Рахунки бухгалтерського обліку

2

ЗМІСТ

1. План рахунків бухгалтерського обліку, принципи його побудови та призначення

1.1 Застосування плану рахунків бухобліку на підприємствах

1.2 Загальна структура плану рахунків

1.3 Тризначні субрахунки для синтетичного обліку

2. Документальне оформлення розрахунків з оплати праці. Синтетичний облік нарахування заробітної платні та утримань з неї

3. Задача

Перелік використаної літератури

1. План рахунків бухгалтерського обліку, принципи його побудови та призначення

1.1 Застосування плану рахунків бухобліку на підприємствах

В Україні основи нової системи бухгалтерського обліку закладено в Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та конкретизовано в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Методологічні засади застосування нового Плану рахунків бухгалтерського обліку та обліку окремих господарських операцій викладено у відповідних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Новий План рахунків разом з Інструкцією про його застосування встановлюють загальний концептуальний підхід до побудови системи бухгалтерського обліку на основі міжнародних стандартів.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", пріоритетною є оцінка активів за їх історичною (фактичною) собівартістю, яка визначається на підставі витрат на їх виробництво або придбання.

Закон надає підприємствам право самостійно визначати облікову політику та розробляти систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій (п. 5 ст. 8). Отже, держава встановила правила й процедури обробки економічної інформації та складання фінансової звітності тільки для зовнішніх користувачів.

Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, новий План рахунків та Інструкція про його застосування спрямовані на організацію фінансового обліку та фінансової звітності. Управлінський облік підприємства мають розробляти самостійно та застосовувати з врахуванням конкретних умов діяльності підприємства з метою одержання необхідної обліково-економічної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень.

У новій системі бухгалтерського обліку доцільно застосовувати відпрацьовані способи обліку окремих господарських операцій, які виправдали себе в практиці бухгалтерської роботи, але не суперечать національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку та положенням Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, або з внесенням до них відповідних змін.

При контируванні первинних бухгалтерських документів на здійснені господарські операції, тобто при записі на них кореспонденції рахунків (бухгалтерських проведень, контирувань), зазначається щонайменше код синтетичного рахунка. Якщо при контируванні документів необхідно та можливо визначити субрахунок, у контируванні зазначається тризначний код субрахунка. Що стосується аналітичного обліку доходів, витрат та фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства тощо, то з метою спрощення записів в аналітичному обліку доцільно після коду синтетичного рахунка або субрахунка зазначати в контируванні на первинному документі через дефіс і порядковий номер аналітичного рахунка (статті), наприклад 701-1, 901-1, 791-2.

У робочому плані рахунків, який застосовується на підприємстві залежно від специфіки його діяльності, субрахунки використовуються з урахуванням потреб управління, контролю, аналізу та звітності, а також можуть доповнюватися введенням нових субрахунків, але зі збереженням кодів субрахунків за Планом рахунків.

В Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій економічний зміст бухгалтерських рахунків і порядок їх застосування викладено вельми лаконічно. Тому навіть достатньо теоретично підготовлені бухгалтери мають певні труднощі при використанні Плану рахунків та Інструкції про його застосування в практичній роботі з організації та ведення бухгалтерського обліку по-новому.

1.2 Загальна структура плану рахунків

План рахунків бухгалтерського обліку - це перелік бухгалтерських рахунків і схем реєстрації та групування на рахунках фактів господарсько-фінансової діяльності (господарських операцій) способом подвійного їх запису.

Структура нового Плану рахунків бухгалтерського обліку організаційно узгоджена зі структурою нової форми Балансу, встановленої Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", і Звіту про фінансові результати, встановленої П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".

План рахунків бухгалтерського обліку структурно складається з дев'яти класів рахунків.

Вони мають конкретне призначення й забезпечують облік та накопичення економічної інформації для потреб зовнішніх та внутрішніх користувачів.

Рахунки класів 0 - 7 є обов'язковими для всіх підприємств. Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" застосовуються підприємствами, крім (на вибір) суб'єктів малого підприємництва, а також організацій, діяльність яких не має комерційного характеру.

Сальдо рахунків класів 1 - 3 є підставою для заповнення відповідних розділів активу балансу, а сальдо рахунків класів 4 - 6 - відповідних розділів пасиву балансу.

Дані синтетичного і аналітичного обліку про доходи і витрати, що відображаються на рахунках класів 7 "Доходи і результати діяльності" і 9 "Витрати діяльності", є підставою для заповнення Звіту про фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Суб'єкти малого підприємництва та організації, які провадять некомерційну діяльність, за власним рішенням відкривають рахунки класу 8 "Витрати за елементами". Вони можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 "Витрати за елементами" або також рахунків класу 9 "Витрати діяльності".

1.3 Тризначні субрахунки - для синтетичного обліку

У Плані рахунків за десятковою системою подано коди кожного рахунка та найменування синтетичного рахунка першого порядку. Коди субрахунків (синтетичних рахунків другого порядку), на відміну від старого Плану рахунків, - тризначні. Першою цифрою коду субрахунка є клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунка в цьому класі рахунків, а третьою - порядковий номер субрахунка до цього рахунка першого порядку (див. рис.1). Зазначений порядок кодування субрахунків сприятиме спрощенню записів у синтетичному та аналітичному обліку й автоматизації накопичення даних аналітичного обліку при застосуванні в ньому персональних комп'ютерів.

Таблиця 1. - Структура Плану рахунків бухобліку

2. Документальне оформлення розрахунків з оплати праці. Синтетичний облік нарахування заробітної платні та утримань з неї

Одним із важливих поточних зобов'язань, що систематично виникають у процесі господарської діяльності, є зобов'язання перед працюючими по заробітній платі.

Заробітна плата -- це винагорода в грошовій формі працівнику за затрачену працю. Вимірюються затрати праці відпрацьованим часом (у разі погодинної оплати) або обсягом виконаної роботи чи виготовленої продукції (в разі відрядної оплати).

Основу організації оплати праці становлять: тарифні системи, системи преміювання, контрактна система, система трудових договорів і державні нормативні акти.

Тарифною системою встановлюється рівень оплати праці за одиницю робочого часу залежно від кваліфікації (розряду робітника і розряду роботи) і умов праці.

Преміальними системами встановлюються показники і рівень премій. Контракти -- це письмові договори підприємства з працюючим, яким також встановлюється обсяг, якість роботи, строк виконання та рівень оплати. Укладаються контракти, як правило, на тривалий час. Трудовий договір -- це теж письмова угода підприємства з працюючим, що носить разовий характер.

Державними нормативними актами встановлюється мінімальний рівень зарплати, оплату за невідпрацьований час, а також види та розміри утримань із заробітної плати.

Господарський облік (фінансовий і управлінський) повинен забезпечити такий комплекс даних трудових факторів про:

а) чисельність і склад працюючих,

б) відпрацьований час кожним і усім колективом разом,

в) виробіток у кількості виготовленої продукції або обсязі виконаної роботи,

г) нараховану заробітну плату кожному працівнику і по підприємству в цілому,

д) стан розрахунків з оплати праці.

Функції з обліку чисельності і складу працюючих на великих підприємствах виконує відділ кадрів або інспектор по кадрах, а в разі відсутності їх на малих підприємствах -- будь-який працівник, призначений наказом керівника. Функціями по обліку кадрів є: документальне оформлення зарахування на роботу, переміщення, надання відпустки та звільнення, а також облік наявності і руху працюючих та надання відповідних даних для звітності.

Підставою для зарахування на роботу служить наказ керівника або записка про прийом на роботу, що оформляються на підставі заяви, поданої бажаючим працювати на вакантній посаді чи вільному робочому місці.

Для зарахованого на роботу заводиться особова картка з обліку кадрів і оформляється трудова книжка (виписується нова, якщо робітник чи службовець розпочинає трудову діяльність, або ж робиться запис про зарахування в подану трудову книжку). Трудові книжки зберігаються на підприємстві. Чисті бланки трудових книжок є документами суворої звітності та зберігаються в сейфі разом із грошовими документами. За цінами придбання бланки трудових книжок як об'єкт бухгалтерського обліку відображаються на рахунку 331 «Грошові документи в національній валюті». Під час видачі трудової книжки працівнику, що тільки розпочинає трудову діяльність, вартість бланку відшкодовується надходженням готівки до каси.

Переміщенням вважається переведення на іншу роботу або присвоєння вищого кваліфікаційного розряду. Оформляється наказом керівника, а при присвоєнні вищого кваліфікаційного розряду до наказу додається рішення кваліфікаційної комісії. Дані про переміщення записуються до трудової книжки із затвердженням круглою печаткою підприємства.

Наказом керівника оформляється також надання відпустки і звільнення. Протягом однієї доби після оформлення наказу на звільнення трудова книжка повертається працівникові, а бухгалтерія здійснює повний розрахунок заробітної плати.

Чисельність працюючих працівником, що виконує функції з обліку кадрів, групується за категоріями, професіями, посадами, фаховим рівнем, стажем роботи, місцями роботи (цехами, відділами), а також за часом роботи (постійні, сезонні, тимчасові працівники).

Залежно від системи оплати праці (погодинна, відрядна, індивідуальна, бригадна) та врегульованих взаємовідносин підприємства з працюючими застосовуються різні первинні документи, якими оформляються затрати праці і згідно з якими нараховується заробітна плата працюючим.

Підставою для нарахування заробітної плати при погодинній оплаті служить табель обліку робочого часу, який є іменним списком працюючих, до якого щоденно записуються дані про відпрацьований час у годинах, а при неявках -- причини. Табельного обліку достатньо для нарахування зарплати в разі погодинної оплати.

Підставою для нарахування заробітної плати робітникам у разі відрядної оплати служать різні документи: наряди, маршрутні листи, рапорти (відомості) виробітку та деякі інші.

Наряди використовуються в індивідуальних і дрібносерійних виробництвах, будівництві, на ремонтному та інших виробництвах із нестабільним характером праці. Бувають вони індивідуальні і бригадні, разові і нагромаджуючі.

Маршрутні листи використовуються для оформлення затрат праці на поточних виробництвах.

Рапорти або відомості виробітку використовуються в масових виробництвах з одноманітним характером праці.

У разі відхилень від нормальних умов праці (заміні матеріалів, що обробляються, робота на іншому, ніж передбачене технологією, устаткуванні тощо) складаються доплатні листки або відомості на доплату.

Наприкінці місяця дані про виробіток і заробітну плату групуються і нагромаджуються: за особовими рахунками працюючих, видами продукції, що вироблялася чи робіт, що виконувалися, видами оплат. На підставі цих даних складаються розрахунково-платіжні або розрахункові і платіжні відомості, які виступають первинними документами для обліку розрахунків по оплаті праці, а часто і як регістри аналітичного обліку розрахунків по оплаті праці.

Синтетичний облік використання фонду оплати праці і розрахунків з працюючими ведеться на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці», який має два субрахунки:

661 «Розрахунки за заробітною платою»

662 «Розрахунки з депонентами».

Нарахована заробітна плата, яка належить працюючим, обліковується на рахунках:

Д-т 23 «Виробництво» (робітників основного і допоміжного виробництва за виготовлену продукцію або виконані роботи)

Д-т 91 «Загальновиробничі витрати» (цеховому персоналу і робітникам по догляду за обладнанням)

Д-т 92 «Адміністративні витрати» (адміністративному і обслуговуючому персоналу підприємства в цілому)

Д-т 93 «Витрати на збут» (робітникам за пакування, навантаження готової продукції при відправці покупцям після здачі її на склад)

Д-т 15 «Капітальні інвестиції» (робітникам за роботи по капітальному будівництву і капітальному ремонту основних засобів та інших роботах по створенню основних засобів, необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів)

Д-т інших рахунків залежно від характеру затрат праці,

К-т 661 «Розрахунки за заробітною платою».

За дебетом рахунка 661 «Розрахунки за заробітною платою» обліковуються операції: за утриманнями із заробітної плати, виплаті готівкою і депонуванні.

Із нарахованих зарплат проводяться обов'язкові утримання, утримання для відшкодування заподіяних підприємству збитків з вини працюючих і добровільні утримання.

До обов'язкових відносяться:

а) утримання прибуткового податку:

Д-т 661 «Розрахунки за заробітною платою»

К-т 64 «Розрахунки з бюджетом»

б) утримання до пенсійного фонду:

Д-т 661 «Розрахунки за заробітною платою»

К-т 651 «Розрахунки за пенсійним забезпеченням»

в) утримання до страхового фонду:

К-т 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням»

г) утримання до страхування на випадок безробіття:

К-т 653 «Розрахунки по страхуванню на випадок безробіття»

д) утримання по виконавчих документах:

685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

З дозволу працюючих з заробітної плати можуть бути утримані нестачі і втрати від псування цінностей (К-т 375), за допущений брак виробництва з вини працівників (К-т 24).

За письмовими заявами із заробітної плати бухгалтерія може здійснити вирахування на оплату індивідуальних позик, оформлених через підприємство, по добровільному страхуванню, за товари, продані в кредит.

Різниця в сумі нарахованої зарплати і утриманнями всіх видів належить виплаті готівкою з каси або через банкомат або платіжні картки.

Для одержання готівки на зарплату до банку подаються такі документи: грошовий чек і платіжні доручення на перерахування: утримань і нарахувань на зарплату (прибуткового податку, до пенсійного фонду, страхового, фонду страхування на випадок безробіття та фонду страхування від нещасних випадків).

Одержана сума прибуткується касою:

Д-т 30 «Каса»

К-т 31 «Рахунки у банках».

Протягом трьох повних робочих днів здійснюється виплата зарплати готівкою з каси (Д-т 66, К-т 30). Після цього платіжні відомості закриваються. Проти прізвищ працюючих, котрі не одержали зарплату, ставиться штамп або пишеться від руки «депоновано». Прізвища і суми депонентів переносяться до окремої відомості або книги, а загальна сума відображається на рахунках:

Д-т 661 «Розрахунки за заробітної платою»

К-т 662 «Розрахунки з депонентами».

Сума депонованої зарплати наступного дня здається в банк на поточний рахунок.

Аналітичний облік розрахунків з працюючими з заробітної плати організується за особовими рахунками працюючих, видами оплат і утримань.

3. Задача

Основные затраты на производство за отчетный месяц - 1000.

Общепроизводственные расходы - 40 %.

Административные расходы и расходы на сбыт - 5 %.

Определить фактическую себестоимость выпуска, если в НЗП на начало месяца было 3 единицы изделий 30 % готовности, а на конец месяца - 5 единиц изделий 40 % готовности. Нормативная себестоимость единицы равна 54 грн.

Показать, как и на каком счете формируется фактическая производственная себестоимость готовой (произведенной) продукции.

Решение:

Фактическая себестоимость производства составит сумму следующих расходов:

1. Оставшаяся себестоимость НЗП на начало месяца (3 изделия - по 70%);

2. Основные затраты на производство за отчетный месяц;

3. Общепроизводственные расходы за месяц;

4. НЗП на конец месяца (5 изделий - по 40%).

· Оставшаяся себестоимость НЗП на начало месяца (3 изделия - по 70%):

· (54*70%)*3 -5% (административные и сбытовые расходы, не включаемые в производственную себестоимость) = 107,73 грн.

· Основные затраты на производство за отчетный месяц = 1000,00 грн.

· Общепроизводственные расходы за месяц = 400,00 грн.

· НЗП на конец месяца (5 изделий - по 40%) = (54*60%)*5 -5% = 102,60 грн.

Таким образом, фактическая себестоимость производства равна:

Сфакт = 103,73+1000,00+400,00+102,6 = 1610,33 грн.

Фактическая производственная себестоимость формируется на счете 23 путем сбора на этот счет всех производственных и общепроизводственных расходов. В данном случае:

С-до начальное 23 = 107,73

Дт 91 Кт31 = 400,00

Дт 23 Кт20,66,65 = 1000,00

Дт 23 Кт20,66,65 = 102,60

Дт 23 Кт91 = 400,00

С-до конечное 23 = 1610,33.

Дт 79 Кт23 = 1610,33.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. 4-те вид., доп. і перероб. -- Житомир : ПП "Рута", 2002. -- 687с.

2. Гладких Т.В. Фінансовий облік: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 480 с.

3. Лишиленко О.В. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник для студ. вищих навч. закл -- К. : Центр навчальної літератури, 2005. -- 528с.

4. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студ. екон. спец. вищ. навч. закл -- 6. вид. -- К. : Видавництво А.С.К., 2003. -- 784с.

5. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. - 3-те вид. допов. і перераб. - К.: Алеута, 2008. - 926 с.

6. Чебанова Н.В. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. -- К. : Видавничий центр «Академія», 2004. -- 672с.

7. Губа Є. Облік цінних паперів. // Дебет Кредит. 30.05.2005 № 22. ч. 1 п. 5 ст. 3 Закона Украины от 23.02.2006 г. № 3480-IV "О ценных бумагах и фондовом рынке"