Окремі теоретико-прикладні проблеми інформаційної безпеки космічної діяльності в умовах збройного конфлікту з Російською Федерацією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Окремі теоретико-прикладні проблем інформаційної безпеки космічної діяльності в умовах збройного конфлікту з Російською Федерацією

Шинкаренко Олег

здобувач вищої освіти ступеня доктора філософії (phd)

Науковий керівник: Спіцина Ганна

доктор юрид. наук, професор

26.01.23 року Ж. Боррель наголосив, що «війна Росії проти України поставила перед ЄС питання захисту та забезпечення дієздатності критичної інфраструктури, яка, у свою чергу, залежить від надійності та стійкості космічних послуг та систем. Саме від них дедалі більше залежить повсякденне життя людей та ключові сектори, включаючи транспорт, IT, телекомунікації, дослідження, сектор безпеки й оборони» [1].

Як наслідок Європейська комісія розробила проект підвищення стійкості комунікаційних послуг ЄС шляхом розробки та експлуатації багатоорбітальної інфраструктури підключення (як з космічним, так і з наземним сегментами) на основі моделі державного партнерства [2]. Україна не стає в осторонь щодо використання космічних інформаційних систем у вирішенні питань глобальної безпеки:

Системи орбітальних метеорологічних супутників забезпечують глобальне спостереження за змінами погоди, що дозволяє прогнозувати погоду. багатоорбітальний космічний інформаційний безпека

Глобальні навігаційні системи космічного базування (американська «GPS»; українська «ЛИБІДЬ», європейська «GALILEO», китайська «BOIDOU») забезпечують безпечний рух та управління переміщенням людей, техніки та вантажів на суші, на морі, у повітрі та у космосі.

Система космічного зв'язку сприяє створення моделі глобального оповіщення про небезпеки розповсюдження таких природних лих як цунамі, урагани, тайфуни, повені, масштабні природні пожежі та моніторингу територій у екологічних та військових сферах.

Космічна система рятування «КОСПАС-SARSAT» [3].

Враховуючі означені здобутки в умовах озброєного повномасштабного вторгнення ЗС РФ на територію України, значна кількість країн об'єдналися щодо створення постійної системи зв'язку для обміну повідомленнями про космічні запуски, зміни у траєкторії польоту космічних апаратів, повторному вході в атмосферу та попередження щодо космічного сміття, що передбачено

В умовах сьогодення Росія і Китай демонструють небажання прийняти нові норми поведінки на орбіті. Вони не тільки відкинули зростаючий консенсус щодо необхідності нових механізмів обміну інформацією, вони також продовжують виступати проти застосування загальноприйнятого міжнародного гуманітарного права до дій у космосі [2].

Як наслідок однією з важливіших задач у сфері безпеки космічної інфраструктури в умовах війни є побудова її організаційно-правової сучасної моделі заснованої на інноваційних уявленнях безпекознавства, враховуючі стійкість її елементів та безпекового стандарту космічної діяльності у тому числі інформаційної безпеки, відповідно розроблених Організацією Об'єднаних Націй керівних принципів довгострокового стійкого розвитку космічної діяльності [4].

Особливо на ґрунті постійних кібератак на системи супутникового зв'язку в умовах напередодні вторгнення РФ на територію України та воєнного періоду. Кібератака на супутникову мережу KA-SAT, що керується Viasat сталася за годину до неспровокованого та невиправданого вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року [5].

Означена кібератака призвела до порушення нормальної роботу кількох державних органів, підприємств та користувачів в Україні, а також декілька держав-членів ЄС. Як наслідок було порушено керування понад 6 тис. вітряних турбін у Німеччині.

Враховуючі наведене, дослідження думок науковців та практиків у сфері безпекознавства, постає низка теоретико-правових питань щодо формування сучасної моделі безпеки космічної діяльності взагалі та інформаційної безпеки у цій сфері зокрема:

створити єдину глобальну організацію (Кібер ООН), яка б допомагала ділитися інформацією про загрози та готуватися до майбутніх атак, оскільки Росія атакує інфраструктуру України та прагне створити максимальний хаос в світі [6];

адаптування нормативних актів центральних та місцевих органів виконавчої влади до вимог стандартів ЄС, що регламентують космічну діяльність та убезпечення її структурних елементів, а також дотримання вимог щодо охорони інформації з обмеженим доступом взагалі та комерційної таємниці;

на тлі нової нормативної бази та відповідно світових стандартів та нормативних актів ЄС удосконалити систему державного та цивільного контролю за станом захисту інформації, а також систему незалежного аудиту інформаційної безпеки космічної діяльності [ 7, с. 143];

приведення чинного законодавства та ЗВДТ до вимог режиму охорони державної таємниці 27 суб'єктів господарювання ДКА України щодо основних виробничих потужностей та їх територіального розташування, номенклатури виробів в умовах воєнного періоду щодо їх убезпечення [8, с. 422];...

моделюванні правовідносин, які формуються відповідно світових процесів і тенденцій та національних інтересів України у сфері космічної діяльності та її космічної інфраструктуру яка потребуватиме функціонування ефективної як державної, так і міждержавної, в тому числі системи безпеки НАТО [9, с. 146];

на грунті системного підходу до космічної діяльності сформувати модель безпеки та стійкості космічної діяльності у тому числі й інформаційній сфері у системі забезпечення національної стійкості [10, с. 19-29].

На наш погляд підґрунтям реалізації означених напрямків є формування методологічного підґрунтя інформаційної безпеки на тлі новітніх категорій притаманних науковим школам та космічній діяльності інших країн.

По-перше, національне законодавство України передбачає термін космічна діяльність [11] У нормативних актах сполучених штатів передбачено термін «операція», якою є неповторюваний вид космічної діяльності Окрім того законодавці оперують ще й та ким поняттям як «місія» [12] .

Означений термін передбачає низку тотожних операцій із ракетою- носієм одного й того самого сімейства, одного типу, технічних характеристик, параметрів і призначення польоту, типу корисного навантаження. Таким чином категорія «космічна місія» більш відображає стандарти і практику національного права інших держав, зокрема, особливо у контексті інтеграції інформаційних технології в космічну діяльність. Вважаємо за доцільне запровадити його у законодавство України

По - друге, розробка методик виявлення та розслідування про вчинення різних криміногенних зловмисних дій, які відбувалися в космічному просторі з використанням інформаційних технологій.

По-третє, розробка методики розслідування космічних електронних кіберзлочинів, (3 березня 2021 р. вже розглянутий в українському суді) [13].

Список використаних джерел

1. Борель Ж. Війна РФ проти України підкреслила значення космосу у сучасних бойових діях.

2. Космічний домен в інтересах збройного протиборства

3. Шинкаренко І. Р. Теоретико-правові проблеми убезпечення авіаційної та космічної галузі України. Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти : матер. V Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 12 бер. 2021 р.). Дніпро :

4. Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2021. с.281-285.

5. Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла

6. ЄС звинуватив Росію у зламі супутників Viasat за годину до вторгнення в Україну

7. Україна закликає створити “Кібер ООН” через російські атаки.

8. Даник Ю.Г. Основи кібербезпеки та кібероборони: підручник / Ю.Г. Даник, П.П. Воробієнко, В.М. Чернега. - [Видання друге, перероб. та доп.]. - Одеса.: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2019. - 320 с.

9. Випорханюк Д. М. , Ковбасюк С. В. Основи космічної ситуаційної обізнаності (Space Situational Awareness, SSA). Іноземний і вітчизняний досвід космічної діяльності у сфері оборони: Монографія / Д. М. Випорханюк, С. В. Ковбасюк. Житомир: Видавець О. О. Євенок, 2018. - 532 с.

10. Зубко Г.Ю. Безпека космічної інфраструктури як напрям державної інфраструктурної політики України. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. № 4. 2019. С. 144 - 148.

11. Організаційні та правові аспекти забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури України : аналіт. доп. /[Бобро Д. Г.,Іванюта С. П., Кондратов С. І., Суходоля О. М.] / за заг. ред.О. М. Суходолі. - К. : НІСД, 2019. - 224 с.

12. Про космічну діяльність: Закон України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 1, ст. 2 (із змінами та доп.). (дата звернення: 22.05.2023)

13. The Code of Federal Regulations. Title 14: Aeronautics and space. Electronic CFR.

14. Сопілко І.М., Лихова С.Я., Біленчук П.Д. Космічний кіберзлочин як загроза

15. національній безпеці України. Матеріали XV Міжнародної науково -технічної конференції «АВІА-2021». Київ: НАУ, 2021

Размещено на Allbest.ru