Облік заробітної плати робітників за відпустку

Робітниці надана відпустка тривалістю 24 календарних дні з 1 квітня 2008 року.

Зарплата з березня попереднього року по березень поточного року становить 8724 грн..

Нарахована сума відпускних: (8724 х 24) / 366 = 572,07 грн..

Якщо працівник з незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня або перебував у відпустці без збереження або із частковим збереженням заробітної плати, середньоденний заробіток для розрахунку відпускних визначається в такий спосіб.

Приклад

У розрахунковому періоді з 1 липня 2004 року по червень 2004 року при п'ятиденному робочому тижні працівник працював у такому режимі: з 1 липня по 31 грудня 2004 року - по З дні в тиждень, з 1 січня по 16 лютого 2005 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін, з 17 лютого по 30 червня 2005 року працював повний робочий тиждень.

Сумарний заробіток за розрахунковий період становив 1 570 грн.. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді, на який повинен ділитися сумарний заробіток, становить 258 днів: з 365 календарних днів року виключаються 12 святкових і неробочих днів, 50 робочих днів, які працівник не працював при скороченому режимі роботи, і 45 календарних днів, протягом яких він перебував у відпустці без збереження заробітної плати (365 -12 - 50 - 45 = 258).

Середньоденний заробіток буде становити: 1570: 258 = = 6,09 грн..

Кредит рахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою», дебет рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності». Видача матеріальної допомоги відображається бухгалтерським записом: Дебет рахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» кредит рахунку 30 «каса».

Ознайомившись із таблицею, пам'ятайте:

Що ж,

Варіант 1. Варіант 2.

Приклад 1

Працівник захворів у середу (при 5-денному робочому тижні) і по наступний вівторок (про що приніс лікарняний лист). Тоді підприємство за свої кошти оплачують середу, четвер та п'ятницю. А за понеділок та вівторок нарахує допомогу за рахунок Фонду страхування від непрацездатності.

Що робити, коли працівник захворів під час щорічної відпустки? На це запитання дає відповідь

А як же дні відпустки? Вони не пропадуть -

Приклад 2

Працівник пішов у відпустку з 13 серпня по 6 вересня 2007 року. Але захворів під час відпустки (з 16 по 21 серпня). За 4 робочих дні йому виплатять лікарняні, а на 6 календарних днів продовжать відпустку або він їх візьме в інший період.

Якщо ж у період щорічної відпустки у працівника захворіла дитина або інший член сім'ї, що потребує догляду, то лікарняні за дні, які припадають на відпустку, йому не оплатять, навіть за наявності правильного оформленого лікарняного листка. До речі, за цим має слідкувати комісія із соціального страхування.

Іноді питають: якщо людина довго хворіє (більше місяця), чи можна їй оплачувати кожен лікарняний, на якому написано «продовжує хворіти», не чикаючи останнього листка? Так, можна. Підстава для оплати є - лікарняний листок. Можна визначити дні хвороби і суму лікарняних. І так по кожному листку окремо.

Як розрахувати суму лікарняних?

Однак не все так просто, як здається на перший погляд. Є багато нюансів. Адже розрахунок залежить від правильності визначення складових даної формули.

Як бути, коли

Приклад 3

Працівник захворів 2 листопада 2007 року. Розрахунковий період: травень-жовтень 2007-го. А якщо працівник, приміром, був непрацездатним з 30 травня по 2 липня, то червень виключають з розрахункового періоду. Тобто місяць «випадає», але розрахунковий період не змінюється: ніякого додаткового місяця не беруть.

Однак, як виявляється, не всі виплати і не завжди потрапляють до розрахунку.

Тут потрібно зупинитися, щоб розібратися: чи насправді всі премії повністю попрямують до розрахунку?

Уважно вивчивши зазначені норми Порядку №1266, можна виділити ситуації, в яких по-різному враховують премії та інші заохочення. Отже, про кожну з них.

Ситуація 1. У розрахунковому періоді працівник частину місяця хворів (знаходився у відпустці по вагітності та пологах або по догляду за дитиною).

У такому разі, визначаючи середню зарплату для нарахування допомоги, до розрахунку беруть усі види виплат, у т.ч. премій, визначених у п. 2.2 Інструкції зі статистики зарплати, нараховані в даному місяці, у межах максимальної величини зарплати. А разові заохочувальні виплати враховують пропорційно до відпрацьованого в цьому місяці часу.

Приклад

Працівник А.П. Самойленко доглядала за хворою дитиною з 23.10.07 р. по 02.11.07 р. (9 р.д.). Страховий стаж - 15 років і 5 місяців. Разом лікарняних - 100%.

За розрахунковий період (квітень - вересень 2007 року) їй нараховано:

Квітень

- Зарплата - 1 900 грн.;

- Нецільова благодійна допомога (разова) - 500 грн.;

Травень

- Зарплата - 1 900 грн.;

Червень

- Лікарняні (з 5 по 12 - 6 р.д.) - 570 грн.;

- Зарплата за 14 р.д. - 1 330 грн.;

- Матдопомога на оздоровлення - 900 грн.;

- Виробнича премія - 1 200 грн.;

Липень

- Відпускні (з 2 по 25) - 1 400 грн.;

- Зарплата (4 р.д.) - 345 грн.;

Серпень

- Зарплата - 1 900 грн.;

Вересень

- Зарплата - 1 900 грн..

Подивимось, які з цих виплати потрапляють до розрахунку.

Нецільову благодійну допомогу взяти не можна, навіть якщо з неї утримано податок з доходів, оскільки це не зарплатна виплата і її не обкладають соцвнесками.

Більше всього в даному прикладі нас цікавить червень. Лікарняні з розрахунку випадають (і дні, і оплата). Зарплату і премію включають повністю. А от матдопомогу беруть пропорційно до відпрацьованих днів. А саме: робочих днів за графіком - 20, відпрацьовано - 14. Сума матдопомоги, яка увійде до розрахунку, складає 630 грн. (900 грн.: 20 р.д. х 14 р.д.).

Отже, до розрахунку беремо заробіток у сумі: (1 900 грн. + 1900 грн. + 1 330 грн. + 630 грн. + 1 200 грн. + 345 грн. + 1 900 грн. + 1 900 грн.) = 11 105 грн..

У розрахунковому періоді А.П. Самойленко відпрацювала 99 днів.

Середня зарплата дорівнює: 11 105 грн.: 99 р.д. = 112,17 грн.. Вона не перевищує граничного розміру середньоденної зарплати, який у вересні становить 420,75 грн. (8415 грн.: 20 р.д.).

Сума лікарняних: 112,17 грн. х 9 р.д. = 1 009,53 грн. (уся сума оплачується за кошти Фонду, оскільки листок непрацездатності - по догляду за дитиною).

Ситуація 2. У розрахунковому періоді працівник весь місяць хворів (з 1-го до 1-го числа) або був у відпустці по вагітності та пологах (по догляду за дитиною до 3-х років).

Такий місяць випадає з розрахункового періоду. Значить, ані премії, ані інші виплати, які були нараховані в цьому місяці, до розрахунку не потрапляють, навіть якщо їх нарахували за попередні місяці (абз. 3 п. 4 Порядку №1266).

Ситуація 3. У розрахунковому періоді весь місяць була відпустка (щорічна, учбова або без збереження зарплати).

Цей місяць не виключають із розрахункового періоду, але відпускні до розрахунку не беруть. А найголовніше - при розрахунку лікарняних враховують усі види премій, нарахованих в зазначеному місяці в повній сумі, навіть якщо фактично не відпрацьовано жодного дня, але в межах максимальної величини зарплати (лист №689).

Як ми з'ясували вище, разові заохочувальні виплати (наприклад, матдопомога та премії до ювілейних дат) також потрапляють до розрахунку повністю, зазвичай у межах максимальної величини. Принаймні Порядок №1266 цього не забороняє, а лист №600 це підтверджує.

Приклад

Працівник К.Д. Вернигора приніс листок непрацездатності з 1 по 9 листопада 2007 року (7 р.д.). Розрахунковий період: травень - жовтень поточного року. У серпні він весь місяць (з 1 по 31 число) був у щорічній відпустці. Зарплата за відпрацьовані в розрахунковому періоді дні - 11 500 грн., крім того, відпускні - 2 100 грн.. У серпні працівнику виплатили премію з приводу його ювілею - 1 000 грн.. А в жовтні він отримав премію за ІІІ квартал - 2 400 грн.. Стаж роботи - 7 років і 2 місяці. Тому розмір лікарняних - 80%.

Обчислюємо лікарняні. Пам'ятаємо, що відпускні до розрахунку не відносять. Суму квартальної премії (2 400 грн.) включають у місяці її нарахування - у жовтні. Премію з приводу ювілею (1 000 грн.) враховують повністю.

Отже, сума нарахованого в розрахунковому періоді заробітку, який буде брати участь в обчисленні лікарняних, становить: 11 500 грн. + 1 000 грн. + 2 400 грн. = 14 900 грн..

Кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді (серпень не враховуємо) - 104 р. д.

Середньоденний заробіток дорівнює: 143,27 грн. (14 900 грн.: 104 р.д.). Він не перевищує граничного розміру середньоденної зарплати, який у жовтні становить 370,43 грн. (8 520 грн.: 23 р.д.).

Кількість робочих днів за графіком роботи, котрі припадають на дні хвороби - 7. Із них на перші 5 календарних днів непрацездатності, які оплачує підприємство, приходяться 3 робочі дні, а решту (4 р.д.) - за рахунок Фонду.

Загальна сума лікарняних: 143,27 грн. х 80% х 7 р.д.= 802,31 грн.. Із них за власний кошт підприємство оплатить: 343,85 грн. (143,27 грн. х 80% х 3 р.д.), а за рахунок Фонду - 458,46 грн. (143,27 грн. х 80% х 4 р.д.).

Ситуація 4. У розрахунковому періоді частину місяця займала відпустка (щорічна, учбова або без збереження зарплати).

Тут при розрахунку середньої зарплати для обчислення лікарняних вчиняють аналогічно до ситуації 3. Усі види премій, разові заохочувальні виплати, з яких сплачували внески, враховують повністю (без пропорційного розрахунку), але, звичайно, у межах максимальної величини.

Приклад

Працівник В.М. Савченко хворів з 5 по 15 листопада 2007 року (9 р.д.). Страховий стаж - 11 років і 5 місяців. Розмір лікарняних - 100%.

За розрахунковий період (травень - жовтень 2007 року) йому нараховано:

Травень

- Зарплата - 2 200 грн.;

Червень

- Лікарняні (з 5 по 12 - 6 р.д.) - 570 грн.;

- Зарплата за 14 р.д. - 1 300 грн.;

Липень

- Відпускні (з 2 по 25) - 1 400 грн.;

- Лікарняні (з 26 по 31) - 350 грн.;

- Квартальна премія - 1 200 грн.;

Серпень

- Зарплата - 2 200 грн.;

Вересень

- Відпустка за свій рахунок (12 к.д. - з 03.09 по 14.09);

- Лікарняні (з 17 по 28) - 850 грн.;

- Матдопомога на оздоровлення - 500 грн.;

Жовтень

- Зарплата - 2 200 грн..

Одразу дивимось, які з цих виплат брати до розрахунку лікарняних. Відпускні та лікарняні не враховуємо.

Суму квартальної премії (1 200 грн.), виплаченої в липні, враховуємо незважаючи на те, що в цьому місяці не відпрацьовано жодного дня, адже це виробнича премія.

Матеріальна допомога на оздоровлення (500 грн.) до розрахунку не потрапить. Пояснимо чому. Працівник частину вересня хворів, тому разові заохочувальні виплати необхідно включати пропорційно до відпрацьованого часу. Але у вересні В.М. Савченко не працював жодного дня. Тому ніякі виплати за вересень не враховують.

Отже, сума нарахованого в розрахунковому періоді заробітку, який бере участь в обчисленні лікарняних, становить: 2200 грн.+1330 грн.+1200 грн.+2200 грн.+2200 грн.=9130 грн..

Кількість днів, фактично відпрацьованих у розрахунковому періоді, - 76. Середньоденний заробіток дорівнює 120,13 грн.. він не перевищує граничного розміру середньоденної зарплати, який у жовтні становив 370,43 грн. (8 520 грн.: 23 р.д.).

Загальна сума лікарняних: 120,13 грн. х 9 р.д. = 1 081,17 грн.. З них за власний кошт підприємство оплатить: 600,65 грн. (120,13 грн. х 5 р.д.), а за рахунок Фонду - 480,52 грн. (120,13 грн. х 4 р.д.).

Ситуація 5.

Але в якій сумі?

Приклад

У листопаді 2007 року працівник В.В. Марчук захворів. Розрахунковий період: травень - жовтень.

У вересні йому нарахували:

- Зарплату - 5 600 грн.;

- Відпускні - 2 300 грн.;

- Виробничу премію - 2 100 грн..

Усього за вересень - 10 000 грн..

Усі ці виплати обкладали соцвнесками у межах 8 415 грн.. Але до розрахунку середньої зарплати беруть лише зарплату та премію. В якій сумі? Визначимо її пропорційно до суми, яку обкладали внесками:

1) Частина зарплати, з якої стягували внески, в загальній сумі зарплати: 8415 грн.:10000 грн.=0,8415;

2) Сума зарплати, яку включають до розрахунку середньої зарплати: 5600 грн. х 0,8415=4712,40 грн.;

3) Сума премії, яку включають до розрахунку середньої зарплати: 2100 грн. х 0,8415 = 1 767,15 грн..

Отже, з нарахованих за вересень 10 000 грн. до розрахунку середньої зарплати потрапить лише 6 479,55 грн..

Якщо цілий місяць була щорічна (учбова) відпустка, то його з розрахункового періоду не виключають. Відпускні при обчисленні середньої зарплати для призначення соцдопомоги не враховують (лист Мінпраці від 08.07.02 року №20-443). Само собою, що і календарні дні відпустки виключають з розрахунку. Інші виплати, які нараховані у такому місяці, з розрахунку не виключають.

Приклад

Працівник захворів 5 листопада 2007 року. У липні він був 24 дні у щорічній відпустці. Розрахунковий період: травень - жовтень цього року. Проте суму відпускних не включають до розрахунку середньої зарплати. Це стосується і 24-х календарних днів відпустки.

Приклад

Працівника прийнято на роботу з 20 вересня 2007 року і в перший же день він захворів. Перебував на лікарняному по 26 вересня. Його посадовий оклад згідно з трудовим договором - 1 300 грн.. Стаж роботи - 6 років і 5 місяців (визначено на підставі трудової книжки). Отже, оплата лікарняних - 80%. Кількість робочих днів, встановлених на підприємстві, за розрахунковий період (березень - серпень) - 124. Тоді лікарняні обчислюють так:

1) Середньомісячна кількість робочих днів: 124 р.д.: 6 міс. ? 21 р.д.

2) Середньоденна зарплата: 1 300 грн.: 21 р.д. = 61,90 грн.;

3) Оплата перших 5-ти днів за рахунок підприємства (з 20.09 по 24.09 - 3 р.д.):

61,90 грн. х 3 р.д. х 80% = 148,56 грн.;

4) Допомога за рахунок Фонду страхування від непрацездатності (за 2 р.д.):

61,90 грн. х 2 р.д. х 80% = 99,04 грн..

Усього нараховано лікарняних - 247,60 грн..

Зупинимося на деяких найбільш важливих правилах включення виплат до розрахунку середнього заробітку.

Правило 1. Виплати, які не мають відношення до зарплати, при обчисленні лікарняних не беруть. Наприклад, благодійна допомога, добові при відрядженні, допомоги з Фондів соцстрахування.

Правило 2. До розрахунку не приймають невідпрацьований час. А от виплати (крім відпускних) за період, протягом якого працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток, враховують.

Відпускні та лікарняні не включають до розрахунку середньої зарплати для обчислення лікарняних.

Правило 3. Виплати включають до розрахунку в місяці їх нарахування. Тобто при обчисленні середньої зарплати усі виплати враховують у місяці, в якому їх нарахували, а не за який і не в якому їх надали. Скажімо, квартальні або річні премії вважають доходом того місяця, в якому вони пройшли по відомості нарахування зарплати.

Правило 4. Заохочувальні та компенсаційні виплати разового характеру потрапляють у розрахунок пропорційно відпрацьованому часу, якщо частину місяця працівник не працював з поважних причин. А виробничі премії беруть участь у розрахунку в повній сумі, крім місяців, у яких працівник цілий місяць не працював з поважних причин.

Правило 5. При роботі на умовах неповного робочого дня в розрахунок входять усі відпрацьовані дні незалежно від того, скільки годин відпрацьовано за день. А все тому, що механізм розрахунку середньоденної зарплати один для тих, у кого повний робочий день і неповний, - нарахована зарплата за розрахунковий період поділена на кількість робочих днів.

Наприклад, розрахунковий період: серпень - січень 2009 року. У січні максимальна величина, з якої сплачують страхові внески, дорівнює 10 035 грн., а кількість робочих днів за графіком - 23. Тож середньоденна зарплата для призначення допомоги має бути не більшою за 436,30 грн. (10 035 грн.: 23 р.д.).

Лікарняні нараховують залежно від страхового стажу (ст. 37 Закону про страхування від непрацездатності). Їх розмір становить:

- 60% середньої зарплати (доходу) - особам зі страховим стажем до 5 років;

- 80% середньої зарплати (доходу) - особам зі страховим стажем від 5 до 8 років;

- 100% - особам зі страховим стажем понад 8 років.

Без урахування страхового стажу допомогу в розмірі 100% середньої зарплати (доходу) одержують:

- Застраховані особи, віднесені до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- Один з батьків (особа, що їх замінює), який доглядає хвору дитину віком до 14 років, постраждалу внаслідок аварії на ЧАЕС;

- Ветерани війни та особи, на яких поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. №3551-ХІІ;

- Особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. №1584-ІІІ;

- Донори, які мають право на пільгу, передбачену ст. 9 та 10 Закону про донорство. Одна з них - право на оплату лікарняних у розмірі 100% середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи. Скористатися цією гарантією можуть лише ті донори, які безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам (далі - донори-пільговики). І діє вона протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості.

Відразу ж наведемо розміри максимально допустимих доз - 450 мл для крові та 600 мл. для плазми (п. 3.1 Порядку медобстеження донорів).

Перелік осіб, які мають право на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% незалежно від наявного страхового стажу, наведено у ст. 37 Закону про страхування від непрацездатності. З 8 червня 2007 року цей перелік доповнили й особи, згадані у ст. 10 Закону про донорство.

Відповідно дата того давання крові, за якого досягнуто необхідний об'єм, і буде початком відліку пільгового періоду - року. На нашу думку, якщо протягом цього року донор знов здасть пільговий об'єм, це право буде продовжено на рік, і знов здати останнього давання крові. Скажімо, кров здавали двічі: 15 січня та 15 червня 2007 року (кожного разу по 450 мл). За таких умов пільговий період діє з 15 червня 2007 року по 14 червня 2008 року. Якщо донор після цього здасть кров ще 15 вересня, а згодом 15 грудня 2007 року в тій же кількості, то пільговий період продовжиться до 14 грудня 2008 року.

Іншими словами, право на 100%-ву оплату у донора виникає з моменту останнього здавання крові (коли досягнуто потрібний об'єм) і зникає через рік після такого дня, незалежно від кількості днів у році. І немає значення, як часто в цей період хворітиме донор, а також коли закрито лікарняний. Головне, щоб тата, з якої виникла непрацездатність, укладалась в пільговий період. Якщо - допомогу обчислюють за загальними правилами.

В усних роз'ясненнях спеціалісти Мінпраці України наполягають на тому, що право на 100%-ву оплату у донора-пільговика виникає з моменту останнього здавання крові (коли досягнуто потрібного об'єму) і зберігається тільки до кінця поточного календарного року. Ми з таким підходом погодитися не можемо, оскільки він суперечить ст. 10 Закону про донорство.

Які ж документи потрібні для надання «лікарняної» пільги (на додаток до листка непрацездатності)? Це Посвідчення донора з інформацією про дати давання крові, зданий об'єм та відмітками про безоплатність давання.

Довідка форма №435/о «Довідка щодо надання донорам пільг». Вона дає донору підставу вимагати від роботодавця надання інших гарантій.

1. Звільнення від роботи зі збереженням середнього заробітку

Передбачене й у день давання крові (її компонентів), і в день медичного обстеження. Як правило, ці процедури проходять послідовно одна за одною (тобто в один день). Однак може бути і так, що донор обстеження пройшов, але кров не здавав. Тоді йому видадуть інший документ - форму №436/о «Довідка щодо обстеження донора». Він і підтвердить підставу для звільнення від роботи.

Донор має узгодити з роботодавцем, коли саме він здаватиме кров (краще письмово, подавши відповідну заяву). Адже, крім прав (у даному випадку - на звільнення від роботи), у нього є ще й трудові обов'язки. І хоча давання крові - поважна причина, краще не доводити ситуацію до крайнощів.

У свою чергу, роботодавцю слід пам'ятати про окрему норму зі ст. 9 Закону про донорство: якщо за погодженням з керівництвом у день давання донора залучили до роботи, йому за бажанням надають інший день відпочинку зі збереженням середнього заробітку.

2. Додатковий оплачувальний день відпочинку (тобто зі збереженням середнього заробітку)

Надають після кожного дня давання крові (її компонентів), у тому числі, якщо ця процедура відбувалася у вихідні, святкові та неробочі дні. За бажанням, цей день працівник вправі приєднати до щорічної відпустки або використати в інший час протягом року після дня давання крові (її компонентів).

У листі №303/13/116-07 від 21.09.07 р. спеціалісти Мінпраці України доходять ось якого висновку:

«…у разі давання крові працівником у свій вихідний день цей день йому не оплачується, а надається один день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку або за його бажанням цей день може бути приєднано до щорічної відпустки чи використано в інший час протягом року після дня давання крові».

Свої бажання працівник має викласти в заяві на ім'я керівника. А згодом їх врахують в наказі про відпустку чи окремому наказі про надання додаткового оплачуваного дня відпочинку. Інакше бухгалтерія не має права оплачувати такий відгул.

Щоб обчислити середній заробіток для оплати днів відпочинку донорам слід дотримуватися вимог Порядку №100 (зокрема його пункту 8). Тобто визначити суму оплати виходячи із середньогодинної заробітної плати (її розмір множать на число годин, які оплачуються за середнім заробітком).

При цьому середньогодинну зарплату розраховують діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох останніх місяців робочі дні (беруть місяці, що передують місяцю, в якому надається оплачуваний день відпочинку) на число відпрацьованих протягом таких місяців робочих годин.

3. Продовження відпустки (у разі донорства під час відпустки)

Якщо донор здавав кров (її компоненти), перебуваючи у відпустці, її продовжують на кількість таких донорських днів. Крім того, працівник одержує додатковий день відпочинку за кожний день давання.

У листі №303/13/116-07 від 21.09.07 р. спеціалісти Мінпраці України вказують на такий момент:

«…поряд з часом фактичної роботи до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховується також час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню. Тобто час перебування працівника у відпустці прирівнюється до часу фактичної роботи.

Тому у разі давання працівником крові у період щорічної відпустки її тривалість потрібно продовжити на два дні».

Наприклад, відпустка триває з 29 жовтня до 21 листопада. День давання крові - 15 листопада. За таких умов працівник, який у цей день був донором, вправі перебувати у відпустці ще два дні - 22 та 23 листопада.

Про продовження відпустки керівнику знов-таки потрібно видати наказ. Звісно, для цього донор має принаймні повідомити адміністрацію про те, що в нього є довідка за формою №435/о. А оплату за такі додаткові дні він одержить уже після повернення на роботу.

Пільги для почесних донорів, які безоплатно здали кров у кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу їх здачі. Їх статус та право на особливі гарантії підтверджує Посвідчення почесного донора, перелік гарантій визначає ст. 13 Закону про донорство. Зокрема роботодавець забезпечує дві з них:

- Першочергове придбання за місцем роботи путівок на санаторно-курортне лікування;

- Використання чергової щорічної оплачувальної відпустки у зручний для працівника донора час.

До того ж власники підприємств, установ, організацій можуть встановити й інші додаткові пільги для Почесних донорів (ст. 13 Закону про донорство).

Страховий стаж обчислюють на дату настання страхового випадку.

Страховий стаж - це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і сплачує (за неї сплачують) страхові внески до Фонду страхування від непрацездатності в порядку, встановленому законодавством.

До нього також зараховують:

- Тимчасову непрацездатність;

- Відпуску по вагітності та пологах;

- Відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- Періоди одержання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій усіх видів.

Сюди також потрапляє загальний трудовий стаж особи до набирання чинності Законом про страхування від непрацездатності (тобто до 28.02.01 р.), який визначають за Правилами обчислення трудового стажу.

Приклад

Працівник приніс листок непрацездатності з 1 по 9 листопада 2007 року. Розрахунковий період: травень - жовтень 2007 року. В серпні він був 14 днів у щорічній відпустці, а у вересні 7 днів хворів. Пам'ятаємо, що ні відпускні, ні лікарняні до розрахунку не включають. Стаж роботи - 12 років і 2 місяці. Тому розмір лікарняних - 100%.

Таблиця 7

Розрахунковий період	Відпрацьовано днів	Нарахована зарплата, грн.	Зарплата, з якої обчислюють середню зарплату, грн.	Середньоденна зарплата, грн.
Травень	19	7 680	7 680
Червень	20	8 500	8 415
Липень	22	8 500	8 415
Серпень	12	5 100	5 100
Вересень	15	6 525	6 525
Жовтень	23	8 700	8 520
Всього	111	45 005	44 655	402,30

Але відповідно до абз. 4 п. 14 Порядку №1266 середньоденна зарплата не повинна перевищувати максимальної величини, з якої сплачують страхові внески, у розрахунку на один день останнього місяця розрахункового періоду. А у жовтні це - 370,43 грн. (8500 грн.: 23 р.д.). Тому допомогу обчислюємо, орієнтуючись саме на цю суму, а не на фактичну.

Отже, оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця становить: 1 111,29 грн. (370,43 грн. х 3 р.д.).

Допомога за рахунок Фонду страхування від непрацездатності (за 4 р.д.): 370,43 грн. х 4 р.д. = 1 481,72 грн..

Усього нараховано лікарняних - 2 593,01 грн..

Лікарняні (у тому числі й оплату роботодавцем перших 5 днів) обкладають лише пенсійними внесками. До бази для нарахування та утримання цих внесків їх відправляє ст. 19 Закону про пенсійне страхування. Внески до фондів страхування від непрацездатності, від безробіття і від нещасного випадку на суму лікарняних не нараховують і з них не утримують, адже допомога з непрацездатності - не зарплатна виплата. Наведене правило стосується також й оплати перших 5 днів.

Так от, із лікарняних потрібно утримувати 0,5 - 1% і нараховувати на них 33,2% пенсійних внесків, причому в межах законодавчо встановленої максимальної величини.

Однак оподаткування лікарняних має деякі особливості, оскільки їх нараховують за попередні періоди після того, як працівник надає листок непрацездатності (тобто заднім числом). Причому часто такі виплати припадають на декілька місяців. Наприклад, у жовтні нараховують лікарняні за вересень і жовтень.

Якщо період непрацездатності припадає на дні декількох місяців, то пенсійні внески обчислюють окремо за кожен місяць.

Незважаючи на це, в розділі І Розрахунку за пенсійними внесками (додаток 23 до Інструкції №21-1) всю суму лікарняних потрібно показувати за той місяць, у якому їх нарахували. Лікарняні потрапляють до рядка 1.1 із розшифровкою у рядках 1.1.1 і 1.1.2. Цю саму суму включають до рядків 2 і 4. Відповідні нарахування та утримання внесків відображають у рядках 3 і 5.

Коли лікарняні нараховані за дні декількох місяців, то необхідно заповнити ще й розділ ІІІ форми. Припустимо, листок непрацездатності охоплює період з 26 вересня по 11 жовтня 2007 року. Сума лікарняних за вересень - 225 грн., за жовтень - 675 грн.. Нарахування провели в жовтні, отже, фіксуємо їх у Розрахунку за жовтень. Тоді ІІІ розділ розрахунку має такий вигляд:

Таблиця 8

Назва місяця	Сума за минулий період	Сума за майбутній період
вересень	225	-

А от у персоніфікованій звітності (у формі ІНДАНІ) лікарняні потрібно показувати окремо за кожний місяць, за який вони нараховані.

Звіт ф. №Ф4-ФСС з ТВП. Лікарняні хоча і не обкладають внесками на страхування від непрацездатності, але у звітності показують обов'язково - адже це витрати Фонду страхування від непрацездатності. Отже, у формі №Ф4-ФСС з ТВП картина буде такою. Підприємство відносить до витрат Фонду нараховану суму допомоги (оплату лікарняних з 6-го дня). Тобто проставляє їх суму за місцем нарахування (не виплати!) у рядку 14 таблиці ІІІ і розшифровує за конкретними видами виплат на зворотному боці звіту в таблиці ІV.

Якщо ж Фонд відшкодував підприємству лікарняні, то виплачена сума потрапляє ще й до рядка 9 таблиці ІІІ «Отримано від Фонду з початку року».

Утримувати податок з доходів із суми лікарняних потрібно, ні для кого не секрет. Адже згідно з пп. 4.2.1 Закону про доходи до загального оподаткованого доходу включають зарплату та інші виплати відповідно до умов трудового договору. Оплата лікарняних безпосередньо пов'язана з трудовими відносинами, оскільки, уклавши трудовий договір, працівник має право на матеріальне забезпечення у зв'язку з хворобою, повною або частковою втратою працездатності (ст. 2 і глава XVII КЗпП). До того ж у пп. 4.3.1 Закону про доходи прямо зазначено, що до оподаткованого доходу не входять допомоги, отримані з фондів соціального страхування, крім «виплат, пов'язаних з тимчасовою втратою працездатності».

Тому лікарняні (включаючи оплату перших 5 днів) обкладають податком з доходів за ставкою 15%.

Але цікаво інше: чи зменшувати при цьому їх на суму утриманих пенсійних внесків і чи застосовувати соцпільгу? Це залежить від того, як розцінювати дану виплату: як зарплатну чи ні. А все через те, що лише доходи у вигляді зарплати зменшують на утримані внески (п. 3.5 Закону про доходи) і на податкову соцпільгу (п. 6.1 Закону про доходи).

Податківці розглядають лікарняні з метою застосування Закону про доходи як зарплату (лист ДПАУ від 06.07.04 р. №4207/ч/17-3115). Аргументують вони свою позицію п. 1.1 Закону про доходи, де написано: під зарплатою розуміють також інші виплати, що виплачуються (надаються) у зв'язку з відносинами трудового найму. Тому лікарняні включають до складу загального місячного оподатковуваного доходу, до якого застосовують податкову соцпільгу і п. 3.5 Закону про доходи. Але за такого підходу потрібно врахувати, що лікарняні в загальному оподаткованому доході впливають на обмеження зарплати для застосування соцпільги.

Ми вважаємо, що лікарняні до зарплати не мають жодного відношення. І оподатковувати їх потрібно окремо, утримуючи з усієї суми лікарняних 15% податку, не зменшуючи її на утримані пенсійні внески згідно з п. 3.5 і на податкову пільгу.

Підстав для такої думки достатньо. Про те, що лікарняні - не зарплатна виплата, свідчать, п. п. 3.2 і 3.3 Інструкції зі статистики зарплати. До того ж Закон про доходи чітко розмежовує зарплату і допомогу з тимчасової непрацездатності, а саме у пп. 4.3.1 зазначено: «виключення, передбачені цим підпунктом, не поширюються на виплати заробітної сплати; виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності».

До речі, цікаво те, що податківці й самі визнавали такий факт, щоправда, коли справа не стосувалась податку з доходів. Так, у листі від 11.05.04 р. №8365/7/15-1117 (далі - лист №8365) вони прямо сказали: «Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати…допомога по тимчасовій непрацездатності до фонду оплати праці не відноситься».

Допомога з тимчасової непрацездатності та утриманий з неї податок необхідно відобразити в розрахунку за ф. №1ДФ за той період, коли його нарахували, а не на який він припадає. Показують суму допомоги з ознакою доходу «01».

Оплату перших 5 днів непрацездатності, яку підприємство здійснює за свої кровні, включають до валових витрат за пп. 5.6.2 Закону про прибуток як обов'язкові виплати, що надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством. Решту днів оплачує Фонд страхування від непрацездатності, тому ні про які валові витрати підприємства не може йтися.

Що стосується сум пенсійних внесків (33,2%), нарахованих на перші 5 днів і на решту лікарняних, то їх також відносять до валових витрат. Ми вважаємо, що керуватися тут варто пп. 5.2.1 Закону про прибуток, а податківцям більше подобається пп. 5.2.5 цього самого Закону. Думаємо, це не настільки важливо, головне те, що ДПАУ також вважає можливим включати до валових витрат пенсійні внески, нараховані на суму лікарняних.

Приклад

У жовтні 2007 року на підставі листка непрацездатності з 17.09.07 р. по 09.10.07 р. працівнику Мицику П.Д. нараховані лікарняні в сумі 5 950 грн. (за 10 р.д. вересня - 3500 грн., за 7 р.д. жовтня - 2 450 грн.). зарплата за вересень становить 3 600 грн., за жовтень - 6 400 грн..

Одразу розберемося з базою для обчислення внесків. Зважаючи на те, що сума зарплати і лікарняних за жовтень (6 400 грн. + 2 450 грн.) на 330 грн. перевищує максимальну межу в 8 520 грн., пенсійні внески із жовтневого доходу працівника розраховуємо виходячи саме з граничної суми.

Облік лікарняних покажемо в таблиці.

Таблиця 9

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, грн.	Податковий облік, грн.
		Дт	Кт		ВД	ВВ
1	Нараховано зарплату за 16 відпрацьованих днів жовтня	92	661	6 400	-	6 400
2	Нараховано лікарняні:
	- за перші 5 дні хвороби за рахунок підприємства (5 р.д.)	92	663	1 750	-	1 750
	- за рахунок Фонду (за 12 р.д.)	652	663	4 200	-	-
3	Нараховано пенсійні внески
	- на вересневі лікарняні (3500х33,2%);	92	651	1 162,00	-	1 162,00
	- на жовтневу зарплату і лікарняні (8 520 х 33,2%)	92	651	2 828,64		2 828,64
4	Нараховано на жовтневу зарплату внески:
	- на страхування від непрацездатності (6400х1,5%)	92	652	96,00	-	96,00
	- на страхування від безробіття (6400 х 1,3%)	92	653	83,20	-	83,20
	- на страхування від нещасного випадку (6400 х 0,9%)	92	656	57,60	-	57,60
5	Утримано пенсійні внески:
	- із вересневих лікарняних: (3500х2%)	663	651	70	-	-
	- із жовтневої зарплати та лікарняних: (568х0,5%+ (8520 - 568) х2%)	661,663	651	161,88
6	Утримано із жовтневої зарплати внески:
	- на страхування від непрацездатності (1%)	661	652	64,00	-	-
	- на страхування від безробіття (0,5%)	661	653	32,00	-	-
7	Утримано податок з доходів
	- із вересневих лікарняних (3500х15%);	663	641	525,00	-	-
	- із жовтневих лікарняних (2450х15%);	663	641	367,50
	- із жовтневої зарплати ((6400-70-161,88-64-32) х15%)	661	641	910,82
8	Перераховано податок з доходів	641	311	1803,32	-	-
9	Перераховано внески:
	- до Пенсійного фонду	651	311	4222,52	-	-
	- на страхування від непрацездатності	652	311	160,00	-	-
	- на страхування від безробіття	653	311	115,20	-	-
	- на страхування від нещасного випадку	656	311	57,60	-	-
10	Виплачено працівнику зарплату та лікарняні (3500+2450+6400-70-161,88-64-32-525-367,5-910,82)	661,663	301	10218,80	-	-

Отже, основні правила оподаткування лікарняних (на 2009 рік):

1. Лікарняні обкладають пенсійними внесками в розмірі 0,5 - 2% і 33,2% окремо за кожний місяць.

2. З лікарняних утримують податок з доходів за ставкою 15%, при цьому не зменшуючи їх не суму утриманих пенсійних внесків і соцпільгу.

3. Лікарняні не обкладають внесками до фондів страхування від непрацездатності, від безробіття та від нещасного випадку.

Відомо, що на допомогу по вагітності та пологах (у народі - декретні) має право кожна жінка незалежно від статусу. Але механізм надання у всіх різний:

1) Жінкам, які працюють за трудовим договором на підприємствах, в установах, організаціях або у фізосіб, декретні виплачує роботодавець (ці суми він відносить на витрати Фонду страхування від непрацездатності, далі - Фонд);

2) Тим, хто забезпечує себе роботою самостійно і добровільно сплачує внески до Фонду, а також підприємцям-єдинникам, за допомогою потрібно звертатися до виконавчої дирекції відділення Фонду за місцем реєстрації;

3) Особам, не застрахованим у Фонді, допомогу по вагітності та пологах виплачують органи праці й соцзахисту населення.

Коли співробітниця принесе на підприємство лікарняний листок у зв'язку з вагітністю та пологами, у першу чергу треба визначитися з періодом декретної відпустки і зайнятися її оформленням. До речі, не те, що йдеться саме про такий страховий випадок, буде вказувати позначка у графі «Причина непрацездатності» лікарняного листка.

У нормативних документах, що регулюють оформлення декретної відпустки (ст. 179 КЗпП, ст. 17 Закону про відпустки, ст. 38 Закону про страхування від непрацездатності), сказано: тривалість декретної відпустки становить 70 календарних днів до пологів і 56 після - усього 126 календарних днів. У разі ускладнених пологів та при народженні двох і більше дітей післяпологовий період продовжують до 70 днів, тоді загальний строк відпустки - 140 днів. У жінок, віднесених до 1 - 4 категорій постраждалих від Чорнобильської катастрофи, ця відпустка триває 180 календарних днів (допологовий і післяпологовий період - по 90 днів). Якщо дитину всиновили безпосередньо з пологового будинку, дають декретну відпустку на 56 календарних днів, коли всиновлюють двох і більше дітей - 70, а якщо усиновитель - чорнобилець 1 - 4 категорій, то 90 днів.

Загалом, уся ця інформація більше цікавить лікаря, який буде виписувати листок непрацездатності: орієнтуючись на приблизну дату пологів, він визначить, з якої по яку дату його оформлювати. А підприємству над цими цифрами мудрувати не доведеться - при встановленні періоду декретної відпустки потрібно просто виходити з дат, записаних у лікарняному. Саме листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами тут основний документ. Без нього про виплату декретних не може бути й мови.

Для оформлення даної відпустки, на наш погляд, знадобиться ще й заява співробітниці. Адже лікарняний лікарняним, але вона ще повинна заявити про своє бажання взяти таку відпустку (не можна ж відправити людину у відпустку, не маючи на те її письмової згоди). До того ж цілком можливо, що жінка не захоче йти у декрет саме з того дня, яким відкрито лікарняний, і виявить бажання ще попрацювати - тоді в заяві вона зазначить конкретну дату, з якої піде у таку відпустку.

Наказ про надання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами видають на підставі листка непрацездатності й заяви співробітниці.

Період декретної відпустки не повинен виходити за межі строків, записаних у лікарняному листку.

Роботодавець не вправі відмовити жінці в декретній відпустці. Також, ми впевнені, не можна не піти назустріч працівниці, якщо вона вирішить піти у декрет пізніше.

Допомога по вагітності та пологам - матеріальне забезпечення, яке Закон про страхування від непрацездатності гарантує всім застрахованим жінкам. Звісно, у цій справі треба бути дуже уважним і враховувати вимоги цього документа. Так, у його ч. 3 ст. 50 сказано: виплату допомоги призначає комісія (уповноважений) зі соцстрахування (далі - комісія). Отож після табельника і відділу кадрів лікарняний листок разом із наказом про надання відпустки має потрапити до комісії, і лише потім бухгалтер візьметься обчислювати декретні.

До речі, комісія (уповноважений) може відмовити у призначенні декретних хіба що тоді, коли неправильно оформлено лікарняний (наприклад, якщо в ньому немає якихось обов'язкових реквізитів). Інших же причин, загалом, бути не може. А ще саме комісія (уповноважений) повинна порахувати, за яку кількість днів буде виплачено допомогу. Дана допомога компенсує втрату зарплати за період декретної відпустки (ст. 38 Закону про непрацездатність). Отже, у відповідній графі лікарняного листка потрібно поставити ту кількість робочих днів, що припадають на дні декретної відпустки, яку співробітниця фактично використовує.

Суму допомоги визначають так: середню зарплату співробітниці множать на кількість робочих днів у періоді її декретної відпустки. У свою чергу, середній заробіток визначають за Порядком №1266: нараховану у розрахунковому періоді зарплату, з якої сплачувалися соцвнески, ділять на фактично відпрацьовані в ньому робочі дні. Розрахунковий період - 6 місяців роботи перед місяцем виходу в декрет чи менший фактично відпрацьований період. Словом, розрахунок декретних практично аналогічний обчисленню звичайних лікарняних. Різниця лише в тому, що декретні не потрібно коригувати на відсоток страхового стажу - їх завжди виплачують у 100%-вому розмірі.

Приклад

Співробітниця принесла на підприємство лікарняний листок у зв'язку з вагітністю та пологами, виписаний на період з 29 жовтня 2007 року по 2 березня 2008 року, побажала піти у декрет на весь цей строк. За графіком роботи підприємства на даний період припадає 88 робочих днів. За розрахунковий період (квітень - вересень 2007 року), у якому вона фактично відпрацювала 123 робочих дні, їй нарахували 7 200 грн. зарплати.

Середньоденний заробіток працівниці буде дорівнювати: 7200 грн.:123 р.д.=58,54 грн..

Сума допомоги по вагітності та пологах становитиме: 58,54 грн. х 88 р.д.=5151,52 грн..

Якщо лікарняний у зв'язку з вагітністю та пологами, виписаний на період з 29 жовтня 2007 р. по 2 березня 2008 року, побажала піти у декрет на весь цей строк. За графіком роботи підприємства на даний період припадає 88 робочих днів. За розрахунковий період (квітень - вересень 2007 року), у якому вона фактично відпрацювала 123 робочих дні, їй нарахували 7200 грн. зарплати.

Середньоденний заробіток працівниці буде дорівнювати:

7200 грн.: ь 123 р. дн. =58,54 грн..

Сума допомоги по вагітності та пологах становитиме:

58,54 грн. х 88 р. дн = 5151,52 грн..

Якщо лікарняний у зв'язку з вагітністю та пологами продовжать ще на 14 календарних днів, то знову рахувати середній заробіток не доведеться. Адже такий листок непрацездатності буде продовженням первинного, а отже розрахунковим періодом буде той самий, за яким раніше обчислювали декретні. Залишається просто помножити готову середню зарплату на робочі дні, що припадають на продовжений період.

Якщо працівниця йде в декрет пізніше, ніж відкрито її лікарняний, то допомогу за дні роботи їй не виплачують. Пояснюється це просто - допомога компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами (ст. 38 Закону про страхування від непрацездатності).

За виконання посадових (робочих) обов'язків працівниці нараховують заробітну плату, тобто вона нічого не втрачає. Отже, немає чого компенсувати - не буває декретних за час роботи.

Крім того, коли майбутня мати продовжує працювати, вона ще не скористалася правом на відпустку. Тут варто зауважити, що, крім лікарняного, потрібно надати заяву на декретну відпустку. Хоча у Законі про відпустки й сказано, що відпустку у зв'язку із вагітністю та пологами надають жінкам на підставі медичного висновку, вважаємо: без заяви співробітниці тут ніяк не обійтися, бо законодавство надає право жінці брати відпустку й вона може його використовувати на свій розсуд.

Датою настання страхового випадку вважають дату, коли працівниця фактично йде у відпустку у зв'язку із вагітністю та пологами, а не день, зазначений у лікарняному (хоча найчастіше ці дві дати збігаються).

До розрахункового періоду для обчислення середнього заробітку включають місяці перед названою датою.

За висловлюванням спеціалістів Мінпраці страховий випадок виникає з дати, вказаної у лікарняному. Ми з цим не згодні, адже відповідно до ст. 2 Закону про страхування від непрацездатності «страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом». Як ми з'ясували, права на допомогу у жінки, яка продовжує працювати, ще немає. Відповідно, вважаємо, що страховий випадок настає тільки з дати, коли жінка йде у відпустку у зв'язку із вагітністю та пологами.

Вам відомо, що обчислюють середній заробіток для нарахування декретних за Порядком №1266, виходячи із заробітку за 6 місяців, які передують місяцю настання страхового випадку.

Приклад

Жінка мала йти в декрет з 22.10.07 р. - листок непрацездатності відкрито цією датою, але вона вирішила допрацювати жовтень і взяла соцвідпустку з 01.11.07 р.

Розрахунковим періодом тут буде: травень - жовтень 2007 року. Якби жінка пішла в декрет із 22.10, то для обчислення середнього заробітку слід було б узяти зарплату та відпрацьовані дні за квітень - вересень 2007 року. Як ми вже підкреслювали, спеціалісти Мінпраці наполягають на тому, що навіть коли жінка йде у відпустку з 1 листопада, все одно розрахунковим має бути період з квітня по вересень 2007 року.

Але чи вигідно працювати й отримувати зарплату замість декретних?

У більшості випадків - ні. Зважте: з декретних не утримують ані податку з доходів, ані соціальних внесків. Тож легко підрахувати, що сума декретних за час, коли жінка могла б працювати, здебільшого перевищує суму зарплати, яку вона одержує на руки. З іншого боку, час роботи включають до страхового стажу, що дає право на пенсію, а от час відпустки по вагітності та пологах до такого стажу не потрапить (адже з декретних не сплачують пенсійних внесків).

Звичайно, тим жінкам, зарплата яких вища за максимальний розмір заробітку, з якого утримують соцвнески (з 26.12.08 - 10 035 грн.), вигідніше працювати, бо середній заробіток обчислюють із суми, з якої сплачують соцвнески, але в межах граничного обмеження. Також це може бути вигідно тим жінкам, яким в останніх місяцях розрахункового періоду зарплату суттєво підвищували. В таких випадках зарплата може бути більшою за декретні.

А чи можливо так усе організувати, аби жінка могла одночасно отримувати і зарплату, і декретні?

Ні. Справа в тому, що жінка за медичними показаннями має перебувати у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами. Щоправда, як ми з'ясували, інколи жінки продовжують працювати, фактично порушуючи приписи лікарів. Тут їм потрібно пам'ятати, що від правильного режиму залежить не тільки їх здоров'я, а й здоров'я дитини.

Допомогу по вагітності та пологах виплачують працівниці відразу загальною сумою (за весь період відпустки, не розтягуючи по місяцях) у найближчій з дати її призначення день, встановлений для виплати зарплати.

І ще одне: декретні повністю виплачують за рахунок Фонду.

Вам напевно відомо, що КЗпП досить серйозно захищає права вагітних жінок. Зокрема забороняє направляти їх у відрядження залучати до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні дні тощо. Ми ж хочемо нагадати про деякі гарантії, безпосередньо пов'язані з наданням декретної відпустки.

Якщо жінка захоче приєднати до декретної відпустки свою щорічну відпустку, то керівництво зобов'язане виконати це прохання. Причому вона може взяти щорічну відпустку повної тривалості, незалежно від періоду її роботи на підприємстві (ст. 180 КЗпП).

Жінку-декретницю можна звільнити виключно за її власним бажанням (крім випадків повної ліквідації підприємства). По-перше, у період перебування співробітників у відпустці звільняти їх з ініціативи роботодавця не можна (ч. 3 ст. 40 КЗпП). А по-друге, заборонено звільняти з ініціативи підприємства вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років. Та й у разі ліквідації звільнення відбувається з обов'язковим працевлаштуванням.

І звісно, на передодні декретної відпустки за співробітницею зберігають її місце роботи (ст. 2 Закону про відпустки).

У всіх профільних соцстрахівських законах визначено, що базою для обчислення соцвнесків є зарплата. А для пенсійних - ще й допомога з тимчасової непрацездатності та виплати за цивільно-правовими договорами на виконання робіт. Ясна річ, що декретні - не зарплата і не виплата за ЦПД, не є декретні й допомогою з тимчасової непрацездатності (у Законі про страхування від непрацездатності вони виписані як окремий вид соцзабезпечення). Отже, на внески з допомоги по вагітності та пологах жоден соціальний фонд не претендує - ані нараховувати, ані утримувати соцвнески Вам не доведеться. А від податку з доходів декретні звільняє пп. 4.3.1 Закону про доходу - там прямо сказано, що такі виплати не потрапляють до оподатковуваного доходу.

До речі, період декретної відпустки не включають до страхового стажу для призначення пенсії. А от у стаж для виплати допомоги з непрацездатності така відпустка входить (ст. 7 Закону про страхування від непрацездатності).

Зрозуміло, валових витрат тут бути не може, адже допомогу по вагітності та пологах підприємство нараховує за рахунок Фонду страхування від непрацездатності.

У бух обліку нарахування допомоги по вагітності та пологах відображають проводкою Д^т 652 К^т 663 (оскільки ці суми йдуть за рахунок Фонду страхування від непрацездатності), а виплату допомоги - Д^т 663 К^т 301 (311).

Тепер щодо звітності. Незважаючи на те що податок з доходів із цієї допомоги не утримують, його нарахування і виплату необхідно показати у звіті за ф. №1ДФ під ознакою доходу 22 (ставлять загальну суму). Зрозуміло, що графи 4а і 4 буде прокреслено, оскільки немає утримання податку.

Звичайно, нарахування декретних потрібно зафіксувати у звіті перед Фондом страхування від непрацездатності - Ф4-ФСС з ТВП. Загальна їх сума потрапить до рядка 14 розділу ІІІ «Розрахунки по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування». Потім її розшифровують у рядку 3 розділу IV «Витрати за рахунок страхових внесків»: у колонці 3 ставлять кількість робочих днів, що припадають на період декретної відпустки, а в колонці 4 - суму допомоги (якщо була виплата декретних чорнобильцям, заповнюють також колонки 5 і 6). Зрозуміло, сума допомоги буде також включена до рядків 9 і 14 розділу IV.