27

Курсова робота

«Облік транспортних засобів та витрати на їх експлуатацію»

Зміст

Вступ

1. Сутність та економічний зміст обліку транспортних

засобів на підприємстві

2. Методика обліку транспортних засобів на підприємстві

та витрат на їх експлуатацію

3. Шляхи вдосконалення обліку транспортних засобів та

витрат на їх експлуатацію

Висновки

Перелік використаної літератури

Вступ

Питання основ бухгалтерського обліку в сучасних умовах є найактуальнішим і найважливішим в інформаційному забезпеченні підприємства. Розвиток ринкових відносин, впровадження різноманітних форм власності, охоплення приватизацією різних галузей висувають дедалі нові вимоги до бухгалтерського обліку як основного засобу контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємств.

У процесі своєї діяльності підприємство використовує різні засоби. Для потреб бухгалтерського обліку ці засоби необхідно класифікувати.

Транспортні засоби відносяться до категорії необоротних активів, а конкретніше до основних засобів. Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) довший за рік (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Основні засоби завжди були найважливішим при розвитку продуктивних сил та зіграли вирішальну роль у науково-технічному прогресі глобального масштабу. Основні засоби були і залишаються як знаряддям, так і предметом праці. Вони приймають безпосередню участь при виготовленні продукції. Ткацькі та металообробні верстати, будівлі, транспортувальні засоби - всі ці вкрай необхідні для суспільства речі і є основними засобами. Без них неможливе виробництво та споживання, життя та побут людства без існування всього того що називається основними засобами були б вкрай незручними. [9, 68]

Теоретичні питання бухгалтерського обліку заслуговують теж на увагу. Нині існують потужні праці відомих у світі економістів, що займаються питаннями бухгалтерського обліку. Серед провідних учених світу є й українські фахівці, які багато років займаються вивченням специфіки обліку заробітної плати, формування статутних капіталів, тих же основних засобів. Деякі з них навіть присвятили розвиткові та вдосконаленню обліку все життя. Найвідомішими на Україні вченими є Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Ткаченко, Ю.С. Цал-Цалко, В.В. Сопко та ряд інших відомих в Україні та за її межами фахівців.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби» (далі - П(С)БО № 7).

У бухгалтерському обліку на підприємствах пов'язаних з транспортними засобами відображається виробничо-фінансова діяльність, наявність і рух засобів, джерел їх утворення, поточні операції з транспортування вантажів, перевезення пасажирів. Бухгалтерський облік транспортних засобів на підприємствах має ряд особливостей, які потребують більш детального огляду.

Актуальність даної курсової полягає в змістовному аналізу обліку транспортних засобів на підприємстві, який має свої суто специфічні аспекти. Особливістю обліку в транспортних підприємствах є наявність великої питомої ваги в основних засобах рухомого складу - транспорту, навантажувально-розвантажувальних машин, а також необхідність постійного обліку і контролю їх технічного стану, необхідності заміни окремих вузлів, деталей, їх ремонту.

Предметом дослідження у курсовій роботі виступає сукупність теоретичних і практичних аспектів обліку транспортних засобів та витрат на їх експлуатацію, а об'єктом - господарська діяльність АТП “Інтайм”, яке займається вантажними та пасажирськими перевезеннями.

Для досягнення поставленої мети в роботі поставлені для вирішення наступні завдання:

- виявити теоретичну та економічну суть бухгалтерського обліку транспортних засобів на підприємстві;

- виявити специфічні аспекти щодо обліку транспортних засобів;

- дослідити особливості організації бухгалтерського обліку транспортних засобів на підприємстві;

- зробити аналіз та виявити специфіку обліку транспортних засобів та витрат на їх експлуатацію на АТП «Інтайм»;

Метою бакалаврської роботи є вивчення законодавчої та нормативної бази, що існує в Україні та стосується питань основних засобів, а конкретно, транспортних засобів, дослідження організаційно-економічної характеристики та фінансово-господарських показників діяльності підприємства, аналізу ефективності використання транспортних засобів, а також специфіку обліку на транспортному підприємстві.

1. Сутність та економічний зміст обліку транспортних засобів на підприємстві

За прийнятою в Україні бухгалтерською методологією основні засоби, до яких відносяться й транспортні засоби - це ті матеріальні активи, які підприємство утримує за власний кошт з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг виробничого чи невиробничого характеру, надання в оренду іншим організаціям чи окремим фізичним особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за один рік) [7, 84].

Об'єктом основних засобів може бути закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно об'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно [5, 7].

До основних виробничих фондів відносяться ті засоби праці, які, знаходячись у сфері матеріального виробництва, безпосередньо беруть участь у виготовленні матеріальних благ (машини, устаткування і т. п.), створюють умови для здійснення виробничого процесу (виробничі будівлі, споруди, електромережі, трубопроводи і ін.), служать для зберігання і переміщення предметів праці. Транспортні засоби на підприємстві теж відносяться до виробничих фондів. Основні виробничі фонди промисловості - це засоби праці, які беруть участь в багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на продукцію, що виготовляється, частинами у міру зношення.

Макроекономіка визначає основні засоби як фактор, що впливає на розвиток економіки кожного окремого підприємства і держави в цілому.

Мікроекономіка вивчає основні засоби як засоби виробництва, що впливають на фінансові результати підприємства.

Політична економія визначає основні засоби як складову продуктивних сил, яка визначає розвиток науково-технічного прогресу та є рушійним фактором економічної політики держави.

Основи економічної теорії визначає основні засоби як рушійну силу виробничого процесу. Згідно економічної теорії основні засоби виступають важливим чинником у процесі відтворення виробництва як один з найбільш результативних факторів при стратегічному плануванні [6, 153].

Основні фонди, складової яких є транспортні засоби - це частина необоротних активів підприємства, яка активно використовується у виготовленні продукції, або ж слугує допоміжним засобом при виробництві. Основні фонди є безпосереднім засобом праці, виготовлення продукції, надання послуг без них неможливе.

У нинішній час випущено немало методичної літератури та наукових праць щодо висвітлення економічної суті основних засобів, вивчення методів нарахування зносу та амортизації, особливостей бухгалтерського обліку основних засобів та їх похідних.

В Україні учбові заклади, промислові підприємства, установи та організації користуються методичною та науковою літературою з висвітлення економічних питань, пов'язаних з основними засобами, що розроблена та видана українськими вченими чи економічними інститутами як такою що відповідає внутрішнім українським стандартам.

Разом з тим у освіті використовується й література іноземного походження, у якій висвітлюються механізми впливу основних засобів на виробничий процес, система їх відтворення, методи підвищення ефективності їх використання. Дані питання є дійсними для економіки будь-якої країни світу і тому можуть бути і використовуються для вивчення в Україні. Та при цьому пріоритетною для економічного вивчення основних засобів є наукові праці саме українських вчених.

Сучасний рівень розвитку бухгалтерського обліку вимагає глибоких фахових знань як самого бухгалтерського обліку, так і економіки в цілому. Сучасний бухгалтер повинен мати загальноекономічні знання, розбиратись в питаннях фінансового та трудового права, податкової системи, орієнтуватись у виробничих процесах на підприємстві. Як ті, що готуються стати бухгалтерами, так і ті, що ними уже працюють, мають користуватись спеціальною літературою, що необхідна у роботі - підручниками, тлумачними словниками, нормативно-законодавчими актами відповідно до національних стандартів.

Згідно системи бухгалтерського обліку і звітності України основні засоби можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом.

За функціональним призначенням розрізняють:

- виробничі - основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;

- невиробничі - основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку тощо [5, 16].

До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення [10, 19].

За використанням основні засоби, в тому числі і транспортні, поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті; що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Істотне значення в обліку транспортних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень [20, 19].

Орендовані транспортні засоби відображаються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини), паливно мастильні матеріали на лежать до групи 2 класифікації основних засобів.

Одним з важливих питань обліку транспортних а взагалі основних засобів є класифікація витрат за різними ознаками.

Традиційно розрізняються чотири напрями класифікації витрат, в основу яких покладено принцип «різні витрати для різних цілей». Елементи витрат однорідні за економічним змістом і включають:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизацію основних фондів та нематеріальних активів;

- інші операційні витрати;

У Плані рахунків перелічені елементи витрат обліковуються на однойменних рахунках класу 8 «Витрати за елементами» [13, 265].

Це групування незмінне для будь-якої галузі господарства, в тому числі и транспортної. На ньому формуються всі звітні дані з обліку витрат (розд. ІІ Звіту про фінансові результати (ф. 2) та Звіт про витрати виробництва (ф. 5-С)). Перелік статей витрат наведено нижче

Пор. №	Стаття калькуляції
1.	Сировина та матеріали
2.	Напівфабрикати власного виробництва
3.	Зворотні відходи (виключаються)
4.	Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи й послуги виробничого характеру, отримані від сторонніх організацій
5.	Паливо та енергія на технологічні цілі
6.	Основна заробітна плата працівників
7.	Додаткова заробітна плата
8.	Відрахування на соціальні заходи
9.	Витрати пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції
10.	Відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення
11.	Витрати на утримання й експлуатацію машин і обладнання
12.	Цехові витрати
13.	Втрати внаслідок технічного неминучого браку
14.	Інші виробничі витрати
15.	Супутня продукція (виключається)
16.	Виробнича собівартість

Отже із наведеної таблиці ми бачимо, що всі витрати є у кожній галузі господарства, і транспортна галузь не є виключенням. Але у процесі діяльності транспортні підприємства мають свою специфіку.

Отже, у першому розділі ми можемо зробити висновки, що суть та економічний зміст бухгалтерського обліку транспортних засобів визначається як суть та зміст основних засобів, але має свою галузеву специфіку обліку.

2. Методика обліку транспортних засобів на підприємстві та витрат на їх експлуатацію (АТП «Інтайм»)

Автотранспортне підприємство «Інтайм» знаходиться в м. Ужгород по вулиці Лобачевского, 26. підприємство створено у 2004 році як автотранспортна фірма вантажних та пасажирських перевезень. На даному етапі розвиту, спочатку невелике підприємство, успішно конкурує з такими розвиненими підприємствами як АТП «Автолюкс». На нинішній момент АТП «Інтайм» обладнано сучасними гаражами, СТО та належною кількістю вантажних та пасажирських транспортних засобів.

Підприємство надає послуги міжрегіональних вантажних перевезень, доставки попутних вантажів, індивідуальних пасажирських перевезень тощо.

Підприємство розташовано на орендованій території швейної фабрики загальною площею 7 га, там же знаходяться гаражі, та складські приміщення для зберігання вантажів.

АТП «Інтайм» нараховує близько 15 вантажних автомобілів для дальніх перевезень, 2 самоскидача КАМаЗ а також 8 пасажирських автобусів типу ГАЗель.

Організація бухгалтерського обліку на будь-якому підприємстві залежить від тієї облікової політики яку веде підприємство. Тому кожне підприємство, і АТП «Інтайм» не є винятком, свою облікову політику розробляє самостійно на основі загальновстановлених правил ведення бухгалтерського обліку.

Облікова політика підприємства на АТП «Інтайм» розроблялась та формувалась головним бухгалтером та була затверджена наказом керівника підприємства.

На АТП «Інтайм» застосовується комп'ютерна форма обліку із використанням універсальної програми „1-С:Бухгалтерія 7.7”. На підприємстві існує достатня кількість обліковців. При реалізації облікових функцій перевага надається веденню операцій за шаблонами та за допомогою документів „1-С:Бухгалтерія” є інтегрованою програмою зведеного обліку.

На сьогодні слід виділити наступні етапи організації бухгалтерського обліку:

І етап - методичний на якому здійснюється вибір способів і прийомів на яких базується документування, інвентаризація, оцінка, калькуляція, застосування подвійного запису рахунків бухгалтерського обліку, складання балансу і звітності. Саме на цьому етапі проводиться комплекс заходів, які забезпечують первинне документування, також встановлюються строки та порядок проведення інвентаризації, проводиться вибір оцінки майна, вибір номенклатури статей витрат, вибір номенклатури рахунків бухгалтерського обліку тобто створення робочого плану рахунків, а також визначення переліку та розробка форм внутрішньої звітності.

ІІ етап - технічний на якому відбувається вибір форми обліку, що найбільш відповідає галузі та розміру даного підприємства.

ІІІ етап - організаційний на якому відбувається організація роботи облікового апарату. а також включає в себе:

Бухгалтерський облік у транспортних підприємствах має ряд особливостей:

1. Особливістю обліку в транспортних підприємствах є наявність великої питомої ваги в основних засобах рухомого складу - транспорту, навантажувально-розвантажувальних машин, а також необхідність постійного обліку і контролю їх технічного стану, необхідності заміни окремих вузлів, деталей, їх ремонту.

2. Обліковують специфічні запаси: паливно-мастильні матеріали (ПММ), шини, запасні частини й агрегати та витрати, пов'язані з їх зберіганням. У завдання обліку входить ретельне ведення не тільки синтетичного, а й аналітичного обліку по кожному виду ТМЦ. Наприклад: рахунок 20 «Виробничі запаси» має субрахунок 207 «Запасні частини», до якого доцільно відкрити субрахунки 3-го рівня:

· 2071 - «запасні частини придатні до експлуатації» - до даного субрахунку відкрити такі субрахунки: 20711 «Запасні частини, придатні до експлуатації - нові», 20712 «Запасні частини, придатні до експлуатації, що були в експлуатації»

· 2072 - «запасні частини, що потребують ремонту»;

· 20731 - «агрегати на складі»;

· 20732 - «агрегати в експлуатації»

Наприклад, субрахунок 203 «Паливо», до якого доцільно відкрити субрахунки 3-го рівня:

· 2031 - «дизельне пальне» (за сортами);

· 2032 - бензин» (за марками);

· 2033 - «мастильні матеріали» (за видами);

· 2034 - «рідини».

3. Для обліку витрат за господарськими операціями транспортних підприємств призначено рахунок 23 «Виробництво». На АТП до цього рахунка відкриваються такі субрахунки:

· транспортування вантажів;

· перевезення пасажирів;

· транспортно-експедиційні витрати;

· інші види діяльності;

4. Особливістю обліку є відсутність незавершеного виробництва, всі витрати відносять на собівартість реалізованих послуг.

5. У процесі діяльності обліковують особливі господарські операції:

· експлуатаційні (перевезення пасажирів, вантажів);

· гаражне, ангарне обслуговування;

· витрати пов'язані з обслуговуванням та зберіганням рухомого складу;

· транспортно-експедиційні витрати;

· технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, причепів, агрегатів;

· попутне завантаження транспорту;

· утримання та експлуатація транспортних агентств, станцій технічного обслуговування тощо; [11, 148]

Порядок обліку та документування перевезень автомобільним транспортом проводиться за Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, використання єдиної первинної транспортної документації для перевезень вантажів автомобільним транспортом і обліку транспортної роботи, затверджено наказом Міністерства статистики України і Міністерства транспорту України від 07.08.1996 № 228/253 (із змінами і доповненнями). [Додаток 5, 8, 10] Виконання Інструкції є обов'язковим для всіх юридичних і фізичних осіб незалежно від форм власності і відомчого підпорядкування, які здійснюють перевезення вантажів автомобільним транспортом на комерційній основі або для власних потреб, для яких виконується перевезення вантажів на комерційній основі. [Додаток 4]

Облік витрат на автотранспортному підприємстві «Інтайм» здійснюється відподвіно до П(С)БО 16 «Витрати» та методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.01 № 65.

До витрат, пов'язаних з експлуатацією автотранспорту можна віднести: витрати на ПММ, витрати на проведення ТО, ремонту автотранспорту, на придбання запчастин, витрати, пов'язані із заміною шин, акумуляторів, забезпеченням наявності в автомобілі огнегасника і аптечки, витрати, пов'язані із сплатою податків і зборів, витрати, пов'язані з обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів, витрати, пов'язані з амортизацією засобу.

Бухгалтерський облік ПММ ведуть на рахунку 203 за видами і місцем знаходження. Надходження ПММ на підприємство відбувається таким чином: за оплату коштами, за бартером, безоплатно отримані, внесок до статутного фонду, при виявленні надлишків під час проведення інвентаризації.

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» ПММ належать до складу запасів за первісною вартістю. [Додаток 1]

Списання ПММ здійснюється згідно з наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 № 43 Про затвердження норм витрат ПММ на автомобільному транспорті на підставі подорожніх листів.

При цьому слід враховувати, що списанню підлягають не фактично затрачені ПММ, а нормативне, розраховане витрачання ПММ.

Розрахунок нормативної витрати пального для різних типів рухомого складу автомобільного транспорту.

Витрати пального легковими автомобілями(із наведенням ідентифікаційних даних)

Модель (модифікація) автомобіля	Робочий об'єм двигуна Vр,куб. см	Максимальна потужність двигуна Ne кВт	Тип коробки передач (КП)	Конструктивні особливості	Н8, л/100 км
ВАЗ-1111	649	21,5	4М		6,5
ВАЗ-2101	1198	44,1	4М		8,9
ВАЗ-21013	1294	47,7	4М		9,1
ВАЗ-21016	1294	47,7	4М		9,1

Облік витрат пов'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом автотранспорту здійснюється згідно з наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 № 102 Про затвердження положення про технічне обслуговування і ремонт транспортним засобів автомобільного транспорту система технічного обслуговування і ремонту автотранспорту на підприємствах, які використовують автотранспорт у виробничих цілях, у тому числі для надання послуг транспортних послуг стороннім споживачам, складається з певних елементів.

Система технічного обслуговування і ремонту

Мета - підтримання автотранспорту у справному стані, належному зовнішньому вигляді, економічності та безпеки руху та екологічної безпеки
Технічне обслуговування - комплекс операцій, пов'язаних із підтримкою працездатності або призначенням при зберіганні та транспортуванні: 1. Щоденне технічне обслуговування (ЩО). 2. Перше технічне обслуговування (ТО-1) 3. Друге технічне обслуговування (ТО-2) 4. Сезонне технічне обслуговування	Ремонт - комплекс операцій щодо відновлення справності або працездатності автотранспорту та відновлення його ресурсів.
	Поточний ремонт - заміна і (або) відновлення окремих частин автомобіля. Мета - підтримка і забезпечення працездатності автомобіля	Капітальний ремонт - заміна і (або) відновлення будь-яких частин, у тому числі базових. Мета - відновлення ресурсу автомобіля (його виробничих можливостей)

Економічний зміст терміна «ремонт» та витрат на ремонт визначають відповідно до П(С)БО-7. Під час здійснення технічного обслуговування і ремонту підприємство несе певні витрати, пов'язані з оплатою праці, використанням запасних частин, оплатою послуг сторонніх організацій тощо. У бухгалтерському обліку згідно з п. 15 П(С)БО-7 витрати, пов'язані з ремонтом основних засобів (у тому числі автотранспортних), включається до витрат діяльності в повному обсязі. [Додаток 2]

Особливої уваги потребують витрати, пов'язані з експлуатацією шин і акумуляторів. Згідно з наказом 102 операції заміни шин і акумуляторів не належать до удосконалення транспортних засобів. Проте вказані операції не включаються до складу робіт з технічного обслуговування.

Згідно з листом ДПАУ від 27.01.99 № 1258/7/15/1117 витрати, пов'язані з використанням акумуляторних батарей і шин у податковому обліку враховують у складі валових витрат як запаси. Але, встановлено виняток для легкових автомобілів, зокрема і запасні частини загалом.

При придбанні автомобіля з шинами й акумуляторами їх вартість включається до первісної вартості автомобіля. Шини і акумулятори, придбані для заміни у процесі експлуатації, враховуються як матеріали підприємства [Додаток 3]

При експлуатації автотранспорту потрібно забезпечити наявність аптечки і вогнегасника. У бухгалтерському обліку вогнегасник буде належати до малоцінних активів, оскільки їх вартість є невеликою. Щодо витрат на аптечку слід зауважити, що спеціальних вимог до обліку ліків в аптечці автомобіля, не має, і в бухгалтерському обліку вони будуть списуватися одразу як матеріали.

Підприємства, які мають до 15 автотранспортних засобів, несуть витрати, пов'язані із забезпеченням місць для стоянки таких засобів. У разі понесення витрат на стоянку і зберігання автотранспорту, який використовувався для надання транспортних послуг, такі витрати будуть включатися до складу валових.

Згадані витрати можуть бути понесені у вигляді орендної плати (оренда приміщень швейної фабрики АТП «Інтайм»).

Суб'єкти господарської діяльності, які мають більше як 15 транспортних засобів, розміщених в одному населеному пункті, згідно х Правилами № 1388 повинні створити автогосподарство.

Розглядаючи питання нарахування амортизації на автотранспортні засоби, слід зауважити, що із введенням національних стандартів бухгалтерського обліку підприємство отримало право самостійного вибору нарахування амортизації. Більше того, на кожний об'єкт може встановлюватися свій метод нарахування залежно від характеру експлуатації такого засобу на підприємстві. На АТП «Інтайм» використовується виробничий метода нарахування, тому що це визвано специфікою коливання замовлень на кожний місяць, від чого і залежить знос транспорту.

У бухгалтерському обліку сума нарахованої амортизації буде відображатися за дебетом рахунків обліку витрат (23,91,92) і за кредитом рахунка 131 «Знос (амортизація) необоротних активів». [Додаток 6, 7, 11]

Проаналізувавши методологічні аспекти бухгалтерського обліку транспортних засобів та витрат на їх експлуатацію на прикладі АТП «Ін тайм» можна зробити висновки, що транспортна галузь, не дивлячись, що в ній присутні всі групи витрат, має багато особливостей у веденні обліку транспортних засобів і витрат на їх експлуатацію.

3. Шляхи вдосконалення обліку транспортних засобів та витрат на їх експлуатацію

Удосконалення обліку витрат і автотранспортних засобів можна на основі використання зарубіжного досвіду.

Одним з найбільш важливих завдань розвитку підприємства є забезпечення виробництва перш за все за рахунок підвищення його ефективності і повнішого використання внутрішньогосподарчих резервів. Для цього необхідно раціональне використовувати основні фонди і виробничі потужності та вдосконалення ведення обліку, та розробка стратегії управління підприємством.

Збільшення об'ємів виробництва промислової продукції досягається за рахунок:

1) введення в дію основних фондів і виробничих потужностей;

2) поліпшення використання діючих основних фондів і виробничих потужностей.

Приріст основних фондів і виробничих потужностей промисловості, її галузей і підприємств досягається завдяки новому будівництву, а також реконструкції і розширенню діючих підприємств [5, 115].

Вирішальну частину приросту продукції в цілому по промисловості одержують з діючих основних фондів і виробничих потужностей, які у декілька разів перевищують нові фонди, що щорічно вводяться, і потужності.

Для визначення рівня використання транспортних засобів застосовуються показники, виражені в натуральних і вартісних (грошових) одиницях продукції, що випускається, а також в одиницях часу. Щоб обчислити використання виробничої потужності, застосовуються тільки показники надання послуг в натуральному виразі.

У світовій практиці сформувалися й діють два основні підходи до обліку витрат.

Перший підхід спрямований на вдосконалення калькулювання та контролю за витратами за кожним видом готової продукції (надання послуг). Для нього характерні розподіл усіх витрат на прямі і непрямі (основні і накладні) У собівартість продукції включаються всі без винятку виробничі витрати, і відповідно всі виробничі накладні витрати (як змінні так і постійні) розподіляються між виробами і включаються в собівартість готової продукції, в даному випадку - надання послуг вантажних та пасажирських перевезень. До них належать традиційні вітчизняні методи обліку витрат, а також зарубіжні методи однорідних секцій, нормативного розподілу постійних витрат, «стандарт-костинг» [19, 205].

Другий підхід спрямований на вдосконалення методики прийняття управлінських рішень, вміння коригувати їх залежно від змін ринкової кон'юнктури. Відповідно ці методи обліку акцентуються на відображенні залежності витрат від змін обсягу та структури готової продукції, що зумовлює розподіл витрат на змінні та постійні. Якщо перший підхід орієнтовані на виробництво, то другий - на ринок. Звідси і назва методів обліку, як його називають - ринкові. Ринкові методи обліку забезпечують у кожному звітному періоді контроль за впливом витрат на обсяг готової продукції і результат від її реалізації. Відбувається ланцюгова залежність:

Основним оцінним показником цих методів є маржинальний дохід (валовий результат). Він розраховується як різниця доходу від реалізації та змінних витрат і призначений для покриття постійних витрат і утворення прибутку. Постійні витрати розглядаються цими методами як єдине ціле і не зараховується на конкретний вид продукції, а включається у фінансовий результат.

До переваг ринкових методів обліку належать гнучкість і простота практичного застосування для короткострокових розрахунків.

Для довгострокового прогнозування придатніші методи обліку повних витрат.

Для вдосконалення обробки інформації з обліку транспортних засобів доцільно використовувати трьохрівневу систему АРМБ. Керування роботою кожним АРМБ і вибір функції здійснюються автономно в діалоговому режимі через головний модуль. Інформаційний взаємозв'язок різних АРМБ залежить від способу організації обліку основних засобів, територіального розташування АРМБ, потужності технічних засобів і інформаційних потоків.

Людино-машинна взаємодія при роботі на АРМ бухгалтера по обліку транспортних засобів організується по декількох етапах.

На першому етапі здійснюється введення дати (поточної і розрахунковий) і пароля бухгалтера.

На другому етапі на екран монітора виводиться головне меню, що відбиває список функцій, виконуваних на АРМБ.

На третьому етапі здійснюється конкретизація виду робіт обраної функції зі списку головного меню.

На четвертому етапі здійснюється заповнення первинної інформації, розрахунок, вибір вихідної чи інформації виконуються відповідні програмні модулі.

Дата необхідна для контролю набору фактичної інформації, контролю коректувань бази даних і контролю розрахунків на визначену дату.

Пароль служить для припинення несанкціонованого доступу до інформаційної бази АРМ бухгалтера. Як пароль може використовуватися будь-яка комбінація алфавітно-цифрових символів, побудована в заздалегідь визначеному форматі. В інформаційній системі мається можливість введення окремих паролів на кожен пункт меню і для кожної категорії АРМ бухгалтера. Для цього в системі передбачається спеціальна функція "Настроювання паролів доступу".

Система санкціонованого доступу припускає визначення рівнів користувачів: наприклад, I рівень -- головний бухгалтер чи його заступник, II рівень -- відповідальний виконавець, III рівень -- програміст [4, 165].

На початку роботи АРМ бухгалтера перевіряється наявність вільної пам'яті і здійснюється контроль розрахунків на визначену дату.

Для формування вхідної інформації використовуються як операції роботи зі стандартними уніфікованими формами, так і автоматизоване документування шляхом формування первинного документа різної (раціональної) форми. При цьому формуються дані по всіх господарських операціях. Вони можуть як відображатися на екрані, так і видаватися на друкувальний пристрій. Інформаційне забезпечення створюється у виді локальної бази АРМ бухгалтера.

Важливе значення при введенні інформації має забезпечення високої вірогідності вихідних даних, тому в АРМ бухгалтера повинний бути реалізований процес автоматизації виявлення помилок даних, що вводяться, і видачі відповідних повідомлень.

Програмне забезпечення для введення й обробки даних первинного обліку включає набір формалізованих процедур, що забезпечують:

-- уведення даних у відповідності зі структурою первинного документа;

-- контроль реквізитів, що вводяться, на основі заведених методів;

-- контроль документа;

-- коректування даних первинного обліку;

-- алгоритмічну обробку показників первинного обліку;

-- організацію бази даних;

-- висновок на чи екран печатку введених даних первинного обліку [14, 208].

При формуванні первинного документа і нормативно-довідкової інформації в користувача мається можливість модифікувати наявні стандартні форми. При цьому йому пропонується типова форма, на підставі якої він формує необхідну йому форму первинного документа шляхом її чи доповнення коректування.

Формування необхідного первинного документа забезпечує генератор друкованих форм. Розрахунок і відображення вихідної інформації виробляється після введення нормативно-довідкової і первинної інформації.

Для аналітичного обліку транспортних засобів ведеться автоматизована інвентарна картотека, у якій відображаються всі дані, необхідні для керування й обліку. З її допомогою бухгалтер має можливість проаналізувати стан транспортних засобів, термін їхньої служби, види і терміни зроблених ремонтів, суми нарахованого зносу, терміни і суми переоцінки, правильність застосування відсотків амортизаційних відрахувань. Шляхом перегляду й аналізу карток аналітичних даних визначається необхідність і завантаження основних засобів, а при необхідності визначається і фондовіддача даного інвентарного об'єкта.

Серед режимів роботи з картотекою мається режим "Індексація транспортних засобів", що дозволяє здійснювати індексацію транспортних засобів і нараховувати знос. Для переоцінки бухгалтер уводить коефіцієнти індексації по кожнім інвентарному номері, після чого здійснюється прорахунок і формується

При внутрішній аудиторській перевірці приділяється особливе місце перевірці правильності і повноти проведеної індексації транспортних засобів. З цією метою аудитор переглядає всю картотеку і перевіряє правильність застосування встановлених коефіцієнтів індексації, формування нової вартості основних засобів і нарахованого зносу. На екрані монітора Відомість індексації основних засобів видається в три вікна. У першому вікні приводяться умови формування відомості, у другому вікні -- список інвентарних номерів, по яких була зроблена індексація, і в третім вікні -- довідкові дані по зробленій індексації і сформовані бухгалтерські проводки. Зведення видаються по наступним параметрах: дата введення основних засобів, інвентарний номер, інвентарна картка, вид основних засобів, група основних засобів, дата індексації, вартість основних засобів, балансовий рахунок, сума зносу основних засобів [10, 365].

На підставі первинних даних і нормативно-довідкової інформації здійснюється відображення інформації про наявність і рух транспортних засобів по підрозділах, матеріально відповідальним обличчям, по групах, видам, підприємству в цілому. З цією метою формуються Відомість обліку наявності основних засобів, Відомість цілком зношених транспортних засобів, Відомість-опис інвентарних об'єктів. Крім того, є можливість переглянути інвентарну картку по кожнім інвентарному номері. Перераховані відомості з метою контролю й аудита можна одержати в запитальному режимі по наступним угрупованнях: підприємствам, структурним підрозділам, матеріально-відповідальним обличчям, групам і видам основних засобів, рахункам бухгалтерського обліку.

Відомість обліку наявності транспортних засобів містить інформацію про стан транспортних засобів по заданих періодах часу, що важливо при контролі й аудиті наявності основних засобів на визначену дату. Контроль за наявністю основних засобів здійснюється на місцях експлуатації й у цілому по підприємству.

Відомість цілком зношених транспортних засобів дозволяє одержати інформацію про інвентарні об'єкти, вартість яких цілком віднесена на витрати виробництва. При перевірці аудитор аналізує приведені дані на правильність нарахування зносу з дати введення основних засобів.

Відомість-опис інвентарних об'єктів відображає інформацію за необхідний період часу і використовується для контролю по інвентарних об'єктах наявності і стану основних засобів, а також для проведення інвентаризації. Для аналізу наявності основних засобів по видах і групам використовують опису по групах і видам основних засобів.

У числі відомостей по приходу основних засобів можна одержати відомості-реєстри документів по окремих видах руху: надходженню, введенню в експлуатацію, внутрішньому переміщенню, зміні первісної вартості. Також мається можливість сформувати інформацію в різних розрізах, необхідним для контролю і прийняття управлінських рішень: по підприємствах, структурним підрозділам, матеріально-відповідальним обличчям, рахункам, групам і видам основних засобів, інвентарним об'єктам.

Проаналізувавши методи обліку витрат і автоматизації роботи бухгалтера, ми зробили висновки, що для вдосконалення бухгалтерського обліку транспортних засобів та витрат на їх експлуатацію, треба обрати оптимальний шлях обліку витрат, враховуючи специфіку даного підприємства. Також для вдосконалення обліку транспортних засобів та витрат на їх експлуатацію залежить від наскільки автоматизовано облік, наскільки коректно зроблена бухгалтерська база даних по підприємству. Чим більш новіше програмне забезпечення, тим легше контроль за витратами і обліком транспортних засобів.

Висновки

В даній курсовій роботі ми розглядали теоретичні, економічні та практичні аспекти бухгалтерського обліку транспортних засобів та витрат на їх експлуатацію. Проаналізувавши матеріал на основі документації АТП «Інтайм» ми зробили такі висновки:

- Транспортні засоби на підприємстві теж відносяться до виробничих фондів. Основні виробничі фонди промисловості - це засоби праці, які беруть участь в багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на продукцію, що виготовляється, частинами у міру зношення.

- Основні фонди, складової яких є транспортні засоби - це частина необоротних активів підприємства, яка активно використовується у виготовленні продукції, або ж слугує допоміжним засобом при виробництві. Основні фонди є безпосереднім засобом праці, виготовлення продукції, надання послуг без них неможливе.

- Автомобільний транспорт та вузли (запасні частини), паливно мастильні матеріали на лежать до групи 2 класифікації основних засобів.

- Всі види витрат є у кожній галузі господарства, і транспортна галузь не є виключенням. Але у процесі діяльності транспортні підприємства мають свою специфіку.

- Особливістю обліку в транспортних підприємствах є наявність великої питомої ваги в основних засобах рухомого складу - транспорту, навантажувально-розвантажувальних машин, а також необхідність постійного обліку і контролю їх технічного стану, необхідності заміни окремих вузлів, деталей, їх ремонту.

- До витрат, пов'язаних з експлуатацією автотранспорту можна віднести: витрати на ПММ, витрати на проведення ТО, ремонту автотранспорту, на придбання запчастин, витрати, пов'язані із заміною шин, акумуляторів, забезпеченням наявності в автомобілі огнегасника і аптечки, витрати, пов'язані із сплатою податків і зборів, витрати, пов'язані з обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів, витрати, пов'язані з амортизацією засобу.

- Облік витрат пов'язаних з технічним обслуговуванням і ремонтом автотранспорту здійснюється згідно з наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 № 102 Про затвердження положення про технічне обслуговування і ремонт транспортним засобів автомобільного транспорту система технічного обслуговування і ремонту автотранспорту на підприємствах, які використовують автотранспорт у виробничих цілях, у тому числі для надання послуг транспортних послуг стороннім споживачам, складається з певних елементів

- Транспортна галузь, не дивлячись, що в ній присутні всі групи витрат, має багато особливостей у веденні обліку транспортних засобів і витрат на їх експлуатацію.

- У світовій практиці сформувалися й діють два основні підходи до обліку витрат. Перший підхід спрямований на вдосконалення калькулювання та контролю за витратами за кожним видом готової продукції (надання послуг). Другий підхід спрямований на вдосконалення методики прийняття управлінських рішень, вміння коригувати їх залежно від змін ринкової кон'юнктури.

- Для вдосконалення бухгалтерського обліку транспортних засобів та витрат на їх експлуатацію, треба обрати оптимальний шлях обліку витрат, враховуючи специфіку даного підприємства. Також для вдосконалення обліку транспортних засобів та витрат на їх експлуатацію залежить від наскільки автоматизовано облік, наскільки коректно зроблена бухгалтерська база даних по підприємству.

Перелік використаної літератури

1 Закон України “Про підприємства в Україні” від 27.03.91р. № 887/91-ВР.

2 Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. № 168/97-ВР зі змінами і доповненнями.

3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 304 від 30.11.2000)

4 Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту. -- К.: А.С.К., 2004.--768 с.

5 Базась М.Ф., Базась Е.Ф., Матюха М.М. Основи бухгалтерського (фінансового) та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. - К., 2006, 182 с.

6 Базилевич В.Д. Економічна теорія // Політекономія: Підручник. - К.: Знання - Прес, 2001. - 581 с.

7 Бондар Н.М., Воротін В.Є., Гаєвський О.А, Економіка підприємства. - К.: Знання., 2006. - 352 с.

8 Бутинець Ф.Ф. Економічний аналіз: Навчальний посібник. - Житомир: ПП “Рута”, 2003р., - 680 с.

9 “Бухгалтерський облік і аудит”. - №4, 2002 р.

10 Завгородній В.П., Бухгалтерський облік, контроль і аудит в системі управління підприємством. - К.: Ваклер ДИ-КСИ., 2002р. - 589 с.

11 Захожай В.Б., М.Ф. Базась, М.М, Матюха, В. М. Базась Бухгалтерський облік у галузях економіки. - К.: Знання., 2005. - 968 с.

12 Гарасим П.М., Журавель Г.П., Бруханський Р.Ф., Хомин П.Я. Первинний та аналітичний облік на підприємстві. - Тернопіль: Астон. - 2005. - 464 с.

13 Єрмолович Л.Л. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник, М.: Інтерн-ресервіс; Екоперспектива. - 2003р. - 576с.

14 Гужва В.М., Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навчальний посібник.--К.:КНЕУ, 2004.-- 400 с.

15 Кім Г., Сопко В.В., Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та їх заповнення. - К.: Центр навчальної літератури. - 2004. - 440 с.

16 Климко Г.Н. Основи економічної теорії: політ економічний аспект // Підручник. 2-е вид. - К.: Вища шк.. - Знання. 1997. - 743с.

17 Кривенко К.Т. Політична економія // Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001.- 508. с.

18 Крупка М.І. Основи економічної теорії // Підручник. - К.: Атіка, 2001. - 344.с.

19 Лишиленко О.В. Бухгалтерський управлінський облік. - К: Центр навчальної літератури, 2004. - 254 с.

20 Малюга Н.М., Лебедзевич Я.В., Горецька Л.Л., Давидюк Т.В. Облік в галузях економічної діяльності: автотранспорт і будівництво. - Житомир: ПП «Рута», 2000. - 480 с.

21 Марчук С. Облік основних засобів та їх амортизації / Все про бухгалтерський облік. - №80/747, 2002. - С. 35.

22 Мочерний С.В. Основи економічної теорії.. - К., 1997р. - 289с.

23 Сопко В., Гуцай люк З., Ширба М., Бенько М. Бухгалтерський облік. - Тернопіль: Астон. - 2005. - 496 с.

24 Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. - К.: А. С. К. - 2002. - 784 с.