Сучасна комп'ютерна форма бухгалтерського обліку базується на засобах обчислювальної та комунікаційної техніки. Практичне її застосування залежить від набору технічних засобів і вибору організаційних форм її використання, що передбачає такі варіанти:

a) надання кожному бухгалтеру персонального комп'ютера;

б) використання одного комп'ютера (сервера) і терміналів або мережевих комп'ютерів для введення даних;

в) об'єднання персональних комп'ютерів у мережу (цим забезпечується обмін даними між різними ділянками бухгалтерського обліку);

г) об'єднання персональних комп'ютерів в мережу з одним або

більше потужними комп'ютерами (серверами).

В останньому випадку бухгалтер працює на спеціальному робочому місці (АРМ).

Якщо використовують персональні комп'ютери, що не з'єднані мережею то замість одного журналу ведеться кілька журналів, інформаційні масиви носять локальний характер (формуються за ділянками облікової роботи), а в кінці звітного періоду об'єднуються за певним принципами. Якщо використовується центральний комп'ютер із терміналами (мереженими комп'ютерами), то застосовують журнал, подібний до журналу ново італійської форми, при цьому інформаційний масив представлений єдиною базою даних. Якщо створену комп'ютерну мережу, то наявність єдиного журналу не обов'язкова. У цьому разі необхідна координація набору локальних інформаційних масивів. Якщо створено мережу АРМ з використанням виділених серверів, то залежно від конкретних умов можливе використання як єдиного журналу, так і їх набору при цьому в кожному з випадків доцільно мати єдину базу даних.

Так багато авторів як вітчизняних так і закордонних, дійшли до висновку що автоматизація управлінського обліку надає курівництву підприємства різноманітну автоматизовану інформацію, на сам перед про виробничий процес з метою оперативного управління ним та контролю за собівартістю продукції. Ось у чому полягає необхідність ведення автоматизованого управлінського обліку.

2 Дослідження сучасного стану організації, обліку, аналізу і аудиту на ВАТ "Барський хлібозавод"

2.1 Організаційно економічна характеристика підприємства

Відкрите акціонерне товариство “Барський хлібозавод” (далі товариство) засновано відповідно до рішення Регіонального відділення фонду державного майна України у Вінницькій області.

Товариство знаходиться за адресою: Україна, Вінницька область,

м. Бар, вул. Р. Люксембург 24. Власниками товариства є акціонери, які придбали акції Товариства, ними можуть бути як і фізичні так і юридичні особи.

Ціллю діяльності Товариства є: здійснення виробничої, науково-дослідної та комерційної діяльності з метою отримання відповідного прибутку в порядку та засобами, які не суперечать законодавству України.

Метою діяльності Товариства є:

- виробництво та реалізація хлібопродуктів;

- забезпечення потреб населення у товарах споживання, що є профілюючим для підприємства;

- визначення та узагальнення по типу населення на продукцію підприємства, розробка заходів щодо розширення асортименту і підвищення якості товарів на основі маркетингових досліджень;

- зовнішньо економічна діяльність згідно чинного законодавства України;

- організація реклами своєї продукції, забезпечення її конкуренто спроможності;

- будівництво нових цехів, дільниць, технологічних ліній за рахунок усіх видів коштів з метою підвищення ефективності використання усього господарського комплексу ;

- аудиторська діяльність;

Статутний капітал Товариства складається з вкладів його засновників та сум, внесених учасниками Товариства. Розмір статутного капіталу станом 1.01.05 складає 91720 грн., він поділений на 366880 простих іменних акцій номінальною вартістю 25 коп. кожна. Товариство має право змінювати розмір статутного капіталу. Збільшення статутного капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх внесків. Зменшення статутного капіталу при наявності заперечень кредиторів Товариства не допускається. Товариство має право збільшити статутний капітал, якщо всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної. Збільшення статуту не більше як на 1/3 бути здійснено за рішенням правління Товариства. Зміни статуту пов'язані із збільшенням статутного капіталу повинні бути зареєстровані органом, що зареєстрував статут Товариства після реалізації додатково випущених акцій.

Товариство є юридичною особою, вищим органом є загальні збори Товариства. У загальних зборах мають право приймати участь усі його акціонери, незалежно від кількості та класу акцій, власниками яких вони є. Брати участь в загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Передача акціонерам своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства.

Делегатність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути посвідчена правлінням Товариства. Представник може бути постійним або призначеним на певний строк. Акціонер в праві в будь-який час замінити свого представника у вищому органі, повідомивши про це виконавчий орган Товариства.

Акціонери які володіють у сукупності більше як 10 відсотками голосів, або Державна комісія цінних паперів можуть призначати своїх представників для контролю реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах, про що вони до початку реєстрації повідомляють виконавчий орган Товариства.

До компетенції загальних зборів належать:

- визначення основних напрямків діяльності Товариства;

- внесення змін до статуту товариства;

- обрання та відкликання членів ради Товариства (Спостережної ради);

- обрання та відкликання членів Ревізійної комісії;

- створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій;

- винесення рішень про притягнення до відповідальності посадових осіб;

- прийняття рішень про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Управління Товариством здійснюють його органи - даними органами є його акціонери. Акціонери Товариства самостійно визначають структуру управління і встановлюють штати. Голова Правління, головний бухгалтер, керівники структурних підрозділів та інші працівники Товариства можуть бути прийняті на роботу та здійснювати свою діяльність на підставі і в межах трудового договору.

Трудовий колектив Товариства складають всі громадяни, які приймають участь своєю працею в його діяльності на підставі трудового договору, також інших форм, які регулюють відносини працівника з Товариством.

Трудовий колектив розглядає та затверджує проект колективного договору, визначає перелік надання працівникам Товариства соціальних пільг, приймає в матеріальному стимулюванні продуктивності праці.

При реорганізації та ліквідації Товариства звільненим працівникам гарантується їх прав та інтересів згідно до трудового законодавства України. Ліквідація товариства проводиться призначеною ним ліквідаційною комісією, а у випадках банкрутства та припинення діяльності Товариства за рішенням суду або арбітражного суду ліквідаційною комісією що призначається цими органами. З дня призначення ліквідаційної комісії до неї приходять повноваження управлінськими справами Товариства.

Загальну характеристику управлінської структури та її підрозділів

даного підприємства, якій притаманний лінійний тип управління, можна відобразити у вигляді схеми (рис 2.1)

Рис. 2.1 Структура управління ВАТ ”Барський хлібзавод”

Перевагами даного типу управління є: чіткість взаємовідносин несуперечливість команд, надійний контроль. Здійснюється велика оперативність управлінських рішень, але керівник при цьому повинен бути високо кваліфікованим універсалом, здатним вирішувати будь-які питання підпорядкованих йому ланок.

Структура виробництва характеризується такими стадіями і системами (рис. 2.2)

Рис. 2.2 Структура виробництва ВАТ "Барський хлібозавод"

Вся робота по забезпеченню і обслуговуванню управління і виробництва виконується спеціальними підрозділами: інструментальним, ремонтним, матеріально-технічного постачання і збуту, транспортним, енергетичним.

Організація обслуговуючих господарств визначається їх роллю у виробничому процесі.

Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства поводиться на основі аналізу його фінансової звітності, який дозволяє оцінити співвідношення між заборгованістю підприємства його активами, структурою активів, величиною, матеріально-виробничих запасів, дебіторською заборгованістю тощо.

Основні економічні показники, які наведені в табл. 2.1, найточніше характеризують діяльність підприємства, оскільки їх розрахунок зроблений на основі форм фінансової звітності, це форма №1 ”Баланс” і форма №2 ”Звіт про фінансові результати.

Таблиця 2.1 Основні показники економічної діяльності ВАТ „Барський хлібозавод”за 2002, 2003, 2004р.

№	Показник	Од. вим.	Роки	Відхилення
			2002	2003	2004	2004	2002
						(%)	(аб)
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Дохід від реалізації продукції	тис, грн.	1328,5	1749,5	2263,6	170	935,1
2	ПДВ	тис, грн.	226,0	297,7	377,4	171	783,7
3	Чистий дохід від реалізації продукції	тис, грн.	1102,5	1451,8	1886,2	152	471,5
4	Вартість реалізованої продукції	тис, грн.	900,3	1147,5	1371,8	136	309,8
5	Елементи операційних витрат, матеріальні витрати		84,99	1034	115,7	27,6	208,4
6	Витрати на оплату праці	%	13,9	16	28,2	276	14,3
7	Відрахування на соціальні заходи	%	5,2	5,7	10,8	281	5,6
8	Амортизація	%	2,5	2	3,5	192	1
9	Інші операційні витрати	%	3,8	7	7,4	269	3,6
10	Валовий прибуток	тис, грн.	202,0	304,3	514,4	255	312,4
11	Рівень рентабельності продажу	%	13	15	16	123	3
12	Податок на прибуток	тис, грн.	5,3	19,1	40,2	758	34,9
13	Чистий прибуток	тис, грн.	18,6	18,1	76,9	413	58,3
14	Середньовічна вартість основних фондів	тис, грн.	3778	3578	3857	102	79
15	Середньооблікова чисельність персоналу	Чол.	372	379	383	103	11
16	Фонд оплати праці	тис, грн.	124,73	237,8	295,43	237	170,7
17	Середньомісячна заробітна плата	грн.	330	627	771	237	1

Проаналізувавши фінансові показники підприємства можна зробити висновок що обсяг продукції у 2004 році порівняно з 2002р збільшився відповідно на 70%. Що спричинило підвищення виручки від реалізації продукції. Спостерігається ріст розміру витрат на виробництво продукції. Собівартість продукції збільшилась на 471,5 тис. грн., (52%). При чому прибуток від реалізації продукції зріс на 783,7 тис. грн., (71%) від базисного року. Кількість працюючих зросло в незначних величинах причому фонд оплати праці та середня заробітна плата зросли.

Вартість основних засобів як всіх так і виробничих збільшується поступово. Спостерігається зростання продуктивності праці порівняно з 2002 р. та 2004 р. збільшилась на 137% за рахунок збільшення обсягів продукції. Спостерігається різке підвищення операційних витрат особливо, особливо, підвищення податку на прибуток який підвищився на 65% що зумовлено підвищенням чистого доходу від реалізації продукції якай збільшився на

783,7 тис. грн. (71%). Рівень рентабельності продажу зріс на 3% що характеризує поступове збільшення обороту продукції.

З аналізу основних показників діяльності підприємства випливає що економічний стан підприємства стабільний воно ефективно функціонує отримує прибуток і поступово збільшує обсяги виробництва що зумовило підвищення економічної активності підприємства.

Важливу роль у аналізі економіки підприємства відіграє сукупність показників за допомогою яких можна проаналізувати поточний фінансовий стан підприємства, на основі співвідношення між заборгованістю підприємства і його активами.

До основних показників відносять :

- прибутковості;

- ділової активності;

- фінансової стійкості;

- платоспроможності;

До показників прибутковості відносять показники рентабельності та фондовіддачі.

Рентабельність активів характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства, вона визначається за формулою:

(2.1)

де: - загальний чистий прибуток підприємства за 1 рік;

- середня сума активів за річним балансом.

Рентабельність активів характеризує наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто який прибуток приносить кожна гривня активу. В нашому випадку підприємство у 2003 р. збільшило свою рентабельність активів на 65%, тобто кожна гривня активів принесла підприємству 65 копійок прибутку, але за 2002 р. рентабельність активів знизилась на 5% ніж за попередній період. За даного показника у 2003 р. зумовлено із зростанням чистого прибутку більш ніж у 3 рази за попередній період.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на виробництво продукції, вона визначається за формулою:

(2.2)

де: - прибуток від реалізації продукції за певний період;

- повна собівартість продукції;

Кожна гривня, затрачена на виробництво , принесла 4 грн. прибутку у 2004 р. що значно перевищує попередні періоди. Це зумовлено із значним підвищенням прибутку підприємства.

Рентабельність власного капіталу, відображає ефективність використання активів , створених за рахунок використання власних коштів,

вона розраховується за формулою:

(2.3)

де: - ціна одного виробу продукції;

- собівартість одного виробу продукції;

Такими чином, від реалізації одного виробу продукції підприємство отримало прибуток, відповідно у 2002р. - 19 коп., 2003 р. - 19,6 коп.,

2003 р. - 23 коп. Збільшення прибутку від реалізації у 2004 р. було зумовлено реалізації готової продукції так за 2 роки вона збільшилась на 134%.

Фондовіддача характеризує наскільки ефективно підприємство

Використовує основні засоби, і розраховується за формулою:

(2.5)

де, - виручка від реалізації продукції;

- середня вартість основних засобів.

Коефіцієнт оборотності запасів показує як обертаються запаси для забезпечення обсягу поточного продажу , і розраховується за формулою:

(2.6)

де, - собівартість реалізованої продукції;

- запаси.

Коефіцієнт оборотності запасів за 2004 р. знизився на 5% в порівнянні з 2002 р., це свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів , тобто зниження ефективності їх використання. Поділивши тривалість звітного періоду ( один рік ) на коефіцієнт оборотності запасів , отримаємо кількість днів , необхідну на один оборот запасів. Відповідно цей період становив : у 2002 р. - 33 дні , у 2003 - 30 днів , у 2004 р. - 31 день. Це означає що для збереження поточного рівня продажу поповнення запасів необхідно було здійснювати відповідно у 2004 р. - 31 день.

Коефіцієнт оборотності запасів за 2003 р. знизився на 5% в порівнянні з 2002 р., це свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів , тобто зниження ефективності їх використання. Поділивши тривалість звітного періоду ( один рік ) на коефіцієнт оборотності запасів , отримаємо кількість днів , необхідну на один оборот запасів. Відповідно цей період становив : у 2001 р. - 33 дні , у 2002 - 30 днів , у 2003 р. - 31 день. Це означає що для збереження поточного рівня продажу поповнення запасів необхідно було здійснювати відповідно у 2003 р. - 31 день.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує скільки разів на рік обернулися кошти, вкладені в розрахунки.

(2.7)

де, - загальний обсяг реалізації продукції;

- дебіторська заборгованість.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує на наявність грошових коштів , тимчасово залучених підприємством, і таких що підлягають поверненню.

Його розраховують за формулою:

(2.8)

де , - собівартість реалізованої продукції;

- кредиторська заборгованість.

Поділивши тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості отримаємо середню кількість днів, протягом яких підприємство оплачує рахунки кредиторів. В нашому випадку цей період становить: у 2002 р. - 66 днів; у 2003 р. - 82 дні; у 2004 р. - 99 днів. Це говорить про те, що термін ліквідації кредиторської заборгованості поступово зростає, що зумовлено великим обсягом кредиторської заборгованості.

Проаналізувавши показники ділової активності, можна зробити висновок, що підприємство має досить велику дебіторську і кредиторську і термін ліквідації є стабільний, що й показують показники ділової активності .

До показників фінансової стійкості відносять:

- коефіцієнт автономії;

- коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу;

- коефіцієнт забезпеченості за кредитами.

Коефіцієнт автономії свідчить про фінансову стійкість підприємства ( показник повинен бути в межах від 0 до 1) і розраховується за формулою:

(2.9)

де, - власний капітал ;

- підсумок балансу, сума всіх джерел фінансування.

Отримані розрахунки свідчать що фінансова стійкість підприємства знизилась.

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу характеризує частину позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Даний коефіцієнт розраховується за формулою:

(2.10)

де, - позиковий капітал;

- активи підприємства.

Чим нижчий цей показник , тим меша заборгованість підприємства.

В нашому випадку цей показник поступово зростає , що свідчить про збільшення позикових коштів у фінансуванні підприємства. Це зумовлено із збільшенням довгострокових і позикових зобов'язань.

Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу дає більш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства, який розраховується за формулою:

(2.11)

де, - позиковий капітал;

- власний капітал.

В даному випадку зменшення коефіцієнта свідчить про збільшення витрат підприємства на виплату відсотків за кредит , що зумовлено із значним зростанням фінансових витрат підприємства.

Завершуючи цей аспект аналізу, фінансової стійкості підприємства зазначимо , що на величину наведених коефіцієнтів впливає багато факторів: галузева приналежність підприємства, принципи кредитування, структура джерел коштів, що склалася, репутація підприємства, тощо. Тому прийнятність значень цих коефіцієнтів , оцінка їх динаміки можуть бути встановлені тільки в результаті тимчасових порівнянь за групами споріднених підприємств.

За допомогою показників платоспроможності можна охарактеризувати ліквідність підприємства, а також оцінити ефективність використання таких активів, як запаси і дебіторська заборгованість , проаналізувати період часу , протягом якого підприємство погашає кредиторську заборгованість , що також характеризує платоспроможність підприємства.

До показників платоспроможності відносять:

- коефіцієнт поточної ліквідності;

- коефіцієнт швидкої ліквідності;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності , показує оцінку ліквідності активів , тобто скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань, () розраховують

(2.13)

де, - оборотні активи;

- витрати майбутніх періодів;

- поточні зобов'язання;

- доходи майбутніх періодів

Розрахунки свідчать, що у 2004 р. підприємство почало успішно погашати борги порівняно з попереднім періодом, оскільки у 2003 р. коефіцієнт покриття мав критичне значення.

Коефіцієнт швидкої ліквідності враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності , оскільки при його розрахунку враховується найбільш ліквідні поточні активи . Даний показник () розраховують.

(2.14)

де, - оборотні активи;

- запаси;

- витрати майбутніх періодів;

- доходи майбутніх періодів.

Коефіцієнт швидкої ліквідності поступово збільшився що означає,

по підприємство є досить ліквідним погашати свої борги. У 2004 р. на кожну гривню поточної заборгованості підприємство мало 2,3 гривні ліквідних коштів, це є досить високим показником.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно,

( ) розраховують:

(2.15)

де, - грошові кошти та їх еквіваленти;

- поточні зобов'язання;

- доходи майбутніх періодів.

Таким чином на 1 грн. підприємство може погасити лише 80 коп., що значно перевищує попередні періоди. Це зумовлено із зростанням наявності грошових коштів підприємства.

Зробивши розширений фінансовий аналіз підприємства методом порівняння показників за 3 роки, який дав змогу виявити відхилення, можна зробити висновок , ВАТ ” Барський хлібозавод” отримує прибуток, успішно розвивається , хоча не є фінансово стійким що свідчать показники ділової активності. Є досить залежним від своїх кредиторів. З чого збільшився чистий прибуток, що зумовлено випуском продукції. Підприємство ефективно використовує основні засоби , що свідчать показники рентабельності та фондовіддачі. Загалом ВАТ ” Барський хлібозавод” знаходиться у стані розвитку що свідчать показники прибуткової і ділової активності.

2.2 Сучасний стан організації обліку, аналізу і аудиту на ВАТ ” Барський хлібозавод”

В процесі свого існування підприємство здійснює основну виробничу діяльність, як правило пов'язану з випуском продукції. Отже на підприємстві має бути організація облікового процесу діяльності підприємства, який повинен відображати усі фінансові результати діяльності підприємства в цілому.

Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на ВАТ ” Барський хлібозавод” ведеться згідно закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16 липня 1999 р., а також згідно з принципами і методами передбаченими національними положеннями бухгалтерського обліку. Відповідно до цього закону підприємство видало наказ ”Про ведення облікової політики на підприємстві” у якому зазначаються основні заходи ведення бухгалтерського обліку:

- бухгалтерський облік ведеться безпосередньо від дня реєстрації підприємства до його ліквідації;

- відповідальність за організацію підприємства бухгалтерського обліку та ведення і збереження всіх потрібних документів за всіма правилами покладається на керівника підприємства та головного бухгалтера;

- організація бухгалтерського фінансового обліку відбувається з використанням електрообчислювальної техніки із спеціальним програмним забезпеченням;

- ведення обліку і фінансової роботи підприємства відповідає чинному законодавству України.

Бухгалтерія ВАТ ” Барського хлібозаводу” здійснює оперативний , бухгалтерський та статистичний облік своєї діяльності , а також подає

Подає звітність у встановленому законодавством порядку і в зазначені строки передбачені державними установами.

Для забезпечення високого рівня роботи використовується централізований метод управління, який дає змогу розподілити роботу між обліковими працівниками відповідно до їх кваліфікації.

Апарат бухгалтерії ВАТ ” Барський хлібзавод” складається з 5 чоловік, їх розподільча структура подана на рис 2.3

Рис. 2.3 Структура бухгалтерії ВАТ ” Барський хлібзавод”

До компетенції головного бухгалтера входить організація і контроль за діяльністю цього апарату бухгалтерії, а також звітування про економіко-фінансовий стан керівнику підприємства і вище стоячому органу влади.

Бухгалтер з обліку оплати праці веде облік заробітної плати працівників підприємства, а також нараховує заробітну плату, проводить утримання що до фондів соціального призначення і складає звітність що до використання фонду заробітної плати.

Бухгалтер з обліку основних засобів веде облік з використанню основних засобів також проводить інвентаризацію і нараховує амортизацію основних засобів і складає звітність по своєму підрозділу.

Бухгалтер з обліку виробництва виконує функцію аналітика веде облік по виробництву, а також розраховує та обліковує витрати по виробництву і розраховує собівартість виготовленої продукції.

Бухгалтер з обліку фінансових операцій здійснює облік фінансів, облік коштів у банку, здійснює рух коштів у дебіторській і кредиторській заборгованості до його компенсації входять функції касира за додержанням касової дисципліни.

Кожний підрядний бухгалтер зобов'язаний подати інформацію за місяць , квартал , рік головному бухгалтеру по результати діяльності і надати рекомендації що до її покращення.

Високий рівень роботи бухгалтерії залежить від апарату бухгалтерії, а саме від кваліфікаційного рівня робітників. Кваліфікаційний рівень кадрів бухгалтерії можна відобразити у вигляді таблиці 2.2

Таблиця 2.2 Кваліфікаційний рівень працівників бухгалтерії ВАТ ” Барський хлібзавод”

№ п/п	П. І. Б.	Посада	Освіта	Стаж роботи
1 2 3 4 5	Бабюк К.М. Войчишен В.В. Кримінська Г.А. Мельник З.В. Бабійчук З.Н.	Головний бухгалтер Бухгалтер з обліку ОЗ Бухгалтер-касир Бухгалтер з виробництва Бухгалтер з обліку оплати праці	Вища Вища Технічна Вища Вища	5 16 9 20 3

Важливу роль у роботі бухгалтерії відіграє порядок оформлення документів тому графік документообігу має вид

Рис. 2.4 Графік документообігу на ВАТ " Барський хлібозавод"

Організація аудиту на ВАТ " Барський хлібозавод" регламентується Законом України "Про аудиторську діяльність", крім того, визначено правові засади організації і здійснення аудиторської діяльності в Україні. за наказом про облікову політику аудит на даному підприємстві проводиться один раз на рік а за його необхідності повестися поза розкладом.

Оскільки підприємство у своїй обліковій діяльності застосовує повну автоматизацію обліку то аудит зазнає значних суттєвих змін, хоча загальна мета й обсяг аудиту не зміняться. зберігається його завдання, діють основні елементи його методології. Водночас комп'ютерна обробка даних впливає на процес вивчення аудиторам системи обліку і внутрішнього контролю підприємства, що перевіряються.

Автоматизація бухгалтерського обліку, та інших управлінських функцій даного підприємства, з одного боку, і автоматизація аудиту з іншого, докорінно змінюють проведення аудиту на даному підприємстві.

Проведення аудиту в умовах використання комп'ютерних систем регламентується як міжнародними, так і національними нормативами зокрема

Міжнародним стандартом №401 "Аудит в умовах комп'ютерних інформаційних систем".

Проведення аудиту на ВАТ " Барський хлібозавод" залежить від таких факторів: рівень автоматизації бухгалтерського обліку, наявність методик проведення автоматизованого аудиту, ступінь доступності облікових даних, складність обробки інформації. у ході перевірки перевіряються і вивчаються всі позиції, пов'язані з організацією обробки облікових даних у програмному забезпеченні підприємства.

Під час перевірки вивчається й оцінюється система документообігу, порядок формування реєстрації, збереження, обробка документів, і трансформація первинних документів у системному записів на бухгалтерських рахунках. Оскільки підприємство використовує спеціальні засоби автоматизації збору і реєстрації інформації (датчики, лічильники, ваги, сканери штрихованих кодів) то при аудиту потрібно переконатися в тому, що фахівці регулярно проводять тестування цих пристроїв, а разі відхилень належним чином оформити результати і вжити відповідних заходів.

Також при проведенні аудиту перевіряється алгоритм розрахунку показників форм звітності й оцінити можливість їх коригування, у разі змін у законодавстві. Перевіряється відповідність використовуваних форм звітності чинному законодавству. Багато відомих фірм - розробників оперативно поширюють серед своїх користувачів нові форми бланків при їх зміні. У комп'ютерному обліку ряд операцій, таких як нарахування відсотків, закриття рахунків, визначення фінансового результату можна ініціюватися програмою, отже, по них немає будь-яких організаційно-розпорядницьких чи випробувальних документів. Тому при аудиті ретельно перевірити правильність розрахунків.

Основними завданнями аудиту на ВАТ ”Барський хлібозавод“ є:

- перевірка витрат виробництва за елементами та калькуляційними статтями;

- перевірка дотримання норм витрат матеріалів та випуску готової продукції;

- правильність визначення залишку незавершеного виробництва;виявлення внутрішніх ресурсів збільшення обсягу випуску продукції та підвищення її якості;

- дотримання ритмічності випуску продукції.

Аудит собівартості готової продукції доцільно проводити в такій послідовності: спочатку перевіряють формування витрат виробництва за елементами, правильність та обґрунтованість кошторисів калькуляції собівартості продукції за елементами витрат.

Основною метою перевірки калькуляції собівартості продукції є перевірка правильності віднесення витрат на виробництво і реалізацію продукції, витрат у собівартість тільки того періоду, до якого вони відносяться, незалежно від часу їхньої оплати.

В ході аудиту на ВАТ ”Барський хлібозавод” який відбувся 18 березня 2005 р. було встановлено:

За 2004 р. вироблено товарної продукції :

- в діючих цінах на суму 1760,5 тис. грн.

- в порівняльних цінах на суму 1739,3 тис. грн..

В натуральному виразі :

- хлібобулочні вироби - 1520 т.

- кондитерських виробів - 12,2 т.

- макаронних виробів - 0,6 т.

Залишок не реалізованої продукції склав на 01.01.05

- хлібобулочних виробів на суму 837 грн.

- кондитерських виробів 1131 грн..

Собівартість виробленої продукції за рік склала 1587,7 грн..

Рентабельність виробництва за 2004 р. склала 16%

При проведенні аудиту на ВАТ “Барський хлібозавод” значних порушень не було виявлено. Дане підприємство функціонує з дотриманням чинного законодавства.

2.3 Аналітичні дослідження з використанням комп'ютерних технологій

Використання обчислювальної техніки в бухгалтерському обліку на ВАТ " Барський хлібозавод" породило якісно нові тенденції ведення обліку. Першою характеристикою відмінністю є використання автоматизованих робочих місць (АРМ) бухгалтера. Створення АРМ бухгалтера ґрунтується на самонавчанні облікових працівників, на комп'ютеризації основних облікових функцій, на без паперовій технології ведення бухгалтерського обліку, на раціональному поєднанні розподіленої, децентралізованої і централізованої системи обробки облікової інформації.

Автоматизовані робочі місця у системі обліку ВАТ " Барський хлібозавод" можна поділити на такі рівні:

- АРМ у підрозділах підприємства (первинний облік)

- АРМ у бухгалтерії (ділянки обліку)

- АРМ головного бухгалтера (зведений облік)

- АРМ управлінців (функції обробки і аналізу обліку даних без права зміни бухгалтерської інформації (рис. 2.3)

Рис. 2.3 Ієрархічна структура автоматизованих робочих місць підприємства.

Первинна інформація формується у підрозділах підприємствах в таких як склади, цехи, коморах потім по серверу передається у бухгалтерію де формуються ділянки обліку і після опрацювання передається до АРМ головного бухгалтера який складає звітність і передає інформацію управлінцям які роблять відповідні висновки.

Бухгалтерія ВАТ " Барський хлібозавод" здійснює оперативний та бухгалтерський облік. Для забезпечення високого рівня роботи бухгалтерії, використовується централізований метод з автоматизованим обліком і відповідним програмним забезпеченням, що значно полегшує роботу і підвищує оперативність всієї бухгалтерії.

В основу поділу праці бухгалтерії даного підприємства лежить принцип організації обліку за окремими обліковими завданнями (або ділянками): облік оплати праці, облік основних засобів; облік виробництва; облік фінансових операцій. При комп'ютеризації обліку перелік облікових завдань залишається незмінним, але збереження і перетворення інформації, формування результатів даних здійснюється в єдиній інформаційній базі.

Важливе місце у комп'ютеризації обліку на даному підприємстві посідає прикладне програмне забезпечення. ВАТ " Барський хлібозавод" використовує в обліковій діяльності програму "1С: Бухгалтерія 7.7" яка за своїм змістом значно полегшує роботу бухгалтерії і підвищує її оперативність. До складу облікового апарату входить бухгалтер-програміст який слідкує і відповідає за роботою даної системи.

3 Проектування системи організації автоматизованого обліку і аудиту

3.1 Вибір та обґрунтування критеріїв ефективної організації автоматизованого обліку аналізу і аудиту.

Перед впровадженням комп'ютерної системи бухгалтерського обліку на підприємстві необхідно провести реінжиніринг бізнес процесів, тобто переосмислення суттєвих покращень в таких ключових для сучасного бізнесу показниках, як прибуток, якість, рівень обслуговування і оперативність.

Після прийняття рішення про реорганізацію підприємства проводиться комплексне обстеження схеми його фінансово-господарської діяльності та складається проекти реорганізаційних заходів. Підприємство повинно налаштовуватись на систему, а система яка несе в собі технологію управління та досвід попередніх впроваджень, адаптується до конкретного бізнесу.

Застосування комп'ютерних технологій в бухгалтерському обліку значно підвищує ефективність праці бухгалтерів але при організації управлінського обліку на підприємстві постає питання про доцільність створення на підприємстві КСБО. Це питання дуже важливе, оскільки вибір способу облікової інформації є ключовим в організації управлінського обліку, яка повинна відповідати особливостям конкретного підприємства, його цілям та інтересам, а також сприяти планомірному та раціональному веденню господарства. В принципі на підприємстві можна організовувати облік і без застосування у комп'ютерів, але за умови належної організації управління підприємством в цілому.

Створення та використання комп'ютерної системи управлінського обліку здатне не тільки прискорити процес обробки інформації на підприємстві але й суттєво покращити його організацію на підприємстві, де у ведені управлінського обліку панує безлад. Така можливість зумовлена тим що комп'ютерний спосіб обробки інформації вимагає формального та чіткого опису облікових процедур у вигляді алгоритмів, що впорядковує порядок виконання обов'язків працівниками обліку.

Організація управлінського обліку потребує певних передумов. Серед яких наступні:

1) детальне вивчення технології виробництва;

2) висока кваліфікація головного бухгалтера.

При комп'ютеризації управлінського обліку підприємств можна виділити дві передумови характерні для організації комп'ютеризації обліку:

1) наявність грошових коштів для інвестицій в створенні та експлуатації інформаційної системи;

2) зацікавленість керівника та головного бухгалтера підприємства.

Бухгалтерська інформаційна система даного підприємства створюється на основі комплексу автоматизованих робочих місць (АРМ) облікових працівників, які працюють в мережі з централізованим управлінням.

Першим кроком до створення КСБО є проведення класифікації існуючих програмних продуктів, адже тільки після поділу програмного забезпечення на групи за певними критеріями можна сформулювати вимоги до програм та порівнювати їх функціональні можливості.

Важливу роль у виборі програмного забезпечення відіграє розмір підприємства. Вибір програмного забезпечення обліку, яке не відповідає розмірам підприємства, призведе до фінансових втрат, і можливо буде мати важкі психологічні наслідки. Це пояснюється тим що програмне забезпечення управлінського обліку чітко поділяється за категоріями користувачів, і відповідно, за ціною програмного забезпечення управлінського обліку. Вартість для середніх за розмірами підприємств на один-два порядки вища за вартість програмного забезпечення управлінського обліку для малих за розмірами підприємств і, в свою чергу на один-два порядки нижча для великих підприємств. Якщо мале підприємство придбає програму призначену для середніх (великих) підприємств, воно хоча й зазнає невиправданих фінансових втрат, але все ж зможе організувати комп'ютерний управлінський облік. Середнє або велике підприємство не зможе комп'ютеризувати свій облік за допомогою програмного забезпечення, призначеного для малих за розмірами підприємств.

Для того щоб не помилитись у виборі програми, необхідно зробити порівняльний аналіз програм, які є на ринку. Першим кроком для порівняння можливостей наявних програмних продуктів є проведення їхньої класифікації. Це дуже важливий етап у виборі в організації комп'ютерного обліку тільки після поділу програмного забезпечення на групи за певним критеріями можна сформувати вимоги до програм і порівнювати їхні функціональні можливості.

Вибираючи програмне забезпечення для бухгалтерії, важливо дотримуватись таких рекомендацій. Якщо бухгалтерію підприємства ведуть 1-2 чол. І немає аналітичного обліку за більшістю синтетичних рахунків, то скоріше за все для створення КСБО потрібна мала бухгалтерська програма. Якщо в бухгалтерії працюють 3-9 обліковців, ведеться розвинутий аналітичний облік за різним групами розрахунків, необхідні оперативні дані, наприклад: про витрати і залишки матеріалів у підрозділах резервування товарів, взаєморозрахунків з контрагентами. Для комп'ютеризації управлінського обліку потрібна універсальна комп'ютерна програма. Якщо ж об'єкт комп'ютеризації - велике промислове підприємство із чисельністю бухгалтерії 10-30 чол. і більше, з яскраво виділеною спеціалізацією діяльності, яка відображається у специфікації управлінського обліку, то можна із впевненістю стверджувати, що будь яка готова універсальна програма ведення управлінського обліку задовольнить потреби підприємства не більш як на 10-30%. У такому разі потрібна додаткова управлінська програмна система яка б доповнювала попередню.

Вимоги до бухгалтерських програмних продуктів формують три різні категорії користувачів: бухгалтери - безпосередні користувачі комп'ютерної системи бухгалтерського обліку; спеціалісти з інформаційних систем - програмісти і техніки; керівництво підприємства - управлінці. Виходячи з того що перелік вимог до бухгалтерських програм - це складний комплекс, функціональних, технічних, комерційних та ергономічних питань, то їх можна об'єднати з напрямком своїх функцій: можливість вести аналітичний облік; здатність працювати на кількох комп'ютерах із поєднанням даних за допомогою комп'ютерної мережі; розвинена система програмної допомоги, що дозволяє отримати "підказку" щодо будь якої функції або дії в програмі; ведення журналу операцій, тощо.

Після вибору програмного забезпечення бухгалтерії наступним важливим кроком є особливість побудови автоматизованих робочих місць бухгалтерії.

Створення АРМ бухгалтера ґрунтується на принципах персоніфікації обчислень та самонавчання облікових працівників, на комп'ютеризації основних облікових функцій, на без паперовій технології ведення бухгалтерського обліку, на раціональному поєднанні розподіленої, децентралізованої і централізованої системи обробки облікової інформації. Їх можна класифікувати за рівнем управління:

- АРМ вищих керівників (включаючи головного бухгалтера), а також керівників середнього та нижчого рівня управління;

- АРМ спеціалістів (АРМ бухгалтера та економіста, інженера, технолога);

- АРМ технічних виконавців (комірника, секретаря, касира, продавця).

Специфічним є те, що АРМ бухгалтера потребує створення технології, яка передбачає участь широкого кола працівників підприємства - бухгалтерів, операторів, секретарів, комірників, керівників та інших спеціалістів в обробці облікової інформації у введенні даних, формуванні первинних документів, візуальному контролі за вихідними даними, складанні форм вихідних документів, що здійснюється на робочому місці за допомогою персонального комп'ютера.

Автоматизація обліку суттєво впливає на проведення аудиту. Однак сам комп'ютер може стати інструментом аудитора, що дає змогу не лише скоротити час і витрати на проведення аудиту, а й провести більш детальну перевірку і скласти якісний аудиторський висновок з рекомендаціями зі стратегії, за напрямками і засобами поліпшення фінансово-господарського становища підприємства. Однак слід мати на увазі, що контрольні функції автоматизуються найважче. Сама по собі комп'ютеризація обліку не може усунути приховування крадіжок і зловживань через неправильне перенесення на електронні носії, зазначених у документах, введення фальсифікованих документів, тощо. Комп'ютер завжди однаково оцінює ситуацію і процес, тому ймовірність помилок контролю в умовах застосування комп'ютерів значно нижча. Отже комп'ютерна програма забезпечує лише неупередженість і точність контролю. Комп'ютерні системи більш відкритий для доступу до даних, тому в них мають чітко рекомендуватися доступ і права доступу до інформації, а також має бути введено в систему захисту від несанкціонованого доступу.

Крім основних вимог до проведення аудиту по автоматизації обліку ВАТ " Барський хлібозавод" виконує поетапно такі процедури: на першому етапі визначаються завдання, які необхідно вирішити під час перевірки за допомогою спеціального програмного забезпечення.

На другому етапі складається план виконання поставлених завдань і роблять оцінку реальності застосування аудиторських програмних засобів. З цією метою здійснюють аналіз форми і методів застосованого на підприємстві бухгалтерського обліку і оцінюють можливість застосування спеціального аудиторського програмного забезпечення. При цьому встановлюють обсяг облікової інформації, обсяг роботи аудитора, кількість часу, необхідної для проведення аудиторської перевірки. На цьому етапі визначають потрібну потужність обчислювальної техніки і складають графік аудиторських робіт, термінів виконання, конкретних виконавців та форми завершення.

На третьому етапі здійснюється налагодження стандартних програмних засобів, необхідних для цієї аудиторської перевірки. Наявні програмні засоби адаптуються до фактичних облікових даних.

На четвертому етапі здійснюють перевірку сформованих на електронних носіях даних з метою підтвердження їхньої незмінності, оцінюється стан підприємства, проводиться тестування й обробка за графіком, аналізується отримана інформація, її оцінка за допомогою бази знань і формують комп'ютерний висновок за позиціями, котрі перевіряють.

ВАТ " Барський хлібозавод" має досить потужну аудиторську програму що забезпечує роботу з великим масивом даних, що перевіряються, при виконанні аудиторських процедур (наприклад, перевірка й аналіз записів, зіставлення даних різних файлів, розмітка і роздрукування вибірок, генерація звітів тощо). Програмні засоби підтримки аудиторських процедур допускають виконання певних тестів на фактичних даних. За допомогою таких програмних засобів здійснюють аудиторську перевірку й аналіз записів на основі визначених критеріїв з метою визначення їхньої якості, повноти і правильності. Для цього використовують базу знань, що допомагає визначити невідповідності і прийняти необхідні рішення. Таке програмне забезпечення дозволяє розробити тестування розрахунків, виконувати необхідні перерахунки і зіставляти отримані результати з нормальними кошторисами, попередніми даними.

Дане підприємство у своїй обліковій діяльності використовує програмне забезпечення типу "1С: Бухгалтерія 7.7". Що значно спрощує і підвищує ефективність бухгалтерії. Але контролем цієї програми і правильності обліку потрібно використовувати потужну аудиторську програму, хоча сама програма "1С: Бухгалтерія 7.7" забезпечує аудиторський контроль. Такою програмою є російська програма Abacus Professional яка охоплює практично всі стадії аудиторської перевірки. При першій перевірці бухгалтер (аудитор) за допомогою може провести експрес-аудит бухгалтерської звітності. Для спрощення цієї процедури в програмі реалізується можливість уведення даних з інших бухгалтерських програм у форматах СУБД Btrieve, Clarion, Сlipper, Foxpro тощо. Використання цих прийомів допомагає оперативно виявити ділянки обліку клієнта, де імовірний ризик виникнення помилки, і прийняти рішення про проведення чи не проведення аудиторської перевірки. Експрес-аудит дозволяє також приблизно оцінити обсяг вибірки, терміни проведення перевірки.

На стадії перевірки правильності оформлення документів і пов'язаних із ними проводок, накопичувальних регістрів і звітів бухгалтер може використовувати спосіб простежування за якою не будь ознакою, наприклад за сумами чи контрагентами, що здаються " підозрілими ".

Уході перевірки перевіряються деякі первинні документи і їхнє відображення в регістрах синтетичного й аналітичного обліку. Відповідна заключна кореспонденція рахунків, жорстоко прив'язана в програмі до цих документів, дозволяє зробити висновок про правильність (чи не правильність) відображення цієї господарської операції в бухгалтерському обліку.

Для формування звітів довільної форми дана програми має типовий конструктор документів і звітів за допомогою якого розробники допрацьовують звіти за технічним завданням самих бухгалтерів. Можна на цій базі підготувати контрольні акти звірки розрахунків, спеціальні звіти, у яких інформацію може бути подано в різних розрізах, з різною глибиною аналітики.

3.2 Комп'ютеризація управлінського обліку на ВАТ “Барський хлібозавод”

Впровадження автоматизації обліку на ВАТ " Барський хлібозавод" утворює людино машину облікову систему, яка функціонує на базі обчислювальних мереж та інших сучасних засобів комп'ютерної техніки, котрі забезпечують комплексне виконання функцій управлінського обліку.

Автоматизовані інформаційні технології в обліку утворюють для обліковця інтерактивне інформаційне забезпечення, що відображає автоматизацію управлінського обліку, яку можна відобразити за схемою (рис. 3.2)

Рис.3.2 Автоматизація управлінського обліку.

Автоматизація управлінського обліку на даному підприємстві вносить значні зміни в організації документування, які полягають, по перше, у використанні електронних носіїв первинної інформації і електронних первинних документів при комп'ютеризованому документуванні має ряд відмінностей від паперової обробки даних. Сама організація автоматизованого управлінського обліку на ВАТ " Барський хлібозавод" здійснюється так:

- безпосереднє ведення облікових даних у регістр господарських організацій у вигляді окремих проводок з використання машинних довідників.

- контроль правильності бухгалтерських проводок, які можна вводити заздалегідь підготовленого списку бухгалтерських проводок в облікових регістрах з метою вибірки, редагування або копіювання.

- створення типових господарських операцій, які містять шаблон бухгалтерських проводок, що відкриті для налаштування.

- робота з первинними документами, створення регістра (журналу документів).

- розподіл господарських операцій по різним журналам згідно змісту.

- оформлення первинних документів шляхом введення реквізитів "шапки" документа та його табличної частини.

- використання довідників, константи, рахунків, об'єктів аналітичного обліку, конкретних проводок.

Найбільш широко цей функціональний набір представлений у програмі " 1С: Бухгалтерія 7.7" саме тому ВАТ " Барський хлібозавод" обрав цю програму.

Особливостями цієї програми у діяльності даного підприємства є те що кожна проводка має здійснюватись на підставі первинного документа. Це є одним із основних принципів управлінського обліку. Для реалізації цього принципу підприємство має відповідним чином налаштований журнал операцій, основними складовими якого є реквізити: дата операції, рахунок дебету, рахунок кредиту, субконто (сукупність однотипних об'єктів аналітичного обліку) дебету, субконто кредиту, сума операції, сума валюті, текст операції, номер журналу операцій.

Введення первинного документа дозволяє в цих режимах не тільки отримувати відповідну форму документу, готову для друку, але і сформувати на підставі заздалегідь продуманих алгоритмів сотні проводок за лічені секунди.

Таким чином, на першому етапі здійснюється запис одлікової інформації і первинні документи. На другому етапі здійснюється контроль і обробка введеної інформації і формування проводок по обліковим алгоритмам, прописаним, в програмній оболонці. Третім етапом є представлення вихідної інформації.

Самий принцип роботи програми "1С: Бухгалтерія 7.7" на ВАТ " Барський хлібозавод" можна відобразити у вигляді схеми (рис. 3.3)

Рис. 3.3 Загальна структура програми "1С: Бухгалтерія 7.7" на ВАТ " Барський хлібозавод"

На ВАТ " Барський хлібозавод" система автоматизації управлінського обліку має свої особливості яка включає в себе подібні елементи такі як збір інформації, структуризацію обліку за центрами відповідальності, бюджетування та розробку стандартів, аналіз системи показників, контроль та прийняття управлінських рішень.

Оскільки управлінський облік здебільшого охоплює питання виробничих витрат та собівартості продукції, то ВАТ " Барський хлібозавод" здійснює комп'ютеризацію обліку витрат на виробництво за нормативним методом. Основними завданнями розробки та впровадження нормативного методу обліку є підвищення рівня і ступеня деталізації нормування витрат, обчислення впливу зміни норм на величину фактичної собівартості, виявлення відхилень від норм за причинами, за місцями виникнення і центрами відповідальності. Технічно обґрунтоване, максимально диференційоване нормування витрат за видами, місцем формування витрат та об'єктами калькулювання, системне виявлення й облік змін норм створюють необхідну і достатню інформаційну базу для управління собівартістю продукції і пов'язаними з нею іншими якісними показниками виробничо-фінансової діяльності підприємства

Рис. 3.4 “Калькуляція”

Програма "1С: Бухгалтерія 7.7" дозволяє без суттєвого збільшення трудомісткості обчислити нормативну, а в подальшому планову і звітну калькуляції по всій номенклатурі продукції, що випускається. При цьому немає необхідності виконувати всю сукупність розрахунків за кожним виробом, обчислювати і зберігати в базі даних результати таких розрахунків. Розрахунок нормативної собівартості виду продукції може впровадитися за запитом шляху вибірки, систематизації і підсумування нормативів деталей та інших первинних елементів, які в нього виходять.

В умовах автоматизації розрахунків і групування нормативів є можливість для переходу від складання нормативних калькуляцій на перше число місяця, кварталу року до розробки їх на будь-яку дату поточного місяця.

Це дозволяє відмовитися від щомісячного перерахунку залишків незавершеного виробництва у зв'язку із змінами норм на початок місяця і більш точно обчислювати фактичну собівартість товарного випуску продукції. На даному підприємстві в автоматизованому обліку завдяки розширеним можливостям аналітичного обліку можливі побудова багато рівневих розрізів статей витрат, необхідних для потреб управління, а також облік витрат за центрами відповідальності.

Завдяки комп'ютеризації обліку і розширеним можливості даної програми можливі побудова багато вимірних розрізів статей витрат, необхідних для статей управлінського обліку. Припустимо, необхідно деталізувати витрати по цехах, за видами продукції і видами витрат. Багаторівнева аналітика в одному розрізі в цьому разі не допоможе: підбивши підсумки, наприклад по цехах, ми не отримаємо підсумків за видами продукції. У нашому випадку на даному підприємстві з даним програмним забезпеченням це виходить таким чином:

- для кожного виробничого підрозділу відкривається окремий субрахунок рахунок 23;

- видами витрат задаються окремим переліком аналітичних статей “витрати”;

-

для деталізації за видами продукції використовується довідник “номенклатура”.

Рис. 3.5 “Попередня калькуляція”

У вікні зазначити потрібно вид калькуляції, а саме попередня, а також види матеріалів і продукції.

Рис. 3.6 “Попередня калькуляція”

В лівій частині вікна зазначається продажна ціна і відповідно собівартість продукції.

Така система калькуляції дозволить отримати інформацію про витрати певного виду ресурсів на одиницю окремого виробу в конкретному підрозділі; про витрати за видами і групами продукції; про витрати за підрозділами; про витрати за видами витрат або за групами витрат (при цьому використовуються різні рівні аналітичного обліку).