Аудит бухгалтерського обліку організації

3.1 Документальне забезпечення аудиту системи бухгалтерського обліку

Документальне оформлення аудиту складається з двох видів документів: робочих і підсумкових.

Підсумкова документація включає в себе:

- аудиторський висновок;

- документацію, яка передається замовнику.

Аудиторський висновок являється обов'язковим компонентом підсумкової документації.

Робочі документи - це записи, в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, зроблені в процесі аудиту. Робочі документи повинні включати в себе всю інформацію, яку аудитор вважає важливою для правильного проведення перевірки і яка повинна підтвердити ті підсумки, які він приводить у своєму висновку.

Робочі документи повинні виконувати наступні функції:

- забезпечити обґрунтування аудиторського висновку і бути відповідними загальноприйнятим;

- забезпечувати планування і виконання аудиту;

- полегшувати процес керівництва і контролю якості;

- підтримувати методичний підхід до аудиту;

- допомагати аудитору в його роботі.

Робоча документація повинна містити опис всіх важливих моментів і обставин, з якими аудитору прийшлось зіткнутись при проведенні аудиту.

Робоча документація повинна бути достатньо повною і детальною настільки, щоб дозволити професійному аудитору, який не мав зв'язка з попереднім аудитором, визначити по ній, яка робота була проведена, і обґрунтувати зроблені висновки. Робоча документація повинна складатись по мірі просунення процесу аудита з тим, щоб деталі і проблеми не були упущені.

Робоча документація повинна відображати наступні відомості по кожному з перевіряємих аспектів:

- методика, що застосовується;

- використані тести;

- отримана інформація;

- висновки.

Зміст робочих документів в значній мірі являється питанням професійного судження конкретного аудитора, так як аудитор не повинен документувати кожне явище чи висновок, а тільки ті з них, які він вважає важливими, що являється його суб'єктивною оцінкою [22, с. 115].

Робочі документи повинні бути професійно складеними. Їх оформлення повинно забезпечувати доступність для читання. Однак конкретні форми використаних робочих документів визначаються аудиторами (аудиторськими фірмами) з врахуванням специфіки окремих питань аудиту.

Оскільки використання робочої документації встановленої форми (наприклад стандартні бланки і т.д.) безпосередньо впливає на ефективність і якість аудиторської роботи, в конкретній аудиторській фірмі рекомендується дотримуватись форми ведення робочої документації.

Аудитор повинен також використовувати цифрову або аналітичну інформацію і іншу документацію, підготовлену клієнтом. В таких випадках він повинен впевнитись у тому, що ці матеріали відповідним чином підготовленні.

З метою повторних аудитів робочі документи повинні бути розділені на:

- постійні, які доповнюються новою інформацією, яка має постійне значення;

- поточні, які містять інформацію, що стосується насамперед аудита окремого періоду.

При оформленні робочих документів необхідно дотримуватись наступних вимог:

- на першій сторінці кожного робочого документа повинні бути вказані найменування аудиторської фірми, яка проводила аудит, найменування підприємства-клієнта, номер і дата договору, у відповідності з яким здійснюється аудит;

- кожний робочий документ повинен мати назву, наприклад: "Аудит обліку основних засобів", "Аудит проведення інвентаризації" і т.д.;

- кожний робочий документ повинен мати свій номерний індекс. Робочі документи індексують за допомогою різних систем - як літерних, так і цифрових, або різних поєднань цих систем;

- сторінки кожного робочого документу повинні бути пронумеровані;

- в кінці кожного робочого документа вказується прізвище аудитора, що заповнив цей документ (тобто той, хто виконав перевірку аспектів, відображених в цьому документі), ставляться його підпис і дата (або період) складання документа.

Робочі документи зазначай включають:

- інформацію, що стосується юридичної і організаційної структури підприємства;

- необхідні копії юридичних документів, угод і протоколів;

- інформацію про сферу діяльності підприємства, технологічній і структурній системах його функціонування;

- відображення вивчення і оцінки систем обліку і внутрішнього контролю;

- документацію про планування аудиту;

- аналіз операцій і залишків по рахункам;

- аналіз важливих показників і тенденцій;

- відображення сутності, строків і масштабу виконання аудиторських процедур і їх результатів;

- посилання на конкретних осіб, які виконали аудиторські процедури, і час їх виконання;

- висновки сторонніх аудиторів або експертів, яких залучали до аудиту окремих конкретних питань;

- переписку з клієнтом по окремим питанням, якщо це мало місце, або копії бесід (усних обговорень);

- копії переписки з третіми особами у випадку необхідності копії фінансових звітів клієнта;

- опис відповіді клієнту по різним питанням у ході проведення аудиту;

висновки, зроблені аудитором, по різним аспектам аудиту, в тому числі винятки і надзвичайні моменти, якщо такі мали місце, розкриті в ході аудиторських процедур [19, с. 77].

Повнота розкриття фактів і інформація, що міститься в робочих документах, повинні бути достатніми для того, щоб:

- забезпечувати можливість контролю керівникам аудиту за проведенням його в поточному році;

- підтверджувати обґрунтування аудиторського висновку;

- підтверджувати узгодженість проведеного аудиту з прийнятими аудиторськими стандартами і професійними критеріями;

- забезпечувати ефективну допомогу аудиторам у плануванні і проведенні наступних аудитів цього суб'єкта;

- служити аудитору довідковим матеріалом, у випадку необхідності і надавати любі пояснення відносно змісту проведеного аудиту.

Після завершення аудиту робочі документи залишаються у аудитора. Робочі документи являються власністю аудитора. Він повинен складати довідки на основі витягів із своїх робочих документів. Однак його право власності обмежене етичними нормами і умовами конфіденційності.

Робочі документи аудитора не можуть розглядатися як частина фінансової документації клієнта. Робочі документи не можна вимагати у аудитора, за винятком тих випадків, коли це передбачено рішеннями судових і слідчих органів.

Аудитор повинен забезпечити надійне зберігання робочих документів, яке задовольняє вимоги зберігання і конфіденційності. Строк зберігання робочої документації визначається як практикою аудиторської діяльності, так і юридичними вимогами, а у випадку необхідності також іншими додатковими умовами.

Після завершення аудиту мінімум один екземпляр всієї підсумкової документації (аудиторського висновку і додаткової документації) залишається у аудитора (аудиторської фірми).Порядок збереження підсумкової документації встановлюється аудиторською фірмою із врахування забезпечення вимог зберігання і конфіденційності.

Приклад робочого документу при визначення аудиторського ризику наведено у таблиці 3.1 [10, с. 168-172].

Таблиця 3.1. Вплив факторів ризику на діяльність підприємства

Аналізуючи таблицю, ми можемо зробити висновок, що ступінь ризику на підприємстві наближається до низького.

Аудитор, перевіряючи достовірність відображення у звітності залишків товарно-матеріальних цінностей на кінець звітного періоду, встановлює, наскільки на підприємстві дотримуються обраної облікової політики.

Аудитор, використовуючи нормативні акти, перевіряє правильність оцінки статей бухгалтерського балансу та фінансової звітності. Капітальні та фінансові вкладення він перевіряю щодо обґрунтованості витрат, показаних у балансі. До складу капітальних вкладень належать витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання обладнання, інструментів та інші капітальні роботи і витрати. Фінансові вкладення (придбання цінних паперів, облігацій, внески до статутних фондів інших підприємств) підприємства оцінюють у балансі за фактичними витратами. Величину цих витрат та їх фінансування аудитор перевіряє за даними рахунків "Капітальні вкладення", "Довгострокові кредити банків", "Довгострокові позики" та ін.

Основні засоби підприємства - це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері. До них належать також капітальні вкладення у багаторічні насадження, на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, обладнання тощо. Аудитор перевіряє правильність відображення їх у балансі (ф. №1) і звіті про фінансово-майновий стан підприємства (ф. №3) за даними рахунку "Основні засоби".

Нематеріальні активи перевіряються аудитором за даними однойменного рахунку бухгалтерського обліку.

Сировину, основні та допоміжні матеріали, паливо, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, запасні частини, тару відображають в обліку за фактичною вартістю. Давальницьку сировину відображають за балансом, цінами, вказаними у договорі. Матеріальні ресурси, на які продажна ціна зменшилась або коли вони застаріли чи частково втратили початкову якість, відображаються у бухгалтерському балансі на кінець звітного періоду за ціною можливої реалізації, якщо вона нижча від первісної вартості заготівлі (придбання), з віднесенням різниці у цінах на результати фінансово-господарської діяльності. Зазначені цінності аудитор перевіряє за даними рахунків бухгалтерського обліку "Матеріали", "Малоцінні і швидкозношувані предмети", "Товари", "Готова продукція" та ін.

Розрахунки з дебіторами і кредиторами, постачальниками, покупцями і підрядчиками та інші розрахункові відносини у бухгалтерському обліку і звітності відображають у сумах, звірених взаємно і оформлених відповідними актами. Аудитор перевіряє їх достовірність за даними рахунків бухгалтерського обліку "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", "Розрахунки з покупцями та замовниками", "Розрахунки по претензіях", "Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами" та ін.

Курсові різниці за операціями у іноземних валютах визначаються як різниця між оцінкою валютних активів та пасивів на дату відображення їх у бухгалтерському обліку і на дату фактичного здійснення розрахунку (надходження або сплати коштів) за курсом Національного банку України і відображаються у прибутках і збитках окремо.

Прибуток (збиток) від реалізації продукції, робіт, послуг і товарів визначається як різниця між виручкою від реалізації в цінах продажу без акцизного збору, податку на додану вартість і витратами на виробництво та реалізацію. У торговельних організаціях виручка від реалізації є сумою торговельних надбавок, знижок і націнок на реалізовані товари. Аудитор перевіряє правильність відображення прибутку (збитку) у балансі (ф. №1) і звіті про фінансові результати та їх використання (ф. №2) за даними аналітичних і синтетичних регістрів на рахунку "Прибутки і збитки", Головної книги, рішень зборів засновників та ін.

Усі статті балансу повинні бути підтверджені матеріалами інвентаризації, яка провадиться не раніше від жовтня місяця поточного року, тому аудитор перевіряє правильність їх оформлення та відображення на рахунках бухгалтерського обліку. За результатами такої перевірки аудитор може зробити висновок про достовірність даних бухгалтерського обліку і звітності на підприємстві. Достовірність звітності, що публікується, підтверджується аудиторською організацією, аудитором.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві покладена на головного бухгалтера відповідно до нормативних документів про бухгалтерський облік. Аудитором встановлюється, чи є в бухгалтерії розподіл обов'язків між окремими працівниками і структурними підрозділами бухгалтерії, наявність плану удосконалення обліку відповідно до розвитку технічного прогресу на підприємстві. Одночасно перевіряють, як підвищується професійна і ділова кваліфікація працівників обліку. Аудитор також визначає відповідність. фактичної наявності працівників обліку штатній чисельності, укомплектованість і плинність працівників обліку, додержання трудової дисципліни. Одночасно з перевіркою рівня методичної роботи аудитор з'ясовує, чи проводяться семінарські заняття з працівниками щодо удосконалення обліку, чи забезпечені працівники обліку необхідними інструктивними і законодавчими актами і спеціальною літературою з питань обліку, контролю, економічного аналізу, застосування обчислювальної техніки [16, с. 65-68].

Аудитор також з'ясовує, чи ознайомлені працівники бухгалтерського обліку з усіма ділянками роботи з обліку діяльності підприємства і чи можуть вони взаємозамінятися, а також перевіряє організацію раціоналізаторської роботи серед працівників обліку. Окремо вивчає питання, як молоді кадри висувають на відповідальні ділянки облікової роботи.

Одночасно з'ясовує, як на підприємстві здійснюються аналіз і затвердження звітності структурних підрозділів, чи обговорюється поточна і річна звітність на виробничо-технічних нарадах, зборах засновників і акціонерів, наявність протоколів про затвердження звітності і розподіл прибутків, як виконуються рішення цих нарад, зборів.

3.2 Проведення аудиту системи бухгалтерського обліку на ВАТ "Компанія Інтеркар"

Ми провели аудиторську перевірку системи бухгалтерського обліку відкритого акціонерного товариства "Компанія Інтеркар" станом на 31 грудня 2007 року.

Управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та достовірне представлення системи бухгалтерського обліку у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності. Відповідальність управлінського персоналу охоплює: розробку, впровадження та використання внутрішнього контролю стосовно підготовки та достовірного представлення бухгалтерських даних, які не містять суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилки; вибір та застосування відповідної облікової політики, а також облікових оцінок, які відповідають обставинам. Ми несемо відповідальність за висловлювання думки щодо системи бухгалтерського обліку на підставі аудиторської перевірки.

Ми провели аудиторську перевірку згідно з Міжнародними стандартами аудиту. Ці стандарти вимагають від нас дотримання етичних вимог, а також планування й виконання аудиторської перевірки для отримання достатньої впевненості, що дані не містять суттєвих викривлень.

Аудит передбачає виконання аудиторських процедур задля отримання аудиторських доказів стосовно сум та розкриттів у фінансових звітах. Відбір процедур залежить від судження аудитора. До таких процедур входить і оцінка ризиків суттєвих викривлень фінансових звітів внаслідок шахрайства або помилок. Виконуючи оцінку цих ризиків, аудитор розглядає заходи внутрішнього контролю, що стосується підготовки та достовірності представлення фінансових звітів, з метою розробки аудиторських процедур, які відповідають обставинам, а не з метою висловлення думки щодо ефективності внутрішнього контролю Товариства.

Аудит включає також оцінку відповідності використаної облікової політики, прийнятність облікових оцінок, зроблених управлінським персоналом, та ведення бухгалтерського обліку взагалі. Ми вважаємо, що отримали достатні та відповідні аудиторські докази для висловлення нашої думки.

Кабінет Міністрів України постановою від 3 квітня 1993 р. затвердив Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, що застосовується підприємствами, організаціями та установами до обліку фінансово-господарських операцій. За даними цього обліку складається вся звітність: фінансова, податкова, статистична [4].

Місія обліку - головна, загальна мета організації та ведення обліку на підприємстві, яка визначає принципи і техніку його побудови, деталізує завдання і забезпечує напрям та орієнтири для визначення цілей і стратегії обліку на різних організаційних рівнях.

ВАТ "Компанія Інтеркар" самостійно організовує ведення бухгалтерського обліку на засадах повної його централізації.

Бухгалтерський облік на ВАТ "Компанія Інтеркар" організований відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і звітність", національного Плану рахунків, інструкції з його використанням та інших норм органів державного управління, що регулюють бухгалтерський облік. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться з дня реєстрації підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник підприємства. До його функцій входить забезпечення облікового процесу та формування облікового апарату, забезпечення виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до обліку, вимог головного бухгалтера щодо оформлення та подання бухгалтерських документів.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку, а також недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Наказом голови правління ВАТ "Компанія Інтеркар" затверджено порядок організації бухгалтерського обліку на підприємстві.

Цим наказом зокрема визначається:

1) хто веде облік (чисельність, структура облікового апарату, його

підпорядкованість і розміщення);

2) як ведеться облік (за допомогою яких рахунків, документів, форм обліку, які реєстри обліку використовуються, яка техніка ведення обліку та технологія обробки облікової інформації);

3) в які терміни та як здійснюється збір, обробка, узагальнення та надання інформації.

Основи нової системи бухгалтерського обліку закладені в Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та конкретизовані в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Методологічні засади застосування нового Плану рахунків бухгалтерського обліку та обліку окремих господарських операцій викладені у відповідних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку [3].

Товариство веде бухгалтерський облік майна та результатів своєї роботи методом подвійного запису господарських операцій згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку.

Автоматизація облікового процесу на ВАТ "Компанія Інтеркар" дає можливість підвищити оперативність і точність облікових даних, необхідних для управління підприємством.

На підприємстві для ведення обліку використовують бухгалтерську програму "1С. Бухгалтерия 7.7". Набір програм "1С: Підприємство 7.7" є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Програма "1С: Підприємство 7.7" має компонентну структуру.

"1С: Бухгалтерия 7.7" є складовою частиною системи програм "1С: Предприятие 7.7" - її компонентою. Всього існує три основні компоненти:

1) "1С: Бухгалтерия 7.7";

2) "1С: Оперативный учет 7.7";

3) "1С: Расчет 7. 7".

В організації і веденні бухгалтерського обліку важливе місце відводиться документуванню господарських операція і відображенню їх у всіх бухгалтерських регістрах; оцінці майна і господарських операцій; проведенні інвентаризацій підприємства.

Для підвищення ефективності облікових робіт здійснюється спеціалізація функцій окремих працівників бухгалтерії. Функціональні обов'язками працівників відділу бухгалтерії розподілені за окремими групами.

На підприємстві здійснено необхідні заходи для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і реєстрах бухгалтерського обліку та забезпечення їх належного зберігання протягом встановленого терміну.

Органи і посадові особи, які мають доступ до документів і даних бухгалтерського обліку та звітності підприємства, несуть відповідальність за розголошення даних, що становлять комерційну таємницю, відповідно до чинного законодавства України.

В робочому плані рахунків, який застосовується на даному підприємстві в залежності від специфіки його діяльності, субрахунки використовуються з врахуванням потреб управління, контролю, аналізу та звітності, а також можуть доповнюватись введенням нових субрахунків, але із збереженням кодів субрахунків за Планом рахунків.

Засади організації і ведення управлінського обліку для забезпечення реєстрації та накопичення необхідної для ефективного управління підприємством інформації про обсяги господарської діяльності за її видами, визначення фінансових результатів та рентабельності підприємство встановлює самостійно. Але безперечною є необхідність раціонального поєднання облікових записів фінансового та управлінського обліку, їх узгодженості з метою уникнення дублювання облікових записів, передусім в аналітичному обліку.

Для обліку та реєстрації капіталу та господарських операцій підприємства застосовують різноманітні за формою, змістом, способами відображення і нагромадження інформації облікові реєстри. Склад облікових реєстрів, що їх ведуть на конкретному підприємстві, залежить від форми бухгалтерського обліку, що застосовується на підприємстві.

На підприємстві ВАТ "Компанія Інтеркар" для ведення обліку обрано журнально-ордерну форму обліку. В разі зміни прийнятої форми бухгалтерського обліку в наступному обліковому періоді про це буде вказано в примітках до річної фінансової звітності підприємства.

Журнально-ордерна форма є найбільш оптимальною паперовою формою ведення обліку. При належній організації документообігу вона дозволяє швидко одержувати підсумки та готувати звітні дані.

Ця форма бухгалтерського обліку основана на принципі накопичення даних первинних документів в розрізі, які забезпечують синтетичний і аналітичний облік засобів і господарських операцій по всім розділам бухгалтерського обліку.

Первинні дані систематизуються і накопичуються в облікових регістрах, які дають можливість відобразити всі засоби, які підлягають обліку і господарських операції по використанню цих засобів за звітний місяць. В накопичувальних регістрах записи проводяться в розрізі показників, необхідних для керівництва і контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, а також для складання всієї звітності.

Основним регістром являються журнал-ордери. У випадку необхідності отримання аналітичних даних використовуються допоміжні відомості. Підсумкові дані переносяться в журнал-ордери.

Всі журнал-ордери і допоміжні відомості побудовані по кредитовій ознаці господарських операцій по синтетичним рахункам. Синтетичні дані регіструються по даних первинних документів тільки по кредиту відповідних рахунків і кореспонденції з дебетованими рахунками.

Підсумкові дані журнал-ордерів в кінці місяця переносяться в Головну книгу.

Записи по кредиту кожного синтетичного рахунка, у кореспонденції з дебетовими рахунками відбуваються повністю в одному будь-якому журналі-ордері. Обороти по дебету відповідного синтетичного знаходяться в різних журналах-ордерах в них записів по кредиту кореспондованих в них рахунків.

Деякі журнал-ордери призначені для відображення операцій по кредиту декількох синтетичних рахунків, пов'язаних по своєму економічному змісту. Підсумкові дані журнал-ордерів підлягають обов'язковій звірці з даними первинного обліку.

В Головній книзі показується вступне сальдо, поточні обороти і вихідне сальдо по кожному синтетичному рахунку. В Головній книзі відображають поточні обороти тільки по синтетичним рахункам. Обороти по кожному рахунку відображаються одним записом, а обороти по дебету в кореспонденції з кредитованими рахунками. Сума дебетових оборотів в Головній книзі повинна відповідати сумі кредитових оборотів, так як і сальдо відповідно повинні бути рівними. Сальдовий баланс складається за даними Головної книги з використанням в необхідних випадках окремих показників із облікових регістрів.

Для кожного рахунку у відповідному журналі-ордері відображаються суми всіх господарський операцій, що проходять по кредиту цього рахунку, а також номери рахунків, дебет яких змінюється в результаті цієї операції. Всі господарські операції записуються в хронологічному порядку на підставі первинних документів. В кожному журналі-ордері відображаються господарські операції по одному або по декількох взаємопов'язаних синтетичних рахунках. Аналітичний облік при використанні даної форми обліку ведеться за допомогою книг аналітичного обліку або карток.

Основними перевагами журнально-ордерної форми обліку є:

* поєднання аналітичного і синтетичного обліку в єдиних реєстрах;

* забезпечення своєчасного і рівномірного відображення господарських операцій у реєстрах протягом звітного періоду;

* забезпечення розподілу облікових робіт;

* скорочення кількості облікових реєстрів;

* забезпечення аналізу господарської діяльності підприємства.

Основні недоліки журнально-ордерної форми обліку такі: побудова журналів-ордерів не відображає нових форм організації обліку; склад аналітичних даних не відповідає сучасному рівневі потреб в інформаційному забезпеченні управління підприємством.

Синтетичні журнали-ордери і відомості побудовані за принципом накопичення даних у хронологічному порядку, дозволяють вирішити такі завдання бухгалтерського обліку, як повнота відображення в обліку всіх господарських операцій, безперервність документального та взаємопов'язаного їх відображення.

Аналітичні журнали-ордери і відомості, побудовані за принципом накопичення даних у розрізі контрагентів, дозволяють забезпечити контроль за виконанням зобов'язань [8, с. 22].

Структура та штатна чисельність підприємства, в тому числі і бухгалтерії, затверджується відповідно до статуту, директором підприємства.

Продумана, обґрунтована система заходів з побудови обліку на Товаристві забезпечує своєчасне і повне інформаційне забезпечення для прийняття управлінських рішень та вжиття заходів щодо вдосконалення виробництва й управління.

Бухгалтерія на ВАТ "Компанія Інтеркар" - це самостійний структурний підрозділ апарату управління (служба, відділ), який здійснює бухгалтерський облік господарської діяльності підприємства. Вона тісно пов'язана зі всіма службами, відділами і виробничими підрозділами підприємства, отримує від них необхідну для обліку і контролю документацію та надає їм економічну інформацію.

Структура бухгалтерії на ВАТ "Компанія Інтеркар" наближена до централізованої. Оскільки обліковий апарат підприємства зосереджений в головній бухгалтерії, і в ній здійснюється ведення всього аналітичного і синтетичного обліку на основі первинних та зведених документів, що надходять з окремих підрозділів підприємства. В самих підрозділах здійснюють лише первинну реєстрацію господарських операцій.

В апарат бухгалтерії на ВАТ "Компанія Інтеркар" входять троє бухгалтерів-аналітиків і головний бухгалтер. Для конкретних облікових працівників розробляється посадова інструкція, якою і визначається коло їхніх службових обов'язків. При цьому за кожним працівником закріплюється ведення відповідних облікових регістрів, складання певних звітних форм тощо.

Всі найважливіші справи облікового процесу поділені на три групи, за якими прикріплені відповідальні особи. Перша група: облік розрахунків оплати праці, та відрахувань до бюджету. Друга група: облік матеріалів та малоцінних предметів, облік виробництва й калькуляції собівартості продукції, постачальників та ін. Третя група: облік основних засобів та нематеріальних активів, облік підзвітних осіб, облік покупців, облік фінансових результатів та ін. Визначальним для встановлення структури облікового апарату є обсяг облікових робіт.

Головний бухгалтер на підприємстві призначається або звільняється з посади керівником і підлеглий безпосередньо йому. Коло обов'язків головного бухгалтера, визначається Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Головний бухгалтер - це особа, яка пов'язана з підприємством трудовими відносинами. Він уповноважений діяти від імені підприємства, в тому числі підписувати фінансову звітність, складену від імені підприємства.

До основних функцій головного бухгалтера Товариства відносять: організацію бухгалтерського обліку, забезпечення контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку усіх фактів господарського життя, надання оперативної інформації, організація обліку валютних надходжень, товарно-матеріальних цінностей, зберігання первинних документів, облікових регістрів бухгалтерської звітності та своєчасне подання їх до архіву, складання у встановлені терміни бухгалтерської звітності, проведення спільно з іншими службами економічного аналізу фінансово-господарської діяльності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів.

Головний бухгалтер та керівник підприємства підписують документи, які є підставою для приймання і видачі матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахункових, кредитних, фінансових зобов'язань.

Кінцевим етапом організації обліку є встановлення складу і обсягу оперативної, бухгалтерської і статистичної звітності строків її подання. Це дає змогу заздалегідь визначити обсяг склад інформації, необхідної для складання звітності, а також встановлення напрямків, за якими слід узагальнювати дані поточного обліку для потреб звітності та контролю.

Велике значення для організації ефективної роботи бухгалтерії на ВАТ "Компанія Інтеркар" відіграє чітко спланований документообіг.

Під документообігом розуміють організовану систему створення, перевірки та обробки первинних документів в бухгалтерському обліку від моменту їх створення до передачі в архів.

Відповідальність за організацію документообігу на Товаристві несе головний бухгалтер, він розробляє механізм управління документообігом, який є складовою організації бухгалтерського обліку, що забезпечує:

· стабільність роботи бухгалтерської служби;

· чіткість руху та оперативність обробки документів;

· своєчасність прийняття управлінських рішень.

Кожна господарська операція, що здійснена на ВАТ "Компанія Інтеркар", відображається в бухгалтерському обліку. У зв'язку з тим, що документи оформлюють працівники, які здійснюють господарські операції (далеко не завжди бухгалтери), на Товаристві чітко розмежована відповідальність за оформлення і подання первинних документів до місць їх обробки та зберігання.

На підприємстві встановлено порядок створення і руху цих документів, а також визначено коло осіб, відповідальних за їх заповнення чи прийняття рішення по них.

Основні етапи документообігу на підприємстві виглядають наступним чином:

1) складання й оформлення документа;

2) прийняття документа бухгалтерією.

3) рух документів по відділах і робочих місцях до бухгалтерії, їх обробка і використання для бухгалтерських записів;

5) передача документів до архіву.

Кращої ефективності документообігу можна досягти якщо вірно функціонує графік документообігу.

Графік документообігу на ВАТ "Компанія Інтеркар" - це затверджений порядок обробки інформації, що зазначена в первинних документах, який регламентує строки складання, надання та обробки первинних документів, визначає перелік документів, час їх просування та обробки, посадових осіб, відповідальних за складання документів, порядок передачі документів по інстанціях для обробки, строк надходження документів до бухгалтерії від комірників, майстрів тощо, термін обробки і проходження документів всередині облікового відділу і завершення всіх робіт за звітний період до складання бухгалтерського балансу та звітності.

Графік документообігу сприяє покращанню роботи на підприємстві, посилює контрольні функцій бухгалтерського обліку.

Графік документообігу розробляється головним бухгалтером, затверджується і вводиться в дію наказом керівника для того, щоб бути безумовно обов'язковим не тільки для облікових, але і для працівників, пов'язаних з первинними документами та веденням обліку

Графік оформлюється або як схема, або як перелік робіт. На підприємстві кожному виконавцю надається витяг з графіка, в якому зазначаються первинні документи, строки їх надання і підрозділи, до яких їх необхідно надати. Контроль за дотриманням документообігу здійснює головний бухгалтер підприємства.

Заключним етапом документообігу є формування справ облікової служби дій поточного і довготривалого зберігання по кожному їх виду. Відповідальність за стан зберігання та цілісність документів несуть особи, уповноважені головним бухгалтером.

У встановлені на підприємстві терміни облікові справи передаються в архів для зберігання.

Постійний архів організований в окремому приміщені зі стелажами для розміщення на них папок з документами. Перебувати там мають право тільки головний бухгалтер і завідувач архіву.

Для здійснення контролю за діяльності бухгалтерії на ВАТ встановлено основні об'єкти, що підлягають вивченню. Такими об'єктами є: місце облікового апарату в загальній структурі підприємства; підрозділи, що існують в апараті обліку; склад функцій, які виконуються кожним підрозділом; побудова процесів обліку; методи керівництва; склад співробітників (кількість, кваліфікація).

Планування внутрішніх ревізій на ВАТ є першим і найбільш важливим етапом організації бухгалтерського контролю, тому що від цього здебільшого залежить раціональне виконання функцій контрольно-ревізійним апаратом, ревізійною комісією господарського товариства, ефективність проведених ревізій.

Ревізія може охоплювати один аспект діяльності, і в цьому своєму значенні бути функціональною, досліджувати її суцільним або вибірковим способом, базуватися на використанні всієї сукупності або частини способів та прийомів контролю. На ВАТ "Компанія Інтеркар" ревізії проводяться раз в рік, як правило в листопаді. Для проведення ревізії в товаристві розробляється план ревізії.

План ревізії - це документ, в якому вказується перелік контрольно-ревізійних робіт, що необхідно виконати, кількість часу, який відводиться для виконання запланованих робіт, спосіб ревізії, дата початку і закінчення конкретної роботи та виконавці.

Плани ревізійної роботи повинні містити два розділи: контрольно-ревізійну діяльність та організаційні заходи. У першому розділі передбачаються ревізії, перевірки, обстеження, рейди, контроль за виконанням прийнятих рішень, у другому - питання щодо керівництва підзвітними ланками, вивчення та узагальнення досвіду їх роботи та надання практичної допомоги; проведення нарад, організації навчання контролерів тощо.

Одним з інструментів контролю за дотриманням внутрігосподарської дисципліни є інвентаризація. Під інвентаризацією слід розуміти перевірку наявності та стану об'єкта контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання отриманих даних. На ВАТ "Компанія Інтеркар" інвентаризація проводиться як правило, по таких напрямках: запаси, основні засоби, каса, незавершене виробництво.

В сучасних умовах господарювання мета інвентаризації полягає у виявленні фактичної наявності і стану об'єкта, що перевіряється, виявленні відхилень від тих нормативних, планових і багатьох інших характеристик, згідно з якими він може функціонувати.

План будь-якої інвентаризації на встановлену дату повинен бути розроблений не пізніше, ніж за 14 днів до початку її проведення. Такий план повинен бути невід'ємною частиною внутрішніх правил ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на поточний рік.

Планується проведення інвентаризацій по відповідних кварталах, що забезпечує дотримання принципів плановості інвентаризаційної роботи та раптовості її проведення. Щомісяця план роботи уточнюється та при необхідності коригується. При цьому велике значення має правильне встановлення черговості проведення інвентаризацій.

Отже, облік забезпечується контролем, що розуміється як самоконтроль та ревізія. Сучасний облік вимагає більшого захисту від помилок, необхідний контроль за перенесенням даних з документів в регістри. Бухгалтерія не може обмежуватися самоконтролем, тому на ВАТ "Компанія Інтеркар" є розуміння того, що необхідний ще й контроль зовнішній: контроль ревізора, податкового інспектора, аудитора.

Для покращення роботи бухгалтерії ВАТ "Компанія Інтеркар" необхідно підвищити якість первинної документації, раціоналізувати документообіг, зробити процес обліку більш комп'ютеризованим, підвищити кваліфікацію працівників і мотивацію їхньої праці.

Задовільний стан бухгалтерського обліку на підприємстві забезпечив своєчасне складання та подання до відповідних інстанцій фінансової, податкової та статистичної звітності.