Аудит фінансової звітності
Аудиторська перевірка фінансової звітності. Характеристика, склад, призначення та основні принципи підготовки. Методика аудиту показників фінансової звітності. Організаційно – економічна характеристика тов. „Північне”. Перевірка фінансових результатів.
Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.12.2008 |
Размер файла | 44,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
19
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1.Аудиторська перевірка фінансової звітності 5
1.1. Характеристика фінансової звітності, її склад, призначення та основні принципи підготовки. 5
1.2. Порядок оцінювання фінансової звітності підприємства 9
1.3. Методика аудиту показників фінансової звітності 12
1.4. Фактор суттєвості інформації в фінансовій звітності та аудиті 17
2 Організаційно - економічна характеристика тов „північне” 20
2.1. Організаційна характеристика ТОВ „Північне” 20
2.2. Ресурсний потенціал ТОВ „Північне” 22
3. Аудиторська перевірка фінансових результатів 28
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 7
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 10
ВСТУП
Бухгалтерський облік забезпечує інформацією про діяльність підприємства, необхідною для прийняття рішень як зовнішнім користувачам, так і внутрішнім користувачам.
Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Суб'єкту, який приймає рішення, потрібна не будь-яка інформація, а лише певна, достовірна та своєчасна. Така інформація наводиться у фінансовій звітності. Від того наскільки правильно і кваліфіковано складена і опрацьована фінансова звітність залежить успіх в організації виробничих процесів і прийняття правильних управлінських рішень. Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. Перевірка достовірності бухгалтерської звітності аудитором є особливо відповідальною роботою, тому дана тема є актуальною, особливо на даному етапі ринкових перетворень в Україні.
Останніми роками дослідженням цієї теми займались такі вітчизняні вчені, як М.Т. Білуха, В.П. Верхоглядова, Л.П. Кулаковська, С.М. Максутов, В.П. Пархоменко, С.О. Шайко та багато інших. Хоча і досить велика кількість вчених займається дослідженнями даної теми, вона до сих пір залишається не повністю розкритою.
Метою курсової роботи є дослідження аудиту фінансової звітності підприємств та пошук шляхів його удосконалення.
Завдання курсової роботи полягає у визначенні характеристики фінансової звітності, її складу, призначені та основних принципів підготовки; порядку оцінювання фінансової звітності підприємства; методики аудиту показників фінансової звітності.
Предметом дослідження курсової роботи є фінансова звітність підприємств. А об'єктом дослідження виступає ТОВ „Північне”.
При написані курсової роботи використовувались такі методи дослідження, як аналітичний, монографічний, статистичний, економіко - математичний.
В якості теоретичної основи, при написанні курсової роботи, використовувалися підручники та статті українських вчених, а також Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України”, Закон України „Про аудиторську діяльність”, П(С) БО 1, П(С) БО 2, П(С) БО 3, П(С) БО 4, П(С) БО 5. А в якості практичних матеріалів були використані Статут ТОВ „Північне”, наказ про облікову політику та річні фінансові звіти господарства за останні 3 роки.
Дана курсова робота містить 10 таблиць і 39 сторінок печатного тексту.
1. Аудиторська перевірка фінансової звітності
1.1. Характеристика фінансової звітності, її склад, призначення та основні принципи підготовки.
Фінансова звітність підприємства - це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою одержання користувачем узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, а також змінах у його фінансовому стані за звітний період в установленій формі для прийняття цим користувачем визначених ділових рішень. Державним органам управління необхідна інформація про фінансову звітність для формування макроекономічних показників - своєчасність сплати податків; визначення національного доходу і розподіл ресурсів тощо.
Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством. В ст. .14 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлює перелік користувачів, які зобов'язані оприлюднювати фінансову звітність шляхом її публікації, а саме: відкриті акціонерні товариства, банки, інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, кредитні союзи, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії тощо. Однак крім відкритої для зовнішніх користувачів існує ще й закрита звітність. Закрита звітність задовольняє інтереси власника, її призначення - забезпечення більш ефективного управління внутрішніми підрозділами, прийняття більш оперативних рішень на рівні цехів, дільниць, бригад тощо.
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:
придбання, продажу і володіння цінними паперами;
участі в капіталі підприємства;
оцінки якості управління;
оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;
визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
регулювання діяльності підприємств тощо.
Основні вимоги до фінансової звітності - реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників з минулими.
Елементами фінансової звітності є її основні статті.
Виручка - надходження чистих активів або погашення зобов'язань шляхом реалізації товарів або надання послуг.
Витрати - відтік або використання активів, або виникнення зобов'язань у зв'язку з доставкою товарів або виконання послуг, що складають основні операції підприємства.
Прибутки - збільшення чистих активів від випадкових і неосновних операцій та інших видів діяльності, за винятком доходів або інвестицій з власників.
Збитки - зменшення чистих активів від випадкових або побічних операцій та інших подій, за винятком видатків або розподілень власникам.
Активи - можливі майбутні економічні вигоди, отримані підприємством внаслідок минулих операцій.
Зобов'язання - можливі майбутні втрати економічних вигод внаслідок минулих операцій; включають передачу активів або послуг.
Капітал власника - остаточні проценти власників після сплати всіх боргів.
Відповідальність за складання фінансових звітів та відповідне розкриття інформації лежить на керівництві підприємства.
Складові частини фінансових звітів взаємопов'язані, оскільки вони відображають різні аспекти одних і тих же операцій або інших подій. Фінансові звіти не включають такі документи: звіт директорів, звіт голови. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07. 1999р. № 996-ІV встановив правові засади складання фінансової звітності в Україні (набрав чинності з 1 січня 2000 року). Згідно цього закону фінансова звітність складається з:
„Баланс” (форма №1);
„Звіт про фінансові результати” (форма №2);
„Звіт про рух грошових коштів” (форма №3);
„Звіт про власний капітал” (форма №4);
Примітки до фінансових звітів.
Звітний період для складання фінансової звітності є календарний рік. Перший звітний період новоствореного підприємства становить менше 12 місяців, але не більше 15 місяців. Фінансова звітність поділяється на проміжну (квартальна) та річну. Проміжна фінансова звітність складається щоквартально зростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02. 2000 р. №419 затверджено Порядок подання фінансової звітності. Квартальна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, наступним за звітним кварталом. Конкретні терміни подання фінансової звітності підприємству встановлює власник або орган, до сфери управління якого належить підприємство.
При цьому слід взяти до уваги, що для суб'єктів малого підприємництва і представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності Наказом Міністерства фінансів України № 39 від 25.02. 2000р. встановлено скорочену за показниками річну і квартальну фінансову звітність в обсязі тільки Балансу і Звіту про фінансові результати. Примітки мають подаватися підприємствами (крім малих) лише у складі річної звітності.
Показники річної фінансової звітності складаються наростаючим підсумком з початку звітного року за січень-грудень.
Річна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Датою подання фінансової звітності вважається день фактичної передачі її за належністю, а в разі надсилання поштою - дата її одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.
Кожна стаття фінансової звітності може наводитись тоді, коли:
існує достовірність надходження і вибуття майбутніх економічних вигод;
оцінка статті може бути достовірно визначена.
Якісні характеристики фінансової звітності:
зрозумілість - доступність для розуміння користувачів, які мають достатні знання з бухгалтерського обліку.
Щоб бути зрозумілою користувачам, фінансова звітність має містити відомості про: підприємство, дату звітності і її звітний період, валюту звітності та одиниці її виміру, консолідацію фінансових звітів, припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності, виявлені помилки минулих років і пов'язані з ними коригування, переоцінку статей фінансових звітів.
Доречність - прогнозування результатів діяльності, виявлення помилок у господарській діяльності. Фінансова звітність повинна містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття рішень, оцінку минулих і майбутніх подій.
Надійність - у інформації, представленій у звітності, не повинно бути суттєвих помилок і викривлень.
Нейтральність, тобто відображення інформації без мети здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату.
Обачливість (обережність під час розрахунків). Повинні бути вказані всі реквізити. Звіти підписуються керівником і головним бухгалтером.
При формуванні фінансової звітності має бути дотримано таких принципів:
автономність підприємства - підприємство відокремлене від власників;
безперервність діяльності - передбачає оцінку активів і пасивів підприємства на поданий період;
єдиний грошовий еквівалент;
періодичність - розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу для складання звітності;
історична (фактична) собівартість - визначає пріоритет оцінки активів;
нарахування та відповідність доходів і витрат - доходи зіставляються з витратами (для отримання цих доходів);
послідовність - постійне з року в рік застосування обраної облікової політики;
повнота висвітлення - фінансова звітність має містити інформацію про фактичні й потенційні наслідки операцій;
обачність - запобігання зниженню оцінки зобов'язань;
превалювання змісту над формою.
1.2. Порядок оцінювання фінансової звітності підприємства
Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. При цьому аудитор керується Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07. 1999р. №996-ІV та Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999р. №87,із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 28.01.00р. №15, від 24.02.00р. №37, від 14.06.00р. №131, від 18.12.01р. №583:
П(С) БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”;
П(С) БО 2 „Баланс”;
П(С) БО 3 „Звіт про фінансові результати”;
П(С) БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”;
П(С) БО 5 „Звіт про власний капітал”;
П(С) БО 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.
На першому етапі аудиту, керуючись нормативними актами, аудитору необхідно перевіряти правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності.
Насамперед потрібно оцінити використання необоротних активів, зокрема основних засобів як сукупності матеріальних активів, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, або надання в оренду, що діють більше одного року як у сфері виробництва так і в невиробничій сфері. До них належать також капітальні вкладення у багаторічні насадження, у поліпшення земель і в орендовані будівлі, споруди, обладнання.
Фінансові вкладення (внески до статутного капіталу, придбання цінних паперів тощо) підприємства оцінюють у балансі за фактичними витратами. Величину таких витрат і їх фінансування аудитору слід перевіряти за даними рахунків 102 „Капітальні витрати на поліпшення земель”, 50 „Довгострокові позики”, 501 „Довгострокові кредити банків” тощо. Аудитор перевіряє правильність відображення їх у балансі та у інших формах фінансової звітності.
Використання нематеріальних активів аудитор перевіряє за даними рахунка 12 „Нематеріальні активи”.
На другому етапі аудитор повинен з'ясувати, як використовуються підприємством права користуванням природними ресурсами, авторські та суміжні з ними права.
Наступним етапом є перевірка оцінки запасів. Запаси, зокрема сировину і матеріали, паливо, запасні частини відображають в обліку за фактичною собівартістю. Якщо на підприємствах для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу, то їх облік ведеться на рахунку 203 „Паливо”, що повинен перевірити аудитор при проведені аудиту.
Розрахунки з дебіторами і кредиторами, постачальниками і покупцями у балансі та іншій фінансовій звітності показують у сумах попередньо звірених і відображених відповідними актами звірок. Аудитору слід перевірити їх достовірність за даними рахунка 35 „Розрахунки з покупцями і замовниками”, 37 „Розрахунки з різними дебіторами”, 63 „Розрахунки з постачальниками і підрядниками” тощо.
На останньому етапі аудитору потрібно ретельно перевірити суму чистого прибутку (збитку) від реалізації продукції (робіт, послуг), товарів, що визначається як різниця між виручкою від реалізації в цінах продажу без ПДВ, акцизного збору, інших вирахувань з доходу, собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат, втрат від участі в капіталі, податку на прибуток від звичайної діяльності, надзвичайних витрат та податку з надзвичайного прибутку.
При проведені аудиту необхідно перевірити правильність відображення прибутку (збитку) у балансі й звіті про фінансові результати. З цією метою усі статті балансу мають бути підтверджені матеріалами інвентаризації, що проводиться щороку станом на 1 жовтня звітного періоду. На третьому етапі аудитор перевіряє правильність оформлення матеріалів інвентаризації та відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності.
Оцінка фінансової звітності та своєчасності її подання у керівні інстанції і відповідним державним органам здійснюється на підставі чинного законодавства. Перевіряючи звітність, аудитору необхідно визначити повноту і взаємозв'язок між даними балансу та фінансової звітності. Якщо є відхилення між даними звітних форм фінансової звітності, керівництво підприємства вносить відповідні корективи.
Переконавшись у правильності і достовірності фінансової звітності, аудитору необхідно підтвердити правильність її складання.
Фінансові звіти вміщують статті, склад і зміст яких визначається відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. До річного бухгалтерського звіту обов'язково додається пояснювальна записка, в якій викладаються основні фактори, що вплинули у звітному році на підсумки діяльності підприємства, де крім фінансового стану висвітлюється перспектива розвитку підприємства. Звіт про фінансові результати показує результати фінансово-господарської діяльності за період з початку звітного року.
Бухгалтерська фінансова звітність є єдиною. Звіти підприємств і організацій усіх галузей господарювання складаються за єдиними критеріями. Після перевірки законності оцінки фінансової звітності підприємства необхідно визначити вплив на фінансові результати виявлених аудитором відхилень.
1.3. Методика аудиту показників фінансової звітності
Одне із особливих місць в аудиторській перевірці займає визначення та відображення суми балансового прибутку, величина якого суттєво залежить від правильності обчислення належних платежів.
Для перевірки фактичного доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) аудитор використовує такі первинні документи, як документи на відпуск готової продукції зі складу, облікові регістри, банківські виписки про рух грошових коштів на рахунках в банку, прибуткові касові ордери з надходження готівки в касу, платіжні доручення на оплату відвантаженої продукції з території підприємства.
На наступній стадії перевірки аудитор перевіряє доходи і видатки.
Для визначення валового прибутку або збитку необхідно від чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відняти суму собівартості реалізованої продукції, а для визначення фінансового результату від операційної діяльності необхідно суму валового прибутку зменшити на адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати та збільшити на суму інших операційних доходів.
Потім аудитору слід встановити правильність визначення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування. Для цього необхідно до фінансового результату від операційної діяльності додати дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи, інші доходи, і відрахувати фінансові витрати, інші витрати.
Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток або збиток) визначається шляхом вилучення від фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування податку на прибуток від звичайної діяльності.
Наступною дією аудитора є перевірка правильності визначення чистого прибутку (збитку). Для цього необхідно від фінансового результату звичайної діяльності відрахувати надзвичайні витрати, податок із надзвичайного прибутку, і додати суму надзвичайних доходів.
Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків із надзвичайного прибутку.
Наступною стадією аудиту є ретельна перевірка первинних документів, що характеризують збитки від списання боргів через нестачі й крадіжки, через неплатоспроможність боржників, підставою для чого є рішення судів про неспроможність відповідача.
Досить старанно слід перевіряти аудитору обґрунтованість відображення у бухгалтерському обліку тієї частини прибутку, яка підлягає вилученню в бюджет у зв'язку із застосуванням економічних санкцій: за приховування прибутку від оподаткування; пені за несвоєчасне перерахування платежів у бюджет тощо. При цьому слід помятати, що суми таких санкцій покриваються за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні підприємств, і не впливають на величину оподаткованого прибутку.
Крім того, при аудиті фінансового стану необхідно перевірити платоспроможність підприємства. Платоспроможним воно вважається тоді, коли сума активів більша або дорівнює його зовнішній заборгованості. Підвищення або зниження рівня платоспроможності слід встановлювати зі зміною показника оборотних коштів (оборотного капіталу).
Рівень платоспроможності розраховується як різниця між сумою поточних активів та короткострокових боргів. Отже, аудиторська перевірка фінансового стану підприємства здійснюється за даними фінансової звітності.
Бухгалтерський облік майна та результатів роботи кожної юридичної особи має здійснюватися відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07. 1999р. №996-ІV, а його аудит - згідно Закону України „Про аудиторську діяльність” від 22.04. 1993р.
Аудиторський висновок має вміщувати відомості про достовірність або недостовірність даних фінансової звітності підприємства, дотримання ним ведення бухгалтерського обліку, економічну оцінку його ліквідності, платоспроможності, дохідності. Крім того, у висновку аудитора підкреслюється, що достовірність фінансової звітності повинна підтверджуватися документами, які стосуються первинного фінансового обліку; грошовими документами; наявності готівки; цінних паперів; ТМЦ; необоротних активів тощо.
Наприкінці висновку аудитор наголошує на позитивних і негативних сторонах діяльності підприємства, вказує на виявлені недоліки та порушення, викладає рекомендації щодо їх усунення та поліпшення фінансового стану.
Аудитор повинен дати аналітичну оцінку фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел.
Фінансова стійкість перевіряється на підставі співвідношення власних і позичкових коштів у активах підприємства, темпів нагромадження власних коштів внаслідок господарської діяльності, співвідношення довготермінових і короткострокових позик, достатнього забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами.
Одночасно аудитору потрібно з'ясувати, чи спроможне підприємство виконувати свої обов'язки перед бюджетом, кредитними та іншими органами. З цією метою аудитор ретельно перевіряє:
правильність реєстрації підприємства в органах державної податкової адміністрації;
правомірності визначення прибутку до оподаткування та нерозподіленого прибутку;
наявність документів на право здійснення окремих видів діяльності, статуту, установчих документів, відкритого рахунка в банку;
структуру власного капіталу;
структуру активів і пасивів балансу на звітну дату;
забезпечення підприємства власними обіговими коштами;
повноту і своєчасність сплати податків і платежів;
фінансову стійкість, платоспроможність тощо.
Для забезпечення якості проведення аудиту фінансової звітності необхідна така інформація:
баланс;
звіт про фінансові результати;
звіт про рух грошових коштів;
звіт про власний капітал;
розшифрування кредиторів і дебіторів;
розрахунок нормативу власних обігових коштів;
бізнес-план;
статистична звітність;
податкова звітність;
Головна книга;
регістри бухгалтерського фінансового обліку;
первинна та зведена документація.
Мета аудиторської перевірки фінансової звітності - незалежна експертиза для встановлення реальності та достовірності її, своєчасності та єдності методичних звітних показників.
На першому етапі аудиту фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності встановлюється її чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам.
Під час аудиту показників фінансової звітності для встановлення її реальності та достовірності аудитору необхідно виявити нереальну дебіторську заборгованість. При цьому особливу увагу слід зосередити на аудиті позовної давності заборгованості, що рахується на балансі як реальна, а фактично термін її стягнення через суд чи арбітраж адміністрацією підприємства пропущено і вона підлягає списанню на збитки. У такому випадку аудитор зобов'язаний встановити причини утворення нереальної дебіторської заборгованості, місце її виникнення та відповідальних осіб.
Наступним етапом аудиту є встановлення несвоєчасно погашеної кредиторської заборгованості (кредити і позики, не погашені в строк; за товари, роботи і послуги, не погашені в строк тощо). При цьому кожна стаття балансу має бути про інвентаризована та підтверджена актами звірки, довідками. Таким чином, аудиторська перевірка фінансової звітності має підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.
Під час перевірки фінансових звітів клієнт повинен надати аудитору повну інформацію, на підставі якої останній міг би зробити висновок, що відповідає необхідність вносити суттєві зміни у фінансові звіти з тим, щоб вони відповідали вимогам норм (стандартів).
При цьому аудитору слід здійснити такі процедури:
ознайомитися з принципами, прийомами і методами бухгалтерського обліку і способами їх застосування;
простежити, яким чином клієнт збирає інформацію для включення у фінансові звіти;
упевнитися, що фінансові звіти складені відповідно до загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського обліку;
з'ясувати, який існує зв'язок між сальдо рахунків у журналах та Головній книзі і який вплив на результати мають відхилення, встановлені аудитором при перевірці фінансової звітності.
Складовою аудиту фінансової звітності є фінансовий аналіз звітності, у процесі якого слід дати оцінку фінансової стійкості й платоспроможності, зокрема розрахувати коефіцієнти і показники ліквідності й фінансової активності.
1.4. Фактор суттєвості інформації в фінансовій звітності та аудиті
Суттєва інформація - інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності.
Суттєвість визначається відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також керівництвом підприємства.
В період з 1999 по 2003 роки конкретні критерії суттєвості не були визначені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
Керівництво підприємств і їх бухгалтерські служби зіткнулись, при підготовці фінансової звітності, з цією проблемою на практиці. Найчастіше в наказах про облікову політику підприємств встановлювалась границя суттєвості в розмірі 0,1 тис. грн., що надавало змогу округляти дані фінансової звітності до цього розміру.
В зв'язку з цим Міністерство фінансів України листом від 29.07. 2003 р. №04230-04108 надало роз'яснення „Про використання критеріїв суттєвості у бухгалтерському обліку”.
Поріг суттєвості - об салютна або від'ємна величина, яка є кількісним показником суттєвості інформації.
Об'єктами використання суттєвості є: діяльність підприємства в цілому; окремі господарські операції та об'єкти обліку; статті фінансової звітності.
В даному Роз'ясненні приведені приблизні пороги, зокрема:
по окремих об'єктах обліку, які можна віднести до активів, зобов'язань та власному капіталу (5% від суми, відповідно, всіх активів, зобов'язань та власного капіталу);
по переоцінці об'єктів обліку (десятивідсоткове відхилення оціночної вартості від оціночної вартості);
для розкриття інформації о сегментах діяльності підприємства (10%, відповідно, чистого доходу (виручки) від реалізації продукції або фінансових результатів сегмента, або активів всіх сегментів підприємства);
по різним видам доходів та витрат (2% від чистого прибутку (збитку) підприємства);
для інших об'єктів господарської діяльності та об'єктів обліку (1-10% з урахуванням обсягів діяльності підприємства).
Слід пом'ятати, що мова йде не о буквальному включенні „порогових” сум до фінансової звітності, а о тому, що є можливість об'єднувати окремих категорій активів, зобов'язань, доходів та витрат в одну статтю (рядок) звітності, а також про розкриття інформації про активи, зобов'язання, доходи та витрати в примітках до фінансової звітності.
Поняттю „суттєвість” в Міжнародних стандартах аудиту, використання яких повністю адаптовано для України, починаючи з 2003 року, відведено окремий стандарт МНО 320. В пунктах 3 та 5 МНО 320 наведено більш конкретне визначення суттєвості інформації ніж в П(С) БО 1:
Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансової звітності. Суттєвість залежить від величини суми статей або значимості помилки, зробленої при певних обставинах у зв'язку з пропуском або невірним відображенням. Таким чином, суттєвість скоріше виступає певним порогом, а не основою якісною характеристикою, яка повинна бути притаманна інформації, щоб вона вважалась корисною. Також необхідно враховувати об'єм та характер викривлень. Прикладом якісних викривлень є: недостатній або невідповідний опис облікової політики, якщо існує імовірність того, що користувачі фінансової звітності будуть введені в оману таким описом, а також непредставлення інформації о порушеннях нормативних вимог, коли існує вірогідність того, що подальше використання нормативних обмежень суттєво зменшить операційні можливості.
У відповідності з пунктом 4 МНО 320 „... оцінка суттєвості є предметом професійного судження аудиторів”.
Таким чином, аудитор може керуватися приблизними порогами суттєвості інформації, які наведені в листі Міністерства фінансів України, або власними порогами. Для аудитора оптимальний вибір критеріїв суттєвості є більш важливий, ніж для підприємства, оскільки від цього залежить розмір аудиторського ризику і, відповідно, вид аудиторського висновку.
У відповідності з пунктами 6-7 МНО 320: „аудитор повинен розглядати можливість викривлення відносно невеликих сум, які разом можуть впливати на фінансову звітність. Наприклад, помилка в операціях, проведених на кінець місяця, може свідчити про потенційні суттєві викривлення, яке виникає, якщо така помилка буде повторюватися кожного місяця. Тому аудитор повинен розглядати суттєвість на рівні фінансових звітів в цілому і відносно сальдо окремих рахунків, класів, операцій, а також інформації, яка розкривається.
2 Організаційно - економічна характеристика тов. „північне”
2.1. Організаційна характеристика ТОВ „Північне”
ТОВ „Північне” розташоване в Запорізькій обл., Мелітопольському районі, с. Північне вул. Мічуріна буд.2.
Метою ТОВ „Північне” є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку і використання його в інтересах учасників.
Предметом діяльності досліджуємого підприємства є сільськогосподарське виробництво (вирощування зернових, овочевих, баштанних культур, картоплі, буряків, плодів, ягід і винограду, кормових та інших культур); тваринництво (м'ясне та молочне скотарство, свинарство, птахівництво та інші напрями тваринництва); ремонт та технічне обслуговування, прокат, здача в оренду сільськогосподарської техніки; виробництво борошна, крупи, комбікормів і білково-вітамінних добавок; виробництво харчових концентратів; виробництво та реалізація продуктів харчування та інше. На даному етапі в ТОВ „Північне” розвинуто тільки сільськогосподарське виробництво. Однак в майбутньому поступово планується розвивати всі види діяльності, які вказані в статуті підприємства.
У 1993 році совхоз „Північне” було реформовано в СБК „Весна”. СБК „Весна” функціонував до 2001року, в цьому році його було визнано банкрутом і на його базі 1 жовтня 2001 року заснували ТОВ „Північне”.
Засновниками підприємства є Кузьменко В.В., його частка в статутному капіталі становить 5900 грн., що складає 50%, а також Кузьменко О.В., її частка - 5900 грн, що відповідно становить 50%. Таким чином статутний капітал ТОВ „Північне” складається з вартості грошових вкладів його учасників і становить 11800 грн. Статутний фонд може поповнюватись за рахунок прибутку від господарської діяльності підприємства, прийняття нових учасників, а також за рахунок додаткових вкладів учасників. У Товаристві створюється резервний фонд у розмірі 25% статутного капіталу за рахунок щорічних відрахувань 5% від чистого прибутку підприємства до досягнення вказаного розміру. Кошти фонду знаходяться у повному розпорядженні підприємства. Можливі збитки покриваються за рахунок резервного фонду. На підприємстві створюються інші фонди, передбачені законодавством України, порядок формування та використання яких підприємство встановлює самостійно.
Прибуток утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку сплачуються передбачені чинним законодавством податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні підприємства, яке визначає напрями його використання за рішенням загальних зборів учасників.
ТОВ „Північне” здійснює первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає статистичну інформацію, а також надає відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Відомості не передбачені законом, підприємство надає органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим підприємствам, установам, організаціям на договірній основі.
В ТОВ „Північне” бухгалтерський облік ведеться за журнально - ордерною формою. На підприємстві діє наказ про облікову політику.
Бухгалтерська служба ТОВ „Північне” складається з однієї особи. На неї покладені обов'язки касира, обліковця, а також головного бухгалтера. В ТОВ „Північне” не великий обсяг роботи, тому недоцільно утримувати велику бухгалтерську службу.
ТОВ „Північне” не підлягає обов'язковому аудиту, так як в ст. .10 Закону „Про аудиторську діяльність” від 22.04. 1993р. №3125-ХІІ, прийнятий Верховною Радою України, не зазначені товариства з обмеженою відповідальністю, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції. Однак в ТОВ „Північне” може проводитись ініціативний аудит з ініціативи його керівництва та робітників.
2.2. Ресурсний потенціал ТОВ „Північне”
Ресурсний потенціал підприємства включає: земельні ресурси, трудові ресурси, наявність основних і оборотних засобів.
По-перше, розглянемо земельні ресурси ТОВ “Північне”.
Земля - це головна умова існування людського суспільства і найважливіше джерело національного багатства, найперша передумова і природна основа суспільного виробництва, універсальний фактор будь-якої діяльності людини.
У сільському господарстві земля - це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля є одночасно предметом і засобом праці, а отже, і головним засобом виробництва. До сільськогосподарських належать земельні угіддя, які систематично використовують для одержання сільськогосподарської продукції: рілля, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища. Співвідношення угідь визначає спеціалізацію підприємства і його виробничий напрям.
Розглянемо структуру земельних угідь ТОВ “Північне”, яка наведена в таблиці 1
Таблиця 1. - Структура земельних угідь ТОВ “Північне”
Види угідь |
2002 |
2003 |
2004 |
Відхилення 2004 від 2002 |
|||||
площа, га |
структура,% |
площа, га |
структура,% |
площа, га |
структура,% |
+; - |
% |
||
Рілля |
380 |
65,5 |
380 |
65,5 |
380 |
65,5 |
- |
100 |
|
Багаторічні насадження |
198 |
34,1 |
198 |
34,1 |
198 |
34,1 |
- |
100 |
|
Разом с. -г. угідь |
578 |
99,6 |
578 |
99,6 |
578 |
99,6 |
- |
100 |
|
Інші землі |
2 |
0,4 |
2 |
0,4 |
2 |
0,4 |
- |
100 |
|
Всього земельних угідь |
580 |
100 |
580 |
100 |
580 |
100 |
- |
100 |
Розглянувши дані таблиці 1 ми бачимо, що структура земельних угідь на протязі 2002-2004р. р. залишилась незмінною. Площа ріллі на протязі 2002-2004р. р. займає 65,5% від загальної площі земельних угідь в ТОВ “Північне”. Багаторічні насадження займають 34,1% загальної площі земельних угідь. В свою чергу сільськогосподарські угіддя займають 99,6% всіх земельних угідь. Землі не сільськогосподарського призначення займають 0,4% загальних земельних угідь. Далі розглянемо забезпеченість трудовими ресурсами ТОВ “Північне”. До трудових ресурсів, крім працездатного населення, відносять також підлітків і старих людей, які беруть посильну участь у виробництві. Трудовий потенціал (запас праці) підприємства являє собою кількість і якість праці, на яку може розраховувати підприємство.
Якісний склад трудових ресурсів характеризується статево-віковою структурою, рівнем загальної і спеціальної освіти, кваліфікацією, майстерністю, стажем роботи за спеціальністю. Трудові ресурси сільського господарства - це працездатне населення, яке зайняте в сільськогосподарському виробництві. Сільськогосподарська праця більш складна, її результати значною мірою залежать від природних і економічних умов, а також територіального розміщення господарства.
Розглянемо забезпеченість ТОВ “Північне” трудовими ресурсами та ефективність їх використання.
Показники |
2002 |
2003 |
2004 |
Відхилення 2004 від 2002 |
||
+; - |
% |
|||||
Середньорічна чисельність робітників, чол. |
19 |
15 |
13 |
-6 |
68,4 |
|
Витрати праці тис. люд. -год. |
16 |
17 |
18 |
+2 |
112,5 |
|
Відпрацьовано люд. -днів 1 робітником за рік |
120 |
162 |
198 |
78 |
165 |
|
Середня тривалість робочого дня, год. |
7 |
7 |
7 |
- |
100 |
|
Вартість валової продукції, тис. грн. |
345,8 |
420,2 |
399,8 |
54 |
115,6 |
|
Виробіток одного робітника: |
||||||
-середньорічний, тис. грн. |
18,2 |
28 |
30,75 |
+12,55 |
168,9 |
|
-середньодобовий, грн. |
151,6 |
172,8 |
155,3 |
+3,7 |
102,4 |
|
-середньогодинний, грн. |
21,65 |
24,68 |
22,18 |
+0,53 |
102,4 |
|
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу |
0,41 |
0,55 |
0,68 |
+0,27 |
165,8 |
Таблиця 2 - Забезпеченість ТОВ “Північне” трудовими ресурсами та ефективність їх використання Розглянувши дані таблиці 2 можно зробити наступні висновки, що середньорічна чисельність робітників у 2004 р. зменшилась на 31,6% в порівняні з 2002 р. В свою чергу витрати праці у 2004р. збільшились на 12,5% в порівняні з 2002 р. Відпрацьована кількість люд. -днів 1 робітником за рік у 2004 р. збільшилась на 65% в порівняні з 2002р. У 2004р. середньорічний виробіток одного робітника збільшився на 68,9% ніж у 2002р. Середньодобовий та середньогодинний виробіток одного робітника у 2004р. збільшилися на 2,4% в порівняні з 2002р. Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу у 2004р. збільшився на 65,8% в порівняні з 2002р.
Важливими факторами, від яких залежать результати господарювання, є забезпеченість підприємства основними засобами виробництва і ефективність їх використання.
Основні фонди - це засоби праці, які неодноразово беруть участь у виробничому процесі, при цьому зберігають свою натурально-речову форму, виконують одну й ту ж функцію впродовж декількох виробничих циклів і переносять свою вартість на вироблену продукцію частинами.
За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі і невиробничі, а за цільовим призначенням - на засоби сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення.
Розглянемо таблицю 3 в якій наведені показники забезпеченості основними фондами і ефективність їх використання.
Таблиця 3 - Показники забезпеченості ТОВ “Північне” основними фондами і ефективність їх використання
Показники |
2002 |
2003 |
2004 |
Відхилення 2004 від 2002 |
||
+; - |
% |
|||||
Вартість валової продукції, тис. грн. |
345,8 |
420,2 |
399,8 |
53,4 |
115,6 |
|
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн. |
72,3 |
71,3 |
83,85 |
11,55 |
115,9 |
|
Площа с. -г. угідь, га |
578 |
578 |
578 |
- |
100 |
|
Фондовіддача, грн |
4,78 |
5,89 |
4,76 |
-0,02 |
99,5 |
|
Фондомісткість, грн |
0,2 |
0,16 |
0,21 |
+0,01 |
105 |
|
Фондоозброєність, тис. грн |
3,8 |
4,75 |
6,45 |
+2,65 |
169,7 |
|
Фондозабезпеченість, тис. грн |
0,13 |
0,12 |
0,15 |
+0,02 |
115,3 |
Розглянувши дані таблиці 3 бачимо, що у 2004р середньорічна вартість основних фондів збільшилась на 15,9% в порівняні з 2002р. Показник фондовіддачі у 2004р зменшився на 0,5% або 0,02грн в порівняні з 2002р. Фондомісткість зменшилась у 2004р. на 5% в порівняні з 2003р. У 2004р фондоозброєність збільшилась на 69,7% в порівняні з 2002р. Показник фондозабезпеченості у 2004р збільшився на 15,3% або 0,02 тис. грн в порівняні з 2002р.
Оборотні фонди є важливою складовою матеріально-технічних ресурсів будь-якого підприємства. Вони представлені в основному предметами праці, які беруть участь в одному циклі виробництва, повністю споживаються і переносять свою вартість на готовий продукт втрачаючи натуральну форму.
Специфіка оборотних фондів в сільському господарстві полягає в тому, що тут значну частку складають біологічно активні матеріальні цінності і живі організми.
В сільському господарстві є своєрідні виробничі запаси: тварини на вирощувані та відгодівлі. Вони є одночасно і напівфабрикатами і (в певній мірі) готовою продукцією. Процесс виробництва тут ще не завершений, хоча даний напівфабрикат може слугувати об'єктом споживання.
В кожному виробничому циклі оборотні фонди переходять із сфери виробництва в сферу обігу.
Розглянемо показники ефективності використання оборотних засобів в досліджуємому господарстві.
Таблиця 4 - Показники ефективності використання оборотних засобів в ТОВ “Північне”
Показники |
2002 |
2003 |
2004 |
Відхилення 2004 від 2002 |
||
+; - |
% |
|||||
Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн |
86,3 |
96,3 |
122,85 |
+36,55 |
142,3 |
Продовження таблиці.
Виручка від реалізації продукції, тис. грн |
254,2 |
254,9 |
206,1 |
-48,1 |
81 |
|
Валова продукція в порівняльних цінах, тис. грн |
345,8 |
420,2 |
399,8 |
+54 |
115,6 |
|
Прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг в цілому по господарству, тис. грн |
57,7 |
60,2 |
69,8 |
+12,1 |
120,9 |
|
Коефіцієнт оборотності |
2,9 |
3,1 |
1,7 |
-1,2 |
58,6 |
|
Тривалість одного обороту, днів |
124 |
116 |
212 |
+88 |
170,9 |
|
Коефіцієнт закріплення |
0,33 |
0,32 |
0,59 |
+0,26 |
178,7 |
|
Коефіцієнт віддачі (по валовій продукції) |
4 |
4,4 |
3,3 |
-0,7 |
82,5 |
|
Коефіцієнт віддачі (по прибутку) |
0,7 |
0,6 |
0,57 |
-0,13 |
81,4 |
Розглянувши дані таблиці 4 бачимо, що середньорічна вартість оборотних фондів у 2004р збільшилась на 42,3% в порівняні з 2002р. Коефіцієнт оборотності зменшився у 2004р на 41,4% в порівняні з 2002р. Тривалість одного обороту у 2004р збільшилась на 70,9% або 88 днів ніж у 2002р. Коефіцієнт закріплення збільшився на 78,7% у 2004р в порівняні з 2002р. У 2004р коефіцієнт віддачі (по валової продукції) зменшився на 17,5%, а коефіцієнт віддачі (по прибутку) - на 18,6% в порівнянні з 2002р.
Розглянувши ресурсний потенціал ТОВ “Північне” ми визначили, що площа земельних угідь підприємства на протязі досліджуємого періоду залишалась незміною, тобто складає 580га. Загальна чисельність робітників зменшилась на 31,6%, а от витрати праці збільшились у 2004р на 12,5% ніж у2002р. Середньорічна вартість основних фондів збільшилась у 2004р на 15,9%, а середньорічна вартість оборотних фондів - на 42,3% в порівнянні з 2002р.
Таким чином ми визначили стан ресурсного потенціалу ТОВ “Північне” на протязі 2002-2004рр.
3. Аудиторська перевірка фінансових результатів
Вивчення фінансових результатів - одно з найважливіших напрямів аудиту.
Головна мета аудиту фінансових результатів полягає в перевірці правильності відображення в звітності фінансових результатів, а також своєчасності та повноти перерахування податків до бюджету. Крім цього звертається увага на правильність розподілення прибутку, створення фондів, виплати дивідендів та інше.
Завданнями аудиту фінансових результатів є: оцінка динаміки показників формування прибутку, обґрунтованості фактичної величини утворення і розподілу прибутку; виявлення і вплив різних факторів на величину прибутку; оцінка можливих резервів подальшого зростання прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва і витрат.
Для того щоб визначити об'єкт аудиту фінансових результатів розглянемо таблицю 5
Таблиця 5 - Об'єкт аудиту операцій по обліку фінансових результатів
Показники |
Форми бухгалтерської звітності, у яких наведено рахунок, що перевіряється |
|||||||
Найменування рахунка |
Номер рахунка |
Форма №1 |
Форма №2 |
Форма №3 |
||||
Номер рядка |
Номер графи |
Номер рядка |
Номер графи |
Номер рядка |
Номер графи |
|||
Фінансові результати |
79 |
- |
- |
100; 170; 190; 200 |
3 3 3 3 |
010 070 |
3 3 |
Розглянувши таблицю 5 визначили, що об'єктом аудиту фінансових результатів є Звіт про фінансові результати (форма №2) та Звіт про рух грошових коштів (форма №3).
При проведені аудиту фінансових результатів аудитор керується П(С) БО 3 „Звіт про фінансові результати” та П(С) БО 4 „Звіт про рух грошових коштів”.
Джерелами інформації, які використовуються при аудиторській перевірці є:
форма 50-сг „Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств”;
для того щоб визначити облікові регістри, які використовуються для відображення господарських операцій по фінансовим результатам розглянемо таблицю 6
Таблиця 6 - Облікові регістри при журнально-ордерній формі обліку
Рахунок бухгалтерського обліку |
Регістри журнально-ордерної форми, у яких відображені операції по: |
|||
Дебет рахунка |
Кредит рахунка |
Сальдо |
||
79 „фінансові результати” |
№ 15 |
№ 15 |
№ 15 |
Таким чином визначили, що в журналі-ордері № 15 відбувається відображення господарських операцій по рахунку 79 „фінансові результати”;
форми фінансової звітності - форма № 2 „Звіт про фінансові результати”, форма № 3 „Звіт про рух грошових коштів”; форми податкової звітності - декларація про прибуток, довідка про фактично одержаний прибуток.
Далі складемо програму аудиту.
Програма аудиту Організація, що перевіряється ТОВ „Північне”
Період аудиту 2 доби Кількість людино-годин 48
Керівник аудиторської групи Іванченко Н.О.
Склад аудиторської групи аудитор Іванчеко Н. О, помічник аудитора Буніна І.В.
Запланований аудиторський ризик 1,8%
Плановий рівень суттєвості 2,653тис. грн.
Аудиторський ризик являє собою ризик того, що аудитор може позитивно оцінити баланс та інші форми фінансової звітності тоді, коли вони приховують у собі істотно не повну інформацію, яка не відповідає реальності. Аудиторський ризик поділяється на: властивий ризик, ризик контролю, ризик не виявлення викривлень.
Аудиторський ризик розраховується з а формулою:
Ар = Вр*Кр*Нр (1)
де Ар - аудиторський ризик;
Вр - внутрішньогосподарський (властивий) ризик;
Кр - ризик контролю;
Нр - ризик не виявлення викривлень.
За формулою 1 розрахуємо аудиторський ризик для ТОВ „Північне”:
Ар = 0,1*0,6*0,3=0,018
Таким чином ми бачимо, аудиторський ризик для ТОВ „Північне” становить 1,8%, тобто він є досить низьким Далі розрахуємо рівень суттєвості для ТОВ „Північне”. Але спочатку, в таблиці 7 наведемо базові показники, які необхідні для розрахунку рівня суттєвості.
Таблиця 7 - Базові показники, що використовуються для обчислення рівня суттєвості
Найменування показника |
Значення базового показника бухгалтерської звітності ТОВ „Північне” (тис. грн) |
Частка (%) |
Значення, що застосовується для обчислення рівня суттєвості, тис. грн. |
|
Балансовий прибуток підприємства |
74,8 |
5 |
3,74 |
|
Валовий обсяг реалізації без ПДВ |
206,1 |
2 |
4,122 |
|
Валюта балансу |
237,95 |
2 |
4,759 |
|
Власний капітал |
99,85 |
10 |
9,985 |
|
Загальні витрати підприємства |
32,3 |
2 |
0,646 |
Рівень суттєвості = 3,74+4,122+4,759+0,646/5=2,653 (тис. грн)
Для звітності ТОВ „Північне” рівень суттєвості складає 2,653тис. грн.
Після складання програми аудиту розглядають методику аудиту. Методика проведення аудиту фінансових результатів наведена в таблиці 8
Таблиця 8 - Методика проведення аудиту фінансових результатів
№ |
Стадії перевірки |
Перелік аудиторських процедур |
|
1 |
Перевірка правильності визначення складу та розміру балансового прибутку |
Перевірка правильності класифікації певних видів фінансових результатів та їх розрахунок відповідно до законодавчих документів |
|
2 |
Перевірка визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню |
Встановлення правильності обліку певних витрат, на які збільшується та зменшується балансовий прибуток; визначення їх розміру |
|
3 |
Перевірка податку на прибуток |
Перевірка своєчасності та повноти сплати авансових платежів протягом кварталу та податку на прибуток за підсумками звітного періоду |
|
4 |
Перевірка використання прибутку |
Перевірка правильності здійснення реформації балансу в кінці звітного року; цільового використання нерозподіленого прибутку минулих років; повноти відображення у регістрах синтетичного обліку використання прибутку звітного року |
Визначення методики проведення аудиту є заключним етапом складання програми аудиту.
Керівник аудиторської організації Яковішина Н.Д.
Керівник аудиторської групи Іванченко Н.О.
Після складання методики проведення аудиту складемо тест засобів контролю. Тести контролю представляють собою перелік сукупності дій, призначених для збору інформації про функціонування системи внутрішнього контролю й обліку. Тест засобів контролю наведений в таблиці 9.
Таблиця 9 - Тест засобів контролю
№ |
Зміст тесту |
Так |
Ні |
|
1 |
Чи вірно розраховано прибуток та виручку від реалізації продукції? |
|||
2 |
Чи законно відображено фактичний прибуток від реалізації продукції на рахунках бухгалтерського обліку? |
|||
3 |
Чи вірно наведені в балансі та Головній книзі дані про фактичну собівартість залишків нереалізованої продукції? |
|||
4 |
Чи є дійсною собівартість продукції, яка наведена у Звіті про фінансові результати? |
|||
5 |
Чи вірно в звітності відображені фінансові результати? |
|||
6 |
Чи вірно розраховано балансовий прибуток? |
|||
7 |
Чи вірно розраховано податок на прибуток? |
|||
8 |
Чи своєчасно було сплачено податок на прибуток? |
|||
9 |
Чи вірно відображено в регістрах синтетичного обліку використання прибутку звітного року? |
|||
10 |
Чи співпадають суми рядків 170, Звіту про фінансові результати, та 010 Звіту про рух грошових коштів? |
Ці тести призначені для того, щоб допомогти виявити істотні недоліки засобів контролю в ТОВ „Північне”.
Наступною дією буде виявлення можливих порушень і їх вплив на вірогідність бухгалтерської звітності, а також дотримання законодавства. Розглянемо таблицю 10 в якій наведені порушення, що стосуються фінансових результатів, і їх вплив на вірогідність інформації.
Таблиця 10 - Можливі порушення і їх вплив на вірогідність інформації
Підстава |
Характер можливих порушень |
Вплив порушень на вірогідність бухгалтерської звітності і дотримання законодавства |
|
1 |
2 |
3 |
|
П(С) БО 3 |
Неправильний розрахунок фінансових результатів від операційної діяльності |
Недостовірність інформації рядка 100 (105) у Звіті про фінансові результати, як наслідок, перекручування розрахунків з бюджетом |
|
П(С) БО 3 |
Неправильна класифікація певних видів фінансових результатів та їх розрахунок |
Недостовірність інформації у Звіті про фінансові результати, тобто викривлення фінансової звітності |
|
П(С) БО 3 |
Неправильний облік витрат, на які збільшується та зменшується балансовий прибуток |
Недостовірність інформації у Звіті про фінансові результати, тобто викривлення фінансової звітності |
|
Податковий кодекс |
Неправильний розрахунок податку на прибуток |
Помилка в розрахунку податку і як наслідок, перекручування розрахунків з бюджетом по податку. Недостовірність інформації рядків 180 та 210 у Звіті про фінансові результати. |
|
Податковий кодекс |
Нарахування податку на прибуток на рахунок 64, але не перерахування його вчасно до бюджету |
Навмисно збільшується кредиторська заборгованість, що в свою чергу збільшує зобов'язання підприємства. |
|
П(С) БО 3 |
Неправильний розрахунок балансового прибутку |
Помилка в розрахунку балансового прибутку, перекручування фінансової звітності, тобто недостовірна інформація в 100 рядку Звіту про фінансові результати |
|
П(С) БО |
Неправильне відображення в регістрах синтетичного обліку використання прибутку звітного року |
Перекручування інформації, яка наводиться в регістрах синтетичного обліку |
|
П(С) БО, податковий кодекс |
Неспівпадіння даних відображених в формі №2 по статі „ (Доход (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) з даними Головної книги рахунка 70 „Доходи від реалізації”. Загальна сума неспівпадіння повинна складати суму ПДВ, відображену в відповідному звіті в статті „ПДВ” |
В випадку неспівпадіння суми, відображеній в Головній книзі по кредиту рахунка 70, сумі, отриманої після зменшення виручки в формі №2 на суму ПДВ відбувається перекручення інформації, яка наводиться в даному звіті. |
Розглянувши таблицю 10, ми визначили невелику частку можливих порушень і їх вплив на вірогідність інформації, які можуть бути встановлені аудитором при аудиторській перевірці фінансових результатів.
Аудиторський висновок незалежної аудиторської фірми ЗАТ „Формула-аудит”
Юридична адреса: м. Запоріжжя, вул.К. Маркса 54, офіс 27
Телефон 42-44-44
свідоцтво про державну реєстрацію видано Залізничним районом м. Запоріжжя № 156899
Подобные документы
Фінансова звітність як основний об’єкт аудиторської перевірки, її складові, принципи формування та порядок подання. Мета, завдання та порядок проведення аудиту фінансової звітності: перевірка облікової політики доходів, витрат та фінансових результатів.
реферат [20,4 K], добавлен 14.04.2010Нормативне регулювання обліку і аудиту фінансової звітності. Організація та методика складання форми звітності №1 "Баланс" та №2 "Звіт по фінансові результати" на підприємстві. Методика проведення та документальне оформлення аудиту фінансової звітності.
дипломная работа [609,7 K], добавлен 06.11.2011Теоретичні засади організації аудиту фінансових результатів. Методи визначення в бухгалтерському обліку чистого прибутку (збитку) підприємства. Інформаційне забезпечення аудиту фінансових результатів на ТОВ "Вікторія". Мета перевірки фінансової звітності.
курсовая работа [110,0 K], добавлен 03.10.2014Мета складання фінансової звітності, її елементи та принципи формування. Особливості консолідованого балансу, групування статей активу й пасиву. Склад квартальної та річної фінансової звітності бюджетних установ, сутність приміток до фінансових звітів.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 06.07.2011Сутність, значення фінансової звітності та основні вимоги до неї. Принципи підготовки фінансової звітності та її якісні характеристики. Склад фінансової звітності: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капіт
курсовая работа [56,1 K], добавлен 08.03.2004Фінансово-економічна характеристика господарства ПОСП "Нива". Принципи підготовки фінансової звітності. Зміст статей бухгалтерського балансу. Звіт статей про фінансові результати, рух грошових коштів, власний капітал. Примітки до фінансової звітності.
курсовая работа [102,0 K], добавлен 10.12.2009Фінансова звітність як заключний етап обліку. Організація інформаційної системи складання та аудиту фінансової звітності. Вдосконалення облікової політики підприємства. Методика проведення аудиторської перевірки. Документальне оформлення результатів.
дипломная работа [865,3 K], добавлен 18.12.2011Мета і основні завдання аудиту фінансової звітності підприємства та аудиторської послуги при визначенні фінансового стану досліджуваного підприємства. Нормативне регулювання бухгалтерського обліку. Перевірка організації системи внутрішнього контролю.
магистерская работа [125,1 K], добавлен 13.12.2010Вплив критеріїв підготовки фінансової звітності на організацію проведення аудиту. Організація контролю якості, розробка нових стандартів. Моделі побудови системи нагляду за професією аудитора. Перспективи розвитку ринку аудиторських послуг в Україні.
контрольная работа [28,8 K], добавлен 24.01.2011Примітки до Звіту як окремі пояснення, які дозволяють деталізувати та пояснити окремі статті фінансової (бухгалтерської) звітності. Методика аудиту інформації Приміток до річної звітності. Аудит фінансової стійкості, принципи його реалізації, принципи.
контрольная работа [50,1 K], добавлен 18.02.2015