Бухгалтерський облік реалізації готової продукції

ЗМІСТ

1. Бухгалтерський облік реалізації готової продукції (робіт, послуг)

2. Фінансові результати діяльності підприємства. Їх визначення. Призначення класу 7 «Доходи і результати діяльності»

Задача

Список використаної літератури

1. Бухгалтерський облік реалізації готової продукції (робіт, послуг)

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» готовою вважається продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом.

Випущена з виробництва готова продукція здається на склад за накладними. В бухгалтерії на підставі накладних ведеться накопичувальна відомість випуску готової продукції, у якій випущена продукція групується за видами і сортами (номенклатурними номерами) і відображається за двома оцінками - за обліковою вартістю (плановою собівартістю або за відпускними цінами без ПДВ) і фактичною собівартістю. Такий порядок оцінки зумовлений тим, що фактичну собівартість готової продукції, випущеної протягом місяця з виробництва, визначають тільки наприкінці місяця після відображення всіх прямих затрат і розподілу непрямих витрат та складання звітної калькуляції.

Дані відомості випуску готової продукції є підставою для її оприбуткування.

Синтетичний облік наявності і руху готової продукції за фактичною собівартістю ведеться на активному рахунку 26 «Готова продукція». Оприбуткування випущеної з виробництва продукції відображається по дебету рахунка 26 «Готова продукція» і кредиту рахунка 23 «Виробництво»

Виконані і здані за актами замовникам роботи списуються з кредита рахунка 23 «Виробництво» на дебет рахунка 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

Підприємства реалізують свою продукцію покупцям на підставі укладених договорів (угод). Відпуск готової продукції покупцям оформляється накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20), яка є підставою для списання готової продукції підприємством-виробником. що здійснило її відпуск, для оприбуткування її підприємством-одержувачем та для дозволу на вивезення її з території підприємства-постачальника.

У накладній зазначаються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, ціна кожного виду і сорту продукції, що відпускається. За потреби (при значній кількості назв, видів готової продукції, що відпускається) накладна за формою № 20 складається як обов'язковий додаток до товарно-транспортної накладної (ф. № І-ТН або № І-ТР спирт). Якщо дані про готову продукцію, яка відпускається і вивозиться автотранспортом на сторону, вміщуються у товарно-транспортній накладній, то накладна за формою № М-20 не складається.

Згідно із Законом України «Про податок на додану вартість» постачальник (продавець) повинен надати підприємству-покупцю податкову накладну, форма І порядок заповнення якої затверджені наказом ДПА України. В податковій накладній, крім інших реквізитів, вказуються ціна, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає сплаті постачальнику. У разі звільнення від оподаткування готової продукції згідно зі ст. 5 Закону в податковій накладній зазначається «Звільнено від ПДВ» з посиланням на відповідний пункт ст. 5 Закону. Податкова накладна виписується в двох примірниках, оригінал якої надається покупцеві (одержувачу готової продукції), а копія зберігається у підприємства (продавця) як звітний і розрахунковий податковий документ. Податкова накладна надає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту (з віднесенням на дебет рахунка 641 «Розрахунки за податками») витрат по сплаті ПДВ постачальнику (продавцю) при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг). Якщо покупець не є платником податку, то податкова накладна йому не надається.

Для проведення розрахунків з покупцем постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи, що підтверджують факт передачі (відпуску) матеріальних цінностей і їх оплату з зазначенням суми ПДВ.

Постачальник може включити до рахунка-фактури покупця, крім вартості відвантаженої продукції, вартість тари, відвантаженої з продукцією (якщо вона не включена у відпускну вартість продукції і оплачується понад її відпускну вартість), а також транспортні витрати.

Аналітичний облік відвантаження і реалізації продукції, а також розрахунків з покупцями і замовниками підприємства ведуть у відомості № 16 відвантаження, відпуску і реалізації продукції. Записи в цій відомості (як і в журналі - ордері № 6) здійснюють в лінійному (позиційному) порядку, що дає можливість бачити, за яким розрахунковим документом, яка сума підлягає до сплати покупцем (замовником), а також робиться відмітка про оплату. При спрощеній формі облік відвантаження і реалізації продукції ведуть у відомості ф. № В-6.

Законодавством для обліку реалізації встановлено метод нарахування.

При методі нарахування датою реалізації вважається дата передачі права власності на продукцію (роботи, послуги) згідно з базисними умовами поставки, визначеними сторонами, незалежно від строку здійснення платежів. У цьому разі датою реалізації вважається дата відвантаження готової продукції покупцям (а для робіт, послуг - дата оформлення документів, які засвідчують їх виконання).

Відповідно до національного Плану рахунків на відпускну вартість відвантаженої (реалізованої) покупцям готової продукції в бухгалтерському обліку підприємства робиться запис по дебету рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредиту рахунка 701 «Доход від реалізації готової продукції».

Одночасно робиться запис на списання виробничої собівартості реалізованої продукції:

Д-т рах. 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»

К-т рах. 26 «Готова продукція».

Сума податкового зобов'язання по ПДВ, визначена за встановленою ставкою до суми доходу від реалізації готової продукції, відображається записом по дебету рахунка 701 «Доход від реалізації готової продукції» в кореспонденції з кредитом рахунка 641 «Розрахунки за податками».

Якщо на рахунок підприємства надходять кошти від покупців у порядку попередньої оплати за продукцію, що підлягає відвантаженню, то в бухгалтерському обліку роблять запис:

Д-т рах. ЗІ «Рахунки в банках»

К-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Одночасно одержана плата зараховується в доход від реалізації звітного періоду записом:

Д-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

К-т рах. 701 «Доход від реалізації готової продукції».

При реалізації продукції в порядку попередньої оплати у підприємства виникає зобов'язання перед бюджетом по сплаті ПДВ, сума якого обчислюється за встановленою ставкою до суми доходу від реалізації і в бухгалтерському обліку відображається записом:

Д-т рах. 643 «Податкові зобов'язання»

К-т рах. 641 «Розрахунки за податками».

Відвантажена (реалізована) покупцям попередньо оплачена готова продукція за виробничою собівартістю списується з балансу записом:

Д-т рах. 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»

К-т рах. 26 «Готова продукція».

Після відвантаження покупцям попередньо оплаченої готової продукції на суму податкового зобов'язання роблять запис:

Д-т рах. 701 «Доход від реалізації готової продукції»

К-т рах. 643 «Податкові зобов'язання».

Витрати, пов'язані з реалізацією готової продукції, які здійснюються за рахунок підприємства-постачальника, відображають на рахунку 9^3 «Витрати на збут». До складу витрат на збут належать:

- витрати на тару й упаковку на складах готової продукції, якщо вони не передбачені технологічним процесом виробництва і не входять до виробничої собівартості продукції. Витрати на тару належать до складу витрат на збут у тому разі, якщо затарення й упаковка здійснюється після її здачі на склад;

- витрати на відшкодування складських, навантажувально-розвантажувальних, перевалочних, страхових витрат постачальника, які не включаються до ціни продукції згідно з умовами поставки, передбаченими угодою сторін;

- витрати на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових і посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду);

- витрати на оплату експортного (вивізного) мита і митних зборів;

- витрати на проведення реклами і передпродажну підготовку товарів (поширення цілеспрямованої інформації про переваги конкретної продукції, створення популярності і попиту на цю продукцію для оперативнішого просунення її на ринку) та ін.

У міру здійснення зазначених витрат у бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 93 «Витрати на збут» у кореспонденції з кредитом рахунків:

20 «Виробничі запаси» (на вартість тари і тарних матеріалів, використаних для упаковки і затарення готової продукції);

23 «Виробництво», 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (на вартість послуг власного автотранспорту та сторонніх організацій при перевезенні відвантаженої продукції, навантажувально-розвантажувальні та інші роботи);

66 «Розрахунки з оплати праці», 65 «Розрахунки за страхуванням» (на суму заробітної плати, нарахованої працівникам за роботи по упаковці, затаренню та відвантаженню готової продукції покупцям; нараховані збори на соціальне та пенсійне страхування) та ін.

Наприкінці звітного періоду витрати, відображені на дебеті рахунка 93 -«Витрати на збут», списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка 79 «Фінансові результати», субрахунок 791 «Результат основної діяльності». Отже, на кредиті рахунка 70 «Доходи від реалізації» (субрахунки 701 «Доход від реалізації готової продукції», 703 «Доход від реалізації робіт і послуг») відображають суму доходів, одержаних підприємством від реалізації готової продукції, виконаних робіт і послуг, а на дебеті -- нараховану суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету. Шляхом порівняння кредитового і дебетового оборотів рахунка 70 «Доходи від реалізації» підприємство визначає чистий доход від реалізації продукції (робіт, послуг), який списується на фінансові результати проводкою:

Д-т рах. 70 «Доходи від реалізації» (відповідний субрахунок)

К-т рах. 79 «Фінансові результати», субрахунок 791 «Результат основної діяльності».

Наприкінці звітного періоду на дебет рахунка 79 «Фінансові результати», субрахунок 791 «Результат основної діяльності» списують:

- собівартість реалізованої продукції, робіт послуг (з кредита рахунка 90 «Собівартість реалізації» (відповідний субрахунок);

- витрати, пов'язані з реалізацією (з кредита рахунка 93 «Витрати на збут»);

- адміністративні витрати (з кредита рахунка 92 «Адміністративні витрати»);

- інші витрати операційної діяльності (з кредита рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності»), а також суму податку на прибуток від основної діяльності, нараховану за даними бухгалтерського обліку (з кредита рахунка 98 «Податки на прибуток»).

За даними рахунка 79 «Фінансові результати» визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності, який відображають записами:

а) на суму одержаного прибутку:

Д-т рах. 79 «Фінансові результати»

К-т рах. 441 «Прибуток нерозподілений»;

б) на суму збитку:

Д-т рах. 442 «Непокриті збитки»

К-т рах. 79 «Фінансові результати».

Дані рахунка 79 «Фінансові результати» використовують для складання Звіту про фінансові результати.

2. Фінансові результати діяльності підприємства. Їх визначення. Призначення класу 7 «Доходи і результати діяльності»

Для обліку фінансових результатів підприємства використовують рахунок 79 «Фінансових результатів». Цей рахунок має чотири субрахунки:

791 «Результат основної діяльності»;

792 «Результат фінансових операцій»;

793 «Результат іншої звичайної діяльності»;

794 «Результат надзвичайних подій».

По кредиту рахунку 79 «Фінансових результатів» відбиваються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів (сьомий клас рахунків), по дебету - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат (дев'ятий клас рахунків), включаючи також належну суму нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Синтетичний і аналітичний облік фінансових результатів діяльності підприємства ведеться в Журналі 6.

На субрахунку 791 «Результат основної діяльності» визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства. По кредиту субрахунку відбивається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг і від іншої операційної діяльності, тобто в кореспонденції з дебетом рахунків 70 «Доходів від реалізації» і 71 «Інший операційний дохід», по дебету - сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт, послуг (рахунок 90 «Собівартість реалізації»), адміністративних витрат (рахунок 92 «Адміністративних витрати»), витрат на збут (рахунок 93 «Витрати на збут») і інших операційних витрат (рахунок 94 «Інших витрати операційної діяльності»).

При зіставленні підсумків обороту по дебету і кредиту рахунку 791 «Результат основної діяльності», встановлюємо: прибуток - сума перевищення кредитового обороту над дебетовим і збиток - сума перевищення дебетового обороту над кредитовим. При отриманні прибули сума її списується на кредит субрахунку 441 «Прибуток нерозподілено» в кореспонденції з дебетом субрахунку 791 «Результат основної діяльності», при отриманні збитку сума його списується в дебет субрахунку 442 «Непокриті збитки» в кореспонденції з кредитом субрахунку 791 «Результат основної діяльності».

Бухгалтерські проводки:

На субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. По кредиту субрахунку відбивається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі (рахунок 72 «Дохід від участі в капіталі») і інших фінансових доходів (рахунок 73 «Інші фінансові доходи»), по дебету - списання фінансових витрат з рахунків 95 «Фінансових витрат» і 96 «Втрат від участі в капіталі».

Шляхом зіставлення підсумків обороту по дебету і кредиту субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» встановлюється величина прибули (перевищення кредитового обороту над дебетовим) або збитку (перевищення дебетового обороту над кредитовим). Субрахунку 792 сальдо не має і закривається в кореспонденції з субрахунками 441 «Нерозподілений прибуток» або 442 «Непокриті збитки».

Приклад. Наявні залишки на кінець звітного періоду по нижче приведених субрахунках підприємство, в порядку їх закриття, списало на результат фінансових операцій, а сам фінансовий результат у результаті віднесений на субрахунок 441 «Нерозподілений прибуток».

Бухгалтерські проводки:

На субрахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності» визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. По кредиту рахунку відбивається списання суми в порядку закриття рахунку по обліку доходів від інвестиційної і іншої звичайної діяльності (рахунок 74 «Інші доходи»), по дебету - списання витрат з рахунку 97 «Інших витрат».

Шляхом зіставлення підсумків обороту по дебету і кредиту субрахунку 793 «Результат іншої звичайної діяльності» встановлюється величина прибули (перевищення кредитового обороту над дебетовим) або збитку (перевищення дебетового обороту над кредитовим). Субрахунку 793 сальдо не має і закривається в кореспонденції з субрахунками 441 «Нерозподілений прибуток» або 442 «Непокриті збитки».

Бухгалтерські проводки по закриттю субрахунків і виявленню фінансового результату від інвестиційної діяльності:

На субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. По кредиту субрахунку відбивається списання доходів (рахунок 75 «Надзвичайних доходів»), отриманих від надзвичайних подій, по дебету - списання витрат від надзвичайних подій, які враховуються на рахунку 99 «Надзвичайних витрат».

Фінансовий результат від надзвичайних подій визначається шляхом зіставлення сальдо рахунків 75 і 99 на субрахунку 794.

Типова кореспонденція по субрахунку 794 представляється в наступному вигляді:

Загальні критерії визнання статей у фінансовій звітності - імовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод і достовірна оцінка.

Для визнання доходу необхідним є не тільки надходження активу або зменшення зобов'язання, але й фінансовий наслідок цих подій, тобто збільшення власного капіталу (окрім внесків учасників (власників)). Отже, дохід визнається у момент збільшення активу або зменшення зобов'язань, які обумовлюють збільшення власного капіталу.

Доходом визнається зобов'язання, яке не підлягає погашенню, наприклад, ліквідація кредитора, прощення боргу, мирова угода та ін.

Для відображення в бухгалтерському обліку та звітності доходів використовуються принципи висвітлення, єдиного грошового вимірника, нарахування та відповідності доходів і витрат. Згідно з принципом висвітлення у фінансовій звітності повинна наводитися інформація про доходи та фінансові результати, яка здатна впливати на управлінські рішення. Інформація узагальнюється в єдиній грошовій одиниці, що забезпечується завдяки дії принципу єдиного грошового вимірника. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були понесені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. У цьому полягає сутність принципу нарахування та відповідності доходів і витрат.

Застосування принципу нарахування та відповідності доходів і витрат під час визнання доходів як елементів фінансової звітності відбувається наступним чином (рис. 1).

Рис. 1. Умови визнання доходів у фінансовій звітності

Дохід визнається за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції. Проте для відображення сутності операції за певних умов необхідно застосовувати критерії визнання до окремих елементів однієї операції, які підлягають оцінці. Наприклад, вартість реалізації продукції включає суму за майбутні надані послуги (монтаж), яка підлягає визнанню. Ця сума підлягає відстроченню і визнається доходом у періоді надання такої послуги.

І навпаки, критерії визнання застосовуються до двох і більше операцій одночасно, якщо вони пов'язані таким чином, що сутність господарської операції не можна зрозуміти без розгляду декількох операцій у цілому. Наприклад, підприємство може реалізувати товари й водночас укласти окремий договір на придбання цих товарів пізніше. У даному випадку обидві операції повинні розглядатися одночасно.

Окремо слід розглянути дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) і дохід від надання послуг. Не визнається дохід, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, виконаними роботами, наданими послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням і мають однакову справедливу вартість. Не визнаються також доходами наступні надходження від інших осіб:

¦ суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, які підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

¦ суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

¦ суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

¦ суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

¦ суми завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

¦ надходження, які належать іншим особам;

¦ надходження від первинного розміщення цінних паперів тощо.

Деякі із зазначених надходжень мають особливий порядок

відображення у бухгалтерському обліку. Зокрема, це стосується ПДВ, акцизу та інших податків, які включаються до ціни продажу, а також надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором. Відповідно до вимог П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" до складу доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) включається вся сума надходжень, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів і непрямих податків (ПДВ, акцизу тощо). Таким чином, зазначені надходження повинні відображатися за кредитом рахунків з обліку доходів. Потім їх відповідна частина відображається записом за дебетом того самого рахунку або дебетом рахунку 704 "'Вирахування з доходу". Інші надходження, які не визнаються доходом, відображаються у бухгалтерському обліку без застосування рахунків класу 7 "Доходи і результати діяльності".

Задача

Підприємство понесло такі витрати у зв'язку з придбанням нерухомості:

- оплата послуг ріелтера - 3 000 грн:

- оплата вартості будинку - 600 000 грн (у тому числі ПДВ);

- відрахування до Пенсійного фонду - 5 000 грн;

- оплата нотаріальних послуг - 200 грн.

Чому дорівнює первинна вартість придбаного будинку

Рішення:

Первинна вартість ОС = 3 000 + 600 000 + 5 000 = 608 000 грн

Ми не можемо включити витрати на сплату відсотків за користування кредитом до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу, тому що, первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. Вона складається з : суми ввізного мита, реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів, витрати з страхування ризиків доставки основних засобів, витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів, суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків), суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству), інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Список використаної літератури:

1. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

2. Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 “Запаси”

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”.

5. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. - 7-е видання, доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2006. - 832 с.