Зміст

Вступ

1. Теоретична частина

1.1. Економічна характеристика підприємства

1.2. Загальна характеристика мережі

1.3. Характеристика окремих вузлів ПК

2. Розрахункова частина

2.1. Розрахунок кількості обладнання

2.2. Розрахунок вартості обладнання і амортизаційних відрахувань

2.3. Розрахунок вартості матеріалів і комплектуючих виробів

2.4. Розрахунок балансу робочого часу

2.5. Розрахунок чисельності персоналу

2.6. Розрахунок річного фонду заробітної плати основного виробничого персоналу

2.7. Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання

2.8. Поточні витрати на обслуговування мережі

2.9. Розрахунок адміністративних витрат

2.10. Визначення технічної собівартості

2.11. Розрахунок поза виробничих витрат

2.12. Визначення повної технічної собівартості

3. Техніко-економічні показники

4. Розрахунок капітальних затрат за варіантом

4.1. Капітальні затрати на мережу

4.2. Капітальні затрати на будівлі

5. Порівняння економічних показників і обґрунтування варіанту раціонального вибору комп'ютерної мережі35

Висновок

Список використаної літератури

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Вступ

Наслідком бурхливого розвитку технології мікропроцесорів (МП), великих і надвеликих інтегральних схем, а також інтенсивного прогресу програмного забезпечення комп'ютерів. Розвивалися ці процеси паралельно. Нові технічні можливості, що постали зі створенням нових елементів і пристроїв, дали змогу розробити досконаліші (функціонально і за продуктивністю) програми, що спричинило потребу в більш досконалих компонентах і т.д.

Однак і цього виявилося недостатньо: за швидкодією центральний процесор (ЦП) набагато випереджав зовнішні пристрої (зчитувачі перфокарт та перфострічок, алфавітно-цифрові друкувальні пристрої), і тому його потужність використовувалася не повністю. Виникла ідея організації багатозадачного процесора, який немовби одночасно виконував кілька програм. Насправді ЦП, як і раніше, працював послідовно. Проте, коли в межах якоїсь програми черга доходила до обміну із зовнішнім пристроєм, ця операція передоручалася недорогому спеціалізованому пристрою, а ЦП перемикався на продовження іншої програми.

У 1971 р. був створений перший МП, тобто функціонально закінчений пристрій, здатний виконувати функції ЦП. Незважаючи на малу потужність першого МП, ця подія стала поворотним моментом в історії ОТ і не тільки. Надалі прогрес мікроелектроніки зумовив істотні зміни у перстато- й автомобілебудуванні, техніці зв'язку та ін. Вдосконалення технології, що спиралося на досягнення фундаментальних наук, успіхи оптики, точного машинобудування, металургії та інших галузей, дали змогу створювати МП з усе більшою кількістю елементів, розміщених на поверхні напівпровідникового кристала з усе більшою щільністю, а значить ще потужніші. Одночасно помітно зменшувалася собівартість МП.

У 1979 р. корпорація IBM відреагувала на появу ПК з деяким запізненням, але в 1980 р. виступила на ринку зі своїм IBM PC (Personal Computer). Найважливішою особистістю цього комп'ютера була відкрита архітектура. Це означало, по-перше, можливість реалізації принципу взаємозамінності, тобто використання для складання ПК з вузлів від різних виробників, але таких, що відповідали певним стандартам, і по-друге, можливість доукомплектування ПК, нарощування його потужності під час експлуатації. Це технічне рішення дало потужний поштовх індустрії ОТ. Подальші роки характеризуються швидким удосконаленням МП (що п'ять років щільність розміщення елементів на напівпровідниковому кристалі зростала в 10 разів), запам'ятовуючих пристроїв (оперативних та накопичувальних), засобів відображення і фіксації даних при одночасному зниженні собівартості та цін.

Велика кількість ПК в офісах та на підприємствах часом створює враження про витіснення великих і середніх машин зі сфери управління, з систем оброблення ділової інформації. Проте це не так. Наприклад, у банках ПК використовують в основному як пристрої для первинних операцій та як засоби спілкування з клієнтами, тобто як термінали, а решту операцій виконують на ЕОМ вищого класу.

1. Теоретична частина

1.1 Коротка характеристика підприємства (фірми)

Призначення підприємства

Товариство „Ромнигазбуд” засновано в 1991 році.

Підприємство виконує роботи по будівництву газових мереж високого, середнього та низького тиску. А також займається будівництвом каналів водопостачання. Дане товариство виконує супутні роботи по будівництву шкафних та топкових установок для опалення дитсадків, шкіл та виробничих приміщень.

Облік проведених робіт виконується на ПЕОМ за допомогою програми АВК - 3 згідно ДБН (Державних будівельних норм) та інших державних актів по визначенню вартості виконаних робіт в будівництві мереж газопостачання та водопостачання.

Звіти, бухгалтерський облік та облік заробітної плати також проводиться на ПЕОМ за допомогою програми С-1 Бухгалтерія у відповідності з правилами, які діють на території України.

Всього на підприємстві функціонує три ПЕОМ. Один в економічному відділі та два в бухгалтерії.

1.2 Загальна характеристика мережі

Стандарт 10Base-2 використовує як передаюче середовище коаксіальний кабель з діаметром центрального мідного дроту 0,89 мм і зовнішнім діаметром близько 5 мм («тонкий» Ethernet). Кабель має хвильовий опір 50 Ом. Такими характеристиками володіють кабелі марок RG-58 /U, RG-58 A/U, RG-58 C/U.

Максимальна довжина сегменту без повторювачів складає 185 м, сегмент повинен мати на кінцях ті, що погоджують терминаторы 50 Ом. Тонкий коаксіальний кабель дешевше товстого, тому мережі 10Base-2 іноді називають мережами Cheaper net (від cheaper -- більш дешевий). Але за дешевизну кабелю доводиться розплачуватися якістю -- «тонкий» коаксиал володіє гіршою перешкодозахисною, гіршою механічною міцністю і більш вузькою смугою пропускання.

Станції підключаються до кабелю за допомогою високочастотного (BNC) Т-коннектора, який є трійником, одне відведення якого з'єднується з мережним адаптером, а два інших -- з двома кінцями розриву кабелю, Максимальна кількість станцій, що підключаються до одного сегменту, -- 30. Мінімальна відстань між станціями --1м. Кабель «тонкого» коаксиала має розмітку для підключення вузлів з кроком в 1 м.

Стандарт 10Base-2 також передбачає використовування повторювачів за «правилом 5-4-3». В цьому випадку мережа матиме максимальну довжину в 5х185 - 925 м. Очевидно, що це обмеження є більш сильним, ніж загальне обмеження в 2500 м.

УВАГА

Для побудови коректної мережі Ethernet потрібно дотримати багато обмежень, причому деякі з них відносяться до одних і тих же параметрів мережі -- наприклад, максимальна довжина або максимальна кількість комп'ютерів в мережі повинні задовольняти одночасно декільком різним умовам. Коректна мережа Ethernet повинна відповідати всім вимогам, але на практиці достатньо дотримати тільки найжорсткіші. Так, якщо в мережі Ethernet не повинне бути більше 1024 вузлів, а стандарт 10Base-2 обмежує число навантажених сегментів трьома, то загальна кількість вузлів в мережі 10Base-2 не повинна перевищувати 29х3 =87. Менш жорстке обмеження в 1024 кінцеві вузли в мережі ніколи не досягається.

Стандарт 10Base-2 дуже близький до стандарту 10Base-5, Але трансивери в ньому з'єднані з мережними адаптерами за рахунок того, що більш гнучкий тонкий коаксіальний кабель може бути підведений безпосередньо до вихідного роз'ємну платні мережного адаптера, встановленої в шасі комп'ютера. Кабель в даному випадку «висить» на мережному адаптері, що утрудняє фізичне переміщення комп'ютерів.

Типовий склад мережі стандарту 10Base-2, що складається з одного сегменту кабелю.

Реалізація цього стандарту на практиці приводить до найпростішого рішення для кабельної мережі, оскільки для з'єднання комп'ютерів потрібні тільки мережні адаптери, Т-коннектори і терминатори 50 Ом. Проте цей вид кабельних з'єднань найбільш сильно схильний аваріям і збоям: кабель більш сприйнятливий до перешкод, ніж «толстый»- коакснал, в моноканалі є велика кількість механічних з'єднань (кожний Т-коннектор дає три механічні з'єднання, два з яких мають життєво важливе значення для всієї мережі)» користувачі мають доступ до роз'ємів і можуть порушити цілісність моноканалу. Крім того, естетика і эргономічність цього рішення залишають бажати кращого, оскільки від кожної станції через Т-коннектор відходжують два досить помітних дроти, які під столом часто утворюють моток кабелю -- запас необхідний на випадок навіть невеликого переміщення робочого місця.

Загальним недоліком стандарту 10Base-5 і 10Base-2 є відсутність оперативної інформації про стан моноканалу. Пошкодження кабелю виявляється зразу ж(мережа перестає працювати), але для пошуку відрізка кабелю, що відмовив, необхідний спеціальний прилад - кабельної тестер.

Тонкий Ethernet -- це кабель, який повинен був розв'язати проблеми, зв'язані із застосуванням товстого Ethernet. До появи стандарту 10Base-T тонкий Ethernet був основним кабелем для горизонтальних підсистем. Тонкий Ethernet простіше вмонтовувати, ніж товстий. Мережі на тонкому Ethernet можна швидко зібрати, оскільки комп'ютери з'єднуються один з одним безпосередньо.

Головний недолік тонкого Ethernet -- складність обслуговування. Кожний кінець кабелю повинен завершуватися терминатором 50 Ом. За відсутності терминатора або втраті ним своїх робочих властивостей (наприклад, через відсутність контакту) перестає працювати весь сегмент мережі підключений до кабелю. Аналогічні наслідки має погане з'єднання будь-якої робочої станції (здійснюване через Т-коннектор), несправності в мережах на тонкому Ethernet складно локалізувати. Часто доводиться від'єднувати Т-коннектор від мережного адаптера тестувати кабельний сегмент і потім послідовно повторювати цю процедуру для всіх приєднаних вузлів. Поєтому вартість експлуатації мережі на тонкому Ethernet звичайно значно перевершує вартість експлуатації аналогічної мережі на витій парі, хоча капітальні витрати на кабельну систему для тонкого Ethernet звичайно нижче

.

1.3 Характеристика окремих складових ПК

Тип ЦП..........................…..........Intel Pentium, 3.0 MHz

Системна плата..........................EPoX 865HE

Чипсет системної плати............i865HE

Системна пам'ять .....................512 Мб (PC 3200 DDR266)

Тип BIOSy.................................AMI BIOS

Комунікаційний порт ..............Послідовний порт (COM1)

Комунікаційний порт.....…......Послідовний порт (COM1)

Комунікаційний порт...............Порт принтера (LPT1)

Відеоадаптер.............................RADEON 9600 XP . 128

Монітор...................…...............FLATRONez T710PH

Звуковий адаптер......................Avance AC'97 Audio

Флоппі-накопичувач................Дисковод гнучких дисків

Дисковий накопичувач............Samsung SV4002H(120 Гб 7200 RPM)

Оптичний дисковод...…...........LG CD-RW GCE-8520B (52x32x52)

Клавіатура ................................Стандартна 101/102 клавішна

Мишка.......................................Logitech

Принтер.....................................Canon Laser Jet 1120

Процесор

Продуктивність ЦП - характеризується :

ступінь інтеграції;

внутрішня та зовнішня розрядність обробляємих даних;

тактова частота;

пам'ять до якої може адресувати ЦП;

об'єм КЕШ.

Даний комп'ютер має такі параметри:

тактова частота - 3000 Ггц;

КЕШ - 8/8 Кбайт (даних/команд), 512 Кбайт 2-й рівень;

напруга живлення - 1,6 В;

технологія виготовлення - 0,12мкн;

кількість транзисторів - 56 млн.

Материнська плата

Материнська плата (EPoX 865HE) є основним компонентом кожного PC. Її також називають головною (EPoX 865HE ) чи системною платою. Це не тільки "серце комп'ютера", але і самостійний елемент, що керує внутрішніми зв'язками і за допомогою системи переривань взаємодіє із зовнішніми пристроями. У цьому відношенні материнська плата є елементом всередині PC, що впливає на продуктивність комп'ютера в цілому. Супер швидкий вінчестер чи високопродуктивна графічна карта анітрошки не зможуть підвищити його продуктивність, якщо гальмується потік даних до материнської плати і від неї.

Материнська плата є головною платою PC, на якій розміщаються всі його основні елементи, лінії з'єднання і роз'єми для підключення зовнішніх пристроїв.

Тип установленої материнської плати визначає загальну продуктивність системи, а також можливості по модернізації PC і підключенню додаткових пристроїв.

Існує величезна кількість фірм - виробників материнських плат. Найбільш відомими в даний час є Intel, FICO, LackyStar, ASUStec.

На материнській платі розміщуються такі основні компоненти:

- чіпсет (і865PЕ);

- процесор (Pentium 3.0);

- ОЗП (512 Мб PC 3200 DDR266);

- роз'єм AGP (1066 мб/сек);

- Audio карта (інтегрована);

- IrDA Interface (інфрачервоний порт);

- USB порт;

- BIOS (AMI);

- PCI.

Відеоадаптер

Другим після монітора основним компонентом відеосистеми PC є відеоадаптер. Іноді його називають відеокартою, але ми будемо вживати перший, більш кращий, на нашу думку, термін. Основна функція відеоадаптера - перетворення цифрового сигналу, що циркулює усередині PC, в аналогові електричні сигнали, подавані на монітор. Іншими словами, відеоадаптер виконує роль інтерфейсу між комп'ютером і пристроєм відображення інформації (монітором).

Інтерфейс між комп'ютером і пристроєм відображення - було єдиним призначенням перших відеоадаптерів (MDA, CGA, HGC, EGA, VGA). Однак у міру розвитку PC на відеоадаптер стали покладатися додаткові обов'язки: апаратне прискорення 2D - і 3D -графіки, обробка відеосигналів, прийом телевізійних сигналів і багато чого іншого. Для рішення цих задач до складу відеоадаптера почали включати додаткові елементи, у результаті чого сучасний відеоадаптер, часто іменований Super VGA чи SVGA, перетворився в могутній універсальний графічний пристрій. Однак за сформованою традицією такі інтегровані вироби як і раніше називаються відеоадаптерами.

Відеоадаптер є винятково важливим елементом відеосистеми, оскільки визначає наступні її характеристики:

- максимальний дозвіл і частоти розгорнень (разом з монітором); максимальну кількість відображуваних відтінків, кольорів ;

- швидкість обробки і передачі відеоінформації, що визначає продуктивність відеосистеми і PC у цілому.

У самому загальному випадку відеоадаптер містить у собі наступні основні елементи:

- відеопам'ять, призначену для збереження цифрового зображення;

- набір мікросхем (Chipset), що реалізує всі необхідні функції обробки цифрового зображення і перетворення його у відеосигнал, подаваний на монітор;

- схеми інтерфейсу із шиною введення/виведення PC;

- ROM Video BIOS, у якому зберігається розширення BIOS, призначене для керування відеосистемою PC (для відеоадаптерів EGA, VGA, SVGA);

- цифро - аналоговий перетворювач, що виконує перетворення цифрових даних, що зберігаються у відеопам'яті, в аналоговий відеосигнал (для відеоадаптерів VGA і SVGA);

- тактові генератори.

Вінчестер

Характеризується такими параметрами:

- швидкість запису інформації;

- швидкість зчитування інформації;

- швидкість пошуку даних;

- об'єм;

- розміри;

- ціна;

- кількість обертів за хвилину.

Монітор

У перших комп'ютерів моніторів не було. У ті часи користувачі задовольнялися набором миготливих світло діодів і роздруківками результатів на принтері. З появою монітора комп'ютер став набагато привабливіше. І хоча комп'ютерна техніка міняється, монітор і донині залишається її невід'ємною частиною.

Система відображення персонального комп'ютера складається з двох головних компонентів: монітора (також називаного дисплеєм) і відеоадаптера (називаного відеоплатою, чи відео картою, графічною платою).

Монітор - це пристрій відображення інформації, що надходить з комп'ютера, сигнали, що керують роботою монітора, надходять від електронних схем, розміщених усередині комп'ютера. У деяких ПК ці схеми розташовуються на материнській платі. Однак у більшості систем використовуються окремі плати, котрі вставляються в слоти розширення. Такі плати, що виробляють сигнали керування монітором, називаються відео платами чи відеоадаптерами.

Монітор характеризується такими параметрами:

- діагональ екрана монітору;

- споживча потужність;

- глибина кольору;

- кількість пікселів на дюйм;

- “разрешающая” здатність екрану;

- параметри ТСО;

- частота регенарації (оновленя зображення).

Звуковий адаптер

Звукова система PC виконується у виді самостійних звукових карт, встановлюваних у слот материнської плати, або може бути інтегрована на материнську плату чи карту розширення іншої підсистеми PC. Окремі функціональні модулі звукової системи можуть виконуватися у виді дочірніх плат, встановлюваних у відповідні звукової карти. Дочірня плата звичайно розширює базові можливості звукової системи.

У класичну звукову систему входять:

- модуль запису і відтворення звуку;

- модуль синтезатора;

- модуль інтерфейсів;

- модуль мікшера;

- акустична система.

Оптичний накопичувач СD - ROM

Характеристики:

- швидкість передачі даних;

- якість зчитування;

- середній час доступу;

- об'єм буферної пам'яті;

- надійність;

- швидкість запису і зчитування даних.

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок кількості обладнання

В даному пункті курсової роботи проводимо розрахунок кількості обладнання для створення мережі стандарту 100 Base FX.

Розрахуємо кількість обладнання за формулою:

О_р= V / V_min

V - швидкість Інтернет, Кб/сек., = 115

V_min - швидкість мінімальна, Кб/сек., = 10

О_р = 115 / 10 = 12 [шт]

2.2 Розрахунок вартості обладнання і амортизаційних нарахувань

Розрахуємо вартість обладнання за формулою:

В_об = Ц_опт * О_р * З_тр

Ц_опт - оптова ціна обладнання = 4000 грн

З_тр - затрати на транспортування і монтаж = 11%

О_р - прийнята кількість обладнання = 12 шт

В_об = 4000 * 12 *1,11 = 53280 [грн]

Розрахуємо суму амортизації за формулою:

А_м = ( Воб * 60%) / 100

Н_а - норма амортизації = 60%

А_м = ( 53280 * 60 ) / 100= 31968 [грн]

2.3 Розрахунок вартості основних (комп'ютерних) матеріалів

Розрахунок затрат проведемо по даним переліку елементів до схеми та договірних оптових цін.

ПКВ = Ц_м * К_м + Ц_ком * К_ком + Ц_р * К_р

Ц_м - ціна одного метра кабелю = 1,2грн

Ц_ком - ціна одного комутатора = 200 грн

Ц_р - ціна одного роз'єма = 0,5 грн

К_м - кількість метрів кабелю = 24 м

К_ком - кількість комутаторів = 1 шт

К_р - кількість роз'ємів = 24 шт

ПКВ = 1,2 * 24 + 200 * 1 + 0,50 * 24 = 240,8 [грн]

Розрахуємо вартість допоміжного обладнання за формулою:

Д_об = М * Ц

М - кількість допоміжного обладнання:

Принтерів - 6 шт

Сканерів - 3 шт

Багато функціонуючий пристрій - 1 шт

Ц - ціна допоміжного обладнання:

Принтерів - 800 грн

Сканерів - 500 грн

Багато функціонуючий пристрій - 1500 грн

Доб принтерів 6*800 =4800

Доб сканерів 3*500 =1500

Доб Багато функціонуючий пристрій =1500

Загальна сума вартості допоміжного обладнання

Д_об = 4800 + 1500 +1500 = 7800 [грн]

Розрахуємо транспортно-заготівельні витрати за формулою

Т_р = ( Д_об + ПКВ ) * Т_р % / 100

Т_р% - процент транспортних витрат = 11%

Т_р = ( 7800+ 240,8 ) * 0,11% = 884,4 [грн]

Визначимо загальні витрати за формулою:

ЗВ = ПКВ + Д_об + Т_р + В_об

ЗВ = 240,8 + 7800 + 884,4 + 53280 = 62205,2 [грн]

2.4 Розрахунок балансу робочого часу

Таблиця 1

№ п/п	Назва	Значення	Одиниці вимірювання
1 2 3 4 5 6	Кількість календарних днів Вихідні та святкові дні Номінальний фонд робочого часу Невиходи на роботу: - відпустки - захворювання - законні невиходи - прогули - цілодобові простої Тривалість робочого дня Ефективний фонд часу	365 124 241 38 24 8 - 4 2 8 1624	Дні Дні Дні Дні Дні год. год.

Ефективний фонд часу = ( 241 - 38 ) * 8 = 1624 [год]

2.5 Розрахунок чисельності персоналу

Розрахуємо чисельність персоналу за формулою:

Ч_пп = О_р * n_зм / Н_обсл

О_р - кількість комп'ютерів = 12 шт

n_зм - кількість змін = 2

Н_обсл - норма обслуговування = 7

Ч_пп= 12 * 2 = 3 [чол]

2.6 Розрахунок річного фонду заробітної плати основного виробничого персоналу

Таблиця 2

Професія	Відпрацьовано годин	Тс	ЗПосн, грн	ЗПдод, грн	Всього, грн	Відр. на соц. потреби, грн
Оператор 1 Оператор 2 Оператор 3	1624 1624 1624	3,77 4,17 4,63	6122,48 6772,08 7519,12	2448,99 2708,83 3007,65	3214,30 3555,34 3947,53	8571,5 9480,9 10526,8
Всього:			20413,7	8165,47	10717,17	28579,2

Оператор 1:

Розрахуємо основну заробітну плату:

ЗП_осн = F_еф * Т_с = 1624 * 3,77 = 6122,48 [грн.]

Розрахуємо додаткову заробітну плату, яка становить 40% від основної заробітної плати:

ЗП_дод = 6122,48 * 0,4 = 2448.99 [грн.]

Всього = 6122,48 + 2448,99 = 8571,47 [грн.]

Відрахування на соціальні потреби беруться в розмірі 37,5% від основної та додаткової заробітної плати.

Всп = 6122,48 +2448,99*37,5 /100 = 3214,30 [грн.]

Оператор 2:

Розрахуємо основну заробітну плату:

ЗП_осн = F_еф * Т_с = 1624 * 4,17 = 6772,08 [грн.]

Розрахуємо додаткову заробітну плату, яка становить 40% від основної заробітної плати:

ЗП_дод = 6772,08 * 0,4 = 2708,83[грн.]

Всього = 6772,08 + 2708,83 = 9480,91 [грн.]

Відрахування на соціальні потреби беруться в розмірі 37% від основної та додаткової заробітної плати.

Всп = 6772,08 +2708,83*37.5/100 = 3555,33 [грн.]

Оператор 3:

Розрахуємо основну заробітну плату:

ЗП_осн = F_еф * Т_с = 1624 * 4,63 = 7519.12 [грн.]

Розрахуємо додаткову заробітну плату, яка становить 40% від основної заробітної плати:

ЗП_дод = 7519.12 * 0,4 = 3007,65[грн.]

Всього = 7519.12 + 3007,65 = 10526,8 [грн.]

Відрахування на соціальні потреби беруться в розмірі 37% від основної та додаткової заробітної плати.

Всп = 7519.12 +3007,65*37.5/100 = 3947,55 [грн.]

2.7 Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію обладнання

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання представляють собою суму:

- амортизаційних відрахувань;

- річних витрат на електроенергію;

- ЗП допоміжного персоналу;

- витрати на допоміжні матеріали;

- 7% на одиницю обладнання на поточний ремонт.

Річні витрати електроенергії розрахуємо за формулою:

W_e = ( N_уст * F_? * K_з * N_о ) / ( К_с * К_є )

N_уст - встановлена потужність мережі на ділянці = 3891 кВт

F_? - дійсний фонд робочого часу = 1928 год

K_з - коефіцієнт загрузки = 0,7

N_о - коефіцієнт одночасної роботи обладнання = 0,7

К_с - коефіцієнт витрат в електромережі = 0,95

К_є - ККД електрообладнання = 0,9

N_уст = Р_пк * О_р + Р_д

Р_пк - потужність ПК = 292 Вт

Р_д - потужність сервера =327 Вт

О_р - кількість робочих станцій = 12

N_уст = 292* 12 + 327 = 3891 [кВт]

W_e = ( 3891 * 1928 * 0,7 * 0,7 ) / ( 0,95 * 0,9 ) = 4297,07 [кВт]

Визначимо вартість електроенергії за формулою:

С_е = Ц_ч * W_e

Ц_ч - вартість одного кВт/год електроенергії = 0,97 грн

С_е = 0,97 * 4297,07 = 4168,15 [грн]

Затрати на поточний ремонт складають 2% від вартості обладнання.

З_п.р. = 53280 * 0,02 = 1065,6 [грн]

Таблиця 3

Професія	Відпрацьовано годин	Тс	ЗПосн, грн	ЗПдод, грн	Всього, грн	Відр. на соц. потреби, грн
Технік	1680	4,38	7358,4	2943,36	10301,76	3792

Розрахуємо основну заробітну плату:

ЗП_осн = F_еф * Т_с = 1680 * 4,38 = 7358,4 [грн.]

Розрахуємо додаткову заробітну плату, яка становить 40% від основної заробітної плати:

ЗП_дод = 7358,4 * 0,4 = 2943,36 [грн.]

Всього = 7358,4 + 2943,36 = 10301,76 [грн.]

Відрахування на соціальні потреби беруться в розмірі 36,8% від основної та додаткової заробітної плати.

Соц.потр. = 10301,76 * 0,368 = 3792 [грн.]

Розрахуємо затрати на допоміжний матеріал за формулою:

В_доп = Д_об * О_р

В_доп = 250 + 19 = 269 [грн]

Розрахуємо витрати на утримання і експлуатацію обладнання за формулою:

В = А_м + С_е + ЗП_дод + В_доп + З_п.т.

В = 35750,4 + 1577,3 + 10301,76 + 269 + 1191,7 = 49090,16 [грн]

2.8 Поточні витрати на обслуговування мережі

Таблиця 4

№ п/п	Статті витрат	Сума, грн
1 2 3 4 5 6 7 8	Амортизація обладнання Вартість матеріалів і покупних комплектуючих виробів Витрати на електроенергію Заробітна плата основних робітників Заробітна плата допоміжних робітників Відрахування на соціальні потреби основних робітників Відрахування на соціальні потреби допоміжних робітників Витрати на поточний ремонт обладнання Всього	31968 53280 240,8 4168,15 20413,7 6122,48 11326,17 1065,6 128584,9

2.9 Розрахунок загально заводських витрат

Розрахунок загально заводських витрат становить 55% від заробітної плати основних робітників:

В = 128584,9 * 0,52 = 10615,12 [грн]

2.10 Визначення виробничої собівартості

Виробнича собівартість включає в себе поточні витрати і загальнозаводські витрати:

С_вир = 128584,9 + 10615,12 = 139200,02 [грн]

2.11 Розрахунок позавиробничих витрат

Позавиробничі витрати становлять 13% від виробничої собівартості

В_пв = 139200 * 0,11 = 15312.002 [грн]

2.12 Визначення повної виробничої собівартості

Повна виробнича собівартість визначається як сума виробничої собівартості та позавиробничих витрат

С_пов = С_вир + В_пв

С_пов = 139200,02 + 15312.00 = 154512,02 [грн]

3 Техніко-економічні показники

№ п/п	Назва показника	Од. виміру	Показник
1 2 3 4 5 6 7	Кількість обладнання Дійсний фонд часу роботи обладнання Чисельність основного виробничого персоналу Ефективний фонд часу роботи робітника Цехова собівартість Виробнича собівартість Повна собівартість	шт. год. чол. год. грн. грн. грн.	12 1928 3 1628 128524,9 139200,02 154512,02

С_б = С_повн + С_повн * 18%

С_б = 154512.02 * 0,16 = 179233,94 [грн]

4. Розрахунок капітальних затрат по варіантам

4.1 Капітальні затрати на мережу

Розрахуємо капітальні затрати на мережу за формулою:

К_обл = (Цопт * Ор + ПКВ+Доб)*К

К - коефіцієнт, який враховує затрати на транспортування і монтаж = 1,16

К_обл = (4000*12 + 240,8+7800)*1,11 = 62205,28 [грн]

4.2 Капітальні затрати на будівлі

Розрахуємо капітальні затрати на будівлі за формулою:

К_буд = S_nn * K * n * h * C

S_nn - виробнича площа обладнання = 9м²

К - коефіцієнт, враховуючий додаткову площу під обладнання = 3,0 м²

n - кількість будівель = 2 шт

С - ціна 1 м² = 125 грн

h - висота будівлі = 8 м

К_буд = 9* 3,0 * 2 * 8 * 125 = 54000 [грн]

Розрахуємо сумарні капітальні вкладення за формулою:

К_n = К_обл + К_буд

К_n= 62205,28+ 54000 = 116205,28 [грн]

Капітальні затрати по базовому варіанту на 10-20% менше, ніж по проектуємому.

К_б = К_n * К

К_б= 116205,28 * 0,16 = 134798,12 [грн]

5. Порівняння економічних показників і обґрунтування варіанту раціонального вибору комп'ютерної мережі

Визначення економічності обслуговування комп'ютерних систем та мереж:

З_б= К_{б + Спб}

З_б = 134798,12 + 179233,94 = 314032,06 [грн]

З_п = К_{п +} С_п

З_п = 116205,28 + 154512,02 = 270717,3 [грн]

?З = З_б - З_п

?З = 314032,06 - 270717,3 = 43314,76 [грн]

Е = З_б - З_п / З_б

Е=314032,06- 270717,3 /314032,06=0,13

Висновок

В даній курсовій роботі я розраховувала економічні показники комп'ютерної мережі 100 Base FX. Для розрахунку даної курсової роботи я використала дані сучасних технологій на базі яких створюється пректуєма мережа.

По проведеним розрахункам ми бачимо, що в даній мережі підприємства, для ефективної роботи використовується 19 комп'ютерів. Поточні витрати на обслуговування мережі становить 131204,15. Ефективний фонд робочого часу становить 1680 годин, при розрахунку чисельності персоналу я прийшла до висновку, що на даному підприємстві працює 2 робітника, загальна річна заробітна плата яких становить 17663,52 грн., загальні витрати на експлуатацію обладнання становить 49090,16 грн., загальнозаводські витрати становлять 6939,2 грн., виробнича собівартість становить 138143,35 грн., повна виробнича собівартість - 156102 грн., базова собівартість - 184200,4 грн.,

Показники проектуємої мережі відрізняються від базової. Проектуємо мережа є дешевшою за базову, так як економічні показники базової мережі на 45434,6 грн. менше чим базова.

Так як при проектуванні застосовані нові технології і комплектуючі, які за характеристиками є дешевшими і ефективнішими, то дана мережа є доцільнішою.

Нові комп'ютери є сучаснішими і економічнішими в обслуговуванні і експлуатації. Допоміжне обладнання, яке використане в мережі потребує менше електроенергії, що заощаджує використані кошти. Це дає змогу зменшити витрати. Всі показники, які розраховуються в курсовій роботі по проектує мій мережі дають їй гарну характеристику.

Для підвищення показників ефективності підприємство повинно постійно слідкувати за „новинками” ринку і застосовувати їх в своїй діяльності.

Список використаної літератури

1. Б.В. Власов “Організація планування та управління виробництвом”.1985

2. С.Ф. Покропивний “Економіка підприємства”

3. Е.П Локазюк “Комп'ютерні мережі” м. Харків 2001.

4. Коростильова “Економіка, організація і планування виробництва” 1985