Шкідливість сливової плодожерки (Grapholitha funebrana Tr.) у різних типах насаджень сливи в зоні Північного Лісостепу України

Ключові слова: шкідники, клонові підщепи, насіннєва підщепа, пошкодженість плодів, падалиця.

Harmfulness of the plum moth (Grapholitha Funebrana Tr.) in different types of plum plantations in the Northern Forest-Steppe zone of Ukraine

Goal. To study the degree of fruit damage by the plum moth in different types of plum plantations. Methods. Entomological studies were carried out in 2012-2016 on Oda, Stanlei, and Bohatyrska varieties, grafted on clonal rootstocks of BVA1, Evryka, and seed rootstocks (cherry plum seedlings). The field method was used, which involved periodic determination of fruit damage by the moth in summer (once every 10 days) and monitoring of the seasonal dynamics of the flight of the plum moth, which was carried out with the help of pheromone traps. Statistical processing of research results was carried out using the Statgraphics Plus computer program package. Results. During the research period (2012-2016), seasonal dynamics of moth flight were observed with an average of 5.7-8.4 (2012-2014) and a maximum number of 9.014.1 imago/trap in 7 days per season (20152016). Damage to the fruits of the fruit drop of Grapholitha funebrana was mainly determined by the number of imago generations that had overwintered. The degree of damage to the fruits of the harvest depended significantly on the summer generation of the moth. The greatest damage to fruits was observed in years with a higher intensity of flight of pest butterflies (20152016). The Stanlei and Bohatyrska varieties had a lower level of fruit damage compared to the variety Oda. It was established that the damage of fruit drop by the moth (53%), and that of plum fruits (48%) depended on weather predictors and their interaction with varieties. It was noted that the plum yield was mainly influenced by varieties and weather conditions. Conclusions. It was proven that in the zone of the Northern ForestSteppe, in different types of plum plantations, the seasonal dynamics of the flight of the plum moth was of 2 types -- with the average and maximum number of imago during the growing season. The harmfulness of the fruit moth and the productivity of plums mostly depended on weather predictors and their interaction with varieties.

Key words: pests, clone rootstocks, seed rootstock, fruit damage, fruit drop.

Вступ

Прогнозування фітосанітарного стану насаджень плодових і ягідних культур є основою інтегрованих систем захисту рослин. Головне завдання ентомологічного прогнозу полягає в завчасній оцінці ступеня загрози врожаю від шкідників, обґрунтуванні доцільності, оптимальних строків та економічної ефективності заходів захисту рослин, що дає змогу істотно раціоналізувати застосування інсектицидів і має економічне, екологічне та соціальне значення. У зв'язку з культивуванням плодових рослин на різних клонових підщепах змінюється їх архітектура, яка впливає на заселеність дерев шкідливими організмами. Фітофаги спричиняють значні збитки врожаю і рослинам, що впливає на економічну ефективність садівництва. Інформація про шкідливість фітофагів у різних типах насаджень сливи обмежена, фрагментарна або її взагалі немає.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основна проблема при вирощуванні плодових культур -- їх сприйнятливість до біотичних (вразливість шкідниками і хворобами) і абіотичних чинників, що призводить до зниження врожайності, погіршення якості плодів, а іноді й до відсутності врожаю та загибелі дерева. Велике значення у збільшенні довговічності, продуктивності та поліпшенні фітосанітарної ситуації в саду має використання для розмноження самоплідних високопродуктивних сортів на відповідних клонових підщепах [1].

В окрузі Геочангу (Південна Корея) досліджували склад і структуру ландшафту фруктових садів, які є важливими факторами, що визначають біологічне різноманіття, включаючи шкідників і природних ворогів у сільськогосподарській екосистемі [2]. Методом застосування феромонних пасток установлено, що в насадженнях плодових культур домінувала Grapholita molesta Busck., менш чисельними були популяції Phyllonorycter ringoniella Matsum. та Carposina sasakii Matsum., зрідка траплялися метелики Adoxophyes paraorana Byun. Чисельність популяції зазначених шкідників, особливо G. molesta і C. sasakii, збільшувалася в насадженнях персика та винограду, які межували зі сливою, персиком, диким персиком, виноградом і навіть з покинутими садами.

Автори [3] зазначають, що підщепа М 9 є головною підщепою в сучасних системах вирощування яблуневих садів у всьому світі, але її істотний недолік -- сприйнятливість до основних шкідників і хвороб, таких як бактеріальний опік плодових і кров'яна попелиця.

У сучасних умовах розвиток кісточкових підщеп почав змінюватися від насіннєвих до клонових типів, у їх селекції слід виділити такі ознаки, як стійкість до шкідників і хвороб [4 - 6].

Зі створенням в Україні насаджень сливи з використанням нових і перспективних сортів вітчизняної селекції, стійких чи толерантних до чорного сливового пильщика (Hoplocampa minuta Christ.), евритоми сливової (Eurytoma schreineri Schr.) та сливової плодожерки (Grapholitha funebrana Tr.), істотно зменшиться пошкодженість плодів і підвищиться їх урожайність та якість [7, 8].

У Бангладеш вивчали вплив обрізування рослин пітахайї (Hylocereus sp.) на продуктивність і заселеність сисними комахами шкідниками. Результати експерименту показали, що обрізування крони знижує колонізацію гілок попелицею і значно поліпшує органолептичні властивості плодів [9].

Мета досліджень -- вивчити ступінь пошкодження плодів сливовою плодожеркою в різних типах насаджень сливи.

Матеріали та методи досліджень

Дрібноділянкові польові досліди закладали в промислових насадженнях сливи Інституту садівництва НААН у 2012 - 2016 рр. Розвиток і шкідливість сливової плодожерки вивчали в різних типах насаджень сливи на сортах Ода, Стенлей, Богатирська, прищеплених на клонових підщепах ВВА-1, Еврика та насіннєвій підщепі (сіянцях аличі). Насадження сливи створено в 2007 р., у кожному варіанті досліду було по 4 облікових дерева. Для моніторингу за сезонною динамікою льоту сливової плодожерки у фенофазі «білий бутон» на модельні дерева вивішували феромонні пастки «Атракон-А», які розміщували на відстані 50 м одна від одної й на висоті 1,5 - 2 м від поверхні ґрунту в периферійній частині крони дерева з північно-західної сторони. Їх оглядали й видаляли з них метеликів 1 раз на тиждень. Клей «Пестифікс» поновлювали на вкладишах через 20 днів, а феромони замінювали через 6 тижнів [10].

Пошкодження плодів плодожеркою фіксували влітку періодично (раз у 10 днів). Під кожним деревом аналізували падалицю, визначали її масу й відсоток пошкодження. Аналогічний облік проводили під час збирання врожаю, при цьому рахували всі плоди з дерева і відбирали по 100 плодів для визначення пошкодження сливовою плодожеркою в лабораторії.

Відсоток пошкодження плодів шкідником обчислювали за формулою:

де Р -- відсоток пошкодження; n -- кількість пошкоджених плодів; N -- загальна кількість облікових плодів.

Обліки пошкоджених плодів сливи плодожеркою проводили за методиками [11]. Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали за допомогою пакета комп'ю терних програм Statgraphics Plus.

Результати досліджень

За період досліджень спостерігали сезонну динаміку льоту плодожерки із середньою (2012 - 2014 рр.) і максимальною чисельністю (2015 - 2016 рр.) імаго (рис. 1). За середньої чисельності пастки виловлювали 5,7 - 8,4, максималь ної -- 9,0 - 14,1 імаго/пастку за сезон.

Початок льоту метеликів відбувався най раніше 21.04.2016 р. (температура повітря піднімалася до 21 - 26,4 оС, опадів випадало 59,92 мм, що більше за норму), найпізніше 7.05.2013 р. (температура повітря становила 3 - 19,8 оС, відзначали дефіцит опадів -- 36,3 мм), що збігалося з фенофазами «за кінчення цвітіння» і «осипання пелюстків».

За багаторічного моніторингу сезонної дина міки льоту сливової плодожерки встановлено, що пастки виловлювали більшу кількість метеликів покоління, що перезимувало, за максимальної чисельності 34,0 екз./паст ку, за середньої -- 15,8 екз./пастку. Аналіз щільності популяції плодожерки літнього покоління показав, що за середньої чисельності метеликів їх кількість становила 12,6 екз./пастку, за максимальної -- цей показник знижувався до 9,7 екз./пастку. Завершення розвитку сливової плодожерки спостеріга ли найраніше 22.09.2014 р. (цьому сприяли опади у вересні -- 45,4 мм, що в межах норми, і зниження температури повітря до 2,7 ^оС), найпізніше -- 14.10.2016 р. (суха погода -- 6,4 мм опадів, мінімальна температура у вересні 5,5 ^оС).

Рис. 1. Сезонна динаміка льоту імаго сливової плодожерки в сливових насадженнях (Інститут садівництва НААН, 2012 - 2016 рр.):