Характеристика зразків пшениці м’якої ярої розсадника _26 th semi- ARID WHEAT YT (26 SAWYT) в зоні південного лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Характеристика зразків пшениці м'якої ярої розсадника _26 th semi- ARID WHEAT YT (26 SAWYT) в зоні південного лісостепу України

Холод Світлана Миколаївна

науковий співробітник

Устимівська дослідна станція рослинництва

Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва НААН, Україна

Кузьмишина Наталія Василівна

канд.с.-г.наук, завідувач лабораторії інтродукції та зберігання генетичних ресурсів рослин

Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва НААН, Україна

Анотація

Наведено результати вивчення, оцінювання та опису 49 нових зразків пшениці м'якої ярої із міжнародного розсадника 26 TH SEMI-ARID WHEAT YT (26SAWYT), що надійшов із Мексика (CIMMYT) в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН. Проведений комплекс дослідження нових зразків пшениці м'якої ярої за різних погодних умов дав змогу виділити матеріал, що має підвищені параметри господарських та біологічних ознак. У дослідженнях було встановлено, що до високоврожайних зразків належать: WHEAR/KUKUNA/3/C80.1/3*BATAVIA//... (IU074107). Інтродуковані зразки пшениці м'якої ярої виділені за комплексом цінних ознак, можна рекомендувати як вихідний матеріал у селекції на підвищення продуктивного і адаптивного потенціалу в умовах Південного Лісостепу України.

Ключові слова: зразок, пшениця м'яка яра, цінні господарські ознаки, продуктивність зразок пшениця м'яка яра

Вступ

В Україні пшеницю яру висівають на незначних площах, використовуючи в основному як страхову культуру для пересіву посівів пшениці озимої. Також однією з причин недостатнього поширення пшениці ярої є відсутність пластичних високопродуктивних інтенсивних сортів [1] Дивлячись на це, однією з пріоритетних складових частин селекційних програм щодо пшениці є використання вихідного матеріалу як вітчизняного, так і зарубіжного походження, генетичне різноманіття якого має практичну цінність під час створення нових сортів [2]. Сучасний рівень селекції потребує постійного пошуку та дослідження вихідного матеріалу з використанням еколого-географічно віддалених зразків [3].

Мета роботи

Надати інформацію про результати вивчення інтродукованих зразків пшениці м'якої ярої із міжнародного розсадника 26 SAWYT різного еколого-географічного походження в умовах південної частини Лісостепу України за комплексом показників продуктивності та адаптивності для виділення найцінніших зразків і скласти їх опис.

Матеріали та методи

Польові та лабораторні дослідження проводили в інтродукційно-карантинному розсаднику Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва імені В. Я. Юр'єва НААН України протягом 2019-2020 рр. (с. Устимівка, Кременчуцький р-н, Полтавська обл. - місце знаходження 49^o18'21"N, 33^o13'56"E, 94 м над рівнем моря). Вихідним матеріалом досліджень слугували 49 зразків пшениці м'якої ярої із міжнародного розсадника 26 TH SEMI-ARID WHEAT YT (26SAWYT), що надійшов із Мексика (CIMMYT). Досліджуваний матеріал є частиною зразків, що надійшли до Національного центру генетичних ресурсів рослин України в рамках екологічного вивчення зарубіжного матеріалу за комплексом господарсько - цінних ознак в різних зонах.

Матеріал висівали на ділянках площею 1 м² рядковим способом з шириною міжрядь 15 см за норми висіву 400 зерен на 1 м². Стандартом для пшениці м'якої ярої був сорт Харківська 26 (UKR) та міжнародний сорт-стандарт FITIS (MEX). Закладку дослідів, оцінку й аналіз отриманих даних за урожайними та якісними показниками проведено відповідно до «Методики польового досліду» [4], методики Державного сортовипробування сільськогосподарських культур (201 6) [5]. У польових умовах у фазі повної стиглості культури визначали стійкість рослин до вилягання, вимірювали висоту рослин, загальну та продуктивну кущистість. У лабораторних умовах проводили структурний аналіз за такими кількісними ознаками, як довжина колосу, кількість колосків і зерен у колосі, маса зерна з колоса та з рослини, урожайність. Структурний аналіз проводився за двох повторень на десяти типових колосах. Статистична обробка отриманих результатів проводилася за методикою Б. О. Доспеховим [4].

Результати й обговорення

Досліджувані зразки пшениці м'якої ярої за морфологічними та господарськими ознаками виявили значну різноманітність за оцінюваними параметрами (табл. 1).

Таблиця 1

Рівень прояву господарсько-цінних ознак зразків пшениці м'якої озимої(2019-2020 рр.)

Примітка. Х, min max - середнє, мінімальне та максимальне значення відповідно; R (max- min) - розмах варіювання; V - коефіцієнт варіації.

Одним з головних показників придатності сорту для різних зон вирощування пшениці є тривалість вегетаційного періоду [6]. За результатами дослідження, залежно від біологічних особливостей кожного зразка, тривалість періоду сходи-колосіння у даного розсадника коливалась в межах 45-49 діб. Величина періоду сходи-достигання коливалась у межах 80-84 доби, розмах варіації становив 4 доби, коефіцієнт варіації був слабким (1,7%).

Висота рослин різних сортозразків у середньому становила від 51,4 до 76,4 см, розмах варіації становив 25 см, коефіцієнт варіації був слабким (7,9%). Всі сортозразки пшениці даного розсадника відмічені як низькорослими. Від висоти та анатомічних властивостей стебла залежить стійкість рослин до вилягання [7]. У всіх сортозразків відмічено високу стійкість до вилягання, що зумовлюється коростебельністю та міцністю соломини.

Досить цінною кількісною ознакою є продуктивне кущіння, яка безпосередньо пов'язана з величиною врожаю. Коефіцієнт кущіння рослин різних зразків пшениці м'якої ярої суттєво залежав від погодних умов року і в середньому за роки проведення досліджень варіював від 2,0 до 4,0 залежно від сортових особливостей, розмах варіації - 2 стебла, коефіцієнт варіації досягав 19,3%. За даною ознакою інтродукований матеріал розподілився таким чином: 4 зразки (8,2%) мали дуже слабий рівень продуктивного кущіння (1,1 -2,0), 13 зразків (26,5%) - слабкий (2,1-2,5), 21 зразок (43,5%) - слабкий (2,6-3,0), 11 зразків (22,4%) - середній (3,1 -4,0). Найбільші значення цього показника були в зразків: WHEAR/KUKUNA/3/C80.1/3*BATAVIA//.. (IU074107), BORL14/FITIS (IU074108), SUP152/BAJ #1//TRCH/HUIRIVIS... (IU074115), BORL14*2/3/KBIRD//WBLL1*2/KURUKU (IU074129), BABAX/LR42//BABAX *2/3/. (IU074150). Залежно від сортових особливостей даних зразків коефіцієнт загального кущіння, в середньому за два роки проведення досліджень відмічено в межах 2,0 - 4,6.

Перспективним вважають добір за довжиною колоса. Розміри колоса є важливою ознакою в селекції на продуктивність. Довжина колоса у зразків пшениці м'якої ярої коливалася в межах від 7,8 до 10,8 см, що в середньому становила 7,8 см, розмах варіації становив 3,0 см, спостерігалась слабка варіабельність (коефіцієнт варіації складав 7,5%). При вивченні матеріалу виділено зразки, які мали найбільшу довжину колоса: FRANCOLIN

#1//WBLL1*2/. (IU074110) - 10,0 см, BORL14*2//MUNAL #1/FRANCOLIN #1

(IU074111) - 10,0 см, SUP152/BAJ #1/4/BAJ #1/3/KIRITATI//. (IU074116) - 10,2 см, INIA CHURRINCHE/KIRITATI*2//KFA/2*KACHU (IU0741 18) - 10,0 см,

PRL/2*PASTOR//PBW343*2//. (IU074119) - 10,4 см, BECARD/FRNCLN//BORL14

(IU0741 23) - 1 0,0 см, CIRO16/2*BORL14 (IU0741 26) - 1 0,6 см, BORL14*2//MUNAL #1/FRANCOLIN #1 (IU074127) - 10,4 см, KIRITATI/WBLL1//2*BLOUK #1*2/3/.

(IU074146) - 10,8 см, FRET2*2/BRAMBLING//BECARD/3/. (IU074149) - 10,2 см, KACHU//WBLL1 *2/BRAMBLING*2/3/. (IU074143) - 9,7 см, KACHU #1/KIRITATI//KACHU *2/3/ ... (IU074136) - 9,7 см.

Озерненість колоса є одним із основних показників продуктивності, яка у свою чергу, залежить від кількості колосків у колосі. Цей показник у зразків пшениці м'якої ярої становив від 14,0 до 18,4 шт., розмах варіації - 4,4 шт., коефіцієнт варіації - 6,0%. За кількістю колосків в колосі (шт.) відмічено такі зразки: PRL/2*PASTOR//PBW343*2//. (IU074119) - 18,4, CIRO16/2*BORL14

(IU0741 26) - 1 8,0, BORL14*2/3/WBLL1 *2/TUKURU//CROSBILL #1 (IU0741 30) - 1 8,0, SUP152/BAJ #1//TRCH/HUIRIVIS #1/3/SUP152/BAJ #1 (IU074115) - 17,6,

BORL14*2//MUNAL #1/FRANCOLIN #1 (IU074127) - 17,4, FRANCOLIN

#1 //WBLL1 *2/. (IU074110) - 17,2 та ін. За роки вивчення озерненість колоса у інтродукованих зразків пшениці в середньому становила 44,4 зернини, з коливаннями в межах від 31,4 до 56,0 зернини, розмах варіації становив 24,6 зернини. Середню озерненість колоса (31,0-35,0 зерен) мали 5 зразків (10,2%), високу (36,0-42,0 зерен) мали 13 зразків (26,5%), високу (43,0-55,0 зерен) мали 29 зразків (59,2% від загальної кількості). Деякі зразки характеризувалися досить високим рівнем озерненості колоса - 55-56 зернини, зокрема:

CIRO16/2*BORL14 (IU074126) - 56,0 шт., BORL14*2//MUNAL #1/FRANCOLIN #1 (IU074127) - 55,0 шт., KACHU//WBLL1*2/BRAMBLING*2/6/ ... (IU074142) - 54,8 шт., WORRAKATTA/2*PASTOR/6/KAUZ //. (IU074125) - 53,6 шт.,

WBLL1/FRET2//PASTOR*2/3/. (IU074113) - 52,2 шт., KIRITATI/WBLL1//2* BLOUK #1*2/3/. (IU074146) 52,6 шт., BORL14/FITIS (IU074108) - 50,2 шт.,

FRANCOLIN #1//WBLL1*2/. (IU074110) - 50,2 шт., PRL/2*PASTOR//PBW34 3*2//. (IU0741 19) - 51,8 шт., FITIS (IU0741 04) - 55,6 шт.

Показник маси зерна з колоса у зразків пшениці м'якої ярої коливалася в межах від 0,8 до 2,2 г, що в середньому становило 1,63 г, розмах варіації становив 1,38 г, коефіцієнт варіації - 18%. Серед інтродукованого матеріалу виділено 5 зразків (10,2%), які формували масу зерна з колоса на рівні 0,9-1,1 г, 7 зразків (14,3%) - на рівні 1,2-1,4 г, 11 зразків (22,4%) - на рівні 1,8-2,0 г. Максимальну кількість зразків - 22 шт. (44,9%) віднесено до групи з середньою масою зерна з колоса (1,8-2,0 г). Висока маса зерна з колоса (2,1-2,3 г) характерна для 4 зразків: FRANCOLIN #1//WBLL1*2/. (U074110) - 2,2 г, FITIS/3/KACHU #1/KIRITATI//KACHU (IU074109) - 2,2 г, BORL14*2//MUNAL

#1/FRANCOLIN #1 (IU074111) - 2,1 г, WBLL1/FRET2//PASTOR*2/3//. (IU074113) - 2,1 г (Мексика); у міжнародного сорту-стандарту FITIS (IU074104) - 1,6 г зерна з

одного колоса.

Маса зерна з рослини у зразків пшениці м'якої ярої коливалася від 1,9 до 5,6 г, що середньому становило 3,44 г, розмах варіації становив 3,75 г. До найкращих за показником продуктивності рослини (4,0-5,6 г) належать зразки: SUP152/BAJ #1//TRCH/HUIRIVIS #1/3/SUP152/BAJ #1 (IU0741 15) - 5,6 г,

BORL14/FITIS (IU0741 08) - 5,4 г, WBLL1 /FRET2//PASTOR*2/3//... (IU07411 3) - 5,1 г, FRANCOLIN #1 //WBLL1 *2/. (U07411 0) - 4,7 г, PRL/2*PASTOR//PBW 343*2//. (IU074119) - 4,2 г, KACHU/BECARD//. (IU074124) - 4,2 г, KACHU

#1/KIRITATI//KACHU*2/3/GRACK/CHYAK (IU074136) - 4,1 г, INIA

CHURRINCHE/KIRITATI*2//KFA/2*KACHU (IU074118) - 4,0 г, SOKOLL/3/PASTOR//... (IU074106) - 4,0 г, ONIX/KBIRD//BORL14/3/. (IU074144) - 4,0 г; сорти-стандарти Харківська 26 та FITIS сформували, відповідно, по 3,2 г зерна з рослини.

Маса 1000 насінин є важливим показником продуктивності, що характеризує крупність та виповненість зерна. Маса 1000 насінин у

інтродукованих зразків пшениці м'якої ярої коливалася від 29,4 до 45,9 г, середнє значення становило 38,7 г, розмах варіації - 16,5 г, коефіцієнт варіації - 9%. Мала маса 1000 зерен (31,0 г-38,0 г) характерна для 20 зразків (40,8%). 22 зразки, які мали масу 1000 зерен 39,0-46,0 г, віднесено до групи із середньою крупністю зерна, що склало 45,0% їх від загальної кількості. Найкрупніше зерно (маса 1000 зерен >43,0 г) спостерігали у таких зразків: SOKOLL/3/PASTOR//. (IU074106), FRANCOLIN #1//WBLL1*2/. (IU0741 10), BORL14*2//MUNAL

#1 /FRANCOLIN #1 (IU074111), CIRO1 6/2*BORL14 (IU0741 26), BORL14*2//MUNAL #1/FRANCOLIN #1 (IU074127), BORL14*2/3/WBLL1*2/TUKURU//CROSBILL #1

(IU074130), BORL14*2//BEC ARD/QUAIU #1 (IU074134).

Аналіз середньої врожайності за роки досліджень свідчить, що до найурожайніших сортозразків належать: FRANCOLIN#1//WBLL1*2/. (IU074110), BORL14*2//MUNAL#1/FRANCOLIN#1 (IU074111), INIA

PRL/2*PASTOR//PBW343*2//. (IU074119), BORL14*2//MUNAL #1/FRANCOLIN #1 (IU074127), SOKOLL/3/PASTOR//... (IU074106), SUP152/BAJ #1//TRCH/HUIRIVIS #1/3/SUP152/BAJ #1 (IU074115), BORL14/FITIS (IU074108),

WBLL1 ZFRET2/ZPASTOR*2/3ZZ... (IU074113),

WHEAR/KUKUNA/3/C80.1/3*BATAVIA//. (IU074107), які перевищили показник стандарту Харківська 26 на 6-25%.

На особливу уваги заслуговують сортизразки, які поєднують у собі кілька цінних ознак. Зокрема, у результаті вивчення нового інтродукованого матеріалу пшениці м'якої ярої виділено перспективні зразки, які можуть бути вихідним матеріалом для селекції за наступними господарсько-цінними ознаками:

- урожайність (>700 г/м²) (у сорту-стандарту Харківська 26 - 642 г/м²),

довжина колоса (>10,0 см), озерненість (>50,0 зерен), продуктивність рослини (> 4,0 г з рослини) та маса 1000 зерен (>42,0 г)- FRANCOLIN#1//WBLL1*2/. (IU074110), BORL14*2//MUNAL#1/FRANCOLIN#1 (IU074111), INIA

PRL/2*PASTOR//PBW343*2//. (IU074119), BORL14*2//MUNAL #1/FRANCOLIN #1 (IU0741 27), CIRO1 6/2*BORL14 (IU0741 26);

- урожайність (>700 г/м²) (у сорту-стандарту Харківська 26 - 642 г/м²),

продуктивність рослини (> 4,0 г з рослини) та озерненість (>50,0 зерен) - WBLL1 /FRET2//PASTOR*2/3//. (IU074113), WHEAR/KUKUNA/3/C80.1/3*.

(IU0741 07), BORL14/FITIS (IU0741 08).

Висновки

У процесі вивчення елементів продуктивності пшениці м'якої ярої із міжнародного розсадника 26SAWYT, встановлено, що зразки в умовах південної частини Лісостепу України формували різний врожай зерна від 243,9 до 819,4 г/м². Аналіз середньої врожайності за роки досліджень свідчить, що до високоврожайних зразків належать: FRANCOLIN#1//WBLL1*2/... (IU074110),

BORL14*2//MUNAL#1/FRANCOLIN#1 (IU074111), INIA PRL/2*PASTOR//PB W343*2//... (IU074119), BORL14*2//MUNAL #1/FRANCOLIN #1 (IU074127),

SOKOLL/3/PASTOR//... (IU074106), SUP152/BAJ #1//TRCH/HUIRIVIS

#1 /3/SUP1 52/BAJ #1 (IU07411 5), BORL14/FITIS (IU0741 08), WBLL1 /FRET2// PASTOR*2/3//... (IU074113), WHEAR/KUKUNA/3/C80.1/3*BATAVIA//... (IU074107).

За комплексом ознак виділено сортозразки FRANCOLIN#1//WBLL1*2/... (IU074110), BORL14*2//MUNAL#1/FRANCOLIN#1 (IU074111), INIA

PRL/2*PASTOR//PBW343*2//... (IU074119), BORL14*2//MUNAL #1/FRANCOLIN #1 (IU074127), CIRO16/2*BORL14 (IU074126), WBLL1/FRET2//PASTOR*2/3//...

(IU074113), WHEAR/KUKUNA/3/C80.1/3*. (IU074107), BORL14/FITIS (IU074108). Вищезазначені зразки можна рекомендувати як джерела цінних ознак для практичного використання в селекції, а також вони є придатними для вирощування в зоні Південного Лісостепу України.

Список використаних джерел:

[1] Лозінська, Т.П. & Федорук, Ю.В. (2017). Біологічні особливості формування продуктивності пшениці ярої в умовах Лісостепу України. II International Scientific and Practical Conference «Topical issues of science and education». Sciece Revier. 7. (2). 3-9

[2] Хоменко, С.О., Кочмарський, В. С., Федоренко, І. В., & Федоренко, М. В. (2020).

Селекційна цінність колекційних зразків пшениці твердої ярої за показниками продуктивності в умовах Лісостепу України. Plant Varieties Studying and Prottction. 2020. №1 6(3), С. 303-309. https://doi.org/10.21498/2518-1017.1 6.3.2020.214924

[3] Холод С. М., & Вискуб Р. С. (2018). Характеристика географічно віддалених зразків

пшениці м'якої озимої розсадника 20^THFAWWON-SA в зоні Південного Лісостепу України. Plant Varieties Studying and Prottction. №14(2), С. 144-152.

https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.2.2018.13476

[4] Доспехов, Б. А. (1985). Методика полевого опыта. Москва : Агропромиздат.

[5] Ткачик С.О. (ред.) (2016). Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп'яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні. Вінниця : ФОП Корзун Д. Ю.

[6] Кочмарський, В. С., Хоменко, С. О., & Федоренко, І. В. Тривалість вегетаційного періоду колекційних зразків пшениці м'якої ярої. Миронівський вісник. 2015. Вип. 1. С. 65-72.

[7] Кочмарський, В.С., Хоменко, С.О., Федоренко, & М.В., Данюк Т. А. Висота рослин та стійкість проти вилягання колекційних зразків пшениці твердої ярої. Миронівський вісник. 2015. Вип.1. С. 73-81.

Размещено на Allbest.ru