Аудит формування та змін статутного капіталу

1

2

КОНТРОЛЬНА РОБОТА З АУДИТУ

План

1. Аудит формування та змін статутного капіталу на підприємствах різних форм власності.

2. Аудит фінансових результатів.

Список літератури

1. Аудит формування та змін статутного капіталу на підприємствах різних форм власності

Для здійснення успішної виробничої фінансово - господарської діяльності кожне підприємство чи організація має в своєму розпорядженні необхідні власні господарські засоби.

За вартісними показниками це статутний капітал. Його мають підприємства як державної так і недержавної форми власності.

На підприємствах недержавної форми власності він формується за рахунок внесків власників, засновників підприємства у формі грошових коштів, майна, нематеріальних активів та інше. Розмір внесків засновників в документах на заснування підприємства.

Здійснюючи контроль аудитор повинен керуватися Законом України “Про підприємництво”, статутом та установчими документами про заснування підприємства, діючими нормативними актами з методики бухгалтерського обліку операцій по статутному капіталу.

Основним завданням аудиту формування та змін статутного капіталу є перевірка достовірності відображення статутного капіталу в обліку та звітності, встановлення законності та правильності його формування, правильності та цілеспрямованості його використання.

Джерелом інформації є: облікові реєстри поточного синтетичного та аналітичного обліку по рахунку 40 “Статутний капітал” за видми капіталу; звітність (баланс, звіт про власний капітал).

Основні напрямки аудиту:

Перевірка обґрунтованості збільшення статного капіталу в частині основних і оборотних фондів в результаті їх переоцінки, введення в експлуатацію нових видів основних фондів;

Перевірка обґрунтованості зменшення статутного капіталу в частині основних і оборотних фондів при списанні недоамортизованих об'єктів основних засобів, їх ліквідації, реалізації е залишкової вартості, діючих ринкових цін окремих об'єктів чи законсервованого комплексу устаткування цехів, будівель. При цьому детально аналізується первинна документація, щодо стану, оцінки об'єктів, розрахунків з покупцями.

Перевірка правильності відображення в обліку операцій щодо статутного капіталу здійснюється методом аналізу кореспонденції рахунків і первинних документів, які є підставою для бухгалтерських записів. Крім цього, перевіряється дотримання методики аналітичного обліку статутного капіталу і відповідність звітності про величину статутного капіталу в балансі;

Після ознайомлення з особливостями виробничо-господарської діяльності, засновницькими або установчими документами, балансом підприємства і Головною книгою по рахунку 40 “Статутний капітал” та 67 “Розрахунки з засновниками ” аудитор здійснює контроль повноти надходження внесків засновників методом порівняння даних аналітичного обліку з рахунків 40, 67 про суми внесків з первинними документами про їх оплату (прибутковими касовими ордерами, виписками банку з поточного рахунку, актами на приймання матеріальних цінностей в рахунок внесків).

Для перевірки своєчасності розрахунків з внесків до статутного капіталу порівнюють фактичні внески по датах у розрізі засновників з установленими в документах на заснування підприємства.

У спільних підприємствах перевірці підлягає повнота, своєчасність і достовірність внесків іноземних засновників у конвертованій валюті виходячи із засновницьких документів.

Варто звернути увагу на внески у вигляді нематеріальних активів (майнові права, торгові знаки, права на користування природнім ресурсами, землю, інтелектуальну власність). Вони обліковуються за договірними цінами. Оприбуткування нематеріальних активів повинно проводитися на підставі спеціальних актів про приймання з додатками відповідної документації, яка б свідчила про достовірність їх наявності, зв'язок з виробничою діяльністю. Часто мають місце зарахування нематеріальних активів як внесків тільки на підставі актів приймання, без належно оформленої документації щодо конкретного виду, із завищенням оцінки.

Перевірка обґрунтованості змін величини статутного капіталу здійснюється на підставі аналізу обліку по Кт рахунку 40 та візуального контролю про наявність змін у засновницьких документах, документі про перереєстрацію статутного капіталу при новому, додатковому випуску акцій, підвищенні їх номінальної вартості або зменшенні (при викупі акцій у власників акцій) чи зниженні їх номінальної вартості.

Одночасно здійснюється контроль кореспонденції рахунків стосовно правильності ведення обліку операцій по статутному капіталу, а також методики ведення облікових реєстрів з аналітичного обліку по рахунках 40, 67.

Особливість аудиту на підприємствах державної форми власності зумовлена тим, що на рахунку 40 відображається вартість ОЗ, єдиним власником, яких є держава. Протягом поточного року на ньому відображаються операції, пов'язані з надходженням та вибуттям ОЗ, їх функціонуванням (нарахування амортизації), а також операцій, що відображають поповнення або зменшення оборотного капіталу. Величина статутного капіталу спеціально не реєструється при відкритті підприємства чи змінах у продовж функціонування.

При проведенні аудиту на державних підприємствах необхідно звертати увагу на відповідне збільшення або зменшення в статутному капіталі при проведенні переоцінки товарно-матеріальних цінностей.

Збільшення статутного капіталу здійснюється за рахунок ведення в експлуатацію об'єктів соціального будівництва, до оцінки виявлених при інвентаризації основних фондів, які раніше не були зараховані на баланс, а також шляхом індексації ОЗ.

Статутний капітал зменшується в частині ОЗ на суму вартості безкоштовно переданих ОЗ за розпорядженням вищестоящих органів, за рахунок списання об'єктів з балансу, уцінення ОЗ, їх ліквідації.

Законність і правильність записів щодо збільшення статутного капіталу, з'ясовується шляхом його вивчення і зіставлення з діючим законодавством та порядком ведення бухгалтерського обліку. Іноді неправильно відносять до ОЗ спеціальних інструментів, МП. У разі виявлення таких фактів, необхідно запропонувати списати ці предмети із статутного капіталу, а також з'ясувати чому вони були віднесені до нього.

Важливим напрямком поповнення статутного капіталу є введення в дію нових ОЗ, що створені або придбані в процесі освоєння капітальних вкладень. Перевіряючи вказані записи, необхідно зіставити їх з записами за рахунками 10 “Основні засоби” та 15 “Капітальні інвестиції” з метою виявлення реальності, повноти та своєчасності збудованих чи придбаних об'єктів, облік яких здійснюється у складі ОЗ. Для цього необхідно перевірити наявність актів прийому і експлуатації таких об'єктів, їхню інвентарну вартість, вказану у цих актах, та проектно - кошторисну документацію.

Якщо перевіркою встановлено факти безкоштовної передачі чи отримання ОЗ чи МЦ, треба з'ясувати чи відображені ці операції в бухгалтерському обліку на рахунку 40, а у разі необхідності здійснити необхідні зустрічні перевірки за відповідними рахунками. При цьому слід перевірити первинні бухгалтерські документи - накладні на відпуск, визначити у яких кількостях та за якою ціною були передані цінності або ОЗ.

Особливого значення набуває питання, щодо з'ясування достовірності відображення в обліку обсягів статутного капіталу приватизованих підприємств. При цьому слід перевірити повноту виконання вимог порядку “Порядку бухгалтерського обліку операцій пов'язаних з приватизацією і орендою державних підприємств затвердженого наказом МФУ № 109 від 16.11. 93р. із змінами і доповненнями. Згідно із цими вимогами, здійснюючи оцінку майна, підприємства повинні привести у відповідність з обсягом свого статутного капіталу вартість продажу об'єкта, відобразивши це у засновницьких документах.

У разі створення ВАТ на базі майна державних або орендних підприємств з метою забезпечення використання приватизаційних паперів та компенсаційних сертифікатів розмір статутного капіталу визначається масовою оцінкою, тобто за стандартною методикою.

У разі створення ВАТ з метою продажу акцій винятково за кошти, розмір їх статутного капіталу визначається з урахуванням ринкової вартості активів на підставі їх експертної оцінки.

Початкова ціна пакета акцій у разі продажу їх за кошти на аукціоні та фондовій біржі, у порядку, що затверджується Фондом державного майна, встановлюється відповідно до частки визначеного статутного капіталу ВАТ.

Пакети акцій ВАТ, статутний капітал яких визначений під час проведення оцінки їх без урахування індексації балансової вартості ОЗ, які не розпочали пільговий продаж акцій за кошти членам трудового колективу, прирівняним до них фізичним особам та керівникам підприємства, реалізуються за ціною, виходячи з номінальної вартості приватизаційного майнового сертифіката. Номінальна вартість простих іменних акцій таких ВАТ не змінюється.

У разі продажу пакетів акцій ВАТ за конкурсом оціночна вартість пакетів акцій визначається на підставі експертної оцінки, яка проводиться у порядку, що затверджується Фондом держмайна, на дату, визначену державним органом приватизації або конкурсною комісією. Початкова ціна пакета не може перевищувати 70% його оціночної вартості.

У разі викупу пакету акцій за кошти (крім пільгового продажу, передбаченого законодавством) ціна продажу пакета встановлюється на підставі експертної оцінки, яка проводиться у порядку, що затверджується фондом державного майна.

2. Аудит фінансових результатів

Результати фінансово-господарської діяльності підприємств визначаються на завершальній стадії виробничої і збутової діяльності.

Основним критерієм діяльності підприємства є отримання доходу. Доходи (згідно ПБО 3 “Звіт про фінансові результати” - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу. Відповідно до ПБО 15 “Доходи” повинні відображатися в звіті про фінансові результати, в балансі і в звіті про рух грошових коштів. В звіті про фінансові результати відображають доходи звітного періоду.

Тому починаючи перевірку, аудитор повинен ознайомитися з балансом та звітом про фінансові результати (Ф №2), звітом про рух грошових коштів (Ф№3), що дасть можливість зорієнтуватися в джерелах формування доходу підприємства, мати загальну оцінку фінансового стану підприємства, ефективності виробництва.

Потім проводиться аудит в розрізі джерел формування балансового прибутку.

Джерелами інформації для аудиту є дані ж/о № 11,12, відомості №16 або відповідних машинограм при застосуванні комп'ютерної форми обліку з рахунків 701,702,703,704. За Кредитом рахунків відображається збільшення (одержання) доходу, за Дебетом - належна сума непрямих податків (Акцизного збору, ПДВ).

Особлива увага звертається на відображення фінансових результатів при наявності бартерних операцій, експорту продукції, погашення заборгованості працівникам з оплати праці готовою продукцією підприємства.

Завданням аудиту є:

Оцінка динаміки показників формування прибутку, обґрунтованості фактичної величини утворення прибутку.

Виявлення і вплив різних факторів на величину прибутку.

Оцінка можливих резервів подальшого зростання прибутку на ослонові оптимізації витрат виробництва.

2. Аудит фінансових результатів включає кілька етапів:

Визначення доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг - визначається шляхом вирахування з доходу відповідних податків, зборів, знижок. Та звірка Кредиту рахунка 70 з Ф.№ 2 код рахунка (010)).

Собівартість реалізованої продукції (ряд 040) слід звірити стр. 040 графа 3 з графою 5 рядок “Разом” ж/о №11. Показується виробнича собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно ПБО “Запаси”.

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між читим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). І собівартістю реалізованої продукції.

По статті “Інші операційні доходи” контролюють: доходи від операційної оренди активів; доход від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; доход від реалізації оборотних активів. Паралельно проводиться аудит статті “Інші операційні витрати” - яка включає собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні (безнадійні) борги та втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнанні економічні санкції.

Визначається прибуток від операційної діяльності (це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю) - це алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрати на збут та інших операційних витрат.

Проводиться аудит

Інших фінансових доходів - дивіденди, відсотки отримані від фінансових інвестицій.

“Доход від участі в капіталі” - включає доход отриманий від інвестицій у дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

“Інші доходи” - включають доход від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів.

7. Прибуток до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів, фінасових та інших витрат (збитків).

Податок на прибуток визначається згідно з ПБО 17 “Податок на прибуток ” та згідно Закону “Про оподаткування прибутку підприємств ” та відповідно проводиться порівняння (контроль) з декларацією про прибуток підприємства.

3. Аудит фінансового стану підприємства проводяться за даними певних груп економічних показників, які дають загальну оцінку фінансового стану підприємства, прибутковості його діяльності і довгострокової платоспроможності.

При цьому застосовують методи:

Аналіз за допомогою коефіцієнтів.

Аналіз на підставі результатів попередніх років.

Аналіз на підставі даних галузевих показників.

Аналіз за допомогою коефіцієнтів дозволяє виявити як: ліквідність, довгострокова платоспроможність, рентабельність, становище на ринку цінних паперів.

Узагальнену інформацію про коефіцієнти можна подати у вигляді схеми:

1

2

При оцінці ліквідності розраховують:

Коефіцієнт поточної ліквідності

Коефіцієнт швидкої ліквідності

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Коефіцієнт обіговості запасів Коефіцієнт обіговості запасів

Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості

Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості

Перші три коефіцієнти, які розраховуються на підставі даних форми №1 “Баланс” шляхом порівняння поточних активів і поточних зобов'язань підприємства, вони характеризують достатність поточних активів для погашення боргів протягом року.

4,5,6 коефіцієнт розраховується на підставі форми №1 “Баланс” і форми №2 “Звіт про фінансові результати”. Ці коефіцієнти дозволяють оцінити ефективність користування активів.

Логіка обчислення даного показника полягає в тому, що підприємство погашає поточні зобов'язання за рахунок поточних активів, показуючи скільки гривень поточних активів підприємства припадає на 1 гривню поточних зобов'язань. Коефіцієнт, який = 2 або 2:1, свідчить про сприятливий стан ліквідності активів підприємства.

Значення коефіцієнта у межах 1 - 1,5 свідчить проте, що підприємство своєчасно погашає борги.

Критичне значення коефіцієнта ліквідності прийняте рівним 1.

При значенні менше 1 підприємство має неліквідний баланс.

Коефіцієнт швидкої ліквідності враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються).

Якщо, наприклад, коефіцієнт = 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну 1 грн. Поточної заборгованості підприємство має менш 50 копійок ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі - це показник невисокий, оскільки більша частина грошових коштів вкладена в запаси.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних

Теоретичне значення не повинно бути меншим 0,2 - 0,25.

Коефіцієнт оборотності запасів. Показує як часто обертаються запаси для забезпечення поточного обсягу продажу. Він розраховується за формулою.

Чим вищий коефіцієнт, тим швидше обертаються запаси. Зменшення коефіцієнта, розрахованого на кінець звітного періоду, порівняно з коефіцієнтом, розрахованим на початок звітного періоду, свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто зниження ефективності їх використання. Поділивши тривалість звітного періоду (1 рік) на коефіцієнт оборотності запасів, отримаємо кількість днів необхідну на один оборот запасів.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. (коефіцієнт оборотності за розрахунками). Показує, скільки разів за рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки.

У розумних межах чим більша кількість оборотів, тим краще. У цьому випадку підприємство швидше отримує оплату по рахунках.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

Порівняння термінів погашення дебіторської і кредиторської заборгованості дозволить зробити висновок про платоспроможність підприємства. Перевищення терміну погашення дебіторської заборгованості над дебіторською свідчить про погіршення платоспроможності підприємства.

Оцінка рентабельності підприємства

Звичайно при оцінці рентабельність визначає відношення прибутку до таких показників: рівня продажу, активів, власного капіталу. При розрахунку цих показників використовуються:

чистий прибуток, який визначається, як балансовий прибуток за вирахуванням платежів до бюджету. (р. 220 форми №2 “Звіт про фінансові результати);

чиста реалізація, яка визначається як виручка від реалізації без урахування ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (р. 035 форми №2).

Рентабельність продажу.

Коефіцієнт оборотності активів характеризує на скільки ефективно використовуються активи з точки зору обсягу реалізації, оскільки показує скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства. Іншими словами - скільки разів за звітний період активи обернулися в процесі реалізації продукції.

Рентабельність активів. Він характеризує на скільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства.

Рентабельність капіталу. Характеризує на скільки ефективно підприємство використовує власний капітал. Показник визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості власного капіталу.

Фондовіддача. Це показник характеризує, на скільки ефективно підприємство використовує основні фонди. Визначається як відношення виручки від реалізації до середньорічної вартості основних фондів. Збільшення фондовіддачі свідчить про підвищення ефективності використання основних фондів. Цей показник порівнюється із середньогалузевими показниками.

Оцінка довгострокової платоспроможності підприємства.

З позиції довгострокової перспективи фінансова стійкість підприємства характеризується структурою джерел коштів, ступенем залежності від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Джерелами коштів підприємства є власний і позичковий капітал. Співвідношення між цими величинами дозволить оцінити довгострокову платоспроможність підприємства.

Розглянемо коефіцієнти, які можна використати при аналізі довгострокової платоспроможності підприємства:

Коефіцієнт концентрації власного капіталу.

Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу.

Співвідношення позичкового капіталу і власного.

Коефіцієнт забезпеченості за кредитами.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу - він визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від залучення позикових коштів.

Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу - характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів,вкладених у майно підприємства.

Чим цей показник, тим менша заборгованість підприємства, тим стійкіший його стан. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

- коефіцієнт співвідношення позичкового капіталу і власного - дає найбільш узагальнену оцінку фінансової стійкості підприємства.

Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки.

- коефіцієнт забезпеченості за кредитами оцінюється потенційна можливість підприємства погасити позику. Показує ступінь захищеності кредиторів від несплати відсоткових платежів.

Зменшення значення цього коефіцієнта порівняно з аналогічним показником попереднього періоду свідчить про збільшення витрат підприємства на виплату відсотків за кредит.

Список літератури

1. Ватуля, І. Д. Аудит [Текст] : практикум / І. Д. Ватуля, Н. А. Канцедал, О. Г. Пономаренко ; Мін-во освіти і науки України, Полтавська держ. аграрна академія. - К. : ЦУЛ, 2007. - 304 с.

2. Гончарук, Я.А. Аудит [Текст] : навчальний посібник / Я. А. Гончарук, В. С. Рудницький. - 3-те вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2007. - 443 с.

3. Дорош, Н.І. Аудит: теорія і практика [Текст] : навчальний посібник / Н. І. Дорош. - К. : Знання, 2006. - 495 с.

4. Немченко, В.В. Практичний курс внутрішнього аудиту [Текст] : підручник / В. В. Немченко, В. П. Хомутенко, А. В. Хомутенко ; Одеська нац. академія харчових технологій, Одеський держ. економ. ун-т. - К. : ЦУЛ, 2008. - 240 с.

5. ПБО 15 “Доходи”

6. ПБО 3 “Звіт про фінансові результати”

7. ПБО 4 “Звіт про рух грошових коштів”

8. Про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" [Текст] : закон України / Україна. Закон. - [Б. м. : б. и.], 2006. - Б. ц.

9. Пшенична, А.Ж. Аудит [Текст] : навчальний посібник / А. Ж. Пшенична ; Мін-во освіти і науки України, Полтавський ун-т споживчої кооперації України. - К. : ЦУЛ, 2008. - 320 с.

10. Савченко, В. Я. Аудит [Текст] : навчальний посібник / В. Я. Савченко ; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К. : КНЕУ, 2005. - 322 с.