Ветеринарно-санітарна оцінка вмісту техногенно-шкідливих речовин в молоці та їх виведення з організму тварин

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ОЦІНКА ВМІСТУ ТЕХНОГЕННО- ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН В МОЛОЦІ ТА ЇХ ВИВЕДЕННЯ З ОРГАНІЗМУ ТВАРИН

В.О. Величко, д-р вет. Наук, Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок м. Львів,

Несприятлива екологічна ситуація в зонах техногенного забруднення зумовлена недотриманням вимог при обробці рослин отрутохімікатами, неконтрольованістю надмірності викидів промислових підприємств й автотранспорту, техногенними катастрофами, спричиненими війною тощо. У результаті цього в атмосферу потрапляють особливо токсичні речовини, сполуки свинцю, кадмію, ртуті, стронцію та інших важких металів.

Тому пріоритетним напрямком, за умов посиленого техногенного навантаження на довкілля і тварин, був і є моніторинг важких металів у трофічному ланцюгу: ґрунт-рослина-корми-тварина-продукція-людина.

За даними ряду авторів, значна кількість токсичних речовин, в т.ч. важких металів, що надходять в організми тварин з кормами, водою й аерогенним шляхом, виводиться з нього через травний канал, нирки, шкіру і молочну залозу. За даними (Kovalchuk & Fedoruk, 2006), вміст важких металів у молоці корів, за умов підвищеного техногенного навантаження на довкілля, залежить від інтенсивності шкідливих викидів, вмісту в них важких металів, набору кормів раціону та його збалансованості, як і сезону утримання, періоду лактації та рівня продуктивності.

Тому, важливим завданням має бути наукове і практичне поглиблене вивчення техногенного забруднення довкілля, яке включало б різнопланові дослідження важких металів, отрутохімікатів у ґрунті і кормах, засобів корекції їх впливу на обмін речовин в організмі продуктивних тварин.

Ключові слова: важкі метали, техногенне забруднення, корекція, токсичні сполуки, трофічний ланцюг, допустимі рівні.

Veterinary and sanitary assessment of the content of technologically harmful substances in milk and their removal from the animal body

The unfavorable ecological situation in the zones of man-made pollution is due to noncompliance with the requirements for the treatment of plants with toxic chemicals, the uncontrollable excess of emissions from industrial enterprises and motor vehicles, man-made disasters caused by the war of liberation, etc. As a result, particularly toxic substances, compounds of lead, cadmium, mercury, strontium and other heavy metals enter the atmosphere. Heavy metals, which are part of herbicides and fungicides, medicines, fertilizers, plant growth stimulants and poisons for their protection, accumulate in the environment, in particular in feed, enter the atmosphere with combustion products, respectively, have a negative impact on the well-being of animals, quality and safety of livestock products, in particular milk. Therefore, the priority direction, under conditions of increased man-made load on the environment and animals, was and is the monitoring of heavy metals in the trophic chain: soil-plant-feed-animal-product-human. According to a number of authors, a significant amount of toxic substances, including heavy metals that enter the animal's body with feed, water and by air are removed from it through the alimentary canal, kidneys, skin and mammary gland. According to Kovalchuk I.I., Fedoruka R.S. (Kovalchuk, Fedoruk, 2006), the content of heavy metals in the milk of cows under conditions of increased technogenic load on the environment depends on the intensity of harmful emissions, the content of heavy metals in them, the set of fodder in the diet and its balance, as well as the season of keeping, the period of lactation and the level of productivity. Therefore, an important task should be a scientific and practical in-depth study of man-made environmental pollution, which would include various studies of heavy metals, toxic chemicals in soil and feed, means of correcting their impact on the metabolism of productive animals.

Keywords: heavy metals, technological pollution, correction, toxic compounds, trophic chain, allowable levels.

На даний час відомі основні шляхи зниження надходження важких металів у молоко великої рогатої худоби і вони достатньо ефективні. Славов В. П. (Slavov, 1994) вважає, що важливим фактором зменшення проникнення цих елементів у молоко може бути збалансоване мінеральне живлення. Адже відомо, що окремі регіони України, особливо західний, відносяться до біогеохімічних зон з низьким вмістом у ґрунті і рослинах мікроелементів, таких як Йод, Мідь, Кобальт, Цинк, Марганець (Kravtsiv & Kudla, 1998). В оптимальних дозах та співвідношеннях мікроелементи посилюють резистентність організму тварин до дії різних токсичних речовин, у тому числі і важких металів, стимулюючи при цьому роботу кровотворних органів та дезінтоксикаційних систем.

Перевищення допустимих рівнів важких металів у кормах і воді супроводжуються виникненням токсикозів, негативним впливом на продуктивність тварин, відповідно, і на стан їх здоров'я.

Матеріали і методи

Дослідження проводили у селянському господарстві «Верховина» Миколаївського району Львівської області на трьох групах корів-аналогів (по 67 тварин у кожній) різного рівня молочної продуктивності. Проводили повний зоотехнічний аналіз кормів, визначали в них вміст окремих мінеральних елементів. Вода досліджувалася на вміст макро- і мікроелементів, отрутохімікатів. Дослідження проводили в господарстві, яке знаходиться у зоні впливу ПАТ «Миколаївцемент».

Отримані результати обробляли статистичними методами. Вивчали вміст окремих важких металів у молоці корів при експериментальному навантаженні кадмієм.

Результати й обговорення

Результати досліджень (Velychko, 2007) підтверджують, що найбільше з кормів у молоко корів трансформується Кадмій. Це зумовлено, мабуть, тим, що він має дуже високу здатність всмоктуватися з кишечнику. У нормі, вміст Кадмію у молоці не повинен перевищувати 25-30 мкг/л, тоді як в зонах техногенного забруднення рівень цього елемента зростає у 2-3 рази. Крім того відомо, що кількість важких металів, у т.ч. Кадмію, у кормах і продукції тваринництва, зокрема молоці, значно коливається протягом року. Максимальний їх вміст припадає на літні місяці.

Автори (Tatuzian et al., 1996) своїми дослідженнями встановили, що з молоком у корів виділяється Cu - 2,34 %, Co - 3,64 %, Zn - 4,83 %, Fe - 0,81 %, Pb - 6,31 %, Cd - 49,25 % від спожитого. Проведений нами аналіз наведених даних вказаних авторів, свідчить, що найбільше з корму в молоко трансформується Кадмій, що підтверджує його високу швидкість всмоктування з кишечнику і може спричиняти зниження поглинання інших біогенних елементів, зокрема Цинку та Феруму. За даними ряду авторів, найбільше з кормів у молоко надходить сполук кадмію - понад 40 %, свинцю - у кількостях 6,3 - 10,2%, інші важкі метали трансформуються у межах 3,1 - 5,9 %.

Аліментарне експериментальне навантаження організму корів кадмію сульфатом у кількості 8 мг/кг/добу зумовлювало і зміни розподілу інших мікроелементів в організмі та вмісту їх у тканинах окремих органів. Проведені дослідження вмісту основних важких металів у молоці корів свідчать, що у дослідний період концентрація Zn і Fe у молоці виявляла тенденцію до зниження при зростанні Sr, Pb, Co, Mn, Cu.

Більш виражене підвищення концентрації вказаних елементів у молоці встановлено на 5-ту добу після згодовування кадмію сульфату (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст окремих важких металів у молоці корів при експериментальному навантаженні Кадмієм, M+m, n=4, мг/л