Вплив згодовування захищених рослинних олій на продуктивність і жирнокислий склад молочного жиру корів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет природокористування

Інститут сільського господарства Карпатського регіону України

ВПЛИВ ЗГОДОВУВАННЯ ЗАХИЩЕНИХ РОСЛИННИХ ОЛІЙ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД МОЛОЧНОГО ЖИРУ КОРІВ

С. Павкович, к. с.-г. н.

С. Вовк, д. б. н. Н. Огородник, д. вет. н.

В. Бальковський, к. с.-г. н. І. Дудар, к. с.-г. н.

Анотація

Павкович С., Вовк С., Огородник Н., Бальковський В., Дудар І. Вплив згодовування захищених рослинних олій на продуктивність і жирнокислотний склад молочного жиру корів

Наведено результати досліджень впливу згодовування лактуючим коровам кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі соняшникової й ріпакової олій на молочну продуктивність та жирнокислотний склад молочного жиру.

Підвищені дози жирових добавок, які використовуються для збільшення енергоємності раціону та згодовування ненасичених жирних кислот, які позитивно впливають на якість продукції скотарства, негативно позначаються на рубцевому травленні. Для зниження вказаного негативного впливу в раціонах жуйних використовують захищені жири, зокрема кальцієві солі.

Дослід проводили в зимово-стійловий період. Після підготовчого періоду корів розділили на три групи по п`ять голів у кожній залежно від середньодобового надою, кількості днів після отелення та кількості отелень. Упродовж дослідного періоду тварини першої групи одержували раціон без жирових добавок. Коровам другої групи замість частини концентратів до раціону вводили кальцієві солі жирних кислот, виготовлені на основі соняшникової олії, у кількості 1 % від сухої речовини раціону. Тваринам третьої групи замість частини концентратів згодовували таку ж кількість кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії.

Підтверджено, що введення до раціону годівлі дійних корів добавок кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі соняшникової олії, підвищує середньодобовий надій, кількість молока базисної жирності, відсотковий вміст у молоці і вихід жиру, білка та лактози.

Доведено, що згодовування дійним коровам добавок кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії, збільшує середньодобовий надій молока, кількість молока базисної жирності, відсотковий вміст жиру і лактози, добовий вихід жиру, білка і лактози.

Зауважено, що використання у складі раціону дійних корів кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі соняшникової й ріпакової олій, призводить до зниження у молочному жирі вмісту лауринової, міристинової, пальмітинової, С₁₄-С₁₆ та насичених жирних кислот, тоді як кількість стеаринової, олеїнової, лінолевої, а також С₁₈, ненасичених і поліненасичених жирних кислот, зростає.

Ключові слова: кальцієві солі жирних кислот, соняшникова олія, ріпакова олія, лактуючі корови, молочна продуктивність, жирнокислотний склад молочного жиру.

Annotation

Pavkovych S., Vovk S., Ohorodnyk N., Balkovskyi V., Dudar I. Impact of feeding protected vegetable oils on the yield and fatty acid composition of cow milk fat

The article presents findings of the research on the impact of feeding calcium salts of fatty acids made from sunflower and rapeseed oil to lactating cows on milk yield and the fatty acid composition of milk fat.

The increased doses of fat supplements, which are used to increase the energy content of the diet, and feeding unsaturated fatty acids, which have a positive effect on the quality of livestock products, negatively influence the ruminal digestion. Protected fats, in particular calcium salts, are used in ruminant diets to reduce the indicated negative impact.

The experiment was conducted during the winter stall period. After the preparatory period, the cows were divided into three groups of five cows each, depending on the average daily milk yield, the number of days after calving, and the number of calvings. During the experimental period, the animals in the first group received a diet without fat additives. The cows of the second group were given calcium salts of fatty acids based on sunflower oil in the amount of 1% of the dry matter of the diet instead of part of the concentrates. The animals of the third group were fed the same amount of calcium salts of fatty acids based on rapeseed oil instead of part of the concentrates.

The introduction of supplements of calcium salts of fatty acids made on the basis of sunflower oil into the diet of dairy cows increases the average daily yield, the amount of milk with basic fat content, the percentage content of fat, protein, and lactose in milk, as well as the yield of fat, protein, and lactose.

Feeding dairy cows with the supplements of calcium salts of fatty acids based on rapeseed oil increases the average daily yield of milk, the amount of milk with basic fat content, the percentage of fat and lactose, and the daily output of fat, protein, and lactose.

The use of calcium salts of fatty acids made basing on sunflower and rapeseed oil in the diet of dairy cows reduces the content of lauric, myristic, palmitic, C₁₄-C₁₆, and saturated fatty acids in milk fat, while the amount of stearic, oleic, and linoleic, as well as C₁₈, unsaturated, and polyunsaturated fatty acids, increases.

Key words: calcium salts of fatty acids, sunflower oil, rapeseed oil, lactating cows, milk production, fatty acids of milk fat.

Постановка проблеми

Підвищення тему і кровоносними судинами надходять до надоїв, збільшення вмісту жиру в молоці, поліпшення якості продуктів тваринництва були і залишаються актуальними завданнями годівлі великої рогатої худоби. Відомо, що жири - необхідний компонент для повноцінної підтримки енергетичного балансу корів.

Вміст жиру в раціоні жуйних не має перевищувати 4 % від сухої речовини корму. Збільшення його вмісту призводить до порушення обмінних процесів у передшлунках великої рогатої худоби.

Вільні вищі жирні кислоти та жирні кислоти, що входять до складу ди- та тригліцеридів раціону, впливають на мікропорганізми рубця: збільшення їх концентрації пригнічує розвиток рубцевої мікрофлори, а зниження, навпаки, сприяє їх розвитку.

У рубці жуйних тварин живуть мікроорганізми, які мають органели - гідрогенносоми, у яких відбувається синтез АТФ із виділенням молекулярного водню [14]. Водень, що виділяється, реагує з ненасиченими жирними кислотами корму - відбувається процес біогідрогенізації. Частина ненасичених жирних кислот не піддається біогідрогенізації, а накопичується в рубці, де інтенсивно окислюється з утворенням ацетооцтової, в-оксимасляної кислот і ацетону [3]. Внаслідок вказаних процесів у продукції жуйних зменшується вміст ненасичених жирних кислот, а це, натомість, знижує її якість [1; 11].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Для попередження негативного впливу підвищених доз жирових добавок на рубцеву мікрофлору, підвищення енергоємності корму та зменшення ступеня гідрогенізації ненасичених жирних кислот у рубці в годівлі жуйних використовують захищені жири. Особливість останніх полягає в тому, що вони проходять через передшлунки незміненими, а в сильно кислому середовищі починають розпадатися. У тонкому кишківнику при взаємодії солей жовчних кислот формуються міцели, які транспортуються до його стінок та всмоктуються. У кишковій стінці відбувається ресинтез тригліцеридів із вільних жирних кислот та гліцерол-3-фосфату, який утворюється у печінці з глюкози. Далі вони перетворюються у ліпопротеїди низької щільності, транспортуються в лімфатичну системи.

Захищені жири відрізняються за типом оброблення: гідрогенізовані, фракціоновані, омилені (кальцієві солі вищих жирних кислот). Від типу обробки залежить жирнокислотний склад кормових добавок. Так, у складі гідрогенізованих жирів переважає стеаринова та пальмітинова жирні кислоти, у фракціонованих пальмітинова, а у кальцієвих солей, виготовлених з олій, високий вміст ненасичених жирних кислот.

Захищені жири можна також одержати шляхом змішування жирів із сірковмісними амінокислотами, обробки альдегідами, обволікання жирів білковою оболонкою [9], оброблення ліпідів формальдегідом, змішування з вітамінами групи B та з мікроелементами [5]. жир кальцієвий сіль корова

Проте виготовлення захищених жирів пов`язане з низкою недоліків, зокрема: ліпіди, що пройшли обробку формальдегідом, не застосовуються у годівлі тварин, оскільки є ризик утворення канцерогенів; гідрогенізовані жири знижують засвоюваність, утворюють трансізомери вільних жирних кислот, а їхнє виробництво пов`язане з високими температурами (180-220 єС) і досить токсичними каталізаторами[6]; при одержанні фракціонованих жирів використовують багатостадійну технологію, а також імпортну сировину, переважно пальмову олію [10].

Постановка завдання

Наше завдання - визначити вплив згодовування дійним коровам захищених у формі кальцієвих солей жирних кислот соняшникової й ріпакової олій на молочну продуктивність та жирнокислотний склад молока. Виклад основного матеріалу. Дослід проводили у зимово-стійловий період. П`ятнадцятьом коровам української чорно-рябої молочної породи згодовували раціон, який складався із сіна конюшинного, силосу кукурудзяного, сінажу люцернового, дерті пшеничної та ячмінної, кухонної солі й мононатрійфосфату. Після двотижневого підготовчого періоду тварин розділили на три групи по п`ять голів у кожній залежно від середньодобового надою, кількості днів після отелення та кількості отелень. Упродовж дослідного періоду, який тривав 30 днів, тварини першої групи одержували вказаний раціон без жирових добавок (контроль). Коровам другої групи замість частини концентратів до раціону вводили кальцієві солі жирних кислот, виготовлені на основі соняшникової олії, в кількості 1 % від сухої речовини раціону. Тваринам третьої групи замість частини концентратів згодовували таку ж кількість кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії. Використовуваний ріпак був безеруковий і низькоглюкозинолатний. Раціони всіх тварин були збалансовані за енергією та поживними речовинами.

Молочну продуктивність корів визначали щоденно. У зразках молока встановлювали вміст жиру кислотним методом, загальну кількість білка - методом формольного титрування, вміст лактози - рефрактометрично. Жирнокислотний склад молочного жиру визначали за методом Курко [2]. Одержані результати обробляли біометрично з використанням MS Excel.

У табл. 1 наведено жирнокислотний склад досліджуваних рослинних олій.

Таблиця 1

Жирнокислотний склад рослинних олій, %