Об’єкти бухгалтерського обліку

2

1. Об'єкти бухгалтерського обліку. Класифікація засобів підприємства за їх складом та розміщенням

Об'єктами бухгалтерського обліку підприємства є господарські засоби й джерела господарських засобів.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні господарські засоби підприємства групують за трьома ознаками:

1. Необоротні активи.

2. Оборотні активи.

3. Витрати майбутніх періодів.

До необоротних активів належать:

а) Нематеріальні активи - це придбані права користування природними ресурсами, майном, об'єктами інтелектуальної власності тощо.

б) Основні засоби, до яких належать будівлі, споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, тварини робочі й продуктивні та ін. Вони використовуються в господарській діяльності в незмінній натуральній формі тривалий час, як правило більше року, зношуються поступово і тому переносять свою вартість на готову продукцію частинами, у міру зносу. Це, наприклад, будівля, що належить вашому підприємству, де знаходяться офіс, оргтехніка, автомобілі та ін., що є власністю вашого підприємства тощо.

в) Інші необоротні активи, до яких належать:

- незавершене будівництво;

- довгострокові фінансові інвестиції, інші фінансові інвестиції;

- довгострокова фінансова заборгованість;

- відстрочені податкові кредити;

- інші необоротні активи.

До оборотних активів належать:

а) Запаси, до яких віднесені:

- виробничі запаси (матеріали, паливо, запасні частини, насіння та корми).

Вони використовуються в процесі виробництва одноразово й повністю споживаються протягом одного виробничого циклу, тому вся їхня вартість одразу переноситься на собівартість готової продукції. Наприклад, на виробництво цукру за добу перероблено п'ять тисяч тонн цукрового буряку. Вартість цукрового буряку повністю перейшла на собівартість готової продукції - цукру;

- тварини на вирощуванні та відгодівлі

- малоцінні та швидкозношувані предмети терміном служби до 1 року - незавершеному виробничому - це предмети, що перебувають у незавершеному виробничому процесі (наприклад жовтий цукор у дифузії);

- готова продукція - це закінчена в обробці продукція, що відповідає встановленим технічним умовам, знаходиться на складі підприємства-виготувача або відвантажена споживачу;

- товари - це продукти праці, вироблені й призначені для продажу. Будь-який товар має дві властивості -- споживчу вартість і вартість. Споживча вартість -- здатність речі задовольнити яку-небудь людську потребу і здатність обмінюватися на інші речі. Одні речі задовольняють людські потреби безпосередньо, як предмети споживання (наприклад, хліб, одяг тощо), інші, непрямі, - як засоби виробництва (сировина, верстати тощо).

6) Дебіторська заборгованість - це заборгованість різних підприємств та фізичних осіб перед вашим підприємством. Наприклад, заборгованість за товари або інші матеріальні цінності, відвантажені покупцям, але не оплачені, за виконані роботи та послуги, за підзвітні суми, видані працівникові під звіт, по векселях одержаних, по авансах виданих та ін. Підприємства й особи, винні вашому підприємству, називаються дебіторами, а їхня заборгованість вашому підприємству - дебіторською заборгованістю.

До дебіторської заборгованості належить також заборгованість з нарахованих доходів, а також поточні фінансові інвестиції.

в) Грошові кошти та їхні еквіваленти:

- у національній валюті;

- в іноземній валюті;

- інші оборотні активи.

До витрат майбутніх періодів

Належать витрати, що здійснені у даному звітному періоді, але відносяться до наступних звітних періодів. До таких витрат належать:

- витрати з освоєння виробництва, нових видів продукції;

- суми передплати періодичних видань та ін.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні джерела господарських засобів групують за чотирма ознаками:

1.Власний капітал.

2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів.

3. Довгострокові зобов'язання.

4. Поточні зобов'язання.

Власний капітал

До власного капіталу належать:

а) Статутний капітал (капітал - це джерело створення підприємства).

На підприємствах державної власності Статутним капіталом називається розмір коштів, наданих підприємству державою для виконання встановленого йому плану. Статутний капітал як розмір коштів насамперед втілюється в основні засоби підприємства. Тому будь-які зміни величини основних засобів підприємства призводять до зміни величини Статутного капіталу.

Частина Статутного капіталу, втілена в основні засоби підприємства, називається основною частиною Статутного капіталу або Основним капіталом; частина цих же коштів втілюється також і в оборотні засоби в запасах матеріалів, готової продукції, щоденних витратах виробництва, необхідних підприємству для його нормальної роботи.

Частина Статутного капіталу, втілена в оборотні засоби підприємства, називається оборотною частиною Статутного капіталу або Оборотним капіталом.

Облік Статутного капіталу ведеться без розподілу його на основну й оборотну частини, оскільки такий розподіл можна визначити шляхом простого розрахунку по балансу підприємства. З цією метою сума залишку Статутного капіталу зіставляється із сумою залишку основних засобів на ту ж дату. Перевищення суми Статутного капіталу над сумою основних засобів становитиме оборотну частину Статутного капіталу.

Основна й оборотна частини Статутного капіталу підприємства змінюються. Зміни основної частини Статутного капіталу зумовлюються змінами основних засобів підприємства. Зміни оборотної частини Статутного капіталу на державному підприємстві зумовлюються або вилученням з підприємства частини оборотних засобів (у випадках, коли виявляється їх надлишок), або передаванням оборотних засобів вищою організацією підприємству, коли внаслідок збільшення обсягу роботи підприємство потребує більше оборотних засобів, ніж воно має.

На підприємствах з іншими формами власності (крім державної) Статутний капітал - це сумарний підсумок внесків (вкладів) учасників (власників) підприємства у майно (кошти) для забезпечення нормальної господарської діяльності, передбаченої Статутом підприємства.

Статутний капітал підприємства, яке викуповується його колективом, розраховується як сума майна по залишковій вартості (за вирахуванням зносу), готівки, коштів на Розрахунковому рахунку і в дебіторській заборгованості за вирахуванням кредиторської заборгованості.

Якщо підприємство перетворюється на акціонерне товариство, то на величину розрахованого таким чином Статутного капіталу випускаються акції, які розміщуються серед членів колективу (акціонерне товариство закритого типу) або реалізуються всім бажаючим (акціонерне товариство відкритого типу).

Вклади до Статутного капіталу (в оплаті акцій) можуть бути внесені коштами, майном, матеріальними цінностями, нематеріальними активами, облігаціями й іншими цінними паперами.

Майно і нематеріальні активи можуть передаватися або у власність підприємства, або в користування. Активи, надані у власність, не повертаються колишньому власникові, а надані в користування - повертаються власникові по закінченні встановленого терміну.

Оцінюються майно і нематеріальні активи, передані у власність підприємства, спільним рішенням учасників на зборах засновників, а майно, передане в користування, оцінюється виходячи з орендної плати за користування цим майном, обліченої за встановлений засновниками термін.

б) Пайовий капітал. При переведенні колгоспів на пайові відносини власності (йдеться про КСП - колективні сільськогосподарські підприємства) неподільний фонд, що обліковується на рахунку 40 "Неподільний капітал", розподіляється на дві частини - основний (резервний) і пайовий (базовий) капітали. Суми цих капіталів обліковуються на відповідних субрахунках, що відкриваються до рахунка 40 "Статутний капітал".

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 р. майно КСП належить за правом спільної часткової власності його членам. Пай (частка у пайовому капіталі) є власністю члена підприємства, а право розпоряджатися своїм, паєм на власний розсуд член КСП набуває після припинення членства в підприємстві (ст.9). Суми майнового паю (натурою, грошима або цінними паперами), на які громадянин має право у разі виходу з КСП, не включаються до сукупного оподатковуваного доходу і не підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян ("Вісник податкової служби України", № 6, 1997 р., с. 40).

Пай кожного члена КСП може складатися з таких складових частин:

- базовий пай;

- збільшений пай (сума, сплачена наприкінці кожного року);

- суми індексації основних засобів (провадяться за рішенням уряду країни);

- дивіденди;

- особисті внески (за письмовою заявою власника паю нараховані дивіденди можуть бути спрямовані на збільшення його паю).

Видача майнового паю натурою (готовою продукцією, виробничими запасами, худобою тощо) у бухгалтерському обліку відображається як продаж-реалізація, а основними засобами - через рахунок "Статутний капітал".

в) Додатковий вкладений капітал - це емісійний дохід, інший вкладений капітал, дооцінка активів, безкоштовно одержане майно, інший додатковий капітал.

г) Резервний капітал утворюють підприємства за участю іноземного капіталу, а також акціонерні товариства відкритого і закритого типів. Відрахування до нього здійснюються по досягненні ним розмірів, передбачених установчими документами, але не більше 25% оплаченого Статутного капіталу. Джерело коштів - прибуток. Сума відрахувань до Резервного капіталу не повинна перевищувати 50% прибутку.

д) Нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Прибуток звітного року (основна частина прибутку) - це, як правило, прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг). Прибуток утворюється з доходів від реалізації за вирахуванням повної собівартості продукції. Друга частина прибутку -прибуток від іншої реалізації (вибуття основних засобів тощо). Складовою частиною прибутку є прибуток від часткової участі в діяльності інших підприємств: дивіденди по акціях, облігаціях та інших цінних паперах, що належать підприємству; одержані штрафи, відшкодування збитків тощо. Вони називаються прибутками від позареалізаційних операцій і зменшуються на суму витрат по сплаті штрафів, пені, неустойок. Після цього утворюється позареалізаційний результат, який або додається до прибутку від реалізації, або вираховується з нього.

Нерозподілений прибуток минулих років використовується на поповнення Резервного капіталу, на збільшення Статутного капіталу, на виплату дивідендів засновникам підприємства та ін.

е) Неоплачений капітал.

є) Вилучений капітал - викуплені акції, вилучені вклади і паї, інший вилучений капітал.

Забезпечення майбутніх витрат і платежів

Суми, зарезервовані у встановленому порядку з метою рівномірного включення витрат та платежів до витрат або обороту, тобто суми наступної оплати відпусток (включаючи відрахування на соціальне страхування) працюючих; щорічної винагороди за вислугу років; оплати предметів прокату; витрат на спорудження тимчасових будинків та споруд; виробничих витрат на підготовчі роботи в сезонних галузях промисловості тощо. До них належать:

а) забезпечення оплати відпусток;

б) додаткове пенсійне забезпечення;

в) забезпечення гарантійних зобов'язань;

г) забезпечення інших витрат і платежів.

Цільове фінансування і цільові надходження - рахунки за об'єктами фінансування.

Страхові резерви- за видами резервів.

Довгострокові зобов'язання

а) Довгострокові кредити банків - це кредити на строк більше одного року в українській та іноземній валютах, отримані у банках на території України та за кордоном. Порядок кредитування, оформлення кредитів та їх погашення регулюється правилами банків та кредитними договорами.

Кредитний договір укладається як правило на рік, але якщо підприємство постійно користується кредитами банку, то договір може бути укладений і на більш тривалий термін. По позиках на капіталовкладення та інших довгострокових кредитах договір укладається на термін наданого кредиту.

До довгострокових кредитів банків належать також відстрочені довгострокові кредити в національній та іноземній валютах, інші довгострокові кредити в національній та іноземній валютах.

б) Довгострокові фінансові зобов'язання - це фінансові зобов'язання на придбання цінних паперів, термін погашення яких перевищує один рік; вкладення до Статутного або Пайового капіталів дочірніх підприємств, кошти, передані в борг.

Серед фінансових зобов'язань значне місце посідають цінні папери, акції, облігації, ощадні сертифікати, векселі тощо, що є грошовими документами.

в) Інші довгострокові зобов'язання - зобов'язання, що не можуть бути включені до інших статей.

Поточні зобов'язання

До поточних зобов'язань належать:

а) Короткострокові кредити банків. Основні об'єкти короткострокового кредиту - це виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція, товари, кошти, вкладені у розрахунки. Короткострокові кредити - це кредити банків на строк не більше одного року в українській та іноземній валютах, отримані підприємством у банках на території України та за кордоном. Порядок кредитування, оформлення кредитів та їх погашення регулюється правилами банків та кредитних договорів.

б) Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями.

в) Векселі видані - видача векселів постачальникам, підрядчикам або іншим фізичним (юридичним) особам як оплата товарно-матеріальних цінностей. Векселем виданим забезпечується погашення заборгованості.

г) Розрахунки з кредиторами:

- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, за електроенергію, газ, пару, воду тощо, за всі види послуг зв'язку.

Поточні зобов'язання за рахунками:

- з одержаних авансів - сума одержаного авансу, сума отриманої оплати при частковій готовності продукції та робіт;

- з бюджетом (за видами платежів до бюджету): з податку на додану вартість, з податку на прибуток, з акцизного збору, з прибуткового податку, з відстрочених і розстрочених платежів і внесків до бюджету, з курсових різниць, з комунального податку, з єдиного податку, з інших платежів;

- з позабюджетних платежів - з відрахувань на ремонт і будівництво автомобільних доріг, з Фондом майна тощо;

- зі страхування - із соціального страхування, з пенсійного забезпечення, з індивідуального страхування, зі страхування майна, з інших видів страхування;

- з оплати праці - з нарахованої (належної до виплати) заробітної плати, з депонентами та іншими видами оплати праці;

- з учасниками - з нарахованих дивідендів, з інших виплат;

- із внутрішніх розрахунків - із засобів у порядку надання фінансової допомоги, з централізованих фондів і резервів, з інших операцій;

- з інших поточних зобов'язань.

Кредиторська заборгованість як джерело господарських засобів являє собою вільні грошові кошти підприємства, які можна використовувати на будь-які потреби, доки не закінчиться термін погашення заборгованості постачальникам, бюджету, персоналу працюючих, органам соціального забезпечення, за векселями виданими, за одержаними від клієнтів авансами та ін.

Знання об'єктів бухгалтерського обліку вимагає розгляду змісту і призначення окремих елементів методу бухгалтерського обліку.

Товарно-матеріальні цінності, грошові та інші засоби, що знаходяться в розпорядженні підприємства для ведення господарської діяльності, називаються господарськими засобами.

В бухгалтерському обліку господарські засоби розглядаються і облікуються за двома признаками:

-- за станом і розміщенням;

-- за джерелами формування (надходження) і цільовим призначенням.

Для нагромадження і групування за економічним змістом господарські операції записують на бухгалтерських рахунках. Бухгалтерські рахунки, на яких ведуть узагальнений облік економічно однорідних господарських засобів, джерел їх формування (надходження) і господарських процесів (виробництва, реалізації) в грошовому виразі називаються синтетичними, а облік, що ведеться на цих рахунках, називається синтетичним обліком. Наприклад, рахунки "Каса", "Матеріали", "Готова продукція" і ін.

Синтетичні рахунки поділяються на рахунки господарських засобів (основі засоби, гроші в касі і на розрахунковому рахунку, матеріали, затрати на виробництво та ін.) і джерел формування господарських засобів (статутний фонд, позички банку, заборгованість постачальникам, фонди та ін.).

Записи на рахунках господарських засобів та на рахунках джерел формування господарських засобів протилежні за змістом. Протилежність записів випливає із класифікації і обліку одних і тих же господарських засобів за двома признаками: за складом і розміщенням і за джерелами їх формування.

Із класифікації господарських засобів за складом і розміщенням та джерелами формування випливає також подвійний запис на бухгалтерських рахунках. Наприклад, якщо одержано від постачальника матеріали, то на рахунках треба записати суму одержаних матеріалів і суму заборгованості постачальнику за матеріали.

2. Бухгалтерський облік зносу та амортизації основних засобів

Амортизація -- систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Суми нарахованої амортизації відносять до витрат підприємства.

У податковому обліку амортизація не нараховується:

-- на невиробничі ОЗ;

-- об'єкти зовнішнього благоустрою;

-- житлові будинки;

— автодороги загального користування;

— об'єкти на консервації;

— продуктивну худобу та багаторічні насадження в період плодоношення;

— бібліотечні та архівні фонди;

— 03, придбані для продажу.

У бухгалтерському обліку амортизація нараховується на всі основні засоби крім землі та незавершених капітальних вкладень і призупиняється на період їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. На об'єкти зовнішнього благоустрою, житлові будинки та автодороги загального користування амортизація нараховується з одночасним визнанням доходу на суму нарахованої амортизації.

У податковому обліку амортизація нараховується один раз на квартал від залишкової вартості 03. Норми амортизації в податковому обліку (квартальні):

-- група 1--2 % ;

— група 2--10%;

-- група 3--6 % ;

-- група 4--15 % .

По групі 1 амортизація нараховується за кожним об'єктом до досягнення ним балансової вартості 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; по групах 2, 3 і 4 -- в цілому по групі до досягнення групою балансової вартості 0 грн.

У бухгалтерському обліку нарахування амортизації здійснюється щомісячно за кожним об'єктом протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Строк корисного використання (експлуатації) -- очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів (в податковому обліку -- відповідно, з наступного кварталу).

Методи нарахування амортизації за окремими об'єктами ОЗ підприємство обирає самостійно, з розкриттям інформації про обрані методи в наказі про облікову політику та в примітках до фінансових звітів.

Методи нарахування амортизації в бухгалтерському обліку:

1) прямолінійний;

2) зменшення залишкової вартості;

3) кумулятивний;

4) прискореного зменшення залишкової вартості;

5)виробничий.

Також можна обрати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.

Розглянемо порядок розрахунку амортизаційних відрахувань (АВ) за кожним з методів.

Прямолінійний метод

Річну суму амортизації визначають діленням вартості об'єкта за вирахуванням ліквідаційної вартості на очікуваний строк корисного використання.

Приклад 1. Вартість 6000 грн., ліквідаційна вартість дорівнює нулю, строк використання 5 років; річна норма амортизації 20 % або 1200 грн. (6000 : 5).

Ліквідаційна вартість -- сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (ліквідацією). Наприклад, придбано ОЗ вартістю 2000 грн., визначено очікуваний термін корисного використання -- 5 років. Ліквідаційна вартість об'єкта дорівнює нулю. Річна норма амортизації становитиме: 2000 : 5 = 400 грн. Відповідно, щомісячна норма -- 400 : 12 = 33,33 грн. або 33,33 : 2000 х 100 = 0,1667 % на місяць.

Метод зaменшення залишкової вартості

Амортизація нараховується множенням річного відсотка амортизації на залишкову вартість об'єкта. Річний відсоток амортизації визначають за формулою

де п -- кількість років корисного використання об'єкта.

Одержаний результат необхідно помножити на 100.

Наприклад, строк корисного використання -- 2 роки, первісна вартість об'єкта -- 300 грн., ліквідаційна вартість -- 5 грн. (в цьому методі вона не може дорівнювати нулю). Річний відсоток амортизації становитиме 87,09 % , щомісячний -- 7,27 % . Помісячну амортизацію необхідно нараховувати на залишкову вартість об'єкта на початок року.

Кумулятивний метод

Суми амортизації визначають множенням первісної вартості об'єкта (за вирахуванням ліквідаційної вартості) на кумулятивний коефіцієнт, який розраховується за формулою

Значення знаменника у формулі визначають таким чином: якщо, наприклад, строк служби об'єкта дорівнює 10 рокам, то сума років експлуатації -- 10 + 9 + 8 + 7 + 6 + 5 + + 4 + 3 + 2 + + 1 = 55.

За даними прикладу 1 амортизація становитиме:

1-й рік -- 5 : 15 * 6000 = 2000; н: 2-й рік -- 4 : 15 * 6000 = 1600; -.;; 3-й рік -- 3 : 15 * 6000 = 1200 і т. д.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Річну суму амортизації визначають множенням залишкової вартості об'єкта ОЗ на річну норму амортизації, яку обчислюють виходячи зі строку корисного використання об'єкта і подвоюють.

За даними прикладу 1 подвоєна норма амортизації становитиме 40 % (20 % * 2), амортизація відповідно:

1-й рік -- 6000 * 0,4 = 2400;

2-й рік -- (6000 -- 2400) * 0,4 = 1440 і т. д.

Виробничий метод

Місячну суму амортизації визначають множенням фактичного місячного обсягу продукції на виробничу ставку амортизації, що обчислюється діленням вартості об'єкта ОЗ на обсяг робіт, які очікується виконати з його використанням.

Наприклад, вартість об'єкта ОЗ 2000 грн., очікується виконати 4000 од. роботи (продукції), за місяць виконано 200 од. Амортизація становитиме:

200 * (2000 : 4000) = 100 грн.

У податковому обліку балансова вартість на початок кварталу визначається як різниця між балансовою вартістю на початок попереднього кварталу та нарахованою в тому кварталі амортизацією. По групах 2--4, по яких нарахування амортизації здійснюється в цілому по групі, необхідно ще додати балансову вартість об'єктів, введених в експлуатацію в попередньому кварталі, і відняти балансову вартість виведених із експлуатації об'єктів.

Ті підприємства, які обрали для нарахування амортизації методи податкового обліку, в бухгалтерському обліку все одно повинні визначати амортизацію за кожним об'єктом. Для розрахунку місячної суми амортизації визначену квартальну суму треба поділити на три.

Бухгалтерські проведення

Нарахована амортизація щомісячно відображається за кредитом рахунку 13 "Знос необоротних активів" і за дебетом відповідних рахунків витрат.

Нараховано амортизацію виробничих 03:

Д-т 23 К-т131.

Нараховано амортизацію адміністративних 03:

Д-т 92 К-т 131.

Нараховано амортизацію виробничих необоротних матеріальних активів

Д-т 23 К-т 132.

Нараховано амортизацію 03 загальновиробничого призначення:

Д-т 91 К-т 131 тощо.

При цьому одночасно дебетується позабалансовий рахунок 09 "Амортизаційні відрахування", на якому відображається сума нарахованої амортизації необоротних активів

Д-т 23, 91... К-т 13. Д-т 09.

Використання накопиченої амортизації на капітальні інвестиції відображається за кредитом рахунку 09 при придбанні, будівництві, модернізації 03 тощо.

Облік надходження основних засобів

Введення в дію придбаних або збудованих основних засобів оформляється первинним документом "Акт-накладна приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" (форма №03-1).

Регістри аналітичного обліку основних засобів:

-- форма № 03-6 "Інвентарні картки";

-- форма № 03-7 "Опис інвентарних карток".

Регістри синтетичного обліку:

-- повна журнально-ордерна форма облік -- журнал-ордер 13;

-- скорочена журнально-ордерна форма обліку -- журнал-ордер 4;

-- спрощена форма відомість 4-м (або В-1)

Синтетичні рахунки для обліку надходження ОЗ:

10 "Основні засоби" -- активний;

15 "Капітальні інвестиції", активний.

Витрати на придбання або будівництво основних засобів відображаються за дебетом рахунку 15 (субрахунки 151 або 152), а при введенні об'єкта ОЗ в експлуатацію списуються в дебет рахунку 10. Безоплатно отримані 03 зараховуються до складу додаткового капіталу (субрахунок 424 "Безоплатно одержані необоротні активи").

Бухгалтерські проведення

1. Купівля або будівництво ОЗ

Відображено заборгованість перед постачальником (підрядником):

Д-т 151,152 К-т 63 1000 грн. Одночасно К-т 09.

Відображено податковий кредит з ПДВ:

Д-т 641 ЛДВ Km 63 200 грн.

Введено в дію основні засоби:

Д-т 10 Km 151,152 1000 грн.

Оплачено рахунки постачальника (підрядника):

Д-т 63 Km 311 1200 грн.

2. Внесок ОЗ до статутного капіталу:

Д-т 46 К-т 40 (при формуванні статутного капіталу); Д-т 10 К-т 46 (при внесенні 03).

3. Безоплатне одержання ОЗ: Д-т 10 К-т 424.

У подальшому при нарахуванні амортизації на безоплатно отримані основні засоби одночасно визнається дохід у сумі нарахованої амортизації за рахунок зменшення додаткового капіталу:

Д-т 424 К-т 745.

Інвентаризація ОЗ

Усі ОЗ закріплюються за матеріально відповідальними особами. Інвентаризація ОЗ перед річним звітом проводиться не раніше 1 листопада. Інвентаризаційний опис може складатися на три дати. Інвентаризація будівель та непорушних об'єктів може проводитися 1 раз на 3 роки.

Надлишки оприбутковуються як безоплатно отримані, їх вартість і знос визначаються комісією. Нестачі списуються на матеріально відповідальну особу або на витрати за залишковою вартістю.

Задача

Необхідно на підставі даних для виконання згрупувати засоби промислового підприємства.

Дані для виконання:

1. готова продукція

2. виробниче обладнання в цехах

3. сировина й матеріали

4. нематеріальні активи

5. товари

6. бібліотечні фонди (книги)

7. незавершене будівництво

8. розрахунки з дебіторами

9. напівфабрикати та комплектуючі вироби

10. будівля адміністрації

11. готівка в касі

12. тверде паливо

13. основні засоби житлово-комунального господарства

14. тарні матеріали

15. кошти на поточному рахунку підприємства

16. приміщення бібліотеки підприємства

17. нафтопродукти виробничого призначення

18. основні засоби цехів допоміжного виробництва

19. заборгованість підзвітних осіб

Розв'язання задачі:

Виходячи з даних для виконання завдання можна зробити невеличку класифікацію.

До необоротних активів відносять:

1. нематеріальні активи

2. бібліотечні фонди (книги)

3. незавершене будівництво

4. будівля адміністрації

5. основні засоби житлово-комунального господарства

6. приміщення бібліотеки підприємства

7. основні засоби цехів допоміжного виробництва

До оборотних активів відносять:

1. готова продукція

2. виробниче обладнання в цехах

3. сировина й матеріали

4. товари

5. розрахунки з дебіторами

6. напівфабрикати та комплектуючі вироби

7. готівка в касі

8. тверде паливо

9. тарні матеріали

10. кошти на поточному рахунку підприємства

11. нафтопродукти виробничого призначення

12. заборгованість підзвітних осіб

До сфери виробництва відносяться ті активі, які якимось чином беруть участь у процесі виробництва. Навпаки у невиробничій сфері - активи не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва. До сфери обігу належать активі які обертаються та приносять прибуток.

Таким чином, тепер можна згрупувати засоби промислового підприємства, заповнюючи таблицю наступної форми:



НЕОБОРОТНІ АКТИВИ	ОБОРОТНІ АКТИВИ
Сфера виробництва	Невиробнича сфера	Сфера виробництва	Сфера обігу
Незавершене виробництво	Нематеріальні активи	Готова продукція	Товари
Основні засоби житлово-комунального господарства	Бібліотечні фонди (книги)	Виробниче обладнання в цехах	Розрахунки з дебіторами
Основні засоби цехів допоміжного виробництва	Будівля адміністрації	Сировина й матеріали	Готівка в касі
Приміщення бібліотеки підприємства		Напівфабрикати та комплектуючі вироби	Кошти на поточному рахунку підприємства
		Тверде паливо	Заборгованість підзвітних осіб
		Тарні матеріали
		Нафтопродукти виробничого призначення

В якості висновку можна сказати, що в результаті виконаної роботи, я навчилась розрізняти оборотні та необоротні активи, в томі числі, ділити їх на активи сфери виробництва, невиробничої сфери та сфери обігу.

Список використаної літератури

1. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. - 7-е видання, доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2006. - 832 с.

2. Економічна бібліотека Буковина www.Buklib.net

3. Бібліотека Гринчука http://www.grinchuk.lviv.ua

4. Войтенко Т., Піроженко О., Маханько О. Усе про облік основних засобів (фондів). - Х.: Фактор, 2007. - 368с.