій і прийняття рішень. У цьому випадку обчислювальна техніка працює в тісній взаємодії з користувачем, який контролює її дії, змінює значення параметрів даних у ході обробки інформації, тобто робота проводиться в автоматизованому діалоговому режимі. Технічне забезпечення передбачає обгрунтований вибір обчислювальної техніки для створення АРМ, програмне та інформаційне забезпечення.

Комплекс програм повинен охоплювати всі регламентні запитальні задачі і мати програми типу «меню», розраховані на швидке програмування нових завдань, що виникають у процесі роботи. Паперові носії інформації замінюються магнітними дисками, стрічками (МД,,МС).

Специфічні особливості має інформаційне забезпечення АРМ. Воно охоплює розробку класифікаторів і кодування, застосування уніфікованих форм документації, пристосованих до обробки на обчислювальній техніці, про що йтиметься далі. Крім того, потребують впорядкування і конкретизації необхідні для контролю масиви інформації.

Важливе значення має нормативно-довідкова інформація (НДІ), яка включає різні довідкові, нормативні дані, розцінки, нормативи трудових і матеріальних витрат та ін. Виділення НДІ у вигляді бази даних дозволить уніфікувати організацію такої інформації на магнітних носіях, знизити трудомісткість обробки інформації, забезпечити точність і якість розрахунків.

Основне призначення функціональних підсистем контролю -- автоматизоване вирішення завдань з основних напрямів економічної, фінансової і виробничої діяльності, до яких належать: контроль витрат виробництва, касових і розрахункових операцій, фінансових результатів тощо. Віддаючи перевагу використанню комп'ютерів безпосередньо на. об'єктах контролю, слід визнати і доцільність їх використання в контрольно-ревізійному апараті для обробки актів ревізій, аналізу,складення звітності та ін.

Використання обчислювальної техніки дозволить на вищому рівні організувати економічний контроль, поліпшити якість і скоротити затрати праці на його проведення. Все це сприятиме створенню нової раціональної технології ведення контролю. Дана проблема повинна вирішуватися паралельно з проходженням контрольно-ревізійним апаратом необхідного курсу навчання по експлуатації обчислювальної техніки.

Крім обчислювальної техніки, в контрольно-ревізійній діяльності є потреба у використанні інших технічних засобів: пломбіраторів, фотоапаратів, ксероксів, друкарських машинок, засобів зв'язку, мікрокалькуляторів, магнітофонів тощо.

Інші елементи організації економічного контролю розглянуто в окремих параграфах.

Планування контрольної роботи -- важлива умова її раціональної організації. Обгрунтоване планування забезпечує краще використання контрольно-ревізійних кадрів, робочого часу на проведення ревізій і перевірок, сприяє поліпшенню управління контрольно-ревізійними органами.

Плани складають у кожному контрольно-ревізійному органі в кінці звітного періоду на наступний рік або квартал на основі попередньої інформації про контрольно-ревізійну роботу, стану справ на підприємствах та з урахуванням необхідної черговості проведення контролю на підприємствах і деяких нормативів.

У планах передбачають перелік усіх підприємств і організацій, які підлягають ревізії, вказують відомості про попередні ревізії та перевірки, а також планові показники: ревізійний період, час і вид проведення ревізій і перевірок, виконавців. При цьому враховують, що комплексні ревізії і перевірки на підприємствах і в організаціях повинні проводитися не рідше одного разу в два роки з обов'язковим залученням всіх необхідних спеціалістів підрозділів і служб управління сільського господарства і продовольства (комбінату, об'єднання тощо). Тривалість ревізії планують з урахуванням стану економічної діяльності, розміру і спеціалізації підприємств, періоду після останньої перевірки, але, як правило, не більше ЗО днів.

План складають виходячи з реальних можливостей контролера перевірити на належному рівні відповідну кількість підприємств (8--9 ревізій на рік). Певний резерв часу необхідно передбачити для здійснення непланових ревізій, тематичних перевірок за вимогою правоохоронних та вищих органів управління, а також на підготовку до ревізій і перевірок та контролю за виконанням рішень, прийнятих за результатами попередніх ревізій і перевірок, проведення семінарів, нарад, на облік і звітність по контролю.

Насамперед планують ревізії і перевірки на тих підприємствах, в яких тривалий час їх не було, є сигнал про недоліки і зловживання або заяви на проведення ревізій за проханням керівництва через неблагополучну економічну ситуацію на підприємстві.

Кожна ревізія, передбачена в плані, повинна охоплювати період, починаючи з дати закінчення попередньої і закінчуватися на перше число, незалежно від дати її початку, тобто з першого числа початку по перше число кінця ревізійного періоду. Ця вимога забезпечує принцип безперервності контролю.

План складає начальник контрольно-ревізійного апарату, затверджує керівник органу, до складу якого входить підрозділ контролю. Строки проведення контролю та його виконавці розголошенню не підлягають, інспекції (ревізії та перевірки) повинні мати раптовий характер.

Для усунення паралелізму і дублювання строки проведення ревізій і перевірок на підвідомчих підприємствах і в організаціях узгоджують з відповідними органами й установами державного контролю (Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова інспекція та ін.). Зразок плану наводиться нижче.

Можуть бути й інші варіанти планів. Зокрема, рекомендують складати річний план з поквартальною розбивкою, в якому зазначають перелік підприємств, що підлягають ревізіям і перевіркам у плановому році, відомості про попередню ревізію і квартал проведення ревізії, а в доповнення до нього -- квартальний план, де вказують дату початку і закінчення ревізії, виконавців, затрати людино-днів та ін. Доцільність такого підходу до планування контролю зумовлена тим, що напередодні планового року важко передбачити, а головне забезпечити виконання заходів по конкретних показниках (дата, виконавці тощо).

Основні плани контрольної роботи доповнюють плануванням додаткових заходів: проведення нарад, семінарів, підготовка програм, рекомендацій по проведенню ревізій та перевірок, строки проведення цих заходів та виконавців. Перевага централізованої форми полягає у можливості раціональнішого використання праці контрольно-ревізійних працівників, а також більшій об'єктивності економічного контролю. Недоліки -- певне послаблення контролю, зниження його оперативності зі сторони першої нижньої ланки галузевого управління.

Децентралізована форма організації економічного контролю характеризується зосередженням контрольно-ревізійного апарату на всіх рівнях галузевого управління, починаючи з першої ланки (районного управління сільського господарства і продовольства), її позитивною рисою є те, що контрольно-ревізійна робота проводиться органом галузевого управління кожного рівня, що підвищує його відповідальність за забезпечення законності і доцільності використання ресурсів на підпорядкованих підприємствах. Однак у цьому випадку знижується його об'єктивність і якість через відомчу залежність. У сільському господарстві відомчий контроль децентралізований.

За ознакою кількісного складу виконавців розрізняють колективні й індивідуальні форми контролю. При колективній формі ревізії і перевірки здійснює група виконавців (бригада, група). Вона може застосовуватися при проведенні не тільки комплексних ревізій, а й некомплексних. В останньому випадку до складу контрольно-ревізійної групи (бригади) входять фахівці обліково-фінансового профілю.

При комплексних ревізіях до складу бригади входять, крім контролерів-ревізорів, агрономи, зооінженери, ветлікарі та інші спеціалісти.

Колективна форма має значні переваги перед індивідуальною, бо забезпечує поєднання роботи більш і менш досвідчених працівників, а також спеціалістів різного профілю і здібностей, а отже, раціональне кооперування праці.

При індивідуальній формі перевірки виконують окремі спеціалісти. Вона застосовується на невеликих підприємствах, при проведенні тематичних ревізій, перевірці спеціальних завдань.

Змішані і незмішані форми організації контролю виділяються за ознакою участі в проведенні ревізій і перевірок різних органів контролю. Перша характеризується тим, що в проведенні ревізій і перевірок беруть участь різні органи контролю (відділи відомчого контролю, державної контрольно-ревізійної служби, ревізійна комісія підприємства та іп.). Такі ревізії відзначаються особливо високою ефективністю, оскільки забезпечують кваліфіковану і всебічну перевірку всіх сторін виробничо-фінансової діяльності й об'єктивну оцінку стану справ, скорочення кількості перевірок і ревізій на підприємствах, в організаціях. Ця форма контролю передбачена нормативними актами регулювання як відомчого, так і позавідомчого контролю.

При незмішаній формі контроль здійснює один орган економічного контролю.