Особливості росту та відгодівельні якості бичків різних генотипів, вирощених за інтенсивною технологією

Примітки: *P<0,05; **P<0,01; ***P<0,001

Вказані автори (Grodkowski et al., 2023) стверджують, що поголів'я місцевої селекції голштино-фризьких корів і бурих швейцарських корів витрачали більше часу на споживання корму та менше жували порівняно з аналогами бурих швейцарських корів отриманих методом чистопородного розведення. Раніше поширені праці (Mendonpa et al., 2019) свідчать про перевагу в рості поголів'я одержаного методом схрещування порівняно із телятами, народженими за чистопородного розведення. Натомість в інших даних вказано на відсутність достовірної різниці у інтенсивності росту телят одержаних за використання чистопородного розведення та промислового схрещування (McIntosh et al., 2023).

Тенденція до зростання вимог споживачів до м'ясної продукції, які включають також очікування щодо зростання якості м'яса при незмінній його ціні ставить перед виробниками яловичини непрості задачі. Відтак виробники в Україні шукають можливості підвищити економічну ефективність виробництва шляхом використання генотипів великої рогатої худоби іноземного походження в якості батьківських форм, щоб отримувати високопродуктивних товарних гібридів (Miller et al., 20001; Van Wezemael et al., 2010), що відрізняються покращеними показниками росту. При цьому як стверджують вітчизняні автори (Skoromna et al., 2022) у структурі м'ясних порід великої рогатої худоби найвищу частку мають породи: 23% - абердин-ангуська, 22% - поліська та волинська м'ясні, 10% - південна м'ясна, 6% - українська м'ясна, 6% - симентальська м'ясна, менше 3,5% - інші породи та продовжується інтенсивне завезення тварин різних порід та походження. Також поширеним генотипом м'ясної худоби в Україні є корови породи герефорд, відомої високими приростами та значною передзабійною вагою. Забійний вихід у герефордів середньому коливається від 60 до 65%. Середньодобовий приріст породистих бичків складає 0,8-1 кг При цьому витрата корму на 1 кг приросту складає близько 7-8 кормових одиниць, у 15 місяців важать 510-550 кг (Rudyk et al., 2009).

Серед порід комбінованого типу господарствами використовується поголів'я швіцької худоби м'ясного та м'ясо-молочного напрямку. За даними вітчизняних авторів телята даної породи досягають ваги 250 кг за перший рік відгодівлі та 350-370 кг за півтора року утримання. Правильна годівля молодняку дає приріст у добу 800-1000 грамів. При цьому забійний вихід становить 50-60%, залежно від габаритів тварини. Швіцькі телята відрізняються міцним здоров'ям та високою інтенсивністю росту, однак вибагливі до технології годівлі (Pidpala, 2006; Wenker et al., 2022).

Великим інтересом і популярністю користується порода м'ясного спрямування бельгійська блакитна (Sole et al., 2017). Середньодобовий приріст у цієї породи теличок складає від 900 до 1400 г, у бичків - 1200-1800 г Маса бугаїв у 1,5 року досягає 740 кг Забійний вихід м'яса з туші становить 80 % (Tagljapietra, 2018). Господарства м'ясного напрямку продуктивності в Україні постійно експериментують із використанням різних генотипів ВРХ, включаючи і бельгійську блакитну. Так, у працях вітчизняних дослідників було знайдено вищі середньодобові прирости помісних телят отриманих методом промислового схрещування, під час якого телиць місцевої селекції осіменяли спермою бичків бельгійської блакитної породи порівняно із аналогами абердин-ангуської, лімузину та симентальської порід, одержаними за чистопородного розведення (Ohorodnichuk, 2022; Olofsson & Ohman, 2016).

Таким чином із урахуванням гострої потреби покращувати економічні показники діяльності виробники яловичини в Україні продовжують використовувати поголів'я ВРХ різного походження, застосовуючи ті методи розведення, що дають кращий результат, у зв'язку з чим подальше дослідження даної проблеми залишається актуальним.

Тому метою нашої роботи є вивчити залежність інтенсивності росту помісного поголів'я великої рогатої худоби, отриманого за різних методів розведення та за використання тварин різних генотипів в умовах промислової ферми в Україні.

Матеріали і методи досліджень. Науково-виробничий дослід по вирощуванню помісних бугайців на м'ясо було проведено в умовах селянського фермерського господарства «Віталія» у селі Чернеча Слобода Буринського району протягом 2023 року. Для цього за методом збалансованих груп було сформовано 3 групи помісних бугайців (табл. 1).

Живу масу піддослідних бугаїв вивчали шляхом індивідуального щомісячного зважування у наступні вікові періоди: при народженні, 6, 9, 12 і 15 місяців. Зважування тварин у тваринництві є найпоширенішим засобом оцінки показників рісту та розвитку, а жива маса - одним із суттєвих показників у комплексній оцінці вирощування тварини. Зважування проводили в один і той же час доби використовуючи вагову платформу для зважування тварин. Результати вносили до журналу реєстрації приплоду та вирощування ремонтного молодняку.

Для більш повної характеристики динаміки росту визначали абсолютні та середньодобові прирости живої маси.

Експеримент був проведений за технологією мясного скотарства, який передбачає молочний період, дорощування і відгодівлю молодняку за безпривязного групового утриманння на глибокій підстілці.

Комплектування груп піддослідних бугайців здійснювалось відразу після народження. Протягом молочного періоду, який тривав 2 місяці, бичків утримували в індивідуальних клітках, які розміщувались в приміщенні. Протягом цього періоду тваринам щоденно випоювали 6 л сквашеного молока (2 рази на добу). Починаючи з 5-го дня бичків починали привчати до споживання передстартового комбікорму, а його кількість протягом перших чотирьох місяців не перевищувала 1,5 кг на добу. Гранульваний передстартерний комбікорм (виробник ТОВ «Комбіфід») містив 20% сирого протеїну та забезпечував тварин всім комплексом поживних, мінеральних та біологічно-активних речовин.

Склад та поживність раціонів молодняку різного віку представлено в таблиці 2.

Аналіз фактичних раціонів бичків молочного (0-2 міс.) та післямолочного (2-4 міс.) періодів показує, що вони за вмістом енергії, протеїну та інших факторів живлення вцілому відповідали нормам годівлі телят мясних порід для одержання середньодобового приросту живої маси близько 1000 г (Provatorov, 2023).

В період дорощування годівлю молодняку здійснювали загальнозмішаним раціоном, що складався із типових для зони Полісся України кормів: силосу кукурудзяного, сінажу із суміші однорічних злакових і бобових трав та сінажу жита, а також енергетичних і білкових концентрованих кормів, частка яких в структурі досягала майже 60% в 4-6 місячному віці та 46% у віці 6-9 місяців. При цьому вміст обмінної енергії в сухій речовині складав близько 10 МДж/1кг СР, а рівень сирого протеїну - 16,0 та 11,9% відповідно для віку 4-6 та 6-9 місяців відповідно.

В період відгодівлі раціон складався вже із меншої кількості компонентів. До його складу включали солому (до 1,5 кг) та з'їди від загально-змішаного раціону дійних корів(до 3 кг). Концентрація енергії та протеїну в СР також були на достатньо високому рівні (9,8 МДж/1 кг СР та11,6% відповідно). Рівень сирої клітковини при цьому був мінімальним - 18,6%. В якості концентратів згодовували 6 кг кукурудзяної пасти(вологість 33%) та 1,2 кг соняшникового шроту.

Слід відзначити, що в період дорощування і відгодівлі тварин годували ad libitum, а добову норму кормосуміші постійно контролювали за кількістю залишків на кормовому столі (близько 5%). В процесі вирощування кількість корму поступово збільшували відповідно до збільшення його споживання. Облік спожитих кормів визначали погрупово, за різницею кількості заданої кормосуміші та її залишку через добу.

Кормосуміш роздавалася 1 раз на добу (зранку). Тварини в загонах мали вільний доступ до води.

Результати досліджень. Проблема росту та розвитку молодняку є однією з найбільш важливих та актуальних у сучасній галузі тваринництва. Для її вирішення необхідне всебічне вивчення біологічних закономірностей росту та розвитку тварин, а також дослідження найважливіших життєво-необхідних вимог їхнього організму до зоогігієнічних, технологічних та кліматичних умов вирощування. Таким чином процес індивідуального розвитку організму є досить складним та довготривалим процесам взаємодії спадкових чинників, а також умов утримання та годівлі тварини. Саме взаємодія зазначених чинників і має суттєвий вплив на фенотиповий профіль будь-якої тварини (Tkachuk, 2019).

Для визначення якісних показників скоростиглості тварини необхідно мати чітке уявлення як змінювалася жива маса тварини у кожний окремий період вирощування. Як ми знаемо через приріст та кінцеву живу масу у зоотехнії характеризують як господарську, так і фізіологічну скоростиглість. Важливість цих показників обумовлена позивним зв'язком кінцевої живої маси з основними показниками продуктивності (Honcharenko, 2011).

З багатьох досліджень ми знаємо, що при вирощуванні тварин на м'ясо кінцева жива маса це основний показник який визначає кількісний вихід готового продукту. Сучасна м'ясна худоба відрізняється не лише своєю великою живою масою та високим забійним виходом, а й особливостями нарощування м'язової тканини за умов використання однакової кількості кормів (Keadya et al., 2017).

Вивченню показників росту та розвитку великої рогатої худоби присвячено досить велика кількість досліджень, водночас практично відсутня інформація що до вивчення показників вирощування сучасних м'ясних порід таких як бельгійська блакитна та її помісей. Дослідження показників зміни живої маси у різні періоди вирощування дозволяє більш чітко контролювати сам процес вирощування та годівлі тварин (табл. 3).

Аналізуючи показники інтенсивності росту піддослідних бичків, було встановлено, що за однакових умов утримання та годівлі серед чистопорідних бугайців та їх помісей існують певні відмінності, а саме помісні бички м'ясних порід 2 та 3 групи мали явну перевагу від народження і до досягнення 15-місячного віку. При цьому найменша жива маса при народженні, як і очікувалося була у чисторідних бичків швіцької породи 38,3 кг, при цьому бички 2 та 3 дослідної групи мали однакову масу 40,3 кг та 40,6 кг відповідно. Згідно з даними таблиці 3 видно, що бички 2 та 3 дослідної групи від народження і до 15-місячного віку мали достовірну перевагу над бичками контрольної групи, що підтверджується результатами біометричної обробки. Аналізуючи отриманні данні по окремих вікових періодах вирощування бичків слід відмітити про дещо більшу скоростиглість помісей з 2 та 3 групи у порівнянні з бичками швіцькох породи. Так різниця по живій масі у 6-місячному віці між бичками швіцької породи та її помісями с герефордською породою склала 45,2 кг (24,1%), 9-місячному віці 93,3 кг (34,9%), 12-місячному віці 135,1кг (37,5%) та 15-місячному віці 174 кг (37%) при достовірній різниці (P<0,001). Помісні бички бельгійської блакитної породи відповідно у 6-місячному віці мали наступні показники по приросту живої маси 26,5 кг (14,1%), 9-місячному віці 56,4кг (21%), 12-місячному віці 100,5кг (27%) та 15-місячному віці відповідно 156 кг(33%) у порівнянні з бичками швіцької породи при достовірній різниці (P<0,001).

Таким чином, ми бачимо, що помісні бички мали досить високу достовірну різницю у порівнянні з бичками швіцької породи, що характеризує їх високий прижиттєвий рівень м'ясної продуктивності.

Важливим показником інтенсивності росту піддослідних бичків є їх абсолютний та середньодобовий приріст (табл. 4).

Наші дослідження показали, що помісні бички 2 та 3 дослідної групи у всі вікові періоди за показником абсолютний приріст перевищували приріст живої маси бичків контрольної групи. У період 12-15 місячного віку різниця між бичками швіцької породи та помісями з герефордської породи склала 38,4 кг (35%) та помісей з бельгійською блакитною 56 кг (51%).

Важливим показником інтенсивності росту піддослідних бичків є добовий приріст. За даним показником перевагу у всіх вікових періодах мали помісні бички 3 дослідної групи. Найвищий добовий приріст живої ваги був у помісних тварин 3 контрольної групи у період 12-15 місячного віку який склав 1 кг 830 г, дану перевагу ми можемо пояснити породними особливостями, а саме бички бельгійської блакитної породи мають ефект «подвійної мускулатури».

За результатами досліду була проведена оцінка витрат обмінної енергії та сирого протеїну на один кілограм приросту, отримані результати представлені у графіку 1 та 2.

Розведення тієї чи іншої породи чи помісей м'ясної худоби та ефективність виробництва яловичини певною мірою залежить від рівня продуктивності, оплати корму, співвідношення і виходу основних поживних речовин в туші.

Зазвичай оплата корма продукцією залежить від інтенсивності конверсії протеїну корму в харчовий білок м'яса. Цей показник характеризується більшою варіабельністю і залежить від породи, віку, рівня годівлі, умов утримання та багатьох інших факторів.

Результати проведеного досліду показують, що тваринами різних груп в окремі вікові періоди та за весь час досліду споживали та витрачали на 1 кг приросту різну кількість обмінної енергії та сирого протеїну (рисунок 1 та 2).

При цьому найбільшими витратами ОЕ та СП на приріст відзначаються тварини контрольної групи.

Рис. 1 Витрати обмінної енегрії на один кілограм приросту, МДж

Рис. 2 Витрати сирого протеїну на один кілограм приросту, г

В першу чергу це пояснюється меншою їх інтенсивністю росту. До 6-ти місячного віку чистопородні бички швіцької породи витрачали на 1 кг приросту 52,37 МДж ОЕ та 0,79 кг сирого протеїну. Їх ровесники із дослідних груп 2 і 3 мали витрати енергії на 22,5 та 14,0%, а протеїну на 22,4 та 13,9% менші порівняно з контролем.

Аналогічна тенденція спостерігалась і в інші вікові періоди (6-9 та 9-12 місяців), при цьому найменшими витратами відзначались помісі швіцької та герефордської порід.

Варто також відзначити, що з віком, незалежно від генотипу, витрати як енергії, так і протеїну на одиницю приросту підвищувались ці показники підвищувалися.

За весь період досліду помісні тварини краще трансформували в приріст як енергію так і протеїн. Ця перевага над контролем за ОЕ складала 28,5 та 26,3%, а за СП - 28,8 та 26,8% для дослідних груп 2 і 3.

Показники ефективного використання кормів та витрати на них наведені у таблиці 5.

Обговорення. За результатами досліду було встановлено, що найбільший набір маси за чистопородного розведення бугаїв за період утримання із 6 до 12 місяців склав 92,5%, що співпало із даними (Bures & Barton, 2012), який дійшов подібного висновку. Проте інші автори (Krupa et al., 2005) повідомляди про зростання живої маси в цей період утримання для однопородних комбінацій бичків на рівні лише 67%, що значно нижче наших даних.

Також подібно результатам викладеними у роботі (Alberti et al., 2008; Biscarini et al., 2015) стосовно вищих середньодобових приростів у телят, отриманих за використання методу промислового схрещування порівняно із середньодобовими приростами поголів'я одержаного за використання методу чистопородного розведення, ми також змогли встановити більш позитивний вплив використання методу схрещування на інтенсивність росту поголів'я, ніж при застосуванні методу чистопородного розведення в умовах промислової технології. Знайдена нами вища інтенсивність росту помісного молодняку одержаного за промислового схрещування також знайшла своє підтвердження у раніше поширеній праці (Eriksson et al., 2020; Mendonpa et al., 2019), яка свідчила про перевагу в рості поголів'я одержаного методом схрещування порівняно із телятами, народженими за чистопородного розведення. При цьому наші висновки щодо відставання тварин за чистопородного розведення від аналогів за промислового схрещування суперечать іншим даним (McIntosh et al., 2023), де вказано на відсутність достовірної різниці у інтенсивності росту телят одержаних за використання чистопородного розведення та промислового схрещування.

У підтвердження встановленого нами достовірно позитивного впливу схрещування швіцьких корів та бугаїв бельгійської блакитної породи на показники інтенсивності росту молодняку вітчизняні дослідники також отримали вищі середньодобові прирости у помісних телят отриманих методом промислового схрещування за осіменіння телиць місцевої селекції спермою бичків бельгійської блакитної породи порівняно порівняно із використанням бичків інших порід або чистопородного розведення (Ohorodnichuk, 2022; Olofsson, A., & Ohman).

Висновки

Результати проведеного досліду доводять, що бички різних груп в окремі вікові періоди, а також за весь період досліду споживали та витрачали на 1 кг приросту різну кількість обмінної енергії та сирого протеїну, при цьому найбільшими витратами обмінної енергії та сирого протеіну на приріст витрачали бички швицької породи. Дослідним шляхом також було встановлено, що показники інтенсивності росту піддослідні бички за однакових умов утримання та годівлі найкращі показники були у помісних бичків герефордської та бельгійської блакитної породи які мали кращі показники приросту у порівнянні з бичками швіцької породи, що характеризує їх високий прижиттєвий рівень м'ясної продуктивності. При цьому необхідно відмітити перевагу тварин бельгійської блакитної за показником середньодобового приросту з показником 1840 г, над аналогами герефордської породи 1630 г відповідно.

Бібліографічні посилання

1. Ahlberg, C. (2014). Genetic Parameter Estimates and Breed Effects for Calving Difficulty and Birth Weight in a MultiBreed Population. Theses and Dissertations in Animal Science, 100. http://digitalcommons.unl.edu/animalscidiss/100

2. Ahmed, R. H., Schmidtmann, C., Mugambe, J., Thaller, G. (2023). Effects of the Breeding Strategy Beef-on-Dairy at Animal, Farm and Sector Levels. Animals, 13, 2182. https://doi.org/10.3390/ani13132182

3. Akanno, E. C., Abo-Ismail, M. K., Chen, L., Crowley, J. J., Wang, Z., Li, C., Basarab, J. A., MacNeil, M. D., Plastow, G. S. (2018). Modeling heterotic effects in beef cattle using genome-wide SNP-marker genotypes. Journal of animal science, 96(3), 830-845. https://doi.org/10.1093/jas/skx002

4. Alberti, P., Panea, B., Sanudo, C., Olleta, J. L., Ripoll, G., Ertbjerg, P., Wlliams J. L. (2008). Live weight, body size and carcass characteristics of young bulls of fifteen European breeds. Livestock Science., 114, 19-30. https://doi. org/10.3920/9789086866137_026

5. Basiel, B. L., Felix, T L. (2022). Board Invited Review: Crossbreeding beef x dairy cattle for the modern beef production system, Translational Animal Science, 62, txac025. https://doi.org/10.1093/tas/txac025

6. Bennett, G. L., Thallman, R. M., Snelling, W M., Keele, J. W., Freetly, H. C., Kuehn, L. A. (2021). Genetic changes in beef cow traits following selection for calving ease. Translational animal science, 5(1), txab009. https://doi.org/10.1093/tas/ txab009

7. Berry, D. P., Evans, R. D. (2014). Genetics of reproductive performance in seasonal calving beef cows and its association with performance traits. J Anim Sci., 92,1412-1422. https://doi.org/10.2527/jas.2013-6723

8. Berry, D. P., Ring, S. C. (2020). Observed progeny performance validates the benefit of mating genetically elite beef sires to dairy females. J Dairy Sci., 103, 2523-2533. https://doi.org/10.3168/jds.2019-17431

9. Biscarini, F., Nicolazzi, E. L., Stella, A., Boettcher, P. J., Gandini, G. (2015). Challenges and opportunities in genetic improvement of local livestock breeds. Frontiers in genetics, 6, 33. https://doi.org/10.3389/fgene.2015.00033

10. Bures, D., & Barton, L., (2012). Growth performance, carcass traits and meat quality of bulls and heifers slaughtered at different ages. Czech J. Anim. Sci., 57, (1), 34-43. https://www.agriculturejournals.cz/pdfs/cjs/2012/01/05.pdf

11. Clarke, A. M., Drennan, M. J., McGee, M., Kenny, D. A., Evans, R. D., Berry, D. P (2009). Intake, growth and carcass traits in male progeny of sires differing in genetic merit for beef production. Animal, 3, 791-801. https://doi.org/10.1017/ S1751731109004200

12. Denysenko, M. P (2012). Problemy ta perspektyvy rozvytku miasnoho skotarstva v Ukraini [Problems and development perspectives of the cattle breeding in Ukraine]. Efektyvna ekonomika [Efficient economy], 11. http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=1912 (in Ukrainian)

13. Eriksson, S., Ask-Gullstrand, P., Fikse, W F., Jonsson E., Eriksson J.-A., Stalhammar H., Wallenbeck A., Hessle A. (2020). Different beef breed sires used for crossbreeding with Swedish dairy cows - effects on calving performance and carcass traits, Livestock Science, 232, 103902. https://doi.org/10.1016/j.livsci.2019.103902.

14. Grodkowski, G., Golebiewski, M., Slosarz, J., Sakowski, T., Puppel, K. (2023). Comparison between the Behavior of Low-Yield Holstein-Friesian and Brown Swiss Cows under Barn and Pasture Feeding Conditions. Animals, 13, 1697. https://doi.org/10.3390/ani13101697

15. Honcharenko, I. V. (2011). Methodology of systematic evaluation of the genotype of high-yielding cows [Methodology of systematic evaluation of the genotype of high-yielding cows], Monograph. K.: Agrarian science, 352. https://nubip. edu.ua/sites/default/files/u248/metodologiya_sistemnoyi_ocinki_genotipu.pdf (in Ukrainian)

16. Honig, A. C., Inhuber, V., Spiekers, H., Windisch, W., Gotz, K. U., Schuster, M., Ettle, T (2022). Body composition and composition of gain of growing beef bulls fed rations with varying energy concentrations. Meat science, 184, 108685. https://doi.org/10.1016Zj.meatsci.2021.108685

17. Judge, M. M., Pabiou, T., Murphy, J., Conroy, S. B., Hegarty, P. J., Berry, D. P (2019). Potential exists to change, through breeding, the yield of individual primal carcass cuts in cattle without increasing overall carcass weight. J Anim Sci., 97, 2769-2779. https://doi.org/10.1093/jas/skz152

18. Keadya, S. M., Watersa, S. M., Hamillb, R. M., Dunneb, P. G., Keanea, M. G., Richardsonc, R. I., Kennya, D. A., Moloney, A. P. (2017), Compensatory growth in crossbred Aberdeen Angus and Belgian Blue steers: Effects on the colour, shear force and sensory characteristics of longissimus muscle. Meat Science, 125, 128-135. https://doi.org/10.1016/]. meatsci.2016.11.020

19. Krupa, E., Oravcova, M., Polak, P., Huba, J., Krupova, Z. (2005). Factors affecting growth traits of beef cattle breeds raised in Slovakia. Czech J. Anim. Sci., 50(1), 14-21. https://www.agriculturejournals.cz/pdfs/cjs/2005/01/03.pdf

20. Kucevic, D., Papovic, T., Tomovic, V., Plavsic, M., Jajic, I., Krstovic, S., Stanojevic, D. (2019). Influence of Farm Management for Calves on Growth Performance and Meat Quality Traits Duration Fattening of Simmental Bulls and Heifers. Animals: an open access journal from MDPI, 9(11), 941. https://doi.org/10.3390/ani9110941

21. McGee, M., Keane, M. G., Neilan, R., Moloney, A. P., Caffrey, P J. (2005). Production and Carcass Traits of High Dairy Genetic Merit Holstein, Standard Dairy Genetic Merit Friesian and Charolais x Holstein-Friesian Male Cattle. Irish Journal of Agricultural and Food Research, 44(2), 215-231. http://www.jstor.org/stable/25562549

22. Macleod, M., Leinonen, I., Wall, E., Houdijk, J., Eory, V., Burns, J., Vosough Ahmadi, B., Barbero, G. M. (2019). Impact of animal breeding on GHG emissions and farm economics, EUR 29844 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg, (online), https://doi.org/10.2760/731326

23. McIntosh, M. M., Spiegal, S. A., McIntosh, S. Z., Sanchez, J. C., Estell, R. E., Steele, C. M., Elias, E. H., Bailey, D. W., Brown, J. R., Cibils, A. F (2023). Matching beef cattle breeds to the environment for desired outcomes in a changing climate: A systematic review, Journal of Arid Environments, 211, 104905. https://doi.org/10.1016/j.jaridenv.2022.104905.

24. Mendonga, F. S., MacNeil, M. D., Leal, W S., Azambuja, R. C. C., Rodrigues, P F., Cardoso, F F (2019). Crossbreeding effects on growth and efficiency in beef cow-calf systems: evaluation of Angus, Caracu, Hereford and Nelore breed direct, maternal and heterosis effects. Translational animal science, 3(4), 1286-1295. https://doi.org/10.1093/tas/txz096

25. Miller, M. F, Carr, M. A., Ramsey, C. B., Crockett, K. L., Hoover, L. C. (2001). Consumer thresholds for establishing the value of beef tenderness. Journal of animal science, 79(12), 3062-3068. https://doi.org/10.2527/2001.79123062x

26. Moorey, S. E., Biase, F. H. (2020). Beef heifer fertility: importance of management practices and technological advancements. J Animal Sci Biotechnol 11, 97. https://doi.org/10.1186/s40104-020-00503-9

27. Ohorodnichuk, H. (2022). Features of the marbled veal growing technology at LLC LIVE-STOCK4EXPORT. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural Sciences, 24(97), 16-20. https://doi. org/10.32718/nvlvet-a9702 (in Ukrainian)

28. Olofsson, A., Ohman, S. (2016). Monster Cows and the Doing of Modern Biotechnology in Sweden. An Inter-sectional Risk Analysis. Journal of Risk Analysis and Crisis Response, 6(4), 186-196. https://doi.org/10.2991/jrarc.2016.6.4.3.

29. Rolfe, K. M., Snelling, W. M., Nielsen, M. K., Freetly, H. C., Ferrell, C. L., Jenkins, T G. (2011). Genetic and phenotypic parameter estimates for feed intake and other traits in growing beef cattle, and opportunities for selection. J Anim Sci 89:3452-3459. https://doi.org/10.2527/jas.2011-3961

30. Rudyk, I. A., Bushtruk, M. V., Starostenko, I. S., Stavetska, R. V., Ponomarenko, I. V., Tkachenko, S. V., Danylenko, V. P. (2009). Rozvedennia silskohospodarskykh tvaryn: Navchalnyi posibnyk. [Breeding of farm animals: Study guide], Kyiv. https://rep.btsau.edu.ua/bitstream/BNAU/3240/1/ROZVEDENNIA_%20SILS.pdf (in Ukrainian)

31. Pidpala, T. V. (2006). Selektsiia silskohospodarskykh tvaryn: Navchalnyi posibnyk [Breeding of farm animals: Study guide]. Mykolaiv: Vydavnychyi viddil MDAU [Mykolaiv: Publishing Department of MDAU]. https://moodle.znu.edu.ua/pluginfile.php/462263/mod_resource/content/1/CeneKpia%20Cr%20TBapMH.pdf (in Ukrainian)

32. Provatorov, G. V. (2023). Normy, ratsiony i pozhyvnist kormiv dlia riznykh vydiv silskohospodarskykh tvaryn: Dovidnyk [Norms, rations and nutrition of fodder for different types of farm animals: Handbook. Amounts], LLC "VTD "University Book", 488. https://oldiplus.ua/normi-godivli-ratsioni-i-pozhivnist-kormiv-dlya-riznih-vidiv-silsko-gospodarskih-tvarin/ (in Ukrainian)

33. Skoromna, O. I., Holembivskyi, S. O., Razanova, O. P., Vikarchuk, N., Hordii, A. M. (2022). Efektyvnist rozvedennia krosiv belhiiskoi blakytnoi porody velykoi rohatoi khudoby v Ukraini [. Effectiveness of breeding crosses of the Belgian blue breed of cattle in Ukraine]. Tavriiskyi naukovyi visnyk [Taurian scientific bulletin], 125, 184-193. https://doi.org/10.32851Z2 226-0099.2022.125.26 (in Ukrainian)

34. Sole, M., Gori, A. S., Faux, P. (2017). Age-based partitioning of individual genomic inbreeding levels in Belgian Blue cattle. Genet Sel Evol., 49, 92. https://doi.org/10.1186/s12711-017-0370-x

35. Tagljapietra, F. (2018). Growth performance, carcase characteristics and meat quality of crossbred bulls and heifers from double-muscled Belgian Blue sires and Brown Swiss, Simmental and Rendena dams. Italian Journal of Animal Science, 17(3), 565-573. https://doi.org/10.1080/1828051X.2017.1401911

36. Tkachuk, V. P. (2019). Porivnialna otsinka rostu ta rozvytku molodniaku poliskoi miasnoi porodyiu [Comparative assessment of growth and development of young Polish meat breed]. Tavriiskyi naukovyi visnyk [Taurian Scientific Bulletin], 109(2), 135-140. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2019.109-2.21 (in Ukrainian)

37. Van Wezemael, L., Verbeke, W., de Barcellos, M. D. (2010). Consumer perceptions of beef healthiness: results from a qualitative study in four European countries. BMC Public Health., 10, 342. https://doi.org/10.1186/1471-2458-10-342

38. Wenker, M. L., Verwer, C. M., Bokkers, E. A. M., Te Beest, D. E., Gort, G., de Oliveira, D., Koets, A., Bruckmaier, R. M., Gross, J. J., van Reenen, C. G. (2022). Effect of Type of Cow-Calf Contact on Health, Blood Parameters, and Performance of Dairy Cows and Calves. Frontiers in veterinary science, 9, 855086. https://doi.org/10.3389/fvets.2022.855086

39. Wetlesen, M. S., Aby, B. A., Vangen, O., Aass, L. (2020). Estimation of breed and heterosis effects for cow productivity, carcass traits and income in beef x beef and dairy x beef crosses in commercial suckler cow production, Acta Agriculturae Scandinavica, Section A - Animal Science, 69(3), 137-151. https://doi.org/10.1080/09064702.2020.1746825

40. Zanon, T., Konig, S., Gauly, M. (2020). A comparison of animal-related figures in milk and meat production and economic revenues from milk and animal sales of five dairy cattle breeds reared in Alps region, Italian Journal of Animal Science, 19, 1, 1318-1328. https://doi.org/10.1080/1828051X.2020.1839361

Размещено на Allbest.ru