Формування та збереження колекції салату посівного (lsctucs Sativa L.) на Устимівській дослідній станції рослинництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Устимівська дослідна станція рослинництва

Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН

ФОРМУВАННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ КОЛЕКЦІЇ САЛАТУ ПОСІВНОГО (LACTUCA SATIVA L.) НА УСТИМІВСЬКІЙ ДОСЛІДНІЙ СТАНЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Силенко О.С., Силенко С.І., Роговий О.Ю.

Анотація

Розглянуто питання формування, вивчення та збереження колекційних зразків салату посівного. Колекція салату посівного налічує 284 зразки, походженням із 30 країн світу. За біологічним статусом колекцію салату розподілено на групи: 227 зразків (80 %) -- селекційні сорти, зокрема 31 українського походження; селекційний та дослідницький матеріал -- 34 зразки (12 %), зокрема 16 українського походження; місцеві та стародавні сорти -- 23 зразки (8 %), зокрема дев'ять українського походження. Визначено основні цінні господарські ознаки, за якими виділено вісім зразків: Золотий шар, Спалах, Лолло росса, Амерікан браун, Ред Пік, Марисенка, Крімсон, Азарт. За результатами досліджень у Національному центрі генетичних ресурсів рослин України зареєстровано зразок салату посівного pомен -- сорт Романа ророгорана (Іспанія) з цінними господарськими ознаками.

Ключові слова: салат посівний, колекція, генофонд, ознака, збереження.

Annotation

Sylenko O. S., Sylenko S. I., Rohovyi O. Yu. Ustymivska Experimental Station of Plant Production of Plant Production Institute name after V. Ya. Yuriev of NAAS

FORMATION AND STORAGE OF A LETTUCE LACTUCA SATIVA L. COLLECTION AT USTYMIVKA EXPERIMENTAL STATION OF PLANT PRODUCTION

Aim. To preserve the existing genetic diversity of lettuce, to introduce new domestic and foreign accessions, to evaluate valuable economic traits, to register individual accessions with valuable traits in the National Center for Plant Genetic Resources of Ukraine.

Results and Discussion. Issues of formation, investigation and storage of collection lettuce accessions were considered. The lettuce collection comprises 284 accessions originating from 30 countries worldwide. By biological status, the lettuce collection was divided into the following groups: 227 accessions (80%) are breeding varieties, including 31 Ukrainian varieties; 34 accessions (12%) are breeding and research material, including 16 Ukrainian accessions; 23 accessions (8%) are landraces and ancient varieties, including 9 Ukrainian ones. Major valuable economic characteristics were assessed and, according to them, 8 accessions were selected: Zolotyi Shar, Spalakh, Lollo Rossa, American Brown, Red Pick, Marysienka, Krimson, and Azart. Based on the study results, a romaine (Romana rorogorana) accession with valuable economic characteristics was registered in the National Center for Plant Genetic Resources of Ukraine.

Conclusions. The lettuce collection comprising 284 accessions was formed. The collection of cutting lettuce was divided into several different groups: leaf lettuce (or looseleaf), head lettuce (crispleaf lettuce), romaine (cos), and stem lettuce (uysun). The assortment of collection lettuce varieties, which was built up at Ustymivka Experimental Station of Plant Production, allows for provision of breeding and educational institutions with various gene pool accessions and information about the existing germplpasm. Our work is mainly focused on search for and introduction of new lettuce accessions as well as on their further screening for a set of characteristics and, on this basis, on formation and registration of core, trait, educational and other collections of accessions with valuable characteristics.

Keywords: lettuce, collection, gene pool, trait, storage

Вступ

Серед великого різноманіття овочевих культур, які щоденно споживає людина, особливий інтерес викликають ті, що дають ранню товарну продукцію, багату на вітаміни й поживні речовини. До таких культур належить салат посівний (Lactuca sativa L.) з родини Айстрових (Asteraceae Bercht. & J.Presl) [1, 2].

Останнім часом в Україні салат посівний, або латук, є важливою овочевою культурою. Його вживають головним чином у свіжому вигляді, з оливковою олією, оцтом, у поєднанні з іншими овочами. Він значно підвищує засвоюваність м'ясних, рибних і картопляних страв. У продуктивних органах салату посівного містяться найцінніші речовини потрібні організму людини: вітаміни (групи А, В, Р, РР і С), цукри, білки, органічні кислоти, мінеральні речовини (K, Mg і Fe), фітонциди, глюкозиди, дубильні речовини, ефірні олії, тощо [3].

Згідно класифікації, салат посівний (Lactuca sativa L.) в Україні представлено різновидами: салат посівний головчастий (Lactuca sativa L. var. capitata Alef.) типи маслянистоголовчастий (Butterhead) та хрумкоголовчастий (Iceberg); салат посівний листковий або латук (салат прискореного зрізу) (Lactuca sativa L. var. secalina Alef.) типи батавія (Batavia), лолло (Lollo), дуболистий (Oakleaf); салат-ромен (римський салат) (Lactuca sativa L. var. longifolia Ьат.чи Lactuca sativa L. var. RomanaL. H. Bailey) салат посівний стебловий (уйсун) (Lactuca sativa L. var.angustana Irish.); салат напівголовчастий (Lactuca sativa L. var. acefala Alef.) [4].

Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні, містить перелік сортів, які можна використовувати для розв'язання проблеми продовольчої безпеки держави шляхом задоволення зростаючих потреб споживачів у свіжій продукції овочівництва та продуктах її переробки. За останні роки значно збільшилися та оновилися сортові ресурси салату посівного. До Реєстру сортів у 2023 р. включено 219 сортів салату посівного: листкового -- 136, головчастого -- 48, ромену -- 33, стеблового -- 2 [5].

На даний час асортимент вітчизняних сортів, особливо окремих різновидів, недостатній для повного задоволення запитів споживачів такої продукції, тому нині постала необхідність активізувати дослідження з його розширення. Правильно підібраний сортимент салату посівного дозволить не лише збільшити врожайність, але й покращити його якість та подовжити терміни надходження до споживачів. Зважаючи на це, досить актуальним і перспективним питанням наукових досліджень є добір сортів салату посівного для отримання врожаю з високими якісними ознаками [6].

Тому все більшого значення набуває генетичне різноманіття вихідного матеріалу, який залучається до селекційних програм. Устимівська дослідна станція рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН (УДСР) є однією з провідних установ, де формуються колекції сільськогосподарських культур та їх груп. Зокрема у 1995-1996 роках розпочато формування колекції салату посівного, яка на даний час налічує 284 зразки походженням з 30 країн світу.

Мета досліджень -- збереження наявного генетичного різноманіття салату посівного, інтродукція нових вітчизняних та іноземних зразків, вивчення за комплексом цінних господарських ознак, реєстрація в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України базових, ознакових, робочих, навчальних та інших типів колекцій і окремих зразків за цінними ознаками. салат посівний інтродукція генетичний

Матеріали, умови і методи дослідження

Колекція салату посівного УДСР налічує 284 зразки. Основу цієї колекції складають 66 зразків походженням з Нідерландів (23,2 %), на другому місці -- 56 зразків з України (19,7 %). Кількість зразків з Російської Федерації становить 28 (9,8 %), Чехії -- 18 (6,3 %), Німеччини -- 17 (6 %), США -- 15 (5,3 %), Угорщини -- 13 (4,5 %), Франції -- 12 (4,2 %) та 59 зразків (21,2 %) -- з інших країн.

За біологічним статусом колекцію салату розподілено так: 227 зразків (80 %) -- селекційні сорти, зокрема 31 українського походження; селекційний та дослідницький матеріал -- 34 зразки (12 %), зокрема 16 українського походження; місцеві та стародавні сорти -- 23 зразки (8 %), зокрема дев'ять українського походження (рис. 1).

Рис. 1 Структура колекції салату посівного УДСР за біологічним статусом зразків

На всі колекційні зразки створено електронну базу паспортних даних, яка містить інформацію про цінність зразка, авторів, місце збору, біологічний статус, звідки отримано зразок, його назву та походження; кожному зразку присвоєно номер реєстрації УДСР і номер Національного каталога України та ін.

Наукові дослідження проводяться згідно "Методики дослідної справи в овочівництві та баштанництві" [7]. Опис колекційних зразків проводився за "Методикою проведення експертизи сортів салату посівного (Lactuca sativa L.) на відмінність, однорідність і стабільність" [4].

Під час вивчення зразки оцінено за наступними ознаками: тривалість періоду сходи

— повна технічна стиглість, висота рослини, кількість листків, стійкість до стрілкування, урожайність, стійкість до пошкодження шкідниками та ураження хворобами. Фенологічні спостереження -- поява сходів, масові сходи, початок утворення квітконосів, цвітіння, достигання насіння.

Польові досліди розташовуються в селекційно-насінницькій сівозміні, попередник

— озимі зернові культури. Застосовано загальноприйняту технологію вирощування. Спосіб сівби для салату широкорядний з міжряддям 45 см. Ґрунт перед посівом був добре розпушений та вирівняний. Кожен зразок висівався по 2 рядки з довжиною 5 м, облікова площа ділянки -- 4,5 м². Глибина загортання насіння 0,5 - 2,0 см, з кількістю насінин не більше 40 шт. на погонний метр. Відстань між рослинами в рядках залишали для ранніх листкових -- 15 см, для пізніх качанних -- 30 см, для ранніх качанних -- 25 см, для пізніх листкових -- 35 см. Проріджування проводилось таким чином, щоб рослини в сусідніх рядках розташовувалися за шаховим порядком.

Результати та їх обговорення

Загалом в Україні поширені різновиди салату листкового, головчастого та ромен. Вони набувають усе більшої популярності та користуються попитом. Стебловий різновид майже не поширена в Україні. Її вирощуванням у невеликій кількості займаються овочівники-аматори.

Колекцію салату посівного представлено декількома різновидами: листковий, головчастий, салат-ромен та стебловий салат (рис. 2).

Рис. 2 Різновиди салату посівного: а) листковий Росела (UKR), б) головчастий (маслянистоголовчастий) Майська королева (UKR) в) ромен Гідний (UKR), г) стебловий Кочівник (UKR)

Салат посівний листковий (var. secalina) характеризується листям із сильним розсіченням. Він утворює розетку листя без головки, яка і використовується в їжу. Це найбільш скоростигла форма салату. Листя можна споживати вже на 25 - 30 добу. Існує безліч сортів, багато яких зберігається в нашій колекції, зокрема: Сніжинка, Спалах, Золотий шар, Шар малиновий, Кучерявець одеський, лінія Промениста, Росела (Україна); Грін корал (Green coral), Ред корал (Red coral) (Нідерланди); Амеріканішер браунер (Amerikanischer brauner) (Німеччина); Тайфун (Тайфун), Вишнева димка (Вишневая дымка), Московський парниковий (Московский парниковый) (Росія) та багато інших сортів для вирощування в будь-яких умовах і для різних потреб.

Салат головчастий (var. capitata) на перших етапах утворює розетку листя, а потім формується пухка головка округлої чи плоско-округлої форми. В залежності від сорту технічна стиглість у головчастого салату настає через 45 - 70 діб. Головчастий салат відрізняється розміром розетки, видом головки та текстурою листка. Маса головки досягає 100 - 500 г. Представники цього різновиду мають багато переваг і користуються популярністю серед потенційних покупців. До колекції включено зразки: Годар, Дивограй, Наймит, Каменяр, Майська королева (Україна); Романа ророгорана (Romana rorogorana), Рочанеа (Rochanea) (Іспанія); Рейн де Май (Reine de Maj), Морін (Morine) (Франція); Банорат (Banorat), Зомер діамант (Zommer diamant), Доріан (Dorian) (Нідерланди) та ін.

Салат ромен або римський (var. longifolia) відзначається тим, що рослина формує нещільну головку овальної форми з видовженими твердими листками, на яких чітко виражена центральна жилка. Листки дуже щільні, соковиті та м'ясисті. Вегетаційний період зазвичай становить 70 - 100 діб. Цей різновид вважається одним з основних видів салатних рослин, що мають велику питому вагу в світовому овочівництві. Представниками в колекції є сорти: Скарб, Гідний (Україна); Bona (Бона) (Польща); Varte maraihere (Варте марее) (Алжир) та ін.

Салат стебловий або уйсун (var. angustana) -- однорічна рослина з товстим довгим стеблом і вузькими видовженими листочками, має високе соковите стебло, яке досягає 100 - 120 см, легко витримує холод. Різновид представлений зразками: Кочівник (Україна); Латук ранній (Lettuce early), Даллое (Dalloe) (Китай) та ін.

Досліджувані зразки було згруповано за тривалістю міжфазних періодів для кожного різновиду та розподілено на групи стиглості: ранньостиглу, середньостиглу, середньопізню і пізньостиглу (табл. 1).

Таблиця 1

Тривалість основних періодів формування продукції салату посівного

Проведено порівняльний аналіз тривалості основних періодів формування товарної продукції і насіння салату посівного в межах різновидів, у залежності від строків посіву. Встановлено, що міжфазний період від сходів до сформованої розетки з семи листків був найкоротшим у салату листкового і становив 16 - 20 діб. У всіх інших різновидів указана фенологічна фаза наставала на п'ять -- шість діб пізніше. Фаза сходи -- технічна стиглість у салату листкового (залежно від сорту) в середньому була через 25 - 35 діб після сходів. У рослин салату головчастого формування товарних головок починалось у третій декаді травня -- першій червня, а технічна стиглість товарної продукції спостерігалась через 38 - 50 діб після сходів. У салату ромен цей період становив 50 - 60 діб, тоді як у салату стеблового наступала через 32 - 40 діб залежно від строку сівби.

У фазу викидання квітконосу рослин, зразки салату листкового вступали на 41 добу після сходів, сформоване насіння набувало збиральної стиглості через 90 - 92 доби. Тоді як у салату головчастого фенологічна фаза стеблоутворення наставала через 46 - 65 діб після сходів за ранньовесняної сівби. У рослин салату-ромен -- через 60 - 63 доби залежно від строків сівби, достигання насіння -- через 116 - 120 діб після сходів. Щодо салату стеблового необхідно зазначити, що формування квітконосних пагонів відбувалося через 50 - 56 діб залежно від строків сівби, насіння достигало за 100 - 102 доби.

За тривалістю вегетаційного періоду від появи сходів до настання технічної стиглості сорти салату поділяють на ультра ранні (період до настання технічної стиглості до 30 діб), ранні (цей період 31 - 40 діб), середньоранні (41 - 50 діб), середньостиглі (51 - 60 діб) та пізньостиглі (понад 60 діб). У ранньостиглих сортів головки дрібніші (30 - 70 г) та нещільні, у пізньостиглих -- більші та щільніші, масою 100 - 500 г. Залежно від погодних умов тривалість вегетаційного періоду може змінюватися.

За результатами вивчення зразків виділено ультраранні зразки салату: листковий Спалах (Україна) -- від сходів до технічної стиглості 20 - 25 діб, листковий Amerikanischer brauner (Німеччина) -- 22 - 27 діб, у стандарту Сніжинка (Україна) -- 25 - 30 діб. Виділено також ранні: напівголовчастий Гренд Репідс (Grand Rapids) (США) -- період від сходів до технічної стиглості 30 - 35 діб, головчастий Марусєнка (Marysienka) (Польща) -- 35 - 37 діб, у стандарту Годар (Україна) -- 50 - 55 діб.

Серед колекційного матеріалу виділено зразки салату, які перевищують за врожайністю сорт-стандарт Сніжинка (Україна) з ознакою 21,5 т/га. Так, найвищу врожайність салату листкового відмічено у сортів Золотий шар (Україна) 29,4 т/га та Спалах (Україна) 28,5 т/га. Відзначено істотний приріст, порівняно зі стандартом -- 7,9 т/га та 7,0 т/га відповідно. Дещо менший приріст має сорт Лолло росса (Lollo rossa) (Італія) 26,7 т/га, врожайність якого порівняно зі стандартом, була вищою на 5,2 т/га. Салат головчастий Дивограй (Україна) із середньою врожайністю 30,5 т/га перевищив стандарт Годар (Україна) з ознакою 19,5 т/га на 11,0 т/га. Напівголовчастий салат Азарт (Азарт) (RUS) мав середню врожайність 29,5 т/га, що на 10,0 т/га більше ніж у стандарту.

Стійкими до стрілкування є сорти: Росела та Спалах (Україна), Ред Пік (Red Pick) (Німеччина), Americanischer brauner (Німеччина), Крімсон (Krimson) (Чехія), Азарт (Азарт) (Росія), які отримали по 9 балів. Також, потрібно виділити зразок Патрицій (Патриций) (Росія), який має високу щільність листкової маси та дуже високу масу головки -- 650 г, що на 150 г більше від стандарту Годар (Україна) -- 500 г.

За результатами досліджень (2016-2018 рр.), в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України зареєстровано зразок салату посівного ромен сорт Romana rorogorana (Іспанія) за комплексом цінних ознак. Сорт зареєстровано за ознаками поєднання врожайності 1,6 кг/м² з періодом збиральної стиглості 41 доба, розмір головки 18,8 см, маси однієї рослини 235 г, кількості листків 15 шт. з вмістом сухої речовини 9,68%, загальних цукрів 2,56 %, стійкості до борошнистої роси 7 б., і стійкості до пероноспорозу 8 б.

З метою поповнення колекції салату посівного щорічно проводяться експедиційні збори місцевих зразків, передають зразки і селекційні установи, нерідко зразки залучаються з ринкової мережі. Залучений матеріал проходить попередню оцінку за комплексом цінних господарських ознак в розсаднику розмноження, потім приймається рішення щодо включення до колекції та паспортизації зразків. Середньострокове зберігання насіння зразків колекції салату посівного здійснюється в дублетному сховищі з регульованими умовами, за низьких температур 2 - 4С, де підтримується високий рівень життєздатності насіння.

Висновки

Сортимент різновидів колекції салату посівного, яку сформовано в на УДСР, надає змогу забезпечити селекційні установи, навчальні заклади різноманіттям зразків генофонду та інформацією про наявний генофонд. Основна увага в нашій роботі приділяється пошуку та інтродукції нових зразків салату посівного, подальшому їх вивченню за комплексом ознак та створенню на цій основі ознакових, базових, навчальних колекцій та реєстрації зразків за цінними ознаками.

Список літератури

1. Позняк О. В., Ткалич Ю. В. Створення та впровадження новітнього вітчизняного сортименту овочевих рослин у контексті інноваційно-інвестиційного розвитку агропродовольчої сфери (на прикладі салату посівного). Організаційно-економічний механізм реалізації стратегічних напрямів розвитку агропродовольчої сфери: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 198-річчю ХНАУ ім. В. В. Докучаєва (2 жовтня 2014 р). Харківський Національний аграрний університетт ім. В.В. Докучаєва. Харків: Фінарт. 2014. С. 137-140.

2. Барабаш О. Ю. Біологічні особливості овочівництва: навч. посіб./под ред. О. Ю. Барабаш, Л. К. Тараненко, З.Д. Сич. Київ: Арістей, 2005. С. 251-258.

3. Корнієнко С. І., Хареба О. В., Кондратенко С. І., Повлін І. Є., Горова Т. К. Мінливість біологічних і морфологічних ознак однорічних малопоширених видів овочевих рослин родини Айстрові (Asteraceae Dumort.). Селекція і насінництво. 2017. Вип. 112. С. 171-182.

4. Лещук Н. В. Методика проведення експертизи сортів салату посівного (Lactuca sativa L.) на відмінність, однорідність і стабільність. Охорона прав на сорти рослин: офіц.. бюл. Київ: Алефа, 2007. Вип. 3, ч. 2/2007. С. 366-379.

5. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні URL: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin (режим доступу)

6. Улянич О. І., Кецкало В. В. Салат посівний: моногр. Умань: Уманське комунальне видавничо-комунальне підприємство, 2011. 183 с.

7. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві /за ред. Г.Л. Бондаренка і К.І. Яковенка. Харків: Основа, 2001. 369 с.

References

1. Pozniak OV, Tkalych YuV. 2014. Creation and introduction of a novel domestic assortment of vegetables in the context of innovative and investment development of the agro-food sector (exemplified by cutting lettuce). In: Organizational and Economic Mechanism of Implementation of Strategic Development Mainstreams of the Agro-Food Sector: Abstracts of the International Scientific and Practical Conference Dedicated to the 198^th anniversary of KhNAU named after VV Dokuchaiev; 2014 Oct 2; Kharkiv, Ukraine. Kharkiv: Finart; 2014. p. 137-140.

2. Barabash OYu, author; Barabash OYu, Taranenko LK, Sych ZD, editors. 2005. Biological features of vegetable growing: guidebook. Kyiv: Aristei. p. 251-258.

3. Korniienko SI, Khareba OV, Kondratenko SI, Povlin IYe, Horova TK. 2017. Variability of biological and morphological traits of underutilized annual vegetable species of the Asteraceae family (Asteraceae Dumort.). Selektsiia i Nasinnytstvo. 112: 171-182.

4. Leshchuk NV. 2007. Examination methods of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties for distinctness, uniformity and stability. Okhorona Prav na Sorty Roslyn: official bulletin. Kyiv: Alefa, 3: 366-379.

5. State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine. 2023. [Internet]. [cited 2023 Jun 11]. Available from: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin

6. Ulianych OI, Ketskalo VV. 2011. Cutting lettuce: monograph. Uman: Uman communal publishing enterprise. 183 p.

7. Bondarenko HL, Yakovenko KI, editors. 2001. Methods of experimentation in vegetable and melon growing. Kharkiv: Osnova. 369 p.

Размещено на Allbest.ru