Електронна звітність

З метою спрощення процедури подання податкової звітності платниками податків до органів державної податкової служби та впровадження системи електронного контролю за обігом податку на додану вартість затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

У платників податків виникає чимало запитань щодо практичного застосування електронної звітності.

У цій рубриці розглядаються питання щодо порядку подання звітності в електронному вигляді, підписування податкової звітності, переліку акредитованих центрів сертифікації ключів, відсилання податкової звітності поштою, термінів подання податкової звітності тощо.

Чи є подання податкової звітності в електронному вигляді до органів ДПС обов'язковим?

Згідно з пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону N 2181-III податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Чи відрізняються терміни подання електронної податкової звітності від термінів подання звітності в паперовій формі?

Пунктом 1 розділу третього Інструкції визначено, що податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Згідно з п. 2 розділу третього Інструкції при відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції). Відповідно до п. 3 цього розділу Інструкції податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше граничного терміну, вважається поданою з порушенням терміну.

Органи ДПС України приймають податкову звітність з 9 год 00 хв до 18 год 00 хв щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів.

Який порядок подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді?

Відповідно до п. 5 розділу третього Інструкції платник податків:

отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства. Платник податків -- фізична особа -- суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем електронного цифрового підпису (далі -- ЕЦП). Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці;

отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА України чи регіональної ДПА: текст примірного договору про визнання електронних документів; безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді.

Хто повинен підписувати податкову звітність в електронному вигляді?

Згідно з пп. 7.1 п. 7 розділу третього Інструкції після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються електронно-цифрові підписи (ЕЦП) посадових осіб платника податків у такому порядку: першим -- ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим -- ЕЦП керівника (директора), третім -- ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим -- ЕЦП керівника (директора), другим -- ЕЦП, що є аналогом відбитку печатки платника податків.

Платником податків -- фізичною особою -- суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим -- ЕЦП платника податків -- фізичної особи, другим -- ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності).

Що є підтвердженням прийняття звітності, поданої в електронному вигляді?

Відповідно до пп. 7.4 п. 7 розділу третього Інструкції платнику податків надсилаються дві квитанції:

перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

друга квитанція є підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано помилково, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Яка дата вважається датою подання податкової звітності, поданої в електронному вигляді?

Згідно з пп. 7.7 п. 7 розділу третього Інструкції датою та часом подання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата і час, зафіксовані у першій квитанції.

Які є акредитовані центри сертифікації ключів?

1. Закрите акціонерне товариство «Інфраструктура відкритих ключів».

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Український сертифікаційний центр».

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Артмастер».

4. Державне підприємство «Українські спеціальні системи».

5. Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи».

На сьогодні з усіма акредитованими центрами сертифікації ключів ДПА України укладено договори про співпрацю, а перелік акредитованих центрів, з якими вже сьогодні можна працювати, оприлюднено на сайті ДПА України.

Де можна знайти інформацію про порядок подання податкової звітності в електронному вигляді?

У рубриці на сайті ДПА України «Платникам податків про електронну звітність» -- Інформаційна підтримка по технічних вимогах щодо створення програмних продуктів для подання звітності в електронному вигляді.

Де можна знайти інформацію про перелік форм податкової звітності?

Реєстр форм звітних документів платників податків -- юридичних та фізичних осіб для занесення да електронної бази звітних документів ДПА України із зазначенням нормативно-правових актів, якими вони затверджені, та їх електронні форми викладено на сайті ДПА України в рубриці «Платникам податків про електронну звітність» -- Інформаційна підтримка по технічних вимогах щодо створення програмних продуктів для подання звітності в електронному вигляді -- Стандарт електронного документа звітності платників податків.

В яких нормативно-правових документах можна ознайомитися з порядком подання податкової звітності до контролюючого органу?

Порядок подання податкової звітності платниками податків до органів ДПС визначено ст. 4 Закону N 2181-III, а порядок подання податкової звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку -- у розділі третьому Інструкції.

Який штраф сплачує платник податків, якщо податкову звітність не подано в строки, визначені законодавством?

Відповідно до вимог пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону N 2181-III платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих під час зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Чи можна подавати податкові звіти за іншою формою, ніж визначено центральним (керівним) органом контролюючого органу?

Згідно з абзацом другим пп. «з» пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону N 2181-III форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків має право подавати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складання.

Коли можна подати податкову звітність, якщо останній день строку її подання припадає на вихідний або святковий день?

Відповідно до вимог абзацу першого пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181-III, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

В яких випадках можна збільшити граничні строки подання податкової декларації та які при цьому застосовуються штрафні санкції?

Згідно з вимогами абзацу другого пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181-III граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, передбачених п. 15.4 ст. 15 цього Закону, за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник протягом зазначених строків:

перебував за межами України;

перебував у плаванні на морських судах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально;

був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством.

Штрафні санкції, визначені пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з нормами цього пункту.

Чи може платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявив факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, надати уточнюючий розрахунок?

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону N 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такого розрахунку, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно виявлено. Форма уточнюючих розрахунків визначається в порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з вимогами абзацу першого п. 17.2 ст. 17 Закону N 2181-III платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання уточнюючого розрахунку;

або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Чи може платник податків, який виявив факт заповнення податкового зобов'язання за звітний період з помилкою, подати нову декларацію з виправленими показниками?

Відповідно до вимог абзацу другого п. 17.2 ст. 17 Закону N 2181-III, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Чи мають право працівники контролюючого органу при прийманні податкової звітності перевіряти показники зазначених документів?

Згідно з вимогами абзацу першого пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181-III прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, статус якої визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Що повинен робити платник податків, якщо службова (посадова) особа контролюючого органу не приймає податкову декларацію, вимагає змінити її показники?

Відповідно до вимог абзацу другого пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181-III, якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту (тобто приймання звітності), платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, долучивши до неї заяву на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, установлений для поштових відправлень пп. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 цього Закону, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації в судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, визначених законодавством.

В яких випадках податкова звітність, і отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація?

Згідно з вимогами абзацу п'ятого пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181-III податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Чи може платник податків надіслати 5 податкову звітність на адресу контролюючого органу поштою?

Відповідно до вимог пп. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181-III платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного законодавством, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

У разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації несе оператор поштового зв'язку в порядку, передбаченому законодавством, при цьому платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Платник податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов'язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації.

Порядок оформлення зазначених поштових відправлень, а також нормативи їх обігу визначаються Кабінетом Міністрів України.

Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно зазначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, визначених законодавством.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ

1. ЗАКОН УКРАЇНИ N 2181-III від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями)

2. НАКАЗ ДПА УКРАЇНИ N 233 від 10.04.2008 р. «Про подання електронної податкової звітності» (зареєстровано в Мін'юсті України 16.04.2008 р. за N 320/15011, за текстом -- Інструкція)