Аудит витрат виробництва

17

Контрольна робота з аудиту



План

1. Аудит обґрунтованості витрат виробництва та собівартості продукції.

2. Аудит основних засобів та нематеріальних активів та ефективності їх використання.

Список літератури

1. Аудит обґрунтованості витрат виробництва та собівартості продукції

Контроль за формуванням собівартості продукції, віднесенням витрат на виробництво - одна з найважливіших ділянок аудиту. Собівартість продукції є вагомим показником якості роботи підприємства, від обґрунтованості її визначення залежать правильність, об'єктивність оцінки результатів фінансово - господарської діяльності підприємства. Тому основними завданнями аудиту є:

Установити наявні порушення щодо достовірності визначення витрат на виробництво та собівартості продукції, робіт і послуг, методики їх облікового процесу.

Розробити заходи впливу для їх ліквідації, внесення відповідних коректив, притягнення до відповідальності винних осіб. Джерела інформації.

а). Первинні документи: лімітні картки, відомості, накладні, акти, матеріальні вимоги на відпуск матеріальних цінностей для виробничої діяльності структурним підрозділам підприємства; розрахунково-платіжні відомості з оплати праці працівників; авансові звіти підзвітних осіб, рахунки - фактури, акти про одержані послуги від інших підприємств.

б). Облікові реєстри з аналітичного і поточного синтетичного бухгалтерського обліку (картки аналітичного обліку в розрізі об'єктів витрат, групувальні відомості по видах витрат, ж/о №10, Головна книга по рахунках 91,92,93,23 ).

в). Нормативні, планові калькуляції, розрахунки до них, статистична звітність.

г). Дані податкового обліку про валові витрати на виробництво.

Аудитор повинен ознайомитися з особливостями організації і технології виробничої діяльності підприємства, структурою управління, організацією процесу обліку витрат і формування собівартості, що дасть можливість уточнити програму аудиту, визначити головні напрямки та методику здійснення аудиту.

Далі аудитор вивчає інформацію про структуру та склад витрат на виробництво по елементах і статтях витрат і здійснює контрольний процес по кожному об'єкту витрат.

При здійсненні аудиту застосовують такі методичні прийоми і способи: візуальна перевірка оформлення і достовірності первинних документів та аналіз їх змісту щодо виду витрат на конкретний об'єкт та договорів з організаціями - виконавцями послуг, робіт, плановими калькуляціями; нормативна перевірка дотримання встановлених норм відшкодування витрат на відрядження; техніко - економічні розрахунки обсягів витрат; перевірка правильності кореспонденції бухгалтерських рахунків на підставі аналізу змісту первинних документів.

Основні напрямки аудиту:

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості, яке підприємство затверджує самостійно.

Перевірка обґрунтованості включення витрат до собівартості продукції, а саме:

а). Прямих матеріальних витрат.

б). Витрат на оплату праці.

в). Інших прямих витрат.

г). Загальновиробничих витрат.

Перевірка матеріальних витрат на виробництво:

Головне завдання в контролі матеріальних витрат полягає у визначенні обґрунтованості включення їх до виробничих витрат:

а). За номенклатурою матеріальних ресурсів, виходячи з аналізу напрямків цільового використання за призначенням, безпосередньо на виробничий процес відповідно до технології;

б). За оцінкою вартості матеріальних витрат (сировини, комплектуючих, напівфабрикатів, палива, електроенергії). При цьому проводиться нормативний контроль правильності визначення обсягів фактичних витрат за вартістю виходячи з діючих ринкових і фактичних договірних цін, обсягів транспортно-заготівельних і та особливо додаткових витрат (послуги товарних бірж, комісійні, посередницькі послуги організації і фізичних осіб, їх рівень у структурі ціни).

б). Правомірність включення витрат на тару.

г). Важливо встановити, чи виключена вартість зворотних відходів сировини, матеріалів, обґрунтованість їх оцінки, подальше їх використання.

Матеріальні витрати, як вартість матеріальних ресурсів на виробництво продукції, робіт (послуг) визначаються виходячи з: цін їх придбання (без урахування ПДВ) - тобто первинна вартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

Сум, що сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги у зв'язку з придбанням запасів.

Сум ввізного мита.

Сум непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємством.

Затрат на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування та відсотки за комерційний кредит постачальників.

Не включається до первинної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійсненні:

Понаднормові витрати і нестачі запасів.

Проценти за користування позиками.

Витрати на збут.

Важливе місце в структурі витрат на виробництво займають витрати на оплату праці. В умовах ринкової економіки підприємства мають право самостійно визначати розміри і порядок оплати праці всіх категорій персоналу підприємства. До основних витрат на оплату праці належать витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємства, в тому числі премії за виробничі результати, а також витрати на оплату праці працівників, що є в штаті підприємства.

При здійсненні контролю вивчається правомірність включення до витрат виробництва в розрізі об'єктів витрат при групуванні таких витрат за місцями їх виникнення та видами продукції (по кожному найменуванні виробів на Дебет відповідних рахунків до рахунку 23 “Виробництво”).

Для перевірки використовують машинограми, відомості розподілу трудозатрат та обсягів нарахованої заробітної плати працівникам структурних підрозділів підприємства по об'єктах витрат.

Особлива увага звертається на об'єктивність внесених виправлень, щодо витрат на оплату праці, як корегування раніше допущенних помилок за минулі періоди часу (довідки бухгалтерії, про перенесення витрат з одного об'єкта на інший, додаткові розрахункові відомості, виправлення в групувальних відомостях як додаткові записи).

Для узагальнення матеріалів перевірки з цього питання використовуються дані про виявленні порушення при перевірці розрахунків з працюючими.

При здійсненні контролю розрахунків з оплати праці аудитор керується Законом України “Про оплату праці, про відпустки, іншими нормативними інструкціями, які регулюють нарахування оплати праці, утримання з неї, ведення бухгалтерського обліку і розрахунків з працівниками.

Основні напрямки аудиту:

Перевірка стану заборгованості і відповідності даних про залишки на рахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою в Головній книзі, балансі з підсумковими даними в розрахунково - платіжній відомості по графі “Сума до видачі”. При наявності заборгованості за минулі періоди повинна мати місце розшифровка заборгованості по місяцях року.

Перевірка достовірності первинних документів які є підставою для нарахування заробітної плати (табель про відпрацьований час, наряди про виконану роботу, трудові угоди).

Перевірка правильності застосування тарифних ставок, умов трудових контрактів при погодинній оплаті праці.

Перевірка обґрунтованості застосування норм і розцінок, достовірності обсягів виконаних робіт при відрядній оплаті праці.

Перевірка нарахувань доплат за роботу в нічний час, понадурочні роботи, щорічні основні та додаткові відпустки.

Перевірка розрахунків з депонентами по з/п.

Перевірка витрат на обов'язкове державне соціальне страхування працівників (збір у Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування, Фонд зайнятості населення).

Перевірка інших прямих витрат - до них включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об2єкта витрат, зокрема, відрахування на соціальні заходи, плата за оренду майнових та земельних паїв, амортизація, плата за оренду спеціального устаткування, експертизу, сертифікацію продукції, витрати на відрядження працівників.

Послідовність аудиту загально - виробничих витрат:

Вивчення та оцінка виконання кошторисів загально виробничих витрат, методом аналізу даних аналітичного обліку з рахунків 91,92.

Перевірка обґрунтованості включення витрат до складу загально виробничих і конкретних статей витрат.

Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління цехами; витрати на службові відрядження персоналу цехів, дільниць).

Амортизація ОЗ та нематеріальних активів.

Витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду ОЗ, інших необоротних активів загально виробничого призначення.

Витрати на опалення освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.

Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього середовища.

Інші витрати (брак, простої).

Загально виробничі витрати поділяються на постійні та змінні, перелік та склад їх установлюється підприємством.

До змінних відносять - обслуговування та управління виробництвом, що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності. Розподіляють на кожний об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, з/п, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних відносять - витрати обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними при зміні обсягу діяльності. Розподіляються на кожний об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, з/п, обсягу діяльності) при нормальній потужності та включаються до складу собівартості реалізованої продукції у період їх виникнення. Загальна сума розподілених та перерозподілених постійних загально виробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Аудит правильності визначення собівартості продукції - це завершальна стадія контролю. Основні напрямки аудиту включають:

Контроль правильності оцінки обсягів незавершеного будівництва на кінець місяця.

Перевірка розрахунку фактичних витрат на виробництво за видами продукції видами виробничої діяльності.

Здійснюючи аудит достовірності даних про наявність незавершеного будівництва, його реальні обсяги, аудитор вивчає особливості напряму і сфери підприємницької діяльності, проводить під час аудиту інвентаризацію незавершеного виробництва може застосувати прийоми експертної оцінки спеціалістами по об'єктах витрат.

Відповідно до чинного законодавства про оподаткування прибутку підприємств обсяги матеріальних витрат у незавершеному виробництві впливають на рівень оподатковуваного за звітний квартали доходу. Знижуючи обсяги незавершеного виробництва на кінець звітного кварталу, підприємство завищує валові витрати і зменшує дохід підприємства, оподаткований податком на прибуток.

До основних порушень, які впливають на обсяги оподаткування, належать:

а). При об'єктивній наявності незавершеного виробництва на кінець місяця (кварталу) списання всіх витрат виробництва ( за поточний звітний період на випуск продукції та реалізацію).

б). Неправомірність включення окремих видів витрат, як основних, так і накладних, по об'єктах витрат, що веде до завищення собівартості по окремих видах продукції і вуалювання собівартості нерентабельних видів продукції або окремих замовлень, робіт і послуг.

в). Порушення методики обліку витрат на виробництво та визначення виробничої собівартості в розрізі видів готової продукції; видів виробничої діяльності, які з одного боку впливають на об'єктивність фінансових результатів роботи підприємства, а з іншого - на достовірність визначення бази оподаткування підприємств щодо валових витрат.

Валові витрати відповідно до пункту 3.1. Закону про прибуток є одним з елементів, які зменшують валовий дохід при визначенні оподатковуваного прибутку. Тому підприємство платник податку на прибуток особливо зацікавлене у правильності визначення суми валових витрат.

Тому при проведенні аудиту першочергове завдання полягає в контролі дотримання правильності віднесення затрат до складу валових витрат, які пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Будь - які затрати підприємства, що включаються до складу валових витрат, повинні підтверджуватися відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У законі про прибуток немає вичерпного переліку затрат, які можна включати до складу ВВ, але деякі затрати прямо заборонено відносити до ВВ (п. 5.3.) а для інших встановлені додаткові умови. (п. 5.4.).

Аудитор проводить контроль по затратам:

Які не включаються до складу ВВ:

а). Затрати на:

Придбання, будівництво, реконструкцію, ремонт та інші поліпшення ОЗ, крім затрат, визначених пунктом 5.2.10 Закону про прибуток.

Сплату всіх видів податку на прибуток.

Сплату ПДВ, крім випадків, визначених п. 5.3.3. Закону про прибуток.

Сплату вартості торгівельних патентів.

Сплату тарифів або неустойок.

Виплату дивідендів.

Суми збитків, понесених у зв'язку з продажем товарів, робіт (послуг) або обміном, за цінами нищимо від звичайних.

Затрати, які включаються до складу ВВ з додатковими обмеженнями:

а). Забезпечення працівників спецодягом, взуттям, обмундируванням.

б). Науково - технічне забезпечення господарської діяльності.

в). Професійну підготовку і перепідготовку кадрів.

г). Проведення передпродажних і рекламних заходів.

д). Придбання ліцензій.

ж). Утримання і експлуатація об'єктів соціальної інфраструктури.

з). Утримання і експлуатацію житлового фонду, легкових автомобілів, моторних човнів, катерів, яхт.

При цьому особливо ретельно підлягає контролю включення до складу ВВ по даті визначеної відповідно до пункту 14.2 Закону про прибуток.

Дата списання коштів або дата оприбуткування (залежно від того, яка подія відбулася раніше). Відносяться до затрат, пов'язаних з придбанням матеріалів, робіт, послуг.

Дата заключної операції (у тому числі і при часткових поставках) - при бартерних операціях.

Дата затвердження авансового звіту (за наявності підтверджувальних документів) - затрати на відрядження, добові витрати.

Останній робочий день звітного періоду - по операціях з валютними цінностями.

Дата надходження гривень - з продажу іноземної валюти.

Кінець звітного періоду - при коригуванні вартості товарних запасів і матеріальних ресурсів.

2. Аудит основних засобів та нематеріальних активів та ефективності їх використання

Завдання аудиторського контролю:

Дати оцінку стану збереження, ефективності використання;

Установити наявні факти порушень чинного законодавства, щодо правомірності та обґрунтованості управлінських рішень відповідних працівників підприємства при придбанні, використанні, реалізації і ліквідації окремих об'єктів ОЗ і НА.

Розробити заходи по реалізації результатів контролю: притягнення до відповідальності винних осіб з відшкодуванням збитків, нарахування і стягнення штрафних фінансових санкцій на користь державного бюджету за допущенні порушення чинного законодавства по об'єкту контролю, які взаємопов'язані з оподаткуванням доходів підприємства (оцінка майна, амортизація, реалізація).

Об'єкти контролю:.

Первинні документи про надходження, передачу, реалізацію, інвентаризацію, нарахування амортизації, ліквідацію ОЗ: накладні, акти приймання - передавання ОЗ, акти ліквідації ОЗ, відомості нарахування амортизації, акти виконаних робіт по ремонту ОЗ.

Реєстри синтетичного та аналітичного обліку: інвентарні картки з обліку по окремих об'єктах ОЗ і НА; оборотні відомості в бухгалтерії у розрізі груп об'єктів ОЗ по МВО та підприємству в цілому, журнали ордери №13, 16, машинограми по рахунках:

10 “Основні засоби”

101 Земельні ділянки

102 Капітальні витрати на поліпшення земель

103 Будинки та споруди

104 Машини та обладнання

105 Транспортні засоби

106 Інструменти, прилади та інвентар

107 Робоча і продуктивна худоба

108 Багаторічні насадження

109 Інші основні засоби.

11 Інші необоротні матеріальні активи.

12 Нематеріальні активи

13 Знос необоротних активів

15 Капітальні інвестиції

152 Придбання ОЗ

153 Придбання НА

Головна книга, баланс.

Основні джерела інформації - це нормативні акти, якими керується аудитор при здійсненні контролю.

Важливе значення при організації проведення аудиторського контролю ОЗ має оцінка стану бухгалтерського обліку та оперативного контролю за їх збереженням, який здійснює бухгалтерія підприємства.

Використовується послідовність.

Перевірка дотримання умов збереження ОЗ: закріплення ОЗ за МВО

Контроль повноти та своєчасності проведення інвентаризації ОЗ та відображення її результатів у обліку.

Аудитор не може приступити до контролю, якщо аналітичний облік ОЗ перебуває в запущеному стані. Про неможливість проведення аудиту складається акт, в якому чітко конкретизуються недоліки в обліку на підприємстві, подаються відповідні пропозиції про поновлення та наведення порядку в обліку і встановлюється термін виконання цих вказівок.

Контроль повноти закріплення об'єктів ОЗ за МВО здійснюється методом порівняння даних Головної книги по рахунках 10 залишок на перше число місяця з даними оборотної відомості у розрізі МВО.

Аудитор повинен уважно вивчити матеріали попередніх інвентаризацій, особливу увагу звертаючи на своєчасність їх проведення оформлення, результатів в обліку. Зустрічаються випадки формального проведення інвентаризації, коли дані по ОЗ переносяться в інвентаризаційні описи з інвентарних карток.

Повноту об'єктів інвентаризації встановлюють порівнянням інвентарних описів з даними аналітичного обліку в оборотних відомостях.

Для перевірки якості інвентаризації доцільно провести вибіркову інвентаризацію окремих об'єктів ОЗ.

Під час проведення інвентаризації здійснюється контроль використання ОЗ, як власних так і орендованих, а також по, ОЗ які не використовуються, перебувають на консервації.

Основні напрямки аудиту операцій з надходження та вибуття ОЗ:

Контроль обґрунтованості придбання окремих об'єктів ОЗ (виходячи з виробничої необхідності спеціалізації підприємства, ефективності подальшого використання;

Контроль повноти та своєчасності оприбуткування;

Контроль правильності оцінки ОЗ:

а). При введенні в експлуатацію від нового будівництва;

б). При оренді через викуп державного майна;

в). При приватизації державного майна;

г). При безкоштовному одержанні.

Контроль правомірності операцій з вибуттям ОЗ:

а). При ліквідації об'єктів ОЗ через непридатність до подальшого використання.

б). При реалізації іншим організаціям (обґрунтованість ціни реалізації, правильність розрахунку ПДВ, Акцизного збору, якщо оподатковується цей ОЗ).

Контроль операцій при оперативні оренді ОЗ (тариф плати за оренду, оформлення угод на оренду, достовірність обсягів оренди, стан розрахунків).

а). Контроль відображення господарських операцій в обліку методом перевірки кореспонденції бухгалтерських рахунків, виходячи зі змісту господарських операцій відображеної у первинному документі.

При цьому до основних порушень належать:

Заниження оцінки ОЗ при реалізації, виходячи з діючих ринкових цін.

Заниження обсягів та оцінки матеріальних цінностей від ліквідації ОЗ.

Необґрунтованість списання, заниження автотранспорту (осбливо легкового).

Неправильне визначення ПДВ, Акцизного збору при реалізації об'єктів.

Використання не за виробничим призначенням офісних меблів, оргтехніки, засобів зв'язку.

Зменшення тарифів орендної плати та обсягів приміщень, що здаються в оренду.

4. Порядок нарахування амортизації ОЗ регулюється : в бухгалтерському обліку ПБО 7 “Основні засоби” в податковому обліку ст.8 “Амортизація” ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Джерелами інформації є відомості по нарахуванню амортизації по бухгалтерському та податковому.

Основний напрям контролю:

Контроль правомірності і правильності формування груп ОЗ як бази нарахування амортизації на перше число звітного періоду.

Контроль повноти включення або виключення об'єктів ОЗ по відповідних групах для формування бази даних ( за їх первинною і залишковою вартістю для розрахунку амортизації за звітний квартал, виходячи з надходження і вибуття ОЗ за попередній перед звітними кварталом.

Контроль дотримання встановлених норм амортизації по групах ОЗ та окремо інвентарних об'єктах та правильності визначення обсягу нарахування амортизації.

Контроль відображення в обліку операцій по нарахуванню амортизації ОЗ як витрат виробництва і для розрахунку податку на прибуток.

При здійсненні контролю застосовуються методи нормативної правової перевірки на відповідність чинному законодавству щодо включення до складу груп ОЗ встановлених норм амортизації по групах. При виявленні порушень у визначенні балансової вартості груп ОФ треба встановити, як це вплинуло на обсяг нарахування амортизації за відповідний період та розмір оподатковуваного прибутку.

Послідовність аудиту витрат на ремонт ОЗ:

Контроль обґрунтованості включення до складу об'єктів для ремонту.

Перевірка витрат на ремонт, що здійснюється підрядними організаціями та господарським способом.

Контроль відображення в обліку.

Здійснюючи контроль витрат на ремонт ОЗ потрібно визначити: чи ці об'єкти є власністю підприємства; якщо орендовані, то чи передбачено умовами договору про оренду здійснення ремонту.

Первинні документи (акти технічного огляду, кошторис витрат, договори з підрядними організаціями) мають бути оформленні належним чином. При перевірці ремонту підрядними організаціями встановлюють наявність договору, чи додержані строки виконання, чи не перевищена вартість ремонту, обумовлена договором. Особлива увага звертається на ремонт легкових автомобілів, побутової техніки, будівель, квартир.

Правильність обліку витрат контролюється по Дт рахунку 15 “Капітальні інвестиції”.

Відповідно до ЗУ “Про прибуток підприємства ” витрати на ремонт у обсязі 5% від балансової вартості ОЗ на початок року відноситься на валові витрати, а решта відноситься на збільшення балансної вартості відповідних груп ОЗ виробничого призначення, та підлягають подальшій амортизації в складі ОЗ.

Завдання аудиту операцій по нематеріальних активах:

Перевірка обґрунтованості складу НА:

а). По об'єктах, які внесені засновниками підприємства до статутного фонду.

б). По об'єктах, придбаних за плату.

в). По об'єктах, одержаних безкоштовно від юридичних і фізичних осіб.

Перевірка операцій з надходження НА.

Перевірка операцій з реалізації НА і передачі безкоштовно іншим підприємствам.

Контроль нарахування амортизації НА.

Контроль правильності бухгалтерських записів в облікових реєстрах і звітності.

Список літератури

Закон України “Бухгалтерський облік про бухгалтерський облік і фінансову звітність” №996 - ХІV від 16.07.99р.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств ” №283 - 97 ВР від 22.05.97р. ст. 8 Амортизація.

Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних активів, грошових коштів, документів, розрахунків та інших статей балансу.

ПБО №7 “Основні засоби”

Порядок визначення збитків від розкрадання, нестач, знищення МЦ. №116 від 29.01.96р.

Про внесення змін до Закону України "Про аудиторську діяльність" [Текст] : закон України / Україна. Закон. - [Б. м. : б. и.], 2006. - Б. ц.

Ватуля, І. Д. Аудит [Текст] : практикум / І. Д. Ватуля, Н. А. Канцедал, О. Г. Пономаренко ; Мін-во освіти і науки України, Полтавська держ. аграрна академія. - К. : ЦУЛ, 2007. - 304 с.

Гончарук, Я.А. Аудит [Текст] : навчальний посібник / Я. А. Гончарук, В. С. Рудницький. - 3-те вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2007. - 443 с.

Дорош, Н.І. Аудит: теорія і практика [Текст] : навчальний посібник / Н. І. Дорош. - К. : Знання, 2006. - 495 с.

Немченко, В.В. Практичний курс внутрішнього аудиту [Текст] : підручник / В. В. Немченко, В. П. Хомутенко, А. В. Хомутенко ; Одеська нац. академія харчових технологій, Одеський держ. економ. ун-т. - К. : ЦУЛ, 2008. - 240 с.

Пшенична, А.Ж. Аудит [Текст] : навчальний посібник / А. Ж. Пшенична ; Мін-во освіти і науки України, Полтавський ун-т споживчої кооперації України. - К. : ЦУЛ, 2008. - 320 с.