Аудит фінансових результатів діяльності

2

• РЕФЕРАТ
• з дисципліни «Організація та методика проведення аудиту»
• на тему: «Аудит фінансових результатів діяльності»
• Зміст
• 1. Нормативно-правове регулювання аудиту фінансової звітності....... 3
• 2. Методика та організація аудиту фінансових результатів…………... 6
• Список використаної літератури…………………………………...……11
• 1. Нормативно-правове регулювання аудиту фінансової звітності
• Фінансова звітність підприємства -- це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначено чинним законодавством. Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:
• · придбання, продажу і володіння цінними паперами;
• · участі в капіталі підприємства;
• · оцінки якості управління;
• · забезпеченості зобов'язань підприємства;
• · визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
• · регулювання діяльності підприємства тощо.
• Бухгалтерський фінансовий облік майна та результатів роботи кожної юридичної особи має здійснюватися відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 996-XIV.
• Фінансовий результат діяльності підприємства характеризує його економічну ефективність. Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання балансового прибутку, величина якого суттєво залежить від правильності обчислення належних платежів (податок на додану вартість, акцизний збір, інші вирахування з доходу). Для перевірки фактичного виторгу -- виручки (доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) -- аудитор використовує первинні документи на відпуск готової продукції зі складу, облікові регістри, банківські виписки про рух грошових коштів на рахунку в банку, прибуткові касові ордери на приход готівки у касу підприємства, платіжні доручення на оплату відвантаженої продукції, перепустки на вивіз готової продукції з території підприємства.
• Детальній перевірці підлягають доходи і видатки. Щоб визначити валовий прибуток (збиток), необхідно від чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відняти суму собівартості реалізованої продукції. Відтак для визначення фінансового результату від операційної діяльності (прибутку чи збитку) необхідно від валового прибутку відрахувати адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати і додати до одержаної суми інші операційні доходи. Потім слід встановити правильність вирахування фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування.
• Для цього необхідно до фінансового результату від операційної діяльності долучити дохід від участі в капіталі (отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства), інші фінансові доходи (дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій), інші доходи (дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, дохід від неопераційних курсових різниць), і відняти фінансові витрати (витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу), втрати від участі в капіталі (збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства), інші витрати (собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, втрати від неопераційних курсових різниць, втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів).
• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" визначаює зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).
• Особливості складання консолідованого балансу визначаються окремим положенням (стандартом). Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства. Згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами). Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.
• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" визначаює зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Особливості складання консолідованого звіту про фінансові результати визначаються окремим Положенням (стандартом).
• Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. Для малих підприємств може передбачатися скорочена форма звіту про фінансові результати.
• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" визначає зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Особливості складання консолідованого звіту про рух грошових коштів визначаються окремим Положенням (стандартом).
• Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми слід наводити окремо у складі відповідних видів діяльності. Внутрішні зміни у складі грошових коштів до звіту про рух грошових коштів не включаються. Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень та видатків, що виникають в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал" визначає зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Особливості складання консолідованого звіту про власний капітал визначаються окремим положенням (стандартом). Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.
• 2. Методика та організація аудиту фінансових результатів
• Аудиторський висновок має вміщувати відомості про достовірність або недостовірність даних фінансової звітності підприємства, дотримання ним правил ведення бухгалтерського фінансового обліку, економічну оцінку його ліквідності, платоспроможності, дохідності. Крім того, у висновку аудитора підкреслюється, що достовірність фінансової звітності підтверджується документами, які стосуються первинного фінансового обліку, грошовими документами, наявністю готівки, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей, необоротних активів (основних фондів) тощо.
• Наприкінці висновку аудитор наголошує на позитивних і негативних сторонах діяльності підприємства, вказує на виявлені недоліки та порушення, викладає рекомендації щодо їх усунення, поліпшення фінансового стану.
• У ринковому середовищі, коли фінансово-господарська діяльність підприємства здійснюється на принципах самофінансування, а за нестачі власних фінансових ресурсів -- за рахунок позичкових коштів, дуже важливо дати аналітичну оцінку фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел. Запас джерел власних коштів -- це запас фінансової стійкості підприємства за умови, що його власні кошти перевищують позичені.
• Фінансова стійкість оцінюється на підставі співвідношення власних і позичкових коштів у активах підприємства, темпів нагромадження власних коштів внаслідок господарської діяльності, співвідношення довготермінових і короткотермінових позик, достатнього забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами. Одночасно аудитор з'ясовує, чи спроможне підприємство виконувати свої обов'язки перед бюджетом, кредитними та іншими органами.
• Для цього слід перевірити:
• * правильність реєстрації підприємства в органах державної податкової адміністрації;
• * наявність документа на право здійснення окремих видів діяльності, статуту, установчих документів, відкритого рахунка в банку;
• * структуру активів і пасивів балансу на звітну дату;
• * структуру власного капіталу;
• * забезпечення підприємства власними обіговими коштами;
• * повноту і своєчасність сплати податків і платежів;
• * фінансову сталість, платоспроможність тощо.
• Для забезпечення якості проведення аудиту фінансової звітності необхідна така інформація:
• * баланс;
• * звіт про фінансові результати;
• * звіт про рух грошових коштів;
• * звіт про власний капітал;
• * розшифрування дебіторів і кредиторів;
• * розрахунок нормативу власних обігових коштів;
• * бізнес-план;
• * Головна книга;
• * статистична звітність;
• * податкова звітність;
• * регістри бухгалтерського фінансового обліку;
• * первинна документація.
• Мета аудиторської перевірки фінансової звітності -- незалежна експертиза для встановлення реальності та достовірності її, своєчасності та єдності методичних звітних показників. На початку аудиту фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності встановлюється відповідність її чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам. Під час аудиту показників фінансової звітності для встановлення її реальності й достовірності аудитори мають виявляти нереальну дебіторську заборгованість. При цьому особливу увагу слід зосередити на контролі позовної давності заборгованості, що рахується на балансі як реальна, а фактично термін її стягнення через суд чи арбітраж адміністрацією підприємства пропущено і вона підлягає списанню на збитки. У такому випадку аудитор зобов'язаний встановити причини утворення нереальної дебіторської заборгованості, місце її виникнення та відповідальних осіб.
• Таким чином, аудит фінансової звітності має підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства. Під час перевірки фінансових звітів клієнт повинен надати аудитору повну інформацію, на підставі якої останній міг би зробити висновок, що відпадає необхідність вносити суттєві зміни у фінансові звіти з тим, щоб вони відповідали вимогам норм (стандартів). При цьому аудитору слід здійснити такі процедури:
• * ознайомитися з принципами, прийомами і методами бухгалтерського фінансового обліку і способами їх застосування;
• * простежити, яким чином клієнт збирає інформацію для включення у фінансовий звіт;
• * упевнитися, що фінансові звіти складені відповідно до загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського фінансового обліку;
• * з'ясувати, який існує зв'язок між сальдо рахунків і який вплив на результати мають відхилення.
• Аудитор також встановлює несвоєчасно погашену кредиторську заборгованість (кредити і позики, не погашені в строк; за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк; поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, з оплати праці тощо). При цьому кожна стаття балансу має бути проінвентаризована та підтверджена актами звірки, довідками тощо.
• Складовою аудиту фінансової звітності є фінансовий аналіз звітності, у процесі якого слід дати оцінку фінансової сталості й платоспроможності, зокрема розрахувати коефіцієнти і показники ліквідності й фінансової активності, що зроблено в наступному параграфі. Отже, аудит фінансової звітності сприяє виявленню недоліків, попередженню банкрутства, визначенню перспектив розвитку виробництва в умовах жорсткої конкурентної боротьби.
• Аудиторська перевірка підприємств починається із загального огляду форм звітності. При цьому перш за все звертається увага на заповнення адресної частини форми, де мають бути вказані юридичні реквізити підприємства, що перевіряється: вид діяльності підприємства має відповідати його статуту, а у випадку ліцензування видів діяльності, якими займається підприємство, аудитору необхідно перевірити наявність у підприємства ліцензії та строк її дії.
• Слід відмітити, що такий запис у статутних документах не дає права підприємству займатися іншими (основними) видами діяльності, а тільки тими, що відповідають основним видам діяльності підприємства або пов'язаними з ними видами діяльності.