Сучасні аспекти розвитку інтеграційних процесів в аграрному секторі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський національний аграрний університет

Сучасні аспекти розвитку інтеграційних процесів в аграрному секторі України

Ковбаса Олександр Миколайович

кандидат економічних наук, доцент

Мазний Віталій Юрійович, аспірант

У статті досліджуються актуальні питання розвитку інтеграційних процесів в аграрному секторі України. Дослідження розвитку інтеграційних процесів в аграрному секторі є надзвичайно актуальними з причин глобалізації та зростаючої конкуренції на світових ринках, інтеграції та кооперації виробників, переробних підприємств, логістичних, торгових та інших учасників ланцюга створення додаткової вартості. У статті розглядаються основні стимули та перешкоди для формування і розвитку таких процесів, а також потенціал ключових форм інтеграції - міжгалузевої, вертикальної та горизонтальної. Проаналізовано роль агрохолдингів, кооперативів та агропромислових кластерів як інтегрованих структур. Стаття допомагає напрацьовувати ефективні моделі співпраці, кооперації, створення кластерів, вертикальної та горизонтальної інтеграції, адаптованих до українських реалій.

Ключові слова: інтеграційні процеси, аграрний сектор, агрохолдинги, кооперативи, кластери, конкурентоспроможність, євроінтеграція, стратегія розвитку.

Modern aspects of the development of integration processes in the agricultural sector of Ukraine

Kovbasa Oleksandr, Maznyi Vitalii Sumy National Agrarian University

The article examines topical issues of development of integration processes in the agricultural sector of Ukraine. Studies of the development of integration processes in the agricultural sector are extremely relevant due to globalization and growing competition in world markets, integration and cooperation of producers, processing enterprises, logistics, trade and other participants in the value chain. The article discusses the main incentives and obstacles to the formation and development of such processes, as well as the potential of key forms of integration - inter-sectoral, vertical and horizontal. The importance of European integration, harmonization of legislation and cooperation with international organizations for successful adaptation to global integration processes is emphasized. SWOT-analyses of the potential of various forms of integration are presented. The conceptual foundations for the formation of a strategy for the development of integrated structures in the agricultural sector are determined. In the course of the study, the key drivers of integration processes were identified: increasing the efficiency of the agro-industrial complex, adaptation to EU requirements, ensuring food security. Obstacles have been identified: imperfect legal framework, lack of investment, insufficient infrastructure, and shortage of personnel. The potential of intersectoral, horizontal and vertical integration to increase competitiveness is substantiated. The conceptual foundations of the strategy for the development of integrated structures based on the principles of sustainability, innovation, and export orientation are defined. The importance of harmonization with international standards and cooperation with the EU and international organizations is emphasized. A comprehensive scientific approach to the study of this issue will allow to define strategic guidelines and develop effective mechanisms for the integration of the domestic agro-industrial complex into the global economic system. The implementation of the results will help to increase the competitiveness of Ukrainian agricultural producers, ensure the country's food security and sustainable development of rural areas.

Keywords: integration processes, agricultural sector, agricultural holdings, cooperatives, clusters, competitiveness, European integration, development strategy.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасні глобалізаційні виклики та інтеграційні процеси в світовій економіці вимагають від України адаптації її аграрного сектору до міжнародних стандартів та принципів. Інтеграція українського агропромислового комплексу в світову економічну систему є стратегічним завданням, вирішення якого потребує комплексного наукового підходу. Дослідження актуальності розвитку інтеграційних процесів в аграрному секторі України має вагоме теоретичне та практичне значення для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції на світових ринках.

На світовому рівні спостерігаються досить важливі зміни, тренди та досягнення в сфері інтеграційних процесів в аграрному секторі. Продовжує здійснюватися формування глобальних продовольчих ланцюгів постачань та посилення ролі транснаціональних корпорацій у світовій аграрній сфері. Прикладом може слугувати діяльність таких компаній, як Cargill, Bunge, ADM та інших. Відбувається розвиток регіональних інтеграційних об'єднань у сфері сільського господарства, таких як Спільна аграрна політика Європейського Союзу, Меркосур в Латинській Америці, АСЕАН в Південно-Східній Азії. Досить дієвим є поширення кластерного підходу в розвитку аграрного сектору, який передбачає тісну співпрацю виробників, постачальників, наукових установ, органів влади та інших стейкхолдерів на певній території. Відомими прикладами є агрокластери в Нідерландах, Данії, Італії. Впровадження міжнародних стандартів якості та безпечності продукції, таких як GLOBALG.A.P., ISO 22000, HACCP та інших, сприяє інтеграції аграрних підприємств у світові ринки та стандартизацію якості сировини та готової продукції. Вкрай важливим є розвиток органічного сільського господарства та використання технологій точного землеробства, які відповідають концепції сталого розвитку і є важливими напрямами інтеграції аграрного сектору.

Дослідження актуальності розвитку інтеграційних процесів в аграрному секторі України має неабияке теоретичне та практичне значення. Комплексний науковий підхід до вивчення даної проблематики дозволить визначити стратегічні орієнтири та розробити дієві механізми інтеграції вітчизняного агропромислового комплексу в глобальну економічну систему. Впровадження отриманих результатів сприятиме підвищенню конкурентоспроможності українських агровиробників, забезпеченню продовольчої безпеки країни та сталому розвитку сільських територій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові дослідження розвитку інтеграційних процесів в аграрному секторі України є надзвичайно актуальними з кількох причин. По-перше, глобалізація і зростаюча конкуренція на світових ринках вимагають об'єднання зусиль українських аграрних підприємств для підвищення їх конкурентоспроможності, стійкості та експортного потенціалу. По-друге, інтеграція виробників, переробних підприємств, логістичних, торгових та інших учасників ланцюга створення вартості дозволить ефективніше використовувати ресурси, впроваджувати інновації, застосовувати кращі практики та знижувати витрати.

Дослідження інтеграційних процесів допомагає напрацьовувати ефективні моделі співпраці, кооперації, створення кластерів, вертикальної та горизонтальної інтеграції, адаптованих до українських реалій. Наукові дослідження в зазначеній сфері здійснюють такі вітчизняні науковці: Горьовий [1], Є. М. Данкевич [2], О. І. Дацій, В. В. Пирог, А. В. Осатюк [3], В. В. Міракін [5], А. В. Півень [7], М. Сичевський, О. Коваленко, Н. Лукашенко, Н. Юрченко [8], Ю. О. Ульянченко [10], О. Федорчук, В. Петренко, А. Карнаушенко [11], О. В. Ходаківська, О. М. Могильний [12] та інші.

Незважаючи на наявність достатньої кількості наукових досліджень, і досі не сформований цілісний механізм формування інтеграційних процесів в галузі сільського господарства України, а тому поглиблені дослідження в зазначеному напрямку є актуальними.

Постановка завдання. Метою дослідження є визначення основних стимулів та перешкод для формування та розвитку інтеграційних процесів в аграрному секторі України, а також дослідження потенціалу ключових форм інтеграції - міжгалузевої, вертикальної та горизонтальної.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз сучасного стану інтеграційних процесів в агропромисловому комплексі України засвідчує, що вони перебувають на початковій стадії розвитку, проте демонструють значний потенціал та певні позитивні зрушення.

Розвиток інтеграційних процесів в аграрному секторі України має вкрай важливе значення та обумовлений низкою факторів. По-перше, це необхідність підвищення ефективності функціонування агропромислового комплексу шляхом впровадження інноваційних технологій, оптимізації виробничих процесів та посилення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. По-друге, існує значна потреба в адаптації українського сільського господарства до вимог Європейського Союзу та міжнародних організацій у зв'язку з євроінтеграційними прагненнями України. По-третє, існує нагальна потреба в забезпеченні продовольчої безпеки та стійкого розвитку аграрного сектору в умовах глобальних екологічних, соціально-економічних та безпекових викликів. Також існує необхідність вивчення світового досвіду та найкращих практик у сфері інтеграційних процесів в агропромисловому комплексі для їх адаптації та впровадження в Україні.

На сьогодні найбільш відомими інтегрованими структурами в аграрному секторі України є агрохолдинги, кластери (кластерні ініціативи) та кооперативи, які відрізняються між собою за своєю організаційно-правовою формою, масштабами діяльності, цілями та принципами функціонування.

Агрохолдинги є вертикально інтегрованими структурами, що об'єднують підприємства різних ланок агропромислового виробництва (від вирощування сировини до її переробки та збуту) під єдиним акціонерним управлінням. Формування агрохолдингів дозволяє концентрувати значні фінансові, матеріальні та трудові ресурси, впроваджувати новітні технології, диверсифікувати виробництво та забезпечувати ефективний збут продукції. Вітчизняні науковці О.В. Ходаківська та О.М. Могильний в своїх дослідженнях зазначають про такі недоліки агрохолдингів, як їх орієнтація на отримання максимального прибутку, ігнорування інтересів сільських громад та потенційна загроза для продовольчої безпеки країни [12, с. 40-41]. За даними дослідження Українського клубу аграрного бізнесу, у 2022 році (довоєнний період) в Україні функціонувало близько 100 агрохолдингів, які контролювали понад 6,5 млн га сільськогосподарських угідь (близько 15% площі) та близько 40% експорту країни [9].

Натомість, кооперативи є горизонтально інтегрованими структурами, що об'єднують дрібних сільгоспвиробників на засадах взаємовигідної співпраці та розподілу прибутків. Кооперативи відіграють важливу роль у захисті інтересів дрібних фермерів, сприяють підвищенню їх конкурентоспроможності, полегшують доступ до ринків збуту та необхідних ресурсів. За даними Мінагрополітики, станом на 2022 рік в Україні діяло близько 1200 сільськогосподарських кооперативів [1, с. 80]. Дослідники В. Горьовий, Н. Купріна та В. Міракін у своїх працях наголошують на важливості сільськогосподарських кооперативів у питаннях підвищення конкурентоспроможності дрібних виробників, забезпеченні належного рівня матеріально-технічного забезпечення, збуту продукції та захисту їхніх інтересів тощо [1; 4; 5]. Однак, на шляху розвитку кооперативного руху існують такі бар'єри, як недосконала нормативно-правова база, недостатній рівень державної підтримки, низька обізнаність селян щодо переваг кооперації та брак кваліфікованих кадрів.

Важливим напрямом інтеграційних процесів є формування агропромислових кластерів. Агропромислові кластери є територіально локалізованими об'єднаннями підприємств, наукових установ та органів влади, які взаємодіють на засадах партнерства та кооперації для підвищення конкурентоспроможності певної галузі АПК. Формування агропромислових кластерів сприяє концентрації виробничих, інноваційних та наукових ресурсів, активізації трансферу знань та технологій, розвитку інфраструктури та підвищенню інвестиційної привабливості регіону [11, с. 65-66].

За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства України, у 2022 році в країні налічувалося близько 50 кластерних ініціатив у сфері АПК. Однак більшість з них перебуває на початковій стадії розвитку та стикається з проблемами неналежного фінансування, відсутності належної інфраструктури та недостатньої взаємодії між учасниками кластеру. Вітчизняні дослідники О. Федорчук, В. Петренко та А. Карнаушенко у своїх наукових працях досліджують аграрні кластери як інструмент підвищення конкурентоспроможності АПК України і наголошують на тому, що формування ефективних агропромислових кластерів може зіграти ключову роль у посиленні конкурентних переваг українського АПК, проте для цього необхідна системна державна підтримка, розвиток інфраструктури та налагодження тісної співпраці між усіма учасниками кластеру [11, с. 68].

Інтеграційні процеси в аграрному секторі України мають значний потенціал для забезпечення сталого розвитку галузі та підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку. Ключовими напрямками інтеграції є євроінтеграція, міжгалузева, вертикальна та горизонтальна.

інтеграційний аграрний

SWOT-аналіз потенціалу міжгалузевої інтеграції в аграрному секторі України