Методи визначення функції витрат

Прикарпатський Національний університет ім. В. Стефаника

Методи визначення функції витрат

Івано - Франківськ 2008

На сьогодні управлінський облік - це не лише облік витрат підприємства, а передусім, добре організований аналітичний облік і не лише витрат, а й таких об'єктів як основні засоби, нематеріальні активи, запаси, грошові кошти, ошти в розрахунках, капітал, зобов'язання тощо. Набуваючи нового, більш вагомого значення у сучасній економічній практиці суб'єктів господарювання, управлінський облік не просто реєструє, узагальнює, контролює факти господарського життя, він забезпечує управлінський персонал інформацією про різні аспекти діяльності підприємств, які відображаються у бухгалтерському обліку і безпосередньо впливають на якість управлінських рішень, ефективність системи управління. Такий облік покликаний забезпечити систему управління якісною економічною інформацією. Дані управлінського обліку широко використовуються для потреб внутрішнього менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень, для аналізу господарської діяльності та пошуку резервів скорочення витрат.

Перехід на новий порядок нормативного регулювання бухгалтерського обліку в зв'язку з розробкою і впровадженням системи Національних стандартів (положень) бухгалтерського обліку спричиняє необхідність використання нового понятійного апарату в управлінському обліку. Цей апарат включає такі основні поняття:

Ш об'єкт обліку виробничих витрат - витрати на виробництво, що групуються за різними ознаками з метою визначення собівартості продукції

Ш витрати - зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками)

Ш витрати майбутніх періодів - витрати, понесені підприємством в звітному періоді, але відносяться по часу їх використання у виробництві до наступних звітних періодів

Ш собівартість продукції (робіт, послуг) - грошове вираження витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом та збутом продукції, виконанням робіт, наданням послуг.

Ш прямі витрати - економічно однорідні витрати, що відносяться на собівартість конкретного виду продукції прямо, безпосередньо у відповідності з обгрунтованими нормами та нормативами

Ш непрямі витрати - витрати, що не можуть бути віднесені до певного об'єкту витрат економічно можливим шляхом

Ш основні витрати - витрати, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом виготовлення продукції, та неминучі при будь-яких умовах та характері виробництва, незалежно від рівня та форм організації управління. Вони поділяються на три групи: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати

Ш накладні витрати - витрати, не пов'язані безпосередньо з технологічним процесом виготовлення продукції, а утворюються під впливом певних умов роботи по організації, управлінню та обслуговуванню виробництва

Ш витрати періоду - витрати, що не включаються до собівартості продукції та запасів і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені

Управлінський облік здійснюють за допомогою різноманітних методів. Метод - методологічний комплекс, тобто сукупність конкретних прийомів і способів пізнання, перетворення або оцінки дійсності. Методом обліку в практичному розумінні є використання різних прийомів обробки отриманих даних, які зафіксовані документально (спостереження, вимірювання, систематизація та реєстраційне узагальнення), сукупність прийомів та способів, що дають змогу обліку виконувати контрольні, аналітичні і управлінські завдання. Основними способами управлінського обліку є елементи методу бухгалтерського обліку:

документування - кількісне і якісне відтворення господарських операцій в момент ії здійснення в установлених формах первинних документів

інвентаризація - співставлення фактичних даних із обліковими і оформлення виявленого відхилення

- узагальнення об'єктів бухгалтерського обліку, які одержали первісну кількісну характеристику в натуральних вимірниках, грошовому співставленні

калькулювання - групування витрат та визначення собівартості продукції

подвійний запис - взаємозв'язок відображення і контролю кожної операції одночасно на двох рахунках за одною сумою

звітність - одержання системи економічних показників, які всебічно характеризують фінансову діяльність

Методи визначення функції витрат

1 технологічний аналіз;

2 аналіз рахунків;

3 метод вищої - нижчої точки;

4 метод візуального пристосування;

5 регресійний аналіз;

6 спрощений статистичний аналіз.

Технологічний аналіз (Engineering Analysis) - системний аналіз функції діяльності для визначення технологічного взаємозв'язку між витратами ресурсів і результатом діяльності.

Такий аналіз потребує детального вивчення всіх операцій, їхньої доцільності, визначення найнеобхідніших операцій, потреби ресурсів та оцінки адекватності їх використання. Це своєрідний функціонально - вартісний аналіз діяльності.

Перевагою такого аналізу є те, що він зорієнтований на майбутні операції, а не на вивчення минулої діяльності. Проте він потребує чималих витрат часу і коштів.

Аналіз рахунків

Метод аналізу розрахунків (Account Analysis Method) - метод визначення функції витрат через розподіл їх на змінні та постійні щодо відповідного чинника на підставі вивчення даних рахунків бухгалтерського обліку.

Наприклад, магазин "Час" за звітний період реалізував 2 000 годинників.

Аналіз витрат магазину, відображених на рахунках бухгалтерського обліку, наведено в таблиці:

Таблиця. Аналіз бухгалтерських рахунків, грн.

Рахунок Загальні витрати Постійні витрати Змінні витрати Змінні витрати на одиницю товару

Собівартість реалізованих товарів 240 000 - 240 000 120

Зарплата менеджера 30 000 30 000 - -

Зарплата касира 10 000 10 000 - -

Витрати на оренду, амортизацію, страхування майна 60 000 60 000 - -

Зарплата і комісійні продавців 24 000 14 000 10 000 5

Витрати на рекламу і збут 10 000 2 000 8 000 4

Разом 374 000 116 000 258 000 129

За результатами наведеного аналізу функцію витрат магазину "Час" можна описати так:

Y = 116 000 + 129x.

Отже, якщо в наступному періоді магазин планує збільшити обсяг продажу до 3 000 годинників, а витрати на оренду будуть збільшені на 10 000, тоді загальні бюджетні витрати магазину становитимуть:

(116 000 + 10 000) + (129 · 3 000) = 126 000 + 387 000 = 513 000 грн.

Метод аналізу рахунків доволі широко використовують на практиці. Однак треба зважити на те, що він значною мірою базується на досвіді та інтуїції менеджера й аналізі минулих подій. Через те його вадою є певна суб'єктивність і можливість суттєвих відмінностей між минулими та майбутніми умовами діяльності. Певною мірою уникнути цих вад можна за допомогою серії спостережень і застосування математичних методів.

Метод вищої - нижчої точки (High - Low Method) - це метод визначення функції витрат на підставі припущення, що змінні витрати є різницею між загальними витратами за найвищого та найнижчого рівня діяльності.

Для ілюстрації практичного застосування методу вищої - нижчої точки діяльності використаємо такі дані:

Тиждень Машино-години Витрати на обслуговування, грн.

1 102 17 850

2 132 18 165

3 93 15 060

4 108 13 755

5 90 11 550

6 144 21 840

7 117 17 700

8 69 10 650

9 123 19 740

10 141 15 480

11 102 11 280

12 72 14 445

Наведені дані свідчать, що найвищий обсяг діяльності становить 144 машино-годин, а найнижчий - 69 машино-годин, різниця між витратами у вищій і нижчій точках діяльності становить:

11 190 грн. (21 840 - 10 650).

Отже, за зростання обсягу діяльності на 75 машино-годин загальні витрати зросли на 11 190 грн. Звідси змінні витрати на 1 машино-годину становлять:

11 190 : 75 = 149, 2 грн.

Виходячи з цього, постійні витрати дорівнюють:

21 840 - (144 · 149, 2) = 21 840 - 21 485 = 355 грн.,

або:

10 650 - (69 · 149, 2) = 10 650 - 10 295 = 355 грн.

Отже, функція витрат у цьому разі має такий вигляд:

Y = 355 + 149, 2x.

Графічне відображення функції витрат дає змогу уникнути ризику помилки, пов'язаного із застосуванням методу вищої - нижчої точки.

Річ у тому, що за використання цього методу ми проводимо лінію функції витрат через вищу і нижчу точку графіка, ігноруючи всі інші точки. Однак якщо ці інші точки не мають тісного взаємозв'язку з вищою та нижчою точками, то функція витрат не відображатиме реальної залежності між витратами та їхнім фактором.

Метод візуального пристосування (Visual - Fit Method) - графічний підхід до визначення функції витрат, за якого аналітик візуально проводить пряму лінію, беручи до уваги всі точки витрат.

Метод візуального пристосування дає змогу уникнути вад методу вищої - нижчої точки, але не позбуваеться суб'єктивності, оскільки результат розрахунків суттєво залежить від точності ока й несхибності руки аналітика.

Регресійний аналіз (Regression Analysis) - статистична модель, яку використовують для визначення зміни середнього значення залежної змінної величини під впливом зміни значення однієї або кількох незалежних величин.

Під час застосування регресійного аналізу для визначення функції витрат загальну суму витрат розглядають як змінну величину, залежну від певного чинника (обсягу виробництва, кількості замовлень тощо), який виступає як незалежна величина.

Лінійний взаємозв'язок між залежною та незалежною змінними величинами можна описати графічно як лінію регресії або за допомогою формули (рівняння регресії).

Модель, яка використовує тільки одну незалежну змінну величину для визначення зміни незалежної змінної величини, називають простим регресійним аналізом. Вона має вигляд:

Y = a + bx.

Модель, що використовує кілька незалежних змінних величин для визначення зміни залежної змінної величини, має назву множинний регресійний аналіз і може бути описана так:

Y = a + b1x1 + b2x2 + … + bnxn.

На відміну від методу вищої - нижчої точки регресійний аналіз враховує всі дані спостереження для визначення функції витрат.

Поряд із цим регресійний аналіз уможливлює уникнення вад візуального підходу, оскільки передбачає застосування методу найменших квадратів.

Метод найменших квадратів (Least - Square Method) - це статичний метод, який дає змогу розрахувати елементи функції витрат a і b так, що сума квадратів відстані від усіх точок сукупності, що вивчається, до лінії регресії є найменшою.

Спрощений статистичний аналіз (Simplified Statistical Method) - це метод визначення функції витрат, що передбачає розподіл показників на дві групи виходячи зі зростання значення х, та розрахунок постійних витрат на основі середніх значень х і у.

Література

Хорнгрен Ч., Фостер Дж., Датар Ш. Управленческий учёт. / Пер.с англ. - 10-е изд. - СПб: Питер, 2005.

Голов С.Ф. Управлінський облік. - К.: Лібра, 2004.

Друри К. Управленческий и производственный учёт. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 2002.

Апчерч А. Управленческий учёт. - М.: Финансы и статистика, 2002.

Посилання

1) CIMA - The Chartered Institute of Management Accountants

http://www.cimaglobal.com/

2) Institute of Management Accountants

http://www.imanet.org/

3) Интернет-издание GAAP.RU. Управленческий учет

http://www.gaap.ru/biblio/mngacc/