Основи аудиту

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

Контрольна робота з предмету «Аудит»

Херсон

2006

ПЛАН

1. Виникнення та становлення національного аудиту

2. Вимоги до кількості та якості доказів

Задача 3. Скласти анкету тестів перевірки стану внутрішнього контролю запасів на підприємстві, що перевіряється

Список використаної літератури

1. Виникнення та становлення національного аудиту

Згідно з Законом України «про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 р. аудит -- це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит).

Затрати на проведення аудиту відносяться на собівартість товару (продукції, послуг).

В Російській імперії ще наприкінці ХIХ сторіччя з'явились перші школи, в яких викладались елементи аналізу, аудиту та комерційних розрахунків. Першим російським бухгалтером, що пов'язав між собою бухгалтерський облік, аналіз та аудит, вважається А.К.Рощаховський.

Взагалі професія аудитора виникла після глибокої економічної кризи і метою її створення було виконання визначених функцій захисту порядку в інтересах як індивідуального підприємництва, так і економіки країни в цілому.

Розглянемо класичні теорії, завдяки яким в Україні розвивався аудит.

1. Школа емпіричних прагматиків. Представники цієї школи проводять розробки в галузі аудиту кредитоспроможності компаній, намагаючись обґрунтувати вибір набору відносних показників, придатних для такого аналізу. Цей аспект аналізу розглядається ними як найбільш важливий і всі аналітичні викладки будуються на показниках, що характеризують обігові кошти, власні обігові кошти, короткострокову кредитну заборгованість. Як приклад, можна навести розробки Роберта Фоулка для компанії «Дан енд Брендстріт». Ця компанія надає широкий спектр інформаційних послуг, однією з яких є надання клієнтам спеціального рейтингу, що відображає фінансовий стан фірми та ступінь комерційного ризику при веденні справ з цією фірмою. В наш час фірма «Дан енд Брендстріт» має інформацію про 35 мільонів компаній світу.

2. Школа статистичного фінансового аудиту. Головна ідея - коефіцієнти, що розраховуються за допомогою фінансової звітності, є корисними лише тоді, коли існують критерії з граничними значеннями яких їх можна порівнювати. Розробку таких нормативів пропонується робити в розрізі галузей, підгалузей і груп однотипних компаній шляхом обробки розподілу цих коефіцієнтів за допомогою статистичних методів. Досі представники цієї школи обговорюють нагальні питання і нові завдання, що постійно виникають.

3. Школа мультиваріантних аудиторів. Основоположною ідеєю цієї школи є побудова концептуальних основ фінансового аудиту, який базується на тісному зв'язку окремих коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства і ефективність їх діяльності, а також показників, що узагальнюють діяльність підприємства. Головне завдання, на їх думку, полягає в побудові взаємопов'язаних та взаємозалежних показників.

4. Школа аналітиків з прогнозування банкрутства компаній. Підхід до аудиту подібний до Школи емпіричних прагматиків, але основний акцент робиться на фінансову стабільність компаній, приділяється уваги більше перспективному, ніж ретроспективному аналізу. Аналізуючи наявну фінансову звітність, можна передбачити можливе банкрутство, чи, навпаки, завчасно запобігти йому. У найбільш завершеному вигляді ці розробки подані в роботах Едварда Альтмана. Однією з найхарактерніших його розробок є показник «Z Альтмана», розроблений на основі статистичного методу, що називається «аналізом множинних дискримінант» і визначає рівень схильності до банкрутства. На основі показника «Z Альтмана» визначаються групи компаній за ступенем їх наближеності до банкрутства - безпечна зона, зона невизначеності й зона високого ризику банкрутства.

5. Школа учасників фондового ринку. Це наймолодший напрямок фінансового аудиту. Основне, що відрізняє цей напрямок від інших, це його більш широка теоретична спрямованість; ним займаються, здебільшого, вчені й широкого розповсюдження на практиці цей напрямок поки що не отримав. Суть методу у використанні звітності для прогнозування рівня ефективності інвестування (у цінні папери компаній і оцінці пов'язаного з цим ризику.

В Україні також розроблена власна концепція аудиту, що отримала назву «Аудит - 2000». Кардинальних змін у здійсненні аудиторської діяльності ця концепція не передбачає, однак доповнює її зміст:

1. Аудит приймає прогнозний характер, спрямований на виявлення підприємницького ризику клієнта і ризику інвестора. Крім констатації фінансового стану, аудиторський звіт повинен розкривати і перспективи розвитку підприємства. Новим є те, що звіт про стан справ виконавчого органу підлягає аудиту на предмет того, чи відображені у ньому майбутні ризики, що загрожують підприємству, і чи відповідає інформація звіту висновкам аудитора.

2. Посилюється роль аудиторів як консультантів, оскільки саме вони мають найбільш повну інформацію про діяльність клієнта, а також порівняльні дані по галузі.

3. Акцент аудиторської діяльності значно зміщується в бік аналізу діяльності клієнта та сфери його діяльності; виявлення притаманних їй ризиків, для чого аудитору потрібні не тільки глибокі спеціальні, але й галузеві знання. Особливістю є те, що недотримання діючого законодавства також стає об'єктом перевірки аудиторів, так як вона може призвести до наслідків, що загрожують існуванню підприємства. Перевірка та аналіз системи внутрішнього контролю клієнта, її дієвості стають обов'язковою складовою при здійсненні аудиторської перевірки.

4. Основними є ризико- та системно орієнтовані методи проведення аудиторських перевірок. Детальні перевірки стають лише допоміжним засобом при їх здійсненні. При чому ризико- і системно орієнтовані методи отримали подальший розвиток. Так, якщо раніше вихідною точкою була звітність підприємства і пов'язані з нею ризики, то тепер такою виступають процеси на підприємстві, середовище, яке його оточує, і пов'язані з нею ризики.

5. Дедалі більшого значення набуває участь керівництва і працівників клієнтів у проведенні перевірки, їх усвідомлення та обрахування ризиків підприємства.

Концепція «Аудит - 2000» являє собою спробу розвинути методи аудиторської перевірки відповідно до вимог сьогоднішнього дня. Ця концепція вимагає від аудиторів в першу чергу :

- глибокого знання и розуміння господарської діяльності клієнтів, а також сфери їх діяльності і притаманних їй ризиків;

- використання не тільки спеціальних економічних, а і галузевих знань аудиторів, а також галузевого ноу-хау аудиторських фірм;

- використання нових методів при проведенні перевірки, у тому числі подальшого розвитку ризико- і системноорієнтованих підходів, використання інформаційних технологій.

«Аудит - 2000» розглядає звітність тільки у нерозривному зв'язку з самим підприємством і умовами його функціонування в зовнішньому середовищі. У зв'язку з цим аудиторська перевірка націлюється не на аналіз окремих статей звітності, а на рівень принципового розуміння економічного середовища і господарської діяльності підприємства.

Концепція передбачає побудову аудиту на поетапній основі як послідовність операцій. Що ідуть від загального до часткового. На першому етапі здійснюється аналіз зовнішніх факторів та ризиків, стратегії підприємства; далі аналізуються безпосередньо господарська діяльність та окремі процеси підприємства, його система внутрішнього контролю та управління. На основі аналізу визначаються критичні цілі і методи перевірки. У відповідності «Аудитом-2000» можна виділити наступні взаємопов'язані складові аудиторської перевірки:

- стратегічний аналіз;

- аналіз на рівні підприємства:

а) аналіз господарських процесів;

б) аналіз господарських ризиків;

в) аналіз господарської діяльності.

- проведення перевірки та обговорення її результатів з клієнтом.

Стратегічний аналіз спрямований на отримання уяви про економічне середовище, орієнтації підприємства та його потенціалі в сучасних економічних умовах. У першу чергу провадиться аналіз зовнішнього середовища підприємства, його становище в галузі, політики підприємства, потреб і бажань клієнтів і т. д. Особливість стратегічного аналізу в рамках «Аудит-2000» полягає в тому, що найбільша увага приділяється:

факторам, котрі суттєво впливають на ризики підприємства (тим самим на ризики аудитора);

відповідність стратегії підприємства вимогам економічної реальності, оскільки від цього залежить життєздатність підприємства;

аналізу основних акціонерів та їх впливу на формування стратегії та цілей підприємства. Крім того, встановлюється, чи не існує конфлікту інтересів, чи не виконані очікування акціонерів, оскільки це все може призвести до збільшення ступеню ризиків підприємства.

При проведенні цього аналізу використовуються різні методи аналізу і збиранню інформації. Основними з них є:

модель «п'яти сил конкуренції» портера (аналіз по п'яти факторах: загроза з боку конкурентів, загроза появи продуктів - субститутів, тиск постачальників, тиск і цінова реакція споживачів, а також інтенсивність конкуренції);

ПЕСТ (PEST) - аналіз (аналіз політичних, економічних, соціальних і технологічних факторів);

SWOT - аналіз (аналіз сильних і слабких сторін, шансів і ризиків підприємства).

Інформація, яку отримано в ході аналізу, є основою формування так званої бізнес-моделі, своєрідного паспорту клієнта. Бізнес-модель відображає точку зору аудитора і включає в себе уявлення аудитора про стан процесів на підприємстві, їх зв'язки із зовнішніми факторами. Бізнес-моделі дозволяють визначити дієвість структури і керування підприємством, її відповідності вимогам оточуючого середовища. До традиційних складових бізнес-моделі можна віднести наступне:

- огляд ринку і його сегментування, розвиток галузі, конкуренція;

- зовнішні фактори, релевантні для підприємства;

- процес вироблення стратегії прийняття рішення;

- ключові продукти та послуги, життєвий цикл продуктів і час розробки нових, доля нових продуктів у коефіцієнті, що пропонується;

- комп'ютерна інтеграція процесів на підприємстві;

- використання комп'ютерної техніки, можливість комунікації і швидкого надання інформації;

- наявність програм поліпшення функціонування підприємства;

- наявність нематеріальних активів: імені фірми, патентів, ліцензій, кваліфікованих кадрів;

- оцінка рівня мотивації робітників підприємства;

- оцінка клієнтом власних позицій та перспектив.

Крім того , великі аудиторські фірми розробляють так звані сегментні бізнес-моделі. Вони надають наступну інформацію:

- структуру і загальне сегментування галузі;

- рушійні сили розвитку в середині галузі;

- критичні проблеми, притаманні галузі;

- суттєві господарські риски галузі;

- типові ключові процеси і процеси підтримки галузі.

Сегментні бізнес-моделі дозволяють провадити порівняльний аналіз та виявляти ризики, недоліки в організації діяльності, структури організації підприємства. Так, можна визначити небезпеку того, що виробнича програма виявиться застарілою, и необхідні відповідні коректування у вартісній оцінці запасів.

По матеріалах аудиту на Заході готується лист керівництву, в якому відображені проблеми та ризики, пов'язані в першу чергу з бухгалтерським обліком на підприємстві та іншими економічними сферами діяльності підприємства. Згідно з новою концепцією знання аудиторів про вирішальні загальноекономічні та галузеві фактори, які дозволяють здійснити незалежну експертизу діяльності і оцінку потенціалу підприємства, повинна знайти своє віддзеркалення в листі керівництву, а також при обговоренні з ним результатів аудиту.

«Аудит - 2000» передбачає існування зворотного зв'язку з керівництвом підприємства за результатами аудиту. Аудиторська фірма проводить аналіз ефективності проведення аудиту на основі розгляду наступних аспектів:

- особистої участі керівника аудиторської фірми та відносини довіри з керівництвом підприємства;

- оцінка аудиторської фірми клієнтом (як консультанта чи аудитора звітного року);

- можливість залучення до роботи вузьких спеціалістів;

- принципова готовність клієнта прийняти додаткові послуги, що надаються аудиторською фірмою;

- ступінь сприйняття керівництвом підприємства можливих змін.

В основі концепції «Аудит - 2000» містяться значні внутрішні передумови розвитку аудиторської діяльності у найближчі роки. Практичне використання принципів, покладених в основу концепції, залежить від ряду факторів, основними з яких є:

- наявність глибоких галузевих знань. Посилення орієнтації на економічні умови галузі і ризики господарчої діяльності клієнта потребують високого рівня спеціалізації аудитора. Крім того, необхідним може бути залучення експертів різних галузей (наприклад, для розвитку власної бізнес-моделі), створення комп'ютерних баз даних для накопичення та обробки специфічної галузевої інформації;

- міждисциплінарний склад аудиторської групи. Згідно з «Аудит - 2000» професійна підготовка групи аудиторів, що проводять перевірку, повинна задовольняти очікування клієнта і включати в себе володіння не тільки аудиторськими процедурами, податковим та бухгалтерським законодавством, а й знаннями, методикою розрахунків економічних показників всередині галузі, питань організації управління підприємства;

- впровадження «Аудит - 2000» на підприємствах. Крім внутрішніх факторів для використання «Аудит - 2000» на практиці необхідно розуміння і активне залучення працівників та керівництва клієнта при проведенні аудиту і здійснення аналізу.

Основні відмінності концепції «Аудит - 2000» від концепції сучасної аудиторської перевірки можна подати в таблиці:

	Сучасна аудиторська перевірка	«Аудит - 2000»
Направленість	Фінансова звітність;статична, орієнтована на дату звіту	Діяльність підприємства;динамічна, орієнтована на процеси підприємства
Спосіб розгляду	Переважно орієнтація на минуле	Орієнтація на майбутнє
Період перевірки	Здебільшого до і після дати звіту	Процес, що здійснюється протягом всього року
Оцінка ризику	З точки зору аудитора	З точки зору підприємства
Вимоги до освіти аудитора	Економічне чи юридичне	Економічне чи юридичне, а також інженерне чи гуманітарне
Характер діяльності	Стандартизований	Індивідуальний для кожного підприємства
Основний наголос	Система внутрішнього контролю	Процеси на підприємстві
Використання комп'ютерної техніки	На базі окремих програм	На базі інтегрованих модулів у систему клієнта

Практичне застосування концепції «Аудит - 2000» дозволить підвищити як якість, так і практичну користь аудиторських послуг для підприємств. В умовах сучасного розвитку і жорсткої конкуренції вітчизняних підприємств не тільки між собою, але й західними колегами, врахування ризиків і використання сучасного ноу-хау в галузі організації діяльності і контролю на підприємстві може зіграти значну роль в їх виживанні.

2. Вимоги до кількості та якості доказів

Докази - неодмінна частина аудиту в будь-якій системі аудиту, в тому числі і українській. Розглянемо основні вимоги до їхньої якості та кількості:

1. Правдивість інформації. Інформація обов'язково повинна бути правдивою. Інакше проведення аудиту не має сенсу і в решті решт при виявленні неправдивості інформації доказу може призвести до додаткової відповідальності особи, що відповідає за пред'явлення доказів.

2. Повнота інформації. Інформація має бути повною, а не частковою, пред'явленою в повному обсязі, а не в частковому. Від кількості доказів залежить в цілому повнота представлених доказів.

3. Систематизованість інформації. Інформація повинна мати системний характер. У протилежному випадку просто буде важко розрізняти докази між собою, що може призвести до неправильного їх розуміння аудитором.

4. Правильне оформлення доказу. Докази мають бути письмово оформлені у встановленому порядку оформлення.

Задача 3. Скласти анкету тестів перевірки стану внутрішнього контролю запасів на підприємстві, що перевіряється

Мною складено наступну анкету тестів перевірки стану внутрішнього контролю запасів на підприємстві, що перевіряється (анкета складається з питань, на які необхідно дати відповіді):

1. Керівник підприємства (ФІО).

2. Головний бухгалтер підприємства (ФІО).

3. Відповідальний за зберігання запасів або начальник складу (ФІО).

4. Стан запасів на початок звітного періоду (грн./шт.).

5. Стан запасів на кінець звітного періоду (грн./шт.).

6. Бухгалтерська кореспонденція руху запасів протягом звітного періоду.

7. Перелік документів, що підтверджують бухгалтерську кореспонденцію руху запасів протягом звітного періоду із уточненням дат видачі документів і сум, зазначених в них, у грошовому та кількісному вираженні.

8. Підтвердження інформації, наданої в анкеті, головним бухгалтером.

9. Підпис відповідальної особи (начальника складу, відповідального за зберігання запасів тощо).

10. Підпис головного бухгалтера.

Список використаної літератури

Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року

Нікбахт Є., Гроппелі А. Фінанси / пер. з англ.-К.: Основи, 1993.-383с.

Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навчальний посібник.-К.: Либідь, 1993.-247с.

Холт Роберт Н. Основы финансового менеджмента / пер.с англ. - М.: «Дело»,1993.-128с.

Четыркин Е.М. Методы финансовых и коммерческих расчетов.-М.: «Дело», «BusinessРечь», 1992.-320с.

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ І ПРАВА

Контрольна робота з предмету «Трудове право»

Виконавець ___________________________________ Маляренко В.М.

^{(дата, підпис)}

Викладач ___________________________________ Шелдогаєва

^{(дата, підпис)}

Херсон

2006

ПЛАН

• Завдання №1. Дайте характеристику трудовим співвідношенням (об'єкт, суб'єкти, зміст, джерела правового регулювання)
• Завдання №2. Розкрийте умови і порядок розірвання трудового договору з працівником у зв'язку втрати довіри з боку власника (п.2 ст.41 КЗпП)
• Завдання №3. Назвіть і розкрийте причини виникнення трудових конфліктів
• Розв'яжіть задачу.
• Список використаної літератури
• Завдання №1. Дайте характеристику трудовим співвідношенням (об'єкт, суб'єкти, зміст, джерела правового регулювання)
• Трудові співвідношення - це співвідношення між роботодавцем і співробітниками та всередині колективу співробітників, направлені на реалізацію загальної мети праці - створення продукції (робіт, послуг) і отримання прибутку. Об'єктом трудових відносин є праця і безпосередньо її продукти (роботи, послуги). Суб'єктами трудових співвідношень є роботодавці та співробітники, чия діяльність як раз і направлена на створення продукції (робіт, послуг).
• Зміст трудових співвідношень полягає в створенні комплексу заходів, які сприяють нормальній взаємодії членів трудового колективу і створенню кінцевих продуктів праці - продукції, робіт, послуг.
• Джерелами правового регулювання трудових співвідношень є: Конституція України, в якій чітко прописані права і обов'язки громадян стосовно праці і відпочинку; закони України, які певною мірою регулюють той чи інший бік трудових співвідношень; Кодекс законів про працю, де зібрані Закони України стосовно праці; постанови Кабміну, Накази Президента та інші законодавчі акти, що регулюють трудові співвідношення і трудову діяльність.
• Завдання №2. Розкрийте умови і порядок розірвання трудового договору з працівником у зв'язку втрати довіри з боку власника (п.2 ст.41 КЗпП)

Згідно зі статтею 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

За статтею 41 КЗпП, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках:

1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;

1-1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Завдання №3. Назвіть і розкрийте причини виникнення трудових конфліктів

По-перше, розглянемо поняття трудового конфлікту. Трудовий конфлікт - це зіткнення інтересів і поглядів двох або більше членів трудового колективу з того чи іншого питання. Визначимо і опишемо основні причини виникнення трудових конфліктів:

1. Особистий конфлікт між членами трудового колективу. На тлі особистого конфлікту, коли взаємини між членами трудового колективу вже погіршились, дуже легко дійти і до трудового конфлікту, адже члени трудового колективу вже відносяться один до одного із упередженням.

2. Зіткнення інтересів на тлі різного кваліфікаційного рівня. Це може статись завдяки суперечкам через те, що члени трудового колективу мають різний рівень освіти і знань, а тому їхні погляди на те чи інше питання різні. Тому і може виникнути конфлікт.

3. Має місце і розбіжність поглядів представників різних поколінь членів трудового колективу. Здавалося б, нікчемна проблема може перерости у конфлікт саме через вікові особливості членів трудового колективу.

4. Зовнішня обстановка в суспільстві. Напруження в суспільстві, поза меж робочого місця і робочого оточення також може стати причиною трудового конфлікту, адже члени трудового колективу - люди, які спілкуються між собою, мають кожен свої проблеми і живуть в суспільстві.

5. Незбіжність характерів членів трудового колективу. Трудовий конфлікт може виникнути на тлі звичайної незбіжності характерів членів трудового колективу, що спричиняє розбіжність їхніх поглядів.

Розв'яжіть задачу.

Токар Павлюк, що прийшов на Одеський механічний завод після закінчення професійно-технічного училища, був звільнений за ст.28 КЗпП України, як не витримавший строк випробування при прийомі на роботу - він не зміг освоїти новий токарний верстат.

Павлюк оскаржив своє звільнення до районного суду. В своїй позиковій заяві він вказав на те, що в ПТУ їх не вчили працювати на таких токарних верстатах. При цьому, профспілковий комітет заводу відмовився дати згоду на звільнення Павлюка.

Який порядок встановлення випробувального строку? Чи підлягають задоволенню вимоги позивача?

За статтею 26 КЗпП (ця стаття розглядає порядок встановлення випробування) при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

Стаття 28 КЗпП, за якою було звільнено токара Павлюка, передбачає, що коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:

ліквідації підприємства, установи, організації;

незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;

звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;

поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;

звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;

звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;

звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

У тексті закону мною було виділено пункт, який говорить, що власник має право звільнити робітника без згоди профспілкового представника в результаті незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу. Наскільки відомо з задачі, умови строку випробування було обговорено при прийятті на роботу. Токар павлюк їх не виконав - не опанував потрібний верстат. Отже, на мій погляд, скарга токара Павлюка задовільненню не підлягає і власник мав повне право його звільнити, адже діяв згідно з чинним законодавством.

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996 р.

2. КЗпП України від 19.01.1995 р.

3. Стичинський Б.С. та інші. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. - 2-ге вид., допов. та переробл. - К.: А.С.К., 2000.

4. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підруч. - Харків, 1998. - 480 с.

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ І МАРКЕТИНГУ

Контрольна робота з предмету «Методи прийняття управлінських рішень»

Виконавець ___________________________________ Маляренко В.М.

^{(дата, підпис)}

Викладач ___________________________________ Джерелюк

^{(дата, підпис)}

Херсон

2006

ПЛАН

• Варіант 5
• Задача №1.
• Задача №2.
• Список використаної літератури
• Варіант 5
• Наведіть класифікацію методів творчого пошуку альтернативних варіантів. Дайте стислу сутнісну характеристику найважливіших з них
• «Я ніколи не приймаю серйозного рішення,
• не маючи за душею, принаймні, двох
• його варіантів».
• Робер Макнамара,
• шеф «Форд моторс компані»
• Варіанти дій (стратегій, проектів) заведено називати альтернативами. Альтернатива - невід'ємна складова проблеми прийняття рішень в умовах невизначеності, конфліктності: якщо немає з чого обирати, то немає ні вибору, ні невизначеності. Звідси маємо, що для постановки задач прийняття рішень необхідно мати хоча б кілька альтернативних варіантів дій.
• Творчий пошук альтернативних варіантів полягає в тому, що особа, яка приймає рішення, шукає альтернативні варіанти не лише стандартними шляхами, а й розробляє власні стратегії пошуку альтернативних варіантів. Розглянемо класифікацію методів творчого пошуку альтернативних варіантів (альтернатив):
• 1. Пошук залежних і незалежних альтернатив. Незалежними є ті альтернативи, будь-які дії з якими (вилучення з розряду, виділення в якості кращої) не впливають на якість інших альтернатив. Якщо альтернативи залежні, то оцінка одних з їх множини впливає на якість інших.
• 2. Метод переваги (лідерства) у витратах - створює свободу вибору щодо цінової політики, а також при визначенні рівня доходності. Цей метод набуває популярності тоді, коли розвиток ринкової економіки вступає у так звану ланку дефляції, що означає загальне зниження цін.
• 3. Метод диференціації означає створення фірмою продукту чи послуги з універсальними властивостями, котрі найчастіше бувають закріпленими товарною маркою.
• 4. Метод фокусування - це зосередження уваги на одному із сегментів ринку, на певній групі покупців.
• Задача №1.
• Організація має 3 альтернативи інвестування своїх коштів:
• 1) у фірму по виробництву товарів для відпочинку;
• 2) в енергетичну компанію;
• 3) у фірму по виробництву продуктів харчування.
• При реалізації кожної з альтернатив можливе виникнення двох ситуацій:
• · високі темпи інфляції;
• · низькі темпи інфляції.
• Імовірності виникнення зазначених ситуацій складають відповідно 0,2 і 0,8. Розраховані ефекти від реалізації кожної альтернативи наведені в таблиці:

Альтернативи інвестування коштів	Можливий рівень інфляції
	Високий (р = 0,2)	Низький (р = 0,8)
1) виробництво товарів для відпочинку	-30000	+50000
2) енергетична компанія	-50000	+70000
3) виробництво продуктів харчування	-20000	+30000

• Визначте, якій з альтернатив інвестування коштів слід віддати перевагу, використовуючи метод платіжної матриці.
• Розв'язання задачі
• 1. Побудуємо платіжну матрицю.

Альтернативи інвестування коштів/Очікуваний прибуток	Високий рівень інфляції (р = 0,2)	Низький рівень інфляції (р = 0,8)	Середній очікуваний прибуток
1) виробництво товарів для відпочинку	-6000	+40000	+17000
2) енергетична компанія	-10000	+56000	+23000
3) виробництво продуктів харчування	-4000	+24000	+10000

• Як бачимо, найбільший середній очікуваний прибуток складає 23000 грош. од. Він відповідає стратегії інвестування коштів в енергетичну компанію.
• Однак, залучаючи додаткову інформацію у формі розрахунку середньоквадратичного відхилення як індексу ризику, ми можемо уточнити прийняте на основі максимуму прибутку чи мінімуму витрат рішення. Додаткові рекомендації можуть виявитись неоднозначними, що залежать від схильності до ризику особи, що приймає рішення.
• Отже, необхідними для досліджень є показники теорії ймовірностей: дисперсія випадкової величини о (позначення D), математичне очікування (позначення М) і середньоквадратичне відхилення (позначення у).
• Їхні формули:
• (1)
• (2)
• Маємо наступні розрахунки:
• 1) Інвестування у виробництво товарів для відпочинку:
• М(о²) = 0,2*(-6000)² + 0,8*(40000)² = 128000007200
• (Мо)² = 17000² = 289000000
• Dо = 128000007200 - 289000000 =127711007200
• уо = 357366,8
• Інвестування в енергетичну компанію:
• М(о²) = 0,2*(-10000)² + 0,8*(56000)² = 2528800000
• (Мо)² = 23000² = 529000000
• Dо = 2528800000 - 529000000 = 1999800000
• уо = 44719,12
• 2) Інвестування у виробництво продуктів харчування:
• 3)
• М(о²) = 0,2*(-4000)² + 0,8*(24000)² = 461600000
• (Мо)² = 10000² =100000000
• Dо = 461600000 - 100000000 = 361600000
• уо = 19015,78
• Висновок.
• Додаткове дослідження показало, що найефективнішим є інвестування у виробництво товарів для відпочинку. Таким чином, маємо розбіжності: платіжна матриця показала ефективність інвестування в енергетичну компанію, а додаткове її дослідження - у виробництво товарів для відпочинку. Необхідно вибрати один із цих варіантів. Все залежить від особи, що приймає рішення. На мій погляд, результат додаткового дослідження є більш обґрунтованим через те, що в ньому використовувалось більше показників аналізу, отже, імовірність ризику втрат враховувалась неодноразова, тоді як в аналізі платіжної матриці ми використовували лише показник найбільшого середнього прибутку. Я віддаю перевагу стратегії інвестування коштів у виробництво товарів для відпочинку.
• Задача №2.
• Дві компанії Y і Z, які конкурують у сфері збуту однакової продукції з метою збільшення обсягів продажу розробили наступні альтернативні стратегії:
• Компанія Y:
• · Y1 (зменшення ціни продукції);
• · Y2 (підвищення якості продукції);
• · Y3 (пропонування покупцям більш вигідних умов продажу);
• Компанія Z:
• · Z1 (підвищення витрат на рекламу);
• · Z2 (відкриття нових дистриб'юторських центрів);
• · Z3 (збільшення кількості торгових агентів).
• Розраховані можливі обсяги продажу продукції фірмою Y при застосуванні можливих пар стратегій наведені у платіжній матриці гри (див.табл.):

Стратегія Y	Стратегії Z
	Z1	Z2	Z3
Y1	12	7	10
Y2	5	9	3
Y3	8	15	6

• Необхідно визначити верхню і нижню ціну гри та знайти сідлову точку.
• Розв'язання задачі
• Верхня ціна гри. В кожній із строк матриці вибираємо мінімальний елемент. Це будуть відповідно елементи 7, 3 і 6. З них вибираємо максимальний. Це елемент 7 Він відповідає стратегії Y1 - Z2.
• Нижня ціна гри. В кожній із строк матриці вибираємо максимальний елемент. Це будуть відповідно елементи 12, 9 і 15. З них вибираємо мінімальний. Це елемент 9 Він відповідає стратегії Y2 - Z2.
• Сідлова точка, або чиста ціна гри, існує в тому випадку, коли нижня та верхня ціни гри рівні. В нашому випадку такого немає, отже, маємо гру без сідловок точки.

Список використаної літератури

1. Григорьев А.Н. Алексеев А.В., Меркурьев Г.В. и др. Обработка нечеткой информации в системах принятия решений. - М.: Наука, 1989. - 303 с.

2. Макаров М.М. и др. Теория выбора и принятия решений. - М.: Наука, 1987. - 415 с.

3. Бардачев Ю.Н., Цокуренко А.А., Желебовский И.И., Цокуренко М.А. Математические основы критериальных методов управления. - Херсон: Олди-плюс, 2000. - 340 с.

4. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе: Учеб. пособие/А.М.Дубров, Б.А.Лагоша, Е.Ю.Хрусталев, Т.П.Барановская; Под ред. Б.А.Лагоши. - 2-е изд., пере раб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 224 с.