Проблеми авіаційно-космічної галузі як частини оборонно-промислового комплексу України

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет «Львівська політехніка»

Проблеми авіаційно-космічної галузі як частини оборонно-промислового комплексу України

Марта Данилович-Кропивницька, Кандидат економічних наук,

доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки,

Павло Башак, Магістр кафедри теоретичної та прикладної економіки

Львів

Анотація

Стаття присвячена аналізу та систематизації проблем авіаційно-космічної галузі. За останні роки Україна активно розпродувала військове майно, техніку та зброю. Загалом експорт товарів військового призначення, у тому числі авіаційно-космічної техніки, значно ослабив військовий потенціал держави і зробив країну уразливою з військово-безпекової точки зору.

До основних проблем авіаційно-космічної галузі як частини військово-промислового комплексу України автори відносять: недостатність бюджетного фінансування, відсутність власного космодрому, проблему відтоку наукової еліти, не встановлені часові рамки затвердження шостої космічної Програми, присутність на ринку державної монополії та корупції. Однією із головних проблем відсутності розвитку галузі є наявність збройного конфлікту з Російською Федерацією, що прямо вплинуло не тільки на цей стратегічний сектор, але й загалом на весь оборонно-промисловий комплекс.

Правильним і економічно обґрунтованим кроком у вирішенні проблеми нарощення власного виробництва стала б боротьба із державною монополією в галузі, прийняття законопроектів, які дозволять розвиток приватного сектору на цьому галузевому ринку. Світовий досвід державно-приватного партнерства, пом'якшення регуляційних процедур, прозорість бюрократичних механізмів, антикорупційна політика в космічній галузі дозволили США, Туреччині, країнам G-7зайняти лідерські позиції в розробці космічних програм, експорті літальних апаратів, дослідженні та освоєнні космосу.

У статті наведено способи усунення проблем авіаційно-космічної галузі в цілому, а також рекомендаційні пропозиції з чітким аргументуванням та обґрунтованістю їх вчинення і до галузі, і до об'єкта дослідження. Науковий потенціал, здобутий за останні десятиліття в ІТ сфері, а також досвід в проектуванні та виготовленні військової авіаційно-космічної техніки, що підкріплювався б якісною нормативною базою, посприяв би росту підприємств, росту експортного потенціалу, можливістю поповнення власних військових запасів. Стан, в якому перебуває авіаційно-космічна галузь вимагає чітких та невідкладних дій уряду, адже з часом ситуація лише погіршуватиметься.

Ключові слова: авіаційно-космічна галузь, експорт зброї, Програма розвитку космічної галузі, державна монополія, приватний сектор.

Abstract

Problems of the aviation and space industry as part of the defense-industrial complex of Ukraine

Marta Danylovych-Kropyvnytska Candidate of economic sciences, associate professor of the department of theoretical and applied economics, Lviv polytechnic national university, Lviv

Pavlo Bashak Student of public administration master's program, Lviv polytechnic national university, Lviv

The article is devoted to analyzing and systematizing the problems of the aerospace industry. In recent years, Ukraine has been actively selling military equipment, hardware and weapons. Overall, the export of military goods, including aerospace equipment, has significantly weakened the state's military potential and made the country vulnerable both in terms of the military component and national security as a whole.

The authors consider the following to be the main problems of the aerospace industry as part of the militaryindustrial complex of Ukraine: insufficient budget financing, the absence of the country's own spaceport, the mass exodus of the intellectual elite from the country to work in developed countries, the impossibility at this moment to approve the Sixth Space Program for the coming years, the state monopoly in the sector, corruption. The main problem of the lack of industry development is the direct military conflict with the Russian Federation, which directly affects not only this strategic sector, but the defense industry as a whole. The right and economically justified step in solving the problem of industry development and restoring the sector's own production would be to fight the state monopoly and adopt new bills that would allow private investment and initiatives in this industry market. The global experience of public-private partnership, easing of regulatory procedures, transparency of bureaucratic mechanisms, active anti-corruption policy contributed to the fact that the USA, G-7 countries, Turkey took the leading positions in the development of space programs, export of aircraft, space exploration and research. The article presents ways to eliminate the problems of the aerospace industry as a whole, as well as recommendations with their clear reasoning and validity in the researched area. The scientific potential gained during the last decades in the IT sphere, as well as the experience in the design and production of military aerospace equipment, supported by a quality regulatory framework, would contribute to the growth of enterprises, the export potential of the country, the possibility to replenish its own military reserves. The state the aerospace industry is in requires clear and urgent action by the government, because over time the situation will only get worse.

Key words: Aerospace industry, arms exports, Space Industry Development Program, state monopoly, private sector.

Вступ

Постановка проблеми. Ще з середини ХХ століття авіаційно-космічна галузь стала пріоритетною для більшості країн світу. Наявність баз дослідження та виробництва спеціалізованої воєнної, космічної техніки свідчила про високий рівень економічного розвитку держави та збільшувала їх потенціал до завоювання світу, космосу, це підіймало престиж, сприяло росту національної безпеки й економічних показників. Окрім того, авіаційно-космічна галузь є потужним двигуном наукових досліджень, розвитку інфраструктури та впровадження передових технологій.

Сьогодні ця галузь не просто залишається актуальною, а такою, що набирає все більшого і більшого значення, зокрема, для України. А з огляду на військову, політичну та економічну ситуацію в країні, необхідність дослідження та виявлення перспектив розвитку авіаційно-космічної галузі - питання першочергове. Це підсилить військовий та експортний потенціал України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням розвитку науково-технічної бази авіаційно-космічної галузі України займались такі науковці, як Жмур Н. В. Дячук І.Д., Омельяненко В. А., Богдан Д., Ісаєнко В., Перепелиця А., Приз О.В., Бухун Ю.В., Бегма В.М., Врублевська О.А. [1-7]. Цей список далеко не повний, однак, зауважимо, що з плином часу, всеосяжного прогресу, цифровізації технологій, становлення нових світових тенденцій, питання подальших перспектив розвитку авіакосмічної галузі та використання цієї галузі як комплемента національної економіки вимагає глибшого аналізу, доповнення та узагальнення.

В умовах збройного конфлікту на Сході України, анексії АР Крим, а тепер повномасштабної війни в Україні, що може поширитися на усю Європу, питання визначення перспектив розвитку військової авіакосмічної галузі в Україні - одне із найважливіших.

Україна протягом 2010-2020 років здійснила експорт майже 900 тис. товарів окремих категорій озброєнь у більш як 40 країн світу. При цьому, прослідковується падіння цих щорічних обсягів з 238970 одиниць у 2010 році до 307 одиниць у 2020 році, тобто чітко відслідковується різке падіння експорту у 2020 році на 99,9% у порівнянні з базовим 2010 роком [8].

Рис. 1. Сумарний обсяг експорту окремих категорій озброєнь (одиниць) здійснених Україною за 2010-2020 роки*

*складено на основі даних, представлених Державною службою експортного контролю України [8]

З 1992 року і понині український військовий експорт складається з трьох нерівнозначних складових: поставки нової або складської техніки, спільних розробок за конкретними замовленнями, обслуговування техніки та обладнання радянського виробництва. До 2011 року на першому місці для України за прибутковістю був продаж авіаційної техніки і надання послуг з її модернізації та ремонту. На другому місці була бронетехніка. Однак після 2011 року завдяки "танковому прориву" (укладення низки контрактів, у тому числі на поставку танків "Оплот" до Таїланду) торгівля бронетехнікою вийшла на перше місце. Третє місце традиційно посідала торгівля засобами протиповітряної оборони.

Ситуація з експортом зброї кардинально змінилася після анексії Росією Криму та початку військових дій на Донбасі навесні 2014 року. Україна сама потребувала зброї, тому всі ресурси військової промисловості були задіяні для вирішення внутрішніх проблем. У результаті виконання частини експортних контрактів було тимчасово припинено. Саме з цієї причини Національну гвардію доукомплектовували танками Т-64 і БТР-3, які призначалися для Анголи і Таїланду. Після 2015 року становище дещо стабілізувався, проте на колишні обсяги експорту Україні вийти не вдалося. Змінилася і структура поставок: основну частину становили високотехнологічні продукти на кшталт керованих протитанкових ракет. Практично припинилася торгівля радянськими запасами - склади ґрунтовно спустошила війна. У 2016 році ексгенпрокурор Юрій Луценко озвучив суми продажів військового майна за 2005-2014 роки. За дев'ять років було розпродано військового майна, техніки та зброї майже на 2 млрд $ [9].

З огляду на те, що експорт товарів військового призначення (у тому числі авіаційно-космічної техніки) свого часу значно ослабив військовий потенціал держави, а також, ймовірно зробив країну уразливою з військово-безпекової точки зору - важливим є питання нарощення власного виробництва. Умови, в яких зараз знаходиться держава, цього вимагають.

Правильним і економічно обґрунтованим кроком у вирішенні проблеми нарощення власного виробництва стала б боротьба із державною монополією в галузі. Розвиток приватного сектору на цьому галузевому ринку посприяв би входженню на ринок нових суб'єктів господарювання. Створення приватних підприємств авіаційно-космічної галузі вже не раз обговорювалось урядом, зокрема, питання комерціалізації галузі, з огляду на світову тенденцію, виноситься науковцями, дослідниками та потенційними підприємцями як одне із найважливіших на даний момент. Прикладами можуть слугувати такі компанії як всесвітньо-відома SpaceX, Virgin Galactic і навіть Baykar Makina - турецька військова компанія, заснована в 1984 році відома моделями безпілотних літальних апаратів: Bayraktar TB2, Bayraktar Akinci, VTOL, Mini UAV

Науковий потенціал, здобутий за останні десятиліття в ІТ сфері, а також досвід в проектуванні та виготовленні військової авіаційно-космічної техніки, що підкріплювався б якісною нормативною базою, посприяв би росту підприємств, росту експортного потенціалу, можливістю поповнення власних військових запасів.

Звернімо увагу на експорт в авіаційно-космічній галузі за останні роки. З огляду на дані, що відображено на рис. 2, можна дійти висновку, що загалом тенденція зовнішньоторговельного балансу за досліджуваний період має позитивне значення.

Рис. 2. Зовнішньоторговельний баланс авіаційно-космічної галузі в Україні за 2013-2020 рр.* *складено на основі річного звіту Державного космічного агентства (ДКА) за 2020 рік [10]

Попри скорочення обсягів експорту після 2018 року, він таки значно переважає над імпортом. Це явище є позитивним і означає, що країна наділена потенціалом та можливостями щодо росту виробництва та експорту. Авіаційно-космічна галузь сьогодні проживає чи не найважчі роки, це здається логічним, адже країна понад 8 років втягнута у збройний конфлікт з РФ. Одна із провідних наукоємних інноваційних галузей перебуває глибокому занепаді. І, як наслідок, більшість розробок у галузі зазнають втрати налагоджених зв'язків. Сьогодні питання затвердження Верховною Радою України Загальноцільової космічної Програми на 2021-2025 роки все ще відкладається, а значить галузь фактично живе без орієнтирів, без фінансування. Все це негативно впливає не лише на розвиток досліджуваної галузі, але й на стан економіки держави в цілому.

В останні роки Україна постала перед важливістю оснащення власних збройних сил, перед проблемою падіння економіки та скорочення обсягів експорту, що створювало бюджетну недостатність. Окрім того, техніка, що дісталась у спадок після падіння СРСР потребувала до- або переоснащення. Паралельно із цим у світі нових оборотів набирає програма освоєння та дослідження космосу, розвиток космічного туризму. Прикладом цього є виведення на орбіту «астронавтів-аматорів» капсулою Dragon ракетоносієм Falcon-9 компанії SpaceX Ілона Маска. Усе це стало можливим завдяки розвитку державно-приватного партнерства в космічній галузі США - законодавчі зміни, пом'якшення регуляційних процедур, прозорість бюрократичних механізмів, антикорупційна політика позитивно вплинули на цю діяльність. Тому науковці прогнозують її подальший розвиток. Саме тому США визнають передовою державою у розвитку приватного сектору економіки, що займається дослідженням та освоєнням космосу.

У свою чергу, в Україні розвитку приватного сектору у цій галузі чиниться системний опір. В процесі дослідження авторами виявлено ряд проблем, які систематизовані у вигляді таблиці 1.

Таблиця 1

Проблеми авіаційно-космічної галузі та способи їх усунення*

*складено авторами

Та чи інша галузь в системі економіки країни напряму залежить від політики та дій уряду, в межах якої вона функціонує. То ж питанням покращення функціонування певного сектору економіки має займатись профільне відомство або делегований виконавчий орган влади, якому господарські структури в межах конкретного сектору економіки підпорядковуються. Завданням профільного органу є - виявлення проблем в галузі, з'ясування їх причин та способів їх усунення і, відповідно, робота над усуненням проблем. космічний військовий україна партнерство

За даними з таблиці 1, встановимо причинно-наслідкові зв'язки між виявленими проблемами авіаційно-космічної галузі та способами їх усунення (рис. 3).

Рис. 3. Причинно-наслідкові зв'язки між виявленими проблемами в авіаційно-космічній галузі та способами їх усунення*

Висновки з дослідження

Попри наявні проблеми в галузі, озвучимо, на думку авторів, найбільш важливі та універсальні пропозиції щодо підвищення ефективності її діяльності.

Пропозиція № 1 - підняття суспільством теми важливості затвердження нової космічної Програми 2021-2025 через усі можливі способи впливу на владу.

Прийняття цього програмного документа забезпечить не лише ефективне використання вітчизняного космічного потенціалу, а й сприятиме розв'язанню багатьох актуальних завдань - соціально-економічних, екологічних, інформаційних, наукових, безпекових.

Пропозиція №» 2 - розробка Кабінетом Міністрів України, а також підконтрольного йому центрального виконавчого органу - ДКАУ способу нормативного врегулювання приватного сектору у галузі - з метою боротьби проти державної монополії у галузі.

Пропозиція № 3 - створення органу Управління космічної приватної діяльності (як приклад).

Пропозиція № 4 - збільшення видатків на авіаційно-космічну галузь, які б вплинули на реалізацію актуальних стартап проектів, інноваційний розвиток сфери, сприяли залученню та заохоченню молоді та кваліфікованих знавців працювати в Україні.

Описані пропозиції в комплексі здатні забезпечити ефективний розвиток та ріст галузі, адже впливають на неї напряму. Програма дасть можливість переорієнтації підприємств, отримати бюджетні кошти на реалізацію проектів, запустить систему в цілому.

Створення на основі Державного космічного агентства Управління приватної космічної діяльності демонополізує ринок, вплинувши на розвиток конкуренції та галузі. Це сприятиме притоку інвестицій в галузь, зародженню нових типів підприємств, різного їх профілювання.

Інноваційний розвиток галузі, державно-приватне партнерство, молодіжні хаби, хакатони - привернуть увагу суспільства до галузі, що сукупно відродить престиж України як космічної держави.

Література

1. Жмур Н. В. Розвиток авіакосмічної промисловості України. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2019. №2. С. 24-30.

2. Дячук І. Д. Глобалізація космічної промисловості: тенденції та перспективи. Наука та наукознавство. 2008. № 2. С. 12-24.

3. Бегма В. М., Врублевська О. А. Розвиток маркетингу технологій військового призначення та подвійного використання. Часопис Хмельницького університету управління та права. 2018. № 2. С. 237-245.

4. Омельяненко В.А. Аналіз міжгалузевого аспекту стратегій розвитку космічної промисловості. Місце і роль студентської молоді в прискоренні соціально-економічного розвитку. за ред. Т.М. Берднікової, Н.О. Євтушенко. Запоріжжя: ЗНУ 2014. C. 41-49.

5. Приз О.В. Розвиток світового космічного ринку та його вплив на економічне зростання України. Економічний простір: зб. наук. праць. Дніпропетровськ, 2011. № 48/1. С. 20-35.

6. Бухун Ю.В. Шляхи формування механізму інвестиційного забезпечення відтворювальних процесів в космічній галузі. Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2015. № 12. С. 121-128. URL: https://doi.org/10.20535/2307- 5651.15.2018.13679 (дата звернення: 21.06.2022).

7. Ханик Ю.-Б. Р., Данилович-Кропивницька М. Л. Аналіз інструментів державного маркетингу українських товарів військового призначення. Публічне управління та митне адміністрування. № 1 (28). 2021. С. 99-106. URL: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4409 (дата звернення: 21.06.2022).

8. Обсяги міжнародних передач озброєнь. Державна служба експортного контролю України. URL: https://www.dsecu.gov.ua/ua/obsiagy-peredach-ozbroyen (дата звернення: 27.06.2022).

9. Українська зброя. Що продає і що купує Україна на ринку озброєнь. Суспільно-політичний ЗМІ «Економічна правда» : офіційний сайт. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2020/10/28/666682/ (дата звернення: 01.07.2022).

10. Кабінет Міністрів України. Державне космічне агентство України. Публічний звіт Голови Державного космічного агентства України за 2020 рік. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17- civik-2018/zvit2020/kosmos-zvit-2020.pdf (дата звернення: 07.07.2022).

References

1. Zhmur N. V. (2019). Rozvytok aviakosmichnoi promyslovosti Ukrainy [Development of the aerospace industry of Ukraine] : journal Yurydychnyi visnyk. Povitriane i kosmichne pravo [Legal Bulletin. Air and space law], vol. 2, p. 24-30 [in Ukrainian] .

2. Diachuk I. D. (2008). Hlobalizatsiia kosmichnoi promyslovosti: tendentsii ta perspektyvy [Globalization of space industry: trends and prospects] : journal Nauka ta naukoznavstvo [Science and science], vol. 2, p. 12-24 [in Ukrainian] .

3. Behma V.M., Vrublevska O.A. (2018). Rozvytok marketynhu tekhnolohiy viyskovoho piyznachennya i podviynoho vykorystannya [Development of marketing of military and dual-use technologies] : journal Universytetski naukovi zapysky [University scientific note], vol. 2 (66), p. 237-244 [in Ukrainian] .

4. Omelianenko V.A. (2014) Analiz mizhhaluzevoho aspektu stratehii rozvytku kosmichnoi promyslovosti. Mistseirolstudentskoimolodivpryskorennisotsialno-ekonomichnohorozvytku[Analysisoftheinterdisciplinary aspect of space industry development strategies. The place and role of student youth in accelerating socioeconomic development] : materials under the ededited by T.M. Berdnikovoi, N.O. Yevtushenko, Zaporizhzhia: ZNU, P. 41-49. [in Ukrainian] .

5. Pryz O.V. (2011). Rozvytok svitovoho kosmichnoho rynku ta yoho vplyv na ekonomichne zrostannia Ukrainy [The development of the global space market and its impact on the economic growth of Ukraine] : journal Ekonomichnyi prostir: zb. nauk. prats. [Economic space: coll. of science works] Dnipropetrovsk, vol. 48/1, p. 20-35. [in Ukrainian] .

6. Bukhun Yu.V. (2015)/ Shliakhy formuvannia mekhanizmu investytsiinoho zabezpechennia vidtvoriuvalnykh protsesiv v kosmichnii haluzi [Ways of forming a mechanism for investment support for reproductive processes in the space industry] : journal Ekonomichnyi visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut» [Economic Bulletin of the National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute”], vol 12, P. 121-128. URL: https://doi.org/10.20535/2307- 5651.15.2018.13679 (related to 21.06.2022) [in Ukrainian] .

7. Khanyk Yu.-B. R., Danylovych-Kropyvnytska M. L. (2021) Analiz instrumentiv derzhavnoho marketynhu ukrainskykh tovariv viiskovoho pryznachennia [Analysis of tools of state marketing of Ukrainian military goods] : journal Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia [Public administration and customs administration], vol. 1 (28), P. 99-106. URL: http://biblio.umsf.dp.ua/jspui/handle/123456789/4409 (related to 21.06.2022) [in Ukrainian] .

8. State service of export control of Ukraine (2022) : official site. URL: URL: https://www.dsecu.gov.ua/ua/ obsiagy-peredach-ozbroyen (related to 27.06.2022) [in Ukrainian] .

9. Socio-political media "Economic Truth” (2020). Ukrayinska zbroya. Shcho prodaye i shcho kupuye Ukrayina na rynku ozbroyen [Ukrainian weapons. What Ukraine sells and buys in the arms market] : official site. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2020/10/28/666682/ (related to 01.07.2022) [in Ukrainian] .

10. KMU (2021). Derzhavne kosmichne ahentstvo Ukrainy. Publichnyi zvit Holovy Derzhavnoho kosmichnoho ahentstva Ukrainy za 2020 rik [State Space Agency of Ukraine. Public report of the Head of the State Space Agency of Ukraine for 2020] URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/ zvit2020/kosmos-zvit-2020.pdf (related to 07.07.2022) [in Ukrainian] .

Размещено на Allbest.ru