Ефективність використання рідких замінників молока в годівлі підсисних поросят

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність використання рідких замінників молока в годівлі підсисних поросят

Вечорка Вікторія Вікторівна

доктор сільськогосподарських наук Сумський національний аграрний університет, м. Суми, Україна

Козир Володимир Семенович

доктор сільськогосподарських наук, академік Національної академії аграрних наук України Державна установа Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України, м. Дніпро, Україна

Шпетний Микола Борисович

кандидат сільськогосподарських наук

Сумський національний аграрний університет, м. Суми, Україна

В статті вивчалось ріст та збереженість поросят в підсисний період, кількість спожитого замінника молока та сухого престартерного корму за цей період, кількість, середню масу та вік реалізованих поросят з групи, ветеринарну собівартість вирощування одного поросяти та отримання 1 кг приросту (окремо для лікування та профілактики шлунково-кишкових захворювань) та економічну ефективність згодовування замінника молока PiggyMill підсисним поросятам порівняно з традиційним замінником молока Gpticare Milk. Встановлено кращу на 2,06% збереженість поросят яким згодовували замінник молока PiggyMill в порівнянні з поросятами яким згодовували аналогічний продукт Gpticare Milk. За показниками інтенсивності росту в підсисний період, абсолютних приростів та живої маси при відлученні суттєвої різниці між тваринами піддослідних груп не встановлено. Визначено що, за згодовування поросятам замінника молока PiggyMill вони мали нижчі на 2,4% витрати на профілактику шлунково-кишкових захворювань, на 82,8% на їх лікування, але вищий на 1,54% відсоток гнізд свиней з зафіксованою діареєю під час підсисного періоду в порівняння з ровесниками яким згодовували аналогічний продукт Gpticare Milk. Встановлено, що за структурою витрат на корми і ветеринарні засоби для вирощування однієї голови під- сисних поросят, тварини яким згодовували замінник молока PiggyMill мали вищу на 4,93% вартість кормів в цих витратах та нижчу на 5,09% частку витрат на профілактику шлунково-кишкових захворювань й на 0,85% на їх лікування. В цілому гнізда поросят яким згодовували замінник молока PiggyMill мали нижчі витрати на профілактику і лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, але вищі витрати на кормові засоби для підгодівлі поросят, що й спричинило вищі на 6,9% сукупні затрати на ці продукти в розрахунку не 1 голову та на 8,3% в розрахунку на 1 кг приросту порівняно з аналогами для підгодівлі яких використовували традиційний продукт. І як результат встановлено, що згодовування замінника молока PiggyMill покращило збереженість поросят, не вплинуло на інтенсивність їх росту та спричинило вищі кормові витрати, як на одне порося, так і на 1 кг приросту порівняно з згодовуванням традиційного продукту. порося замінник молока приріст

Ключові слова: порося, замінник молока, приріст, збереженість, кормова собівартість, ветеринарна собівартість.

Vechorka V. V., Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine

Kozyr V. S., Doctor of Agricultural Sciences, Academician, State Institute of Grain Crops of the National Academy of Sciences, Dnipro, Ukraine

Shchpetnyi M. B., Candidate of Science, Associate Professor, Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine

Myronenko O. I., Candidate of Science, Associate Professor, Poltava State University, Poltava, Ukraine Kuzmenko L. M., Candidate of Science, Associate Professor, Poltava State University, Poltava, Ukraine Panasova T. H., Candidate of Science, Associate Professor, Poltava State University, Poltava, Ukraine Zhelizniak I. M., Senior Lecturer, Poltava State University, Poltava, Ukraine

Efficiency of the use of liquid milk substitute in the feeding of sucker piglets

The article analysed the growth and survival rate of piglets in the post-weaning period, the amount of milk replacer and dry starter feed consumed during this period, the number, average weight and age of piglets sold from the group, the veterinary costs of rearing a piglet and achieving 1 kg of growth (separately for the treatment and prevention of gastrointestinal disease) and the cost-effectiveness of feeding PiggyMill milk replacer to suckling piglets compared to traditional Opticare Milk milk replacer. There was a 2.06% better preservation of piglets fed PiggyMill Milk replacer compared to piglets fed the similar Opticare Milk product. No significant difference was found between the animals of the test groups in the indicators for growth intensity in the weaning period, absolute weight gain and live weight at weaning. It was found that the piglets fed PiggyMill milk replacer had 2.4% lower costs for the prevention of gastrointestinal diseases and 82.8% lower costs for their treatment, but a 1.54% higher percentage of litters of pigs with established diarrhoea during the suckling period compared to their peers fed the similar Opticare milk product. It was found that according to the structure of feed and veterinary costs for rearing a head of suckling piglets, the animals fed PiggyMill milk replacer had a 4.93% higher share of these costs and a 5.09% lower share of the costs for the prevention of gastrointestinal diseases and 0.85% for their treatment. Overall, litters of piglets fed PiggyMill milk replacer had lower costs for prevention and treatment of gastrointestinal disease but higher piglet feed costs, resulting in 6.9% higher total costs for these products compared to 1 piece and by 8.3% per 1 kg of growth compared to analogues using a conventional product for feeding. As a result, it was found that feeding the PiggyMill milk replacer improved piglet survival, did not affect the intensity of their growth and resulted in higher feed costs, both per piglet and per 1 kg of growth compared to feeding the traditional product.

Key words: piglets, milk replacer, growth, preservation, feed costs, veterinary costs.

Вступ

На сучасному етапі розвитку свинарства як в світі, так і в Україні спостерігаються тенденція до концентрації інтенсифікації виробництва (Mykhalko, 2021). Його інтенсифікація на думку (Povod et al., 2023a) відбувається за рахунок підвищення інтенсивності використання свиноматок, з одного боку через підвищення їх багатоплідності, з іншого боку завдяки отриманню більшої кількості опоросів від свиноматки в рік (Povod et al., 2022). Водночас на думку (Bruns et al., 2018), підвищення багатоплідності свиноматок призводить до появи великої частки поросят в гнізді з низькою живою вагою, що на думку (Antonides et al., 2015) призводить до погіршення їх життєздатності. Тому за даними (Povod et al., 2023b; Povoznikov et al., 2022). перед сучасними свинарями постає завдання якомога покращити збереженість поросят до відлучення та досягти максимальної їх ваги при відлученні. Одним із шляхів виконання цих завдань на думку (Heo et al., 2013; Canibe et al., 2022) є удосконалення системи годівлі поросят з метою покращення їх здоров'я та підвищення інтенсивності росту. В більшості сучасних промислових господарств підгодівля поросят сисунів здійснюється, як правило сухими престартер- ними кормами і розпочинається в різних господарствах в період від 2 до 14-го дня їх життя. Але на переконання (Kuller et al., 2007) до 70% поросят не споживають цей корм до відлучення, що суттєво впливає на їх здоров'я і ріст під час наступних періодів вирощування. Для збільшення споживання кормів поросятами сисунами (Chae, 2000). рекомендує змішувати ці престартерні корми з водою співвідношенні 1 кг корму до 1,0-1,5 кг води. Така система годівлі на думку (Yang et al., 2001; Moon et al., 2004). окрім підвищення інтенсивності росту сприяє й зменшенню стресових явищ після відлучення поросят. В останні десятиріччя з метою підвищення інтенсивності використання свиноматок в світі спостерігається тенденція до більш раннього відлучення поросят, що на думку (Byrgesen et al., 2021) вимагає покращення системи їх підгодівлі в підсисний період для зменшення стресу після їх відлучення. Зменшення тривалості підсисного періоду поросят за повідомленнями (Lalles et al., 2004) пов'язано зі стресом, який спричиняє зниження споживання корму та погіршення інтенсивності росту. Його думку підтверджує (Lalles et al., 2007), який повідомляє про погіршення засвоювання кормів поросятами після раннього відлучення та переходу від материнського молока до рослинних кормів на дорощуванні. Також (Huting et al., 2021; Yang et al., 2017; Shvachka et al., 2022) повідомляють про те, що раннє відлучення поросят є одним з найбільш критичних періодів у їх житті, що спричинено також незадовільною перетравністю поживними речовинами нових раціонів та викликаною цим фактом діареєю після відлучення. Тому раннє привчання поросят до згодовування престартерних кормів, на думку (Blanchard et al., 2000), стимулює дозрівання кишечника що сприяє зменшенню випадків діареї у них як в підсисний період, так і після їх відлучення. Але враховуючи незадовільне поїдання твердих кормів поросятами у високомолочних свиноматок є проблема привчання цих поросят до вживання престартерних кормів. Одним з аспектів вирішення цієї проблеми є, на думку (Heo et al., 2018), підгодівля поросят рідкими замінниками молока, які за рахунок більшої подібності з молоком свиноматок являють підвищену цікавість для поросят, порівняно з твердим комбікормом. За повідомленнями (Collins et al., 2017), при підгодівлі підсисних поросят з 3-х денного до 18-ти денного віку сухим кормом його споживання було нижчим порівняно з рідкими кормами. Також до використання рідких замінників молока на початку підсисного періоду спонукають і великі розміри гнізда поросят у свиноматок сучасних генотипів. Водночас, на думку (Toplis et al., 1999), підгодівля поросят в перші дні після опоросу рідким замінником молока сприяє підвищенню активності травних ферментів та прискорює розвиток кишківника, що сприяє підготовці шлунково-кишкового тракту поросят до їх відлучення Також за повідомленнями (Moon et al., 2004; Zoric et al., 2015) згодовування рідких замінників молока сприяє зменшенню використання антибіотиків як в підсисний період, так і на дорощуванні. Також ряд авторів (Moon et al., 2004; Yang et al., 2017) підтверджують думку попередніх дослідників, про те, що така підгодівля поросят зменшує їх стрес під час переходу від рідкого до твердого раціону при відлученні. Водночас рідка підгодівля, за спостереженнями (Moon et al., 2004; Yang et al., 2017), підвищує споживання води та поживних речовин підсисними поросятам порівняно з сухим типом підгодівлі, що в свою чергу, як повідомляють (Brooks et al., 2001; NRC, 2012; Zoric et al., 2015) сприяє покращенню їх інтенсивності росту. В зв'язку з цим, особливе значення рідкої годівлі, на переконання (King et al., 1998) для поросят раннього відлучення та маловагових поросят дозволяє ефективніше подолати їх відставання в рості через недостатнє споживання води та твердих кормів. Також (Chae, 2000) вважає, що покращення інтенсивності росту підсисних поросят спричиняється збільшенням вживання корму, а (Byrgesen et al., 2021; Boston et al., 2022) додатково вказують на зменшення його втрат, що в свою чергу підвищує ефективність вирощування поросят. Так (Wolter et al., 2002) в своїх дослідженнях встановив, що поросята, яким згодовували рідкий замінник молока в підсисний період, мали вищу на 11-35% масу при відлученні порівняно з аналогами, яким в цей період згодовували тверді престартерні корми.

Водночас за даними (Martins et al., 2020; Sulabo et al., 2010; Torrallardona et al., 2012) консистенція корму та його вологість не впливали ні на інтенсивність росту поросят в підсисний період, ні на морфологічні показники їх шлунків. За даними (Kobek-Kjeldager et al., 2021) рідка підгодівля поросят знижувала споживання корму під час підсисного періоду та сприяла вищому його споживанню після відлучення. За повідомленнями (Muns & Magowan, 2018) рідка підгодівля поросят покращила здатність поросят до подолання стресу після відлучення, але не мала впливу на подальшу інтенсивність їх росту. Також за інформацією (Christensen & Huber. 2021) рідка підгодівля підсисних поросят посприяла збільшенню їх інтенсивності росту в підсисний період і відповідно маси при відлученні порівняно з аналогами, за сухої їх підгодівлі, але не вплинула на їх ріст впродовж подальших періодів вирощування.

Також, згідно з даними (Amdi et al., 2021), за використання рідкого замінника молока із додаванням рослинних компонентів у підсисних поросят, спостерігалися імунологічні зміни та покращення дозрівання ферментів слизової оболонки кишківника, що мало позитивний вплив на інтенсивність їх росту. Подібних висновків дійшли і інші науковці (Zijlstra et al., 1996), які вказували на підвищення середньодобових приростів на 22% у підсисних поросят, що отримували замінники молока у рідкій формі перед відлученням та уповільнення втрати маси підсисних свиноматок протягом лактаційного періоду (Chem et al., 2023). Позитивну практику використання рідкого замінника молока у підсисних поросят описано в інших працях (van Oostrum & Lammers, 2016), згідно яких було відмічено підвищення не тільки приростів живої маси до відлучення, але і споживання корму, зниження конверсії корму та зростання приростів вже під час дорощування поросят.

Тому досі актуальним є питання вивчення ефективності використання замінників молока різних рецептур для рідкої підгодівлі поросят сисунів. Таким чином,

метою цього дослідження було вивчення залежності швидкості росту поросят сисунів, їх збереженості, вартості профілактичних та лікувальних заходів та економічна ефективність згодовування замінників молока різних рецептур.

Матеріал і методи досліджень

Для проведення досліджень у жовтні та листопаді 2023 року на товарному репродукторі №2 ТОВ «НВП « Глобинський свинокомплекс за методом груп-аналогів, відповідно до схеми, наведеної в табл. 1, з числа помісних свиноматок від поєднання великої білої та ландрас порід англійського походження було сформовано дві групи свиноматок по 180 голів кожна.

Ці свиноматки осіменялись сексованою спермою 6 кнурів термінальної лінії РІС-337 однойменної генетичної компанії. Під час досліду ставилось за менту вивчити ріст та збереженість поросят в підсисний період, кількість спожитого замінника молока та сухого престартер- ного корму за цей період, кількість, середню масу та вік реалізованих поросят з групи, ветеринарну собівартість 1 кг приросту (окремо для лікування та профілактики шлунково-кишкових захворювань) та економічну ефективність згодовування замінника молока PiggyMill під- сисним поросятам.

Поросята контрольної групи отримували з четвертого дня життя традиційний замінник цільного молока Opticare Milk, склад та поживність якого наведена в табл.

2. за допомогою кормокухні Cullina Mіx Pro, відповідно до рецептури та кривої годівлі прийнятої в господарстві. Для підготовки робочого розчину замінника молока, 200 г сухого замінника розмішували в 1000 мл теплої води з температурою 50 ^оС, рН якої становила близькою 5,8. Починаючи з 17-го дня життя і до відлучення, до основної підгодівлі додавали 10% від добового споживання продуктів для підгодівлі поросят, сухого престартерного комбікорму Superior Neonatal склад і поживність якого наведені в таблиці 3.

Поросятам дослідної групи з четвертого дня життя згодовували рідкий замінник молока PiggyMill (табл. 2) за допомогою кормокухні Cullina Mіx Pro відповідно до рекомендацій постачальника цього продукту, а з 17-го дня життя, і до відлучення додавали 10% від добового споживання сухого престартерного комбікорму Superior Neonatal.

Для приготування робочого розчину замінника молока PiggyMill 150 г цього замінника розмішували в 1000 мл (1 літр) теплої води з температурою 45 ^оС. При змішуванні замінника молока PiggyMill дотримувались його рН 5,8.

В обох піддослідних групах для обрахунку початкової кількості та маси поросят враховувалась кількість та маса оприбуткованих (ділових) поросят шляхом погніздного зважування поросят від кожної свиноматки з обох піддослідних груп.

Впродовж всього періоду дослідження щоденно фіксуватись в кожній групі споживання замінника цільного молока та комбікорму, в розрізі групи, відхилення в стані здоров'я тварин та надана їм ветеринарна допомога. При вибутті свиней з групи фіксувалась дата та причина вибуття і маса тварин, що вибули.

Всі технологічні процедури та ветеринарні обробки були ідентичними, як в дослідній, так і в контрольній групах.

Тварини обох піддослідних груп були розміщені в одній секції для опоросу, де утримувались в індивідуальних станках розміром 1,8 х 2,5 м в окремих секціях по 60 голів в кожній (рис. 1). Підтримання мікроклімату в усіх секціях відбувалось за допомогою системи вентиляції негативного тиску. Створення локального мікроклімату в зоні відпочинку поросят впродовж усього підсис- ного періоду використовувались підігрівальні килимки, а у перший тиждень життя поросят інфрачервоні лампи.

Видалення гнойових стоків з приміщення проводилось за допомогою вакуумно-самопливної системи періодичної дії. Поїння свиноматок відбувалось за допомогою ніпельних автонапувалок, а поросят за допомогою мисочкових. Годівля свиноматок з другого дня після опоросу проводилась необмежено за допомогою кормових автоматів непереривної дії, корм до яких подавався ланцюгово-шайбовим транспортером. Свиноматки отримували вволю впродовж доби повноцінний комбікорм для підсисних тварин, збалансований по основним поживним елементам.

Рис.1. Умови утримання піддослідного поголів'я свиноматок і поросят

По завершенню підсисного періоду всі піддослідні поросята були зважені погніздно. На основі результатів цього зважування були розраховані показники росту та збереженість підсисних поросят за їх підгодівлі замінниками молока різних рецептур, а також їх збереженість. На основі відомості щоденного обліку була розрахована, частка гнізд поросят з ознаками діареї, вартість профілактичних та лікувальних заходів на кожну групу поросят та економічна ефективність згодовування замінника молока різних рецептур.

Результати

За результатами досліджень встановлено майже рівну кількість свиноматок по завершенню досліду (табл. 4), багатоплідність яких коливалась в межах 0,3%, що не впливало на результатами подальших досліджень.

Також на початок досліду зафіксовано однакову масу гнізда поросят при народженні та великоплідність свиноматок в обох піддослідних групах. Також за періодом дослідження встановлена майже рівна інтенсивність росту поросят. За підсисний період різниця в середньодобових приростах була маже відсутньою і склала лише 1,3%. Що в свою чергу, за майже однаковий період вирощування поросят під свиноматками, обумовило практично рівні абсолютні прирости за цей період, що в свою чергу спричинило майже однаково масу поросят при відлученні, яка була всього на 1,1% виявилась вищою у тварин контрольної групи. Водночас в дослідній групі встановлено суттєво краще на 2,06% збереженість поросят до відлучення. Що в свою чергу, не зважаючи на меншу кількість поросят в гнізді при народженні, спричинило незначну перевагу в 0,16 голів, або 1,3% в кількості поросят при відлученні та 0,13 кг або 0,2% за масою гнізда при відлученні у тварин дослідної групи.

Таким чином, за період дослідження встановлено кращу на 2,06% збереженість поросят, яким згодовували замінник молока PiggyMill, в порівнянні з поросятами, яким згодовували аналогічний продукт Qpticare Milk. За показниками інтенсивності росту в підсисний період, абсолютних приростів та живої маси при відлученні суттєвої різниці між тваринами піддослідних груп не встановлено.

В період досліду встановлено, що за майже за однакової інтенсивності росту поросят обух піддослідних груп споживання замінника молока були різними в обох групах. Так поросятами дослідної групи було спожито на 12,5% більше замінника молока та на 19,0 сухого предстартерного корму (табл. 5). В цілому за весь період дослідження поросята дослідної групи спожили на 12,3% більше кормів всіх рецептур, та, враховуючи що вартість замінника молока PiggyMill, на 9,5 грн за кілограм більше існуючого замінник молока то вартість всіх кормів для підгодівлі поросят в розрахунку на одну голову в дослідній групі виявилась на 4,9 грн або 19,9% вищою порівняно з контрольною групою.

Також вищими на 1,08 грн або 19,9% виявились затрати замінника молока в дослідній групі в розрахунку на 1 кг приросту підсисних поросят.

Таким чином, поросята, яким згодовували замінник молока PiggyMill, спожили за час підсисного періоду на 12,5% більше замінника молока, на 19,0% сухого пред- стартеного корму та на 12,3% кормів всіх рецептур в розрахунку на одне порося порівняно з аналогами, яким згодовували аналогічний продукт, що разом з вищою на 9,3% ціною 1 кг замінника молока PiggyMill спричинила на 19,9% більші кормові витрати в розрахунку на 1 порося та на 21,9% в розрахунку на 1 кг приросту у тварин цієї групи.

Згодовування замінника молока різних рецептур спричинило неоднакову кількість поросят, у яких виявлена діарея під час підсисного періоду (табл. 6). Так, в дослідній групі поросят з ознаками діареї виявлено 3,13% гнізд, тоді як серед тварин контрольної групи їх встановлено на 1,54% менше. Водночас витрати на профілактику та лікування шлунково-кишкових захворювань, в розрахунку на одне порося виявилися вищими на 1,28 грн або 3,5% у тварин контрольної групи, в тому числі витрати на профілактику цих захворювань були у них на 0,86 грн або 2,4%, а на лікування на 0,42 грн або 82,8% вищими порівняно з дослідною групою.

Таким чином, поросята за згодовування їм замінника молока PiggyMill, мали нижчі на 2,4% витрати на профілактику шлунково-кишкових захворювань, на 82,8% на їх лікування, але вищий на 1,54% відсоток гнізд свиней з зафіксованою діареєю під час підсисного періоду в порівнянні з ровесниками, яким згодовували аналогічний продукт Qpticare Milk.

Не дивлячись на менші витрати в розрахунку на одне порося дослідної групи на профілактику та лікування шлунково-кишкових захворювань сукупні, витрати на корми та ветеринарні засоби у тварин дослідної групи, через вищу вартість кормової складової, виявились на 4,23 грн або 6,9% вищими у тварин дослідної групи порівняно з контрольною (табл. 7).

Також вищими на 1,03 грн або 8,3% виявились ці затрати і в розрахунки на 1 кг приросту у тварин дослідної групи. Аналізуючи структуру витрат на корми і ветеринарні засоби для вирощування однієї голови підсисних поросят, встановлено, що поросята дослідної групи мали вищу на 4,93% вартість кормів в цих витратах та нижчу на 5,09% частку витрат на профілактику шлунково-кишкових захворювань й на 0,85% на їх лікування. Тобто у гнізда поросят, яким згодовували замінник молока PiggyMill мали нижчі витрати на профілактику і лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, але вищі витрати на кормові засоби для підгодівлі поросят, що й спричинило вищі на 6,9% сукупні затрати на ці продукти в розрахунку на 1 голову та на 8,3% в розрахунку на 1 кг приросту порівняно з аналогами для підгодівлі, яких використовували традиційний продукт.

Висновок

Згодовування замінника молока PiggyMill покращило збереженість поросят, не вплинуло на інтенсивність їх росту та спричинило вищі кормові витрати, як на одне порося, так і на 1 кг приросту порівняно з згодовуванням традиційного продукту.

маси в 100 кг за 156,8-157,7 діб, демонструючи середньодобові прирости в межах 848,1-875,2 г за конверсії корму 2,73-2,84 кг. В умовах того ж підприємства поголів'я гібридів ірландського походження зростало до маси в 100 кг за 151,1-160,0 діб, за щодобового набору маси в межах 850,9-929,7 г та конверсії корму 2,5-2,51 кг (Mykhalko, 2020; Mykhalko et al., 2021). При цьому гібридний молодняк данського походження відгодований в умовах промислової технології відрізнявся досягненням маси в 100 кг за 146,1-151,7 діб, набираючи живої маси в середньому за добу 926,0-1013 г при витраті кормів на 1 кг приросту на рівні 2,66-2,75 кг (Mykhalko, 2021).

Проте згідно висновків (Horobets, 2015) найвищого рівня рентабельності виробництва свинини в умовах промислової технології можна досягти за відгодівлі гібридного молодняку, отриманого під час схрещування свиноматок % (велика біла х дюрок) з кнурами породи п'єтрен англійського походження із середньодобовими приростами 677,9 г та віком досягнення живої маси 179,6 діб порівняно із аналогами французького та німецького походження, які мали прирости на рівні 601,3 г та 618,3 г і досягали живої маси 100 кг за 197,5 та 194,8 діб відповідно. Однак, протилежної думки дотримуються інші автори (Vashchenko, 2021), які повідомляють, що в умовах промислового виробництва свинини найбільш прибутковим є розведення помісних свиноматок велика біла української селекції х ландрас з кнурами породи п'єтрен порівняно із аналогами англійського походження.

Відповідно до повідомлень (Khramkova. & Povod, 2017) в результаті досліджень кращими відгодівельними якостями серед тварин зарубіжної селекції вирощених в умовах одного свинокомплексу відрізнялися гібриди від поєднання свиноматок ірландського йоркшира та ландраса запліднених спермою кнурів синтетичної лінії Макс- гро ірландської селекції, порівняно із однолітками, для осіменіння яких використовувався генетичний матеріал кнурів англійського та французького походження.

За даними (Povod et al., 2021a) на сьогоднішній час для промислового виробництва свинини в Україні використовується лише 6,6% поголів'я вітчизняної селекції, тоді як більшість передових промислових господарств використовують тварин зарубіжного походження. В нашій державі, за його інформацією, близько 40% виробників свинини розводять свиней данського походження, близько 22% серед всього поголів'я свиноматок представлено тваринами англійського та французького походження. Водночас на вітчизняному ринку генетичних ресурсів з'являються пропозиції з інших країн з розвиненим свинарством продуктивні якості яких та адаптивна здатність до місцевих геокліматичних умов є ще не достатньо вивчена. Тому, актуальним на сьогодні залишається дослідження відгодівельних показників товарних гібридів нових для України генетичних компаній отриманих в умовах індустріальних свинокомплексів окремих районів України та порівняння їх з традиційними для нашої держави.

Таблиця 1