Облік праці та її оплата

15

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

УКРАЇНИ

Роменський коледж Київського національного

економічного університету

РЕФЕРАТ

На тему:

«Облік праці та її оплата »

Перевірив: Виконав:

Викладач ст. Групи Б-2-1

Руденко А.П. Гусько А.К

Ромни - 2008

План

1. Нормативне регулювання та завдання обліку оплати праці

2. Склад фонду оплати праці

3. Облік чисельності працівників та відпрацьованого часу

4. Первинний облік оплати праці

5. Зведений облік оплати праці

6. Утримання із оплати праці та нарахування на оплату праці

7. Розрахунок сум відпускних та допомоги по тимчасовій непрацездатності

8. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці

9. Узагальнення та групування даних з оплати праці



1.Нормативне регулювання та завдання обліку оплати праці

Питання оплати праці регулюється основними нормативними документами: Кодексом законів України про працю; Законом України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР; Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р. № 889-IV; Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР; Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100; Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266; Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного Комітету статистики України від 13 січня 2004 р. №5.

Законом України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена , як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Завданнями обліку праці та її оплати є:

­ точне і своєчасне документальне оформлення данних про обсяг виконаних робіт, одержаної продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці;

­ правильне нарахування оплати праці кожному працівникові згідно з чинними положеннями;

­ повний і своєчасний розрахунок з працівниками з оплати праці;

­ своєчасне складання та подання бухгалтерської і статистичної звітності з оплати праці;

­ дотримання порядку розподілу оплати праці по об'єктах бухгалтерського обліку.

2. Склад фонду оплати праці

Для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. Склад фонду оплати праці визначений Інструкцією зі статистики заробітної плати.

До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роборту незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Фонд оплати праці складається з:

­ фонду основної заробітної плати;

­ фонду додаткової заробітної плати;

­ інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

3.Облік чисельності працівників та відпрацьованого часу

Для обліку чисельності працівників, для контролю за трудовою дисципліною та з метою аналізу ступення використання робочого часу застосовують табельний облік. Дані табельного обліку є також підставою для нарахування заробітної плати працівникам з почасовою оплатою праці.

Табельний облік ведеться в Табелі обліку рогбочого часу (форма № 64). Табелі ведуть за місцем роботи (в бригадах, на фермах, допоміжних виробництвах) завідуючи відповідними підрозділами.

В табель записують весь особовий склад підрозділу з зазначенням табельних номерів (лицевих рахунків) що присвоєні робітникам. В табелі щодня відмічають вихід на роботу, кількість відпрацьованих годин, не виходи на роботу відмічають в табелі умовними позначеннями.

В кінці місяця в табелі підводять підсумки про відпрацьований час (часи, дні), днях неявки на роботу (по причинах) після чого табель сдають в бухгалтерію, де його данні після відповідної перевірки використовуються для складання розрахунково-платіжної відомості.

4.Первинний облік оплати праці

Для обліку праці та її оплати в галузі рослинництва використовують Обліковий лист тракториста-машиніста (ф. № 67), Обліковий лист праці та виконаних робіт (ф. № 66).

Обліковий лист тракториста-машиніста (ф. № 67) застосовується для обліку механізованих робіт, що виконуються трактористами-машиністами на тракторах, комбайнах, інших самоходних машинах. Його відкривають на кожного тракториста-машиніст (трактор, комбайн). Лист розрахований на щодене ведення обліку на протязі 15 днів.

Записи в обліковому листі веде бригадир тракторно-рільничої бригади, або помічник бригадира, обліковець.

Для обліку робіт, що виконуються ручним способом або з залученням живої тяглової сили, використовують Обліковий лист праці та виконаних робіт (ф. № 66) в двох варіантах. Перший варіант розрахований на одночасний облік праці бригади. На кожний вид робіт відкривають окрему колонку де записують кількість відпрацьованих годин, обсяг виконаних робіт, основну та додаткову оплату праці. Облік виконаних робіт ведуть по кожеій культурі або групі культур.

В кінці роболчого дня після приймання робіт в натурі бригадир (помічник, обліковець) записують в обліковий лист по кожному робітнику відпрацьовані години та обсяг виконаних робіт.

Основну оплату праці визначають як добуток обсягу виконаних робіт на розцінку за одиницю роботи.

Облікові листи праці та виконаних робіт підписує бригадир та агроном, який перевіряє обсяг та якість виконаних робіт. Оформлені облікові листи передають в бухгалтерію підприємства. Бухгалтер перевіряє правільність заповнення документа та нараховує заробітну плату.

Для розрахунку нарахування заробітної плати робітникам тваринництва застосовують Розрахунок нарахування оплати праці робітникам тваринництва (ф. №69). В документі зазначають облікову групу тварин, вид оплати, найменування продукції, обслуговуєме поголів'є, розцінку за одиницю продукції та обслуговуєму голову тварин. По кожному робітнику проставляють кількість відпрацьованих годин, отриманої продукції та поголів'є обслуговуємих тварин. Суму заробітної плати визначають як добуток кількості отриманої продукції або обслуговуємого поголів'я на розцінку.

Розрахунок нарахування оплати праці робітникам тваринництва (ф. №69) складає та підписує завідуючий фермою та зоотехнік. В терміни встановлені графіком документообігу документ подають в бухгалтерію підприємства.

Для обліку праці та заробітної плати робочих, зайнятих на будівництві, ремонті будівель та споруд, на роботах в ремонтній майстерні, а також на окремих господарських роботах застосовують Наряд на відрядну роботу в двох варіантах: для бригади ф. №70 та окремого робітника - ф. №70-а.

Первинним документом по обліку праці і заробітній платі шоферів є дорожній лист вантажного автомобіля.

Дорожній лист до видачи його щоферу заповнює диспетчер, завідуючий гаражем.

5.Зведений облік оплати праці

Суми нарахованої заробітної плати за данимаи первинних документів в подальшій обліковій роботі повинні бути накопичені та згруповані за двома напрямками: по-перше, по кожному робітнику підприємства для організації розрахунків по оплаті праці та, по-друге, по обєктах обліку витрат для відображення в затратах виробництва.

Групування данних про нараховану заробітну плату по кожному робітнику здійснюється в наступних документах: табель обліку робочого часу (ф.№ 64), розрахунок нарахування оплати праці робітникам тваринництва (ф. № 69), накопичувальна відомість обліку використання машинно-тракторного парку(ф. № 37а), накопичувальна відомість роботи вантажного автотранспорту (ф. № 38), наряд на відрядну роботу (ф. № 70 та 70а), розрахунок по заробітній платі (оплаті праці) (ф. № 74).

Узагальнюючим регістром, в якому обліковують розрахунки по заробітній платі з кожним працівником є розрахунково платіжні відомості (ф. № 73) або книги обліку розрахунків по оплаті праці (ф. № 44).

В накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а) на кожного тракториста відкривають окрему сторінку на якій послідовно записують: прізвище, ім'я, по батькові механізатора, його клас, стаж роботи, марку та господарський номер трактора (комбайна). В окремих графах на підставі облікових листів тракториста машиніста (ф. № 67) та дорожніх листів трактора (ф. №68) зазначають по датах кількість відпрацьованих машинно-днів, машинно-змін, нормо-змін, кількість відпрацьованих годин окремо трактористом та причіплювачем та суму нарахованої їм заробітної плати.

Накопичувальна відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. №38) побудована аналогічно накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а). В цій відомості по кожній машині і шоферу накопичують дані із дорожніх листів про виконані роботи та нараховану заробітну плату. В окремих графах відомості виконані роботи в тонах та тоно-километрах зазначають по споживачам послуг. На підставі накопичувальної відомості здійснюють записи в розрахунково-платіжну відомість та виробничий звіт.

Суми нарахованої заробітної плати для включення їх в затрати виробництва накопичують та групують в спеціальних накопичувальних документах. До них відносять: журнал обліку робіт і затрат (ф. № 37), журнал обліку затрат в ремонтній майстерні (ф. № 36), а також розглянуті вище накопичувальну відомість обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а), та накопичувальну відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. №38). Узагальнюючим регістром, в якому групують всі витрати виробництва є виробничі звіти.

В журналі обліку робіт і затрат (ф. №37) систематизують дані про виконані роботи. Групують та накопичують ці дані по окремим культурам, групам культур, видам робіт і окремим об'єктам. Для кожного об'єкта в журналі відкривають окремі сторінки на яких на підставі відповідних документів зазначають дані про обсяг виконаних робіт в натуральних вимірниках та в переведені на умовні гектари, відпрацьований час, нараховану суму заробітної плати трактористам та іншим робітникам, витрати пального по нормі та фактично.

Журнал обліку затрат в ремонтній майстерні (ф. № 36) використовується для обліку робіт що виконуються в ремонтних майстернях. В цьому журналі аналітичні рахунки відкривають по видах ремонтів або робіт та по видах виробів, що виготовляються в майстерні. Затрати групують по окремій машині або видам і групам машин.

Затрати праці, суми нарахованої заробітної плати та інші витрати згруповані в журналах, щомісяця узагальнюють в виробничих звітах.



6.Утримання із оплати праці та нарахування на оплату праці

6.1. Утримання із оплати праці податку з доходу фізичних осіб

Відповідно до статті 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-IV платниками податку з доходу фізичних осіб є:

- резиденти, що отримують доходи з джерелом їх походження з території України та іноземні доходи;

- нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України (крім нерезидентів, що одержують доходи від здійснення дипломатичної чи прирівняної до неї міжнародним договором іншої діяльності).

Об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб є:

- загальний місячний оподатковуваний дохід, якій дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом звітного податкового місяця;

- чистий річний оподатковуваний дохід, який визнається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого завітного податкового року:

- доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

- іноземні доходи.

Для обкладання податком з доходів фізичних осіб заробітну плату має бути зменшено на:

­ збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

­ внесок на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратам, зумовленими народженням та похованням;

­ внесок на соціальне страхування на випадок безробіття;

­ суму податкової соціальної пільги (якщо працівник має на неї право).

6.2 Нарахування та утримання внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту):

- на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їх форм власності та господарювання;

- у фізичних осіб;

2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності.

На суму нарахованих внесків на фонд оплати праці до Пенсійного фонду, до Фонду з тимчасової непрацездатності, до Фонду безробіття, до Фонду від нещасного випадку на виробництві складають кореспонденцію рахунків:

Дт 15, 23, 91, 92, 93 - Кт 651, 652, 653, 656.

Суму утриманих внесків із заробітної плати фізичних осіб до Пенсійного фонду, до Фонду з тимчасової непрацездатності та Фонду безробіття обліковують за Дт рахунку 661 та Кт субрахунків 651, 652, 653.

6.3. Порядок утримання аліментів на дітей.

Батьки виплачують аліменти добровільно чи в примусовому порядку. В обох випадках їх можна сплачувати через підприємство, де працює платник.

Щоб утримувати і перераховувати аліменти, необхідні такі документи:

- заява працівника (при добровільній сплаті);

- виконавчий лист (у випадку примусової сплати);

- ксерокопія свідоцтва про народження дитини;

- ксерокопія акта про розлучення платника аліментів.

Розмір аліментів у виконавчому документі може виражатися у відсотках від заробітку або у фіксованій сумі. В ст. 70 Закону України «Про виконавче впровадження» від 21.04.99 р. № 606-XIV зазначено, що загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати особі, яка сплачує аліменти за виконавчими документами на неповнолітніх дітей, не може перевищувати 70%, а для інших аліментних стягнень - 50%.

Особа, яка сплачує аліменти добровільно може самостійно встановити відсоток відрахувань, що може перевищувати і 50% його зарплати.

Утримують аліменти з працівника з усіх видів його заробітку і додаткових винагород як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом після вирахування із зазначених сум податку з доходів фізичних осіб та соціальних внесків.



7.Розрахунок сум відпускних та допомоги по тимчасовій непрацездатності

Право на відпочинок громадянам України, іноземним громадянам і особам без громадянства в першу чергу гарантують Конституція України, Кзпп і Закон про відпустки. Основна умова - наявність трудових відносин, які підтверджує укладений у належному порядку трудовий договір між працівником і роботодавцем (підприємством, установою, організацією або приватним підприємцем). Виникає таке право з дня офіційного оформлення трудових відносин. Причому стосується воно як працівників за місцем основної роботи, так і за сумісництвом.

Відповідно до статті 6 Закону про відпустки строк щорічної основної відпустки повинен бути не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, якій відлічують з дня укладання трудового договору.

При цьому святкові і неробочі дні при визначені тривалості щорічних відпусток до розрахунку не беруть. На сьогодні в Україні 10 святкових і неробочих днів. Вони збільшують тривалість щорічних відпусток, а також відпусток, що надаються працівникам, які мають дітей, але не оплачуються. Це:

­ 1 січня - Новий рік;

­ 7 січня - Різдво Христове;

­ 8 березня - Міжнародний Жіночий день;

­ 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;

­ 9 травня - День Перемоги;

­ 28 червня - День Конституції України;

­ 24 серпня - День незалежності України;

­ один день (неділя) - Великдень;

­ один день (неділя) - Трійця.

Право на щорічну відпустку повної тривалості (не менше 24 календарних днів) у працівника виникає по закінченні шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.

Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час відпусток та компенсації за невикористані відпустки встановлено постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Пунктом 7 Порядку № 100 передбачено, що середньоденний заробіток для розрахунку відпускних визначається шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством. Одержаний результат множать на число календарних днів відпустки.

Підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є поданий працівником листок непрацездатності.

Відсоток оплати листка непрацездатності визначають згідно зі статтею 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-111 де встановлено, що допомогу виплачують у таких розмірах:

- 100% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких понад 8 років, а також без урахування стажу застрахованим особам, ваіднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одному з батьків або особі, яка замінює їх і доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

- 80% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких від 5 до 8 років;

- 60% середньої заробітної плати (доходу): застрахованим особам, страховий стаж яких менше 5 років.

Розрахунок середньоденної заробітної плати працівника, який хворів роблять відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджено постановою Кабінету міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266.

Перші п'ять днів оплачує власник або уповноважений ним орган за рахунок коштів підприємства за основним місцем роботи згідно з Порядком оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, непов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р.№439.

Періодом, за який проводять розрахунок, є останні шість календарних місяців ( з 1-го по 1-е число), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Згідно з порядком 1266 базою для обчислення середньої заробітної плати є нарахована заробітна плата (основна і додаткова інші заохочувальні й компенсаційні виплати, утому числі в натуральній формі), що підлягає оподаткуванню та з якої сплачувалися страхові внески (тобто зарплата в межах максимальної суми, на яку нараховують страхові внески.

8.Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці

Аналітичний облік розрахунків ведеться за кожним працівником, видами виплат і утримань.

Аналітичний облік розрахунків по оплаті праці ведеться в розрахунково-платіжних відомостях або Книзі обліку розрахунків по оплаті праці.

На рахунку 66 „Розрахунки за виплатам працівникам” ведеться узагальнення інформації про розрахунки за виплатами працівникам, які належать як до облікового, так і до не облікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), за не одержані в установлений строк з каси підприємства суми виплат працівникам, за іншими поточними виплатами.

Рахунок 66 „Розрахунки за виплатами працівникам” має такі субрахунки:

661 „Розрахунки за заробітною платою”

662 „Розрахунки з депонентами”

663 „Розрахунки за іншими виплатами”.

За кредитом рахунку 66 „Розрахунки за виплатами працівникам” відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші належні до нарахування працівникам виплати, за дебетом - виплата основної та додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо; вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками за іншими виплатами); утримання податку з доходів фізичних осіб, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам.

На субрахунку 663 „Розрахунки за іншими виплатами” ведеться облік розрахунків за виплатами, що не належать до фонду оплати праці, зокрема допомога по частковому безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності.