Організація обліку і аналіз основних засобів на матеріалах ВАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"

Інвентаризаційні описи орендованих об'єктів складаються по кожному орендодавцю. Один примірник опису відсилається орендодавцю.

В бухгалтерії фактична наявність основних засобів звіряється з даними бухгалтерського обліку і при їх розбіжності виводяться відхилення.

Протокол інвентаризаційної комісії про результати інвентаризації повинен бути 5-денний термін затверджений керівником підприємства.

Затверджені результати інвентаризації відображуються в бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому була завершена інвентаризація.

Надлишок основних засобів підлягає оприбуткуванню.

Нестача або псування об'єктів основних засобів відшкодовується за рахунок винних осіб. При цьому розмір збитку визначається по первісній вартості цих цінностей (за відрахуванням амортизації), але не нижче 50% від первісної вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, ПДВ ірозміру акцизного збору за формулою:

Рз = [(Бв-А)*Іінф.+ ПДВ+А]*2,(5)

де Рз - розмір збитків, грн.;

Бв - балансова вартість на момент встановлення нестачі, псування,знищення, грн.;

А - амортизаційні відрахування;

Iінф. - загальний індекс інфляції, який визначається на підставі нарахованихМіністерством статистики індексів інфляції;

ПДВ - розмір податку на додану вартість;

Аз - розмір акцизного збору.

Такий механізм розміру збитку затверджений Постановою КМУ від 22.01.96р, №116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитку від нестачі,псування, знищення матеріальних цінностей».

У випадках, коли винні особи не встановлені, збитки відносятьсяна фінансові результати по залишковій вартості.

При інвентаризації основних засобів на підприємстві була встановлена нестача комп'ютера (група 2).

Первісна вартість комп'ютера - 2600 гри., знос - 550 грн., загальний індекс інфляції (визначається як добуток індексів інфляції за кожен місяць з моменту проведення останньої індексації балансовоївартості основних засобів або дати їх придбання, якщо фонди надійшли після дати{індексації)- 1,26. Визначаємо суму збитку:

1. Залишкова вартість комп'ютера - 2600 - 550 = 2050 грн.; 2. Залишкова вартість, що піддягає відшкодуванню (в розмірі не менше 50%балансової вартості) - 2050 грн. Таким чином, відшкодуванню підлягає 2050 грн.; 3. Залишкова вартість, яка підлягає відшкодуванню з урахуванням індексіінфляції-2050*1,26 = 2583 грн.;

4. ПДВ, який підлягає відшкодуванню матеріально відповідальною особою -2583*20/100 = 517 грн.;

5. Загальна сума збитку, що підлягає відшкодуванню(2583+ 517)*2 = 6200 грн.

Відображення в обліку нестачі комп'ютера, яка підлягає відшкодуванню матеріально відповідальної особою наведено в таблиці 5.

Таблиця 5 - Відображення в обліку нестачі комп'ютера, яка підлягає відшкодуваннюматеріально відповідальної особою

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
1Списання суми нарахо-	131 «Знос основних	104 «Машини та	550
ваного зносу у зв'язку з	засобів»	обладнання»
нестачею об'єкта основних
засобів
2. Списано суму збитків у	977 «Інші витрати	104 «Машини та	2050
сумі залишкової вартості	звичайної	обладнання»
об'єкта	діяльності»
3.Зарахування суми нестачі	072		2050
на за балансовий рахунокі	«Невідшкодованінестачі і втративід псування цінностей»
4, Списання суми нестачі на	793 «Результат	977 «Інші витрати	2050
фінансовий результат	іншої звичайної	звичайної
	діяльності»	діяльності»
5.Встановлення винної	375 «Розрахунки за	746 «Інші доходи від	6200
особи	відшкодування	звичайної
	завданих збитків»	діяльності»
6. Списання суми нестачі із		072	2050
за балансового рахунка		«Невідшкодованінестачі і втративід псування цінностей»
7. Одержання суми	301 «Каса в	375 «Розрахунки за	6200
відшкодування від винно:	національній	відшкодування
особи	валюті» 661 «Розрахунки за заробітною платою»	завданих збитків»
N. Нарахування платежу до	746 «Інші доходи від	641 «Розрахунки за	4150

Таким чином, інвентаризація основних засобів на підприємстві здійснюється відповідно зі встановленими строками та згідно до визначеної законодавством методики її проведення. За досліджуваний період крадіжок та нестач основних засобів не виявлено, що свідчить про ефективну роботу з матеріально відповідальними особами товариства.

2.4 Автоматизація обліку основних засобів на ВАТ „ІнГЗК"

В зв'язку з новими умовами в управлінні змінюється роль бухгалтерського обліку і суттєвим коригуванням піддаються методологічні і методичні аспектийого організації.

Введення в практику автоматизованих інтегрованих систем обліку,контролю і аудиту і розподілених систем обробки даних дозволяє комплексно вирішувати задачі не лише по обліку, але й по контролю, аналізу і аудиту. За допомогою таких систем можна здійснювати оцінку фактичного стану підприємства, а також прогнозувати і моделювати управлінські рішення.

Сучасна автоматизована система обліку, контролю і аудиту будується на основі найновіших засобів обчислювальної техніки і повинна забезпечувати:. повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів; виконання контрольних і аудиторських задач з метою одержання необхідної інформації про наявні відхилення;. одержання комп'ютерних управлінських рішень;. здійснення аналізу та прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Автоматизація управлінських функцій засновується на найбільш раціональному перерозподілі навантаження між людиною та ЕОМ, коли комп'ютер виконує багатоваріантні розрахунки і видає рекомендації по прийняттю рішень, а людина робить остаточний висновок та обирає конкретне рішення.

На АРМ бухгалтера вирішуються наступні задачі обліку основних засобів: облік руху основних засобів по місцях збереження чи експлуатації - для контролю наявності і руху основних засобів по місцях їх знаходження; облік руху основних засобів по галузевих групах і видах - для контролю наявності по галузевих групах і виробничому призначенню; облік нестач і надлишків основних засобів - для оприбуткування надлишків і списання нестач основних засобів, для пред'явлення претензій по відшкодуванню матеріальних збитків за виявлену нестачу; облік амортизаційних відрахувань і зносу основних засобів - для контролю правильності амортизаційних відрахувань, виявлення ступеню зношеності основних засобів; облік капітального ремонту основних засобів - для списання вартості капітального ремонту; . облік переоцінки основних засобів - для єдиної оцінки ідентичних об'єктів,придбаних за різними цінами; . облік наявності дорогоцінних металів у складі основних засобів - для контролюнаявності дорогоцінних металів у складі основних засобів; облік наявності та руху основних засобів - для оперативного обліку основнихзасобів.

Організаційно-економічна сутність задачі полягає в контролі відповідності записів по даному рахунку 10 "Основні засоби" первинним документам; визначенні оборотів і залишків на рахунку; співставленні фактичних показників основних засобів з показниками попередніх років, виявленні відхилень тафакторів, що їх обумовили.

Необхідність автоматизованого рішення задачі обумовлена великим обсягом операцій, достатньо високою трудомісткістю, тіснотою інформаційних зв'язків зіншими задачами.

Основними особливостями "1С: Бухгалтерія." є:

ведення синтетичного і аналітичного обліку стосовно потреб підприємства;

можливості ведення кількісного і багатовалютного обліку;

одержання всієї необхідної звітності і різноманітних документів пос интетичному і аналітичному обліку;

повна настроюваність: можливість змінювати і доповнювати план рахунків, систему проводок, настройки аналітичного обліку, форми первиннихдокументів, форми звітності;

можливість автоматичного друку вихідних (первинних) документів.

Структура програми „1С: Бухгалтерія" наведено в додатку

Програма відрізняється зручністю в роботі, швидкістю проведення операцій і легкістю освоєння.

Таким чином, запровадження сучасних засобів автоматизації обліку основних засобів є досить перспективним в умовах переходу до ринкових відносин та переходу до міжнародних стандартів обліку та аудиту.

Для здійснення функціонування об'єкта управління в автоматизованій системі формується інформаційне забезпечення, яке складається з позамашинних івнутрімашинних елементів.

Позамашинне інформаційне забезпечення складається з:

- системи класифікації і кодування;

- системи нормативно-довідкової інформації;

- оперативної документації;

- нормативно-методичних і конструкторських матеріалів з інформаційногозабезпечення.

Внутрімашинна база являє собою базу даних, яка відображає склад її масивів і зв'язки між ними у відповідності з вимогами системи управління базою даних (СУБД), чи набір масивів з описанням їх логічної структури.

Основними джерелами вхідних даних для комплексу задач "Облік основних засобів" служать первинні документи:

- акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів;

- акт приймання-здачі виконаних робіт з капітального ремонту, реконструкції,-модернізації об'єктів;

- акт на списання основних засобів;

- відомість індексації основних засобів.

Таким чином, вхідними даними про основні засоби за способом і характером їх формування є:

-дані про надходження основних засобів та їх документальне вибуття, які містяться в актах приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, актах на списання основних засобів;

-дані про реалізацію об'єктів основних засобів, які відображаються в сплаченихпокупцями документах (рахунки-фактури, видаткові накладні);

-дані про зміну вартості об'єктів в результаті ремонту, реконструкції,модернізації, індексації;

-дані, які надходять з функціональних відділів торговельного підприємства для внесення змін, виправлень в зв'язку з оприбуткуванням надлишків, списанням нестач основних засобів;

-дані про залишки основних засобів, які вводяться в пам'ять машини на початковому етапі автоматизації обліково-аналітичних робіт;

-умовно-постійні дані про підрядчиків і постачальників основних засобів,нормативи, договори та інше.

Внутрімашинна інформаційна база для даного комплексу задач представлена масивами оперативних (змінних) і умовно постійних даних, які сформовані на основі первинних і інших вхідних документів. Це можуть бути такі масиви, як, наприклад, масив залишків основних засобів, масив одержання основних засобів, масив вибуття основних засобів,масив "Довідник господарських операцій".

Позамашинна інформаційна база для даної задачі, включаючи вхідні івихідні документи, відеограми, описанню яких буде приділена увага у наступномурозділі роботи.

Одним з основних елементів інформаційного забезпечення є система кодування інформації. Під кодом розуміють систему умовних позначень або сигналів. В умовах функціонування систем автоматизації обліку, контролю іаудиту застосовуються два види кодів: економічні і машинні.

Економічні коди використовуються для представлення техніко-економічноїі нформації, наприклад, код бухгалтерського рахунку, код об'єкту основних засобів тощо.

Машинні коди використовуються для управління ЕОМ, подавання команд, наприклад, службові коди ЕОМ.

Система знаків, прийнятих для визначення коду, являє собою його алфавіт. В залежності від використання символів можуть бути цифрові, буквенно-цифровікоди. В залежності від основи коду коди бувають десятичні, шістнадцятичні і т.д.

Під кодуванням розуміють процес позначення по відповідних правилах вхідних об'єктів набором символів алфавіту коду. Кодове позначення характеризується довжиною (числом розрядів) і структурою, яка відображає окремі розряди і групи розрядів.

Системою кодування називається сукупність методів і правил забезпечення об'єктів заданої множини. Вона повинна: вміщувати необхідну інформацію про об'єкти;

-здійснювати в межах заданої множини об'єктів однозначне визначеннякожного з об'єктів;

використовувати в мості алфавіту цифри і букви;

забезпечувати достатній резерв незайнятих кодових позначень дляможливості кодування нових об'єктів без порушення структури класифікатора;

бути орієнтованою на машинну обробку закодованої інформації.

Для рішення задачі автоматизації обліку, аналізу, аудиту основних засобів необхідно сформувати нормативно-довідкову інформацію, яка при вирішенні даної задачі має наступний перелік: довідник підприємств; довідник структурних підрозділів; довідник матеріально відповідальних осіб; довідник господарських операцій; довідник видів дорогоцінних металів і каміння; довідник-календар; довідник бухгалтерських проводок; довідник допустимої кореспонденції рахунків; довідник причин списання основних засобів; база знань.

Довідник підприємств використовується на тих підприємствах, де наявні філії, відділення, дочірні підприємства. Його структура складається з кода підприємства і його найменування.

Довідник структурних підрозділів використовується для формування інформації по структурних підрозділах і має наступну структуру: код підприємства, код структурного підрозділу, найменування структурного підрозділу.

Довідник матеріально відповідальних осіб застосовується для формування інформації по матеріально відповідальних особах. Структура довідника така:табельний номер, прізвище, ім'я, по-батькові.

Довідник господарських операцій використовується для інформації по кодах операцій і має наступну структуру: код операції і її найменування.

Довідник видів дорогоцінних металів і каміння застосовується для формування інформації про наявність, рух дорогоцінних металів і каміння.Структура довідника: вид, найменування, одиниця виміру, кількість.Довідник-календар призначений для формування даних на необхідну дату. Структура довідника: поточний день, місяць, рік;необхідний день, місяць, рік.

Довідник бухгалтерських проводок використовується для формування бухгалтерських проводок зі структурою: код господарських операцій,кореспонденція рахунків.

Довідник допустимої кореспонденції рахунків використовується для контролю здійснених господарських операцій на предмет правильності формування кореспонденції рахунків. Довідник має наступну структуру: код основного рахунку, субрахунку, код аналітичного обліку, ознака кореспонденції (по дебету чи кредиту).

База знань використовується для підказок бухгалтеру (аудитору) при роботі на АРМБ, правильності формування, ведення і відображення інформації. Відображає управлінські рішення за одержаними результатами.

В сучасних умовах розвитку ринкових відносин і всебічної автоматизації обліково-аналітичних робіт існує велика кількість бухгалтерських програм, які допомагають підвищити ефективність та оперативність обліку.

З цією метою підприємства застосовують пакет програмного забезпеченняпід назвою "1-С: Бухгалтерія-Проф.".

"1-С: Бухгалтерія - Проф." є універсальною бухгалтерською програмою,більш удосконаленою версією "1-С: Бухгалтерія" - найбільш розповсюдженої бухгалтерської програми не лише в Україні, але і в Росії, Прибалтиці, Білорусі,Казахстані. Ця програма може бути налаштована самим бухгалтером на особливості бухгалтерського обліку на своєму підприємстві, на будь-які зміни законодавства і форм звітності. Одного разу засвоївши універсальні можливості програми, бухгалтер зможе автоматизувати різні розділи обліку: касу, банк,матеріали, товари, розрахунки, заробітну плату, а також основні засоби, що єособливо важливим.

Основними особливостями "1-С: Бухгалтерії - Проф." є ведення синтетичного і аналітичного обліку у відповідності з потребами підприємства, можливості ведення кількісного обліку, одержання всієї необхідної звітності різноманітних документів по синтетичному і аналітичному обліку, можливість змінювати і доповнювати план рахунків, систему проводок, форми первинних документів, форми звітності, можливість автоматичного друку вихіднихдокументів.

Вхідними даними для програми є проводки, які вносяться в журналі господарських операцій. В програму необхідно вносити всі проводки, що відображають господарську діяльність підприємства, при цьому програма розрахована на збереження великої кількості проводок - десятків і сотень тисяч, однак бухгалтер зможе завжди знайти серед них потрібні по даті, рахунках дебета ікредита, сумі або змісту. Крім цього, можна обмежити "видимість" проводок деяким часовим інтервалом, проглядаючи проводки за рік, півроку, квартал.

Програма дозволяє вводити проводки наступними способами:ручне введення проводок, при цьому вказується дата, кореспонденція рахунків,сума і зміст операції;

використання типових операцій, яке дозволяє автоматизувати введення стандартних операцій або операцій, що часто використовуються;. використання режиму "документи і розрахунки", який надає ще більш універсальні можливості для введення і проведення бухгалтерських розрахунків.За допомогою цього режиму в журнал операцій можна ввести дані про документ(накладну, акти) або розрахунок (переоцінку основних засобів) і пов'язані з ними проводки, які автоматично розраховуються по заданих формулах.

Відповідний документ можна при цьому тут же роздрукувати.

Також програма дозволяє при введенні проводок автоматично формувати і роздруковувати вихідні документи. Одного разу ввівши реквізити операції (кількість, суму, дату тощо) бухгалтер одразу одержує і проводки в журналі операцій, і вихідний документ (відомість розрахунку амортизаційних відрахувань,відомість наявності і руху основних засобів).

На основі введених проводок програма формує звітність і різноманітні допоміжні документи: оборотно-сальдову відомість по рахунках і субрахунках;шахматний баланс; аналіз рахунку, який включає підсумки по кореспонденціях цього рахунку; обороти рахунку, який включає сальдо і обороти по дебету ікредиту з іншими рахунками за кожну дату звітного періоду.

Особливістю ведення обліку, контролю і аналізу за допомогою АРМБ функція обробки даних відділяється від користувача і здійснюється в формі,недоступній для людського сприйняття.

Тому виникає необхідність відображення вихідної інформації, яка міститься на машиночитаємому носії, у вигляді, придатному для сприйняття і використання обліковим персоналом. Відображення вихідної облікової інформації в умовах застосування АРМБ здійснюється в реальному масштабі часу, тобто спостерігається зближення процесів формування, відображення і використаннявихідної інформації.

Вихідною інформацією бухгалтерського обліку є обліково-звітні показники,необхідні для контролю і аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства, підготовки управлінських рішень, а також для підготовкиі нформації, та використання з метою підтвердження достовірності обліковоїі нформації і контролю функціонування АРМБ.

До вихідної облікової інформації також відноситься інформація, призначена для використання в наступних облікових циклах і для вирішення задач насумісних АРМ.

Для відображення інформації про наявність і рух основних засобів по підрозділах, матеріально відповідальних особах, по групах, видах і підприємству в цілому використовують "Відомість наявності основних засобів по підрозділах іматеріально відповідальних особах", основою для складання якої є дані картокобліку основних засобів. Бухгалтер (аудитор) здійснює контроль за наявністюі основних засобів на місцях експлуатації, а також в цілому по підприємству.

Сформована інформація в відомостях чи відеограмах "Описи основних засобів по групах і видах", "Відомості руху основних засобів" відображається занеобхідний період часу для здійснення контролю наявності та стану інвентарнихоб'єктів основних засобів, а також для проведення інвентаризації. Для аналізу наявності основних засобів по видах і групах використовують описи по групах і видах основних засобів. Перераховані відомості з метою контролю і аудиту можнаодержати в запитному режимі по наступних групуваннях: підприємствах, структурних підрозділах, матеріально відповідальних особах, групах і видах основних засобів, рахунках бухгалтерського обліку.

В числі відомостей по надходженню основних засобів можна одержати відомості - реєстри документів по окремих видах руху: придбанню, введенню вексплуатацію, внутрішньому переміщенню, зміні первинної вартості. Також є можливість сформувати інформацію в різних розділах, необхідних для контролю і прийняття управлінських рішень: по підприємствах, рахунках, МВО, групах і видах основних засобів, інвентарних об'єктах.

Для оперативного обліку дорогоцінних металів і каміння, які знаходяться в основних засобах ведуться "Відомість наявності дорогоцінних металів і каміння в основних засобах" і "Відомості руху дорогоцінних металів і каміння, що знаходяться в основних засобах".

При проведенні аудиту аудитор перевіряє наявність і списання дорогоцінних металів і каміння, що знаходяться в основних засобах, а також їх своєчасне оприбуткування при ліквідації основних засобів.

Для нарахування і розподілу амортизаційних відрахувань по кодах виробничих витрат формують "Відомість нарахування амортизаційних відрахувань". На її основі бухгалтер здійснює аналіз і контроль правильності формування кодів норм амортизаційних відрахувань, правильності застосування поправочних коефіцієнтів, суми нарахованої амортизації і правильності формування залишкової вартості. Контроль за станом основних засобів здійснюється шляхом перегляду залишкової вартості і нарахованого зносу нанеобхідну дату.

Для обліку, та аналізу даних про виконаний капітальний ремонт іреконструкцію основних засобів використовується відомість під назвою "Довідка про виконаний капітальний ремонт, реконструкцію основних засобів". Дана відомість дозволяє контролювати стан основних засобів, кількість проведенихремонтів, а також необхідність їх проведення.

Для переоцінки основних засобів бухгалтер вводить коефіцієнти індексації по кожному інвентарному номеру, після чого здійснюється прорахунок і формується "Відомість індексації основних засобів".

Узагальнюючою відомістю по обліку основних засобів є групувальна узагальнююча оборотна відомість, яка об'єднує всі види руху основних засобів, пов'язаних з їх переміщенням чи зі зміною вартості інвентарних об'єктів. Узагальнююча відомість формується в розрізі підприємства, структурного підрозділу, матеріально відповідальних осіб, балансових рахунків, субрахунків,кодів аналітичного обліку, груп і видів основних засобів.

На основі узагальнюючої відомості формується і аналізується інформаціяпро рух основних засобів за обраний проміжок часу.

3. Організація економічного аналізу використання основних засобів

3.1 Теоретичні основи економічного аналізу основних засобів та їх зносу

На сучасному етапі величина і прогресивність основних виробничих фондів,їх технічний стан у вирішальній мірі зумовлюють потенційний обсяг промислового виробництва, його виробничі потужності, а від повноти використання обладнання залежить фактичний випуск продукції.

Цим зумовлена необхідність аналізу забезпеченості виробництва основними фондами, їх технічного стану та використання, а також оцінки їх впливу назростання обсягу продукції та виконання плану її випуску.

Задачами аналізу є встановлення: (20).

забезпеченості основними фондами, тобто відповідності величини, складу та технічного рівня фондів, потребі у них, виконання завдань по їх оновленню тазбільшенню;

технічного стану;

ступеня використання основних фондів та чинників, що вплинули на нього;

повноти використання парку обладнання;

впливу використання обладнання на обсяг продукції;

резервів збільшення обсягів продукції за рахунок покращання використання основних фондів та обладнання.

Основні напрямки аналізу стосуються питань обсягів, структури та динаміки основних фондів, забезпеченості підприємств фондами та їх технічного стану, ефективності використання всіх основних фондів та обладнання.

Основними джерелами інформації щодо обсягів та структури основних фондів та ефективності їх використання служать дані аналітичного обліку, первинних документів та бухгалтерських регістрів, статистичної та бухгалтерської звітності.

Всю роботу по аналізу складу, стану та ефективності використання основних фондів можна показати на рис. 4.

Рис. 4 - Складові аналізу основних засобів на підприємстві

Обсяг та структура основних промислово-виробничих фондів визначають виробничу потужність підприємства (об'єднання), а в сукупності з їх динамікою -темп впровадження досягнень науково-технічного прогресу, необхідні для цього кошти (51).

У процесі аналізу необхідно вивчати обсяг основних засобів, темпи їхнього зростання за відповідні періоди, співвідношення окремих груп у загальній вартостізасобів (їхню структуру), визначити активну частину фондів, причини зміниобсягу та структури, шляхи покращення структури.

При аналізі обсягу та структури основних засобів необхідно врахувати, що різні види основних засобів беруть різну участь у процесі господарської діяльності об'єкта. Виробнича потужність визначається лише величиною промислово-виробничих основних засобів невиробничі основні засоби у виробництві безпосередньої участі не беруть, вони лише обслуговують культурно-побутові потреби колективу (31).

Основні засоби поділяються за призначенням на 3 групи: виробничі основні засоби основного виду діяльності; виробничі основні засоби неосновних видів діяльності інших галузей; невиробничі основні засоби.

Виробничі основні засоби основного виду діяльності обумовлюють виробничу потужність підприємства. Їх використання впливає на виконання виробничої програми.

Невиробничі основні засоби характеризують стан культурно-побутового та житлово-комунального обслуговування підприємства.

Аналіз основних фондів забезпечує оцінку фактичної вартості і питомої ваги кожного виду, порівняння її з даними за минулий рік і планом.

Технічний стан основних засобів аналізується системою загальних та часткових показників: коефіцієнт зносу, придатності, відновлення та вибуття.

Амортизація основних засобів веде до їх фізичного зносу, а технічний прогрес - до морального старіння.

Коефіцієнт зносу основних засобів визначається на початок такінець року діленням вартості зносу основних засобів на їх первісні вартість.

Взаємозв'язок видів зносу основних засобів і форм їх заміщення показано на рисунку 5.



Рис 5 - Взаємозв'язок видів зносу основних засобів та форм їх заміщення

Технічний стан і відповідність основних засобів науково-технічним досягненням формуються в процесі їх відновлення.

Форми і темпи відновлення основних засобів обумовлені доцільністю реконструкції, заміни, модернізації груп і видів обладнання. Технічний стан основних засобів змінюється під впливом введення в дію нових об'єктів та потужностей, вибуття зношених і морально застарілих основних засобів.

Введення в дію нових потужностей веде до оновлення основних засобів і характеризується коефіцієнтом відновлення.

Коефіцієнт відновлення основних засобів обчислюється діленням вартості введених за звітний рік нових основних засобів, на загальну вартість на кінець періоду. Цей показник розраховується як в цілому, так і в розрізі окремих груп основних засобів.

Коефіцієнт вибуття основних засобів вираховується діленням вартості основних засобів, які вибули, на всю їх вартість на початок періоду. Цей Коефіцієнт розраховується за кожним видом основних засобів. Відображає інтенсивність вибуття засобів, показує частку вартості засобів, які вибули запевний період, у загальній вартості основних засобів на початок періоду.

Аналіз технічного стану основних засобів проводиться за схемою, поданою на рисунку 6.

Рис. 6 - Аналіз технічного стану основних засобів

Найважливішим узагальнюючим показником ефективності використанняосновних засобів є фондовіддача.

Аналіз показників фондовіддачі проводиться у взаємозв'язку з показникамипродуктивності праці та фондоозброєності.

Цей взаємозв'язок можна подати формулою:

(6)

ОФ -вартість основних засобів, тис. грн.;ПП - продуктивність праці, грн.;Кр - кількість робітників, чол.;Фоз - фондоозброєність, грн.

На зміну фондовіддачі впливають багато чинників, їх класифікація показана на рисунку 7.

Рис. 7 - Класифікація чинників, які впливають на фондовіддачу

У процесі аналізу фондовіддачі необхідно дати оцінку виконання завдання по випуску продукції, введення в дію основних фондів, вивчити динаміку фондовіддачі за ряд років, виявити та кількісно виміряти вплив змін вартості промислово-виробничих фондів та їх фондовіддачі на зміну обсягів ПРОМИСЛОВОГО виробництва.

Фондовіддача характеризується показниками, які показані на рисунку 8.



Рис. 8 - Послідовність аналізу фондовіддачі основних засобів

На ефективність господарювання промислового підприємства суттєво впливає рівень використання обладнання. Аналіз ефективності використання основного технологічного обладнання на підприємстві доцільно проводити за наступною схемою (рисунок 9).

Рис. 9 - Послідовність розрахунку вартісних показників використання ОВФ

3.2 Аналіз використання основних засобів на ВАТ „ІнГЗК"

Показники стану і ефективності використання основних фондів можна об'єднати в три групи, які характеризують: забезпечення підприємства основними фондами; стан основних фондів; ефективність використання основних фондів.

До показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними фондами належать: фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт реальноївартості основних виробничих фондів у майні підприємства.

Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних фондів на 1грн виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними фондами. За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість до зменшення.

Забезпеченість підприємства основними фондами визначається рівнем фондоозброєності праці, яка розраховується як відношення вартості основних фондів до чисельності працівників підприємства.

Завжди аналіз починається з вивчення об'єму основних засобів, їх динаміки і структури (додаток). Вихідними даними для аналізу служать фінансові та статистичні дані підприємста..

Аналізуючи рух і технічний стан основних фондів треба розрахувати наступні показники:

-Фондовіддача - це відношення виробленої за рік продукції (Qр) досередньорічної вартості основних виробничих фондів (Воф).

Фв =Qр/ Воф =1 /Фє, грн. / грн.(7)

-Фондоємність - відбиває величину вартості основних фондів, що припадає на одиницю випуску продукції.

Фє = Воф / Qр, грн/грн(8)

- Фондоозброєність - це величина вартості основних фондів, що припадає на одного середньоспискового робітника підприємства.

Фо = Воф /Ч, грн/чол(9)

де, Ч - чисельність робітників підприємства, чол.

- Коефіцієнт оновлення - характеризує долю нових основних фондів в загальній їх вартості на кінець року.:

Кон = Ввв/Вкр(10)

де, Ввв - вартість основних, які надійшли, грн.;

Вкр - вартість основних фондів на кінець року, грн.

- Строк оновлення основних фондів (Тон) - розраховується за формулою

Тон = Впр/Ввв(11)

Впр - вартість основних фондів на початок року, грн.;

- Коефіцієнт вибуття (Кв) - розраховується за формулою

Кв = Ввив / Впр(12)

де, Ввив - вартість основних фондів, які вибули

Коефіцієнт приросту основних фондів - розраховується діленням вартостіприросту основних фондів на вартість фондів на початок року. Коефіцієнт придатності - це відношення залишкової вартості основних фондівдо первісної вартості.

Кприд.=Взал./Впер. (13)

Коефіцієнт зносу основних фондів - розраховується за формулою

Кз= (14)

де, З - річна сума зносу основних фондів.

В звітному періоді технічний станосновних засобі на підприємстві значно покращився за рахунок інтенсивного їхоновлення. Суттєвий негативний вплив на виробничі та фінансові показники діяльності підприємства справило збільшення імпорту залізорудного концентрату російських підприємств. У зв'язку з цим металургійні підприємства України зменшили потреби залізорудної продукції вітчизняного виробництва, що стало основною причиною зниження об'ємів виробництва концентрату на 1,1 млн.т у 2006 році у порівнянні з 2005 роком. Для підтримки основних фондів на підприємстві проводиться поточний та капітальний ремонт, витрати на проведення яких наведені у таблиці 6.

Таблиця 6 - Загальні витрати підприємства на ремонт основних фондів

№	Показник	Одиницівиміру	2005	2006	2007	+/- 2007до2006
1	Витрати на поточнийремонт	тис.грн	97123,3	64480	72010	+ 7530
2	Витрати на капітальнийремонт усього:	тис.грн	84134,7	41671	39057,7	- 2613,3
	У т.ч. ремонт промислово-виробничих фондів	тис.грн	80202,9	38809	36903,3	- 1905,7
	Невиробничих фондів	тис.грн	3931,8	2862	2154,4	- 707,6

Витрати на поточний ремонт у 2007 році збільшилися на 7530 тис.грн (на11,7%), у порівняні з 2006 роком. Що стосується витрат на капітальний ремонт,то вони склали 39057,7 тис.грн, що на 2613,3 тис. грн. менше (на 6,27%), ніж упопередньому періоді.

Аналіз використання технологічного устаткування проведемо на прикладі екскаваторного парку ВАТ "ІнГЗК". Аналіз роботи устаткування базується насистемі показників, які характеризують використання його чисельності, часуроботи і потужності. Розрізняють екстенсивне використання устаткування, яке характеризує час його роботи за рік, місяць, добу, зміну і інтенсивне, яке визначається рівнем завантаження об'єкта в одиницю робочого часу. Існує система показників, які дозволяють розкрити різні аспекти використанняустаткування.

1.Коефіцієнт екстенсивного навантаження устаткування, Кекс, розраховуєтьсяза формулою (57):

Кекс = tф/fеф,(15)

де, tф - час фактичної роботи устаткування за рік, місяць, добу, зміну;feф - плановий ефективний час роботи устаткування за рік, місяць, добу, зміну.

2.Коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування, Кінт, визначається дляумов планового і фактичного випуску продукції по формулі:

Кінт = Qф / Qмах = Qп//Q маx,(16)

де,Qф, п - об'єми фактичного і планового випуску продукції у натуральномувиразі за одиницю часу;

Q мах - об'єм максимально можливого випуску продукції у натуральному виразі за одиницю часу.

Важливим показником використання устаткування в часі є коефіцієнт змінності роботи устаткування, Кзм:

Кзм = Тм-з / п, (17)

де, Тм-з - сума фактично відпрацьованих машино-змін за добу;п - загальна кількість одиниць устаткування у парку. Питома вага простоїв в календарному фонді розраховується за формулою:

ПВпр = Пр/Тк,(18)

де, Тк - календарний фонд робочого часу устаткування;

Пр - простої устаткування.

Використання гірничого устаткування характеризується даними таблиці 7.

Таблиця 7 - Характеристика використання екскаваторного парку ВАТ "ІнГЗК"

№	Найменуванняпоказника	Одиницівиміру	Рівень показника порокам	+ / -, 2007до 2006
			2005	2006	2007
1	2	3	4	5	6	7
1	Продуктивність 1 ек-скаватооа ґу ооботі)	м3/ /1м 3	14679	14935	15299	364
2	Середня місячна продуктивність екскаватора	м3	121218	120196	88579	-31617
3	КВУ		0,74	0,75	0,71	-
4	Виробіток поконцентрату	т	1285	1158	1402	244

Фактична продуктивність 1 екскаватора у роботі на горній масі (на м³об'єму ковша) за 2007 рік склала 15299 м³, що вище плану на 7,8% і вищедосягнутої в 2006 році на 2,4%. Недовиконання планового коефіцієнту використання устаткування екскаваторів (план - 0,77, факт - 0,71) та його зниження у порівнянні з досягнутим у 2006 році (0,75) обумовлено ростом простоїв в звітному періоді.

Проведений аналіз простоїв по екскаваторному парку відображений в таблиці 8.

Таблиця 8 - Аналіз простоїв по екскаваторному парку ВАТ "ІнГЗК"

Фактичні простої по екскаваторному парку за 2007 рік склали 57750 годин (28,8% до календарного часу), що вище на 11958 годин. До рівня 2006 року простої збільшилися на 14051 годин (або на 3,4% до календарного часу), за рахунок планових простоїв, що обумовлено збільшенням середньоспискової кількості екскаваторів на горній масі на 17,4% (у 2006 році - 19,5 од, 2007- 22,9 од) та зміною графіка проведення ППР (в 2007 році ремонтні роботипроводилися цілодобово, у 3-х змінному режимі). Час проведення ППР та ТО в звітному періоді збільшився на 4068 годин, регламентованих перерв - на 5436годин. Непланові простої склали - 12144 години (6% до календарного часу), щов порівнянні з рівнем 2002 року нижче на 209 годин (або на 1,1%), за рахунок зниження простоїв (див. таблицю 9).

Таблиця 9 - Вихідні дані для розрахунку економічної ефективностіза 2007 рік по ВАТ "ІнГЗК"

№	Найменування показників	Одиницівиміру	Значення за 2007 рік	% ДОплану
			план	факт
1	Річний об'єм товарної продукції	тис.грн	822076,4	894701,5	108,8
2	Собівартість товарної продукції	тис.грн	814253,0	801656,9	98,5
	- матеріальні витрати	тис.грн	446994,6	497253,3	111,2
	- прямі витрати на оплату праці	тис.грн	60810,3	72672,4	119,5
	- інші прямі витрати	тис.грн	76826,9	103438,6	134,6
3	Виробнича собівартість	тис.грн	679964,7	770186,3	113,3
4	Адміністративні витрати	тис.грн	11336,5	13608,3	120,03
5	Витрати на збут	тис.грн	30634,4	37773,6	123,3
6	Усього	тис.грн	2942896,8	3191290,	108,4

Враховуючи та проаналізувавши дані таблиць та можливо розрахувати економічну ефективність використання екскаваторного парку кар'єра ВАТ"ІнГЗК". При річній продуктивності кар'єру 30,647 млн. т і кількості робочих змін 730 змін; ціні концентрату 70,38 грн.; і виході концентрату з руди 40,6%розрахуємо додатковий дохід підприємства за наступною формулою:

Д = РП/Кз*В*Ц,(19)

де, РП - річна продуктивність кар'єру, млн. т;

Кз - кількість робочих змін;

Ц - ціна концентрату, грн.;В - вихід концентрату з руди, %.

Отже сума додаткового доходу, яке підприємство може отриматистановить:

Д =30,647 / 730 * 40,6 * 70,38 = 119,96 тис.грн.

Виходячи з даних таблиці можна проаналізувати динаміку та структуру непланових простоїв екскаваторного парку ВАТ "ІнГЗК" за 2006-2007 роки.

Витрати часу на непланові простої у 2007 році становили 11556 годин,що у порівнянні з 2006 роком збільшилися на 4783 години або на 70,6%. Що стосується структури непланових простоїв, то механічні неполадки у 2007 році зменшилися на один відсоток і становили 37% (у 2006 році 38%), витрати часу на електричні неполадки - зменшилися на 5% і становили 9% в загальній структурі простоїв; сходи залізничного транспорту - зменшилися на 6% і становили 2%; неполадки з мережею - зменшилися на 3% і становили 6% в загальній структурі простоїв; а що стосується відсутності запчастин, то витрати часу збільшилися у 2007році на 15% і становили 46% в загальній вартості простоїв.

Отже, після проведення аналізу можливо зробити висновок, що найбільша питома вага у загальній структурі непланових простоїв належить простоям устаткування по причині відсутності запчастин та механічним неполадкам і має тенденцію до збільшення. Керівництву підприємства потрібно звернути увагу на цю тенденцію та запобігти цьому. Наприклад, закуповуючи та виготовляючи запасні частини заздалегідь, зберігаючи їх на складі у кар'єрі, щоб не чекати поки їх дотранспортують. А також частіше проводити технічні огляди, поточні та капітальні ремонти екскаваторів.

По групам схожого устаткування розраховується зміна об'єму виробництва продукції за рахунок кількості його екстенсивного та інтенсивного використання:

ВПі = Кі * Ді * Кзмі * Пі * ЧВі(20)

де, Кі - кількість устаткування;

Ді - кількість відпрацьованих днів устаткуванням;

Кзм і - коефіцієнт змінності роботи устаткування;

Пі - середня тривалість зміни, годин;

ЧВі - виробіток продукції за 1 машино - годину.

Розрахунок впливу цих факторів проводиться методом ланцюгових підстановок, методом абсолютних та відносних різниць. Методика розрахунку методом ланцюгових підстановок можливо провести за допомогою наведених нижчеформул (54):

ВПпл = Кпл *Дпл * Кзм пл * Ппл * ЧВпл, (21)

ВПум1 = Кф*Дпл *Кзм пл * Ппл * ЧВпл,(22)

ВПум2 = Кф* Дф* Кзм пл* Ппл * ЧВпл,(23)

ВПумЗ = Кф * Дф * Кзм ф * Ппл * ЧВпл,(24)

ВПум4 = Кф * Дф * Кзм ф * Пф * ЧВпл,(25)

Таблиц 10 - Результати факторного аналізу по екскаваторному парку ВАТ "ІнГЗК" проведений за 2006 - 2007 роки

Результати факторного аналізу показують, що план по випуску продукції перевиконаний за рахунок збільшення кількості устаткування (на 5 одиниць) і виробітку продукції за одну машино - годину. Поверхпланові цілодобові,внутрішньозмінні простої устаткування і зниження коефіцієнта змінностівикликало зменшення об'єму товарної продукції на суму 898116,93 тис.грн абона 8,73% по відношенню до плану, тобто більш повне використанняустаткування можливо розглядати як можливий резерв збільшення виробництва продукції.

3.3 Обґрунтування оптимального розміру резерву устаткування

Виймально-навантажувальне устаткування на крупних залізорудних кар'єрах Кривбасу функціонує в важких гірничогеологічних умовах. Практика показує, що в подібних умовах нема можливості забезпечити безвідмовну роботу устаткування тієї чи іншої системою профілактичних і попереджувальних заходів.

Забезпечити надійну роботу крупних виймально-навантажувальних комплексів, які представлені системами однотипового гірничо-транспортного устаткування можливо лише шляхом резервування окремих елементів в системах однотипового устаткування.

Резервне устаткування потрібно мати у кар'єрі для підтримки нормального темпу роботи підприємства у випадку виникнення відмов у роботі.

Величина резерву устаткування, яка забезпечує надійну роботу як систем однотипового устаткування, так і кар'єра в цілому, потребує чіткого економічного обгрунтування тому, що пов'язанню з певними складностями та протиріччями. Завищена величина резерву забезпечує високу надійність роботи кар'єра, але тягне за собою значні витрати на придбання та утримання резервного устаткування. Заниження резерву призводить до економічних втрат,пов'язаних з ліквідацією відмов у роботі устаткування, необхідністю компенсації недовиробленої продукції, а іноді і штрафними санкціями за зрив у поставці продукції.

Тому при рішенні питання визначення кількості резервного устаткування необхідний усебічний економічний аналіз недоліків та пріоритетів для встановлення оптимальної величини резерву устаткування.

Визначаючими факторами, з технічної точки зору, являється частота татривалість відмов виймально-навантажувального устаткування. Ці показники носять випадковий характері можуть бути оцінені лише тим чи іншим ступенем імовірності. Прийняття рішення про розмір резерву устаткування на тій чи іншій основі не доводиться можливим без економічної оцінки.

В економічному плані відмови обладнання, при відсутності резервного устаткування, тягнуть за собою ряд втрат у вигляді збитків підприємства по утриманню обслуговуючого персоналу, амортизації техніки, яка простоює.

Наявність резервного устаткування тягне за собою певні втрати напридбання та утримання резервного устаткування.

У подібних випадках для визначення оптимальної величини резервного устаткування пропонується наступний метод економічного обґрунтування.

По-перше, простої устаткування тягнуть за собою прямий збиток підприємства, визначаємий як оплату простою обслуговуючого персоналу (машиніста та помічника екскаватора) та амортизаційні відрахування на повне відновлення устаткування.

Прямий збиток підприємства від простоїв устаткування визначається з виразу

(37)

де, Зоп - заробітна плата обслуговуючого персоналу, грн/год;

tф - фактичні простої устаткування, год/рік;

Тп - планова кількість роботи устаткування у рік, год.;

Коб - балансова вартість устаткування, грн.;

Кв - норма амортизаційних відрахувань на реновацію парку устаткування.

Окрім прямого збитку підприємство несе збитки, які викликані простоями устаткування за недовиробітку продукції. Тут збитки підприємства оцінюютьсяпо двом статтям - сумою недоотриманого прибутку та розміром штрафних санкцій за недовиконання договірних обов'язків по поставці продукції споживачам.

Недовироблений об'єм маси визначається виходячи з досягнутої в конкретних умовах експлуатації годинної продуктивності устаткуваннята фактичної тривалості простоїв і

сума недоотриманого прибутку визначається по формулі

або

Штрафні санкції за недовиконання договірних обов'язків по поставці продукції споживачу визначається виходячи з відсоткової ставки штрафних санкційта об'єму недовиконаної продукціїі відпускної ціни на концентрат (Цк)

специфіка відкритих робіт така, що робота системи виймально-навантажувального устаткування тісно пов'язана в оперативному плані роботи.Тому простої одного виду устаткування (при відсутності резерву) приводять допростоїв іншого. Тому загальний збиток підприємства за відмов потрібно включити до економічних втрат від непродуктивної роботи. Ці втративстановлюються виходячи з вартості машино-години устаткування та фактичної тривалості втрат часу взаємопов'язаного устаткування (іф)

Таким чином загальний збиток підприємства від простоїв виймально-навантажувального устаткування в економічній оцінці резерву визначається по формулі

Витрати підприємства на придбання та утримання резервногоустаткування (Зр) визначаються традиційним методом - сумою річного фонду заробітної плати обслуговуючого персоналу (Зф), річних амортизаційних відрахувань від балансової вартості резервного устаткування (Коб*Ка) та витратами на матеріали і ремонтне обслуговування (Зм)

де, Ка - коефіцієнт повних амортизаційних відрахувань;№м - планова кількість змін у році.

Річний фонд заробітної плати визначається виходячи з тарифної ставки обслуговуючого персоналу планової кількості годин роботи устаткування у році (Тп), коефіцієнтів, які враховують списковий склад (Ксп), премію за виконання плану (Кп), додаткову заробітну плату (Кд), відрахування на соціальне страхування, т.б.

Такий підхід до визначення витрат на придбання та утримання резервного устаткування досить вірний, тому що працююче устаткування має резерв продуктивності і у випадку виходу устаткування з строю його загрузка перерозподіляється на інші машини, які залишилися у роботі.

Економічно доцільний (оптимальний) резерв систем одно типового виймально-навантажувального устаткування визначається шляхом мінімізації загальних витрат підприємства.

В практичному плані використання вищезгаданої методики найбільшу складність представляє прогнозування витрат, пов'язаних з фактичними втратами часу устаткуванням по причині відмов транспортної техніки.

В даній роботі приводиться методика визначення оптимальної кількості устаткування для виконання заданих обсягів роботи в конкретних гірничо-геологічних умовах.

Для випробування методики визначення оптимальної величини резерву виймально-навантажувального устаткування були зібрані вихідні дані по результатам роботи рудніка ІнГЗК у 2006 році (табл. 15).

Використовуючи дані табл. 11 і методику, яка наведена вище були визначенні основні складові виразу:

Таблиця 11 - Вихідні дані для визначення оптимального розміру устаткування

№п/п	Показники	Один,виміру	Значення показника поекскаваторам
1	2	3	4
1	Відпускна ціна на концентрат	грн.	79,44
2	Вихід концентрату з 1 тони руди	%	40,0
3	Плановий прибуток	грн/т	1,935
4	Штрафні санкції за недопоставкупродукції за день просрочки	%	0,5
5	Поточний коефіцієнт вскриші	т	0,231
6	Продуктивність	м3/год	187,342
7	Втрати робочого часувзаємопов'язаного устаткування	год/відмов	0,5
8	Тривалість простоїв екскаваторівчерез 1 відмову	год
	4-7 років експлуатації		1,715
	8-11 років експлуатації		1,995
	12-14 років експлуатації		2,24

Розрахунки виконані по формулам 3.10 - 3.17, показали, що прямий збиток (Уп) складає 8,59грн/год для екскаваторів. Збитки від недовиробітку продукції (недоотриманого прибутку), 39,15 грн/год, штрафні санкції занедопоставку продукції 9,87 грн/год, збитки від втрат взаємопов'язаного устаткування 57,57 грн/відмову та утримання резервного устаткування 127,35грн/зм. Загальний збиток від однієї відмови екскаватора 4 -7 річного віку складає 156,372 грн; 8-11 річного віку - 172,502 грн. та 12 - 14 річного віку186,617 грн.

Отже, економічно доцільно створювати величину резервного устаткування при строках експлуатації 4-7 років - 20%, при строку 8-11 років-30% та при строку 12-14 років - 40%.

Висновки

Серед проблем виходу з економічної кризи гірничо - збагачувального підприємства "ІнГЗК" і підвищення ефективності виробництва особливе місце займають питання покращення ефективності використання та відтворення основних засобів, направлених на забезпечення високої дієздатності технологічного устаткування, зменшення тривалості його простоїв із - за ремонту і всебічне скорочення витрат, пов'язаних з проведенням ремонтних робіт.

В умовах переходу до ринкової економіки основні засоби -головна передумова, що забезпечує подальше економічне зростання. В основних засобах втілена переважна і найбільш важлива частина матеріальних ресурсів підприємства "ІнГЗК". На 1 січня 2007 року повна вартість основних засобів підприємств України становила 947541млн. грн. Головну частину основних засобів (61,8%) складають осно-вні виробничі фонди. Розмір основних фондів промисловості 261520млн. грн.

Важливе значення в даних економічних умовах для росту ефективності використання основних засобів має встановлення їх оптимальної структури, своєчасне оновлення, застосування більш прогресивних видів техніки, автоматизації виробництва. Особлива роль у вирішенні завдань подальшого підвищення ефективності виробництва відводиться росту продуктивності праці.Це зростання обумовлене технічною реконструкцією та, головним чином, покращенням використання основних засобів.

Підвищення рівня використання основних засобів та інших необоротнихматеріальних активів, дозволить збільшити та розширити виробництво без додаткових капітальних вкладень.

Аналізуючи наказ „Про облікову політику" вияснено, що в наказі незнайшли відображення: порядок контролю за матеріально - відповідальними особами; строк корисної експлуатації основних засобів; список осіб, які маютьправо підписувати документи і які саме.

Як показав аналіз, у 2004 - 2007 роках основна увагакерівництва приділялася забезпеченню фінансової стабілізації на підприємстві. Це у свою чергу може бути забезпечено тільки за умови докорінного оновлення основних фондів, їх технічна і технологічна відсталість є основною причиною випуску продукції на підприємстві з низькою якість. Саме тому проблеми відтворення основних фондів нановій технологічній основі виходить зараз на провідне місце в діяльності підприємств.

Дане відтворення відбувається в безперервному процесі здійснення різних його взаємопов'язаних форм - ремонту, модернізації тазаміни окремих елементів засобів праці; технічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих цехів, виробництв, а також спору-дження нових аналогічних виробничих об'єктів.

Основними факторами, які впливають на структуру основних виробничих засобів підприємства, є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємства.

На даний момент часу робота підприємства поступово уповільнюється, виробнича потужність по видобуванню і виробництву концентрату, в порівнянні з 2005 - 2006 роками, знизилась майже у дварази, і становить по видобуванню сирої руди - 30647,6 тисяч тон,по виробництву концентрату - 12000 тисяч тон.

Відомо, що ринкові умови ставлять перед підприємством задачу ефективного використання основних фондів, особливо їх активної частини - знарядь праці, оскільки фінансовий стан та конкурентноздатність підприємства взначній мірі залежить як від кількісного і якісного стану знарядь праці, так івід процесу їх використання та відтворення. Тому саме на цей аспект діяльності підприємства керівництво повинно звернути увагу.