Бухгалтерський облік на комунальному підприємстві

Організація системної обробки інформації по обліку грошових коштів і фінансово-розрахункових операцій дозволяє одержувати всі необхідні показники, які використовуються як в управлінні виробництвом і проведенні економічного аналізу господарської діяльності, так і для обліку, контролю і складання установленої зведеної бухгалтерської звітності. Фрагмент з переліку основних вихідних показників, що формуються у блоці 6 при автоматизації обліку грошових коштів і фінансово-розрахункових операцій, та їх інформаційне забезпечення приведений у табл. 5.13. Формування цих показників здійснюється у різних аспектах і за різні періоди часу, а також з початку року наростаючим підсумком.

Створення автоматизованих робочих міст фахівців, що відповідають за облік грошових коштів, фінансово-розрахункових, кредитних та інших операції, а також наявність баз даних, у яких нагромаджуються всі необхідні дані, дозволяє своєчасно і в повній мірі збирати і оброблювати цю інформацію в потрібних аспектах і видавати її користувачам як на екрані ПЕОМ, так і на папір.

Порядок формування даних розглянемо на прикладі складання оборотних відомостей, які характеризують розрахункові операції з покупцями готової продукції у звітному періоді по підприємству, або за короткий проміжок часу, наприклад, тиждень. Мета формування цих даних - забезпечити своєчасний і достовірний облік і контроль за розрахунковими операціями по номерах розрахункових документів і покупцях. Складені відомості відображають аналітичний облік розрахунків з покупцями готової продукції і використовуються бухгалтерією для відображення, контролю і аналізу стану розрахунків, а також наступного вивірення розрахунків з покупцями (при необхідності). Оперативні відомості відображаються на екрані ПЕОМ, звітні - на папері.

Оборотна відомість включає дві частини: перша частина - оплачені документи, друга частина - неоплачені документи.

У першій частині - оплачені документи - є два записи за кожним номером документа: верхній рядок відображає подані до оплати покупцям суми за готову продукцію, нижній - оплачені суми, тобто ті, які поступили на рахунок банку. Коли ці суми тотожні, графи вихідного сальдо не заповнюються. Часткові оплати поданих сум або переплати видно в графах вихідного сальдо. Ці суми формуються в масив вхідного сальдо SOPBANKF, який у наступному місяці буде використаний для складання аналогічної відомості. Контрольні підсумки цієї частини відомості характеризують величину реалізованої продукції у звітному періоді.

У другій частині - неоплачені документи - є записи щодо кожного документа тільки одним рядком, який відображає суму, що підлягає оплаті за відвантажену готову продукцію. Ця сума фіксується і в графі вихідного сальдо, яке потім формується у зазначений вище масив вхідного сальдо SOPBANKF.

Вихідне сальдо на кінець місяця за кожним розрахунковим документом покупця визначається як різниця підсумку сум вхідного сальдо по кредиту на початок місяця і поданої до оплати суми, з одного боку, і підсумком сум вхідного сальдо по дебету на початок місяця і оплаченої суми по дебету, - з другого. Складена таким чином оборотна відомість є аналітичною розшифровкою розрахунків з покупцями і використовується для відображення відповідних да6их у звітному періоді, а також для аналізу стану цих розрахунків з покупцями за більш короткий проміжок часу, наприклад тиждень, оборотну відомість складають і виводять на екран ПЕОМ.

Аналогічно складають оборотні відомості розрахунків з іншими суб'єктами обліку.

Облік зобов'язань

Відповідно до вимог П(С)БО 11 зобов'язання підприємства повинні бути розділені на:

1) довгострокові;

2) поточні;

3) забезпечення;

4) непередбачувані зобов'язання;

5) доходи майбутніх періодів.

Розглянемо кожний із зазначених видів зобов'язань окремо.

Довгострокові зобов'язання

Загальновідомо, що до довгострокового відносяться зобов'язання, термін погашення яких перевищує дванадцять місяців з дати балансу. Але існують нюанси. З'ясуємо, які ще зобов'язання в тлумаченні П(С)БО 11 відносяться до довгострокових.

Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше, ніж дванадцять місяців і до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

Всі довгострокові зобов'язання в П(С)БО 11 розділені на чотири групи:

1) кредити банків;

2) інші фінансові зобов'язання;

3) відстрочені податкові зобов'язання;

4) інші зобов'язання.

Таке групування довгострокових зобов'язань не відповідає тому групуванню, що дане в Плані рахунків, затвердженому на два місяці раніше П(С)БО 11. Нагадаємо, що в Плані рахунків для відображення довгострокових зобов'язань виділений найменший за кількістю рахунків п'ятий розділ. Він має шість рахунків і тринадцять субрахунків. У таблиці 2 даний розподіл рахунків і субрахунків п'ятого розділу Плану рахунків відповідно до групування довгострокових зобов'язань підприємства, запропонованого П(С)БО 11.

Таблиця 1

Групування довгострокових зобов'язань відповідно до П(С)БО 11	Рахунок або субрахунок Плану рахунків
Кредити банку	501 "Довгострокові кредити банків у національній валюті"
	502 "Довгострокові кредити банків в іноземній валюті"
	503 "Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті"
	504 "Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті"
Інші фінансові зобов'язання	51 "Довгострокові векселі видані"
	52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями"
Відстрочені податкові зобов'язання	54 "Відстрочені податкові зобов'язання"
	55 "Інші довгострокові зобов'язання"
Інші зобов'язання	505 "Інші довгострокові позики в національній валюті"
	506 "Інші довгострокові позики в іноземній валюті"
	53 "Довгострокові зобов'язання з оренди"
	55 "Інші довгострокові зобов'язання"

Оскільки зобов'язання підприємства, в тому числі й довгострокові, відносяться до його пасивів, то, природно, що всі вони відображаються по кредиту зазначених рахунків і субрахунків п'ятого розділу Плану рахунків. Погашення довгострокових зобов'язань або переведення їх, у зв'язку з наближенням строку погашення, до короткострокових відображається по дебету цих же рахунків.

Поточні зобов'язання

Розгляд поточних зобов'язань підприємства почнемо з їхнього групування, що дане в П(С)БО 11.

І в цьому випадку воно не збігається з тим, яке дане в шостому розділі Плану рахунків.

Таблиця 2

Групування поточних зобов'язань відповідно до П(С)БО 11	Рахунок або субрахунок Плану рахунків
Кредити банку	601 "Короткострокові кредити банків у національній валюті"
	602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті"
	603 "Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті"
	604 "Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті"
Поточна заборгованість з довгострокових зобов'язань	61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями"
Короткострокові векселі видані	62 "Короткострокові векселі видані"
Кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги	63 "Розрахунки з постачальниками й підрядниками"
Поточна заборгованість за розрахунками за отриманими авансами, за розрахунками з бюджетом і позабюджетними платежами, за розрахунками зі страхування, з оплати праці, з учасниками та за внутрішніми розрахунками	64 "Розрахунки по податках і платежам"
	65 "Розрахунки по страхуванню"
	66 "Розрахунки по оплаті праці"
	67 "Розрахунки з учасниками"
	681 "Розрахунки по авансах отриманим"
	682 "Внутрішні розрахунки"
Інші поточні зобов'язання	605 "Прострочені позики в національній валюті"
	606 "Прострочені позики в іноземній валюті"
	683 "Внутрішньогосподарські розрахунки"
	684 "Розрахунки по нарахованих відсотках"
	685 "Розрахунки з іншими кредиторами"

Що стосується поточних зобов'язань підприємств, то в П(С)БО 11 про них сказано вкрай мало, а саме:

поточні зобов'язання відображаються в балансі в сумі погашення.

Забезпечення

Значення слова "забезпечення" не потрібно, напевно, пояснювати нікому. Його створюють для забезпечення яких-небудь витрат і платежів у майбутньому (в термінології П(С)БО 11 - операційних витрат), що призводять до зменшення ресурсів, які містять в собі економічні вигоди. Виходячи із цього, для створення забезпечення необхідно заздалегідь знати, для яких операційних витрат воно створюється і яка передбачувана сума таких витрат.

Що стосується першого питання, то відповідь на нього в П(С)БО 11 дана наступна: забезпечення створюються для здійснення в майбутньому наступних операційних виплат (дивися таблицю 6).

Таблиця 3

Групування забезпечень відповідно до П(С)БО 11	Рахунок або субрахунок Плану рахунків
Виплата відпускних працівникам	471 "Забезпечення виплат відпускних"
Додаткове пенсійне забезпечення	472 "Додаткове пенсійне забезпечення"
Виконання гарантійних зобов'язань	473 "Забезпечення гарантійних зобов'язань"
Реструктуризація	474 "Забезпечення інших витрат і платежів"
Виконання зобов'язань з обтяжних контрактів та інше

Обтяжливий контракт відповідно до П(С)БО 11 - це:

контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.

Створення зазначених забезпечень відноситься на поточні витрати періоду, в якому такі забезпечення створюються (поповнюються). При здійсненні такої операції кредитується рахунок 47 (точніше, один з його субрахунків, дивися таблицю 6), а от в дебет якого рахунку - залежить від того, яке забезпечення створюється (поповнюється). Сума забезпечення, за необхідності, може коригуватися (поповнюватися або зменшуватися) до необхідного розміру, а у випадку відсутності необхідності забезпечення (повного або часткового) яких-небудь витрат або платежів, сторнуватися. Використання забезпечення ³ відображається по дебету 47 рахунку й кредиту рахунків, які відображають витрати, для погашення яких забезпечення й створювалися.

Тепер, що стосується оцінення забезпечення. Забезпечення поточних витрат і платежів оцінюються за обліковими цінами ресурсів (за мінусом суми очікуваного відшкодування), а забезпечення довгострокових зобов'язань - за їхньою теперішньою вартістю (дивися вище).

Непередбачені зобов'язання

Непередбачене зобов'язання в тлумаченні П(С)БО 11 - це:

1) зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій й існування якого буде підтверджено тільки тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна або більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або

2) теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання необхідно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна вірогідно визначити.

Непередбачені зобов'язання відображаються в обліку на забалансовому рахунку 042 "Непередбачені зобов'язання" за обліковою ціною.

Доходи майбутніх періодів

Щодо доходів майбутніх періодів у П(С)БО 11 взагалі не сказано нічого.

До них відносяться доходи, які одержало підприємство в поточному періоді, але які фактично є доходами наступних (майбутніх) періодів.

Наприклад, отримана в поточному місяці орендна плата за наступний (майбутній) місяць або кілька місяців. У бухгалтерському обліку доходи майбутніх періодів відображаються на однойменному рахунку 69.

Облік витрат діяльності

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємств усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Відповідно до п. 6 Положення витратами звітного періоду визнається зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власникам), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Основними критеріями, якими необхідно керуватись при відображенні витрат у бухгалтерському обліку і визнанні їх витратами певного періоду, є:

витрати відображаються в обліку одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань (п. 5 Положення);

витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для одержання якого вони здійснені (п. 7 Положення).

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, у якому вони були здійснені. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизаційних відрахувань).

Не визнаються витратами і не включаються до Звіту про фінансові результати:

— платежі за договором комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента та ін.;

— попередня (авансова) оплата запасів (робіт, послуг):

— погашення одержаних позик;

— інші зменшення активів або збільшення зобов'язань. які не відповідають ознакам, зазначеним у визначенні терміна «витрати»;

— витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Важливим завданням обліку затрат на виробництво є економічно обгрунтоване визначення величини витрат, які пов'язані з виготовленням продукції (виконанням робіт; наданням послуг), забезпечення контролю за використанням матеріальних трудових і фінансових ресурсів. Виходячи з поставленого завдання затрати групують за двома ознаками: за елементами затрат і за статтями калькуляції.

Елементи затрат -- це економічно однорідні за своїм змістом затрати незалежно від того, на які види виробів і на якій ділянці вони використані.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» встановлено групування витрат операційної діяльності підприємства за такими елементами:

— матеріальні затрати;

— витрати на оплату праці;

— відрахування на соціальні заходи;

— амортизація;

До складу елемента «Матеріальні затрати» включається вартість використаних у виробництві (крім продукту власного виробництва):

— сировини й основних матеріалів;

— покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

— палива й енергії;

— будівельних матеріалів;

— запасних частин;

— тари і тарних матеріалів;

— допоміжних та інших матеріалів.

До складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються: заробітна плата за окладами і тарифами, премії і заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці. До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються: відрахування за пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на Інші соціальні заходи.

До складу елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента «Інші операційні витрати» включаються інші витрати операційної діяльності (витрати на відрядження, на послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги, плата банку за розрахунково-касове обслуговування та ін.).

Групування витрат за економічними елементами використовується для планування витрат виробництва (обігу), виявлення резервів їх зниження, нормування оборотних коштів і контролю за їх оборотністю, для розрахунку економічних показників, які характеризують ефективність діяльності підприємства (матеріалоємність, трудоємкість виробництва та ін.), а також для складання Звіту про фінансові результати (розділ II «Елементи операційних витрат»). За цільовим призначенням витрати виробництва поділяються на основні і накладні. До основних належать витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і становлять її речову основу (сировина, матеріали, комплектуючі вироби, технологічне паливо, заробітна плата робітників та ін.). До накладних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням (загальновиробничі витрати).

За способом включення до собівартості продукції (робіт, послуг) затрати виробництва поділяються на прямі і непрямі. Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певних виробів (робіт, послуг), а тому до їх собівартості включаються прямо на підставі даних первинних документів (матеріали, заробітна плата робітників та ін.). Непрямі витрати пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництвом (наприклад, загальновиробничі витрати), а тому між об'єктами обліку витрат (продукцією» роботами, послугами тощо) розподіляються пропорційно встановленому базису (заробітній плат робітників, матеріальним, прямим витратам тощо). Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) 16 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

· прямі матеріальні витрати;

· прямі витрати на оплату праці;

· інші прямі витрати;

· загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюється підприємством.

Синтетичний облік зазначених витрат ведеться на збірно-розподільчому рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Аналітичний облік загальновиробничих витрат ведуть по кожному цеху, окремо за прийнятою номенклатурою статей у відомості № 12 (або відповідній машинограмі). Місячні підсумки відомостей переносять до журналу-ордера № 10. Розподіл загальновиробничих витрат. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і перемінні.

До перемінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), які змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до змін обсягу діяльності. Такі витрати наприкінці місяця списуються з кредит рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» на дебет рахунка 23 «Виробництво».

До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Такі витрати розподіляють між затратами на виробництво і собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг) згідно з методикою, наведеною в додатку до Положення (стандарту) 16. Положення передбачає віднесення до складу витрат звітного періоду постійних накладних загальновиробничих витрат виходячи з нормальної виробничої потужності. Різниця між сумою постійних загальновиробничих витрат і їх сумою, обчисленою з урахуванням нормальної виробничої потужності, підлягає включенню до собівартості реалізованої готової продукції. Розподілена сума загальновиробничих витрат списується з кредита рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» на дебет рахунків: 23 «Виробництво» (в сумі, що відноситься до затрат виробництва), 90 «Собівартість реалізації» (в сумі, що відноситься до собівартості реалізованої продукції}.

Облік доходів та результатів діяльності підприємства

Нормативним документом, який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі -- підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведенні в Положенні (стандарті) 15, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

б) інші операційні доходи;

в) фінансові доходи;

г) інші доходи:

д) надзвичайні доходи.

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 ''Звіт про фінансові результати";

Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій призначено рахунок 79 "Фінансові результати".

За кредитом рахунку 79 "Фінансові результати" відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом -- суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

Рахунок 79 "Фінансові результати" має такі субрахунки:

791 "Результат основної діяльності".

792 "Результат фінансових операцій"'.

793 "Результат іншої звичайної діяльності";

794 "Результат надзвичайних подій"

На субрахунку 791 "Результат від основної діяльності" визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 "Доходи від реалізації", 71 "Іншій операційний дохід"), за дебетом -- сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності").

На субрахунку 792 "Результат фінансових операцій" визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. За кредитом субрахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів, за дебетом -- списання фінансових витрат з рахунків 95 "Фінансові витрати" та 96 "Втрати від участі в капіталі".

На субрахунку 793 "Результат від іншої звичайної діяльності" визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. За кредитом рахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства, за дебетом -- списання витрат з рахунку 97 "Інші витрати".

На субрахунку 794 "Результат надзвичайних подій" визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. За кредитом субрахунку відображається списання доходів, одержаних від надзвичайних подій, за дебетом -- списання витрат від надзвичайних подій, що обліковуються на рахунку 99 "Надзвичайні витрати".

ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ДОХОДІВ

Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства призначені рахунки класу 7 "Доходи і результати діяльності.

До обліку доходів планом рахунків передбачено застосування наступних бухгалтерських рахунків:

70 "Доходи від реалізації";

71 "Інший операційний дохід";

72 "Доходи від участі в капіталі";

73 "Інші фінансові доходи";

74 "Інші доходи";

75 "Надзвичайні доходи";

76 "Страхові платежі".

Складання і подання фінансової звітності

Загальні вимоги до фінансової звітності.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в положенні (стандарті) бухгалтер кого обліку 1 (далі - П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 р. № 87. Дане положення встановлює:

-- мету фінансових звітів;

-- їх склад;

-- звітний період;

-- якісні хаарктеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів.

П(С)БО 1 повинне застосовуватися при підготовці і наданні фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами (надалі - підприємствами) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Проте тут не розглядаються правила складання консолідованої фінансової звітності.

Основою П(С)БО 1 є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 (переглянутий 1997 році) Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.Основні терміни, використані у П(С)БО 1, наведені в дод. 1, П(С)БО 1 - у дод. 2.

Фінансова звітність визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою таке звітності є забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, яі покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття еко номічних рішень (табл.1.1.).

Для прийняття економічних рішень користувачами фінансових звітів необхідна інфор-мація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприєм-ства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО 1, до неї відносяться:

— баланс;

— зхвіт про фінансові результати;

— звіт про рух грошових коштів;

— звіт про власний капітал;

— примітки до звітів.

Такі компоненти фінансової звітності, як баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал та звіт про рух грошових коштів, складаються з статей, які об'єднуються у відповідні розділи.

Фінансова звітність повинна надати дохідливу, доречну, достовірну та зіставну інфор-мацію щодо фінансового стану, результатів діяльності підприємства, руху його грошових коштів, змін у складі власного капіталу.

Для досягнення дохідливості інформації припускається, що користувачі мають певний рівень знань і прагнуть уважно вивчити надану інформацію. Проте можлива складність розуміння інформації, яка необхідна для прийняття економічних рішень користувачами (наприклад, про фінансові інструменти), не може вважатися підставою для виключення такої інформації зі складу фінансових звітів.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, П(С)БО 1 вимагає наявність у ній даних про:

-- підприємство;

-- дату звітності та звітний період;

-- валюту звітності та одиницю її виміру;

-- відповідні показники (статті) за звітний та попередній періоди;

-- облікову політику підприємства та її зміни;

-- аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів;

-- консолідацію фінансових звітів;

-- припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

-- обмеження щодо володіння активами;

-- участь у спільних підприємствах;

-- виявлені помилки та пов'язані з ними коригування;

-- переоцінку статей фінансових звітів;

іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО.

Висновки

Отже, метою підприємства є ведення та обслуговування житлового фонду, об'єктів комунального призначення та благоустрою селища Драбів, управлінням цього майна та контроль за ефективним його використанням.

Підприємство здійснює оперативний і бухгалтерський облік результатів своє роботи, веде статистичну звітність.

Порядок ведення бухгалтерського обліку і статистичної звітності визначається законодавством.

Контроль за діяльністю підприємства здійснює державна податкова інспекція, державні органи, на які покладено нагляд безпекою, інші органи у відповідності з законодавством України.

Підприємство має право не виконувати вимоги цих органів, якщо ці вимоги виходять за рамки їх повноважень.

Підприємство має право на держання інформації про результати інспектування і перевірок на протязі 30 днів від їх початку.

Діяльність посадових осіб, які проводять інспектування перевірку, можуть бути оскаржені власником в порядку передбаченому законодавством України.

Список використаної літератури

1. Бюджетний кодекс - "Бюджетний Кодекс України" від 21.06.2001 м №2542-III.

2. Інструкція № 61 - Наказ ДКУ № 61 від 10.07.2000 р. "Про затвердження Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ".

3. Інструкція № 64 - Наказ ДКУ № 64 від 17.07.00 р. "Про затвердження Інструкції з обліку основних засобів і інших необоротних активів бюджетних установ".

4. Наказ № 125/70 - Наказ ДКУ і Державного комітету статистики України № 125/70 від 02.12.97 р. "Про затвердження типових форм по обліку і списанню основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевого бюджетів і інструкції по їх складанню".

5. Новий бухгалтерський облік в Україні (побудова і застосування): навчально-методичний посібник. -Тернопіль: Карт-бланш, 2000. -288 с.

6. Облік по-новому: вчимося працювати // Все про бухгалтерський облік. -2000 р. -7 червня.

7. П(С)БО 11 - Наказ Мінфіну "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" від 31.01.2000 р. № 20.

8. План рахунків - Наказ ДКУ "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ" №114 від 10.12.1999 р.

9. Партин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики. Навчальний посібник. -К.: Знання, 2000. -245 с.

10. Пушкар М.С. Національні стандарти бухгалтерського обліку України. -Тернопіль: Лілея, 2000. -100 с.

11. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аудиту. Підручник. -К.: КНЕУ, 2000. -260 с.

12. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. -К.: А.С.К., 2000. -784 с.

13. Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей / за ред. П.Я. Хомина. -Тернопіль: Астон, 2000. -288 с.