Космос в незалежній Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему«Космос в незалежній Україні»

космічний міжпланетний технічний науковий

Україна входить до складу космічних держав світу завдяки високому рівню науково-технічного і виробничого потенціалу, реалізації власних космічних проектів, участі у міжнародній космічній діяльності. Для реалізації цілеспрямованої державної політики у космічній сфері 29 лютого 1992 було створено центральний орган виконавчої влади Національне космічне агентство України (НКАУ).

Головними завданнями НКАУ визначені: розробка концептуальних основ державної політики у галузі дослідження і використання космічного простору; забезпечення організації і розвитку космічної діяльності в Україні, сприяння підвищенню обороноздатності та національної безпеки держави, організація і розвиток співпраці України з іншими державами і міжнародними організаціями у космічній галузі. У сферу управління НКАУ входять понад 40 конструкторських бюро, наукових організацій та установ, військових частин і промислових підприємств, які безпосередньо займаються космічною діяльністю.

Серед них - дніпропетровські підприємства ДКБ «Південне» і «Південний машинобудівний завод», харківські - «Комунар», «Хартрон», НДІ радіовимірювань, київські, - ЦКБ і завод «Арсенал», «Київприлад» і Київський радіозавод, чернігівський завод «Чезара », Євпаторійський космічний центр. Космічна діяльність України здійснюється відповідно до Закону України «Про космічну діяльність», а також Національними космічними програмами, які затверджуються Верховною Радою України: Перша Програма на 1993 - 1997 рр..;

Друга Програма на 1998 - 2002 рр..; Третя Програма на 2003 - 2007 рр.. Згідно з Указом Президента України № 933 «Про заходи щодо дальшого розвитку космічної галузі України» від 10 червня 2005 року розроблений проект Четвертої Загальнодержавної космічної програми України на 2008-2012 роки, який відповідає новим світовим тенденціям у дослідженні та використанні космосу. Наявність власної космічної галузі та фінансованих державою Національних космічних програм, дозволяє Україні здійснювати повноцінну космічну діяльність. Ось тільки основні події нашої 15-річної космічної історії: У серпні 1995 року українською ракетою-носієм «Циклон-3» виведено на орбіту перший вітчизняний космічний апарат «Січ-1», призначений для дистанційного зондування Землі. Створення цього супутника дозволило замкнути на національному рівні весь виробничий цикл космічної системи - від розробки і виготовлення до експлуатації і розповсюдження обробленої інформації.

19 листопада 1997 у складі екіпажу космічного корабля «Спейс Шаттл Колумбія» здійснив політ перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк. У ході 16-добового польоту український космонавт проводив наукові експерименти в галузі космічної біології. У листопаді 1998 року українські підприємства «Хартрон» і Київський радіозавод активно включилися в роботи зі створення Міжнародної космічної станції. У березні 1999 року відбувся перший пуск української ракети-носія «Зеніт-3SL» за міжнародною програмою «Морський старт». Україна разом з США, Росією і Норвегією стала учасницею грандіозного проекту комерційних запусків з плавучого космодрому в Світовому океані. У квітні 1999 року відповідно до українсько-російської програмою «Дніпро» вперше з суто мирною метою стартувала в космос міжконтинентальна балістична ракета SS-18, розроблена і виготовлена в Україні.

Сьогодні конверсійна ракета «Дніпро» активно використовується як носій для супутників різного призначення. У липні 1999 року ракетою-носієм «Зеніт-2» з космодрому Байконур був виведений на орбіту українсько-російський космічний апарат «Океан-О». Його основним завданням були вивчення і контроль параметрів Світового океану, континентального шельфу. У липні 2001 року українською РН "Циклон-3" виведено на орбіту космічний апарат "АУОС-СМ-КФ", призначений для дослідження сонячної активності в рамках російсько-українського проекту "КОРОНАС-Ф". У жовтні 2003 року відбулося підписання Договору між Україною і Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія "Циклон-4" на пусковому центрі Алкантара. У грудні 2004 року виведені в космос чергові супутники дистанційного зондування Землі серії «Січ» - «Січ-1М» і перший український мікросупутник «МС-1-ТК». У грудні 2005 року керівник Національної космічної Адміністрації США (NASA) Майкл Гріффін офіційно запросив Україну взяти участь у Новій космічній ініціативі США, оголошеній Президентом Дж. Бушем у січні 2004 року. У травні 2006 року затверджено Програму російсько-українського співробітництва в галузі дослідження і використання космічного простору на 2007-2011 роки.

У червні 2006 року підписано План українсько-китайського співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях на 2006-2010 роки. У листопаді 2006 року вперше в Україні проведений Міжнародний симпозіум ООН з космічного права. У січні 2007 року Верховна Рада України ратифікувала Угоду про співробітництво щодо глобальної навігаційної супутникової системи GALILEO між Європейським Співтовариством, його країнами-членами та Україною. За 15 років напруженої роботи НКАУ і підприємств української космічної галузі забезпечені близько 100 пусків ракет-носіїв і виведено в космос більше 180 космічних апаратів на замовлення 10 країн світу. Україна стала відома на світовому ринку своєю космічною продукцією: ракетами-носіями «Зеніт», «Циклон», «Дніпро»; космічними апаратами «Січ» і АУОС; апаратурою стикування "Курс" для Міжнародної космічної станції; системами початкового орієнтування ракет, апаратурою систем керування для космічних комплексів "Союз", "Прогрес", "Протон"; унікальними об'єктами наземної інфраструктури: радіотелескопом РТ-70, контрольно-коригуючими станціями для глобальних навігаційних супутникових систем, мережею спостережень геофізичних явищ в земній корі.

Провідні підприємства галузі беруть участь у реалізації 50 міжнародних космічних проектів, найбільш значущі з яких є: «Морський старт,« Дніпро »,« Наземний старт »», «Циклон-4», «Вега», «МКС», «Радіоастрон», «Спектр», «Галілео». Укладено угоди про співробітництво з багатьма країнами світу: Росією, США, Бразилією, Китаєм, Індією, країнами Європейського Союзу. Сьогодні космічна галузь стала однією з ключових галузей національної економіки, а космічна діяльність України є складовою частиною міжнародних зусиль з дослідження та використання космічного простору. Одним з ключових радіотехнічних космічних комплексів Україні є Євпаторійській центр. У 1960 році було створено комплекс споруд Центру у приморському рівнинному районі Криму неподалік від м. Євпаторії. Технічну основу Центру складав космічний радіотехнічний комплекс "Плутон".

Євпаторійській Центр дальнього космічного зв'язку оснащений унікальними антенами, які не мають світових аналогів 12 лютого 1961 Центр дальнього космічного зв'язку приступив до управління польотом першої в світі автоматичної міжпланетної станції "Венера-1". У 1965 році було здійснено запуски апаратів "Венера-2" і "Венера-3" * Згодом було запущено цілий ряд космічних апаратів серій "Луна", "Венера", "Марс", за допомогою яких відпрацьовувались питання динаміки польотів та посадки на планети Сонячної системи, вивчення атмосфери планет, передачі інформації. Фахівці Центру космічної телекомунікації постійно здійснювали керування роботою космічних апаратів, отримуючи службову та наукову інформацію. У 1996 році, відповідно до Указу президента України в м. Євпаторія на базі Центру космічної телекомунікації створений Національний центр управління та випробування космічних засобів (НЦУВКЗ).

Цей Центр призначений для керування космічними апаратами в рамках національних і міжнародних космічних програм. Національний Центр структурно входить. до складу Національного космічного агентства України і об'єднує наземні засоби керування космічними апаратами і засобами контролю геофізичної обстановки. З 2 по 9 липня у Національному центрі управління та випробувань космічних засобів у Євпаторії проводиться сеанс роботи антенних засобів РТ-70 із супроводу астероїда під назвою 2004 Xp14, який наближається до Землі. У спільних роботах використовується сигнал від нашого радіотелескопу РТ-70 (на довжині хвилі 6 см), який приймається антенами в Сімеїзі, а також приймальними засобами в Росії, Італії, Китаї. Запланований експеримент з американським 70м радіотелескопом в Голдстоуні на хвилі 3,5 см. Також будуть задіяні оптичні телескопи НАН України. Астероїд 2004 XP14 10 грудня 2004 співробітниками американської обсерваторії Laboratory Near Earth Asteroid Research (LINEAR). Точний розмір 2004 XP 14 не відомий. Однак, ґрунтуючись на ступені яскравості, учені припустили, що його діаметр може досягати від 410 до 920 метрів. За розрахунками астрономів 3 липня в 07:25 за місцевим часом астероїд буде пролітати на відстані 432 300 кілометрів від поверхні Землі, що всього на 10% перевершує середню висоту орбіти Місяця.

Настільки близький проліт такого великого космічного тіла вважається явищем дуже рідкісним. Однак, для занепокоєння немає причин, оскільки зіткнення виключено, незважаючи на те, що небесне тіло пройде надзвичайно близько від нашої планети. Побачити астероїд неозброєним оком буде неможливо, помітити його через телескоп зможуть лише астрономи і найбільш досвідчені аматори.

Характеристики українського супутника «СІЧ-1М»Супутник дистанційного зондування Землі багатофункціонального призначення. Створений у рамках Загальнодержавної (Національної) космічної програми України. Виведений на орбіту ракетою-носієм "Циклон-3" 24 грудня 2004 Супутник призначений для отримання інформації одночасно в оптичному, інфрачервоному і мікрохвильовому діапазонах. Встановлений на борту супутника "Січ-1М" комплекс дослідницької апаратури дозволяє вирішувати ряд практичних і наукових задач по дослідженню атмосфери і Світового океану, моніторингу гідрологічної та льодової обстановки, рослинних і ґрунтових покривів суші й ін.

Розроблено національна науково-прикладна програма використання даних супутника " Січ-1М ". На супутнику розміщена апаратура міжнародного проекту "Варіант" для дослідження іоносфери. Це перший міжнародний науковий проект, очолюваний українськими фахівцями. Супутник "Січ-1М" створюється на конструктивній платформі супутника "Січ-1" і серії супутників "Океан-01", але за апаратурному комплексу це буде супутник значно більш високого рівня:

* Вдосконалений сканер забезпечить дозвіл на порядок вище (просторове розрізнення 24 м).

* Поліпшені параметри локатора бічного огляду - смуга огляду радіолокатора бічного огляду розширена з 450 до 700 км.

* Оптико-мікрохвильовий сканер МТВЗА-ОК для одночасних вимірювань у видимому, ІЧ і СВЧ-діапазонах забезпечить глобальний моніторинг навколишнього середовища в інтересах метеорології, океанології, рішення задач рибальського промислу, вивчення клімату.

* На супутнику встановлюється апаратура супутникової навігації космічної системи NAVSTAR і цифрова радіолінії БІС-С міжнародних діапазонів 8,2 ГГц і 1,7 ГГц з дисковим запам'ятовуючим пристроєм нагромадження даних, що виводить супутник на високий технічний рівень.

* Якісно новим буде і наземний комплекс прийому, обробки та розповсюдження інформації спостереження Землі. За тактико-технічними параметрами дослідницької апаратури супутник стоїть в одному ряду зі супутниками SPOT, TRS-1, "Ресурс".

Размещено на Allbest.ru