Органи державного економічного контролю

РЕФЕРАТ

на тему:

«ОРГАНИ ДЕРЖАВНОГО ЕКОНОМІЧНОГО КОНТРОЛЮ»

Економічний контроль здійснюють різні органи державного позавідомчого, відомчого, незалежного фінансового та громадського контролю. Він є однією з найважливіших функцій загальнодержавних органів України. Ними наділені органи державної влади й управління та спеціалізованого контролю.

Загальнодержавний контроль проводять Верховна Рада України через Президію та комісії; Президент України -- через облвиконкоми, комітети, комісії, ради та ін.; Кабінет міністрів України -- через міністерства, комітети, управління тощо.

Вищі органи виконавчої влади -- міністерства України, державні комітети, державні фонди в межах своїх повноважень і компетенції при одночасному виконанні інших функцій видають накази, розпорядження, інструкції з питань економіки та контролюють їх виконання.

Міжгалузеві економічні міністерства, державні комітети і служби наділені спеціальними контрольними функціями з різних проблем економіки. До них, зокрема, належать: Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Міністерство статистики України, Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова інспекція, Національний банк України, спеціалізовані банки, Державний фонд майна, адміністративні органи (Міністерство, юстиції, Міністерство внутрішніх справ. Генеральна прокуратура, Верховний суд та Вищий арбітражний суд України, органи спеціалізованого державного контролю, державні інспекції, комісії).

На етапі формування ринкової економіки в системі управління економікою України відбуваються суттєві зміни внаслідок творчого розвитку нового типу виробничих відносин. Оскільки економ&ший контроль є однією з функцій управління, то це стосується і органів економічного контролю. ^В умовах розвитку різних форм власності і господарювання проблема вдосконалення системи управління економічним контролем набуває особливої актуальності. Нині відбувається активний процес становлення нових органів контролю та реформування раніше діючих.

Так, у 1993 р. створено Державну контрольно-ревізійну службу, аудиторську службу, Державну службу по боротьбі з економічною злочинністю (економічна міліція), у складі Головної державної податкової інспекції виділено спеціальний підрозділ (Валютна інспекція) для здійснення валютного контролю.

Розглянемо завдання і функції основних органів державного контролю.

26 січня 1993 р. прийнято Закон України про Державну контрольно-ревізійну службу, який визначає її статус, функції та правові основи діяльності. Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь у Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) у районах,; містах і районах у містах. Вона діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується йому, координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади (адміністрацією Президента), фінансовими органами, державною податковою службою, правоохоронними органами та іншими контрольними службами.

Головним завданням Державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які одержують кошти з бюджетів усіх рівнів та з державних валютних фондів, розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Головне контрольно-ревізійне управління, контрольно-ревізійні управління (КРУ) в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції: організовують роботу контрольно-ревізійних підрозділів по проведенню ревізій і перевірок, узагальнюють наслідки документальних ревізій і перевірок, у необхідних випадках повідомляють про. них органам законодавчої та виконавчої влади; проводять ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, в державних фондах, бюджетних установах, на підриємствах і в організаціях, які одержують кошти з бюджету та з державних валютних фондів, а також в установах і організаціях, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок державного бюджету; проводять ревізії та перевірки повноти оприбуткування, правильності витрачання і збереження валютних коштів; контролюють усунення недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками; розробляють інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій і перевірок; здійснюють методичне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів; узагальнюють досвід проведення ревізій та перевірок і розповсюджують його, розробляють пропозиції щодо вдосконалення контролю; розглядають листи, заяви, скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань; повідомляють правоохоронні органи про крадіжки, нестачі та інші серйозні правопорушення.

Контрольні ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах і районах у містах виконують аналогічні функції, за винятком організаційного і методичного керівництва контрольно-ревізійною роботою.

Органи державної контрольно-ревізійної служби наділені широкими правами для виконання поставлених перед ними завдань. Зокрема, їм надається право ревізувати і перевіряти у міністерствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей; безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі й інші приміщення для їх обстеження; припиняти на рахунках у банках та інших фінансово-кредитних установах операції у випадках перешкод для проведення ревізій і перевірок з беку керівництва об'єктів ревізій; залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів та фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини, аналізів готової продукції, сировини і матеріалів тощо з оплатою за рахунок спеціально передбачених на дані цілі коштів; вимагати від керівників об'єктів, що ревізуються, інвентаризації майна, грошей, розрахунків, вилучати необхідні документи на строк до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів; одержувати від Національного банку України та його установ, комерційних банків необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції, а від інших підприємств і організацій, у тому числі недержавних форм власності,-- довідки і копії документів про операції і розрахунки з об'єктами, що ревізуються; одержувати від службовців і матеріально відповідальних осіб письмові пояснення на питання, які виникають у ході ревізій і перевірок; вимагати від керівників підприємств, установ, організацій, які ревізуються, усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності; вилучати до бюджету приховані і занижені валютні та інші платежі; ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо одержані підприємствами, установами й організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; стягувати у доход держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, державними комітетами і фондами, підприємствами та установами за незаконними угодами та з порушенням чинного законодавства; накладати на керівників та інших службовців підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення; застосовувати фінансові санкції, передбачені п. 7 ст. 11 Закону України про державну податкову службу.

Службові особи державних контрольно-ревізійних служб виконують передбачені законодавством обов'язки і несуть відповідальність.

Державна податкова служба створена в 1990 р. у складі Головної державної податкової інспекції України і державних податкових інспекцій в областях, районах, містах і районах у містах при Міністерстві фінансів України.

Головним завданням податкової інспекції згідно із Законом України про державну податкову службу є забезпечення додержання законодавства про податки, повний облік усіх платників податків та інших обов'язкових платежів у бюджет, здійснення контролю за правильністю .обчислення та сплати платежів.

Податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками бухгалтерський звітів і балансів, податкових розрахунків, декларацій тощо; перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення прибутку, доходу, інших об'єктів оподаткування і обчислення платежів у бюджет; забезпечують правильність застосування та своєчасність стягнення фінансових санкцій за порушення зобов'язань перед бюджетом, а також адміністративних штрафів за порушення, допущені службовими особами підприємств, установ, громадянами; передають правоохоронним органам матеріали про факти порушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, та ін.

Державним податковим Інспекціям надається право: здійснювати у будь-яких суб'єктів підприємства перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та інших обов'язкових платежів у бюджет; одержувати необхідні пояснення, довідки з питань оподаткування як на об'єкті перевірки, так і в інших підприємствах, установах, у тому числі в банках, про діяльність підприємств, що перевіряються; застосовувати фінансові санкції у вигляді стягнення суми податку, розрахованого з прихованого або заниженого доходу (прибутку) або інших об'єктів оподаткування, а також штрафу у дворазовому розмірі тієї ж суми, а при повторному порушенні протягом року -- штрафу у п'ятиразовому розмірі, 50% належних сум податків та інших платежів за відсутність обліку об'єктів оподаткування або ведення цього обліку з порушеннями встановленого порядку, за несвоєчасне подання звітів, податкових декларацій та інших документів, необхідних для обчислення і сплати податків; стягувати в бюджет недоїмки по платежах у бюджет у безспірному порядку, пеню за прострочку цих платежів; подавати в суди позови до підприємств і організацій про стягнення в доход держави коштів, одержаних за незаконними, угодами; накладати адміністративні штрафи на службових осіб, винних у приховуванні (заниженні) доходів та інших об'єктів оподаткування, у відсутності обліку або веденні його з порушеннями, у несвоєчасному поданні звітів, декларацій тощо -- у розмірі середньомісячної заробітної плати, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року,-- у розмірі двох середньомісячних зарплат; вимагати від керівників та інших службових осіб усунення виявлених порушень законодавства про податки; припиняти операції підприємств і організацій по розрахункових чи інших рахунках у банках у випадку неподання бухгалтерських звітів, балансів, декларацій, відмови в проведенні документальної ревізії, допуску працівників інспекції для обстеження приміщень, які використовуються для одержання доходів; вилучати документи, що свідчать про приховування (заниження) доходу (прибутку).

Керівники і бухгалтери підприємств, установ та організацій повинні добре знати Закон про державну податкову службу, особливо щодо їх відповідальності за порушення Закону, щоб не допускати значних непродуктивних втрат у вигляді штрафних санкцій економіки України є центральним органом економічного управління, який покликаний неухильно проводити в життя економічну державну політику на основі всебічного використання науково-технічного прогресу, проведення активної структурної, інноваційної та інвестиційної політики. Воно визначає пріоритетні напрями соціально-економічного розвитку України, розробляє прогнози й індикативні плани соціально-економічного розвитку, контролює реалізацію інвестиційних програм, аналізує та узагальнює стан і тенденції розвитку економіки, її ресурсно-виробничого потенціалу; розробляє методи регулювання розвитку економіки, її галузевої і територіальної структури; розробляє та здійснює заходи, спрямовані на поглиблення економічної реформи, перехід до ринкових відносин, вдосконалення організаційних форм і розвитку інфраструктури ринку; контролює дотримання державної дисципліни цін через Державну інспекцію по контролю за цінами, яка підпорядкована Мінекономіки; визначає державні потреби і здійснює методичне керівництво та координацію роботи по формуванню державних контрактів і замовлень; бере участь у розробці пропозицій з питань демонополізації економіки і змін форм власності, а також у розробці заходів, пов'язаних з формуванням товарного, фінансового ринку, податкової політики, регулюванні грошового і кредитного обігу, в формуванні та реалізації стратегії зовнішньоекономічної діяльності і регулюванні міждержавних економічних зв'язків; розробляє пропозиції про режим ліцензування і квотування експорту й імпорту товарів, технологій, робіт та послуг; бере участь у створенні економічного механізму природокористування й охорони зовнішнього середовища та ін.

Мінекономіки в межах своїх повноважень на основі чинного законодавства видає накази, регулює і контролює їх виконання. Його рішення з питань реалізації економічної політики є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоуправління, а також підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності:

Міністерство фінансів України розробляє основні напрями фінансової політики, здійснює складання і забезпечення виконання державного бюджету, концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку економіки. Важливим його завданням є фінансове забезпечення

державних гарантій по соціальному захисту населення та створення державних фінансових резервів; розробка нових і вдосконалення діючих форм фінансових взаємовідносин

держави з іноземними державами та міждержавними фінансовими організаціями, з підприємствами, установами; проведення податкової політики, здійснення заходів щодо розвитку і регулювання фінансового механізму, методів фінансового і бюджетного планування та фінансування витрат шляхом використання довгострокових фінансових нормативів. Мінфін контролює виконання державного бюджету і дотримання установами Національного банку та комерційними банками правил касового виконання державного бюджету по доходах, встановлює порядок ведення бухгалтерського обліку і звітності про виконання державних і місцевих бюджетів, кошторисів витрат бюджетних установ. Розробляє пропозиції щодо вдосконалення податкової політики, здійснює методологічне керівництво роботою державних податкових інспекцій з питань формування і виконання прибуткової частини бюджету у формі інструкцій, вказівок, листів Мінфіну, ведення обліку і звітності платежів у бюджет.

Разом з Національним банком Мінфін здійснює заходи по зміцненню грошового обігу, збалансуванню грошових доходів і видатків населення; стежить за випуском і оборотом цінних паперів, веде загальний реєстр випуску цінних паперів, видає дозвіл па здійснення діяльності по випуску і обігу цінних паперів. Мінфін бере участь у роботі керівних органів фондової біржі, контролює дотримання положень, статусів і правил фондової біржі, використання, збирання, переробки лому та відходів дорогоцінних металів і каменів та їх збереження на підприємствах, в організаціях незалежно від форм власності, витрачання коштів на утримання органів державної виконавчої влади. Мінфін здійснює загальне керівництво і методологічне забезпечення діяльності Державної контрольно-ревізійної служби в Україні, розробляє пропозиції щодо вдосконалення контролю за використанням коштів державного бюджету. Воно має право обмежувати, а в необхідних випадках припиняти фінансування з державного бюджету підприємств, організацій, установ при наявності фактів незаконного витрачання та при неподанні звітів про витрачання коштів, у межах своєї компетенції накладати санкції, забороняти або припиняти випуск цінних паперів у випадку порушення встановленого порядку та ін. Для забезпечення виконання своїх функцій видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Міністерство статистики згідно із Законом України про державну;статистику забезпечує контроль за достовірністю, оперативністю, об'єктивністю, стабільністю та цілісністю статистичної інформації. Воно контролює виконання міністерствами, відомствами, підприємствами й організаціями

нормативних актів (інструкцій) з питань статистики, обліку і звітності, перевіряє стан роботи по організації обліку та звітності, забезпеченості достовірності даних, приймає статистичну звітність, дає вказівки про усунення виявлених помилок у звітах та порушень, здійснює економіко-статистичний аналіз виконання планів по виробництву продукції.

Органи державної статистики мають право накладати штрафи на службових осіб та підприємців за порушення правил обліку і звітності.

Національний банк України та спеціалізовані банки (Агропромбанк, Промбудбанк, Укрсоцбанк, Ощадбанк) здійснюють контроль карбованцем при фінансуванні і кредитуванні об'єднань, підприємств й організацій, за витрачанням коштів за цільовим призначенням, правильним використанням кредитних ресурсів, виявляють реальність забезпечення банківського кредиту, дотримання проектно-кошторисної і фінансової дисципліни, реальність і законність розрахункових операцій, дотримання чинного законодавства при відкритті рахунків у банках, застосовують установлені санкції до порушників платіжної дисципліни.

Національний банк України є головним органом валютного контролю. Він контролює виконання правил регулювання валютних операцій.

Державний контроль за використанням і охороною земель покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах (Держкомзем). Його завданням є забезпечення дотримання всіма державними та громадськими органами, а також підприємствами, установами, громадянами вимог законодавчих та нормативних актів, що регулюють земельні відносини, виконання системи правових, організаційних та економічних заходів, спрямованих на раціональне використання й охорону земель.

Основними функціями органів Держкомзему є державний контроль за раціональною організацією території та використанням земельних ділянок землевласниками і землекористувачами; поверненням самовільно зайнятих ділянок у стані, придатному для використання; виконанням комплексу заходів, передбачених умовами надання ділянок, нормативними документами та проектами по захисту земель від водної та вітрової ерозії, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям, заболочення, підтоплення, засолення, висушування, ущільнення; рекультивацією порушених земель, збереженням та експлуатацією протиерозійних гідротехнічних споруд та систем, захисних лісонасаджень і збереженням межових знаків; наданням достовірних даних про наявність, стан і використання земельних угідь; своєчасним та якісним виконанням комплексу необхідних заходів по запобіганню і ліквідації псування земель, забрудненню виробничими та іншими відходами і стічними водами, а також при добуванні корисних копалин, виконанні будівельних робіт та ін.

До землевласників та землекористувачів у разі невиконання охоронних вимог застосовуються санкції згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення. Так, за забруднення сільськогосподарських угідь на громадян накладається штраф у розмірі від 6 до 12 мінімальних зарплат, а на службових осіб -- від 8 до 15. Відповідні штрафи встановлені за самовільне зайняття, несвоєчасне повернення ділянок, знищення межових знаків тощо. Кошти від штрафів направляються до місцевих позабюджетних фондів.

Державний митний комітет здійснює митний контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей, сировини, продуктів, матеріалів та іншого майна згідно з квотами і ліцензіями через митний кордон України,

Адміністративні органи України (Верховний суд, Генеральна прокуратура, Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ. Вищий арбітражний суд та їх місцеві органи) забезпечують контроль за дотриманням всіма підприємствами, установами й організаціями законодавства взагалі і законодавства, що регулює економічну діяльність, зокрема. Ці органи здійснюють систематичний нагляд і перевірку стану виконання законів, виявляють факти їх порушення, винних осіб, визначають суму матеріального збитку та порядок його відшкодування, притягають до відповідальності порушників і злочинців. Правоохоронні органи мають право вимагати проведення ревізій, експертиз різними органами державного і незалежного фінансового контролю.

Державні спеціалізовані інспекції (Державтоікспекція, Держохоронапраці, Державна ветеринарна інспекція Мінсільгосппроду, Державна карантинна інспекція, Держсіль-госптехнагляд, Державна санітарна інспекція. Державна інспекція України по захисту прав споживачів. Інспекція по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення та ін.) контролюють дотримання правил, які виходять за межі однієї галузі (охорона праці, техніка безпеки, стандартизація, охорона навколишнього середовища, використання транспорту, соціальний захист тощо). Контроль цих органів спрямований насамперед на забезпечення єдності в діяльності міністерств, відомств, підприємств і організацій різного підпорядкування при вирішенні міжгалузевих питань, на охорону інтересів міжгалузевого або загальногосподарського характеру.