Облік операцій з векселями
Обліково-економічна характеристика векселя як боргового цінного паперу. Їх види: простий та переказний. Облік векселів в системі рахунків бухгалтерського обліку. Узагальнення інформації операцій з векселями у регістрах бухгалтерського обліку і звітності.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.07.2009 |
| Размер файла | 43,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Зміст
- Вступ
- Розділ І. Теоретичні основи побудови обліку операцій з векселями в системі управління підприємством
- 1.1 Обліково-економічна характеристика векселя як боргового цінного паперу
- 1.2.Види векселів, їх характеристика
- 1.3.Огляд нормативної бази та спеціальної літератури з питань обліку
- Розділ ІІ. Облік операцій з векселями в системі управління підприємством
- 2.1 Облік векселів в системі рахунків бухгалтерського обліку
- 2.2 Облік векселів отриманих
- 2.3 Облік векселів виданих
- 2.4 Узагальнення інформації операцій з векселями у регістрах бухгалтерського обліку і звітності
- Висновок
- Список літератури
Вступ
В даний час на теренах української економіки спостерігається перехідний процес, коли руйнуються виробничо-відомчі системи і господарські відносини, що визначали потоки розподілу ресурсів і продукції. На перший план висувається задача конструювання нової системи регулювання суспільного виробництва, що відповідає новим умовам господарювання. І хоча формування економічних відносин ринкового типу не може бути просто скопійоване із систем економічного регулювання розвинутих країн, а повинно відбуватися з урахуванням особливостей економічного стану України, основні принципи ринкової економіки залишаються однаковими для усього світового ринкового господарства.
Організації самостійно формують свою виробничу програму, вибирають постачальників, споживачів і інших партнерів по господарській діяльності, установлюють договірні ціни в рамках державної політики цін, розпоряджаються своєю продукцією, ресурсами і доходами.
Становлення вексельного обігу в Україні не випадково співпадає з розвитком ринкових економічних відносин. Саме механізми ринкової економіки формували і удосконалювали універсальний фінансовий інструмент, яким є сучасний вексель. Розвиток вексельного обігу в Україні, призвівши до позитивних економічних зрушень, виявив ряд негативних явищ, які перешкоджають ефективному використанню векселів і створюють умови для зловживання у сфері вексельного обігу. Однією з причин такого стану є недосконалість обліку, аналізу і контролю вексельних операцій суб'єктів підприємницької діяльності.
Основні аспекти розвитку вексельного обігу широко і ґрунтовно висвітлюються в економічній літературі. Починаючи з 1992 року досить чітко визначились наступні напрями досліджень вексельного обігу в Україні: економіко-правові проблеми розвитку вексельного обігу в умовах перебудови економіки; реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів і створення на цьому грунті концептуальних засад для системного вирішення питань обліку, аналізу і контролю; окремі аспекти обліку, аналізу і контролю вексельного обігу в умовах здійснення конкретних фінансово-господарських операцій.
Найбільш ґрунтовно проблеми відновлення вексельного обігу в Україні досліджено у працях А.В. Демківського, Ю.М. Лисенкова, Ю.М. Мороза, Б.С. Юровського та інших фахівців у галузі вексельної справи. Названі вчені пропонують механізми удосконалення вексельного законодавства з метою максимального розкриття стабілізаційних властивостей векселя, завдяки яким він став першокласним фінансовим інструментом ринкової економіки.
Значна частина питань, від успішного розв'язання яких залежить становлення вексельного обігу, стосується обліку, аналізу і контролю вексельних операцій. У фундаментальних працях українських вчених (М.Т. Білухи, А.М. Герасимовича, В.П. Завгороднього, В.В. Сопко, В.О. Шевчука та інших) проблеми обліку, аналізу та контролю вексельних операцій досліджуються як складова близьких їм за змістом розрахункових операцій суб'єктів господарської діяльності.
Становлення вексельного обігу в Україні не випадково співпадає з розвитком ринкових економічних відносин. Саме механізми ринкової економіки формували і удосконалювали універсальний фінансовий інструмент, яким є сучасний вексель. Розвиток вексельного обігу в Україні, призвівши до позитивних економічних зрушень, виявив ряд негативних явищ, які перешкоджають ефективному використанню векселів і створюють умови для зловживання у сфері вексельного обігу. Однією з причин такого стану є недосконалість обліку, аналізу і контролю вексельних операцій суб'єктів підприємницької діяльності.
Актуальність обраної теми обумовлено необхідністю вирішення питань організації та методики обліку, аналізу і контролю вексельних операцій в системі управління вексельним обігом суб'єктів підприємницької діяльності України та недостатнім рівнем теоретичної розробки даної проблеми.
Метою написання курсової роботи є обґрунтування теоретичних та науково-методологічних положень стосовно удосконалення системи обліку, аналізу і контролю в управлінні вексельним обігом суб'єктів підприємницької діяльності. Об'єктом дослідження є вексельні операції підприємств України. Предмет дослідження - зміст та методика обліку, аналізу і контролю вексельних операцій суб'єктів підприємницької діяльності.
Поставлена мета визначає зміст досліджень, що ґрунтуються на послідовному вирішенні задач методологічного, теоретичного та практичного характеру, до яких належать:
- визначення ролі та значення векселів, як економічної категорії;
- критичний розгляд спеціальної літератури з проблем обліку і аналізу векселів;
- визначення класифікації та групування векселів в обліку і звітності;
- розглянути методи оцінки векселів і їх використання в обліку;
- розглянути законодавчо-нормативне забезпечення бухгалтерського обліку і звітності векселів;
- розглянути організацію бухгалтерського обліку і звітності векселів;
- навести стандарти обліку і звітності векселів, як основного напрямку удосконалення обліку і звітності векселів.
Робота складається з двох частин, в першій частині в першій частині докладно розглянуто вексель, як економічну і обліково-аналітичну категорію, друга частина присвячена методології та організації обліку і фінансової звітності розрахунків за векселями на підприємствах України.
Розділ І. Теоретичні основи побудови обліку операцій з векселями в системі управління підприємством
1.1 Обліково-економічна характеристика векселя як боргового цінного паперу
Жоден з інструментів фінансового ринку, крім самих грошей у всіх численних проявах їхніх економічних функцій, не може зрівнятися за своїм історичним минулим та значенням з векселем. Саме розвиток вексельного обігу призвело до безготівковості всіх грошових розрахунків: витисненню із грошового обігу металів - золота й срібла, заміні еквівалентів мінового обороту паперовими символами.
Безумовність векселя як боргового зобов'язання, строгість і швидкість стягнення по ньому послужили основою створення інших видів платежів і розрахунків - банкнот, чеків, акредитивів. Розвиток різноманітних інструментів ринку цінних паперів - акцій, облігацій, депозитних сертифікатів й їхніх похідних ішло на базі векселя.
Чинність векселя завжди підтримувалася вексельним правом і забезпечувалася державою.
Векселі активно використалися й використаються в міжнародних розрахунках і внутрішніх угодах країн з розвинутою економікою. Промисловцям і комерсантам векселя дають можливість оплачувати свої покупки з відстрочкою платежу. Таким чином, основна економічна функція векселя - бути коштами оформлення й забезпечення кредитів як комерційних, так і банківських.
В Україні розвиток векселя, як й інших фінансових інструментів, перервалося в 1917 році. Під час Непа вексель був відновлений у своїх правах, але лише для того, щоб бути безславно скасованим в 1930 році. Тільки необхідність торговельних відносин з капіталістичними країнами змусила СРСР прийняти вексель у міжнародних розрахунках. Для цього було прийнято «Положення про перекладний і простий вексель», уведене постановою ЦИК і СНК від 7 серпня 1937 року.
Перехід від економіки так називаного «розвиненого соціалізму» привів до відновлення фінансового ринку і його інструментів - у тому числі й векселя. В 1993-1994 роках багато комерційних банків і фінансово-інвестиційних організацій оголосили про емісії векселів. Векселя банків і фінансово-емісійних синдикатів одержали визнання в якості досить надійних і ліквідних коштів кредитування й збереження грошей. Нині банки намагаються не тільки налагодити вексельний кредит, але й робляться спроби вирішити проблему неплатежів підприємств за допомогою вексельного обігу.
Найбільшого поширення в Україні одержали банківські векселі. Вони імітуються, як правило, для двох цілей - для одержання інвесторами доходу від їхньої покупки й для виконання розрахункових функцій між підприємствами. Деякі векселі сполучають у собі обидві ці функції.
Операції комерційних банків з векселями регулюються листом Національного банку України. Відповідно до цього документа при випуску власного векселя комерційний банк може виступати в якості або векселедавця простого векселя, або векселедавця неакцептованого перекладного векселя, або акцептанта перекладного, чи одночасно й векселедавця, і акцептанта того самого перекладного векселя, або векселедавця перекладного векселя.
Власні векселі банків включаються в розрахунок суми обов'язкових резервів, що підлягають депонуванню в Банку України. Уведено також вимогу, якщо на вексельну суму нараховуються відсотки, те їхня виплата відбувається одноразово при погашенні векселя. Банки випускають гривневі, валютні векселі й змішані гривнево-валютні векселі.
Гривневий вексельний ринок українських банків досить диверсифікований. Основна маса векселів імітується на строк від 1 до 3 місяців, однак існують боргові зобов'язання як зі строками 3 - 7 днів, так і до 1 року. У термінових векселях з більшими строками погашення деякі банки включають у текст векселя сітку цін викупу при достроковому його погашенні, тобто клієнт може планувати прибутковість своїх вкладень на строк менший, ніж строк випуску даного боргового зобов'язання. Деякі банки для збільшення ліквідності своїх векселів і розширення території їхнього обігу утворюють об'єднання.
Векселі випускаються кожні два тижні серіями, строк обігу яких становить 16 тижнів. Синдикат установлює для різних серій різну прибутковість залежно від кон'юнктури грошового ринку. Стійкий попит на даний фінансовий інструмент забезпечується його високою надійністю, досить високою прибутковістю, а також тим, що, наприклад, ці векселі приймаються як застава розрахунковими палатами на ф'ючерсних торгах і достроково враховуються іншими банками.
Практично всі великі банки емітують і валютні векселі на різні строки й різні номінали. Ставки по таких боргових зобов'язаннях коливаються від 10 до 24% річних у валюті. Однак Національний банк України своїми нормативними документами істотно звузив коло власників валютних векселів. Емітувати їх можуть тільки банки, що мають генеральну валютну ліцензію, купувати банки, що мають розширену валютну ліцензію, або нерезиденти, або резиденти, що мають спеціальний дозвіл Національного банку України.
Своєрідним способом відхилення від вимог Національного банку Україні з'явився випуск комерційними банками так званих антиінфляційних векселів. Зміст їх полягає в тому, що, хоча підприємство купує вексель за гривні, сума його увесь час індексується залежно від росту курсу долара.
1.2 Види векселів, їх характеристика
Вексель -- це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну певну суму грошей власникові векселя (векселедержателю). Тобто вексель - це цінний папір, який є засобом оформлення кредиту, що надається в товарній формі продавцями покупцям шляхом від термінування оплати за продані товари.
Векселі бувають двох видів:
- звичайний, простий (соло-вексель);
- переказний (тратта).
Простий вексель - це свідоцтво, що містить у собі письмове безумовне зобов'язання боржника сплатити визначену суму грошей своєму кредитору (Додаток 1). Соло-вексель векселедавець може передати іншій особі з допомогою спеціального напису - індосаменту, передавального напису на векселі або на іншому цінному папері, що засвідчує перехід прав за цим документом до іншої особи.
Переказний вексель (тратта) - це документ, що містить письмову вказівку векселедержателя (трасанта) особі, на яку виставлений вексель, - платнику (трасату) сплатити визначену суму грошей пред'явнику векселя або особі, вказаній у векселі (ремітенту), через визначений термін або за вимогою. Переказний вексель (тратту) виписує і підписує кредитор (трасант). Вексель є наказом боржникові (трасату) про сплату у визначений термін певної суми третій особі
Векселі заповнюються друкарським способом. Грошова сума в векселі обов'язково прописується цифрами і літерами. Жодні виправлення суми не допускаються. При виникненні суперечностей правильною вважається сума літерами.
Векселі при видачі і передачі підлягають гербовому збору, який оплачується придбанням гербової марки, що накладається на лицьовому чи зворотному боці векселя, або цей збір вноситься в банк готівкою і до векселя прикладають квитанцію про оплату.
Особливо важливим є правильно сказати векселедержателів у простому векселі та ремітентів - у переказному векселі. У разі, якщо немає підпису векселедавця в простому векселі чи трасанта в переказному, то вексель зовсім не має змісту.
Простий та переказний векселі можуть бути видані на термін:
- за пред'явленням;
- на такий-то час від пред'явлення;
- на такий-то час від складання;
- на визначений день.
Платник при оплаті векселя може вимагати, щоб вексель був вручений йому векселедержателем з розпискою про одержання платежу. Векселедержатель не може відмовитись від прийняття часткового платежу, платник може вимагати відмітки про такий платіж на векселі і видачу йому про це розписки.
Передача прав за векселем зазначається на звороті векселя. Особа, котра передає вексель за індосаментом, називається індосантом. Особа, яка одержує вексель за індосаментом, - індосатом. Перший індосамент, як правило, проставляється у крайній лівій частині зворотного боку векселя. Індосамент повинен містити підпис особи, котра передала вексель, і може бути іменним або бланковим. Крім підпису, може проставлятися штамп фірми. Підпис мусить бути власноручним, інший текст друкується.
Платіж за переказним векселем можна гарантувати (повністю або частково) за допомогою вексельної запоруки у силу якої особа, яка її здійснила, бере на себе відповідальність за виконання зобов'язань чи акцептанта, чи векселедавця, чи індосанта.
Із змісту переказного векселя випливає, що зобов'язання за ним для трасата (платника) виникає лише з моменту прийняття ним векселя до оплати (акцепту). Виходячи із цього, одержувачі грошей за векселем можуть завчасно до початку терміну платежу з'ясувати ставлення платника щодо оплати векселя. Цього буде досягнуто пред'явленням векселя трасату з умовою його акцептування. Пред'явлення векселя до акцепту може бути здійснено в будь-який час, починаючи з дня його видачі і закінчуючи моментом настання терміну платежу.
Один і той же переказний вексель може бути складений за вимогою першого одержувача в кількох примірниках однакового змісту. Необхідність оформлення декількох примірників пояснюється тим, щоб якнайшвидше направити вексель в обіг. Перший примірник (пріма) відправляється трасату для акцепту, а другий (секунда) направляється в обіг.
На всіх примірниках, крім першого, робиться позначка - у кого на зберіганні перебуває вексель. Текст на всіх примірниках однаковий, і кожному присвоюється порядковий номер. Підписи на кожному примірнику власноручні. Усі примірники векселя мають однакову вексельну силу: у разі оплати одного із них - усі інші втрачають силу. Примірники векселя також, як і сам вексель, обкладаються гербовим збором.
Якщо після настання терміну платежу боржник векселя першого порядку не оплачує векселі, векселедержатель повинен здійснити протест, тобто офіційно засвідчити факт відмови від оплати. Неоплачений вексель подається в нотаріальну контору за місцезнаходженням платника наступного дня після настання дати платежу.
Векселі передаються до протесту разом з описом, в якому вказуються:
- чітка назва й адреси векселедавців;
- термін платежу цих векселів;
- суми векселів;
- чітке найменування всіх індосантів та їхні адреси;
- причини протесту, тобто неплатежу за векселем;
- назва банку або юридичної особи, від імені яких повинен бути здійснений протест.
Комерційні банки можуть здійснювати наступні операції з векселями:
- кредитні - активні і пасивні;
- торговельні - активні і пасивні;
- гарантійні;
- розрахункові;
- комісійні та довірчі.
Операції з векселями проводять на підставі угод з клієнтами, що укладені в письмовій формі. Розрахункові операції можуть здійснюватися без угод (договорів) з використанням лише первинних документів (реєстрів, актів тощо).
Загальні правила документального оформлення вексельних операцій можна коротко охарактеризувати наступним чином:
- підписи на векселі від імені банку здійснюють керівник та головний бухгалтер, підписи завіряються печаткою;
- необхідно складати первинні документи за операціями (реєстри, розписки, повідомлення, доручення, заяви тощо);
- необхідно складати реєстри аналітичного обліку (журнали, відомості, картки), для хронологічного обліку відкривати щороку журнали в розрізі операцій.
1.3 Огляд нормативної бази та спеціальної літератури з питань обліку
В Україні законодавчим підґрунтям в регулюванні вексельних операцій являється Закон про векселі - Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374-Ш зі змінами та доповненнями. Цей Закон визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції (995_009), та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі ( 995_007 ), Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (995_008).
Законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (1201-12), Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" (826-14), Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі" (827-14), Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів" (828-14), цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України Закон України «Про обіг векселів в Україні» // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 24, ст.128.
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» - http://zakon.nau.ua/doc/?code=3480-15.
Облік розрахунків за векселями регламентується постановою Верховної Ради України «Про застосування векселів в господарському обороті України» від 17.06.92, Указом Президента України «Про розширення сфери обігу векселів» від 26.07.95, листом Міністерства фінансів України «Про бухгалтерський облік вексельного обігу» від 12.08.92 № 18-4116 (з доповненнями і змінами від 26.07.94 № 65, від 23.01.96 313, від 10.02.97 № 30) І листом ДПА України від 17.01.97 № 15-0214 (10-372). Фінансова звітність складається відповідно до ПСБО 1-12, 14-17. ПСБО-1 "Загальні вимоги до фінансової звітності": фінансова звітність складається з балансу, звіту про фінансові результаті, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал та приміток до звітів. Проміжна звітність /квартальна/ складається з наростаючими підсумками з початку звітного року. ПСБО-2 "Баланс": в балансі висвячені активи, обов'язки та власний капітал товариства. Витрати на придбання та утворення активу, які не можуть буті показані в балансі товариства, включаються до складу витрат звітного періоду в звіті про фінансові результати. Зобов'язання показуються в балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує вірогідність зменшення економічних вигод в майбутньому в результаті його погашення. Власний капітал показується в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зменшення ПСБО-3 "Звіт про фінансові результати": мета його складання це є правдивий показ результатів про доходи, витрати, прибутки та збитки товариства
Розглядаючи тематику аналізу розрахунків по векселям на підприємствах України Грабова В.Н. в книзі “Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках” зазнає, що аналітичний облік по рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» ведеться по кожному виданому векселю і векселедержцю з виділенням векселів, не погашених в строк. Оперативний контроль за платежами по одержаних і виданих векселях ведеться за допомогою картотеки, організованої за строками погашення заборгованості.
Найбільш ґрунтовно проблеми відновлення вексельного обігу в Україні досліджено у працях А.В. Демківського, Ю.М. Лисенкова, Ю.М. Мороза, Б.С. Юровського та інших фахівців у галузі вексельної справи. Названі вчені пропонують механізми удосконалення вексельного законодавства з метою максимального розкриття стабілізаційних властивостей векселя, завдяки яким він став першокласним фінансовим інструментом ринкової економіки.
Значна частина питань, від успішного розв'язання яких залежить становлення вексельного обігу, стосується обліку, аналізу і контролю вексельних операцій. У фундаментальних працях українських вчених (М.Т. Білухи, А.М. Герасимовича, В.П. Завгороднього, В.В. Сопко, В.О. Шевчука та інших) проблеми обліку, аналізу та контролю вексельних операцій досліджуються як складова близьких їм за змістом розрахункових операцій суб'єктів господарської діяльності. Отже, властивості векселя як фінансового інструмента ринкової економіки лишаються за межами ґрунтовних теоретичних досліджень.
Відокремлення у наукових дослідженнях вітчизняних вчених правових аспектів розвитку вексельного обігу від пов'язаних з ними питань обліку, аналізу та контролю вексельних операцій негативно впливає на рівень управління вексельним обігом та гальмує процес його становлення.
Що стосується фахівців, які досліджують питання практичного застосування векселів у господарському обороті (Н. Погорєлова, О. Поєдинок, О. Худяков, О. Чимшит та інші), то їх зусилля спрямовано, перш за все, на вирішення окремих задач, які виникають на різних етапах розвитку вексельного обігу: докладно розглядаються так звані схеми вексельних операцій, їх правове забезпечення, бухгалтерські записи згідно з новим Планом рахунків, особливості оподаткування тощо. Відсутність системного підходу до вирішення питань організаційного та методичного забезпечення обліку, аналізу і контролю вексельних операцій у правовому середовищі України знижує теоретичну цінність даних публікацій.
Особливості обліку, аналізу та контролю векселів як фінансових інструментів знайшли відображення у працях закордонних вчених (Р. Адамса, Л.А. Бернстайна, Г.А. Велша, Д.Г. Шорта, Б. Нідлза, Х. Андерсона, Д. Колдуелла, Е.С. Хендріксена, М.Ф. Ван Бреда та багатьох інших), які досліджують дану проблему, ґрунтуючись на засадах розвиненої ринкової економіки. Орієнтованість закордонних теоретичних досліджень обліку, аналізу і контролю вексельного обігу на розвинений ринок і сучасні інформаційні технології вимагає від вітчизняних фахівців вирішення питань їх адаптації в економіко-правовому середовищі України.
Вибір напрямів удосконалення обліку, аналізу і контролю вексельних операцій спирається на оцінку стану та забезпеченості облікового процесу підприємств сучасною обчислювальною технікою і програмними продуктами.
Розглядаючи тематику аналізу розрахунків по векселям на підприємствах України Грабова В.Н. в книзі “Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках” зазнає, що аналітичний облік по рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» ведеться по кожному виданому векселю і векселедержцю з виділенням векселів, не погашених в строк. Оперативний контроль за платежами по одержаних і виданих векселях ведеться за допомогою картотеки, організованої за строками погашення заборгованості Грабова В.Н. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках - http://www.readbookz.com/book/3/176.html.
Векселі можуть зберігатися на підприємстві або передаватися на зберігання банку. Векселі, що знаходяться на підприємстві, зберігаються в його касі разом з готівкою відповідно до Порядку ведення касових операцій в народному господарстві України. На всі векселі, що зберігаються на підприємстві, складається опис, де вказуються найменування платника, сума і строк погашення заборгованості по векселю. При погашенні заборгованості, забезпеченої векселями, в опису робиться відповідна відмітка з зазначенням дати виписки банку або іншого відповідного документа. Якщо одержані підприємством векселі здаються на зберігання в банк, то в регістрах аналітичного обліку робиться помітка про відповідний документ, одержаний від банку. Витрати на оплату банку винагороди за послуги по зберіганню векселів відносяться на витрати операційної діяльності Україна. Кабінет Міністрів. Про внесення змін до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні: Постанова від 14 серпня 1996р. №951 // Урядовий кур'єр. - 1996. - 12 вересня. - С. 8..
Ткаченко Н.М. в своїй праці “Бухгалтерський і фінансовий облік на підприємствах України” відзначає, що заборгованість за розрахунками з покупцями, замовниками та іншими дебіторами, забезпечену одержаними векселями, підприємством обліковується на рахунку № 34 - "Короткострокові векселі одержані". Аналітичний облік векселів одержаних ведуть за кожним одержаним векселем Ткаченко Н.М. Бухгалтерський та фінансовий облік на підприємствах України. - К.: Алеута, 2007. - 952 с..
На думку Олійника Г.П. незважаючи на прогресивність нового Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність, в Україні можна передбачити, що навряд чи державні органи змогли б забезпечити швидкий та ефективний перехід на нові стандарти бухгалтерського обліку. І основною причиною цього є відсутність необхідних коштів та матеріальної бази Швидше за все весь тягар щодо переходу на нові стандарти бухгалтерського обліку ляже на самі підприємства та навчальні заклади (більшість з яких -- державні) Виходячи з того, що учбовий рік у більшості навчальних закладів вже триває, а учбові програми вже затверджені, можна зпрогнозувати, що реальна робота з проведення навчальних програм з нових стандартів бухгалтерського обліку розпочнеться тільки з наступного учбового року Реальну допомогу підприємцям сьогодні можуть надати лише ті організації, що вже створили необхідну матеріальну базу та мають відповідні програми Сьогодні можна виділити дві організації, які здатні це зробити: Українська консалтингова мережа та ФПБАУ Консультанти бізнес-центрів УКМ активно співпрацюють з західними фахівцями Співробітництво з МФК, ЄБРР надає можливість консультантам постійно підвищувати свій фаховий рівень, а також надавати кваліфіковані послуги клієнтам Олійник З.П. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку - http://www.readbookz.com/book/44/1969.html.
Розділ ІІ. Облік операцій з векселями в системі управління підприємством
2.1 Облік векселів в системі рахунків бухгалтерського обліку
Рахунки бухгалтерського обліку, які використовуються для обліку джерел формування активів підприємства, поділяються на дві групи:
1. рахунки обліку джерел власних засобів;
2. рахунки обліку джерел залучених (позикових) коштів.
Для обліку джерел власних засобів підприємства використовують:
- рахунки обліку власного капіталу: "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал", "Нерозподілений прибуток" та ін.;
- рахунки обліку доходів і результатів діяльності: "Доходи від реалізації", "Дохід від участі в капіталі", "Інші фінансові доходи", "Доходи майбутніх періодів" та ін.
Для обліку джерел залучених (позикових) коштів використовують:
- рахунки обліку довгострокових зобов'язань: "Довгострокові позики", "Довгострокові векселі видані", "Довгострокові зобов'язання по облігаціях", "Інші довгострокові зобов'язання" та ін.;
- рахунки обліку поточних зобов'язань: "Короткострокові позики", "Короткострокові векселі видані", "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", "Розрахунки по оплаті праці", "Розрахунки по страхуванню", "Розрахунки по податках і платежах" та ін.
Таким чином, класифікація рахунків за економічним змістом, показуючи, на яких рахунках має вестися облік тих або інших об'єктів бухгалтерського обліку, розкриває економічний зміст окремих рахунків. Таке групування дає змогу визначити систему рахунків, необхідних для обліку необоротних і оборотних активів, джерел їх формування, господарських процесів і результатів діяльності підприємств різних галузей та форм власності.
2.2 Облік векселів отриманих
При одержанні векселів на відвантажену продукцію (товари), виконані роботи і послуги у бухгалтерському обліку на суму цих векселів роблять запис:
Дебет рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані"
Кредит рахунка № 719 "Інші доходи від операційної діяльності" Грабова В.Н. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках - http://www.readbookz.com/book/3/176.html.
Якщо підприємство відображає в обліку реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг) при поданій розрахункових документів покупцям (замовникам), то при одержанні векселів за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) роблять запис:
Дебет рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані".
Кредит рахунка № 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".
Аналогічно у бухгалтерському обліку роблять записи, пов'язані з одержанням векселів для забезпечення інших видів дебіторської заборгованості.
Суми на рахунку № 34 "Короткострокові векселі одержані" списують у міру погашення заборгованості, забезпеченої векселями, у кореспонденції з рахунками грошових коштів.
Надходження грошових коштів за векселі:
Дебет рахунка № 31 "Рахунки в банках"
Дебет рахунка № 30 "Каса"
Кредит рахунка № 34 "Короткострокові векселі одержані" Грабова В.Н. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках - http://www.readbookz.com/book/3/176.html.
Сума заборгованості по векселю продовжує враховуватися як дебетове сальдо на рахунку № 34 "Короткострокові векселі одержані". У випадках, коли неможливо одержати заборгованість по векселю у зазначений на ньому термін, банк може пред'явити видану суму для погашення з Розрахункового рахунка векселетримача.
Купівля векселів полягає в їх оплаті, як правило частковій, до закінчення терміну векселя з тією метою, щоб, одержавши за векселем борг повністю, після настання строку платежу різницю зарахувати на прибуток підприємства.
Кореспонденція рахунків при купівлі векселів:
Дебет рахунку № 34 "Короткострокові векселі одержані"
Кредит субрахунку № 311 "Поточні рахунки в національній валюті"
На суму прибутку (одержана різниця між ціною векселя і сплаченою сумою):
Дебет субрахунку № 311 "Поточні рахунки в національній валюті"
Кредит субрахунку № 719 "Інші доходи від операційної діяльності" Ткаченко Н.М. Бухгалтерський та фінансовий облік на підприємствах України. - К.: Алеута, 2007. - 952 с..
2.3 Облік векселів виданих
Продаж векселів полягає в одержанні грошових коштів за вексель до закінчення терміну його оплати. Різниця між ціною векселя і одержаною за нього сумою являє збиток підприємства.
Проводка така:
Дебет рахунку № 31 "Рахунки в банках"
Дебет рахунку № 719 "Інші доходи від операційної діяльності"
Кредит рахунку № 34 "Короткострокові векселі одержані" Ткаченко Н.М. Бухгалтерський та фінансовий облік на підприємствах України. - К.: Алеута, 2007. - 952 с..
Заборгованість за розрахунками з постачальниками, підрядчиками та іншими кредиторами, забезпечену виданими векселями, підприємство обліковує на рахунку № 62 "Короткострокові векселі видані". Аналітичний облік векселів одержаних ведуть за кожним виданим векселем.
При видачі векселів у забезпечення заборгованості постачальникам роблять запис:
Дебет рахунку № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
Кредит рахунку № 62 "Короткострокові векселі видані".
Видача векселів у забезпечення інших операцій:
Дебет рахунку № 45 "Вилучений капітал" (фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників)
Дебет рахунку № 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" (погашення поточної заборгованості, її списання тощо)
Дебет рахунків № 64 "Розрахунки за податками й платежами" (належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо)
Дебет рахунка № 65 "Розрахунки за страхуванням"
Дебет рахунку № 68 "Розрахунки за іншими операціями"
Дебет рахунку № 94 "Інші витрати операційної діяльності" (витрати, пов'язані з дослідженням та розробками, що здійснює підприємство та ін.)
Кредит рахунку № 62 "Короткострокові векселі видані".
Погашення заборгованості, забезпеченої виданими векселями, відображаються записом:
Дебет рахунку № 62 "Короткострокові векселі видані"
Кредит рахунку № 31 "Рахунки в банках" Грабова В.Н. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках - http://www.readbookz.com/book/3/176.html.
Якщо виданий вексель передається на користь векселедавця або платника для оплати за відвантажену продукцію, то в бухгалтерському обліку сторін заборгованість по векселях списується в кореспонденції з рахунками № 95 "Фінансові витрати", № 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", № 37 "Розрахунки з різними дебіторами".
При здійсненні дисконтних операцій (продаж векселів векселетримачів установі банку) записи на суму проданих банку векселів:
Дебет субрахунку № 311 "Поточні рахунки в національній валюті"
Дебет субрахунку № 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті"
Кредит субрахунку № 719 "Інші доходи від операційної діяльності" - на суму дисконту (облікового процента).
Облік операцій по дисконтуванню векселів здійснюється як облік позикових операцій. Із позики, виданої під вексель, банк утримує суму облікового процента (дисконту). Запис в обліку:
Дебет рахунку № 62 "Короткострокові векселі видані"
Кредит рахунку № 60 "Короткострокові позики"
Кредит рахунку № 50 "Довгострокові позики" Ткаченко Н.М. Бухгалтерський та фінансовий облік на підприємствах України. - К.: Алеута, 2007. - 952 с..
Оперативний контроль за оплатою одержаних і виданих векселів рекомендується вести за допомогою картотеки, упорядкованої за термінами погашення заборгованості.
Бланки векселів зберігаються й обліковуються підприємствами аналогічно Порядку, викладеному в п. 7.З.
Для обліку руху бланків векселів використовувався позабалансовий рахунок № 08 "Бланки суворого обліку".
Слід зазначити, що внутрішнього вексельного обігу до останнього часу в Україні не існувало. Тільки 17 червня 1992 р. Верховною Радою було прийнято постанову Про застосування векселів у господарському обігу України". Згідно з постановою Верховної Ради Національний банк листом №22001/85 від 25 лютого 1993 р. увів до дії Положення про переказний і простий векселі, затверджене ще постановою Центрального виконавчого Комітету і Ради народних комісарів СРСР № 10/1341 від 7 серпня 1937 р., а також Порядок проведення банками операцій з векселями. Крім того, Національним банком було введено до дії Положення про порядок забезпечення підприємств бланками простих і переказних векселів, а Міністерством фінансів розроблено для підприємств Порядок бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з вексельним обігом.
У подальшому з метою забезпечення умов для подолання платіжної кризи, збільшення сфери обігу векселів у господарському обігу України Кабінетом Міністрів і Національним банком України (спільна постанова № 379 від 31 травня 1995 р.) було прийнято рішення (до виконання Указу Президента України "Про випуск і обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України" № 530 від 14 вересня 1994 р.) про проведення на беземісійній основі заліку взаємної заборгованості підприємств і організацій всіх форм власності з подальшим оформленням простроченої заборгованості на користь кредитора. При цьому суб'єкти підприємницької діяльності були звільнені від сплати державного мита за вексельні бланки.
Указом Президента України № 658 від 28 липня 1995 р. знято обмеження на суму одного векселя (раніше воно становило 1 млн. крб., тобто Ю грн.) і надано право суб'єктам підприємницької діяльності визначати цю суму самостійно Ткаченко Н.М. Бухгалтерський та фінансовий облік на підприємствах України. - К.: Алеута, 2007. - 952 с..
Хоча світовий досвід підтверджує перевагу вексельної форми розрахунків, в Україні векселі ще не посіли відповідного місця у платіжній систем.
2.3 Узагальнення інформації операцій з векселями у регістрах бухгалтерського обліку і звітності.
При одержанні векселів від покупців (замовників) за відвантажені (відпущені) товари (виконані роботи, послуги) в бухгалтерському обліку постачальника роблять запис по дебету рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані» і кредиту рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Одночасно роблять запис на списання відвантажених товарів (робіт, послуг) по дебету рахунка 90 «Собівартість реалізації» в кореспонденції з кредитом рахунків 26 «Готова продукція», 28 «Товари», 23 «Виробництво» тощо. Погашення покупцями (замовниками) заборгованості, забезпеченої векселями, в бухгалтерському обліку постачальника відображається записом по дебету рахунка 31 «Рахунки в банках» і кредиту рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані» Кондратьева А.Ф. Собко Л.В. Розит Т.В. Теория бухгалтерского учета: учеб. для студентов фак. "Бизнес-упр." по специальности "Экономика предприятия". - Х.: Фолио, 2002. - 271 c..
У разі, якщо векселедержцю (постачальнику) знадобляться гроші раніше настання строку оплати векселя, він може одержати в установі банку позику під заставу векселя із сплатою банку відповідного відсотка (дисконтовий вексель). Вексель передається банку по індосаменту (передавальному надпису). Дисконтовий вексель знаходиться в банку, але рахується на обліку підприємства (векселедержця). При цьому векселедержець одержує вексельну суму, за вирахуванням облікового відсотка (дисконту), що складає доход банку від операції, і робить запис по дебету рахунків: 31 «Рахунки в банках» (на вексельну суму, за вирахуванням облікового відсотка), 951 «Відсотки за кредити» (на суму облікового відсотка) і кредиту рахунка 60 «Короткострокові позики» (на суму кредиту, виданого банком по дисконтових векселях).
По закінченні строку оплати по векселю підприємство погашає позику банку, а у разі, якщо векселедавець не заплатив у строк по векселю, пред'являє позов платнику. Витрати, пов'язані з протестом по векселю, відносяться на витрати діяльності підприємства. У разі продажу векселів банку (із сплатою облікового відсотка за встановленою ставкою) роблять запис по дебету рахунків: ЗІ «Рахунки в банках» (на суму, сплачену банком за продані векселі), 951 «Відсотки за кредит» (на суму облікового відсотка) і кредиту рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані» (на вексельну суму).
Відповідно до положень статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Співтовариством та їх державами-членами, яка підписана від імені України 14 червня 1994 року та набула чинності у березні 1998 року, Україна взяла на себе зобов'язання вживати заходів для забезпечення того, щоб національне законодавство поступово було приведене у відповідність до законодавства Європейського Співтовариства, що є важливою умовою для зміцнення економічних зв'язків між Сторонами Білоусько ,В.С. Бєлєнкова М.І. Теорія бухгалтерського обліку. - К.: Мета, 2002. - 238 c..
Адаптація законодавства України до законодавства ЄС полягає у зближенні із сучасною європейською системою права, що забезпечить економічний розвиток держави, розвиток підприємницької активності і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян та приведення його до рівня, що склався у державах-членах ЄС.
В процесі адаптації законодавства України до ЄС передбачається вирішення наступних завдань:
- здійснення правового забезпечення інтеграції України до ЄС;
- аналіз чинного законодавства України щодо відповідності нормам ЄС;
- підготовка пропозицій щодо розробки проектів змін або доповнень до нормативно-правових актів України або прийняття нових законодавчих актів;
- обґрунтування найбільш прийнятних шляхів адаптації законодавства України до законодавства ЄС та аналіз наслідків внесення відповідних змін до чинного законодавства;
- забезпечення належного рівня підготовки проектів нормативно-правових актів України з метою гармонізації із законодавством ЄС;
- проведення серії консультацій з міжнародними експертами з питань використання юридичної термінології в законодавстві ЄС та впровадження їх в законодавство України;
- організація роботи з наукового дослідження процесів уніфікації та гармонізації європейського права в державах-членах ЄС Олійник З.П. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку - http://www.readbookz.com/book/44/1969.html.
Для вдосконалення обліку і звітності векселів на підприємстві “Атлант” необхідно дотримуватись загальних вимог Міжнародного бухгалтерського обліку, який на відміну від українського, протягом багатьох років обслуговував ринкову систему. В ринковій економіці діяльність підприємств спрямована на отримання прибутку та збагачення власників підприємств, тому ведення бухгалтерського обліку здійснюється, насамперед, в інтересах власників підприємств.
Основні переваги Міжнародного бухгалтерського обліку (МБО):
- МБО чітко визначає майновий стан власників підприємства За балансом підприємства можна визначити організаційно-правову форму підприємства;
- МБО здійснюється не тільки заради забезпечення фіксації господарських операцій, обліку майна підприємства, він дозволяє контролювати виконання підприємством зобов'язань, наявність і рух майна, ефективного використання матеріальних і фінансових ресурсів;
- МБО дозволяє здійснювати ефективний фінансовий аналіз підприємства щодо його ліквідності та платоспроможності;
- МБО дає можливість реального прогнозу щодо майбутньої діяльності підприємства;
- методологічно та організаційно бухгалтерський облік на Заході поділяється на фінансовий і управлінський;
- бухгалтерія в західній фірмі бере на себе функції не тільки обліку, а й обов'язки планового та аналітичного відділів, що досягається завдяки високій кваліфікації бухгалтерських кадрів та відповідній методичній базі фінансового та бухгалтерського обліку;
- у розвинутих країнах не існує чіткої регламентації процедурного боку бухгалтерського обліку Загальні принципи бухобліку визначаються в так званих Загальновизнаних бухгалтерських принципах (GAAP);
- у розвинутих країнах не існує єдиних форм бухгалтерської звітності навіть в середині країни;
- не Існує єдиного національного плану рахунків, потоків Інструкцій;
- не Існує єдиного методологічного центру, вказівки якого приймалися б до виконання;
- фінансова звітність, яка підготовлена за МСБО, є доступною не тільки для фахівців, а й для широкого кола користувачів Олійник З.П. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку - http://www.readbookz.com/book/44/1969.html.
Висновок
В результаті проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
1. Сьогодні вексель виступає складним розрахунково-кредитним інструментом, що здатний виконувати функції як засобу платежу і кредитних грошей, так і функції цінного паперу, і сам, як цінний папір, може виступати об'єктом різних угод (застави, міни, купівлі-продажу тощо). Це потребує розробки конкретних облікових методик для різноманітних трансакцій.
2. Встановлено, що на порядок відображення векселів у бухгалтерському обліку впливає подвійність векселя, що визначається як: 1) подвійність у видах векселів - існують переказний і простий векселі; 2) подвійність класичної конструкції цінного паперу (векселя), що включає в себе два основних елементи: речовий і зобов'язальний (формальний і змістовний).
3. Виходячи з специфічних ознак векселя, визначено, що вексель, як об'єкт бухгалтерського обліку - це цінний папір в документарній формі, що представляє собою безумовне, абстрактне та складене за суворо встановленою формою одностороннє зобов'язання векселедавця (простий вексель) чи його пропозицію третій особі (переказний вексель) сплатити векселедержателю після настання строку визначену суму грошей в обумовлений термін.
4. При дослідженні чинного законодавства, яким визначено вексельний обіг в Україні, і практики здійснення вексельних операцій, що склалася, виділено наступні особливості векселя: абстрактність, формальність, односторонність, безумовність, оборотність, грошовість, право чи можливість протесту, солідарна відповідальність.
5. Для організації бухгалтерського обліку та контролю вексельних операцій класифікацію векселів доцільно проводити за наступними ознаками: відповідністю формі векселя; залежністю від змісту векселя; видом валюти, в якій виражено вексельне зобов'язання; строком платежу; умовами формування предмету вексельного зобов'язання; ознакою власності. Запропонована нами класифікація векселів побудована з урахуванням особливостей відображення вексельних операцій на рахунках бухгалтерського обліку економічних суб'єктів. Виділення цих ознак класифікації є теоретично обґрунтованим і відповідає конкретним практичним завданням.
6. Враховуючи недостатнє вирішення проблем, пов'язаних з оцінкою векселів, пропонується проводити облікову оцінку векселів як на балансових, так і на позабалансових рахунках. В бухгалтерському обліку не можуть застосовуватися номінальна оцінка одержаних векселів, оцінка на основі ризиків неплатежу і на основі цін, що формуються на організованому ринку цінних паперів. Оцінку одержаних векселів необхідно проводити за дисконтованою вартістю. Отриманий при оцінці дисконт необхідно амортизувати протягом строку обігу векселя прямолінійно або методом ефективної ставки відсотку. У позабалансовому обліку вартість вексельних бланків необхідно оцінювати в сумі, розрахованій відповідно до коефіцієнту, встановленого Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів і документів суворого обліку.
7. Вексельні операції підприємств необхідно обліковувати на окремих синтетичних рахунках “Векселі одержані” та “Векселі видані і акцептовані”, на яких повинен відображатися обіг простих і переказних векселів. На рахунках векселів виданих повинні обліковуватись не лише видані прості та переказні, а й акцептовані переказні векселі.
Список літератури
1. Україна. Кабінет Міністрів. Про внесення змін до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні: Постанова від 14 серпня 1996р. №951 // Урядовий кур'єр. - 1996. - 12 вересня. - С. 8.
2. Кабінет Міністрів України. Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики: Постанова від 4 травня 1993р. №326 // Зібр. поста-нов Уряду України. - 1994. - №2. - Ст. 27.
3. Міністерство фінансів України. Про зміни та доповнення до нор-мативних документів з бухгалтерського обліку: Наказ від 19 листопада 1996р. №244 // Закон і бізнес. - 1996. - 25 грудня. - С. 3-4.
4. Міністерство фінансів України. Про внесення змін і доповнень до нормативних документів з бухгалтерського обліку: Наказ від 10.05.95р. №68 // Вісн. податкової служби України. - 1995. - №1. - С. 9-10.
5. Статут Федерації професійних бухгалтерів і консультантів України: Прийнятий Конференцією представників регіональних відділень професійних бухгалтерів 25 травня 1994р. // Бухгалтерський облік і аудит. - 1994. - №6. - С. 27- 29.
6. Андросов А.М. Бухгалтерский учёт и отчётность в России: Практ. руководство с документами и коммент. - М.: АО "МЕНАТЕП-ИНФОРМ", 2004. - 575 с.
7. Грабова В.Н. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках - http://www.readbookz.com/book/3/176.html
8. Вірван Л. А. Нова валюта старої Європи - перспективи її розвитку. // Банківська справа. - 2000. - №3-4. - с. 36-39; с. 47-49 (0,5 д.а.).
9. Вірван-Віднійчук Л. А. Міжнародний банківський бізнес: Українська банківська енциклопедія. І том - Основи зовнішньоекономічних банківських знань: Науково-практичний посібник. - У.: Закарпаття, 2000. - 367 с.
10. Козлова Е.П., Парашутин Н.В., Бабченко Т.Н., Галанина Е.Н. Бух- галтерский учёт. - М.: Финансы м статистика, 1995. - 461 с.
11. Кашаев А.Н., Островский О.М. О принципах бухгалтерского учёта // Бухгалтерский учёт. - 2006. - №11. - 58-63 с.
12. Макарьева В.И. Бухгалтерский учёт: Справочное пособие. - М.: Финан- совая газета, 2004. - 78 с.
13. Моссаковський В. Деякі питання організації обліку в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - №1. - 2-4 с.
14. Олійник Г.П. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку - http://www.readbookz.com/book/44/1969.html
15. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський та фінансовий облік на підприємствах України. - К.: Алеута, 2007. - 952 с.
Подобные документы
Облік операцій на рахунках банку як об’єкт бухгалтерського обліку. Законодавчо-нормативне забезпечення ведення обліку операцій. Розробка аналітичних рахунків. Порядок відкриття поточного рахунку. Облік грошових коштів на спеціальних рахунках банку.
курсовая работа [89,2 K], добавлен 22.02.2015Сутність, функції, мета та особливості бухгалтерського обліку. Предмет та об'єкти бухгалтерського обліку. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Метод бухгалтерського обліку. Синтетичний та аналітичний облік, облікові регістри.
книга [63,2 K], добавлен 09.10.2008Економічна сутність розрахунків із застосуванням векселів. Документальне оформлення та бухгалтерський облік вексельних операцій. Порівняння вимог П(С)БО та МСБО з обліку векселів. Розкриття інформації про вексельні операції у звітності підприємства.
курсовая работа [72,2 K], добавлен 03.01.2011Економічна сутність поняття "готова продукція". Методика бухгалтерського обліку операцій з готовою продукцією: оцінювання, система рахунків обліку, класифікація витрат за економічними елементами. Практичні основи бухгалтерського обліку готової продукції.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 08.09.2014Значення бухгалтерського обліку в діяльності організації, його принципи та правове регулювання, міжнародні стандарти. План рахунків та його характеристика. Організація обліку грошових коштів та операцій над ними. Облік товарно-матеріальних цінностей.
учебное пособие [369,1 K], добавлен 01.07.2009Характеристика законодавчо-нормативної бази з обліку цінних паперів. Цінні папери як економічна та облікова категорія. Облік операцій з акціями. Основні види операцій з акціями підприємства. Кореспонденція рахунків з обліку операцій з облігаціями.
курсовая работа [236,4 K], добавлен 23.12.2012Організаційно-правова характеристика підприємництва та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Вимоги до первинного обліку активів. Аналітичний і синтетичний облік господарських операцій з активами. Робочий план рахунків.
курсовая работа [102,1 K], добавлен 10.02.2014Роль бухгалтерського обліку в управлінні комерційним банком. Основи побудови бухгалтерського обліку в банках України. Організація бухгалтерського процесу. Облік операцій з формування статутного капіталу банку. Облік міжбанківських розрахунків.
книга [637,4 K], добавлен 16.03.2007Економічна суть, визначення, класифікація законодавчо-нормативного регулювання обліку, аналізу розрахунків підприємства за єдиним соціальним внеском, порядок документування операцій по нарахуванню та сплаті. Бухгалтерський облік, інформація по рахунках.
дипломная работа [247,8 K], добавлен 16.07.2013Поняття предмету і об’єктів бухгалтерського обліку. Законодавче забезпечення бухгалтерського обліку в Україні. Баланс підприємства на початок звітного періоду. Кореспонденції рахунків по господарським операціям підприємства в журналі реєстрації операцій.
курсовая работа [322,3 K], добавлен 22.11.2010
