Дослідження ізоніазиду в м’ясній продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження ізоніазиду в м'ясній продукції

Шинкаренко Дмитро

завідувач сектору ДНЗПРАП

відділу ДМРВ Черкаського НДЕКЦ МВС

За оцінками експертів на сьогоднішній день Україна входить до світових лідерів за кількістю безпритульних собак. Гостро ця проблема стоїть не тільки у великих населених пунктах (обласних центрах), а і в невеликих містах та селах [1].

Вирішення проблеми регуляції чисельності безпритульних собак в Україні загалом здійснюється комунальними підприємствами за рахунок створення притулків і їх обслуговування, однак вони забезпечують лише 20-30% від реальної потреби, через що часто мешканцям населених пунктів доводиться вирішувати проблему самостійно, стикаючись з особливо агресивними тваринами, які населяють і захищають свою територію [2].

Незважаючи на Закон України № 2 2120-VIII від 22.06.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин», досить часто, особливо в останні роки, проблему зменшення чисельності безпритульних собак вирішують так звані «догхантери» (з англ. «мисливці за собаками») за допомогою лікарських препаратів від туберкульозу, основним діючим компонентом яких є речовина ізоніазид [3].

Ізоніазид включений Американським товариством попередження жорстокості до тварин у список десяти найбільш небезпечних для собак препаратів [4]. Зазвичай вказаний препарат вносять до харчових продуктів (зокрема м'ясної продукції), які підкидають в місцях масового скупчення бродячих безпритульних собак, або вигулу чи мешкання домашніх тварин. Тому виникає необхідність вдосконалення, оцінювання придатності та розробки надійних методик ідентифікації цього препарату не тільки у середовищі організму чи трупному матеріалі собак, які загинули, а й у можливих продуктах (найчастіше м'ясній продукції), що можуть використовуватися при отруєнні собак.

Дослідження проводили у 2021-2022 роках на базі лабораторії відділу дослідження матеріалів, речовин і виробів Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України. Для вирішення поставленої мети було використано зразок медичного препарату ізоніазиду та зразок фаршу м'ясного із завідомо внесеною в його склад гомогенізованою речовиною таблеток ізоніазиду.

Методика якісного виявлення ізоніазиду включає такі етапи: гомогенізація фаршу м'ясного; відбір середньої проби для аналізу; екстрагування відібраної проби; дослідження методами: якісних хімічних реакцій; тонкошарової хроматографії; газової хромато-мас-спектрометрії.

Метод екстракції розроблявся для цільової екстракції ізоніазиду, відділення та ізолювання речовин, які можуть заважати дослідженню, насамперед жирів. Для проведення екстрагування відбирали наважку фаршу м'ясного масою 20 г, поміщали до бюкса, заливали 50 см3 ацетонітрилу та проводили екстракцію на ультразвуковій ванні впродовж 30 хв. Отриманий розчин фільтрували крізь складчастий паперовий фільтр. Фільтрат переносили до ділильної лійки, додавали 100 см3 10% розчину сульфату натрію, 25% розчин аміаку до рН=10-11 та тричі проводили екстрагування хлороформом загальним об'ємом 20 см3 хлороформу. Отримані хлороформні екстракти відділяли, об'єднували та висушували в потоці теплого повітря до сухого залишку. До отриманого сухого залишку додавали 2.0 см3 ацетонітрилу та проводили розчинення на ультразвуковій ванні впродовж 15 хв. До отриманого розчину тричі додавали по 10 см3 гексану та проводили екстракцію. Гексановий екстракт, в який переходять жири, не використовувався і відкидався. Отриманий в ході підготовки ацетонітрильний розчин відділяли, переносили у скляну віалу та проводили подальше дослідження.

Для контролю результатів проводилось паралельне дослідження холостої проби за вищевказаною методикою з використанням фаршу м'ясного без додавання ізоніазиду.

У разі надходження продуктів м'ясного походження (м'ясо, ковбаса тощо), в якому знаходяться цілі чи частини таблеток доцільно провести скринінг методом якісних аналітичних реакцій. Для цього частину таблетки розчиняють в етанолі чи метанолі. Отриманий розчин наносять на фільтрувальний папір, висушують та обприскують реактивом Несслера. В результаті спостерігають появу чорного забарвлення, що свідчить про можливу присутність в досліджуваному об'єкті ізоніазиду. Слід зазначити, що деякі інші препарати можуть давати подібне забарвлення.

Дослідження методом тонкошарової хроматографії. З метою якісної ідентифікації по 3-4 мкл отриманих попередньо екстрактів із фаршу м'ясного, спиртового розчину таблеток та стандартного зразку наносили на хроматографічну пластину Merck TLC Silica gel 60 F254. Як стандартний зразок наносили метанольний розчин медичного препарату ізоніазиду. Хроматографування проводили в системах: метанол:25% розчин аміаку (100:1.5) та ацетон [5]. Після піднімання лінії фронту розчинника на лінію фінішу, пластинки виймали з камер, підсушували в потоці теплого повітря до повного зникнення запаху розчинника. Хроматограми проявляли або реактивом Драгендорфа. При цьому на хроматографічних пластинах утворилися забарвлені зони червоно-цегляного кольору, що збігаються за показником Rf із стандартом ізоніазиду.

Дослідження методом газової хромато-мас-спектрометрії. З метою контролю якісної ідентифікації, отримані попередньо екстракти із фаршу м'ясного, екстракти таблеток, а також метанольний розчин медичного препарату ізоніазиду в якості стандартного зразку досліджували за допомогою газового хроматографа з мас-селективним детектором Shimadzu GC 2010 Plus за наступних умов: режим вводу проби - з поділом потоку (Split), поділ потоку газу-носія - 20:1, об'єм проби - 1 мкл, температурна програма термостата - 100 0С (тримати 3 хв.), нагрів 10 0С/хв. до 300 0С (тримати 10 хв.), потік газу-носія через колонку - 1.2 мл/хв., колонка - Rxi-5-MS, кат. № 13423, температура іонного джерела - 2300С, температура інжектора - 2500С, температура інтерфейсу - 2800С.

По закінченні хроматографічного дослідження проводили аналіз хроматограм за допомогою програмного забезпечення LabSolutions GCMS solutions Version 4.45 SP1 із використанням мас-спектральних баз даних NIST, SWGDRUG.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що на хроматограмах стандартного зразку ізоніазиду та досліджуваних екстрактів виявлено пік речовини із часом утримання RT = 9.750 хв., мас-спектр якої ідентифіковано як Isoniazid (Ізоніазид, гідразид ізонікотинової кислоти (ГІНК)), також виявлено незначні піки заважаючих речовин, які не впливають на проведене дослідження та ідентифікацію виявленої речовини - ізоніазиду.

Висновки

ізоніазид отруєння домашній тварина

Процес якісної ідентифікації ізоніазиду в харчових продуктах, що ймовірно могли чи можуть використовуватись для отруєння домашніх тварин, зокрема собак, включає в себе: метод екстракції та відділення заважаючих домішок, насамперед жирів; попереднє дослідження методом якісних аналітичних реакцій; дослідження методом тонкошарової хроматографії та дослідження інструментальними методами, зокрема газовою хроматографією з мас-селективним детектуванням.

Наведений метод екстракції ізоніазиду з м'ясних продуктів є дієвим та дозволяє позбавитися від заважаючих речовин, насамперед жирів.

Отримані результати досліджень дозволяють рекомендувати дану методику для впровадження в експертну практику.

Список використаних джерел

1. Мульський О. Чому Україна - одна з лідерів за кількістю безпритульних тварин, і як це змінити [Електронний ресурс] / Олег Мульський // Українська правда. - 2018. - Режим доступу до ресурсу: https://life.pravda.com.ua/society/2018/03/7/229362/.

2. Шестакова М.О. Отруєння собак ізоніазидом у місті Дніпропетровськ / М.О. Шестакова, М.М. Шкваря. // Науково-технічний бюлетень НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. - 2016. - С. 29-34.

3. З квітня 2011 року Львівське товариство захисту тварин зафіксувало понад 40 випадків отруєння собак [Електронний ресурс]. - 2012. - Режим доступу до ресурсу: https://galinfo.com.ua/news/z_kvitnya_2011_roku_lvivske_tovarystvo_zahystu_tvaryn_zafiksuvalo_ponad_40_vypadkiv_otruiennya_sobak_108804.html.

4. Дроздова Т.С. Диагностика отравлений собак изониазидом в ветеринарных лабораториях / Т.С. Дроздова, А.С. Кашин. // Животноводство. - 2012. - С. 158-160.

5. Clarke's Analysis of Drugs and Poisons, - Third Ed. Edited by Anthony C. Moffat, M David Osselton and Brian Widdop - London-Chicago: Pharmaceutical Press, 2004.

Размещено на Allbest.ru