Облік надходження виробничих запасів

28

Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України

Дрогобицький коледж статистики

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

"Облік надходження виробничих запасів"

Дрогобич

2009

Зміст

Вступ

І. Економічний зміст виробничих запасів

ІІ. Документальне оформлення надходження виробничих запасів

ІІІ. Синтетичний і аналітичний облік надходження виробничих запасів

ІV. Шляхи вдосконалення організації обліку надходження виробничих запасів

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства використовують виробничі запаси, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства.

Виробничі запаси займають особливе місце не лише у складі майна підприємства, а й особливе місце їм належить у структурі витрат, оскільки виробничі запаси є основною складовою при формуванні собівартості готової продукції. Враховуючи це виробничі підприємства особливу увагу приділяють саме обліку та аналізу виробничих запасів.

Для забезпеченості підприємства виробничими запасами та ефективного їх використання необхідно вживати комплекс заходів, щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації виявлених заходів. Для цього необхідно здійснювати систематичний облік, а також ефективності використання виробничих запасів. В цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження. Основним джерелом інформації є дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Запаси складають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності, є найбільш важливою і значною частиною оборотних активів підприємства, обов'язково враховується при визначенні результатів господарської діяльності підприємства, та при висвітленні інформації про його фінансовий стан.

Основними завданнями організації обліку запасів на підприємстві є:

- контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням матеріальних цінностей та їх збереженням за місцями зберігання і на всіх стадіях обробки;

- відповідність складських запасів нормативам;

- раціональна оцінка виробничих запасів;

- розрахунок фактичної собівартості, витрачених матеріалів, та їх залишків за місцями зберігання і за статтями балансу;

- виявлення всіх витрат, пов'язаних з придбанням або виготовленням запасів, та визначення первісної вартості;

- контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації;

- встановлення методології обліку затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції протягом року;

- регламентування складу собівартості продукції, а також оформлення документації по її руху;

- своєчасне оприбуткування і списання готової продукції, а також оформлення документів по її руху;

- забезпечення своєчасного документального оформлення руху продукції - надходження її на склади (випуск з виробництва) і відправлення покупцям;

- відображення операцій випуску, відвантаження і реалізації продукції в регістрах поточного обліку в системі бухгалтерських рахунків;

- контроль за виконанням плану з обсягу реалізації готової продукції, номенклатури, асортименту і якості, а також визначення результатів від її реалізації;

- фіксація позавиробничих витрат, які пов'язані зі збутом продукції та контроль за їх обсягом і складом.

Основні підходи, які регламентують методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності представлені в П(С)БО 9 “Запаси”, а також в П(С)БО 6 “Витрати”.

Метою курсової роботи є вивчення методичних аспектів обліку і аналізу виробничих запасів.

Предметом дослідження є методика обліку і організація аналізу виробничих запасів підприємства.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є нормативні документи, які регулюють питання обліку виробничих запасів; а також підручники, навчально-методичні посібники, наукові статті.

І. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

До виробничих запасів на виробничих підприємствах надходить сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, покупні напівфабрикати, комплектуючі вироби, тара запасні частини та ін. На підприємствах у процесі виробництва використовується велика кількість різних матеріалів.

У собівартості продукції багатьох галузей питомо вага затрат матеріалів становить 65-90%. Тому з метою скорочення матеріальних затрат у процесі виробництва і втрат у відходах, зниження собівартості, ліквідації невиробничих втрат тощо необхідно внутрішні резерви. При цьому велике значення мають правильна організації бухгалтерського обліку матеріалів, а також основи його побудови.

Для правильної організації обліку матеріалів, на підприємствах потрібні складські приміщення з відповідним обладнанням, пристосуваннями, вимірювальними приладами (міри, ваги). Матеріали в складах мають розміщуватись за секціями, а в середині останніх - за окремими групами і типосорторозмірами (на полицях, у штабелях, стелажах, засіках тощо), аби можна було швидко їх прийняти, видати й перевірити наявність матеріалів.

Облік виробничих запасів здійснюються за такими напрямками: кількісний і вартісний облік; облік заготівлі і придбання матеріалів та розрахунків з постачальниками; наявності і руху матеріалів на складах; використання матеріалів у процесі виробництва; реалізації матеріальних цінностей і розрахунків з покупцями.

У виробничому процесі використовують велику кількість матеріалів. Вихідним моментом побудови їх обліку є класифікація. Розрізняють економічну і технічну класифікацію.

В основну економічної класифікації матеріалів покладено їх значення для процесу виробництва, оскільки використовувані в ньому матеріали відіграють різну роль. Одні формують речовину основу (субстанцію) майбутнього продукту (наприклад, яблука для виготовлення яблучного соку, метали для виготовлення обладнання, тканин для виготовлення одягу тощо), інші беруть участь

у процесі виробництва, або надаючи виробам відповідних властивостей (наприклад, фарби), або сприяючи виробничому процесу (обтиральні, тарні матеріали та ін.). Першу групу називають основними матеріалами, другу - допоміжними. Зі складу основних матеріалів виокремлюють куповані напівфабрикати.

Допоміжні матеріали поділяють на такі групи: допоміжні матеріали, приєднувані до основних матеріалів; використовувані засобами праці (мастило тощо), такі, що забезпечують нормальний хід процесу виробництва (паливо, тара і ін.), господарські матеріали для ремонтів (запчастини), електролампи.

Використання матеріалів у процесі виробництва часто призводить до появи відходів. Частина з них (клітковина, кісточки на плодоконсервних заводах, залізний лист, труби, прокат тощо на машинобудівних заводах) мають певну цінність і використовуються ще раз як повторні матеріали або для виготовлення продукції, або для реалізації іншими підприємствам. Решта матеріалів є безповоротними для підприємства, і їх вважають втратами. Ці відходи оцінці не підлягають.

У першому випадку відходи оцінюють і їх вартість зменшує витрати виробництва. У другому - виробництво втрачає всю вартість невикористаної частини матеріалів. При цьому воно може завдавати шкоди навколишньому середовищу, а штрафні санкції за це є від'ємною вартістю втрат. З огляду на це необхідно впроваджувати безвідходну технологію.

Згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку виробничі запаси класифікуються за такими групами:

- 201 Сировина і матеріали;

- 202 Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби;

- 203 Паливо;

- 204 Тара і тарні матеріали;

- 205 Будівельні матеріали;

- 206 Матеріали передані у переробку;

- 207 Запасні частини;

- 208 Матеріали сільськогосподарського призначення;

- 209 Інші матеріали.

Для правильного планування потреби в матеріалах, раціональної організації їх обліку і контролю за використанням у виробництві крім економічної класифікації використовують класифікацію за технічними ознаками. Залежно від технічних ознак запаси класифікують на групи та підгрупи за найменуваннями, типом, сортом, розміром і ін. Така класифікація запасів відображається у розроблювальних на підприємствах номенклатура систематизованого переліку запасів.

Облік виробничих запасів організовують за назвою (видами) сировини і матеріалів, а в межах кожного виду - за розділами, типами, групами, сортами і окремими найменуваннями, тобто за окремими номенклатурними номерами, одиницями виміру кількості та якості та історичною собівартістю.

Матеріальні, сировині та паливні ресурси є одними з найважливіших на підприємстві, тому й документальне оформлення надходження, наявності і витрачання зазначених ресурсів є досить відповідальним процесом, який повинен забезпечити необхідну інформацію як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом матеріальних цінностей.

Раціональному використанню матеріальних ресурсів на підприємстві сприяє реалізація сучасних концепцій управління виробничими запасами. Великі резерви збільшення ефективності діяльності підприємства закладені саме в раціональному управлінні виробничими запасами.

Економія на закупівлі, зменшення витрат транспортування, забезпечення надійності постачання і виробництва, попередження можливих коливань цін на матеріальні ресурси через систему буферних запасів, урахування сезонних коливань виробничої програми або попиту, виконання графіка виробництва визначають ефективність економіки підприємства.

Кожне підприємство прагне досягнути мінімізації загальної суми запасів, підтримувати достатній рівень сировини й матеріалів для забезпечення виробничого процесу, забезпечити зниження собівартості, та ліквідацію невиробничих втрат.

Найбільш поширені види запасів:

- Сировина та матеріали;

- Незавершене виробництво;

- Готова продукція;

- Запаси товарів для перепродажу тощо.

Запаси поділяють на виробничі та товарні. Виробничі запаси промислового підприємства дещо відрізняються від товарних запасів торговельного підприємства.

Порядок оцінки і обліку товарно-матеріальних цінностей регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

Виробничі запаси - придбані або самостійно виготовлені вироби, що підлягають подальшій переробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються неоднаково. Деякі повністю споживаються у технологічному процесі (сировина), інші змінюють тільки свою форму чи розмір (фарби), інші зовсім не змінюються (запасні частини).

Товарні запаси - придбані підприємством для подальшого перепродажу.

Запаси відображаються у звітності та бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок: первісною або чистою вартістю реалізації.

З метою обліку запаси також класифікують.

Сировина, і матеріали - предмети праці з яких виготовляють продукцію; вони утворюють матеріальну основу продукції, (основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт і послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб);

Готова продукція виготовлена на підприємстві, призначена для продажу. При цьому вона має відповідати технічним та економічним характеристикам, що передбачаються договором чи іншим нормативно-правовим актом;

Товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані та зберігаються на підприємстві з метою подальшої реалізації;

Малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються не більше одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більший одного року;

Молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільського та лісового господарства;

Незавершене виробництво у вигляді незавершеної обробки і складання деталей, вузлів, виробів і незавершених технологічних процесів. На виробничих підприємствах до незавершеного виробництва відносять витрати на виконання робіт, послуг, по яких підприємство ще не визнало дохід.

ІІ. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ НАДХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

Запаси призначені для виробництва підприємства, надання послуг або для перепродажу протягом короткого періоду часу, визначаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість можу бути достовірно визначена.

На підприємстві запаси можуть мати різне призначення залежно від функцій, яку вони виконують у процесі виробництва, а також від особливостей підприємства.

Від правильно організованого документування господарських засобів залежить правильність списання вартості запасів на виробництво, оцінка незавершеного виробництва, відображення у звітності. Існують типові первинні документи з обліку руху запасів. Проте, бухгалтер на свій розсуд повинен визначатися з тим, яку документи доцільно використовувати саме на його підприємстві, враховуючи розміри та специфіку підприємства.

Структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й оперативного управління рухом матеріальних запасів.

Для забезпечення виробничої програми відповідними запасами на великих підприємствах створюються спеціальні склади для зберігання основних і допоміжних матеріалів, палива, запасних частин, МШП та інших запасів. Крім центральних складів, в різних структурних підрозділів підприємства можуть бути комори, які виконують функції проміжних складів. Кожному складу наказом по підприємству присвоюється порядковий номер, який надалі зазначається на всіх документах, що відноситься до операцій даного складу.

На складах запаси розміщують за секціями, а всередині них за групами, типо- та сорторозмірами в штабелях, ящиках, контейнерах, на стелажах, полках, комірках, піддонах, що забезпечує швидке їх приймання, відпуск та контроль за відповідністю фактичної наявності встановлених нормам ліміту.

Складський облік організовується за видами об'єктів, що зберігаються, за місцями зберігання за кількістю запасів. За необхідності складський облік організують за партіями надходження запасів.

Бухгалтерія підприємства у встановлені строки здійснює приймання і обробку первинних документів на сирову, матеріали тощо. Всі документи сортуються і перевіряються. Прибуткові ордери звіряються з рахунками, що до них належать, транспортними документами, приймальними актами тощо. Лімітні картки, що надійшли зі складу, зіставляються з іншими примірниками, отриманими від цехів - споживачів, накладні на переміщення матеріалів, здані складами - відправниками, з примірниками тих же накладних що надійшли зі складів - одержувачів.

Існує декілька варіантів обліку виробничих запасів бухгалтерії підприємства (табл. 2.1.).

Табл. 2.1 Варіанти обліку виробничих запасів

Варіанти	Зміст варіанту
1	2
Сортовий	На підставі первинних документів на кожен вид виробничих запасів відкривається картка аналітичного обліку, де їх обліковують в натуральному і грошовому вираженні. По закінченні звітного періоду складається оборотні відомості аналітичного обліку. Залишки і обороти по них порівнюються з даними карток складського обліку
Партіонний	Первинні документи групуються за номенклатурними номерами і в кінці звітного періоду кінцеві дані по кожному з номерів заносяться до оборотних відомостей. Оборотні відомості складаються в натуральному і грошовому вираженні по кожному складу і для кожного рахунку
Сальдовий (оперативно-бухгалтерський)	Сальдовий метод обліку базується на використанні регістрів аналітичного обліку карток складського обліку. Щоденно (щотижня, раз на 10 днів) працівником бухгалтерії перевіряється правильність записів про надходження і витрачання виробничих запасів на складі і підтверджується залишок по картці складського обліку особистим підписом бухгалтера, а кожного першого числа місяця залишок по кожному номенклатурному номеру переноситься до відомості обліку залишків матеріалів на складі (без оборотів витрат і надходження виробничих запасів). На підставі даних відомості виводяться підсумки по складу

Для полегшення процесу обліку виробничих запасів на складі доцільно використовувати персональні комп'ютери, що спрощує ведення аналітичного обліку (картку складського обліку замінює диск).

Для організації бухгалтерського обліку виробничих запасів необхідно визначити номенклатуру аналітичних рахунків виробничих запасів.

Забезпечення підприємства виробничими запасами шляхом придбання їх у постачальника здійснюється на договірних засадах.

Приймання виробничих запасів у постачальників здійснює експедитор підприємства, якому видається довіреність. У випадку, якщо в процесі надходження запасів бере участь експедитор, порядок організації обліку дещо інший, ніж в попередньому випадку.

Підтвердженнями приймання-передачі документів може бути підпис працівника бухгалтерії в картці складського обліку про перевірку запису по кожній операції.

Запаси відпускають зі складу підприємства на виробничі, господарські потреби, для переробки і в порядку реалізації надлишкових (неліквідних) запасів.

При відпуску запасів зі складу у виробництво МВО (завскладом, комірник) повинен дотримуватись наступних вимог:

1) запаси обліковувати за вагою, обсягом, масою у суворій відповідності до нормативів витрат на визначений обсяг виробництва;

2) відпуск запасів здійснювати в межах попередньо встановлених лімітів;

3) узгоджувати з головним бухгалтером списки осіб, яким надано право вимагати зі складів матеріали, і брати зразки їх підписів.

Основними документами, що відображають відпуск матеріалів зі складу для внутрішньогосподарських потреб, є лімітно-збірні картки (ф. М-8), накладні вимоги.

Ліміт визначається виходячи з виробничої програми цеху та діючих норм витрат матеріалів з урахуванням існуючих в цехах залишків невикористаних матеріалів на початок місяця ліміт може встановлюватись на кожне замовлення окремо.

Відпуск матеріалів здійснюється на підставі договорів, нарядів та інших документів і письмового розпорядження керівника підприємства. Відпуск матеріалів стороннім підприємством оформлюють накладними на відпуск матеріалів на сторону.

Внутрішнє переміщення матеріалів зі складу на склад, як і здачу відходів виробництва на склад і повернення невикористаних у виробництві матеріалів оформлюють також накладною вимогою (ф. М-11).

З метою забезпечення збереження МШП, які знаходяться в експлуатації, на підприємстві повинен бути належним чином організований контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні.

Інші малоцінні та швидкозношувані предмети (канцтовари, господарський інвентар тощо) передаються в експлуатацію безпосередньо зі складу на підставі вимог.

Списання МШП, що прийшли в непридатність, оформлюється Актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. МШ-8).

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства проводять інвентаризацію МШП і виробничих запасів, як на складі, так і ті, за якими організований лише оперативний облік (що передані в експлуатацію).

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Основними типовими документами з оприбуткування та видачі матеріалів є накладні, товарно-транспорті накладні, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів тощо.

У випадках, коли є розбіжності кількості та якості з даними супроводжуючих документів постачальника, а також для матеріалів, що надійшли без платіжних документів, складають „Акт про приймання матеріалів” (форма ММ7).

Акт складається комісією, яка призначається керівником підприємства і до якої входять відповідальні особи. У цій комісії обов'язково є участь представника, а за його відсутності - представника іншої незацікавленої організації. Акт складається у двох примірниках. Цей Акт є підставою для оприбуткування бухгалтерією фактично прийнятих матеріалів. Прибутковий ордер при цьому не заповнюється.

На практиці трапляються випадки, коли виробничі запаси надходять до складу без рахунків-фактур постачальників. Такі поставки називають невідфактурованими.

У разі надходження вантажу на склад без документів відділ постачання виписує Наказ про прийняття вантажів без документів до складу. Завідуючий складом подає накази бухгалтерії разом з прибутковими ордерами.

Таблиця 2.2 Первинні документи з обліку виробничих запасів

Форма документу	Назва документу	Призначення документу
1	2	3
М-1	Журнал облік вантажів, що надійшли	Застосовується для реєстрації транспортних документів пов'язаних з отриманням вантажів та оприбуткуванням їх на склад підприємства
М-2	Довіреність	Призначена для підтвердження права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів
М-2 а	Акт списання бланків довіреностей	Призначені для списання використаних бланків довіреностей
М-3	Журнал реєстрацій довіреностей	Призначений для реєстрації виданих довіреностей та розписки в їх отриманні
М-4	Прибутковий ордер	Використовується на складі, заповнюється в день надходження запасів при відсутності розбіжностей з документами постачання, при оприбуткуванні запасів, отриманих з переробки
М-7	Акт про приймання матеріалів	Застосовується при прийнятті запасів, якщо є розбіжності з документами постач, або коли виробничі запаси надійшли без документів. Використовується для обліку надходження запасів і виправлення листа-претензій постачальнику
М-8,9, 28, 28 а	Лімітно-забірна картка	Використовується для систематичного відпуску у виробництво лімітованих матеріалів, а також для поточного контролю за дотриманнями встановлених лімітів їх відпуску. Зазнач. Місячний ліміт відпуску певному цеху
М-10	Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів	Заповнюється при разовому відпуску запасів для виробничих та господарських потреб
М-11	Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів	Використовують для разового відпуску запасів всередині підприємства
М-12	Картка № складського обліку матеріалів	Використовують для обліку виробничих запасів на складі.
М-14	Відомість обліку залишків матеріалів на складі	Використовується для взаємозв'язку складського та бухгалтерського обліку
М-16	Матеріальний ярлик	Використовується для позначення одиниць запасів
М-18	Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу	Складається завскладом у разі виявлення відхилень фактичного залишку, виробничих запасів від встановлених норм
М-19	Матеріальний звіт	Склад МВО і передається до бухгалтера, відображає рух запасів на складі за певний період
М-26	Довіреність (бланк суворого обліку)	Призначена для підтвердження права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів
63	Рахунок-фактура	Використовується для розрахунків між постач. та покупцями за відвантажені (відпущені) товари
1-ТН	Товарно-транспортна накладна	Призначена для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Використовується для якісного та кількісного приймання запасів
-	Акт закупки ТМЦ	Використовується при закупівлі запасів підзвіти особами у фізичних осіб на ринку та в ін. місцях торгівлі. Форма Акту повинна бути затверджена наказом про облік. політику. При оформленні в ньому обов'язково зазначаються паспортні дані та ідентифікаційний код продавця

ІІІ. Синтетичний та аналітичний облік надходження виробничих запасів

Для організації бухгалтерського обліку запасів необхідно визначити номенклатуру синтетичних та аналітичних рахунків виробництва і об'єктів калькуляції.

Суть аналітичного бухгалтерського обліку запасів полягає в тому, що на кожний вид матеріальних цінностей відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображаються за їх кількістю (за прийнятими одиницями виміру) і сумою вартості (за прийнятою системою оцінки).

Аналітичні рахунки групуються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Відповідно до прийнятих на підприємстві групувань матеріальних цінностей дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях. Використовують аналітичний бухгалтерський облік на рахунках для контролю зберігання і руху матеріальних цінностей, їх оцінки, звірки з даними складського обліку, а також для підбиття підсумків інвентаризації.

Для забезпечення ефективності виробництва відповідними матеріальними ресурсами створюють спеціальні склади для зберігання основних і допоміжних матеріалів, палива, запчастин, тари, та інших запасів.

Складський облік організовують за видами об'єктів, що зберігаються, за місцями зберігання, за кількістю матеріальних цінностей.

Облік матеріалів здійснює завідуючий складом, який є матеріально відповідальною особою. З ним укладається типовий договір у встановленій формі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Бухгалтерія у певні строки здійснює приймання і обробку первинної документації на сировину, матеріали. Всі документи перевіряються (прибуткові ордери звіряються з рахунками. Що до них належать, приймальними актами тощо.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться на складах за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури - цінника. Аналітичні рахунки групуються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях.

Синтетичний облік руху виробничих запасів ведеться на рахунку 20 “Виробничі запаси” за субрахунками:

201 - Сировина й матеріали

202 - купівельні напівфабрикати

203 - паливо

204 - тара і тарні матеріали

205 - будівельні матеріали

206 - матеріали передані в переробку

207 - запасні частини

208 - матеріали сільськогосподарського призначення

209 - інші матеріали.

По дебету 20 рахунка відображають всі надходження запасів та збільшення їх вартості у результаті до оцінки, а по кредиту - витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості внаслідок уцінки.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться на складах за допомогою карток складського обліку, що розміщуються в картотеці за технічними групами виробничих запасів відповідно до номенклатури - цінника. Аналітичні рахунки групують за групами матеріалів, місцями зберігання матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях. Використовують рахунки аналітичного обліку для контролю за зберігання і рухом запасів, їх оцінки, порівняння з даними складського обліку, а також для проведення підсумків інвентаризації.

Виробничі запаси можуть надходити на підприємство різними шляхами.

Придбання запасів за плату

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:

- сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- затрат на заготівлю, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів усіма видами транспорту до місцях їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів, оплату послуг сторонніх підприємств та організацій з навантаження-розвантаження запасів;

- інших витрат, які безпосередньо подані з придбанням запасів і доведення їх до стану, у якому вони придбані для використання у запланованих цілях, як, наприклад, прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

На розмір сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику, і включається до собівартості запасів, впливає знижка за дострокову оплату. Цю знижку підприємство отримує від постачальника за умови, якщо оплатить вартість придбаних товарів протягом зазначеного постачальником періоду.

Для відображення знижок в обліку використовують два методи: метод ціни „брутто” і метод ціни „нетто”.

При використанні методу ціни „нетто” в обліку реєструється „чиста” вартість придбаних запасів відповідно до рахунка-фактури за вирахуванням знижки за дострокову оплату.

Метод ціни „брутто” передбачає відображення вартості придбаних запасів у повному обсязі, без знижки, незалежно від того, використана вона чи ні.

Торговельні знижки, інші знижки та подібні їм статті вираховуються при визначення собівартості придбаних запасів.

Виготовлення запасів власними силами підприємства

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва, яка визначається за Положенням стандартом бухгалтерського обліку 26 „Витрати”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248.

Собівартість виробництва готової продукції включає витрати, що безпосередньо пов'язані з одиницями виробництва, а саме:

- прямі матеріальні витрати (вартість сировини, купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів, інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат);

- прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим на виробництві продукції, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат);

- інші прямі витрати (усі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо);

- загальновиробничі витрати (витрати на управління виробництвом, амортизація основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на обслуговування виробничого процесу тощо), які виникають при переробці матеріалів у готову продукцію і поділяються на:

- постійні накладні витрати (непрямі витрати на виробництво, що залишаються незмінними або майже незмінними при зміні обсягу виробництва);

- змінні накладні витрати (непрямі витрати на виробництво, що змінюються прямо або майже прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності)

Постійні виробничі накладні витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності.

Відповідно до П(С)БО 16 „Витрати” нормальна потужність - це очікуваний середній обсяг діяльності, який може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох, наприклад, 3-5 років або операційних циклів, з урахуванням запланованого обслуговування виробництва.

Розподіл постійних виробничих витрат може призвести до появи нерозподілених постійних загально виробничих витрат. Такі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у період їх виникнення. Але слід враховувати, що загальна сума розподілених і нерозподілених постійних витрат не повинна перевищувати їх фактичну величину.

Змінні загально виробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) виходячи із фактичної потужності звітного періоду.

Находження запасів в результаті обліку

Запаси можуть надходити на підприємство шляхом бартерного обміну на інші матеріальні цінності. Бартерні відносини належать до безготівкових форм рахунків. У стандарті 9 „Запаси” при розгляді первісної вартості запасів, які надійшли на підприємство різними способами, наводиться визначення вартості запасів, які надійшли внаслідок обміну. При цьому, даний стандарт описує формування вартості запасів при двох випадках бартеру запасів - обмін на подібні запаси та обмін на подібні запаси.

Відповідно до П(С)БО 9 „Запаси” первісна вартість запасів, придбаних в обмін на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу, то первісною вартістю отриманих виробничих запасів є їх справедлива вартість, а різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Бартер подібними запасами

Цей вид бартеру відбувається тоді, коли активи, які обмінюються, мають однакове призначення та застосовуються в одній галузі діяльності. Справедлива вартість при обміні подібними запасами має співпадати. Здійснюючи бартерну операцію подібними запасами, підприємства повинні узгодити між собою договірну ціну, яка не може бути нижчою від звичайної. Договірну ціну приймають за справедливу. Від справедливої ціни нараховують податковий кредит і податкове зобов'язання.

Бартер із неподібними запасами

Бартер неподібними запасами досить часто зустрічається при здійсненні розрахунків між вітчизняними підприємствами. Його суть полягає у тому, що підприємство обмінює запаси, якими володіє в надлишку на запаси, щодо яких існує потреба на підприємстві.

Надходження виробничих запасів на підприємстві за плату від постачальників відображається такими записами.

У разі наступної оплати:

1. Оприбутковано запаси

Дт 20 „Виробничі запаси”

Кт 63 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”

Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ у складі вартості оприбуткованих запасів:

Дт 641 „Розрахунки за податками”

Кт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Відображено витрати на транспортування запасів:

Дт 20 „Виробничі запаси”

Кт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ у складі суми передоплати за запаси за наявності податкової накладної:

Дт 641 „Розрахунки за податками”

Кт 631 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Оплачено придбані запаси:

Дт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Кт 31 „Рахунки в банках”

Оплачено транспортні послуги:

Дт 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

Кт 31 „Рахунки в банках”.

Закупівля підзвітною особою

Видано грошові кошти працівнику під звіт із каси підприємства:

Дт 372 „Розрахунки з підзвітними особами”

Кт 30 „Каса”.

Оприбутковано запаси від підзвітної особи:

Дт 20 „Виробничі запаси”

Кт 372 „Розрахунки з підзвітними особами”.

Відображено суму податкового кредиту щодо ПДВ у складі вартості запасів за наявності податкової накладної:

Дт 641 „Розрахунки за податками”

Кт 372 „Розрахунки з підзвітними особами”.

Описано витрати на відрядження витрати палива, пов'язані із закупівлею запасів:

Дт 20 „Виробничі запаси”

Кт 372 „Розрахунки з підзвітними особами”

Кт 203 „Паливо”.

ІV. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ НАДХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

Головною метою функціонування бухгалтерської інформаційної системи на підприємстві є забезпечення керівництва підприємства фінансовою інформацією для прийняття обґрунтованих рішень при виборі альтернативних варіантів використання обмежених ресурсів. В умовах використання комп'ютерних бухгалтерських систем методологія обліку змінилась в різних напрямах, зокрема: змінюється система, бухгалтерська система бухгалтерського обліку, перебудовується методологія обліку, змінюється обліковий процес, підвищується рівень управління, відбувається кількісна і якісна зміна облікового апарату та його функцій.

Комп'ютерні системи на сьогоднішній день дозволяють:

- обробляти і зберігати велику кількість однакових в структурному плані одиниць інформації;

- здійснювати вибірку інформації з великої кількості даних;

- виконувати складні математичні розрахунки;

- одержувати паперову копію будь -якого документу.

Застосування комп'ютерних технологій в бухгалтерському обліку значно підвищує продуктивність праці бухгалтерів і суттєво покращує його організацію на підприємстві, де у веденні бухгалтерського обліку часто панує безлад. Така можливість зумовлена тим, що комп'ютерний спосіб обробки облікової інформації вимагає формального та чіткого опису облікових процедур у вигляді алгоритмів, що впорядковує порядок виконання обов'язків працівниками обліку.

Автоматизоване оброблення даних з обліку виробничих запасів на практиці забезпечується різними способами:

- розробленням спеціальною формою на замовлення управлінської інформаційної системи підприємства (у тому числі й інформаційної системи обліку);

- придбання універсального програмного комплексу (або окремого його модуля) на ринку програмного забезпечення;

- автоматизацією облікового процесу силами фахівців підрозділу з автоматизованого оброблення даних підприємства;

- використанням табличних процесорів обліковими працівниками для забезпечення автоматизованого розв'язання окремих задач конкретної ділянки обліку.

При цьому слід враховувати, що облік виробничих запасів здійснюється на складах та в бухгалтерії підприємства.

Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з обліку виробничих запасів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення, оброблення, збереження й надання потрібної інформації, групування даних на рахунках, із метою контролю за наявністю та витратами матеріальних цінностей зі своєчасним звітності.

Тому для забезпечення обліку виробничих запасів на підприємстві слід створити різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку виробничих запасів. Такий спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації, а єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік та формування звітності.

Спільна інформаційна база дає можливість спільно використовувати таку нормативно-довідкову інформацію, як довідники: зовнішніх організацій; структурних організацій; підрозділів, статей обліку; допустимої кореспонденції рахунків; номенклатури цінників, виробничих запасів; типових господарських операцій тощо.

Для обліку виробничих запасів використовується типові форми первинних документів, що утворюють вхідну інформацію:

- прихідний ордер;

- товарно-транспортна накладна;

- податкова накладна;

- акт приймання матеріалів;

- вимога;

- накладна на відпуск матеріалів на сторону.

Вихідною інформацією складського обліку є:

- оборотна відомість матеріальних цінностей;

- довідкова інформація;

- інформація про переоцінку матеріальних цінностей;

- реєстр первинних документів;

- інвентаризаційна відомість.

Основною регламентованою вихідною інформацією в бухгалтерії з обліку виробничих запасів є:

- інвентаризаційна відомість;

- відомість надходження матеріальних цінностей;

- відомість витрачання матеріальних цінностей;

- оборотна відомість матеріальних цінностей;

- відомість відображення господарських операцій з обліку матеріальних цінностей на рахунках бухгалтерського обліку;

- відомість переоцінювання матеріальних цінностей;

- реєстр первинних документів;

- журнал обліку відпуску матеріальних цінностей.

Але при такому автоматизованому обробленні даних з обліку виробничих запасів виникає багато проблем, яке можна вирішити шляхом придбання універсального програмного продукту - бухгалтерської програми „1С - Бухгалтерія”.

Ця програма дасть можливість більш ефективно налагодити роботу бухгалтерів.

ВИСНОВКИ

На сучасному етапі розвитку економіки України роль виробничо-господарських підприємств підвищилась у зв'язку з необхідністю забезпечення ринку продукцією з високою якістю, конкурентноздатністю та низькою собівартістю.

Враховуючи те, що основою виробництва є запаси сировини, матеріалів, енергії то для забезпечення ефективного виробництва необхідно вживати комплекс заходів щодо виявлення, кількісного вимірювання та реалізації резервів забезпеченості виробничими запасами та ефективного їх використання. А для цього необхідно здійснювати систематичний облік, аудит та аналіз рівня та динаміки забезпеченості, а також ефективності використання виробничих запасів на основі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Саме в цьому полягає актуальність теми проведеного дослідження.

Запаси є однією з найбільших складових собівартості продукції, робіт, послуг. Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих запасів. Цей облік хоч не складний, але дуже трудомісткий. До складу запасів можуть входити сотні видів найменувань. І по кожному такому виду з метою забезпечення кількісної та якісної інформації слід вести аналітичний облік. Для цього потрібно вказувати кількість кожної облікової одиниці в натуральних вимірниках, які повинні бути єдині на підприємстві. У випадку, коли на підприємство від постачальника приходять запаси, що значаться по документах в іншому вимірнику, то необхідно перерахувати у той вимірник, який застосовується на підприємстві. Для бухгалтерського обліку, окрім натуральних вимірників застосовують ще й вартісний вимірник.

Порядок оцінки і обліку товарно-матеріальних цінностей регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”.

В результаті проведеного дослідження можна зробити висновки:

1. Необхідно покращити аналітичний облік запасів, присвоєння номенклатурного номера кожному найменування чи сорту запасів, не є достатнім, необхідно ввести картки складського обліку, в яких після кожної позиції запасів по приходу і розходу виводиться залишок.

2. Необхідно покращити графік документообігу з метою вчасного надходження первинних документів до бухгалтерії та складання звітності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітністі”//Наказ Міністерства фінансів № 83 від 31.03.1999р.

2. Інструкція “Про інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків”, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.1994р. із змінами і доповненнями від 26.06.2000р. № 115.

3. Білуха М.Т.Курс аудиту: підручник, 2-ге вид.перероб. - К.: Вища шк.: Т-во “Знання”. КОО. 1999. - 514с.

4. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” /Ф.Ф.Бутинець, С.В.Івахненков, Т.В.Давидюк, Т.В.Шахрайчук; За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. - 2-те вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута” - 2002. - 544с.

5. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності “Облік і аудит” вищих навчальних закладів /За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. - 6-те вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП “Рута”. - 2005. - 756с.

6. Вовчак О.Д.,Власюк Н.І.,Сорока Р.С.Фінансовий аналіз: Навч.метод. посіб. - Львів: Львів. комерц. акад. - 2002. - 96 с.

7. Должанський М.І., Должанський Н.М. Бухгалтерський облік в Україні з використанням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку: Навчальний посібник.- Львівський банківський інститут НБУ.-2003.- 494с.

8. Коблянська І.О. Фінансовий облік: Навч. посіб. - К.:Знання. - 2004. - 473с.

9. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: КНЕУ, 2001. - 331 с.

10. Лень В.С., Тливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: Основи та практика. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 576с.

11. Пушкар М.С Фінансовий облік . Підручник. - Тернопіль: Карт - бланш, 2002. - 628с.

12. Сопко В.В Бухгалтерський облік . Навч. посібник. - 3-те вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 578с.

13. Терещенко Л.О., Матвієнко-Зебенко І.І. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2004. - 187с.

14. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський і фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студ. екон. спец. вищ. навч. закл - 6-те вид.,- К.: А. С. К., 2005. - 734с.

15. Павлюк І. Проблеми бухгалтерського обліку виробничих запасів, товарів та пропозиції щодо їх вирішення // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. - №6. - с. 40-41.

16. Пантелійчук Л., Жданова Л., Буданова Т., Інвентаризація в запитаннях і відповідях// Бухгалтерський облік і аудит. - 2004. - №11. - с. 14-17.