Організація безготівкових розрахунків та ефективність їх застосування підприємствами в умовах ринкових перетворень

Гарантоване доручення може бути прийняте до платежу тільки у повній сумі.

Підприємство-платник здійснює через відділення зв'язку перекази коштів представленням гарантованого банком доручення, в якому вказується конкретне підприємство зв'язку, з рахунку котрого буде сплачуватися переказ. Платник, котрий бажає здійснити розрахунки гарантованими дорученнями, подає в установу банку платіжне доручення в трьох примірниках. До всіх примірників доручення додається список одержувачів переказів із зазначенням тих, хто одержує кошти та на які цілі. Крім того, підприємство надає відділенню зв'язку заповнені бланки переказів.

На суму гарантованого банком доручення не може бути накладено арешт та здійсненне стягнення за претензіями до платника, котрий виписав доручення.

До розрахунків, які базуються на зарахуванні взаємної заборгованості платників, відносяться розрахунки, за якими взаємозобов'язання дебіторів і кредиторів один до одного погашаються в рівновеликих сумах і тільки лише за різницею здійснюється платіж на загальних підставах.

Такі розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групи платників усіх форм власності однієї чи різних галузей господарства.

Підприємства, які мають постійні господарські зв'язки за поставками товарів (виконаними роботами, наданими послугами), можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог. В угодах сторонами передбачається періодичність звіряння взаємної заборгованості із складанням відповідного акту, строки та форми розрахунків. Після складання відповідного акту звіряння взаємної заборгованості сторона в залежності від того, на користь кого склалося кредитове сальдо взаємозобов'язань, виконує оплату розрахунковими документами (платіжна вимога-доручення, платіжне доручення) або оформляє вексель.

Розрахунки в системі електронних платежів "клієнт-банк" Створена в Україні система електронних платежів (СЕП) діє вже понад три роки, що дозволило відмовитися від використання поштових авізо, значно збільшити швидкість, якість та надійність платежів, гарантувати безпеку і конфіденційність банківської інформації. Після того, як за допомогою СЕП на міжбанківському рівні були вирішені деякі проблеми платежів, багато комерційних банків України почали створювати і впроваджувати систему типу "клієнт-банк" для забезпечення обслуговування клієнтів на сучасному рівні і розширення спектра банківських послуг. Нині за допомогою таких систем провідні комерційні банки в окремих регіонах обслуговують близько 30% клієнтів.

Система "клієнт-банк" забезпечує:

- передачу повідомлень між клієнтом та банком у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих засобів захисту;

- автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу від модифікації) передавання розрахункових документів між банком і клієнтом як у банк, так і в автоматизоване робоче місце клієнта;

- автоматичне архівування протоколів наприкінці дня.

Юридичною підставою для входження клієнта в систему електронних платежів "клієнт-банк" і оброблення його електронних документів банком є окремий договір між ним і банком.

Автоматичне робоче місце клієнта забезпечує автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку, враховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Електронні документи, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів НБУ, із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису.

При використанні системи "клієнт-банк" здійснюється звіряння (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банком і автоматизованим робочим місцем клієнта, підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звіряння цієї інформації з інформацією із автоматизованим робочим місцем клієнта наприкінці дня.

Після отримання від банку виписки з рахунку клієнт складає "Реєстр розрахункових документів, які відправлені в банк каналами зв'язку і прийняті банком до оплати".

Одним із основних напрямків діяльності НБУ на сьогодні є утворення національної системи масових електронних платежів, яка базується на використанні банківських платіжних карток.

Згідно з положенням НБУ "Про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем" від 24.02.97 p. банківська платіжна картка - пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого можна керувати банківським рахунком, тобто здійснювати операції сплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти.

У процесі розвитку карткових систем виникло багато різновидів пластикових карток, які розрізняються за призначенням, функціональними та технічними характеристиками і категоріями споживачів. Банківські платіжні картки лише одна з гілок "дерева" пластикових карток.

На рис. 1.4 наведена кваліфікація банківських платіжних карток за п'ятьма ознаками.

Найпростішою формою запису інформації на картку є ембосування - рельєфне нанесення номера картки, строку дії, прізвища та імені власника.

Магнітний запис вважається найрозповсюдженішим способом нанесення інформації на платіжні картки. Інформація, що міститься на магнітній смузі, включає в себе відомості про власника картки та саму картку.

Рис.1.4.

Кваліфікація платіжних карток за ознаками

Види банківських платіжних карток
За способом запису інформації	За схемою розрахунків	За класом карток	За власниками	За платіжними системами
Мікропроцесорні	Едекіронний гаманець	Звичайні	Індивідуальні	Міжнародні
3 магнітною смугою	Дебетна картка	Привілейовані	Корпоративні	Національні
Ембосоваїгі	Кредитна картка			Локальні

Смарт-картка - пластиковий прямокутник, аналогічний картці з магнітною смугою, але замість смуги в таку картку вбудовано мікропроцесор, який дозволяє змінювати записану інформацію при проведенні операцій з карткою. Крім даних про власника картки та номера його рахунка, на карточці є інформація про залишок коштів на рахунку.

За схемою розрахунків усі платіжні інструменти можна поділити на два види: "pay now" (плати зараз) та "pay later" (плати пізніше). Інструменти першого виду - це дебетні картки, які забезпечують доступ до депозитних рахунків. Списання коштів відбувається шляхом дебетування рахунка відразу після купівлі власником картки товару чи отримання готівки.

Якщо коштів на рахунку недостатньо для здійснення операції платежу, то операція не відбувається.

Продукт класу "pay later" - кредитні картки. Як правило, вони передбачають нульове сальдо рахунка, а всі операції з карткою здійснюються у кредит. У кінці кожного місяця банк-емітент робить процедуру білішу, тобто надсилає власнику картки спеціальну виписку з карткового рахунка з переліком усіх операцій, проведених за цей час, а також сум і строків сплати заборгованості. У держателя картки є два таких альтернативних варіанти розрахунків з банком:

- сплатити борг без виплати відсотків протягом пільгового періоду - 25-30 днів з дати платежу, вказаного у виписці;

- продовжити кредит за межі пільгового періоду з нарахуванням відсотків на суму непогашеної заборгованості (15-20%).

За власниками карток вони поділяються на індивідуальні, тобто видані фізичній особі, та корпоративні, або картки юридичних осіб. Корпоративні картки є двох видів:

- картка підзвітної особи - використовується для оплати ділових витрат (витрати у відрядженні, підзвітні суми);

- картка управління розрахунковим рахунком - може бути використана для оплати товарів та послуг на терміналах комерсантів, а також на спеціалізованих пристроях формування електронних аналогів платіжних доручень.

Картки можуть бути як звичайними, тобто розрахованими на масовий ринок, так і привілейованими - на громадян з великими доходами і високим кредитним рейтингом. Ці картки порівняно із звичайними дають їх власникам право на додаткові послуги та пільги.

Картка - інструмент безготівкових розрахунків, тому її існування пов'язане з функціонуванням певної платіжної системи: локальної або міжбанківської (регіональна, національна, міжнародна).

1.5. Організація синтетичного і аналітичного обліку

безготівкових розрахунків

Основу побудови бухгалтерського обліку безготівкових розрахунків визначають основні принципи їх організації, а саме:

1.Грошові засоби обов'язково зберігаються на рахунках в установах банку (за винятком перехідних залишків у касі). Правовою базою для реалізації цього принципу є угода між підприємством і банком щодо розрахунково-касового обслуговування.

2.Підприємствам надано право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів (основного й додаткового) за згодою банку.

3.Принцип самостійного (без участі банків) вибору підприємствами форми розрахунків та закріплення їх у своїх договорах та угодах. Установи банків можуть тільки пропонувати своїм клієнтам застосовувати ту чи іншу форму розрахунків, враховуючи специфіку діяльності та конкретні умови, які можуть скластися в процесі розрахунків.

4.Кошти з рахунку підприємства списуються на розпорядження його власника. Ураховуючи можливість відкриття кількох рахунків, суб'єкт підприємницької діяльності визначає один з рахунків як основний. На ньому здійснюється облік заборгованості, яка списується беззаперечно.

5.Поточні рахунки підприємствам-суб'єктам підприємницької діяльності відкривають установи банків тільки за умови повідомлення про це податкового органу.

6.Платежі здійснюються до або після відвантаження продукції, виконання робіт, послуг або одночасно з ними.

7.Принцип полягає в терміновому здійсненні платежів. Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу відвантаження товару, виконання робіт, надання послуг. Постановою Верховної Ради України "Про норматив обігу платіжних документів в Україні" від 25.06.93 з метою прискорення проходження банківських платіжних документів по перерахуванню коштів: в межах України - 7 днів, а для внутрішньообласних розрахунків - 3 доби.

8.Платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту.

9.Розрахунки між суб'єктами підприємницької діяльності можуть здійснюватися готівкою. При цьому постачальник-отримувач коштів, повинен суму отриманої готівки провести через касову книгу і повернути її в повному обсязі на свій рахунок у банк. Використання готівки, пов'язане з виплатою заробітної плати, премій, винагород, матеріальної допомоги, дивідендів, проводиться тільки шляхом її отримання з кас банків. Такий порядок дає змогу контролювати своєчасну сплату податків, внесків та інших обов'язкових платежів, розмір яких залежить від фонду оплати праці.

Через великий обсяг розрахункових операцій та існування найрізноманітніших взаємовідносин суб'єктів господарської діяльності, облікова інформація безготівкових розрахунків характеризується дуже складною структурою. При цьому, інформаційні зв'язки між первинними документами, реєстрами аналітичного та синтетичного обліку, бухгалтерське. Звітністю в значній мірі залежить від форми та порядку здійснення безготівкових розрахунків.

Схематично інформаційні зв'язки між обліковими документами при безготівкових розрахунках зображені на рис. 1.5.

Рис.1.5.

Схема зв'язків між обліковими документами при безготівкових розрахунках

Первинні		Розрахункові		Банківська		Реєстри		Бухгалтерська
Документи		документи:		установа		аналітичного та		звітність
Рахунок		Платіжне доручення				синтетичного		Баланс
Наряд - заказ Накладна		вимога-доручення Чек		Розрахунковий рахунок		обліку		Звіт про фінансові результати
Товарно-транспортна накладна. Податкова накладна Прибутковий ордер		Акредитив Платіжна вимога Інкасові доручення Платіжні картки		Інші рахунки в банках		Аналітичні рахунки журнали-ордера
Та інші		Векселя				Головна книга		Та інші

Взаємозв'язки між структурними компонентами системи безготівкових розрахунків можна зобразити у вигляді схеми (додаток.1.). У перебігу господарської діяльності підприємств виникає багато варіантів зв'язків між обліковими документами. Так, при попередній оплаті постачальникам за товарними операціями, розрахункові документи оформлюються раніше відвантажувальних і, відповідно, перерахування коштів йде в першочерговому порядку, про що на базі виписок банку зазначається у журналі-ордері № 2. Потім, при надходженні товарів, наданні послуг, виконанні робіт, на базі первинних документів робляться відповідні відмітки про фактичне отримання у журналі-ордері № 6,8. Якщо ж оплата здійснюється після фактичного отримання, то на основі отриманих первинних документів робляться відповідні записи в реєстрах аналітичного та синтетичного обліку і виписуються необхідні розрахункові документи, а вже потім списуються кошти з розрахункового рахунку в банку.

Зовсім інший рух документів при безготівкових розрахунках за товарними операціями з покупцями та замовниками. Так, якщо покупець попередньо оплачує рахунок, то його розрахункові документи першочергово надходять в банк і проходить зарахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства, а вже потім підприємство оформлює первинні відвантажувальні документи і передає їх покупцю разом з продукцією. Відповідно здійснюються записи в реєстри синтетичного і аналітичного обліку.

При безготівкових розрахунках за нетоварними операціями рух документів чітко обумовлений чинним законодавством. Так, наприклад, при безспірному списанні коштів відповідним органом виписується інкасове доручення або платіжна вимога, за якою і проводиться відповідні операції.

Існування найрізноманітніших схем безготівкових розрахунків є об'єктивною умовою функціонування будь-якої розвинутої економіки. Контроль безготівкових розрахунків здійснюється банківською системою. Це обумовлюється обов'язковістю проходження всіх розрахункових документів через установи банків. Винятком являються вексельні операції, які не обов'язково пов'язані з банками - можлива пряма оплата векселя боржником кредитору.

Виходячи з вище сказаного, для обліку безготівкових розрахунків на підприємстві відкриваються наступні синтетичні рахунки:

№ 311 "Розрахунковий рахунок"

№ 314 "Інші рахунки в банках"

№ 34 "Короткострокові векселі одержані"

№ 62 "Короткострокові векселі видані"

Облік коштів на розрахунковому рахунку

Для бухгалтерського обліку операцій по розрахунковому рахунку використовують рахунок № 311 "Розрахунковий рахунок". Це активний бухгалтерський рахунок, на дебеті якого відображують будь-які надходження грошей на розрахунковий рахунок, а на кредиті - перерахування і виплати готівки з розрахункового рахунку. Дебетове сальдо відображує залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку на даний момент часу. Кредитового сальдо по рахунку № 311, як і по будь-якому активному рахунку, бути не може.

Операції по рахунку № 311 "Розрахунковий рахунок" відображують на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, прикладених до них. Якщо в виписках банку виявляються операції, помилково проведені по розрахунковому рахунку підприємства, то вони відображуються на рахунку № 311 відповідно на дебеті або кредиті в кореспонденції з рахунком № 374 "Розрахунки по претензіях".

Про помилки письмово сповіщають установу банку і вимагають їх виправлення. Помилки, допущені в операціях по розрахунковому або інших рахунках в банку, необхідно вчасно виявити і слідкувати за їх обов'язковим і точним виправленням установою банку. Не виявленні або не виправлені помилки тягнуть за собою збитки підприємства. На рахунку № 311"Розрахунковий рахунок" залишок на кожний даний момент часу має відповідати залишку грошей, зафіксованому у виписці банку по розрахунковому рахунку підприємства.

Періодично (як правило кожного дня) банк видає власникам рахунків виписки з рахунку з копіями розрахункових документів. Виписка обов'язково подається на перше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з точки зору відповідності її доданим документам; при цьому встановлюється, чи всі записи належать до підприємств-власників рахунку. Виписка є основою для записів у реєстрах (журналі-ордері № 2 і допоміжної відомості № 2) операцій на розрахунковому рахунку. Записи банку і підприємства мають бути ідентичними, але потрібно урахувати, що рахунок № 311 підприємства є активним, а для банку розрахункові рахунки підприємств є пасивними рахунками. Тому на дебеті у виписці банку буде показана сума коштів, що списана з розрахункового рахунку, а на кредиті - зарахована на нього, відповідно сальдо у виписці буде по кредиту рахунку.

Сальдо розрахункового рахунку завжди повинно бути однаковим як в обліку банку, так і підприємства.

Аналітичний облік на рахунку № 311 здійснюється за виписками банку, і тільки за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку операцій по розрахунковому рахунку і кожному розрахунковому субрахунку. За необхідності деталізація кожного аналітичного рахунку здійснюється за виписками банку. Так як виписка банку замінює реєстр аналітичного обліку по розрахунковому рахунку, тому вона обов'язково повинна містити дату, номер документу, короткий зміст операції і суми записів по дебету і кредиту, а також залишки коштів на початок і кінець періоду.

Облік операцій по надходженню коштів на рахунок № 311 "Розрахунковий рахунок", а також розрахункові операції, пов'язані з оплатою різних витрат по капітальних вкладеннях, витрат, що відносяться до майбутніх періодів, за придбані матеріальні цінності та інші, приведені в табл.1.1.

Облік розрахунків розрахунковими чеками та акредитивами

Для бухгалтерського обліку наявності і руху коштів на інших рахунках у банках використовують рахунок № 313 "Інші рахунки в банках".

Кредит рахунку № 311 "Розрахунковий рахунок"

Якщо відкривається акредитив або видається чекова книжка за рахунок позики банку, то кредитується рахунок № 60 "Короткострокові кредити банків".

Таблиця 1.1.

Облік коштів по надходженню на розрахунковий рахунок 311 "Розрахунковий рахунок"

	Назва операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Надходження від покупців і замовників виручки від реалізації продукції, робіт, послуг	311	90
2	Надійшла на розрахунковий рахунок виручка від реалізації інших активів	311	36
3	Внесена із каси на розрахунковий рахунок готівка (в тому числі депонентські суми, виручка від реалізації та ін.)	311	301
4	Зараховані на розрахунковий рахунок залишки коштів, невикористаних акредитивів і лімітованих чекових книжок	311	313
5	Грошові кошти, що рахуються в дорозі, зараховані на розрахунковий рахунок	311	33
6	Повернення займу, раніше наданого в порядку короткострокових фінансових вкладень; повернення вкладів (депозитів) банком	311	35
7	Повернений раніше виданий аванс; суми, що надійшли від покупця, замовника за проміжними рахунками	311	371
8	Надійшли грошові кошти від покупців та замовників	311	631
9	Надходження від покупців і замовників виручки від реалізації продукції, робіт, послуг	311	36
10	Надійшли суми за пред'явлені претензії	311	374
11	Повернені на розрахунковий рахунок перерахунки сум фінансовим органам	311	64
12	Надійшли суми, одержані від органів соціального страхування, за перевищення відповідних перерахувань над відрахуваннями	311	65
13	Надійшли суми від окремих осіб в погашення заборгованості по відшкодуванню матеріального збитку	311	375
14	Суми вкладів, що надійшли від учасників, які раніше підписалися на акції	311	46
15	Суми, що надійшли від дебіторів в погашення їх боргів	311	37
16	Зарахування штрафів, пені, неустойки	311	441
17	Одержані кредити банків; операції з обліку (дисконту) векселів	311	60,50,62
18	Різні витрати оплачені з розрахункового рахунка	23,91,92,93,94	311
19	До каси із банку надійшла готівка	301	311
20	Зараховані грошові кошти до акредитиву і на особові рахунки з розрахункового рахунку	313	311
21	Придбані грошові документи з оплатою через банк; викуплені у акціонерів власні акції	33	311
22	Придбані і оплачені з розрахункового рахунку векселі	34	311
23	Погашена заборгованість перед постачальниками	631	311
24	Відображені суми авансів, що видані під поставку матеріальних цінностей тощо	36	311

Продовження таблиці 1.1

	Назва операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
25	Погашена різна заборгованість перед покупцями і замовниками в зв'язку з перерахунками	36	311
26	Помилково списані банком суми	374	311
27	Оплачені векселі і погашена заборгованість по векселях	51	311
28	Перераховані платежі до бюджету	64	311
29	Погашення заборгованості по відрахуванню органам соціального страхування	65	311
30	Перерахування авансу підзвітним особам	372	311
31	Перерахування дивідендів учасникам	46	311
32	Перераховані грошові кошти різним кредиторам	685	311
33	Сплачені штрафи, пені, неустойки	948	311
34	Відрахування, перераховані з розрахункового рахунку протягом року за рахунок прибутку;	441	311
35	сплата процентів по прострочених позиках	95	311
36	Погашена заборгованість по кредитам банків	60,50	311

Для відображення оплати постачальнику за рахунок акредитиву робиться запис:

Дебет № 631 "Розрахунки з постачальниками та підрядчиками"

Кредит № 313 "Акредитиви та особливі рахунки по вантажообігу"

Оплата банком чеків, пред'явлених іншими підприємствами (торгівельними, транспортними, зв'язку тощо) показується записом:

Дебет № 20,203,207,22,209,25.

Кредит № 313 "Рахунки в банку по доходах"

При зарахуванні невикористаного залишку по акредитиву або його закриття та при зарахуванні невикористаного залишку по чеку робиться бухгалтерський запис:

Дебет № 311 «Розрахунковий рахунок» або Дебет № 60 «Короткострокові кредити банку» Кредит № 313 «Рахунки в банку по доходах» Кредит № 313 «Акредитиви та особливі рахунки по вантажообігу»

Облік вексельних операцій

Бухгалтерський облік вексельних операцій залежить від видів векселів, порядку заповнення показників векселя та їх змісту, порядку видачі і прийняття (акцепту), передавання векселів, авалю векселя.

Відповідно до Листа Міністерства фінансів України від 12 серпня 1992р. № 18-4116 заборгованість по розрахунках з постачальниками, підрядчиками та іншими кредиторами по відвантаженій продукції, виконаних роботах та наданих послугах, забезпечена виданими простими векселями та акцептованими до оплати переказними векселями, враховується на рахунку № 51 "Векселі видані".

Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться за кожним виданим векселем.

Зобов'язання покупців, замовників та інших дебіторів, забезпечені акцептованими до оплати переказними векселями або виданими простими векселями в рахунок оплати одержаних товарів, виконаних робіт або наданих послуг, відображаються підприємством-векселедержателем на рахунку № 34 "Векселі одержані".

Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться по кожному одержаному векселю.

Облік векселів одержаних поданий у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Облік операцій по рахунку № 51 "Векселі одержані"

№ пп.	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	Оприбуткування бланків векселів	08
2	Векселі одержані в оплату продукції або товарів відвантажених, зданих робіт і послуг	51	90,36
3	Нарахування відсотків, що включаються до вартості векселя за звітний період	69	441
4	Нарахування відсотків понад суми векселя	68	441
5	Оплата векселів	311	51
6	Сума доходу, одержаного по векселю продавцем за відстрочку платежу	51	441
7	Одержана різниця між ціною векселя і сплаченою сумою (ціна вище)	311	441
8	Одержані гроші за векселі до закінчення терміну їх оплати. Різниця між ціною векселів і одержаною за них сумою являє збиток підприємства	311,441	51
9	Одержані позики під вексель	311	60,50
10	Утримування банком суми облікового проценту(дисконту) із позики, виданої під вексель	51	60,50
11	Купівля векселів, тобто їх оплата	51	311,312
12	Переказний вексель, акцептований і переданий в оплату заборгованості постачальнику	631	61

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ, ЇX ОБЛІК В ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КРОК-ЛТД"

2.1 Загальна характеристика підприємства

Назва підприємства: Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОК-ЛТД"

Скорочено: ТОВ "КРОК-ЛТД"

Місце знаходження: Кіровоградська обл. м.Знам'янка вул. Дмитрівська, 84

Форма власності: Приватна форма власності

Основні напрямки діяльності підприємства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОК-ЛТД" в основному займається оптовою торгівлею спецодягом та інструментами для підприємств, а також здійснює посередництво в оптовій торгівлі з вищезазначених товарів.

Підприємство здійснює свою діяльність на основі і відповідності закону України "Про товариства", господарського кодексу України, цивільного кодексу України та у відповідності до чинного законодавства України, а також відповідно до статуту товариства.

Майно підприємства є приватною власністю та закріплюється за ним на праві повного господарського відання. При визначенні стратегії підприємство враховує державні контракти, державні .замовлення та інші договірні зобов'язання, які є обов'язковими до виконання.

На даному підприємстві, яке відноситься до торгівельної галузі, продуктом являється товар, що має речову форму та має можливість бути об'єктом зберігання.

Як наслідок цього, в бухгалтерському обліку товар, що підлягають реалізації відображається і по кількості, і по якості.

Для більш детальної характеристики даного підприємства розглянемо основні показники виробничо-господарської діяльності за останні 2 роки.

Таблиця 2.1.

Основні показники виробничо-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК-ЛТД"

	Показники	Станом на 1 січня 2006 року	Станом на 1 січня 2007р.	Станом на 1 січня 2008р.	2008р. до 2006р., у %	2008р. до 2007р., у %
1	Основні засоби, тис.грн.	-	7,4	7,4	7,4р.б.	100,0
2	Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис.грн.	1,9	1,6	15,6	8,2 р.б.	9,7 р.б.
3	Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис.грн.	1,7	6,6	7,9	4,6 р.б.	119,7
4	Поточні зобов'язання, тис.грн.	2,6	12,4	12,8	4,9 р.б.	103,2
5	Виручка від реалізації, тис.грн.	924,0	971,2	1325,6	143,5	136,4
6	Прибуток, тис.грн.	-4,4	-0,1	9,0	Х	Х
7	Рентабельність, у %	-0,5	0	0,7	Х	Х
8	Всього витрат	928,8	970,2	1313,6	141,4	135,4

Наведені дані свідчать, що дане підприємство має значний виробничо-господарський потенціал, беручи до уваги глобальні економічні перетворення, які відбуваються на Україні. Можна зрозуміти, що виручка від реалізації без податку на додану вартість щороку зростає. Так, у 2005 році даний показник становив 924,0 тис.грн., у 2006 році він вже становив 971,2 тис.грн., а у 2007 році він склав 1325,6 тис.грн., що на 43,4 % більше ніж у 2005 році. Також потрібно відмітити, що у 2005 році товариство зазнало збитку в сумі 4,4 тис.грн., в той час як у 2007 році дане підприємство отримало прибуток у сумі 9,0 тис.грн. при рентабельності 0,7%. Дебіторська заборгованість за товари із року в рік зростає і станом на 1 січня 2008 року перевищило кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги майже у 2 рази. Крім цього товариство пізнає втрат із-за того, що не має власних приміщень, в тому числі складських. У 2008 році ТОВ "КРОК-ЛТД" щомісячно сплачує за оренду приміщень біля 10 тис.грн. На балансі підприємства із основних засобів знаходиться у сумі 7,4 тис.грн. комп'ютерна техніка, якою товариство здійснює та проводить безготівкових операцій по "Клієнт-банку".

2.2. Основи організації бухгалтерського обліку на товаристві з обмеженою відповідальністю "КРОК-ЛТД"

У товаристві з обмеженою відповідальністю "КРОК-ЛТД" ведеться журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку, яка ґрунтується на використанні принципу систематизації і накопичування даних первинних документів безпосередньо в реєстрах аналітичного і синтетичного обліку відповідно до діючих Положення (стандартів) про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні. Крім цього на ТОВ "КРОК-ЛТД" ефективно використовується ЕОМ, що зумовлює специфіку організації бухгалтерського обліку. Основні обліково-обчислювальні роботи виконуються автоматично. Загалом, на підприємстві існує тенденція до комплексної автоматизації бухгалтерського обліку, в основу якої закладено принцип безперервності обробки облікової інформації на обчислювальній установці при повному охопленні механізацією усіх облікових робіт. Розрахунки з організаціями та постачальниками і покупцями підприємство проводить по безготівкових операціях через систему "Клієнт-банк". Дана система доцільніша навіть якщо розглянути платежі, що були здійснені по безготівковому обсягу за 9 місяців 2008 року.

Таблиця 2.1.

Рух коштів у товаристві з обмеженою відповідальністю "КРОК-ЛТД" за 9 місяців 2008 року.

Період	Надходження
Січень 2008 року	39116,23
Лютий 2008 року	98314,69
Березень 2008 року	161086,02
Квітень 2008 року	142905,84
Травень 2008 року	148908,06
Червень 2008 року	127397,69
Липень 2008 року	152805,27
Серпень 2008 року	98853,45
Вересень 2008 року	104059,71
Всього	1073446,96

Видно, що із місяця в місяць платежі по безготівковому обороту постійно зростають. Всі платежі здійснюються через платіжні доручення (додаток 2). Із банківського рахунку кошти отримують власне на виплату заробітної плати та для видачі по підзвітним особам для закупівлі необхідного товару. Готівкові кошти отримують за допомогою чека на видачу готівки (додаток 3).

Складання річної звітності в товаристві з обмеженою відповідальністю "КРОК-ЛТД" ґрунтується на використанні ряду відповідних нормативних документів України. Річний бухгалтерський звіт ТОВ "КРОК-ЛТД" подає:

- Державній податковій інспекції;

- Органам державної статистики.

Подають бухгалтерську звітність не пізніше 20 лютого наступного року. До подання у встановлені адреси річний бухгалтерський звіт підприємства розглядається і затверджується у порядку, встановленому законодавством та установчими документами.

Річний бухгалтерський звіт складається з таких документів:

1 .Баланс підприємства - форма №1;

2.3віт про фінансові результати - форма №2.

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОЛІПШЕННЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КРОК-ЛТД"

3.1.Рекомендації по удосконаленню системи безготівкових розрахунків

Проведений фінансовий аналіз свідчить, що значний обсяг простроченої дебіторської заборгованості є причиною погіршення його платоспроможності і фінансової стабільності. Так, ефективно і своєчасно задовольняючи потреби інших підприємств, зазнало платіжної кризи через несвоєчасність оплати рахунків дебіторами. Специфіка діяльності товариства зумовлює його пряму залежність від фінансового стану підприємств-клієнтів: не буде ефективно працювати підприємство-клієнт - не буде і замовлень постачання товару. Тому дане підприємство при розрахунках за надані послуги і виконані роботи орієнтується, перш за все, саме на споживача цих послуг і робіт.

Дана ситуація погіршується і недосконалістю законодавчої бази, що регулює розрахункові операції в Україні. Відсутність ефективного грошово-кредитного обслуговування підприємств призводить до зростання простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості не тільки на даному об'єкті, а й на багатьох підприємствах України, і як наслідок - поглиблення кризи неплатежів в країні.

За сучасних умов банк має стати посередником у розрахунках. Робота з борговими платіжними грошовими вимогами і зобов'язаннями - головне функціональне призначення банків.

На даному етапі в країні процвітає натуральний допотопний, примітивний обмін (бартер), який сковує економічні зв'язки, руйнує виробництво, заганяє товарообмінні операції у вузькі рамки безпосереднього обміну.

Останнім часом банки добиваються оплати всіх купованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг готівкою, тобто за допомогою дорогого грошового капіталу. Цей спосіб реалізації товарів, робіт та послуг є практично нездійсненним, бо державні підприємства для цього не наділяються грошовими ресурсами, а кредит для них здебільшого недоступний через кабальні проценти і направлення кредитних ресурсів на кредитування переважно посередницьких спекулятивних операцій. Реалізація положення про можливе приймання комерційними банками від платника доручення тільки в межах наявних коштів на його рахунку за виключенням доручень на перерахування до бюджету сум зборів, інших обов'язкових платежів і плати до державних цільових фондів призвела до ситуації, коли стимулюється розрив товарного обороту і грошового обігу та руйнується цілісна система безготівкових розрахунків.

В усьому світі нині панує кредитний обмін, який базується на комерційному кредиті, який має чудову властивість створювати грошові зобов'язання, що і замінюють гроші, виконують їх функції. За цих умов банківська практика зводиться до оперування грошовими вимогами й зобов'язаннями (а не дорогим грошовим капіталом), до їх взаємних погашень. В Україні між підприємствами і банками ще не сформувалося дійсно партнерських комерційних взаємовідносин. Вітчизняні підприємства не можуть розраховувати на регулярне, стабільне, надійне і безперешкодне користування не на кабальних умовах банківськими кредитами, будувати на взаємному співробітництві свою діяльність, своєчасно отримувати кредитні ресурси, здійснювати процес виробництва і відтворення, бути впевненими, що в разі успішної та результативної праці вони завжди зможуть передоручити банкам стягнення боргів з покупців та клієнтів. Доки такі відносини не створені, суми простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості на балансах підприємств України будуть зростати.

Головне завдання трансформації національної системи бухгалтерського обліку полягає у прискоренні процесу її приведення у відповідність з вимогами ринкової економіки та міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, наданні суб'єктам господарювання можливостей визначати межі та форми внутрішньовиробничого (управлінського) обліку.

Забезпечення відповідності національної системи бухгалтерського обліку, створення моделі взаємодії систем бухгалтерського обліку та оподаткування, перегляд допустимих способів оцінки майна та зобов'язань, створення умов для поглиблення аналітичності облікової інформації та забезпечення доступності (публічності) бухгалтерської (фінансової) звітності дасть змогу забезпечити зважене використання міжнародних стандартів з урахуванням економіко-правового середовища та стану ринкових відносин в Україні.

3.2. Пропозиції щодо стабілізації фінансово-економічного стану товариства з обмеженою відповідальністю "КРОК-ЛТД"

На підставі аналізу виробничої та фінансової діяльності за звітний період розроблені пропозиції щодо стабілізації фінансово-економічного стану товаристві з обмеженою відповідальністю "КРОК-ЛТД":

1.3абезпечення повного та якісного задоволення потреб обслуговуваних підприємств у постачанні необхідних товарів.

Товариство повинно намагатися здобути перелом у динаміці обсягів перевезень за рахунок:

- проведення маркетингових досліджень попиту на постачання товарів на основі анкетування, опитувань, статистичних і прогнозованих даних про розвиток виробництва і споживання;

- активного залучення клієнтури до постачання робочим одягом шляхом вивчення потреб на підприємствах і організаціях країни та створення умов для їхнього задоволення;

- розробки і реалізації гнучкої тарифної політики;

- організації доставки вантажу "від дверей до дверей" і "у встановлений термін";

- розробки пропозицій по скороченню строку доставки вантажу;

- прийому заявок на термінові постачання впродовж планового місяця;

- безперервного стеження за ходом виконання постачання та оперативний вплив у випадку відхилення від договірних умов;

- надання довідково-інформаційного сервісу щодо організації умов перевезень і тарифам;

- оформлення необхідної звітності;

- розширення переліку сервісних послуг;

- забезпечення належного виконання замовлень;

- своєчасність доставки вантажів.

2. Суворе контролювання строків оплати рахунків кредиторів, зменшення обсягів дебіторської заборгованості та ліквідація простроченої дебіторської заборгованості потрібно:

1 .Застосувати штрафні санкції до клієнтів за порушення строків оплати.

2. Контролювати дебіторську заборгованість строк позовної давності якої закінчується, так як потім вона лягає на збитки підприємства.

З .Переглянути умови відповідних договорів.

4. Використовувати систему знижок при достроковій оплаті.

5. Слідкувати за співвідношенням кредиторської та дебіторської заборгованості.

3.Використовувати різні форми безготівкових розрахунків відповідно господарським відносинам між партнерами.

Якщо господарські відносини між партнерами засновані на тривалих, у тому числі коопераційних зв'язках (постачання товарів...) з точки зору зберігання контактів; збільшення обсягів поставок, перш за все в інтересах продавця, недоречно використовувати такі жорсткі форми розрахунків як попередня оплата, авансові платежі і навіть акредитив.

При виникненні певних фінансових труднощів у покупця, доречно застосовувати таку форму фінансових відносин як комерційний кредит продавця. При цьому покупець має можливість підтримати свою платоспроможність виручкою від реалізації товарів, вироблених з використаної продукції, отриманої у кредит, а продавець, попри отриману вартість товару може компенсувати свої втрати від відволікання оборотних засобів і заробити певний прибуток за рахунок отримання відсотків.

Якщо покупець не спроможний оплатити товар або послуги відразу, але готовий отримати комерційний кредит і впродовж певного часу погасити свій борг продавцю, а продавець не має можливості в наданні товарного кредиту - покупець виписує борговий вексель продавцю, в якому бере зобов'язання виплатити повністю свій борг до певного числа, при чому сума боргу збільшується на величину відсотка за кредит, визначеного строками погашення і сумою заборгованості. Продавець має можливість переуступити вексель банку або іншій особі з дисконтом (знижкою) і фактично отримати суму виручки, відповідно вартості реалізованих товарів, робіт або послуг.

При постійних і стабільних поставках матеріалів, сировини та ін. Можна продавцю укласти договір з банківською установою на здійснення факторингових послуг. Тоді ця установа візьме на себе функції стягнення боргів, а товар, роботи або послуги будуть оплачені нею продавцю по мірі його відвантаження, виконання або надання. Банк має більше можливостей стягнення заборгованості. Продавець повинен оплатити факторингові послуги, однак ця плата є меншою тієї економії, котру отримає продавець за рахунок прискорення обороту капіталу, зменшення витрат по стягненню дебіторської заборгованості та ін. При стабільних господарських зв'язках по постачанню товару можна використовувати і страхування товарів, якщо є ймовірність, наприклад, стихійного лиха.

Якщо покупець систематично порушує свої зобов'язання, продавець може вимагати забезпечення додаткових гарантій погашення боргів, наприклад, гарантійні зобов'язання погашення заборгованості зі сторони великих і надійних фінансових інститутів. Якщо ж покупець зіткнувся з труднощами в пошуку гарантів, то продавець може в якості крайніх випадків виставити умови попередньої оплати чи авансового платежу, акредитиву чи бартеру.

Якщо ж господарські відносини між партнерами носять разовий, випадковий характер, і не має інформації про платоспроможність і обов'язковість клієнта, то доречно використовувати наступні форми розрахунків:

- Якщо в якості покупця виступає фізична особа і обсяги реалізації невеликі, то оплата може проводитися готівкою, банківськими чеками, кредитними картками ( в останніх двох випадках слід перевірити наявність грошового покриття через банк).

- Якщо обсяги реалізації великі, а покупець невідомий, доречно використовувати такі форми розрахунків як: акредитив, попередня оплата, авансові платежі або інші форми гарантування платежу (наприклад, гарантований вексель).

Якщо об'єктом господарських відносин між партнерами являються транспортні засоби, обладнання та ін., що використовується покупцями в якості основних фондів, повинна проводитися попередня робота по виявленню стану платоспроможності покупця і форми розрахунків повинні забезпечувати 100% гарантію оплати (попередня оплата, акредитив, гарантований вексель, лізинг).

ВИСНОВКИ

Здійснивши дослідження теоретичних і методологічних положень з обліку та аудиту безготівкових розрахункових операцій можна зробити певні висновки.

В Україні давно назріла потреба в удосконаленні системи безготівкових платежів і створенні ефективного грошово-кредитного обслуговування підприємств. Від успішного розв'язання цієї проблеми значною мірою залежить ефективність функціонування економіки в цілому і кожного окремого підприємства. Переорієнтація банківської діяльності з грошової спекуляції на роботу з платіжними вимогами і зобов'язаннями; відродження комерційного кредиту та надання боргам майнового статусу; створення умов для безперешкодного перетворення грошових вимог і зобов'язань на гроші, їх взаємного погашення і переуступання - дозволить вирішити проблему неплатежів в Україні.

Основу побудови бухгалтерського обліку безготівкових розрахунків визначають основні принципи їх організації. При цьому, інформаційні зв'язки між первинними документами, реєстрами аналітичного та синтетичного обліку, бухгалтерською звітністю в значній мірі залежать від форми та порядку здійснення безготівкових розрахунків.

На товаристві з обмеженою відповідальністю "КРОК-ЛТД" ефективно використовується ЕОМ, що зумовлює специфіку організації бухгалтерського обліку. Основні обліково-обчислювальні роботи виконуються автоматично.

Для стабілізації фінансово-економічного стану ТОВ "КРОК-ЛТД" були запропоновані заходи: забезпечити повне та якісне задоволення потреб клієнтів; забезпечити виконання заходів по зниженню експлуатаційних витрат; покращення розрахунково-платіжної дисципліни на підприємстві; створення цілісної автоматизованої системи управління діяльності підприємства.

Здійснивши дослідження теоретичних і методологічних положень з обліку та аудиту безготівкових розрахункових операцій можна зробити певні висновки. В Україні давно назріла потреба в удосконаленні системи безготівкових платежів і створенні ефективного грошово-кредитного обслуговування підприємств. Від успішного розв'язання цієї проблеми значною мірою залежить ефективність функціонування економіки в цілому і кожного окремого підприємства. Переорієнтація банківської діяльності з грошової спекуляції на роботу з платіжними вимогами і зобов'язаннями; відродження комерційного кредиту та надання боргам майнового статусу; створення умов для безперешкодного перетворення грошових вимог і зобов'язань на гроші, їх взаємного погашення і переуступання - дозволить вирішити проблему неплатежів в Україні. Основу побудови бухгалтерського обліку безготівкових розрахунків визначають основні принципи їх організації. При цьому, інформаційні зв'язки між первинними документами, реєстрами аналітичного та синтетичного обліку, бухгалтерською звітністю в значній мірі залежать від форми та порядку здійснення безготівкових розрахунків. Дослідження безготівкових розрахункових операцій являється складовою частиною аудита господарсько-фінансової діяльності і здійснюється у зв'язку з іншими операціями (касовими, банківськими, товарними, виробничими, операціями по капітальним вкладенням і т.д.). Це пояснюється тим, що багато вказаних та інших операцій прямо або побічно впливають на розрахункові взаємовідносини між підприємствами.

Для ефективного розвитку ринку платіжних карток в Україні слід вирішити ряд важливих проблем. Серед найголовніших слід виокремити:

- низький середній рівень доходів населення, що не дозволяє підтримувати високого рівня залишків на карткових рахунках;

- відсутність бажання у населення України тримати гроші в банку;

- брак як навичок, досвіду, традицій щодо впровадження карткових систем, так і вміння користуватися ними;

- незацікавленість торгівельних підприємств приймати до сплати картки;

- значні капіталовкладення та довгий термін окупності інвестицій та інші.

Деякі проблеми можуть бути вирішені вже сьогодні, інші вимагають часу. Без сумніву, держава повинна стимулювати впровадження платіжних карток через уставлення пільгового режиму амортизації для високотехнологічного обладнання, що використовується для забезпечення випуску та обігу карток; введення податкових пільг для учасників ринку; створення жорстких умов для унеможливлення торгівців приховувати виручку. Крім того, потрібне державне регулювання обігу платіжних карток створенням відповідної правової бази. Слід зазначити, що про подальший розвиток в Україні платіжних карткових систем можна говорити лише за умови зростання виробництва та підвищення рівня добробуту населення.

Позитивним у застосуванні вексельної форми розрахунків є:

Для покупця:

- зменшення потреби в оборотних засобах;

- залучення до оплати третьої особи, що має засоби;

- можливість використання для оплати товарів векселів, отриманих від

своїх боржників. Для продавця:

- різке збільшення гарантій оплати за рахунок аваліста (поручителя), відповідальності всіх векселедавців перед векселедержателем і дій законодавчих норм, строго регламентуючих вексельний оборот;

- можливість продавати векселі до терміну їх погашення боржниками і

отримання необхідних оборотних засобів. Недоліком застосування векселів при використанні їх у розрахунках за товари - те, що крім договору поставки вимагається оформлення ще одного документа - векселя, для чого покупець повинен в окремих випадках отримувати згоду надійного поручителя, задовольняючи вимоги продавця.

ЛІТЕРАТУРА:

Про банки і банківську діяльність. Закон України від 20 березня 1991 р. №872 - XII.

Про випуск та обіг векселів для покриття взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності. Указ Президента України від 14.09.94р.

Про розширення сфери обігу векселів. Указ Президента України від 26.07.95р.

Про проведення заліку взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України та оформлення простроченої заборгованості векселями. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 1995 року №379.

Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України. Інструкція №7, затверджена постановою Правління НБУ від 2 серпня 1996 р. № 204.

Порядок проведення банками операцій з векселями. Положення, затверджене Правлінням Національного банку України від 25.02.1993 р.

Про переказний і простий вексель. Положення, прийняте відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10.09.1992 р. № 528.

Андрійчук О. Міжнародний кліринговий центр як альтернативна модель розрахунків // Вісник Національного банку України. - 1998. - №1 - с.30-32.

Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ: Учебное пособие. - М.: Дис, 1997. - 128 с.

Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства : Підручник. - К.: Либідь, 1998. - 312 с.

Банковское дело / Под ред. проф. В.И. Колесникова и проф. Л.П. Кроливецкой. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 476 с.

Банковское дело : Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 576 с.

Бервено С. Особенности вексельного обращения // Бизнес информ. - 1996.- №14 - с.36-39.

Бервено С., Соболев В. Посредники в вексельном обороте // Бизнес информ. - 1996.- №23 - с.51-55.

Бухвальд Б. Техника банковского дела. Справочная книга и руководство к изучению банковских и биржевых операций. Пер. с нем. А.Ф. Каган-Шабшай. - М.: АО «ДИС», 1994. - 234 с.

Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. - М.: Перспектива, 1996. - 799 с.

Введение в банковское дело: Учебное пособие. - М.: Научная книга, 1996. - 530 с.

Вексель - 100 вопросов и ответов : метод. Пособие. - М.: Менлтеп-информ, 1995. - 180 с.

Возможности использования векселей в практике хозяйствования в Украине. Материалы к семинару. - К.: Кортеск, 1997. - 400 с.

Войтюк Д. Денежные потоки: классификация и влияние на денежную массу и денежную базу // Экономика Украины. - 1999. - №5. - с.15-19.

Вступ до банківської справи: Навчальний посібник /Під ред. М.І. Савлука. - К.: Лібра, 1998. - 344 с.

Грицин Ю.Н. Проблемы дефицита денег и особенности вексельного кредитования // Финансы. - 1996. - №12. - с.20-22.

Деньги, кредит, банки : Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина. - М.: финансы и статистика, 1998. - 448 с.

Иванов Д.Л. Вексель. - М.: АО«Консалтбанкир», 1994. - 111 с.

Івасів Б.С., Івасів І.Б. Проблеми формування ринку векселів в Україні // Фінанси України. - 1997. - №2. - с.15-19.

Ковалёв В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 512 с.

Коробкіна С. Безготівкові розрахунки та шляхи вдосконалення їх // Банківська справа. - 2000. - №1. - с.49-52.

Кочетков В.Н. Современная система денежных расчётов. - К.: Либра, 1998. - 192 с.

Красько И.Е., Жушман В.П. Справочное пособие по вексельному обороту. - Х.: Консум, 1997. - 76 с.

Крисевич С.О. Вексельний обіг в Україні // Вісник Національного банку України. - 1996. - №3 - с.21-23.

Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг : Навчальний посібник. - К.: Знання, КОО, 1998. - 169 с.

Лысенков Ю.М. и др. Вексельное обращение. - К.: ТОО «Задруга», 1996. - 324 с.

Лукасевич И.Я. Анализ финансовых операций. Методы, модели, техника вычислений. - М.: Финансы, Юнити, 1998. - 400 с.

Макеев А.В., Савенко В.Н. Вексель. Практическое пособие по применению. - М.: Концерн «Банковский деловой центр», 1997. - 240 с.

Макеев А.В. Применение векселя в финансово - хозяйственной деятельности. Санкт-Петербург: Университет экономики и финансов, 1995. - 87 с.

Маркова О.М. Коммерческие банки и их операции. - М.: Банки и биржи, Юнити, 1996. - 288 с.

Моргачев В. Очарование аккредитива //Бизнес. - 1997. - №3. - с.8-10.

Мороз Ю.Н. Вексельное дело. - К.: Наукова думка, Лад, 1996. - 471 с.

Морозов Ю. Вексельные операции, их характеристика // Бухгалтерия. Налоги. Бизнес. - 1997. - №34. - с.29-31.

Основы банковского дела / Под ред. А.Н. Мороза. - К.: Либра, 1994. - 330 с.

Павлова Л.Н. Финансы предприятий : Учебник для вузов. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. - 639 с.

Проблеми та перспективи розвитку фінансової системи України // Вісник Національного банку України. - 1997. - №11 - с.18-22.

Романченко Е. Вексель в электронных системах // Экономика Украины. - 1999. - №6. - с.8-11.

Русак Н.А., Русак В.А. Финансовый анализ субъекта хозяйствования: Справ. пособие. - Мн.: Выш. шк., 1997. - 309 с.

Савін К. Платіжні картки як сучасний інструмент банківського маркетингу // Банківська справа. - 2000. - №1. - с.40-46.

Свистович М. Аккредитив // Бизнес. - 1997. - №5. - с.4-12.

Селиванов Д. Финансовый вексель // Бизнес. - 1997. - №11. - с.25-28.

Справочник финансиста предприятия. - М.: ИНФРА - М, 1996. - 368 с.

Федоренко В. Бартер в економіці України // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - №3. - с.49-52.

Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред. Е.С. Стояновой. - М.: Перспектива, 1999. - 656 с.