Етологічні аспекти медоносних бджіл Гадяцького екотипу за різних умов утримання

Размещено на http://www.allbest.ru/

ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича»

ЕТОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ГАДЯЦЬКОГО ЕКОТИПУ ЗА РІЗНИХ УМОВ УТРИМАННЯ

ГРЕЧКА Г.М., канд. с.-г. наук, старш. наук. співроб.,

КУЛИНИЧ І.М., ЄМЕЦЬ Я.М.

м. Гадяч

Анотація

медоносний бджола етологічний гадяцький

Висвітлено результати вперше проведених досліджень з виявлення етологічних аспектів аборигенних медоносних бджіл української степової породи Гадяцького екотипу за звичайного утримання під відкритим небом та в пересувному павільйоні «Колосок». Наведено порівняльні показники встановлених за таких умов річної життєдіяльності піддослідних бджолиних сімей рівнів їх зимівлі, весняного, літнього й осіннього розвитку, блукання, запилювальної функціональності, продуктивності та інших біологічних ознак.

Ключові слова: українські степові бджоли, екотип «Гадяцький», пересувний павільйон, розвиток, блукання, запилення, продуктивність.

Annotation

ETHOLOGICAL ASPECTS OF HONEY BEES OF THE HADYAT ECOTYPE UNDER DIFFERENT CONDITIONS OF KEEPING

Hrechka H. M., Kulynych I. M., Yemets Ya. М.

Introduction. Keeping bees in the pavilion enables their quick movement to honey collection with the maximum reduction of costs. The ethological aspects of honey bees of the Hadiac ecotype kept in mobile pavilions and under the open sky, which are being studied for the first time in Ukraine, are interesting.

The goal of the work. The goal of the work. Investigate the life of bees in a mobile pavilion and under the open sky.

Materials and methods of research. They studied the ethology of Ukrainian bees of the Hadiac ecotype kept in the open air (control) and in a mobile pavilion (experiment): the levels of wintering, spring-autumn and summer development, wandering, pollination activity, productivity using zootechnical, laboratory, grouping of average sizes, timekeeping and accounting, statistical research methods.

Results of research and discussion. In the spring, the experimental families flew 7-Ю days later than the control ones.

In winter, bees of the experiment consumed 3% less feed than the control.

The development of bees in spring and autumn did not differ between groups.

The bees of the experiment wandered five times more than the control, with an increase during the main honey collection.

The honey productivity of the experimental bees is 49% higher than the control, the wax productivity did not differ.

When families working on pollination gather, bees on the massif are distributed unevenly, and their visits to flowers at 700 and 1200 m are reduced by 27 and 63%.

Conclusions and prospects for further research. The ethology of honey bees during the annual life cycle in a mobile pavilion and under the open sky is reflected in a number of different aspects. In the pavilion, bees fly around in the spring for 8-10 days later. Despite the fact that bees wander more often in the pavilion than in the open air, their honey productivity is 48.9% higher.

Key words: Ukrainian steppe bees, Hadyatskyi ecotype, mobile pavilion, development, productivity, wandering.

Вступ

Медоносні бджоли можуть благополучно вестися, рости та розвиватися лише за наявності багатої медоносної флори (Хамід, 2018; Галімов, 2019).

Важливою умовою прогресивної технології бджільництва є забезпечення бджолиних сімей високоякісними білково-вуглеводними кормами з ранньої весни й до пізньої осені (Манойленко, 2018). Однак, далеко не всі пасіки завжди оптимально забезпечені повноцінним кормовим конвеєром. Як наслідок, для бджіл часто виникають безмедозбірні періоди, що виявляють негативний вплив на етологічні аспекти, розвиток і продуктивність сімей (Поліщук, 2001). Тому бджолярі змушені перевозити їх на інші території, добре забезпечені кормовою базою бджільництва.

З давніх часів при утриманні бджіл пасічники прагнули одержати від них максимальну віддачу. Задля цього, з огляду на час цвітіння медоносів у своїй місцевості, досвідчені бджолярі неодноразово упродовж сезону здійснювали кочівлі. Навесні вони вивозили бджіл у ліс, де багато верби та кленів, розуміючи, яке значення для розвитку, посилення сімей та підготовки їх до головного взятку й вирішальних медозборів мали весняні пилконоси та нектароноси. Влітку ж - переміщалися на поля, намагаючись утримувати бджіл серед багатої медоносної рослинності від снігу до снігу.

В сучасний період також нарощування рентабельності пасік та повноцінне використання медоносних ресурсів можливі лише при організації кочового бджільництва. Кочове утримання бджолиних сімей позитивно впливає на їх продуктивність та розвиток (Скороход, 2020).

Без багаторазових перевезень бджолиних сімей не можна досягти збільшення виробництва продукції, отримання високих медозборів і забезпечення надійного запилення ентомофільних сільськогосподарських культур. Крім цього, факти недостатньої кількості робочої сили та напруженості польових робіт у сільському господарстві, що зазвичай збігаються з періодом кочівлі, призводять до несвоєчасного перевезення пасіки на медозбір. Це є причиною зниження медової продуктивності й також ефективності запилення рослин, від якої значно залежить їх урожайність.

В багатьох господарствах вище вказані проблеми вирішуються з допомогою застосування на пасіках пересувних павільйонів різної конструкції (Манойленко, 2019; Іванова, 2020). Цілорічне утримання бджіл у таких спорудах дозволяє відмовитися від дорогих зимівників. Сім'ї у павільйонах досить добре зимують і нарощуються весною.

Використання пересувних павільйонів забезпечує високу мобільність пасік, створює умови для організації практично безперервного медозбору протягом весняно-літнього періоду та підвищення продуктивності праці пасічників.

Кочовий метод утримання бджолиних сімей відомий з кінця XIX початку XX століть. Найбільше він поширений на Американському континенті й у країнах Західної та Східної Європи. Причому, створені пересувні павільйони мають різні розміри та конструкції й весь час удосконалюються.

Про павільйонне утримання бджіл на пасіках України багато різних свідчень, більшість з яких позитивні. Так В.А. Корж на Ніжинщині утримує 20 бджолиних сімей у павільйоні, який власноруч побудував на основі автобуса «Кубань». Він дійшов висновку, що застосування пересувного павільйону гарантує бджоляру отримання високих економічних показників на сім'ю (Пасіка на колесах, 2013).

І. Підлісний, з Рівненщини, впевнений, що хороший вихід меду можна отримати лише шляхом кочівлі бджіл у павільйонах. З його досвіду слідує, що унікальним рішенням для бджолярів, які прагнуть інтенсивного медозбору, є пересувний касетний павільйон «Берендей». В ньому пасічник утримує 40 бджолиних сімей (Пасіка на колесах, 2021; Як бджоли перевіряють аграрія на порядність, 2022).

Позитивно відзивається про доцільність застосування павільйонів і бджоляр з ІваноФранківщини В. Казюк, який утримує своїх бджіл в чотирьох павільйонах (Кочова пасіка дає у 10 разів більше меду - досвід, 2020).

Задоволений пересувними павільйонами і М. Нагорнюк, з Черкащини та багато інших вітчизняних пасічників, які утримують своїх бджіл у таких спорудах (Павільйони Берендея в Пана Михайла, 2022; Пересувний павільйон для бджіл, 2023).

Зі свідчень вітчизняних вчених для запилення ентомофілів на великих площах та отримання великого медозбору із суцільних масивів основних медоносів за наявності хороших під'їздів доцільно мати павільйон на 30 бджолиних сімей і більше (Черкасова та ін., 1986).

Дослідники такої системи розміщення пасіки дійшли висновку, що цілорічне утримання бджіл в утеплених пересувних павільйонах з автоматичним регулюванням температури й точними орієнтирами на передній стінці вуликів позитивно впливає на весняний розвиток бджолиних сімей, сприяє підвищенню їх основної продуктивності. При цьому помітно знижуються витрати робочого часу пасічника.

В Україні прихильники використання павільйонів на пасіках усвідомлюють, що основна перевага утримання в таких конструкціях бджолиних сімей - це можливість швидкого переміщення їх до квітучих масивів ентомофільних рослин при максимальному скороченні трудових та матеріально-грошових витрат з підготовки сімей до навантаження, розвантаження, розміщення вуликів на медозборі та охороні пасіки (Ульянич, 2001).

Метод утримання бджіл у пересувних павільйонах дозволяє працювати з ними майже незалежно від погодних та медозбірних умов. При екстренних ситуаціях (обробка ентомофільних рослин отрутохімікатами, пожежа, повінь та ін.) захистити бджіл від загибелі значно легше, ніж при стаціонарному методі утримання. У павільйонах також легше оберігати бджіл від тварин, шкідників та розкрадань. Регулярні перевезення пасіки в пересувних павільйонах на квітучі масиви медоносів сприяють ефективному запиленню ентомофілів та інтенсивному збільшенню медової та воскової продуктивності бджолиних сімей упродовж усього пасічницького сезону.

Більшість пасічників-практиків і вчених стверджують, що утримання бджолиних сімей в павільйонах має певні переваги перед утриманням сімей під відкритим небом. В павільйонах бджоли швидше розвиваються і мають комфортніші умови для життєдіяльності. Дана обставина позитивно впливає на силу сімей і якість її особин (Ульянич, 2001; Іванова, 2020).

В Україні досі не проводилися порівняльні дослідження життєдіяльності бджолиних сімей за утримання у пересувних павільйонах і під відкритим небом. Нами раніше відселекціоновано новий внутрішньопородний тип української степової породи бджіл «Гадяцький» (Наказ Мінагрополітики та продовольства України № 554, 2022). Селективні бджоли володіють хорошим біологічним потенціалом рівня гігієнічної поведінки, зменшення рівня інвазії кліщем Varroa Destructor та господарських ознак (Гречка, Сенчук, Пелюхня та ін., 2021). Сім'ї характеризуються досить високою зимостійкістю (Гречка, Сенчило, 2022). Вони можуть успішно використовуватися для виведення маток, ротації їх у племінній частині пасіки та для створення трутневого бар'єра навколо пасіки-репродуктора.

Чистопородні бджоли цього екотипу наділені вищою мірою миролюбності ніж помісні (Палькіна, 2017; Гречка, Сенчук, Кулинич та ін., 2022).

Проте, при впровадженні в практику бджільництва доцільно провести дослідження щодо вивчення етологічних аспектів медоносних бджіл Гадяцького екотипу за вказаних умов утримання, що являють не тільки теоретичний, а й значний практичний інтерес.

Мета роботи

Дослідити життєдіяльність бджолиних сімей екотипу Гадяцький при утриманні в пересувному павільйоні та під відкритим небом.

Матеріали і методи досліджень

Науково-господарські дослідження виконували на бджолиних сім'ях племінної пасіки ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича», розміщених на Полтавщині за типових умов медозбору в східній частині Лівобережжя Лісостепу України.

Дослідну й контрольну групи формували методом підбору сімей-аналогів внутрішньопородного типу «Гадяцький» (n = 16) за віком бджолиних маток, силою, кількістю запечатаного розплоду та кормових запасів. Утримували піддослідні бджолині сім'ї у вуликах-лежаках на рамках розміром 435 ммх300 мм. Дослідна група бджолиних сімей знаходилася в пересувному павільйоні «Колосок», контрольна - під відкритим небом. При зимівлі бджіл павільйон розмістили так, щоб льотки вуликів були направлені на схід і захід. Ідентично зорієнтували й льотки вуликів контрольної групи. На основі даних осінніх і весняних обліків стану бджолиних сімей характеризували якість зимівлі, кількість розплоду за періодами сезону, медову та воскову продуктивність визначали за загальноприйнятою методикою (Броварський та ін., 2017).

В періоди весняного й осіннього розвитку та головного медозбору підраховували блукання бджіл. Мічення бджіл проводили за малої активності їх льоту.

Під час головного медозбору визначали кількість бджіл, що працювали на запиленні культури методом підрахунку їх кількості на 100 м² площі. Облікові смуги розбивали на відстані 200, 700, 1200 м від пасіки й згідно методики дослідної справи у бджільництві підраховували запилювачів (Броварський та ін., 2017).

Одержані результати обробляли методом варіаційної статистики, використовуючи комп'ютерну техніку в М. Excel із обчисленням середньої арифметичної величини (М), середнього квадратичного відхилення (о), похибки середньої арифметичної величини (±m), коефіцієнта варіації ознаки (С), похибки різниці середніх арифметичних величин (m_d), критерію імовірності різниці між групами (t_d) та рівня її значущості (P) (Броварський та ін., 2017).

Результати досліджень та їх обговорення

За період зимівлі бджолині сім'ї дослідної та контрольної групи періодично прослуховували. Різниці в їх етології не відмічали. Однак, при ранньовесняному обльоті в деяких сім'ях спостерігали відмінності між активністю та термінами його початку. Зокрема, дослідні сім'ї, які утримувалися в павільйоні, обліталися на 7-10 днів пізніше, ніж контрольні. Навіть стабільна сприятлива температура повітря й одночасне відкриття вентиляційних вікон не вплинули на активність обльоту бджіл. З'ясувалося, що цьому перешкоджала віддаленість вулика від стінки павільйону, а також недостатній природний обігрів повітря всередині самого приміщення, де були розміщені вулики з бджолами.

Таблиця 1

Витрати корму піддослідними бджолиними сім'ями за час зимівлі, кг

Таблиця 2

Блукання бджіл за різних умов утримання сімей

Примітка: ** - Р > 0,95

**** - р > 0,999.

Таблиця 3

Медова продуктивність бджолиних сімей за різних умов утримання, кг

Примітка: *** - Р > 0,99.

Натомість, бджолині сім'ї контрольної групи, які зимували у вуликах просто неба, досить активно здійснювали ранньовесняний обліт.

Після того як бджоли обліталися, визначали наявність вологи у вуликах. Найбільшою вона була у вуликах контрольної групи (3,85 ± 0,45 бали). Під час зимівлі бджолині сім'ї знаходилися на тічку й не були захищені від дії вітру, атмосферних опадів і інших чинників, що призвели до появи надмірної сирості у вуликах. У павільйоні згадані шкодочинні фактори були виключені й тому вологість у вуликах була значно меншою (t_d = 1,84).

Бджолині сім'ї обох груп при підготовці до безоблітного періоду були добре забезпечені кормом. Вони, рівномірно своєї сили, майже в однакових кількостях, споживали його в неактивний період життєдіяльності. Упродовж трьох років кількісні показники корму, спожитого бджолиною сім'єю під час зимівлі в павільйоні, були на 3,19% меншими, ніж під відкритим небом. Проте, виявлена між піддослідними групами відмінність неістотна - t_d = 0,12 (табл. 1).

У перерахунку на вуличку зимуючих бджіл кількість спожитого ними корму становила у павільйоні 2,14 ± 0,12 кг, тоді як під відкритим небом - 2,00 ± 0,20 кг.

Показники весняного розвитку бджолиних сімей за обліками сили й кількості вирощеного розплоду між собою істотно не відрізнялися. Не виявлено відмінностей і в результатах літнього розвитку бджіл піддослідних груп.

В результаті проведених досліджень нами встановлено, що блукання бджіл збільшується в період головного медозбору, досягаючи максимуму (5,60 ± 0,48)% в дослідних сім'ях павільйону.

Якщо розглядати блукання бджіл упродовж сезону, то воно більшою мірою (в 5 разів сильніше) відбувалося за утримання бджіл у павільйоні, ніж просто неба. Проте, й за високої міри блукання бджіл дослідних помітного ослаблення цих сімей і посилення маси інших не спостерігалося.

Результати спостереження та підрахунків блукання бджіл за різних умов утримання сімей відображені в таблиці 2.

Як видно із показників, поданих у таблиці, блукання бджіл більшою мірою відбувалося за утримання сімей в павільйонах. Різниця імовірна в усі періоди досліджень та високо імовірна під час головного медозбору.

Дослідженнями інших біологічних ознак бджіл піддослідних груп виявлена відмінність між показниками медової продуктивності. Упродовж трьох років середня продуктивність бджолиних сімей в павільйоні була на 8,4 кг (48,92%) вищою, ніж при звичайному утриманні. Встановлена різниця є високо імовірною (табл. 3).

Середнє число стільників, відбудованих бджолами в дослідній групі становило 5,48 шт. відносно 4,96 ± 4,8 шт. - в контрольній групі (різниця - 9,49%).

Між показниками загальної воскової продуктивності бджолиних сімей обох піддослідних груп виявлена різниця неістотна.

Спостереження показали, що скупчення сімей пасіки на одному тічку призводить до нерівномірного розподілення бджіл, працюючих на запиленні масиву квітучої ентомофільної культури. Вже за 700 і 1200 м від місця розташування колоній відвідування квіток бджолами знижувалося на 27 і 62,5%.

Осінній розвиток бджолиних сімей обох піддослідних груп проходив успішно. Істотної різниці між одержаними при обліках показниками не встановлено.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Етологія медоносних бджіл упродовж річного циклу життєдіяльності в пересувному павільйоні та під відкритим небом відображена низкою різних між собою аспектів.

Ранньовесняний обліт бджолиних сімей, утримуваних в павільйоні, проходить на 8-10 днів пізніше, ніж за звичайного утримання.

Упродовж зимівлі найбільша сирість відмічена у вуликах, де утримувалися бджолині сім'ї під відкритим небом і не мали захисту від дії вітрів, вологи, спричиненої дощем, снігом, перепадами зовнішніх температур тощо.

Кількість спожитого сім'ями бджіл корму за обох умов утримання не різнилася, що свідчить про недостатню захищеність сімей в павільйоні від впливу мінливих зовнішніх чинників.

Максимальне блукання утримуваних в павільйоні бджіл (7,8%) не вплинуло на основну продуктивність сімей.

Неістотна різниця між кількісними показниками сили та розплоду, виявлена черговими обліками стану бджолиних сімей в павільйоні та під відкритим небом, дозволяє припустити, що умови утримання не впливають на їх розвиток.

Медова продуктивність бджолиних сімей в павільйоні була на 8,4 кг (48,92%) вищою, ніж при звичайному утриманні під відкритим небом.

Воскова продуктивність бджолиних сімей не підлягала змінам залежно від умов їх утримання.

При скупченні сімей, працюючих на запиленні ентомофільних культур, бджоли на масиві розподілялися нерівномірно й відвідування ними квіток за 700 і 1200 м знижувалося на 27 і 62,5%.

Прогресивна технологія розвитку бджільництва передбачає застосування максимальної механізації пасічницьких робіт. Одним із шляхів її впровадження є використання павільйонів для утримання бджолиних сімей. Для переконання чи спростування ефективності раціонального утримання пасіки в павільйонах доцільно надалі визначити й проаналізувати техніко-економічні показники з урахуванням хронометражу всіх понесених упродовж циклу річної життєдіяльності бджіл затрат.

Список літератури

1. Броварський В. Д., Бріндза Я., Отченашко В. В., Повозніков М. Г., Адамчук Л. О. Методика дослідної справи у бджільництві: навчальний посібник. Київ: Видавничий дім «Вініченко», 2017. 166 с.

2. Галімов С.М. Технологія виробництва продукції бджільництва: курс лекцій. Миколаїв: МНАУ, 2019. 107 с.

3. Гречка Г. М., Сенчук Т. Ю., Пелюхня І. С., Кулинич І. М., Соловйова Т. М. Особливості гігієнічності бджіл на тлі інших біологічних ознак. Бджільництво України. 2021. 7(6). С. 12-17. URL: https://doi.org/10.46913/ beekeepingjournal.2021.6.02

4. Гречка Г.М., Сенчило О.О.. Зимостійкість українських бджіл внутрішньопородного типу «Гадяцький». Бджільництво України. 2022. 7(8). С. 14-18. URL: https://doi. org/10.46913/beekeepingjournal.2022.8.02

5. Гречка Г.М., Сенчук Т.Ю., Кулинич І.М., Соловйова Т.М., Іванова В.Д. Міра захисної моторики медоносних бджіл. Бджільництво України. 2022. 1. С. 16-21. https://doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2022.9.00

6. Іванова В. Д. Технологія виробництва продуктів бджільництва: Методичні рекомендації. Миколаїв: МДАУ, 2020.

7. Кочова пасіка дає у 10 разів більше меду - досвід. URL: https://kurkul.com>news>22220-kochova-pasika-...,2020.

8. Манойленко С. В. Шляхи підвищення продуктивності бджолиних сімей в сучасних умовах господарювання. Наукові записки ЦНТУ. 2018. № 23. С. 130-135.

9. Манойленко С.В., Бджільництво. Посібник для вивчення дисципліни для студентів напряму 201-Агрономія. Кропивницький: ЦНТУ, 2019. 142 с.

10. Мегаполіс для медоносів Мегаполіс для медоносів, або чому фермер у Любахах не боїться ставити пасіку на своїх полях. URL: https://volodymyrets.city>articles> megapolis-dlya-..., 2021.

11. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 554 від 11.08.2022 Про затвердження внутрішньопородного типу української степової породи бджіл «Гадяцький». URL:https://minagro.gov.ua/

12. Павільйони Берендея в Пана Михайла. Кочова пасіка Черкаська обл. URL: https://www.youtube.com>watch, 2022.

13. Палькіна М. Порівняльна характеристика прояву ознак злобливості української степової породи бджоли на етологічному та молекулярно-генетичному рівнях. Аграрна наука та освіта Поділля. 2017. С. 258-260.

14. Пасіка на колесах. URL: http://www.zemlyaivolya.net > pasika_na_kolesah, 2013.

15. Пересувний павільйон для бджіл, бджолопавільйон. Пасіка-Погоня. URL: https://www.youtube.com>watch, 2023.

16. Поліщук В. П. Бджільництво. Львів: Редакція журналу «Український пасічник», 2001.296 с.

17. Скороход А.О. Вплив способів утримання бджолиних сімей на їх продуктивність. Кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня магістра за спеціальністю 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». Поліський національний університет. Житомир. 2022. 27 с.

18. Ульяніч М. В. Сучасна пасіка в павільйоні. Київ: Редакція журналу «Український пасічник», 2001.133 с.

19. Хамід К. О. Медоносна база та її використання присадибними пасіками Миколаївської області. Аграрний вісник Причорномор'я. 2018. Вип. 87-2. С. 128-133.

20. Черкасова А. І., Давиденко І. К., Писаренко Т. М. та ін. Календар пасічника, 3-є вид., перероб. і доп. Київ: Урожай, 1986. 176 с.

21. Як бджоли перевіряють аграрія на порядність або чи.... URL: https://ecoaction.org.ua > iak-bdzholy-pereviriaiutahr..., 2022.

References

1. Brovarskyi, V. D., Brindza, Ya., Otchenashko, V. V., Povoznikov,M.H.,&Adamchuk,L.O.(2017).Metodykadoslidnoi spravyubdzhilnytstvi[Methodologyof researchinbeekeeping]: navchalnyi posibnyk. K.: Vydavnychyi dim «Vinichenko» [in Ukrainian].

2. Cherkasova, A. I., Davydenko, I. K & Pysarenko, T. M. (1986). Kalendar pasichnyka [Beekeeper's Calendar], 3-ye vyd., pererob. i dop. Kyiv: Urozhai [in Ukrainian].

3. Halimov S.M. Tekhnolohiia vyrobnytstva produktsii bdzhilnytstva: kurs lektsii [Production technology of beekeeping products: a course of lectures]. Mykolaiv: MNAU, 2019. 107 s. [in Ukrainian].

4. Hrechka H. M., Senchuk T. Yu., Peliukhnia I. S., Kulynych I. M., & Soloviova T. M. (2021). Osoblyvosti hihiienichnosti bdzhil na tli inshykh biolohichnykh oznak [Peculiarities of the hygiene of bees against the background of other biological features]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 1(6), 12-17 [in Ukrainian].

5. Hrechka H.M., Senchuk T.Iu., Kulynych I.M., Soloviova T.M., Ivanova V.D. (2022). Mira zakhysnoi motoryky medonosnykh bdzhil [Measure of protective motility of honey bees]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 9, 16-21 [in Ukrainian].

6. Hrechka H.M., Senchylo O.O. (2022). Zymostiikist ukrainskykh bdzhil vnutrishnoporodnoho typu "Hadiatskyi"[ Winter hardiness of Ukrainian bees of the intrabreed type "Hadyatskyi"]. Bdzhilnytstvo Ukrainy, 8, 14-18 [in Ukrainian]. Retrieved from https://doi.org/10.46913/beekeepingjournal.2022.8.02

7. Ivanova V. D. Tekhnolohiia vyrobnytstva produktiv bdzhilnytstva: Metodychni rekomendatsii[Technology of production of foods of beekeeping: Methodical recommendations]. Mykolaiv: MDAU, 2020. [in Ukrainian].

8. Khamid K. O. Medonosna baza ta yii vykorystannia prysadybnymy pasikamy Mykolaivskoi oblasti. Ahrarnyi visnyk Prychornomoria. 2018, Vyp. 87-2, 128-133 [in Ukrainian].

9. Kochova pasika daie u 10 raziv bilshe medu - dosvid [The nomadic apiary gives 10 times more honey - experience]. Retrieved from https://kurkul.com>news>22220kochova-pasika-...,2020 [in Ukrainian].

10. Manoilenko S. V. Shliakhy pidvyshchennia produktyvnosti bdzholynykh simei v suchasnykh umovakh hospodariuvannia [Ways to increase the productivity of bee families in modern economic conditions].Naukovi zapysky TsNTU. №23, 2018. 130-135 [in Ukrainian].

11. Manoilenko S.V., Bdzhilnytstvo. Posibnyk dlia vyvchennia dystsypliny dlia studentiv napriamu 201-Ahronomiia [A guide to study the discipline for students of 201-agronomy]. Kropyvnytskyi: TsNTU, 2019. 142 s. [in Ukrainian].

12. Mehapolis dlia medonosiv, abo chomu fermer u Liubakhakh ne boitsia stavyty pasiku na svoikh poliakh [Metropolis for honeycons, or why the farmer in Lyubach is not afraid to put apiary in his fields]. Retrieved from https://volodymyrets.city>articles>megapolis-dlya-...,2021 [in Ukrainian].

13. Nakaz Ministerstva ahrarnoi polityky ta prodovolstva Ukrainy № 554 vid 11.08.2022 Pro zatverdzhennia vnutrishnoporodnoho typu ukrainskoi stepovoi porody bdzhil "Hadiatskyi" [ On the approval of the domestic type of Ukrainian steppe breed of bees "Hadyatsky"]. Retrieved from https://minagro. gov.ua/ [in Ukrainian].

14. Palkina M. Porivnialna kharakterystyka proiavu oznak zloblyvosti ukrainskoi stepovoi porody bdzholy na etolohichnomu ta molekuliarno-henetychnomu rivniakh. Ahrarna nauka ta osvita Podillia, 2017, 258-260 [in Ukrainian].

15. Pasika na kolesakh. Retrieved from http://www. zemlyaivolya.net>pasika_na_kolesah, 2013 [in Ukrainian].

16. Paviliony Berendeia v Pana Mykhaila. Kochova pasika Cherkaska obl [Berendey pavilions at Mr. Mykhailo. Nomadic apiary Cherkasy region]. Retrieved from https://www. youtube.com > watch, 2022 [in Ukrainian].

17. Peresuvnyi pavilion dlia bdzhil,bdzholopavilion [Mobile pavilion for bees, bee pavilion]. Pasika-Pohonia. Retrieved from https://www.youtube.com>watch, 2023.

18. Polishchuk V. P Bdzhilnytstvo [Apiculture]. Lviv: Redaktsiia zhurnalu «Ukrainskyi pasichnyk», 2001,296 s. [in Ukrainian].

19. Skorokhod A.O. Vplyv sposobiv utrymannia bdzholynykh simei na yikh produktyvnist [The influence of methods of keeping bee families on their productivity]. Kvalifikatsiina robota na zdobuttia osvitnoho stupenia mahistra za spetsialnistiu 204 «Tekhnolohiia vyrobnytstva i pererobky produktsii tvarynnytstva». Poliskyi natsionalnyi universytet, Zhytomyr, 2022. 27 s. [in Ukrainian].

20. Ulianich, M. V. (2001). Suchasna pasika v pavilioni [Modern apiary in the pavilion]. Kyiv: Redaktsiia zhurnalu «Ukrainskyi pasichnyk» [in Ukrainian].

21. Yak bdzholy pereviriaiut ahrariia na poriadnist abo chy [How bees check the farmer for decency or whether].... Retrieved from https://ecoaction.org.ua>iak-bdzholypereviriaiut-ahr...,2022 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru