Національний банк України

Українська академія банківської справи

Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту

Контрольна робота

з дисципліни: «Організація і методика аудиту»

Виконав: студент заочного відділення

Пузач В.М. гр.ЗОА-12к

Перевірив: Доц.Скорба О.А.

Суми-2006

Зміст контрольної роботи

1. Питання №39. Мета та задачі проведення аудиту довірчих товариств

2. Питання №47. Джерела інформації при проведенні аудиту автотранспортних підприємств

3. Практичне завдання. Задача №14

Список літератури

1. Питання №39. Мета та задачі проведення аудиту довірчих товариств

Особливості аудиту довірчих товариств пов'язані зі специфікою їх діяльності. За Законом України "Про господарські товариства" в Україні створена законодавча база для діяльності підприємств, які здійснюють представницькі послуги щодо зберігання і обслуговування майна та коштів довірителів. Надають ці послуги товариства з додатковою відповідальністю, статутний фонд яких поділений на частки, визначені залежно від засновницьких документів.

Правові особливості такого товариства полягають у тому, що його учасники відповідають за його борги своїми внесками до статутного фонду, а в разі нестачі цих коштів -- додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників п'ятикратному розмірі до внеску кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачений засновницькими документами.

Довірчі товариства здійснюють представницьку діяльність за договорами, укладеними з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Майном довірителя є кошти, цінні папери та документи, які засвідчують право власності довірителя.

Діяльність довірчих товариств контролюється регіональними представництвами Фонду держмайна України та Національного банку України згідно з Положенням про порядок обліку, контролю за діяльністю довірчого товариства щодо розміщення приватизаційних паперів. Фонд держмайна контролює розміщення приватизаційних паперів, Національний банк України -- додержання нормативно-правових актів комерційними банками, які здійснюють фінансові операції довірчих товариств та забезпечують зберігання власних коштів довірчого товариства і майна довірителя.

Аудиторський контроль повинен охоплювати оцінку фінансового стану, відповідність чинному законодавству господарських операцій довірчого товариства, коли воно виконує свої функції управління коштами та майном довірителя. Важливим предметом перевірки мають бути засновницькі документи, питання формування статутного фонду.

Засновницькі договори передбачають операції передавання повноважень довіреної особи іншому учасникові чи особі. Якщо учасником довірчого товариства є юридична особа, то довірчі операції від її імені здійснює представник, уповноважений цією юридичною особою. Аудитор має перевірити, чи вартість майна, переданого довіреній особі, не перевищує частки довіреної особи у статутному фонді довірчого товариства, її особистої додаткової відповідальності.

Аудитори зобов'язані перевірити правильність визначення і відображення джерел прибутків довірчого товариства. Таким джерелом прибутків може бути плата, яку отримують довірені особи за здійснення довірчих операцій. Розмір плати встановлюється в договорі між довірителями майна та довіреною особою. Аудитор перевіряє, чи не використовується довіреною особою майно довірителя в інших цілях, ніж це передбачено договором, чи не привласнюються фінансові результати діяльності (прибутки) від управління майном довірителя.

Аудитори перевіряють порядок здійснення і відповідність законодавству виконання довіреною особою функцій управління коштами і майном довірителя. При цьому необхідно встановити відповідність складеного договору положенням статуту довірчого товариства про передачу коштів, майна в управління, ліцензії на окремі види діяльності. Аудитор має з'ясувати основні положення договору: предмет договору, зобов'язання сторін, відповідальність сторін за виконання договору, термін його дії та порядок призупинення.

Аудиторська перевірка довірчих товариств передбачає підтвердження достовірності відображення у бухгалтерському обліку діяльності довірчого товариства та балансу і річної звітності, відповідність даних бухгалтерського обліку, показаних у цих документах.

Треба також провести аналітичну оцінку фінансового стану довірчого товариства, в тому числі показників платоспроможності, ліквідності. Особливу увагу необхідно звернути на ті факти, коли показники фінансового стану свідчать про фінансову нестабільність підприємства. Аудитори повинні розробити заходи щодо запобігання банкрутству підприємства.

Така аналітична оцінка здійснюється за Методикою проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, затвердженою наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 21 березня 1997 р. № 37.

Особливість роботи довірчих товариств полягає в тому, що вони мають право (згідно з договорами) здійснювати довірчі операції управління коштами, майном юридичних осіб і громадян. Тому аудиторські перевірки повинні забезпечити контроль і достовірність інформації, законність фінансових операцій та дійсну оцінку фінансового становища підприємств.

2. Питання №47. Джерела інформації при проведенні аудиту автотранспортних підприємств

До підприємств, які здійснюють транспортні послуги, відносяться підприємства залізничного, автомобільного та інших видів транспорту. Особливості бухгалтерського обліку на підприємствах, які здійснюють транспортні перевезення, випливають із специфіки таких господарських операцій.

Аудиторська перевірка фінансово-господарської діяльності автотранспортних підприємств зобов'язана враховувати особливості бухгалтерського обліку деяких господарських операцій.

Віднесення витрат до складу валових витрат за Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" має особливості в частині експлуатації легкового автотранспорту. Необхідно врахувати обмеження, які сформульовані в п. 54.10 нової редакції Закону: до валових витрат платника податку відносяться витрати на утримання та експлуатацію легкових автомобілів, що належать платникам податку, основною діяльністю яких є надання платних транспортних та туристичних послуг сторонніми громадянами та організаціями.

Не зараховуються до валових витрати платника податку (крім оплати праці), на утримання та експлуатацію легкового автотранспорту, витрати на паливно-мастильні матеріали, витрати, пов'язані з технічним обслуговуванням та паркуванням легкових автомобілів. Таким чином, дозволяється відносити вищезазначені витрати до складу валових підприємств, які надають транспортні послуги.

Перевірку реалізації автотранспортної техніки необхідно зосереджувати на з'ясуванні правильності відображення в обліку списання балансової вартості, зносу, фінансових результатів від реалізації, нарахування і сплати ПДВ. При цьому згідно з п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про ПДВ" база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з їх договірної вартості. Тому сума ПДВ (починаючи з 01.10.97 р.) не залежить від того, за якою ціною продається транспортний засіб, за балансовою вартістю, нижчою чи вищою за останню.

Перевірка придбаних транспортних засобів передбачає встановлення правильності визначення балансової вартості. Відповідно до п. 43 "Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні", затвердженого Постановою КМУ від 3 квітня 1993 р. № 250 основні засоби підприємств відображаються у бухгалтерському обліку і звітності за фактичними витратами на придбання, доставку, установку, державну реєстрацію, а споруджені і виготовлені -- з урахуванням страхових внесків під час транспортування і спорудження, що становить їх первісну вартість.

Згідно з п. 8.4.1 та п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відповідно до витрат на придбання основних засобів балансова вартість певної групи збільшується на суму вартості їх придбання з урахуванням транспортних та страхових внесків, інших витрат, віднесених у зв'язку з таким придбанням, без сплаченого ПДВ (якщо платник зареєстрований платником ПДВ).

Перевіряючи автотранспортні підприємства, слід мати на увазі, що у складі їхніх витрат основне місце займають витрати на паливно-мастильні матеріали. Аудитору необхідно встановити, чи застосовуються на підприємстві норми витрат палива і мастильних матеріалів, затверджені наказом Державного департаменту автомобільного транспорту України № 43 від 10.02.98 р. та "Норми витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті", затверджені Інструкцією департаменту автомобільного транспорту Міністерства транспорту України від 03.05.95 р. № 179.

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств у паливно-мастильних матеріалах, контролю за їх витратами та ведення звітності.

Норми витрат пального -- це встановлена допустима міра його споживання за певних умов експлуатації автомобілів. Для цього застосовуються базові лінійні норми, встановлені за моделями автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати обсяг виконаної транспортної роботи, кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації. Таким чином, аудитору слід визначити, чи правильно підприємство застосовує необхідні базові лінійні норми для певних видів автомобілів, а крім того:

норми на виконання транспортної роботи (додаткові витрати палива за умов руху з вантажем);

норми на 1 т спорядженої маси (додаткові витрати палива за зміни спорядженої маси автомобіля, причепа або напівпричепа);

норми на їзду з вантажем (збільшення витрат палива, пов'язане з маневруванням та виконанням операцій завантаження і розвантаження);

-- норми на пробіг за виконання спеціальної роботи;

--норми на роботу спеціального обладнання;

-- норми на роботу незалежного обігрівача;

-- коефіцієнти використання.

Від правильності застосування норм витрат та коригуючих коефіцієнтів залежить правильність визначення прибутку підприємств, тому що паливно-мастильні матеріали на певний транспорт є одним із елементів витрат, які враховуються при визначенні фінансового результату.

Автотранспортні підприємства займаються перевезенням вантажів, тому, аби підтвердити правомірність формування витрат і доходів щодо вказаних перевезень аудитору необхідно перевірити правильність оформлення первинних стверджувальних документів. При цьому слід регламентуватися "Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом роботи", затвердженою наказом Мінстату України від 07.08.96 р. № 228/253, якою передбачено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації:

подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні (форма № 1);

подорожній лист вантажного автомобіля -- (типова форма № 1);

--товарно-транспортна накладна (форма № 1-ТН);

-- талон замовника (форма № 1-ТЗ).

3. Практичне завдання. Задача 14

Підприємство протягом звітного року до сукупного оподатковуваного доходу громадян не включало вартість лікування, сплачену лікувальним закладам за конкретних працівників, хоч у платіжних документах прізвища осіб, що лікувалися, вказувалися. 1. Проаналізуйте подану інформацію, і якщо є помилки, то визначте їх, та вкажіть дії аудитора.

Відповідь:

При проведенні перевірки аудитор повинен в своїх висновках спиратися на нормативні акти України. В нашому випадку це ЗУ „Про податок з доходів фізичних осіб”.

В статті 4 „Загальний оподатковуваний дохід” у пункті 4.3. „Доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу” сказано, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації):

кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку його працедавцем за рахунок коштів, які залишаються після оподаткування такого працедавця податком на прибуток підприємств, за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, зазначених у підпунктах "а" - "з" підпункту 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 Закону.

Підпункт 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 Закону містить слідуючи інформацію переліку витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту:

Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним протягом звітного року:

суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування, крім витрат на:

а) косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями);

б) водолікування та геліотерапію, не пов'язані з лікуванням хронічних захворювань;

в) лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни;

г) аборти, крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком згвалтування;

д) операції з переміни статі;

е) лікування венеричних захворювань, крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або згвалтування;

є) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

ж) клонування людини або її органів;

з) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не підпадають під перелік життєво необхідних, встановлений Кабінетом Міністрів України.

Дії аудитора заключаються в розгляді конкретного випадку сплати вартості лікування. Якщо кошти на лікування були перераховані у відповідності статті 4 Закону, то помилки відсутні. Аудитор повинен скласти акт за матеріалами перевірки і вказати порушення, якщо вони присутні по конкретному працівнику. Дії підприємства: включити до сукупного оподаткованого доходу громадян вартість лікування (як що це спирається на статтю 5 Закону), при цьому буде нарахована пеня. Якщо помилки виявить податкова інспекція то підприємство повинно буде заплатити штраф.

Список використаної літератури

1. Білуха М.Т. Курс аудиту: підручник. 2-ге вид., перероб. - К.: "Вища школа": Т-во "Знання", КОО, 1998. - 574 с.

2. Білик М.Д., Полятикіна Л.І. Основи аудиту. - Суми: Видавництво „Слобожанщина”, 1999. - 296 с.

3. Бухгалтерський облік. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 288 с

4. Бычкова СМ. Доказательства, используемые при аудиторськой проверке // Бух. учет. -1993. - № 7.

5. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник.-К. Лібра, 2001.

6. Жила В.Г. Ревізія і аудит: навч. посібник. - К.: МАУП, 1998 . - 96 с.

7. Завгородний В.П., Савченко ВЯ. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в условиях рынка. - К., 1995. - 832 с.

8. Кулаковська Л.П. Основи аудиту: збірник задач і вправ: Навчальний посібник для студентів спец. 7.050106 "Облік і аудит". - Житомир: ЖІТІ, 1999.- 480 с

9. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. -- Львів: Піча Ю.В.; К.: „Каравела”; Львів: „Новий Світ - 2000”, 2002. - 504 с.

10. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійоної етики аудиторів України. - К.: Аудиторська палата України, Укркомункваліфонд; Основа, 1999.- 274 с

11. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М.Шигун, С.М. Шулепова; 2-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ЖІТІ, 2001.- 576 с.