15

Кафедра міжнародної економіки

РЕФЕРАТ

з дисципліни: «Облік в зарубіжних країнах»

Тема:

Користувачі фінансової звітності. Загальні вимоги до подання інформації у фінансових звітах. Елементи фінансової звітності

Загальні вимога до фінансової звітності викладено в Концептуальній основі МСБО та МСБО 1 "Подання фінансових звітів". Концептуальна основа МСБО містить:

- мету фінансових звітів;

- якісні характеристики інформації, наведеної у фінансових звітах;

- визначення та порядок визнання елементів фінансових звітів;

- концепції збереження капіталу.

МСБО 1 переглянуто 1997 р. У новій редакції він набрав чинності з 1 липня 1998 р. та замінив три стандарти, що до цього визначали склад, структуру фінансової звітності та вимоги до розкриття інформації в них (МСБО 1 "Розкриття облікової політики", МСБО 5 "Інформація, яка підлягає розкриттю у фінансових звітах", МСБО 13 "Подання поточних активів і поточних зобов'язань").

Нова редакція МСБО 1 оновлює положення тих стандартів, які він замінює, встановлює суворіші умови щодо відповідності фінансової звітності МСБО та можливого відхилення від них; визначає склад і структуру фінансових звітів і мінімальні вимоги до змісту кожного звіту, приміток і облікової політики.

Мета фінансової звітності та її користувачі

Фінансові звіти загального призначення -- це звіти, що відповідають потребам тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб.

До користувачів фінансових звітів належать існуючі та потенційні інвестори, працівники, кредитори, клієнти, урядові установи та громадськість.

Інформаційні потреби різних груп користувачів наведено в табл.1.

Фінансова звітність, складена згідно з МСБО, задовольняє інформаційні потреби, що є загальними для всіх користувачів. Такі фінансові звіти не здатні забезпечити окремих користувачів усією інформацією, потрібною їм для прийняття рішень.

Через це окремі групи користувачів можуть встановлювати інші або додаткові вимоги до інформації. Наприклад, уряд країни може встановити додаткові звіти для визначення і контролю податків. Своєю чергою керівництво підприємства визначає склад і зміст внутрішньої звітності, необхідної для планування, контролю і прийняття рішень.

Водночас КМСБО наголошують, що будь-які додаткові вимоги не повинні впливати на фінансові звіти, що складаються для інших користувачів.

Такий підхід означає, що жодна група користувачів не повинна мати пріоритету щодо змісту фінансової звітності загального призначення.

Таблиця 1.

Користувачі фінансової звітності та їхні інформаційні потреби

Виходячи з цього, "метою фінансових звітів загального призначення є надання інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень ".

Склад та елементи фінансової звітності

Згідно з МСБО 1 фінансова звітність підприємства містить:

- Баланс;

- Звіт про прибутки та збитки;

- Звіт про зміни у власному капіталі;

- Звіт про рух грошових коштів;

- Виклад облікової політики та пояснювальні примітки.

Призначення компонентів фінансової звітності показано в табл.2. Компоненти фінансової звітності взаємопов'язані, оскільки відображують відповідні аспекти господарської діяльності підприємства.

Жодний звіт не може надати всю потрібну користувачам інформацію, а тому всі компоненти фінансової звітності слід розглядати та інтерпретувати у комплексі.

Сукупність однорідної інформації, що відображується у фінансових звітах, називають елементами їх.

Основними елементами фінансових звітів є такі:

- активи;

- зобов'язання;

- власний капітал;

- доходи, витрати, прибутки і збитки;

- рух грошових коштів.

Ці елементи своєю чергою поділяються на окремі статті, які можуть об'єднуватися в однорідні групи виходячи з певної класифікації.

Таблиця 2.

Призначення основних компонентів фінансової звітності

Визнання елементів фінансових звітів

Визнання -- це процес опису, оцінки та включення до фінансового звіту певної статті.

Отже, визнання передбачає словесний опис статті та визначення грошової суми, в якій елементи звітності мають бути відображені в балансі або Звіті про прибутки та збитки.

Стаття визнається елементом фінансового звіту, якщо відповідає таким двом критеріям:

1. існує ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних з нею;

2. оцінка (вартість або собівартість) статті може бути достовірно визначена.

Головна вимога МСБО полягає в тому, що фінансові звіти мають правдиво відображувати фінансове становище, фінансові результати діяльності та потоки грошових коштів підприємства.

Критерії правдивого подання інформації згідно з МСБО наведено на рис.1.

Облікова політика

Згідно з визначенням, наведеним у МСБО 1, "облікова політика -- це певні принципи, основи, домовленості, правила та практика, прийняті підприємством для складання та подання фінансових звітів ".

Оскільки існують різні методи та основи оцінки активів і зобов'язань, нарахування амортизації, підготовки консолідованих звітів тощо, підприємства можуть обирати різну облікову політику.

Рис.1. Складові правдивого подання інформації у фінансових звітах

Залишаючи за підприємством право вибору облікової політики, МСБО 1 вимагає, щоб керівництво підприємства обирало та застосовувало облікову політику в такий спосіб, щоб його фінансові звіти повністю відповідали всім вимогам кожного конкретного МСБО та тлумаченням ПКТ. Це означає, що підприємство має застосовувати передусім ті підходи та методи обліку та подання інформації у фінансових звітах, які передбачено МСБО.

При цьому, згідно з Тлумаченням ПКТ-18 "Послідовність: альтернативні методи" (набрало чинності з 1 липня 2000 року), якщо МСБО або Тлумаченням передбачено більше одної облікової політики, підприємству слід обрати і послідовно застосовувати одну із цих політик, якщо стандарт або тлумачення конкретно не вимагає або не дозволяє визначати категорії статей (операції, події, залишки, суми тощо), для яких різні облікові політики можуть бути прийнятними. Якщо стандарт вимагає або дозволяє визначити категорії статей, слід обрати найприйнятнішу облікову політику та застосовувати її послідовно до кожної категорії.

У разі, коли МСБО (або тлумачення ПКТ) не містять конкретних вимог щодо певних аспектів облікової політики, підприємству слід самостійно розробити таку облікову політику, яка забезпечувала б усі якісні характеристики інформації, що наводиться у фінансовій звітності.

Якісні характеристики фінансових звітів

Необхідною умовою правдивого відображення діяльності підприємства є подання інформації у спосіб, який забезпечує якісні характеристики фінансових звітів.

Якісні характеристики визначають ступінь корисності інформації, наведеної у фінансових звітах. КМСБО виділяє чотири основні якісні характеристики фінансової інформації: зрозумілість, доречність, достовірність та зіставність.

Зрозумілість -- це якість інформації, яка дає можливість користувачам сприймати її значення. Однак з цього не випливає, що користувачі зможуть правильно зрозуміти зміст фінансових звітів без необхідних базових знань у галузі бізнесу, економіки та бухгалтерського обліку.

У зв'язку з цим інформація про складні поняття, що є корисною для прийняття економічних рішень, не повинна виключатися зі звітності через складність розуміння її окремими користувачами.

Отже, інформація, яка подається у фінансових звітах, має бути розрахована на її розуміння та однозначне тлумачення користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.

Доречність характеризує здатність інформації впливати на рішення, що приймаються на її основі. Іншими словами, інформація вважається доречною, якщо вона здатна вплинути на прийняття рішень користувачами та допомогти їм оцінити минулі, поточні та майбутні події.

Доречність інформації визначається її суттєвістю, своєчасністю та можливістю використання для прогнозування.

Суттєвість. Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильний розрахунок можуть вплинути на рішення користувачів. Своєю чергою, включення у звіт несуттєвої інформації може погіршити її зрозумілість. Через це окремі вимоги МСБО щодо розкриття інформації можна не виконувати, якщо вона є несуттєвою.

Своєчасність. Найдостовірніша інформація втрачає сенс, якщо вона надана користувачам із запізненням. Тому фінансові звіти мають бути надані користувачам у строки, що забезпечують їхнє ефективне використання. Виходячи з цього, згідно з МСБО 1 підприємство повинно бути здатним надавати свої фінансові звіти протягом 6 міс. після дати балансу, а конкретніші строки визначаються законодавством.

Можливість використання для прогнозування. Інформація, наведена у фінансових звітах, повинна не тільки відображувати результати минулої діяльності, а й бути корисною для прогнозування майбутніх прибутків, дивідендів та інших виплат.

Достовірність інформації означає, що вона не містить помилок та упереджених суджень. Вона визначається повнотою, нейтральністю, обачністю, превалюванням сутності над формою, правдивим відображенням фінансового становища і результатів діяльності.

Повнота означає повне висвітлення діяльності підприємства, тобто фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та можливі наслідки операцій та подій, яка здатна вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Нейтральність передбачає, що інформація має бути об'єктивною. Інформація не є нейтральною, якщо з допомогою методів оцінки або форми подання її можна вплинути на прийняття рішень.

Обачність зумовлена невизначеністю певних подій (наприклад, отримання сумнівних боргів, строку експлуатації основних засобів тощо). У зв'язку з цим при оцінці наведеної у звітах інформації слід уникати завищення активів і доходів або заниження витрат і зобов'язань підприємства.

Це означає, що витрати та зобов'язання потрібно відображувати в бухгалтерському обліку відразу ж після отримання свідчення про ймовірність виникнення їх, а активи та доходи -- лише тоді, коли їх реально отримано або зароблено. Тому, наприклад, сумнівну дебіторську заборгованість слід списувати на витрати та вираховувати із загальної суми дебіторської заборгованості в тому періоді, коли з'явилися сумніви щодо можливості її погашення.

Проте обачність не означає створення прихованих або надмірних резервів, навмисне заниження оцінки активів та доходів чи завищення зобов'язань або витрат.

Превалювання сутності над формою означає, що операції та події мають обліковуватись і подаватися у звітності відповідно до їхньої економічної сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Такий підхід застерігає від абсолютизації юридичної трактовки подій та операцій, які відображуються в бухгалтерському обліку, оскільки сутність операцій та інших подій не завжди адекватна тому, що випливає з їхньої юридичної (або встановленої) форми. Наприклад, передавання активу у фінансову оренду не означає перехід права власності на нього від орендодавця до орендаря. Проте на практиці цей актив зараховують на баланс орендаря, оскільки до останнього фактично перейшли всі вигоди та ризики, пов'язані з використанням цього активу.

І навпаки, звичайно реалізація продукції означає перехід права власності до іншої сторони. Однак якщо угода забезпечує подальше використання продавцем економічних вигод, втілених у проданому активі, відображення цієї операції як реалізації не забезпечить правдивого подання інформації про неї у фінансовій звітності.

Правдиве відображення фінансового становища і результатів діяльності. Для правдивого відображення фінансового становища і результатів діяльності підприємства при складанні фінансових звітів слід дотримуватися:

- припущення безперервної діяльності;

- принципів нарахування та відповідності;

- окремого подання активів і зобов'язань, доходів і витрат;

- окремого подання та об'єднання статей виходячи з їхньої суттєвості;

- послідовності подання інформації;

- зіставності інформації.

Припущення безперервності діяльності. МСБО 1 вимагає від керівництва підприємства здійснювати оцінку його здатності продовжувати свою діяльність у доступному для огляду майбутньому. Таке припущення є важливим, оскільки в разі банкрутства або ліквідації підприємства його фінансова звітність складається виходячи з інших принципів та вимог щодо оцінки статей, ніж в умовах звичайної діяльності.

Отже, безперервність означає, що фінансову звітність складають виходячи з припущення, що підприємство не має ні наміру, ні потреби ліквідувати або суттєво скоротити свою діяльність.

Оцінюючи доречність припущення щодо безперервної діяльності підприємства, його керівництву слід зібрати всю наявну інформацію та розглянути фактори, які визначають прибутковість операцій та доступ до фінансових ресурсів в осяжному майбутньому (принаймні протягом 12 міс. після дати балансу).

Якщо після проведеного аналізу в керівництва є значна невпевненість, що ґрунтується на інформації про події та умови, які можуть вплинути на здатність підприємства продовжувати діяльність на безперервній основі, це слід викласти у примітках до фінансових звітів, зазначивши причини.

Уразі, якщо фінансові звіти складено не на основі припущення безперервності діяльності, про це також слід повідомити у примітках з описом причин, з яких підприємство не вважається безперервно діючим, і основи оцінки, яку було застосовано для складання фінансових звітів.

Принципи нарахування та відповідності. Вимога МСБО 1 складати фінансові звіти (крім Звіту про рух грошових коштів) за принципом нарахування означає, що результати операцій та інших подій слід відображувати в облікових реєстрах і фінансових звітах тоді, коли вони існували, а не обов'язково тоді, коли підприємство отримує або сплачує кошти.

Такий підхід до складання фінансових звітів дає можливість інформувати користувачів не тільки про надходження або сплату грошових коштів у минулому, а й про зобов'язання сплатити кошти або про їх надходження в майбутньому.

Виходячи з цього принципу, доходи слід відображувати у Звіті про прибутки та збитки в тому періоді, коли їх було зароблено, а витрати -- на основі відповідності їх цим доходам. Принцип відповідності забезпечує визначення фінансового результату звітного періоду зіставленням доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

Однак не всі витрати можна безпосередньо пов'язати з певним доходом. Через це застосування принципу відповідності не означає можливості визнання в балансі статей, які не відповідають визначенню активів і зобов'язань.

У зв'язку з цим витрати, які не мають безпосереднього зв'язку з певними доходами, слід відображувати у Звіті про прибутки та збитки в тому періоді, коли вони виникли.

Окреме подання активів і зобов'язань, доходів і витрат. МСБО 1 наголошує, що активи та зобов'язання не слід згортати, окрім випадків, коли це вимагається або дозволяється іншими стандартами.

Це означає, що лише в окремих обмежених випадках (передбачених МСБО) можна наводити в активі балансу суму активів за вирахуванням суми відповідних зобов'язань або навпаки показувати в пасиві балансу суму зобов'язань за вирахуванням суми відповідних активів. Інакше кажучи, не можна звичайно згортати (взаємо зараховувати) дебіторську і кредиторську заборгованість. Тим часом, наприклад, МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання" вимагає згортати фінансовий актив і фінансове зобов'язання та наводити чисту суму в балансі, якщо підприємство:

- має на це право, яке забезпечене юридично (законодавчо або в інший спосіб);

- має намір або погасити зобов'язання на нетто-основі, або реалізувати актив з одночасним погашенням зобов'язання.

Статті доходів та витрат слід згортати лише в таких випадках:

- певний МСБО вимагає чи дозволяє це;

- доходи та пов'язані з ними витрати не є суттєвими та виникають у результаті однакових і подібних подій.

Окреме подання та об'єднання статей виходячи з їхньої суттєвості. Оскільки МСБО жорстко не визначають формати фінансових звітів, єдиним критерієм щодо подання суми окремою статтею або об'єднання її з іншими сумами є суттєвість. Згідно з МСБО 1 кожну суттєву статтю слід наводити у фінансових звітах окремо, а несуттєві статті окремо не виділяють, а об'єднують із сумами статей, подібних за характером або функціями.

Суттєвість статті визначається її розміром і характером активів, які розглядають разом. Через це окремі однакові за характером активи (будівлі, машини, устаткування) часто об'єднують в одну статтю "Основні засоби", навіть якщо величина кожного виду цих активів є суттєвою. Водночас статті, які мають суттєвий розмір і відрізняються за характером або функціями, слід подавати окремо. При цьому треба мати на увазі, що стаття, яка не є суттєвою для окремого подання її у фінансових звітах, може, однак, бути достатньо суттєвою для окремого подання ії в примітках. Наприклад, вартість будівель, машин і устаткування, які об'єднано в балансі в статтю "Основні засоби", слід подавати в примітках до балансу окремими статтями. Загальний підхід до вирішення питання щодо об'єднання або окремого подання статей наведено на рис.2.

Рис. 2. Аналіз ступеня узагальнення інформації у фінансовій звітності

Послідовність подання інформації. МСБО 1 вимагає, щоб підхід до подання та класифікації статей у фінансових звітах зберігався від одного періоду до іншого. Винятки з цього правила дозволяються у двох випадках:

1. сталися суттєві зміни в характері діяльності підприємства або його керівництво дійшло висновку, що зміни призведуть до більш відповідного відображення господарських операцій та інших подій;

2. зміни вимагаються МСБО або ПКТ.

У разі, якщо були будь-які зміни у поданні інформації, підприємство має зробити відповідну перекласифікацію своєї зіставної інформації.

Зіставність інформації характеризує можливість користувачів звітності порівнювати:

- фінансові звіти підприємства за різні періоди;

- фінансові звіти різних підприємств.

Таке порівняння дає можливість оцінити динаміку розвитку підприємства та його позицію на ринку.

Передумовами зіставності є розкриття інформації про облікову політику підприємства, наведення відповідної інформації за попередні періоди та послідовність застосування обраних методів обліку.

Список літератури

1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах -
Житомир: ПП "Рута", 2002.

2. Міхалкович АЛ. Бухучет в зарубежных стратах - Мінск: ООО
«Мисанта»: ООО «ФУ Аннформ», 2003.

3. Парфенов К.Г. Международные стандарти финансовой отчетности. М.: «Парфенов.ру», 2003

4. Завгородний В.П. Настольная книга бухгалтера малого бизнеса.
- К.: ВиРАР, Дакор, 2000. - 608 с.

5. C.Ф.Голов, В.М. Костюченко. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. - К.: Лібра, 2001. - 840с.

6. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. З англ. О.Мінін, О.Ткач. - К.: Основи, 1997. - 943с.