Вплив фенотипових ознак корів на їх молочну продуктивність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив фенотипових ознак корів на їх молочну продуктивність

В.В. Федорович, д-р с.-г. наук,

Інститут біології тварин НААН

Дослідження проведені у ТОВ СП «Імені Воловікова» Рівненської області (зона Полісся, n=1840), ДП ДГ «Олександрівське» Вінницької області (зона Лісостепу, n=714) та ДП «Дослідне господарство «Асканійське» (зона Степу, n=926) на первістках та повновікових коровах (ІІІ лактація) української чорно-рябої молочної породи. У підконтрольних корів шляхом ретроспективного аналізу даних зоотехнічного обліку за останні 10 років вивчали ознаки молочної продуктивності залежно від фенотипових ознак (жива маса новонароджених, 6-, 12- і 18-місячних тварин), вік та жива маса при першому отеленні, тривалість першого сервіс-періоду).

Встановлено, що тварини української чорно-рябої молочної породи у різних господарствах характеризуються досить високими показниками живої маси у період їх вирощування. При цьому найвищі значення цієї ознаки у новонароджених та 18-місячних телиць спостерігалися у зоні Лісостепу, а у 6- та 12-місячних - у зоні Полісся. Кращими середньодобовими приростами від народження до 6-місячного віку відзначалися телиці із зони Полісся, а в усі подальші досліджувані вікові періоди та від народження до 18 місяців - тварини із зони Лісостепу. Найвищі значення відносної швидкості та напруги росту живої маси телиць відмічені у період від народження до 6 місяців і з віком ці показники знижувалися. У первісток підконтрольних господарств спостерігалася міжгрупова диференціація за показниками відтворювальноїздатності. Найвищою живою масою при першому отеленні та найкоротшою тривалістю першого сервіс-періоду характеризувалися тварини із зони Степу, а найскороспілішими були тварини із зони Лісостепу. За надоями кращими виявилися також корови із зони Степу.

На формування молочної продуктивності корів-первісток суттєвий вплив мала їх жива маса у період вирощування. У зоні Лісостепу найбільш продуктивними виявилися первістки, жива маса яких при народженні становила 40-42, у 6-місячному віці - 181-190, у 12-місячному - 321-335 та у 18-місячному - 421-435 кг, у зоні Полісся - відповідно 43 кг і більше, 181-190, 321-335 та 421-435 кг, у зоні Степу - 43 кг і більше, 191-200, 336 кг і більше та 421-435 кг. Між живою масою первісток у різному віці у період їх вирощування та ознаками молочної продуктивності спостерігалися різноспрямовані зв'язки. При цьому у тварин із зони Лісостепу вони були несуттєвими і майже у всіх випадках недостовірними, а у первісток із зон Полісся і Степу ці зв 'язки були дещо суттєвішими і у більшості випадків вірогідними.

Ключові слова: УКРАЇНСЬКА ЧОРНО-РЯБА МОЛОЧНА ПОРОДА, КОРОВИ, МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ, ФЕНОТИПОВІ ОЗНАКИ, КОРЕЛЯЦІЯ, СИЛА ВПЛИВУ.

Influence of phenotypic traits of cows on their milk production

The research was conducted in LLC JV "Imeni Volovikova", Rivne region (Polissya zone, n=1840), SE DG "Oleksandrivske", Vinnytsia region (Forest-Steppe zone, n=714) and SE "Experimental farm "Askaniyske" (Steppe zone, n=926) on firstborn and full-grown cows (III lactation) of the Ukrainian Black-and-White dairy breed. In the controlled cows, by retrospective analysis of zootechnical accounting data for the last 10 years, the signs of milk production were studied depending on phenotypic traits (live weight of newborns, 6-, 12- and 18-month-old animals), age and live weight at first calving, duration of the first service period).

It has been established that animals of the Ukrainian Black-and-White dairy breed in different farms are characterised by rather high live weight during the period of their rearing. The highest values of this trait in newborn and 18-month-old heifers were observed in the Forest-Steppe zone, and in 6- and 12-month-old heifers - in the Polissya zone. The best average daily growth from birth to 6 months of age was observed in heifers from the Polissya zone, and in all subsequent age periods and from birth to 18 months - in animals from the Forest-Steppe zone. The highest values of the relative speed and tension of live weight growth of heifers were noted in the period from birth to 6 months, and these indicators decreased with age. Intergroup differentiation in terms of reproductive capacity was observed in the first-born heifers of the controlled farms. Animals from the Steppe zone had the highest live weight at first calving and the shortest duration of the first service period, while animals from the Forest-Steppe zone were the fastest maturing. Cows from the Steppe zone were also the best in terms of milk yield.

The formation of milk production of first-born cows was significantly influenced by their live weight during the growing period. In the Forest-Steppe zone, the most productive were the first-born cows with a live weight of 40-42 kg at birth, 181-190 kg at 6 months of age, 321-335 kg at 12 months of age and 421-435 kg at 18 months of age; in the Polissya zone - 43 kg and more, 181-190 kg, 321335 kg and 421-435 kg, respectively; in the Steppe zone - 43 kg and more, 191-200 kg, 336 kg and more and 421-435 kg. Multidirectional relationships were observed between the live weight of firstborn heifers at different ages during their rearing and signs of milk production. In animals from the Forest-Steppe zone, they were insignificant and in almost all cases unreliable, while in first-born cows from the Polissya and Steppe zones these relationships were somewhat more significant and in most cases reliable.

Keywords: UKRAINIAN BLACK-AND-WHITE DAIRY BREED, COWS, MILK PRODUCTION, PHENOTYPIC TRAITS, CORRELATION, STRENGTH OF EFFECT.

Вступ

Україна розташована у центральній частині європейського континенту і перебуває у складних фізико-географічних умовах, зумовлених своєрідним формування клімату, основним проявом якого є надмірне зволоження й помірний температурний режим у західній та північно-західній частинах, а також дефіцит опадів та підвищений температурний фон - у східній і південно-східній частинах. За природно-кліматичними зонами територія України поділена на Полісся, Лісостеп і Степ, однак незалежно від структури земельних ресурсів, загальної кількості поголів'я сільськогосподарських тварин, їх біологічного потенціалу та населення територій, у кожній існують необхідні умови для розвитку тваринництва (Voitenko & Sydorenko, 2020).

Втім, багатьма вченими доведено, що на фенотиповий прояв ознак молочної продуктивності корів впливають різні чинники. Одним із основних факторів, за яким здійснюється добір тварин у основне стадо є інтенсивність їх росту у молодому віці. (Bach, 2011) зазначає, що вирощування корів у молодому віці детермінує близько 20 % їх майбутньої молочної продуктивності. Для одержання високих надоїв ряд авторів (Denysiuk, 2015; Karataieva, 2016; Ferents et al., 2018) пропонують при доборі перевагу надавати телицям із високою інтенсивністю росту їх живої маси. Інші дослідники вважають, що інтенсивне вирощування тварин у ранньому віці не завжди є запорукою майбутньої високої продуктивності, до того ж сприяє скороченню тривалості їх продуктивного використання. Водночас (Koval, 2007) наголошує, що висока молочна продуктивність притаманна коровам з помірною інтенсивністю росту їх живої маси у молодому віці.

Багатьма вченими доведена залежність молочної продуктивності корів і від їх відтворювальної здатності, зокрема віку їх першого отелення. Втім, у вчених до цього часу немає єдиної думки щодо оптимальних показників цього фізіологічного періоду. Так, за даними (Polovyi et al., 2001), для одержання високих надоїв вік першого отелення не повинен перевищувати 25 місяців. Натомість (Honchar. & Sotnichenko, 2015) застерігають, що надто раннє отелення (до 24-місячного віку) несприятливо відображається на молочній продуктивності тварин, позаяк затримує їх розвиток і, відповідно, така тварина пізніше досягає максимальних надоїв. Обливанцов В. В. пропонує планувати отелення первісток у віці 27-29 місяців (Oblyvantsov (2015).

Немає єдиної думки у дослідників і щодо зв'язку тривалості сервіс-періоду з ознаками молочної продуктивності корів. Деякі вчені вважають, що для отримання високої молочної продуктивності корів слід осіменяти в перші три місяці після отелення, інші ж констатують, що максимальними надоями відзначаються тварини у яких цей період знаходиться в межах 121-160 днів.

З огляду на зазначене метою нашої роботи є дослідити вплив фенотипових ознак корів на формування молочної продуктивності у різних кліматичних зонах України.

Матеріали і методи

Дослідження проведені у господарствах, що знаходяться у різних кліматичних зонах України, а саме: у ТОВ СП «Імені Воловікова» Рівненської області (зона Полісся, n=1840), ДП ДГ «Олександрівське» Вінницької області (зона Лісостепу, n=714) та ДП «Дослідне господарство «Асканійське» (зона Степу, n=926) на первістках та повновікових коровах (ІІІ лактація) української чорно-рябої молочної породи. У вибірку включені корови, які на час проведення досліджень закінчили щонайменше третю лактацію. У підконтрольних корів шляхом ретроспективного аналізу даних зоотехнічного обліку за останні 10 років вивчали ознаки молочної продуктивності (надій, вміст жиру в молоці та кількість молочного жиру) залежно від фенотипових ознак (жива маса у період вирощування у молодому віці (новонароджені, 6, 12 і 18 місяців), відтворювальна здатність (вік та жива маса при першому отеленні, тривалість першого сервіс-періоду).

Залежність молочної продуктивності корів від їх живої маси у період вирощування досліджена на основі розподілу вибірки на класи. Для визначення величини класу від максимального значення у вибірці віднімали мінімальне і розділяли на кількість градацій. Рекомендується число градацій від шести до п'ятнадцяти.

Для визначення наявності, напряму та ступеня зв'язку між фенотиповими ознаками та молочною продуктивністю корів застосовано кореляційний аналіз.

Сила впливу фенотипових ознак на мінливість надою і вмісту жиру в молоці визначена за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу за допомогою програмного пакету «STATISTICA-6.1». Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали методами математичної статистики і біометрії з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel. Ступінь міжгрупової диференціації оцінювали шляхом порівняння групових середніх арифметичних величин за кожною досліджуваною ознакою. Достовірність (вірогідність) різниці між груповими середніми оцінювали за критерієм достовірності Ст'юдента (t) (Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni, 2012). Різницю між середніми значеннями вважали статистично вірогідною при Р<0,05 (*), Р<0,01 (**), Р<0,001 (***).

Результати й обговорення

Встановлено, що за живою масою новонароджені (36,0 кг) та 18-місячні (410,2 кг) телиці із зони Лісостепу переважали ровесниць із зони Полісся на 0,4 (Р<0,05) та 2,1 кг (Р<0,05) і поступалися їм у 6- (173,7 кг) та 12-місячному віці (294,0 кг) на 2,6 (Р<0,001) та 1,8 кг (Р<0,05) відповідно (табл. 1). При порівнянні тварин із зони Лісостепу та Степу встановлено, що перші вірогідно (Р<0,05; 0,001) переважали других за живою масою новонароджених, 12- і 18-місячних телиць відповідно на 2,4; 2,3 і 7,7 кг та поступалися їм у 6- місячному віці на 0,5 кг. У всі досліджувані вікові періоди телиці із зони Полісся за живою масою вірогідно (Р<0,001) переважали ровесниць із зони Степу на 2,0; 2,1; 4,1 та 5,6 кг відповідно. Коефіцієнт мінливості живої маси коливався від 3,6 до 13,6 %, що свідчить про досить високу консолідованість тварин за живою масою. Найвищий коефіцієнт мінливості живої маси відмічено у новонароджених тварин, а з віком цей показник знижувався.

Таблиця 1

Динаміка живої маси та кратність її збільшення у корів у період їх вирощування

Примітка: у цій і наступних таблицях *; **; *** - вірогідність між ДП ДГ Олександрійське і СП ТОВ Воловікова та ДП ДГ Олександрівське і ДГ Асканійське, 1; 2; 3 - вірогідність між СП ТОВ Воловікова і ДГ Асканійське.

За кратністю збільшення живої маси у 6; 12 та 18 місяців перевага була на боці телиць із зони Степу (5,3; 8,8 та 12,2 раза, відповідно). За цим показником вони вірогідно (Р<0,001) переважали ровесниць із зони Лісостепу на 0,4; 0,5 та 0,7, а із зони Полісся - на 0,3; 0,4 та 0,6 раза, відповідно. У свою чергу, тварини із зони Полісся за кратністю збільшення живої маси, у вищенаведені вікові періоди, переважали телиць із зони Лісостепу на 0,1 (Р<0,001), 0,1 (Р<0,05) та 0,1 раза відповідно.

За середньодобовими приростами тварини із зони Лісостепу у вікові періоди від 6 до 12 (660,3 г), від 12 до 18 (635,4 г) і від народження до 18 місяців (682,9 г) переважали ровесниць зони Полісся на 3,6; 22,0 (Р<0,001) та 3,1, а із зони Степу - на 14,8 (Р<0,01), 30,0 (Р<0,001) та 9,7 (Р<0,001) і поступалися їм у віковий період від народження до 6 місяців на 16,2 (Р<0,001) та 15,7 г (Р<0,001) відповідно (табл. 2). За цією ознакою у всі досліджувані вікові періоди телиці із зони Полісся переважали особин із зони Степу на 0,5; 11,2 (Р<0,001), 8,0 (Р<0,05) і 3,6 кг (Р<0,001) та 6,6 г (Р<0,001), відповідно.

Таблиця 2

Середньодобові прирости живої маси телиць у період їх вирощування

Відновна швидкість та напруга росту живої маси у тварин усіх господарств найвищими були у період від народження до 6-місячного віку (табл. 3). З віком телиць ці показники знижувалися. За цими ознаками телиці з ДП ДГ «Олександрівське» за весь період вирощування від народження до 18 місяців (167,7 % та 1051,9 %) поступалися ровесницям із ТОВ СГП «Імені Воловікова» на 0,2 та 4,4 %, а ДП «Дослідне господарство «Асканійське» - на 1,5 (Р<0,001) та 67,7 % (Р<0,001), відповідно.

фенотиповий корова молочна продуктивність

Таблиця 3

Відносна швидкість та напруга росту живої маси телиць у період їх вирощування, %

Спостерігалася міжгрупова диференціація між коровами різних господарств і за ознаками відтворювальної здатності (табл. 4). Так, найвищою живою масою при першому отеленні (527,9 кг) відзначалися первістки із зони Степу, найменшим віком першого отелення (832,0 дня) - тварини із зони Лісостепу. За цими ознаками вони відповідно переважали та поступалися особинам із зони Полісся на 5,6 кг (Р<0,01) та 23,9 дня (Р<0,001), із зони Ліслстепу - на 7,3 кг (Р<0,001) та 48,8 дня (Р<0,001). Найкоротшою тривалістю першого сервіс-періоду характеризувалися тварини із зони Степу - 149,1 дня, що менше, ніж у первісток із зони Лісостепу та Полісся на 19,7 (Р<0,001) та 11,5 днів (Р<0,01), відповідно.

Табл 4

Відтворювальна здатність корів української чорно-рябої молочної породи

Корови української чорно-рябої молочної породи з різних підконтрольних господарств відрізнялися між собою і ознаками молочної продуктивності (табл. 5).

Таблиця 5

Молочна продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи

Найвищими надоями та виходом молочного жиру як за першу, так і за третю лактації відзначалися корови, які розводяться у зоні Степу. За цими показниками вони вірогідно (Р<0,001) переважали тварин із зони Лісостепу на 377 та 45,2 і 268 та 40,6, а із зони Полісся - на 1042 та 66,6 і 1035 та 63,0 кг. У свою чергу, від первісток із ДП ДГ «Олександрівське» було одержано на 665 кг молока та на 22,3 кг молочного жиру більше, ніж від їх ровесниць із СП ТОВ «Імені Воловікова», а від повновікових корів - більше на 767 та 22,4 кг відповідно при Р<0,001 у всіх випадках. Спостерігалася міжгрупова диференціація і за вмістом жиру в молоці підконтрольних корів. Найвище його значення як за першу, так і за третю лактації відмічено також у корів із зони Степу - 4,08 і 4,01 %, що більше, ніж у особин із зони Лісостепу на 0,48 і 0,44, а із зони Полісся - на 0,45 і 0,36 % при Р<0,001. Різниця за жирномолочністю між первістками із ДП ДГ «Олександрівське» та СП ТОВ «Імені Воловікова» також була вірогідною і становила 0,03 за першу лактацію та 0,08 % за третю лактацію при Р<0,001 в обох випадках.

Встановлено, що формування молочної продуктивності корів залежить від їх живої маси у період вирощування в молодому віці (табл. 6).

Табл. 6

Залежність молочної продуктивності первісток від їх живої маси при народженні, M±m

У зоні Лісостепу найвищими надоями (6250 кг) та виходом молочного жиру (224,8 кг) характеризувалися первістки з живою масою при народженні 40-42 кг. Однак, вірогідна перевага за цією ознакою у них спостерігалася лише над тваринами з живою масою при народженні до 30 кг. Найбільш продуктивними у зонах Полісся і Степу (6051 і 7265 кг) виявилися первістки з живою масою при народженні 43 кг і більше. У перших вірогідна перевага за надоєм та кількістю молочного жиру відмічена лише над особинами з живою масою при народженні 37-39 кг, а у других - над усіма іншими групами тварин (виняток - вихід молочного жиру у корів з живою масою при народженні 40-42 кг - перевага невірогідна). Найбільш жирномолочними у ДП ДГ «Олександрівське» і ДП «Дослідне господарство «Асканійське» були первістки, які народжувалися з живою масою до 30 кг, а у ТОВ СГП «Імені Воловікова» - 37-39 кг. Варто зазначити, що за вмістом жиру в молоці первістки вищенаведених груп у більшості випадків вірогідно переважали особин решта підконтрольних груп.

Вищими показниками надоїв та кількості молочного жиру у зоні Лісостепу відзначалися корови з живою масою у 6-місячному віці 181-190 кг (табл. 7).

Втім, їх достовірна перевага (Р<0,05-0,01) за названими ознаками спостерігалася лише над первістками з живою масою у зазначеному віці до 160; 171-180 і 191-200 кг і вона знаходилася в межах 270-475 кг та 9,4-16,7 кг. У зоні Полісся первістки з живою масою у 6- місячному віці 181-190 кг вірогідно (Р<0,001) переважали за наведеними вище ознаками ровесниць з живою масою у зазначеному віці до 160; 161-170 та 171-180 кг на 433-1083 та 15,4-38,1 кг відповідно. Найбільш продуктивними у зоні Степу були первістки з живою масою у 6-місячному віці 191-200 кг. Однак, вірогідна (Р<0,05) перевага у них була лише за виходом молочного жиру над тваринами з живою масою у цьому віці до 160 і 161-170 кг. За вмістом жиру в молоці між тваринами досліджуваних груп у більшості випадків різниця була недостовірною.

Таблиця 7

Залежність молочної продуктивності первісток від їх живої маси у 6-місячному віці M±m

Щодо 12-місячного віку, то у ДП ДГ «Олександрійське» і ТОВ СГП «Імені Воловікова» найвищими надоями та виходом молочного жиру характеризувалися первістки з живою масою у цьому віці 321-335 кг (табл. 8).

Таблиця 8

Залежність молочної продуктивності первісток від їх живої маси у 12-місячному віці M±m

Перші за цими показниками вірогідно (Р<0,05-0,001) переважали корів з живою масою у зазначеному вище віці 291-305 кг і 306-320 кг відповідно на 286-308 кг та 10,2-11,0 кг, а другі - тварин з живою масою у 12-місячному віці до 275 кг і 276-290 кг на 856-1752 кг та 31,162,7 кг, а над особинами з живою масою 291-305 кг їх достовірна перевага спостерігалася лише за виходом молочного жиру. У ДП «Дослідне господарство «Асканійське» найбільш продуктивними виявилися первістки, жива маса яких у 12-місячному віці становила 336 кг і більше, однак, їх перевага за вказаними ознаками над тваринами інших груп була недостовірною. За вмістом жиру в молоці між первістками досліджуваних підконтрольних груп у більшості випадків різниця також була невірогідною.

У всіх підконтрольних господарствах за надоєм та виходом молочного жиру кращими виявилися корови-первістки, жива маса яких у 18-місячному віці сягала 421-434 кг (табл. 9). За цими ознаками тварини із зони Лісостепу вірогідно (Р<0,05-0,01) переважали особин з живою масою 391-405 кг і 406-420 кг, а первістки із зон Полісся і Степу достовірно (Р<0,05, Р<0,001) переважали ровесниць усіх груп, жива маса яких не перевищувала 420 кг. За жирномолочністю між коровами підконтрольних груп у зонах Лісостепу і Полісся достовірної різниці не виявлено, а у зоні Степу особини з живою масою у 18-місячному віці 376-390 кг вірогідно (Р<0,05; 0,001) переважали ровесниць з живою масою 406-420 кг та 436 кг і більше на 0,05 та 0,20 %, відповідно.

Таблиця 9

Залежність молочної продуктивності первісток від їх живої маси у 18-місячному віці M±m

Нами з'ясовані зв'язки між живою масою первісток у різному віці у період їх вирощування та ознаками молочної продуктивності, втім, у тварин з ДП ДГ «Олександрівське» вони були несуттєвими і різноспрямованими (-0,034-0,038) (табл. 10).

Таблиця 10

Коефіцієнти кореляції між живою масою корів у період вирощування та показниками молочної продуктивності, r±m

Вірогідні значення коефіцієнтів кореляції (Р<0,01) виявлені лише між живою масою тварин у 6-місячному віці і надоєм та вмістом жиру в молоці (0,117 та 0,118). У ТОВ СГП «Імені Воловікова» зв'язки між живою масою тварин у 6-; 12 і 18-місячному віці і їх подальшим надоєм та виходом молочного жиру за першу лактацію були додатними й вірогідними (0,153-0,260, за Р<0,001), а між живою масою новонароджених особин і зазначеними ознаками молочної продуктивності - незначними й недостовірними (-0,0050,001).

Співвідносна мінливість живої маси тварин у період вирощування та вмісту жиру в молоці первісток були достовірними (Р<0,05-0,001), але незначними й різноспрямованими (0,101-0,056). У ДП «Дослідне господарство «Асканійське» зв'язки між живою масою тварин у період вирощування і надоєм та виходом молочного жиру первісток були додатними й вірогідними (0,068-0,176, за Р<0,05; 0,001) (виняток - кореляція живої маси тварин у 6- місячному віці і надою). Коефіцієнти кореляції між живою масою первісток у період вирощування і вмістом жиру в молоці коливалися від від'ємного вірогідного (-0,170) до додатного недостовірного (0,042) значення.

З'ясовано, що жива маса тварин у період вирощування та при першому отеленні у ТОВ СГП «Імені Воловікова» справляла достовірний (Р<0,05-0,001) вплив на надій (2,96-22,88 %), у ДП ДГ «Олександрівське» цей вплив був невірогідним (4,81-15,82 %), а у ДП «Дослідне господарство «Асканійське» вірогідний вплив (Р<0,01) на надій мала лише жива маса новонароджених тварин (7,14 %) (табл. 11).

Табл. 11 Сила впливу живої маси у період вирощування на молочну продуктивність корів, %

У всіх досліджуваних господарствах жива маса тварин у період вирощування не справляла вірогідного впливу на вміст жиру в молоці (виняток - жива маса новонароджених теличок у ТОВ СГП «Імені Воловікова» і ДП «Дослідне господарство «Асканійське»).

Висновки

1. Тварини української чорно-рябої молочної породи у різних господарствах характеризуються досить високими показниками живої маси. При цьому найвищі значення цієї ознаки у новонароджених та 18-місячних телиць спостерігалися у зоні Лісостепу, а у 6- та 12-місячних - у зоні Полісся. Кращими середньодобовими приростами від народження до 6- місячного віку відзначалися телиці із зони Полісся, а в усі подальші досліджувані вікові періоди та від народження до 18 місяців - тварини із зони Лісостепу. Найвищі значення відносної швидкості та напруги росту живої маси телиць відмічені у період від народження до 6 місяців і з віком ці показники знижувалися.

2. У первісток із різних зон розведення спостерігалася міжгрупова диференціація за показниками відтворювальної здатності. Найвищою живою масою при першому отеленні та найкоротшою тривалістю першого сервіс-періоду характеризувалися тварини із зони Степу, а найскороспілішими були тварини із зони Лісостепу.

3. Молочна продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи залежала від зони їх розведення. Найвищими надоями, вмістом жиру в молоці та виходом молочного жиру відзначалися тварини, яких розводять у зоні Степу.

4. На формування молочної продуктивності корів-первісток суттєвий вплив мала їх жива маса у період вирощування. У зоні Лісостепу найбільш продуктивними виявилися первістки, жива маса яких при народженні становила 40-42, у 6-місячному віці - 181-190, у 12- місячному - 321-335 та у 18-місячному - 421-435 кг, у зоні Полісся - відповідно 43 кг і більше, 181-190, 321-335 та 421-435 кг, у зоні Степу - 43 кг і більше, 191-200, 336 кг і більше та 421435 кг.

5. Між живою масою первісток у різному віці у період їх вирощування та ознаками молочної продуктивності спостерігалися різноспрямовані зв'язки. При цьому у тварин із зони Лісостепу вони були несуттєвими і майже у всіх випадках недостовірними, а у первісток із зон Полісся і Степу ці зв'язки були дещо суттєвішими і у більшості випадків вірогідними.

Перспективи досліджень. У подальшому буде досліджено формування молочної продуктивності корів у різних кліматичних зонах залежно від продуктивності їх матерів та матерів батьків.

References

Bach, A. (2011). Associations between several aspects of heifer development and dairy cow survivability to second lactation. 94. 1052-1057.

Denysiuk, O.V. (2015). Vplyv intensyvnosti formuvannia zhyvoi masy na molochnu produktyvnist koriv. Rozvedennia i henetyka tvaryn. 49. 80-85. [In Ukrainian].

Ferents, L. V., Polulikh, M.I., Ilnytska, H.V. (2018). Vplyv zhyvoi masy telyts ukrainskoi chorno-riaboi molochnoi porody u rizni vikovi periody na yikhniu podalshu molochnu produktyvnist. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Gzhytskoho. Lviv. 20. 84. 104-108. doi: 10.15421/nvlvet8419 [In Ukrainian].

Honchar, O.F. & Sotnichenko, Yu.M. (2012). Vidtvorna zdatnist koriv u protsesi zrostannia yikh henetychnoho potentsialu za nadoiem. Rozvedennia i henetyka tvaryn. 46. 207-209. [In Ukrainian].

Karataieva, O.I. (2016). Vykorystannia matematychnoho modeliuvannia rostu molodniaku riznykh typiv formuvannia orhanizmu na yikh nastupnu molochnu produktyvnist. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Tvarynnytstvo. 5 (29). 120-123. [In Ukrainian].

Koval, T.P. (2007). Intensyvnist formuvannia zhyvoi masy telyts ta yii zviazok z produktyvnistiu. Rozvedennia i henetyka tvaryn. 41. 93-103. [In Ukrainian].

Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni. Dovidnyk za redaktsiieiu Vlizla V.V.. (2012). Lviv: SPOLOM, 761 [In Ukrainian].

Oblyvantsov, V.V. (2015). Vplyv viku pershoho otelennia na produktyvni ta vidtvorni yakosti koriv sumskoho vnutriporodnoho typu ukrainskoi chorno-riaboi molochnoi porody. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu. Seriia: Tvarynnytstvo. Sumy. 6 (28). 46-51. [In Ukrainian].

Polovyi, L.V., Kazmiruk, L.V., Polova, O.L. (2011). Formuvannia molochnoi produktyvnosti koriv zalezhno vid viku pershoho otelennia ta efektyvnist yii vyrobnytstva. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria: Naukovo-teoretychnyi fakhovyi zhurnal. Mykolaivskyi derzhavnyi ahrarnyi universytet. 4(63). 3. 1. 85-89. [In Ukrainian].

Voitenko, L.S. & Sydorenko, O.V. (2020). Vplyv pryrodno-klimatychnoi zony na produktyvnist khudoby ukrainskoi chorno-riaboi molochnoi khudoby. Tekhnolohiia vyrobnytstva i pererobky produktsii tvarynnytstva. 2. 58-65. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru