Гриби Trichoderma для захисту тепличних культур від ооміцету Pythium sp.
Виявлення високовірулентних грибів Trichoderma Pers. ex Fr. для захисту тепличних культур від патогену Pythium sp. Виділення ооміцету Pythium sp. з мінеральної вати, що використовується у гідропонній теплиці методом інфікування проростків огірка.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 11.10.2024 |
Размер файла | 5,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Державний університет Молдови
Інститут генетики, фізіології та захисту рослин
Гриби Trichoderma для захисту тепличних культур від ооміцету Pythium sp.
Т.І. Щербакова, кандидат біологічних наук
Мета. Виявити високовірулентний гриб Trichoderma Pers. ex Fr. для захисту тепличних культур від патогену Pythium sp. Методи. Об'єктами досліджень були штами/ізоляти грибів Trichoderma spр. з робочої колекції лабораторії. Патоген Pythium sp. виділено з мінеральної вати, що використовується у гідропонній теплиці. Патогенність Pythium sp. визначали методом інфікування проростків огірка у вологій камері за температури 24°С. Для відбору активних штамів Trichoderma щодо Pythium sp., вивчали їхню антагоністичну активність методом подвійних культур. На 10-ту добу визначали показник інгібування грибів один одним (%). Результати. За визначення патогенності ізоляту Pythium sp. щодо проростків огірка на 4-ту добу настала 100% загибель всіх паростків. При вивченні антагонізму грибів Trichoderma та Pythium sp. відзначено високу швидкість зростання ооміцету у контролі. Через 50 год після висіву патоген заселив усю агарову пластинку. Однак у подвійних культурах гриби Trichoderma стримували зростання ооміцету. На 10-ту добу 4 штами: T. lignorum (syn. T. viride) CNMN-FD-14, T. asperellum, T. koningii та Trichoderma sp. 1K колонізували патоген з показником інгібування 100%. Інші гриби Trichoderma інгібували патоген на 83,5-- 94,1%. Висновки. Штами Trichoderma з високою інгібуючою активністю можуть бути використані як продуцент біопрепарату для захисту тепличних культур від ооміцету Pythium sp.
Pythium sp; Trichoderma spp; патоген; штам; антагоністична активність; подвійна культура
Trichoderma fungi for the protection of greenhouse crops against oomycete Pythium sp.
Goal. To identify a highly virulent fungus Trichoderma Pers. ex Fr. to protect greenhouse crops from the pathogen Pythium sp. Methods. The objects of research were strains/isolates of Trichoderma sp. from the working collection of the laboratory. The pathogen Pythium sp. was isolated from mineral wool used in a hydroponic greenhouse. The pathogenicity of Pythium sp. was determined by infecting cucumber seedlings in a humid chamber at 24°C. To select active strains of Trichoderma against Pythium sp., their antagonistic activity was studied by the method of double cultures. On day 10, the inhibition rate of fungi by each other (%) was determined. Results. When determining the pathogenicity of the isolate Pythium sp. against cucumber seedlings on day 4, 100% death of all sprouts occurred. When studying the antagonism of Trichoderma and Pythium sp. fungi, a high growth rate of oomycete was observed in the control. In 50 h after sowing, the pathogen colonized the entire agar plate. However, in double cultures, Trichoderma fungi inhibited the growth of oomycete. On day 10, 4 strains: T. lignorum (syn. T. viride) CNMN-FD-14, T. asperellum, T. koningii and Trichoderma sp. 1K colonized the pathogen with an inhibition rate of 100%. Other Trichoderma fungi inhibited the pathogen by 83.5--94.1%. Conclusions. Trichoderma strains with high inhibitory activity can be used as a producer of a biological product for the protection of greenhouse crops from Pythium sp. oomycete.
Pythium sp; Trichoderma spp; pathogen; strain; antagonistic activity; dual culture
Вступ
Деякі види ооміцетів Pythium spp. дуже агресивні, вражають молоді рослинні тканини огірків, перцю та томатів, що призводить до значних втрат урожаю. Патоген поширюється зооспорами, вихід яких із спорангіїв можливий лише за наявності крапель води. Це створює небезпеку у теплицях з використанням гідропонних технологій.
При вирощуванні рослин у сучасних теплицях, і особливо з використаниям гідропонних технологій, великого значення набуває здорова коренева система. Підвищена вологість, коливання температурних показників у кореневій зоні нижче норми, низький рівень кисню в поживному субстраті призводять до розвитку кореневих гнилей, збудниками яких можуть бути види Pythium spp. Рід Pythium -- це ґрунтові ооміцети від умовно-патогенних до високовірулентних збудників гнилей багатьох видів рослин. Вони є грибоподібними організмами, що відносяться до класу Oomycetes, порядку Peronosporales, сім. Pythiaceae J. Schrot. 1893, поширюються зооспорами, які утворюються в спорангіях, а їх вихід можливий лише за наявності крапель води [1]. Зооспори, що досягли поверхні кореня рослини, перетворюються на цисту, проростають і утворюють гіфи, які виділяють гідролітичні ферменти, що розкладають кореневу тканину. На корінні рослин Pythium утворюються ооспори і хламідоспори, які можуть витримувати тривалі несприятливі умови, а це сприяє накопиченню та поширенню патогену в ґрунті, воді та рециркулюючому поживному розчині.
Представники сімейства Pythiaceae -- факультативні паразити, деякі види дуже агресивні, уражують понад 150 видів вищих рослин. Більшість видів Pythium -- збудники захворювань, уражують молоді рослинні тканини гороху, буряків, салату, капусти, редиски, тютюну, тепличних культур огірків, перцю та томатів. Це викликає досходове і післясходове в'янення, зниження сили зростання сіянців, що вижили, або їхню загибель. Крім того, вони уражують коріння дорослих рослин, викликаючи кореневу гниль, важкі некрози та затримку росту. Завдані збитки призводять до значних втрат урожаю. Сортів, стійких проти Pythium spp., немає.
Мета досліджень -- виявити високовірулентний гриб Trichoderma Pers. ex Fr. для захисту тепличних культур від патогенного ооміцету Pythium sp.
Результати та обговорення
Дослідження проводили у 2022 р. у лабораторних умовах в Інституті генетики, фізіології та захисту рослин у складі Державного університету Молдови.
Об'єктами досліджень були штами грибів Trichoderma: Т. virens CNMN-FD-13, T. lignorum (syn. T. viride) CNMN-FD-14 та T. harzianum CNMN-FD-16 (Th-7F) -- продуценти біопрепаратів Gliocladina-SC, Trichodermina-SC, Trichodermina-BL та Trichodermina Th-7F-BL, внесені до Державного регістру коштів фітосанітарного призначення Молдови [2], а також перспективні ізоляти із робочої колекції. Патоген Pythium sp. виділено з мінеральної вати, яка використовується в гідропонній теплиці, ооміцет виділяли з усіх проб, взятих у різних частинах теплиці площею 3 га.
Патогенність Pythium sp. визначали методом інфікування проростків огірка сорту Конкурент: 4-денні проростки поміщали у вологу камеру в чашки Петрі з агаровим диском діаметром 10 мм, зарослим 5-денною культурою ооміцету. Інкубували при температурі 24°С, спостерігали щодня [3].
Для виявлення найбільш активних штамів/ізолятів Trichoderma по відношенню до Pythium sp., вивчали їхню антагоністичну активність методом зустрічних культур на агаровому поживному середовищі, що містить картопляний відвар. Посів блоками, повторність триразова [4]. Культивували при температурі 28°С -- оптимальній для досліджуваних грибів. Радіус колоній вимірювали щодня лінійним методом (мм), на 6-ту та 10-ту добу обчислювали показник інгібування грибів один одним (%). Оцінювали в балах ступінь наростання антагоніста на колонію Pythium: 0 балів -- наростання немає, 1 бал -- антагоніст займає 25% площі колонії патогену, 2 бали -- 25--50%, 3 бали -- 51--75%, 4 бали -- антагоніст займає 76--100% площі колонії патогену [5]. Проводили мікроскопування грибів у зонах наростання.
Для визначення антифунгальної активності грибів Trichoderma по відношенню до Pythium sp. використовували фугат (нативну культу- ральну рідину). Вивчали методом дифузії в агар з використанням металевих циліндриків [4].
Принцип використання живих мікроорганізмів у захисті рослин будується на явищах антагонізму -- це можливість гноблення, витіснення та придушення одних видів мікроорганізмів іншими. Антагонізм виникає в результаті безпосередньої взаємодії між двома мікроорганізмами, що займають ту саму екологічну нішу. Широко поширеними в природі антагоністами фітопатогенів є гриби Trichoderma, вони мають у своєму розпорядженні низку механізмів, що дають можливість придушувати багатьох збудників хвороб культурних рослин. До цих механізмів відносять: мікопаразитизм, антибіоз, конкуренцію за поживні речовини та за простір (швидке розмноження антагоніста та витіснення патогену), стійкість до стресів, інактивацію ферментів фітопатогенів. Гриби Trichoderma є швидкорослими, в чистій культурі через 4--6 діб після висіву блоком заселяється вся агарова платівка чашки Петрі [6, 7].
При визначенні патогенності ізоляту Pythium sp. щодо проростків огірка відзначено, що вже на 3-тю добу патоген виявив високу вірулентність, стеблинки паростків стали водянистими, при дотику тканина розкладалася, на 4-ту добу настала 100% загибель всіх паростків. За мікроскопіювання в рослинних клітинах виявлено велику кількість ооспор (рис. 1).
При вивченні антагоністичних взаємин грибів Trichoderma та Pythium sp. відзначена висока швидкість зростання ооміцету. Через 24 години радіус колонії Pythium sp. у контролі становив 45 мм, через 50 годин була заселена вся агарова пластинка. Однак у подвійних культурах гриби Trichoderma стримували зростання ооміцету, радіус колонії Pythium sp. через 48 год зростання становив від 41 мм у культурі з T. koningii до 68 мм у культурі з T. virens CNMN-FD-13 (від 20 до 51%). На третю добу та у наступні дні у всіх варіантах колонії грибів Trichoderma збільшувалися і почався процес колонізації патогену (рис. 2, табл. 1).
гриб trichoderma ооміцет pythium
Високу антагоністичну активність до Pythium sp. виявили штами T. lignorum (syn. T. viride) CNMN-FD-14, T. asperellum, T. koningii та ізолят Trichoderma sp. 1K, до десятого дня зростання вони повністю колонізували патоген із показником інгібування 100%. У штамів T. virens CNMN-FD-13 і T. harzianum CNMN-FD-16 антагонізм до ооміцету виявився дещо слабшим, на 6-ту добу зростання показник інгібування становив 80,0 і 81,2%, на 10-ту добу -- 89,4 та 83,5%, відповідно, зі ступенем наростання на патоген 4 бали. Ізоляти Trichoderma sp. 13т, sp. 2N та sp. 14N на 10-ту добу інгібували патоген на 87--94% (табл., рис. 3).
За характером росту гриби Trichoderma у подвійній культурі виявляли фунгістатичний аліментарний та територіальний антагонізм, при якому відбувалося наростання колонії гриба Trichoderma на поверхню фітопатогенної колонії, в результаті його зростання припинялося.
Характеристика антагоністичної взаємодії грибів Trichoderma та ооміцета Pythium sp. у подвійній культурі
% інгібування |
Варіант -- подвійна культура |
Радіус колоній, мм |
% інгібування |
Бал наростання штаму на патоген |
|||||
Доба |
на 6-ту добу |
на 10-ту добу |
|||||||
2-га |
3-тя |
6-та |
10-та |
||||||
1 |
T. virens FD-13 Pythium sp. |
17±0,9 68 ±0,9 |
18±1,5 67±1,4 |
68±1,6 17±1,0 |
76±0,3 9±0,7 |
20,0 80,0 |
10,6 89,4 |
4 |
|
2 |
T. lignorum FD-14 Pythium sp. |
30±0,3 55±0,6 |
34±1,0 51±1,0 |
48±1,5 37±1,5 |
85±0 0 |
43,5 56,5 |
0 100 |
4 |
|
3 |
T. harzianum FD-16 Pythium sp. |
26±1,0 58±1,1 |
34±1,0 51±1,0 |
69±1,0 16±1,0 |
71±1,5 14±1,5 |
18,8 81,2 |
16,5 83,5 |
4 |
|
4 |
T. asperellum- Pythium sp. |
21±0,6 65±0,7 |
25±0,3 61±0,6 |
84±0 1±0 |
85±0 0 |
1,2 98,8 |
0 100 |
4 |
|
5 |
T. koningii Pythium sp. |
44±0,3 41±0,5 |
45±0,3 40±0,6 |
67±1,7 18±0,9 |
85±0 0 |
21,2 78,8 |
0 100 |
4 |
|
6 |
Tr. sp. 2N Pythium sp. |
24±0,6 61±0,7 |
25±0,3 60±0,3 |
66±0,6 19±0,6 |
75±0,6 10±0,5 |
22,4 77,6 |
11,8 88,2 |
4 |
|
7 |
Tr. sp. 14N Pythium sp. |
24±1,0 61±1,0 |
26±1,0 59±1,2 |
68±0,6 17±1,5 |
80±0 5±0 |
20,0 80,0 |
5,9 94,1 |
4 |
|
8 |
Tr. sp. 13T Pythium sp. |
20±0,6 68±0,3 |
25±0,3 66±1,5 |
57±1,5 25±1,7 |
74±1,5 11±1,7 |
32,9 70,6 |
12,9 87,1 |
4 |
|
9 |
T. sp. 1K Pythium sp. |
20±0,6 65±0,7 |
25±0,3 60±0,3 |
82±0 3±0 |
85±0 0 |
3,5 96,5 |
0 100 |
4 |
|
10 |
Pythium sp. контроль |
75±0 |
85±0 |
85±0 |
85±0 |
- |
- |
- |
Мікроскопіювання подвійних культур у зонах наростання антагоністів на колонію Pythium sp. проводили на 10-ту добу. В результаті було зазначено, що найчастіше гриби Trichoderma руйнували міцелій ооміцету, це спостерігалося у культурі з T. harzianum, T. virens, T. lignorum, Trichoderma sp. 14N (рис. 4).
Потужний інгібуючий ефект, деформація та лізис міцелію відзначені у культурі з T. koningii. У присутності T. asperellum виявлено деформацію та руйнування ооспор (в інших культурах ооспор не помічено). У культурі з T. lignorum спостерігали утворення антеридіїв, які у чистій культурі Pythium sp. трапляються не часто.
Фунгіцидну активність фугату культуральної рідини щодо патогену Pythium sp. визначали методом дифузії агар з використанням металевих циліндриків. За підсумками експерименту зазначено, що метаболіти, які утворюються в процесі культивування грибів Trichoderma в рідкій культурі, не надають інгібуючої дії на ооміцет. Ймовірно, такого агресивного патогену може пригнічувати, знижувати та витісняти лише жива культура антагоніста.
Висновок
В результаті проведених досліджень встановлено, що ооміцет Pythium sp., виділений з тепличного субстрату, є агресивним пато- геном, при інфікуванні проростків огірка їх загибель відзначена на 4-ту добу. Ооміцету Pythium sp. властива висока швидкість зростання на агарових середовищах з картопляним відваром, однак у подвійній культурі через 2 доби гриби Trichoderma стримували зростання патогену на 20--51%. Високу антагоністичну активність щодо Pythium sp. виявили штами T. lignorum (syn. T. viride) CNMN-FD-14, T. asperellum, T. koningii та ізолят sp. 1K. До десятого дня зростання вони повністю колонізували патоген із показником інгібування 100%. Культури Trichoderma виявили фунгістатичний аліментарний та територіальний антагонізм, пряме паразитування на патогені Pythium sp. та пригнічення розвитку міцелію. Штами Trichoderma з високою інгібуючою активністю можуть бути використані як продуцент біопрепарату для захисту тепличних культур від ооміцету Pythium sp.
Бібліографічний список
1. Пыстина К.А. Определитель грибов. Класс Оомицеты. Род Pythium Pringsh. Вып. 2. 1998. Издательство Наука, 118 с.
2. Registrul de Stat al produselor de uz fitosanitar si al fertilizantilor, permise pentru utilizare in RM. [online]. URL: http://www.pesticide.md/registrul-de-stat/ (дата звернення 25.08.23).
3. Бёттхер И., Ветцель Т., Древс Ф.В. и др. Методы определения болезней и вредителей сельскохозяйственных растений. /пер. с немецкого Попковой К.В., Шмыгли И.А. Москва: Агропромиздат, 1987. 224 с.
4. Егоров Н.С. Основы учения об антибиотиках. Москва: Наука, 2004. 528 с.
5. Поликсенова В.Д., Храмцов А.К., Пискун С.Г. Методические указания к занятиям спецпрактикума по разделу «Микология. Методы экспериментального изучения микроскопических грибов». Минск: БГУ, 2004, 36 с.
6. Guzman-Guzman P. et. al. Trichoderma Species: Our Best Fungal Allies in the Biocontrol of Plant Diseases -- A Review. J. Plants. 2023. 12(3). 432. https:// doi:10.3390/plants12030432
7. Tyskiewicz R. et. al. Trichoderma: The Current Status of Its Application in Agriculture for the Biocontrol of Fungal Phytopathogens and Stimulation of Plant Growth. International J. Molecular Sciences. 2022. 23. 2329. https://doi. org/10.3390/ijms23042329
Reference
1. Pystina K.A. (1998). Opredelitel' gribov. Klass Oomitsety. Rod Pythium Pringsh. Vyp. 2. Izdatel'stvo: Nauka, 118 s. (in Russian).
2. Registrul de Stat al produselor de uz fitosanitar si al fertilizantilor, permise pentru utilizare in RM. [online]. URL: http://www.pesticide.md/registrul-de-stat/ (date of application 25.08.23).
3. Bettkher I., Vettsel' T., Drevs F.V. i dr. (1987). (translation from German by Popkova K.V, Shmygli I.A.). Metody opredeleniya bolezney i vrediteley sel'skok- hozyaystvennykh rasteniy. Moskva: Agropromizdat, 224 s. (in Russian).
4. Egorov N.S. (2004). Osnovy ucheniya ob antibiotikakh. Moskva: Nauka, 528 s. (in Russian).
5. Poliksenova V.D., Khramtsov A.K., Piskun S.G. (2004). Metodicheskie ukazaniya k zanyatiyam spetspraktikuma po razdelu «Mikologiya. Metody eks- perimental'nogo izucheniya mikroskopicheskikh gribov». Minsk: BGU, 36 s. (in Russian).
6. Guzman-Guzman P., Ajay Kumar A., Santos-Villalobos S. de los, Fannie I. Parra-Cota, Ma. del Carmen Orozco-Mosqueda, Ayomide Emmanuel Fadiji,..., Gustavo Santoyo. (2023). Trichoderma Species: Our Best Fungal Allies in the Biocontrol of Plant Diseases -- A Review. J. Plants, 12(3), 432. https://doi:10.3390/ plants12030432
7. Tyskiewicz R. et. al. (2022). Trichoderma: The Current Status of Its Application in Agriculture for the Biocontrol of Fungal Phytopathogens and Stimulation of Plant Growth. International J. Molecular Sciences, 23, 2329. https://doi. org/10.3390/ijms23042329
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Методи захисту сільськогосподарських культур від комах, шкідників і хвороб. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту пшениці від шкідливих організмів. Календарний план проведення заходів захисту пшениці від шкідників.
курсовая работа [83,4 K], добавлен 13.11.2010Спеціалізація фермерського господарств. Розрахунок планової структури амортизаційних відрахувань по видам сільськогосподарських культур. Використання засобів захисту рослин. Витрати на насіння, гербіциди та добрива. Науково обґрунтовані сівозміни культур.
дипломная работа [62,5 K], добавлен 28.01.2014Дослідження стійкості сільськогосподарських рослин до шкідників. Методика польової оцінки рівня стійкості селекційного матеріалу. Застосування мікробіологічних препаратів в інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур від шкідників.
отчет по практике [36,3 K], добавлен 11.05.2015Видовий склад основних шкідників картоплі та їх шкідлива чинність. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на картоплі. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур, методи їх захисту.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 26.10.2009Дослідження господарського значення, хімічного складу та фармакологічних властивостей Hibiscus rosa. Опис морфології, біології, циклу розвитку та шкідливості оранжерейного трипса. Характеристика економічної ефективності методів захисту квіткових культур.
магистерская работа [1,5 M], добавлен 20.03.2012Оптимізація системи удобрення озимих та ярих зернових культур в степовій зоні України. Комплексне використання мікроелементного живлення і хімічних засобів захисту рослин в технології вирощування озимої пшениці та ячменю. Ґрунтово-кліматичні умови.
дипломная работа [749,3 K], добавлен 13.12.2014Загальні відомості про зв’язок вірусної інфекції з урожайністю сільсько-господарчих культур. Експериментальні дослідження особливостей розвитку вірусної мозаїчної хвороби на рослинах та її впливу на ріст, формування та врожай огірка сорту "Ніжинський".
презентация [2,0 M], добавлен 12.02.2015Головні методи захисту рослин. Вплив протруювання насіння на врожайність. Огляд конструкцій машин для навантаження та протруювання насіння. Методи знезаражування насіння сільськогосподарських культур. Охорона праці при роботі з комбінованою машиною.
дипломная работа [4,4 M], добавлен 26.04.2014Затрати праці та матеріальні витрати на вирощування сільськогосподарських культур. Витрати на виробництво. Планова посівна площа. Насіння і розсада, добрива, засоби захисту рослин і витрати на зрошення. Розходи на амортизацію та поточний ремонт.
практическая работа [13,4 K], добавлен 03.08.2011Віруси у захисті рослин. Використання бакуловірусів для захисту рослин. Бактерії, що спричинюють хвороби комах, та препарати для захисту рослин. Препарати на основі Bacillus thuringiensis. Безпечність мікробіологічних препаратів захисту рослин.
контрольная работа [633,4 K], добавлен 25.10.2013