Бухгалтерський облік

10

ЗМІСТ

1 Облік розрахунків з постачальниками ...................................3

2 Облік запасів на складі......................................................................10

ЛІТЕРАТУРА.......................................................................................................14

1 Облік розрахунків з постачальниками

Таблиця 1.1 - Узгодженість рахунків з обліку розрахунків

На рахунку № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображаються безготівкові розрахунки між підприємствами й організаціями за продукцію, товарно-матеріальні цінності, роботи і послуги.

На дебеті цього рахунка відображаються суми сплачених рахунків, на кредиті обліковується сума акцептованих рахунків на матеріальні цінності, що надійшли, виконані роботи та послуги.

Аналітичний облік ведуть за окремими рахунками постачальників та підрядників, фактами надходження невідфактурованих поставок або оплати матеріальних цінностей, що не надійшли, в розрізі постачальників і підрядників.

На рахунку № 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображають розрахунки за відвантажену продукцію, виконані роботи і послуги лише на тих підприємствах, у яких реалізація продукції планується в міру "її відвантаження, здавання замовникам робіт та надання послуг. Тут обліковують також і заборгованість покупцям за одержану від них часткову оплату продукції, що знаходиться у відвантажених товарах або в платежах, що надійшли в оплату ще не відвантаженої продукції.

Торговельні організації на рахунку № 36 обліковують розрахунки за товари, відвантажені в порядку дрібно-оптового продажу і попередньо оплачувані покупцями, по авансах за харчування, за абонементами та ін.

Рахунок № 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має такі субрахунки:

№ 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями"

№ 362 "Розрахунки з іноземними покупцями".

На дебеті рахунка № 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації; на кредиті - сума платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, та інші види розрахунків. Сальдо рахунка відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).На субрахунку JVs 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, зумовленій договором.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати рахунком.

Розрахунки з іноземними покупцями по експортно-імпортних операціях відображають в аналітичному плані: "Розрахунки з іноземними покупцями в порядку акцептованих рахунків", "Розрахунки з іноземними покупцями по наданому комерційному кредиту"., "Векселі (тратти), одержані в іноземній валюті" Аналітичний облік на цих субрахунках ведуть за країнами, постачальниками або номерами контрактів. Аналітичний рахунок відображає суму розрахунку в іноземній валюті, її національний еквівалент, тобто суму за грошовою одиницею, що діє в Україні, а також суми за строками платежу.

Готова продукція, товари і матеріали, роботи і послуги, відвантажені суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності в порядку бартерного контракту на суму, розраховану шляхом перерахунку вартості бартерного контракту в іноземній валюті у грошову одиницю, що діє на території України, за курсом Національного банку на дату виписки супроводжуючих документів, відображається записом:

Дебет рахунка № 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"

Кредит рахунка № 70 "Доходи від реалізації".

При надходженні матеріальних цінностей на підприємство за бартерним контрактом запис у бухгалтерському обліку такий:

Дебет субрахунка № 201 "Сировина і матеріали"

Дебет субрахунка № 203 "Паливо"

Дебет субрахунка № 207 "Запасні частини"

Дебет рахунка № 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (терміном служби до одного року)

Кредит рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" -- на суму, що дорівнює вартості відвантаж/ної продукції, товарів, матеріалів, відображену у складі виручки від реалізації експорту та за бартером.

Водночас сума заборгованості по експортній частині бартерного контракту відображається записом:

Дебет рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

Кредит рахунка № 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Різницю між вартістю відвантаженої продукції і вартістю одержаних товарів та інших матеріальних цінностей при перерахунку у грошову одиницю, що діє в Україні, відносять на рахунок № 71 "Інший операційний дохід".

Синтетичний облік рахунка № 63 ведеться у журналі-ордері № 6; рахунків № 36 і № 37 - у журналі-ордері № 8; при скороченій формі - всі три рахунки ведуться у журналі-ордері № 3.

Облік розрахунків з різними дебіторами здійснюють на рахунку № 37 "Розрахунки з різними дебіторами". Облік розрахунків ведеться за поточною дебіторською заборгованістю :» різними дебіторами та авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, та позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями.

Рахунок № 37 "Розрахунки з різними дебіторами" має такі субрахунки:

371 "Розрахунки за виданими авансами" (наданими іншими підприємствами)

372 "Розрахунки з підзвітними особами"

373 "Розрахунки за нарахованими доходами" (нарахованими дивідендами, роялті тощо, що підлягають отриманню)

374 "Розрахунки за претензіями" (які пред'явлені постачальникам, транспортним організаціям, а також за пред'явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками)

375 "Розрахунки з відшкодування завданих збитків" (внаслідок нестач і втрат від псування цінностей, нестач від розкрадання грошових коштів, якщо винуватця не виявлено)

376 "Розрахунки за позиками членам кредитних спілок" (облік ведеться у кредитних спілках)

377 "Розрахунки з іншими дебіторами" (зокрема, розрахунки за операціями, пов'язаними із веденням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки).

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Субрахунок № 371 "Розрахунки за виданими авансами" використовують у випадках, коли при надходженні матеріальних цінностей відсутні платіжні документи на оплату. На дебеті цього субрахунка відображаються суми виданих авансів під поставку матеріальних цінностей, виконання робіт.

2 Облік запасів на складі

Облік запасів є однією із трудомістких ділянок облікової роботи на підприємстві.

Складський облік матеріалів - це сортовий, кількісний оперативно-технічний облік. Здійснюється облік матеріалів на складі за допомогою карток за формою № М-12 (табл. 3.10). Картки складського обліку матеріалів відкриваються в бухгалтерії й віддаються під розписку у реєстрі, де вказуються дата видачі, кількість карток, їх реєстраційні номери і підпис одержувача. Записи в картках (у кількісному виразі) ведуть матеріально відповідальні особи (завідуючі складами, комірники) на підставі первинних документів, що підтверджують рух матеріалів і складаються у день здійснення операцій.

Сортовий облік матеріалів на складах ("лісоматеріали", "фарба" тощо) можна вести також і в книгах.

Складський облік матеріалів є важливим фактором контролю за зберіганням матеріальних цінностей підприємства. Організують складський облік за видами об'єктів, що зберігаються, за місцями зберігання, за кількістю матеріальних цінностей. За необхідності складський облік організують за партіями надходження матеріальних цінностей. Кожному виду матеріальних цінностей присвоюється номенклатурний номер, що дублюється у всіх первинних документах. Перші три цифри номенклатурного номера означають номер рахунка і субрахунка, наступні дві -- номер групи, а інші -- порядковий номер матеріальних цінностей у групі. За цими номерами організують і бухгалтерський облік матеріальних цінностей, що дає змогу провадити кількісну звірку даних оперативного складського й аналітичного бухгалтерського обліку.

Завідуючий складом (комірник) щоденно записує до складської картотеки (чи книги) всі операції надходження і витрат матеріалів, нумеруючи свої записи по порядку з початку року чи кварталу.

Після кожного запису визначається залишок матеріалів даного номенклатурного номера.

Записи в регістрах сортового обліку з лімітних карт потрібно робити після кожної операції, занесеної в картку. Якщо кількість лімітних карт невелика, то можна записувати у сортових картках загальні підсумки за тиждень, декаду або місяць. При цьому самі картки слід зберігати разом з відповідними картками складського обліку. Підрахований залишок після кожної реєстрації первинного документа зіставляється з нормою запасу. Це дає можливість одержати важливу інформацію про стан виробничих запасів та замовляти необхідні матеріальні ресурси. Завідуючий складом має сигналізувати відділові постачання про випадки порушення норм запасів, а також про наявність матеріалів, що тривалий час лежать без руху.

Якщо складський облік ведуть на електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), то машина сама зіставляє одержаний залишок (після кожної реєстрації даних того чи іншого первинного документа) з нормою запасу і може готувати документацію для наступного замовлення матеріальних ресурсів.

Суть аналітичного бухгалтерського обліку виробничих запасів полягає в тому, що на кожний вид матеріальних цінностей (за номенклатурними номерами) відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображаються за їх кількістю (за прийнятими одиницями виміру) і сумою вартості (за прийнятою системою оцінки).

Аналітичні рахунки групуються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунку-ми. Відповідно до прийнятих на підприємстві групувань матеріальних цінностей дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях. Використовують аналітичний бухгалтерський облік на рахунку для контролю зберігання і руху матеріальних цінностей, їх оцінки, звірки з даними складського обліку, а також для підбиття підсумків інвентаризації.

У разі організації на підприємстві номенклатурно-кількісного оперативно-складського й аналітичного бухгалтерського обліків вони (в номенклатурно-кількісному відношенні) дублюватимуть один одного, але за умов використання ЕОМ такого дублювання можна уникнути, якщо організувати оцінку матеріальних цінностей, враховану в оперативному складському обліку. При ручній реєстрації даних у складському обліку, використовуючи тверді облікові ціни, можна уникнути паралельного ведення бухгалтерського обліку. За твердими обліковими цінами ведуть вартісний аналітичний облік руху матеріальних цінностей за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, рахунками і субрахунками.

Для звірки даних складського й аналітичного обліків потрібно здійснювати періодичну оцінку за обліковими цінами кількісних залишків за даними складського обліку на визначену дату і зіставляти одержані загальні суми з сумою залишку за обліковими цінами вартісного аналітичного обліку. Такий метод організації обліку називається сальдовим або оперативно-бухгалтерським.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України К., 2002

2. Грабова Бухгалтерский учет в производстве торгового предприятия К., 2003

3.Бутинец Фінансовий облік К., 2002