Інформаційна система 1С: Підприємство 7.7

10

Варіант №8

1. Характеристика локальних та загальнодержавних класифікаторів в КСБО

Класифікація - це поділ множини об'єктів на підмножини за їх схожістю або згідно з певними методами. Сукупність методів і правил класифікації та її результат становлять систему класифікації.

У процесі кодування об'єктам класифікації та їх групам присвоюють цифрові, буквені або цифрово-буквені позначення так звані коди. Отже, код - це знак або сукупність знаків, застосовуваних для позначення об'єктів класифікації та їх класифікаційній угруповань. Сукупність методів і правил кодування класифікаційних угруповань і об'єктів класифікації даної множини становить систему кодування.

Класифікатор це документ, що являє собою зібрання кодів і найменувань класифікаційних об'єктів та їх угруповань. Позиція класифікатора містить, як правило, найменування об'єкта і його код.

Щодо кожного класифікатора важливо визначити його призначення та сфери дії.

За сферою дії розрізняють класифікатори:

а) особисті особистого користування;

б) локальні використовувані під час розв'язування задачі чи комплексу задач у системі;

в) галузеві застосовувані в установах та на підприємствах однієї галузі;

г) загальнодержавні обов'язкові для використання в усіх установах та на підприємствах держави.

Щодо кожного класифікатора важливо визначити його призначення та сфери дії. Класифікатор може бути призначений:

а) для первинного кодування об'єктів, процесів і т. п. під час підготовки даних для машинної обробки. У такому разі він використовується як довідник, а отже, упорядковується здебільшого за найменуванням об'єктів;

б) для автоматизованої обробки даних. Тобто йдеться про застосування класифікатора під час внутрішньомашинної обробки даних, їх видачі користувачеві і т. п. Упорядковані такі класифікатори найчастіше за кодами об'єктів;

в) для передавання інформації по каналах зв'язку.

На рівні держави існує єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації (ЄСКК ТЕІ). Вона містить у собі комплекс загальнодержавних класифікаторів техніко-економічної інформації (КТЕІ), автоматизовану систему (АС) їх ведення та нормативні документи з їх розробки та ведення (НД). Отже, умовно можна записати:

ЄСКК ТЕЇ = КТЕІ + АС + НД.

Уся множина класифікаторів ЄСКК ТЕІ поділяється на 4 групи:

1) класифікатори ресурсів;

2) класифікатори предметів праці і діяльності;

3) класифікатори структури народного господарства та адміністративно-господарського управління.

4) Класифікатори управляючої інформації, одиниць вимірювання. документів і т. п.

ЄСКК ТЕІ передбачає використання і ведення:

* загальнодержавних класифікаторів техніко-економічних показників (ЗКТЕП);

* системи позначення органів державного управління (СПОДУ);

* класифікаторів промислової та сільськогосподарської продукції (ЗКП);

* системи визначення об'єктів адміністративного поділу (СГІАТО);

* класифікаторів галузей народного господарства (ЗКГНГ);

* класифікатор підприємств та організацій (ЗКПО);

* системи позначення одиниць вимірювання тощо.

ЄСКК забезпечує:

* обмін даними між різними рівнями управління народним господарством;

* узгодження техніко-економічних показників;

* можливість агрегування даних на різних рівнях управління;

* максимальну автоматизацію всіх технологічних операцій обробки інформації.

Кожний код класифікатору характеризується алфавітом, основою і структурою. Алфавіт коду -- це сукупність знаків, використовуваних для його створення. Основа коду -- це число знаків у цьому алфавіті. Структура коду визначає його склад і послідовність розміщення знаків у ньому. Код характеризується довжиною, тобто кількістю використаних розрядів, структурою, яка відображає зміст окремих розрядів або груп розрядів коду. Довжина коду - кількість знаків у коді без урахування пропусків (прогалин).

Існують чотири системи кодування економічної інформації.

І. Порядкова, або реєстраційна, система створення коду з чисел натурального ряду. Алфавіт цього коду становлять числа 0,1,...9 основа коду а дорівнює 10. Місткість коду Е, коли задано його довжину l, можна визначити за формулою E = al

2. Серійно-порядкова система створення коду з чисел натурального ряду та закріплення серій (діапазонів) кодів за об'єктами з однаковими ознаками.

3. Послідовний метод побудови коду з використанням кодів послідовно розміщених класифікаційних угруповань, здобутих у результаті застосування ієрархічної системи класифікації.

4. Паралельний метод утворення коду з кодів незалежних угрупувань, здобутих у разі застосування фасетної класифікації.

2. Підготовка системи „1С:Підприємство 7.7” до роботи

Перед початком роботи з програмою її необхідно встановити на комп'ютер. Цей процес складається з 2-х основних частин:

1) встановлення програмних файлів;

2) створення інформаційної бази для бухгалтерії конкретного підприємства.

Встановлення програмних файлів на комп'ютер виконується один раз, а створення інформаційної бази - стільки разів, скільки бухгалтерій різних підприємств ведеться на комп'ютері. Нижче наведений алгоритм встановлення програми “1С:Бухгалтерия 7.7”.

Крок 1. Запустити файл Setup.exe, який знаходиться на першій інсталяційній дискеті або в папці DISK1 твердого диску. Виконуючи вказівки програми інсталяції, встановити програмні файли.

Інсталяційні файли програми “1С:Бухгалтерия 7.7” можуть знаходитися на дискетах (6 штук) або на твердому диску комп'ютера

Крок 2. На вимогу програми ввести папку, куди буде встановлена програма, ім'я користувача і назву підприємства.

Крок 3. Створити папку для інформаційної бази конкретного підприємства.

Крок 4. На першій дискеті зі стандартною конфігурацією запустити файл Setup.exe. Створити інформаційну базу для конкретного підприємства в окремій папці на твердому диску комп'ютера.

Програма “1С:Бухгалтерия 7.7” працює в операційних системах Windows 95/98, NT. Найпростіше запустити програму в цих системах за допомогою кнопки Пуск. При встановленні програми “1С:Бухгалтерия 7.7” на комп'ютер в меню Пуск у групі Программы автоматично створюється нове підменю (група) 1С:Предприятие. В цю групу входить програма запуску компонент системи, що також має назву 1С:Предприятие. Процес запуску програми “1С:Бухгалтерия 7.7” в операційних системах Windows95/98, NT наведений на рис. 2.1. Він передбачає виконання такої послідовності дій:

1) курсором миші натиснути екранну кнопку Пуск;

2) у меню, що відкрилось, вибрати пункт Программы;

3) у відповідному підменю вибрати пункт 1С:Предприятие;

4) у переліку режимів запуску вибрати модуль запуску системи: 1С:Предприятие або 1С:Предприятие Монопольно (рис.2.1).

Рис.2.1. Запуск програми “1С:Бухгалтерия 7.7” за допомогою кнопки Пуск в операційній системі Windows 98

Взагалі 1С:Предприятие - це режим для ведення бухгалтерського обліку (в мережевій версії програми використовується при роботі кількох користувачів з однією базою даних);

1С:Предприятие Монопольно (використовується тільки в мережевій версії) - режим, призначений для запуску програми в монопольному (однокористувацькому) режимі. Використовується головним бухгалтером для розрахунків підсумків або для зміни робочого періоду [1, с.5].

Налагодження програми “1С:Бухгалтерия” складається з двох частин: налагодження облікових параметрів та налагодження інтерфейсу.

До облікових параметрів належать:

структура Плану рахунків (кількість планів рахунків, довжина та вид представлення кодів рахунків, розміри полів для введення назв рахунків, рівні аналітичного обліку);

структура довідників аналітичних об'єктів (їх кількість, реквізити, порядок кодування);

перелік валют, їх курси;

структура та порядок заповнення журналів програми: загальних журналів операцій і проводок та журналів з різних ділянок обліку;

настройки документів, що потім будуть використовуватись для автоматизації облікових процедур;

опис необхідних констант та їх властивостей (кількість констант, ідентифікатор, тип значення).

Налагодження інтерфейсу полягає в налагодженні зовнішнього вигляду програми та встановленні параметрів, що забезпечують зручну роботу користувача з програмою, а саме:

панелі інструментів;

меню програми;

представлення чисел, колір шрифтів тощо.

Більшість параметрів можна змінювати при безпосередній роботі користувача в режимі 1С:Предприятие. Для цього необхідно виконати дії:

Cервис - Параметры (Панели инструментов)

Решта параметрів визначаються в режимі запуску програми Конфигуратор [1, с.7].

Наступний етап запуску системи “1С:Предприятие” - вибір інформаційної бази в діалоговому вікні Запуск 1С:Предприятия (рис. 2.2) і, якщо це необхідно, режиму запуску.

Рис.2.2. Діалогове вікно Запуск 1С:Предприятия

Крок 1. Для того, щоб змінити (у випадку необхідності) режим запуску програми “1С:Бухгалтерия 7.7”, треба встановити курсор на полі В режиме і натиснути ліву кнопку миші. В списку, що з'явився, вибрати необхідний режим (1С:Предприятие, Конфигуратор, Отладчик).

Для запуску програми в монопольному режимі необхідно активізувати опцію Монопольно.

Крок 2. Вибрати інформаційну базу. Поле Информационные Базы містить перелік інформаційних баз. Кожний рядок списку пов'язаний з певною папкою, в якій знаходяться файли конкретної бази даних програми “1С:Бухгалтерия 7.7”.

З цього переліку слід обрати потрібну базу (за замовчуванням вона має назву Бухгалтерский учет) і натиснути екранну кнопку Изменить. В формі Регистрация Информационной Базы, виконати наступні дії:

1) в рядку Название ввести українською мовою назву підприємства (наприклад, ТзОВ “Колос”);

2) в рядку Путь (якщо необхідно) зазначити шлях до інформаційної бази підприємства. Екранна кнопка, на якій зображено три крапки, і яка знаходиться праворуч від рядка Путь, допоможе правильно вказати шлях до потрібної бази. Натиск на цю кнопку призведе до появи вікна діалогу Выбор каталога. Послідовно вказуючи потрібну папку, в полі Выбранный каталог цього діалогу відображається шлях до інформаційної бази, який повинен закінчуватись папкою 1SBDB. Наприклад: C:\Kolos\1SBDB. Для підтвердження обраного шляху натисніть кнопку Выбрать та ОК.

Після того, як встановлені всі необхідні параметри запуску програми “1С:Бухгалтерия 7.7”, необхідно натиснути кнопку ОК для продовження процесу запуску.

Якщо всі попередні дії виконані правильно, то на екрані з'явиться повідомлення Ошибка загрузки метаданных. Щоб виправити цю помилку, необхідно запустити програму в режимі Конфигуратор, адже налагодження програми “1С:Бухгалтерия 7.7” виконується саме в цьому режимі.

Крок 3. Виконати запуск програми в режимі Конфигуратор. Для запуску програми в цьому режимі необхідно виконати наступну послідовність дій:

Пуск - Программы - 1С:Предприятие - Конфигуратор

На екрані з'явиться повідомлення Запуск 1С:Предприятие в режиме конфигуратора.

В режимі Конфигуратор необхідно виконати первинне створення структури даних: Операции - Конфигурация… Після чого необхідно зберегти дану конфігурацію, виконавши наступні дії: Файл - Сохранить. Програма декілька разів запитає, чи згодні Ви зберегти наслідки виконаних дій. Тепер можна закрити режим Конфигуратор.

Крок 4. Здійснити запуск програми в режимі 1С:Предприятие, використовуючи щойно створену базу даних.

Після запуску програми на екрані з'явиться робоче вікно, верхній рядок якого відведений під заголовок програми з зазначенням режиму запуску.

Головне меню програми (другий рядок екрану) містить перелік пунктів меню. Кожний пункт головного меню є назвою групи режимів або функцій програми. У головне меню можна перейти за допомогою клавіатури (клавіші Alt або F10) або миші.

Програма має багаторівневе меню, пункти в якому об'єднані в групи та підгрупи з двома, трьома і більше рівнями вкладеності. Маніпулювання клавішами зі стрілками ? і ? призведе до переміщення курсору від одного пункту меню до іншого. Вибір необхідного пункту здійснюється натисканням клавіші Enter або подвійним натиском лівої клавіші миші.

В деяких випадках частина пунктів меню може бути недоступною користувачеві. Причиною цього може бути або недоцільність функції в цей момент роботи, або заборона пункту меню для конкретного користувача адміністратором програми.

Третій рядок вікна програми містить інструментальну панель, де містяться екранні піктограми, кожна з яких виконує відповідну, пов'язану з нею функцію.

В нижній частині вікна розташований рядок, що містить два поля. У його лівій частині знаходиться ситуативна підказка, що коротко пояснює, які дії можуть або повинні бути виконані в даній ситуації. У правій частині вказується встановлений обліковий період, в якому ведеться робота і за який розраховуються підсумки.

Інформацію про власне підприємство можна ввести в довіднику Фирма. Для виклику цього довідника необхідно запустити програму в режимі 1С:Предприятие або 1С:Предприятие Монопольно і виконати дії: Справочники - Фирма.

У вікні Сведения о Фирме ввести відомості про власне підприємство.

Після цього слід ввести перелік констант. Константами можуть бути назви організацій, юридичні адреси, прізвища директора та головного бухгалтера, номер поточного рахунку, назви та адреси банків, ставки податків тощо. Ці дані вважаються умовно постійними, тобто такими, що не змінюються кожного дня, а зберігаються в програмі протягом тривалого часу. Введені на початку роботи, вони використовуються для різних розрахунків, а також підставляються як постійні реквізити при друку документів.

Список використаної літератури

1. 1С:Предприятие. Версия 7.7. Руководство пользователя. Фирма "1С". Москва. 1999.

2. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту -- К.: А. С. К., 1998. -- 768 с.

3. Автоматизированные информационные технологии в экономике. -- М.: Компьютер; ЮНИТИ.

4. Білуха М. Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. -- К., 2000. -- 692 с.

5. 1С:Предприятие. Версия 7.7. Руководство пользователя. Фирма "1С". Москва. 1999.

6. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. Практикум за програмою „1С:Бухгалтерия 7.7”. Київ 2000.

7. 1С:Предприятие. Версия 7.7. Конфигурирование и администрирование (В 2 частях). Фирма "1С". Москва. 1999.

8. 1С: Предприятие 7.7: Конфигурация. Бухгалтерский учет для Украины: Руководство по ведению учета (описание конфигурации). -- Фирма 1С. -- М., 2000.