Главная Коллекция "Otherreferats" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Проект створення лісових культур

Проект створення лісових культур

Розгляд обробiтку грунту пiд лiснi культури в залежностi вiд типу умов мiсцевиростання i лiсокультурної площi. Вивчення бонiтетів порiд корiнних деревостанiв пiдзони широколистяних лiсiв захiдного лiсостепу i Карпат. Аналіз процесу корчування пнів.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид методичка
Язык украинский
Дата добавления 17.02.2024
Размер файла 111,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Іллінецький державний аграрний коледж

Затверджую: заступник директора з навчальної роботи С.Д Горбань

Методичні рекомендації до написання курсової роботи з дисципліни: «Лісові культури і лісомеліорація»

для студентів денної та заочної форми навчання

вищих навчальних закладів І - ІІ рівня акредитації

спеціальності: 205 «Лісове господарство»

На тему: «Проект створення лісових культур»

Розглянуто на засіданні циклової комісії агрономічних, інженерно-технічних дисциплін

Голова комісії Василенко Л.С.

Розробила: Аржанцева С.І. - викладач лісових культур і лісомеліорації, лісівництва та лісозахисту

Іллінці - 2021

Анотація

Курсова робота сприяє поглибленню та узагальненню знань, отриманих під час теоретичного курсу навчання, а також виробляє вміння комплексного підходу до вирішення конкретних завдань лісокультурного виробництва.

У методичних рекомендаціях приведена структура курсової роботи, основні інформаційно-довідкові та нормативні матеріали для проведення розрахунків і прийняті необхідних інженерних рішень, а також методичні поради стосовно опрацювання, написання і оформлення окремих розділів проекту лісових культур.

Дані рекомендації стосовно виконання курсової роботи з лісових культур розроблено у відповідності із програмою навчальної дисципліни та бюджетом часу, передбаченим діючим навчальним планом.

Під час написання курсової роботи доцільно використовувати наведену в додатку спеціальну літературу, а також інші навчально-методичні та нормативно - довідкові матеріали.

5.

ДП «Хмільницьке л/г», кв.4, вид.9

6,0

Д3

Чорноземи опідзолені

Свіжий зруб

380

Різнотрав'я

ДП «Хмільницьке л/г», кв.5, вид.6

3,2

С3

Каштанові

Ділянка з-під с/г-користування

-

Бур'яни

Вступ

Ліси України, незважаючи на порівняно невелику площу, мають надзвичайно велике народногосподарське та екологічне значення й використовуються з високою інтенсивністю. У лісах України домінують такі породи як сосна, дуб, бук, ялина, береза, вільха, ясен і ялиця. Хвойні насадження займають 42% загальної площі, в тому числі сосна 33%, твердолистяні породи 43% і м'ягколистяні породи 15%.

Відповідно до народногосподарського значення, місцеположення та виконуваних функцій ліси України поділяються на дві групи. Значна частина лісових масивів розташована в густонаселених районах, навколо міст і селищ, а тому віднесена до зелених зон цих населених пунктів. Чимало лісів розташовано на берегах річок і водойм, ярах, пісках і крутих гірських схилах, вздовж автострад і залізниць, національних парках і заповідниках, заповідні урочища і насадження навколо санаторіїв і курортах. Усі ці лісові масиви виконують дуже важливу екологічну роль, а тому належать до першої групи лісів. Тільки частина лісових масивів Полісся віднесена до другої групи(80%), Лісостепу (52%). В Степу і Криму всі ліси віднесені до першої групи.

Для припинення руйнування і забруднення природи, захисту земель від ерозії та одержання високих урожаїв, а також для захисту річок і водойм від забруднення потрібен комплекс агротехнічних і лісівничих заходів. У цьому комплексі особливе місце посідають збільшення площі, продуктивності і якості лісів, заліснення ярів і пісків. Отже, вирощування високопродуктивних і довговічних насаджень - це важливий фактор. Майже 60% укритих лісовою рослинністю земель становлять лісові культури.

Всі лісівники цілеспрямовано здійснюють заходи по збільшенню площі лісів і створенню захисних лісонасаджень, що нададуть можливість збільшити площу лісів.

Тому, дані методичні рекомендації розробленні для студентів лісогосподарського відділу, щоб самостійно розробити проект лісових культур. При цьому правильно підібрати: обробіток грунту, схему змішування і схему розміщення деревних порід, кількість доглядів за культурами, потрібне доповнення та провести розрахункові витрати на виробництву культур і встановити собівартість вирощування 1га лісових культур. І особливу увагу відвели на техніку безпеки і охорону праці працівників при виконанні всіх лісогосподарських робіт.

1. Загальні вказівки

1.1 Мета та завдання курсової роботи.

Мета і завдання курсової роботи: поглибити, систематизувати, узагальнити i закрiпити знання по роздiлу "Лiсовi культури", одержаних студентами за час навчання i навчитися застосовувати набуті знання в конкретних умовах. Курсове проектування повинно сприяти розвитку творчої iнiцiативи студента, привчити його користуватися довiдковою i технiчною лiтературою, Державними стандартами, нормами i розцiнками, конкретно i чiтко викладати свої думки в письмовiй формi, технiчно грамотно оформляти необхiдну документацію.

Курсова робота виконуеться кожним студентом самостійно, згiдно iндивiдуального завдання, виданого викладачем. Завдання включає двi лiсокультурнi площi, рiзнi мiж собою по типу умов мiсцевикористання i категорiї лiсокультурної площi, а саме:

№ п/п

Місце знаходження (ДЛГ, лісництво, квартал, виділ)

Площа, га

ТУМ

Грунти, ступінь задерніння площі

Категорія лісокультурної площі

Кількість пеньків на 1га, шт.

Трав'яне покриття

1.2 Загальні вимоги до оформлення курсової роботи

Розрахунково-пояснювальна записка повинна бути написана чiтко, логiчно, грамотно, вiд руки, чорнилом чи пастою темного кольору (фiолетовою, синьою, чорною) на однiй сторонi стандартного листка, формату А4 (210-297)мм; або друкований шрифтом № 14 через 1,5 інтервали.

Нумерація сторінок - у правому куті арабськими цифрами, без крапки, або знизу по центрі сторінки. Сторiнки, таблицi, малюнки - пронумерованi без пропускiв, включаючи сторiнки, на яких розмiщенi таблицi, схеми, використана лiтература.

З усiх сторiн вiд тексту на сторiнцi обов'язково лишати поля. Вони повиннi мати слiдуючi розмiри: лiве - 25, верхнє - 15, праве - 10, нижнє - 15мм.

Кожний розділ рекомендується починати з нового листка. Листки курсової роботи складаються в такому порядку:

1)титульна сторiнка;

2)чистий бланк рецензії;

3)проектне завдання;

4)змiст;

5)вступ;

6)Розділ 1. Коротка характеристика природно-кліматичних умов ведення лісового господарства.

7) Розділ 2. Проект лісових культур.

8) Розділ 3. Розрахунок собівартості створення лісових культур.

9) Розділ 4. Організація роботи під час створення лісових культур.

10) Висновок

11) Список використаної літератури.

При оформленні пояснювальної записки до курсового проекту потрібно дотримуватися вимог Держстандарту ДСТУ 30008 - 95, згідно з якими розділи, підрозділи, пункти та підпункти нумеруються арабськими цифрами. Причому нумерація розділів - без крапки. Підрозділи нумеруються в межах розділу і при цьому номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, відокремленого крапкою. Після номера підрозділу крапка не ставиться. Наприклад, номер другого підрозділу третього розділу буде : 3.2, а першого підрозділу четвертого розділу : 4.1 і т, п.

Ілюстрації ( рисунки, графіки, фотознімки, діаграми тощо ) доцільно розміщувати після посилання на них у тексті або на наступній сторінці. Всі ілюстрації іменуються словом « рисунок », їх нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, наприклад 3.1, тобто перший рисунок у третьому розділі. Всі рисунки повинні мати підпис під рисунком (назву), який відділяється від номера тире. Наприклад, рисунок 3.2 - Технологічна схема висаджування культур.

Таблиці слід розміщувати в тексті після першого посилання на наведені у них дані або на наступній сторінці. На всі таблиці в тексті повинні бути посилання. Нумеруються таблиці арабськими цифрами порядковою нумерацією у межах розділу (за винятком таблиць, винесених у додатки ). Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених один від одного крапкою. Після номера таблиці крапка не ставиться, а перед її назвою ставиться тире. Назву таблиці друкують малими літерами, крім першої - великої. Перед номером пишеться « Таблиця » . Наприклад : Таблиця 3.1 - Розрахунок доглядів за лісовими культурами (крапка вкінці назви не ставиться).

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату А4 , таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під однією або поруч, і переносять частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи головку таблиці чи боковик. Можна назви граф та рядків замінити нумерацією арабськими цифрами. Слово «Таблиця» вказується тільки один раз справа над першою частиною таблиці, а над іншими пишуть « Продовження таблиці» або « Закінчення таблиці», вказуючи ЇЇ номер.

Формули можна не нумерувати, але символи повинні розшифровуватися у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Латинські назви рослин пишуться в дужках після назви українською мовою при першому згадуванні. При подальшому згадуванні вживається тільки українська назва.

Список використаної літератури наводиться в алфавітному порядку за вимогами правил бібліографії.

Титульний аркуш заповнюється за такою схемою:

Міністерство освіти і науки України

Іллінецький аграрний фаховий коледж

Курсова робота

З ДИСЦИПЛІНИ: «ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ І ЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ»

НА ТЕМУ: «ПРОЕКТ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР»

Студента ІV курсу Л-41 групи

спеціальності 205 «Лісове господарство»

Кучера Віталія Валерійовича

Керівник:

Національна шкала ________________

Кількість балів:_______Оцінка: __________ECTS

Члени комісії ________________.

________________

________________

Іллінці - 20__ рік

1.3 Рецензування і захист курсової роботи

Курсову роботу рецензує викладач. У рецензії відзначаються позитивні сторони і недоліки проекту. При позитивній оцінці робота допускається до захисту. Після рецензування робота повертається для доопрацювання та підготовки до захисту. Якщо в проекті не додержані вимоги методичних вказівок, їх слід доопрацювати. Студент вносить відповідні доповнення, зміни, ліквідовує недоліки згідно з зауваженнями рецензента.

Якщо робота до захисту не допускається, студент її доопрацьовує і повторно здає на рецензію.

Дату і час захисту курсової роботи встановлює викладач. Курсову роботу студент захищає перед комісією, яка визначає рівень засвоєння теми та її фактичного матеріалу. При захисті проекту студент повинен глибоко розкрити актуальність і зміст теми, показати добрі знання з дисципліни, правильно і чітко відповідати на питання членів комісії. Після захисту робота оцінюється за 4-х-бальною системою.

Оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який не засвоїв теоретичний матеріал, давав неправильні відповіді на поставлені членами комісії питання.

2. Методичні вказівки стосовно викладення та оформлення окремих розділів проекту

Вступ

У вступові описати, яке має значення штучне лісовідновлення та лісорозведення у відтворенні лісових ресурсів нашої держави. Описати проблеми та завдання, які стоять перед лісівниками з вдосконаленням лісокультурної справи. Далі описати особливості проведення лісокультурних робіт у господарстві, для якого складається проект.

Відзначити значення лісу в народному господарстві. Висвітлити стан і значення лісокультурної справи в нашій країні і в цілому в світі.

1. Коротка характеристика природно-кліматичних умов ведення лісового господарства

1.1 Характеристика лісорослинних, природно-кліматичних умов

На основі даних завдання, довідкових матеріалів, літературних і інших джерел описується місце знаходження господарства, а також основні показники кліматичних умов району : температура повітря, кількість опадів, початок і кінець вегетації, рельєф, грунти, лісорослинні умови.

1.2 Характеристика лісокультурних площ

За індивідуальним завданням дати характеристику лісокультурним площам, вказати: рельєф, грунти, трав'яне покриття, наявність природного відновлення, кількість пеньків на ділянці, тип умов місцезростання, розташування в господарстві.

5.

ДП «Хмільницьке л/г», кв.4, вид.9

6,0

Д3

Чорноземи опідзолені

Свіжий зруб

380

Різнотрав'я

ДП «Хмільницьке л/г», кв.5, вид.6

3,2

С3

Каштанові

Ділянка з-під с/г-користування

-

Бур'яни

2. Проект лісових культур

Проект лісових культур складає лісничий в термін, пов'язаний з тривалістю циклу обробітку ґрунту, тобто за рік до закладання лісових культур. При складанні проекту вирішують питання про вид і тип культур, метод вирощування, спосіб виробництва. Проект лісових культур перевіряє і затверджує головний лісничий в рік садіння, але не пізніше 15 жовтня перед роком посадки або посіву, до початку обробітку ґрунту на ділянці. Один екземпляр проекту залишається на підприємстві, другий повертається лісничому і зберігається до моменту переведення культур в покриту лісом площу.

До даного пункту прикладаються бланки проекту і заповнюються всі пункти.

2.1 Метод, спосіб створення і тип лісових культур

Згiдно проектного завдання необхiдно на кожну лiсокультурну площу запроектувати тип лiсових культур. Пiд типом лicових культур слiд розумiти асортимент порiд, схеми їх змiшування i розмiщення при посiвi чи посадцi, агротехнiку i технологiю вирощування лicових культур в тих чи iнших лicорослинних i господарсько-економiчних умовах (типу лiсу, категорії лiсокультурної площi, мети створення культур).

Тому в пояснюючiй записцi слiд глибоко обгрунтувати всi проектуючи лiсокультурнi мiроприємства.

Технологія створення лісових культур - це система послідовних агротехнічних, лісівничих та організаційних прийомів щодо створення та вирощування культур до зімкнення крон між рядами з переліком машин, знарядь та допоміжних засобів.

До комплексу агротехнічних заходів по створенню культур входять: обробіток ґрунту, застосування добрив, висівання насіння або садіння сіянців (саджанців) і живців, догляд за культурами, доповнення культур.

Культури створюють методом посiву чи посадки. Способи створення культур є ручний i механiзований. Тому необхiдно обгрунтувати вибраний метод i спосiб створення культур, розкрити значення, переваги, умови його застосування. Конкретно вказати, в який перiод вегетацii i якими машинами чи iнвентарем планується створення лiсових культур.

2.2 Підготовка ґрунту

Необхiдно розкрити значення, систему, вид i спосiб обробiтку грунту, глибину спушування, ширину смуг, борозен, розмiр площадок, їх розмiщення по площi. Вказати, коли проектується обробiток грунту,якими механiзмами.

Система, вид i спосiб обробiтку грунту залежить вiд типу умов мiсцевиростання, категорiї лiсокультурної площi, кiлькостi пенькiв з розрахунку на 1 га, ступенi задернiння грунту, наявності природного лicовiдновлення, нахилу поверхнi i т.д. При проектуваннi обробiтку грунту пiд лiсовi культури слiд користуватися додатком N 1.

В залежності від кліматичних умов, стану ґрунту, розвитку трав'янистого покриву, способу вирощування культур, кількості пеньків, обробіток ґрунту буває суцільний і частковий.

Суцільний обробіток ґрунту проводять на ділянках слідуючих категорій: пустирях, прогалинах, полянах, ріллі.

Частковий обробіток ґрунту застосовується в лісовому господарстві, особливо при вирощуванні лісових культур в зонах хвойних, мішаних і листяних лісів, на нерозкорчованних вирубках, на вирубках з недостатньою кількістю підросту і сходів головної породи. Частковий обробіток ґрунту застосовують при вирощуванні лісових культур в рідинах, під наметом лісу, при залісненні пісків і гірських схилів, де суцільний обробіток ґрунту може призвести до змиву і вивітрювання верхнього шару. Цей вид обробітку ґрунту доцільний і на ділянках з надмірним зволоженням, якщо це пов'язано з проведенням дренажної сітки. При частковому обробітку ґрунту в більшості випадків відповідає необхідність корчування пеньків, тому різко зменшуються витрати на вирощування лісових культур. В частковий обробіток ґрунту входить обробіток смугами, борознами, гребнями, терасами, площадками. *

2.3 Підбір порід. Проектування схеми змішування культур

При проектуваннi типу культур велике значення має вiрний вибiр головної породи. Переважно це повинна бути мiсцева, основна, лiсоутворююча порода, яка в даних грунтово-клiматичних умовах дає найвищу продуктивнiсть цiнної деревини i бiльш повно вiдповiдає основнiй метi створення культур.

При пiдборi супутнiх i другорядних порiд слiд врахувати взаємовплив проектуючих деревних порiд. Супутня порода повинна бути тiневитривалою, по швидкості росту не повинна обганяти головну породу, в даних умовах мати позитивний вплив на головну породу i сприяти кращому її росту i розвитку.

При пiдборi порiд слiд спочатку вивчити додаток № 2 i № 3 i після цього пiдiбрати породи на кожну лiсокультурну площу i обгрунтувати вибiр їх. Необхiдно проектувати змiшанi культури, так як змiшанi насадження мають вищу продуктивнiсть, дають бiльший вихiд дiлової деревини, вони стiйкiшi проти хвороб, шкiдникiв, пожеж, несприятливих погодних умов нiж чистi.

В тих випадках, коли на лiсокультурнi площi є достатня кiлькiсть природного вiдновлення супутнiх порiд, культури слiд створювати з головних порiд, але рубками догляду необхiдно формувати змiшане насадження за рахунок природного вiдновлення. Переважно при створеннi культур на виробництвi використовують порядний i кулicний способи змiшування, подеревне змiшування можна рекомендувати при введеннi чагарника. Ланковий i шаховий способи змiшування застосовуються лише при створеннi культур спеціального призначення (ландшафтнi i iншi).

2.4 Розміщення і густота культур

Схема посадки лiсових культур повинна включати в себе повний цикл змiшування порiд. Проектуюча схема розмiщення садивних мiсць повинна забезпечити оптимальну густоту культур, рiвномiрнiсть розмiщення рослин на лiсокультурнiй площi з врахуванням реальних можливостей механiзацii лiсокультурних робiт.

В залежностi вiд лicорослинної зони, категорiї лiсокультурних ділянок ширина мiжрядь при створеннi суцiльних культур може складати 2,0 - 3 м, вiддаль мiж рядами часткових культур 4 - 8м, оптимальний крок посадки для сiянцiв 0,75 (0,5-1)м, для саджанцiв 1,5 (1-2)м, а для саджанцiв горiха 3-4 м, тополi 4-6 м.

Нижче приводяться орiєнтовнi схеми змішування i розмiщення порiд в культурах при їх створеннi згiдно типiв умов мiсцевиростання:

А0 - А1

5-10 р. С 1р.Шел. з розмiщенням (2-2,5)м х (0,5-0,8)м

_______________________________________________________________

А1

Сосна з введенням в мiкропониженнях 10% берези повислої з розмiщенням (2-2,5)м х (0,5-0,8)м.

_______________________________________________________________

А2

1) 4р.С 1р.Б 2) 4р.С 1р.Ак.

3) ССС...

ССС...

ССС...

ССС...

Ак. Буз. Ак. Буз... Розмiщення: (2-2,5)м х (0,5-0,8)м

_______________________________________________________________

А3, А4

1) 4р.С 1р.Б

ССС...

ССС...

ССС...

ССС...

Б.Буз. Б. Буз...

Розмiщення: 2,5 х (0,5-0,8)м

_______________________________________________________________

Умовні позначення:

С- сосна звичайна, Буз. - бузина червона, Шел. - шелюга червона, Ак. - акацiя бiла, Б- береза (в А1, А2 - береза повисла. а в А3, А4- береза пухнаста.

В тому випадку, якщо на лiсокультурнiй площi в А2, А3, А4 є природне вiдновлення берези або iнших листяних порiд 1,5-2 тис/га i бiльше, то створюються культури сосни без введення листяних.

В0, В1

1) 4р.С 1р. Б

2) 4р.С 1р.Ак. Розмiщення:

3) 4р.С 1р.Шел. (2,5-3)м х (0,5-0,8)м.

4) 4р.С 1р.Буз.

_______________________________________________________________

В2, В3

1) 4р.С 1р.Д. Розмiщення:

2) 4р.С 1р.Г. (2,5-3)м х (0,7-0,8)м

3) 4-5р.С 1р.Б

_______________________________________________________________

В4

1) 4р.С 1р.Б. Розмiщення:

2) 4р.С 1р.Г (2,5-3)м х 0,8

_______________________________________________________________

В тому випадку, якщо на лiсокультурнiй площi є природне вiдновлення листяних порiд 2 тис.шт/га i бiльше, тодi схеми посадки можуть бути слiдуючими:

В2, В3

1) ССС...

2) 4р.С 1р.Дчер. Розмiщення:

3) 4р.С 1р.Мд. (2,5-3)м х (0,7-0,8)м

4) 4р.С 1р.Ял.

5) 4р.С 1р.Д.

_______________________________________________________________

В4

1) СССС...

2) 4р.С 1р. Д.

Крiм того, можна в окремi ряди вводити чагарники 10-20% до складу культур.

Умовні позначення:

С-сосна звичайна, Д - дуб черещатий, Г - горобина, Мд - модрина сибірська, Ял. - ялина звичайна, Б - береза (в В0, В1, В2 - береза повисла, в В3, В4 - береза пухнаста).

_______________________________________________________________

С0, С1.

1) 2-3р.Д.1р.Ч. 2-3р.СIр.Ч

2) ДДД...

Тп. Ч. Тп. Ч.

3) 4р.С 1р.Д

4) ССС...

ССС...

ССС...

ССС... Розміщення:

Тп.Ч.Тп.Ч.... (2,5-3)м х (0,5-0,8)м

ДДД...

ДДД...

Тп.Ч.Тп.Ч...

_______________________________________________________________

С2, С3

1) 4-5р.С 1р.Д

2) 4-5р.С Iр.Тп.1р.Д.1р.Тп.

3) 3-4р.С Iр.Тп.2-3р.Ял.1р.Тп

З розміщенням: (2,5-3)м х (0,5-0,8)м

4) 4р.С Iр.Дчер. з розм.. (2,5-3м)х (0,5-0,8)м

5) Мд.Тп.Мд.Тп. з розм. (3 х 1) м.

Ял.Ял.Ял.

6) Мд.Ч.Мд.Ч... з розм. (2,5 х 1 м)

Тп.Тп.Тп...

7) 3-5р.Ял.1р.Тп.1р.Д.1р.Тп

з розміщенням (2,5-3)м х (0,5-0,8)м

8) 3р.Ял.3р.Вх.

з розміщенням (2,5-3)м х (0,5-0,7)м

Замість Мд у схемі 5,6 можуть бути бук, ялиця, а крім того 1 горiх.

_______________________________________________________________

С4.

1) 3-4р.Яс.3-4р.Вх

2) 4-5р.Ял.2-3р.Вх Розмiщення:

3) 4-5р.Вх.2-3р.Б (2,5-3)м х (0,7-1)м

4) 3-4р.Ял.1р.Лп

5) 3-4р.Ял.1р.Кл.

_______________________________________________________________

С4 (заплави рік)

1) ТТТ... Розмiщення:

2) 3-4р.Т.1-2р.ВХ. тополя (4-8)м х(4-6)м

3) 3-4р.Яс.1-2р.Вх. вiльха. ясен (2,5-3)м х 1м

Якщо на лiсокультурнiй площi є природне вiднолення другорядних порiд, то чистими рядами вводять 1-2 головнi породи, якi в даних умовах можуть мати найвищу продуктивнicть.

_______________________________________________________________

Умовні позначення:

Д - дуб черешчатий, Ч - чагарник, С - сосна звичайна, Тп - тiнепiдгiн, Д.чер. - дуб червоний, Мд - модрина, Ял- ялина, Вх - вiльха, Б- береза, Т- тополя, Яс- ясен. В С0, С1, С2 - береза повисла, в С3, С4- береза пухнаста.

_______________________________________________________________

D0, D1

1) 2-4р.Д.1р.Ч.2р.Скр.1р.Ч

2) Д.Тп.Д.Тп...

ЧЧЧЧ... Розмiщення (2,5 х 0,7)м.

3) ДДД...

Тп.Ч.Тп.Ч......

_______________________________________________________________

D2 , D3

1) ДДД...

Тп.Ч.Тп.Ч... Розмiщення (2,5 х 0,7)м

2) ДДД... Розмiщення:

ЧЧЧ... (1,5-2)м х (0,5-0,8)м

Тп.Тп....

ЧЧЧ...

3)Мд.Ч.Мд.Ч,.. з розміщенням (3 х 1 )м

Ял.Ял.Ял...

4) Мд.Тп.Мд.Тп.. з розмiщенням: 3 х (0,8-1)м

Ял.Ял.Ял...

5) Мд.Ч.Мд.Ч.

Тп.Тп.Тп... з розмiщенням: (3 х 0,8)м

ДДД...

Тп.Тп.Тп...

6) 4-5 р.Ял.1р.Ч.1р.Д.1р.Я з розміщенням (2,5-3)м х 0,8

7) Гх.ЧЧ... з розмiщенням: (3 х 1) м

Тп.Тп.Тп...

Якщо на площi є сходи супутнiх порiд або передбачається їх поява в наступному роцi, приймають такi схеми посадки:

1) ДДДД... з розмiщенням (6-8)м х (0,5-0,8)м

2) ДДДД...

Мд.Мд.... з розміщенням (3-4)м х (0,7-0,8)м

Замiсть дуба можна планувати горiх.

_______________________________________________________________

D4

1) 1р.Яс.1р.Тп.

2) 2-3 р.Яс.1-2р.Вх. з розмiщенням 3 х 1 м

3) 2-4 р.Вх.1р.Тп.

D4 (заплави рік)

ТТТ... з розмiщенням (6-8)м х (4-6)м

Умовні позначення:

Д - дуб черещатий, Тп - тiнепiдгiн, Ч - чагарник, Мд - модрина, Гх - горiх, Вх - вiльха, Ял - ялина, Яс - ясен, Скр. - сосна кримська.

Густоту лiсових культур можна визначити по формулi:

де:

N - кiлькiсть садивних мiсць на 1 га, штук;

а - вiддаль мiж рядами посадки (посiву), м;

b - крок посадки (посiву), м.

При визначеннi потреби садивного матерiалу в розрiзi порiд, спочатку встановлюють долю участi кожноi породи в складi (згiдно схеми змiшування i розмiщення) в процентах i вiдповiдно в тис. штук на 1 га i на всю площу.

Приклад:

Д Д Д Д...

Лп.Лщ.Лп.Лщ.... Д- дуб, Лп - липа, Лщ - лiщина.

Розмiщення садивних мiсць (2,5 х 0,8)м

шт./га

в т. числi Д - 50%

Тп - 25%

Ч - 25%

Nлiщини = 1250 шт./га

Розрахунки потреби садивного матерiалу необхiдно занести у табл.N 1.

Таблиця №1. Потреба садивного матеріалу в розрізі порід

№

п. п.

Порода

Площа

пiд лiсовi культури

К-сть садивних мiсць на 1га, в тис. штук

К-сть садивних мiсць на всю площу, в тис.шт

В процентному вiдношеннi

1

2

3

Всього:

100%

2.5 Догляди за лісовими культурами

Догляди за лiсовими культурами слiд проектувати окремо по роках вирощуваня, конкретно вiдобразивши види, способи, кiлькiсть їх, марки механiзмiв, якi плануються використовувати, обгрунтувати значення доглядiв.

Кiлькicть доглядiв залежить вiд лiсорослинної зони, вiку культур, забур'яненостi площi, густоти культур, виду садивного матерiалу i iнше.

Кількість рекомендованих доглядів по зонах і роках.

Вік культур

Кiлькiсть доглядiв по зонах для України

Сухi степи

Степ

Лiсостеп

Полiccя

1

2

3

4

5

6

6

5

4

3

2

1

5

4

3

2

1

-

4

3

2

1

-

-

3

2

1

-

-

-

Всього:

21

15

10

6

Запланованi догляди за лiсовими культурами необхiдно занести в табл. № 2.

Таблиця №2 Розрахунок доглядів за культурами

Вiк Культур

Кiлькicть проектуючих доглядiв

Площа культур, в га

Загальна площа доглядів

Механiзованим способом

Додаткова ручна прополка

Механiзованим способом

Додаткова ручна прополка

1

2

3

4

5

Всього:

При проектуваннi механiзованого розпушування мiжрядь планується додаткова ручна прополка захисної зони в рядках культур, ширина якої для навiсних механiзмiв 0,3м. Площа додатковоi ручноi прополки визначається по формулi:

де:

S - площа додаткової ручної прополки на певнiй площi, м;

а - вiддаль мiж рядами, м;

b - ширина захисної зони рiвна 0,3м.

Якщо на площi є природне вiдновлення головних лiсоутворюючих порід, то рекомендується тiльки ручна прополка в рядку посадки (шириною 0,35м).

На пicках, в районi степу, де можлива вiтрова ерозiя в перших 2 - 3 роки теж планують тiльки ручну прополку в рядах посадки, а на 3-тiй - 4-й рiк пiсля посадки культур можна планувати i механiзоване розпушування мiжрядь.

В тому випадку, якщо на площi є або передбачається буйна поросль другорядних порiд, необхiдно планувати освiтлення культур на перших 5 рокiв. Кожного року проводити суцiльну вирубку порослi вздовж рядiв посадки на двохметровiй смузi (по 1 м з двох сторін культур).

Можна також планувати пiдживлення, люпiнiзацiю i огородження культур, якщо в цьому є така необхiднiсть i обгрунтувати це.

2.6 Доповнення лісових культур

Висадженні на лісокультурну площу рослини в перші два роки пристосовуються до нових умов середовища і відновлюють пошкоджену при викопуванні кореневу систему, причому частина рослин не приживається. В зв'язку з цим проводиться доповнення лісових культур - посадку лісового садивного матеріалу. Доповнення проводиться у лісових культурах з приживлюваністю від 26 до 90 %.

В курсовій роботі планується доповнення у кількості 15 % від загальної кількості висадженого матеріалу. Дані для розрахунку беруться з таблиці 1.

Також у цьому підрозділі потрібно розрахувати вартість садивного матеріалу загального на посадку і доповнення.

Таблиця 3 - Розрахунок вартості садивного матеріалу

Назва порід

Кількість, шт..

Ціна за одиницю грн.

Всього, грн.

Посадка

Всього:

Доповнення

Всього:

2.7 Переведення культур в покриту лісом площу

Плановий строк переведення культур в покриту лiсом площу залежить вiд лicорослинної зони, породи, умов мiсцезростання. Тому, користуючись ГОСТом 56-92-87 необхiдно запланувати рiк переведення культур в покриту лiсом площу. (Додаток № 4).

Основними показниками при переведенні культур є достатня кількість і рівномірне розміщення головної породи, здатність забезпечити в майбутньому дотримування повноцінного насадження; настання в культурах змикання крон; певна висота культур і приріст по висоті за останній рік. Додаткові показники переведення культур - досягнення ними такого стану, при якому відповідає необхідність в доглядах за ґрунтом.

До даного пункту прикладаються акти «Переведення лісових культур до покритої лісом площі».

3. Розрахунок собівартості створення лісових культур

3.1 Розрахунково-технологічна карта на вирощування лісових культур

Для складання РТК необхiдно користуватися типовими нормами, а саме: "Типовi норми виробiтку на лiсокультурнi роботи виконанi в рiвнинних умовах", вид. Москва, 1989р. та додатками 5,6,7.

В разi змiни типових норм виробiтку необхiдно користуватися новими нормами. Нижче приводиться орiєнтовна РТК на вирощування лiсових культур.

Приблизний перелік робіт по створенню лісових культур:

- Обстеження лісокультурної площі, її відмежування, встановлення межових стовпчиків.

- Суцільний обробіток ґрунту (лущення; оранка, культивація).

- Частковий обробіток ґрунту (розчищення ділянки, викорчовування пеньків смугами, оранка смугами і т.д.).

- Передсадивний обробіток ґрунту.

- Підвезення садивного матеріалу.

- Перевезення людей.

- Тимчасове прикопування сіянців на лісокультурній площі.

- Посадка лісових культур.

- Догляд за лісовими культурами механізованим способом.

- Допоміжнепрополювання в рядах лісових культур.

- Доповнення лісових культур.

Таблиця 4 - Розрахунково - технологічна карта на виробництво лісових культур.

Площа -га. Головна порода -. Категорія лісокультурної площі -

Грунти -.

Назва робіт

Склад агрегату

Об'єм роботи

Норма виробіт ку

Необхідна к-ть днів

Розряд роботи

Тарифна ставка, гри

Зарплата, грн

Вартість тракторо- машино днів, грн

Витрати тракто-ро- змін,

Всього, ірн

Календарні строки: виконання робі

Люди но- дн

Машино- дн

коне-

1

2

3

4

5

6

7

8

9

ІО

11

г 12

13

14

І рік вирощування лісових культур

Всьогоза 1 рік:

2 рік вирощування лісових культур

Всьогоза 2 рік:

Заповлення бланку" Проект лicових культур".

Заповнюеться пicля проектування типу лiсових культур i складання РТК на їх вирощування. Собiвартiсть 1 га культур вiд посадки до переведення їх в покриту лiсом площу дорiвнює: всi затрати необiдно роздiлити на площу культур.

3.2 Аналіз витрат і собівартість вирощування лісових культур

Виробничу собівартість створення лісових культур складають для того, щоб взнати які будуть затрати на 1га. і на всій площі. Всі показники записуємо в таблицю 5.

Таблиця 5 - Виробнича собівартість створення лісових культур.

Порода- площа -га.

№ п/п

Показники

Сума, три..

на 1 га

на всій площі

1

Зарплата механізаторів і робітників

2

Премії робітникам за якісне виконання робіт, і т.д.(25%)

3

Доплата за бригадирство, класність механізаторів, оплата відпусток(10%)

4

Відрахування соцстраху (22%)

5

Адміністративно - керівні витрати (5%)

6

Інші виробничі витрати, амортизація, техніка безпеки і т.д.(30%)

7

Витрати на утримання коней, тракторів, автомобілів та інше (25%)

8

Вартість садивного матеріалу

ВСЬОГО:

4. Організація робіт під час створення лісових культур

4.1 Організація праці на лісових підприємствах

В даному розділі потрібно висвіти питання організації праці на лісових підприємствах, які спрямовані на ефективність підвищення робіт, раціонального використання наявних трудових І матеріально-технічних ресурсів та створення сприятливих умов для працівників.

У господарстві є штатні працівники, але на період лісокультурної компанії потрібно задіяти тимчасових працівників.

4.2 Охорона праці та техніка безпеки на лісокультурних роботах

В цьому розділі потрібно вказати всі правила техніки безпеки і охорону праці на всіх лісокультурних роботах.

Висновок

Висновок до курсової роботи пишеться після завершення всієї роботи.

У висновку здійснюється узагальнення всіх операцій і отриманих результатів, які були запропоновані і обраховані в роботі.

По закінченню написання курсової роботи студент має зробити висновок про важливість теоретичних знань отриманих на заняттях по даній дисципліні, також вказати мету і завдання роботи, її обсяг, кількість таблиць, малюнків та використаної для цієї роботи літератури. При цьому зазначити шляхи результативнішого використання ресурсів підприємства і те, яким чином це може вплинути на його показники - обсяги витрат сировини і матеріалів, оплату праці, прибуток від подальшої діяльності, а відтак і на зміну джерел фінансування лісового господарства.

Список літературних джерел, що рекомендуються для опрацювання:

- Декоративне розсадництво/ В.М.Маурер.-Вінниця: Нова Книга, 2007.-264с.

- Інструкція з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об'єктів (Затверджено наказом Міністерства л/г України від 08.07.97 № 62)

- Інструкції, норми виробітку, рекомендації та вказівки з лісо насінної справи, по вирощуванню посадкового матеріалу лісових культур і захисних насаджень. Державні стандарти на лісове насіння і посадковий матеріал.

- Лесньїе культури и лесомелиорация. Родин А.Р. - М.: Агропромиздат, 1987.

- Лісове насінництво/ Дербинюк Ю.М., Калінін М.І., Гузь М.М., Шаблій І.В. - Л.: Світ, 1998.-427с.

- Лісові культури/ М Л.Гордієнко, Г.С.Корецький, В.М.Маурер. - К.:Вид-во «Сільгоспосвіта», 1995. -328с.

- Лісові культури/ М.І.Гордієнко, М.М. Гузь, Ю.М. Дербинюк, В.М.Маурер.- Львів.: Камула, 2005.-608с,

- Лісові культури/ М.І.Калінін. -Київ.: УМК ВО, 1991. - 152с.

- Лісовідновлення та лісорозведення в Україні.

ГІГ.Вакулюк,В.І.Самоплавський.-Харків.:Прапор, 2006.-384с.

- Лісові культури/ В.В.Огієвський.- Москва.: Наука, 1966. - 186с.

- Лісовий кодекс У країни.

- Справочник по удобренням в лесном хозяйстве/ -Москвав.:Агропромиздат, 1986.- 172с.

- Справочник по лесньїм культурам. Новосельцева А.И., Родин А.Р. - М.:

- Технологія лісокультурних робіт. Вакулюк П.Г.-М.:Лісова промисловість, 1962

- Типові норми виробітку на лісокультурні роботи, 1980

офіційний сайт Державного комітету лісового господарства

офіційний сайт Верховної ради України

Додатки

Нормативно-довідкові дані для курсової роботи

Додаток 1

Рекомендації щодо обробiтку грунту пiд лiснi культури в залежностi вiд типу умов мiсцевиростання i категорiї лiсокультурної площi

Тип умов мiсцевиростання

Категорiя л/к площi

Способи обробiтку ґрунту

1

2

3

АО,А1,А2 ВО,В1,В2

СО,С1

Галявини, пустирi, пiски, староорнi землі

1).Суцiльна оранка на глибину 20-25см з наступним безвiдвальним спушуванням в рядах посадки на глибину 60-80 см.

2).На дiлянках, де можлива вiтрова ерозiя - смугами шириною 1,5-2 м, 2-3 кратне дискування смуг з наступним безвiдвальним спушуванням в рядах посадки на гли бину 60-80 см.

А0,А1,А2 В0,В1,В2 С0,С1,С2

Свiжi вирубки з к-стю пенькiв не бiльше 600шт/га з незадовiльним природним відновленням

1). Смугами шириною 1,5-2м, 2-3 кратне дискування смуг на глибину до25 см.

2). Борознами,глибиною 10-20 см, шириною 0,7-1,2м.

АО,А1,А2 ВО,В1,В2 СО,С1,С2

Вирубка з вогнища-ми пiдкорового клопа або кореневої губки

Розкорчовка, вичісування коренів, суцільна оранка на глибину 20-35 см з наступним безвiдвальним спушуванням в рядах посадки на60-80 см.

А3 В3

С3 Д3

Староорнi землi, галявини, пустирi

Суцiльна оранка на глибину 25-35 см з наступним безвiдвальним спушуванням в рядах посадки на глибину 60-80 см.

А3,В3

С3 Д3

Д2

Свiжi вирубки з незадовiльним природним вiдновленням, кiлькiстю пенькiв не більше 600 шт./га.

1).Смугами шириною 1,5-2м. Двократний обробiток смуг фрезами або дисковими боронами на глибину до 25 см.

2).Смугами-дисковим плугом ПЛД-1,2.

А2,А3

В2,В3

С2,С3

Д2,Д3

Старi вирубки зарослi малоцiнними молодняками або чагарниками

1).Прорубка коридорiв шириною 1,5-2,5 м i 2-3 кратний обробiток смуг дисковими знаряддями.

2).Прорубка i розкорчовка коридорiв шириною 1,5-2,5м i обробiток їх дисковими знаряддями.

А2,А3,В2 В3,С2,С3

Д2, Д3,В4

С3,С4

Вирубка з грунтовим розмiщенням природного лiсовiдновлення основних порiд.

1). Площадками 1х1м або 1,5х1,5м. На 1га 500-600 площадок в місцях, де вiдсутнє природнє вiдновлення.

2). Ямками в місцях, де вiдсутнє вiдновлення 700-800 ям/га.

А4,В4

С4,Д4

Вирубка,осушенi i неосушенi болота.

1). Гребнями,валами. Висота гребнiв або валiв не менше 0,35м вiд рiвня необробленої поверхнi, ширина не менше 0,5 м.

2). Нагортання площадок-мiкропiдвищень бульдозерами або екскаваторами. Розмiр площадок1,5-2 м х 0,7 - 1,5 м. Висота 0,5-0,7м, 500-600 площадок на 1га.

В3,В4,С3

С4,Д3,Д4

Заплави рік.

1). Суцiльна плантажна оранка, дискування,боронування i викопка ямок.

2). Гребнями,валами висотою не менше 0.35 м шириною не менше 0,5 м.

А2,А3,В2 В3,С2,С3

Д2,Д3

Вирубки з кiлькiстю пенькiв бiльше 600.

Смугова розкорчовка шириною2-3 м або площадками 1х1м,1х1,5м. На 1 га 500-600 площадок з розмiщенням їх через 4-5 м рiвномiрно по площi.

ДО,Д1

Вирубка.

1).Суцiльна розкорчовка,вичiсування коренiв,оранка на глибину 30-35см i на протязi 1-го року площу тримають пiд чорним паром.

2).Розкорчовка смуг ширною 1,5-2м i обробiток їх дисковими боронами.

Д2,Д3

Свiжi вирубки, на яких є або передбачається через 1-2 роки поява підросту.

Смугами шириною 1,5-2 м. Пониження пенькiв в смугах шириною1,5-2 м i обробiток їх дисковими знаряддями.

Д2,Д3

Свiжi вирубки, на яких є або передба-чається через1-2 роки поява природного вiдновлення супутнiх порiд i чагарникiв. Кiлькiсть пень не більш 600шт/га.

Смугами шириною 1,5-2 м. Пониження пенькiв в смугах шириною1,5-2 м i обробiток iх дисковими знаряддями.

Д2,Д3

Свіжі вирубки, на яких є або передбачається через 1-2 роки поява природного вiдновлення

Смугами шириною 1,5-2 м. Пони ження пенькiв в смугах шириною1,5-2 м i обробiток iх дисковими знаряддями.

СО,ДО

С1,Д1

С2,Д2

Галявини,пустирi, староорнi землi.

1). З нахилом поверхнi до 5 градусiв Суцiльна оранка по системi чорного або раннього пару на глибину30-40 см. восени безвiдвальне спушування грунту на глибину 60-80 см в рядах посадки.

2). З нахилом поверхнi 6-8 градусiв. Наорювання смуг шириною 15-30 м з залишенням мiж ними незораних перемичок шириною 1,5-2 м для зменшення ерозii грунту. Смуги обробляють по системi чорного або раннього пару. В рядах посадки восени проводять безвiд вальне спушування на 60-80 см, а весною пiдновлення шляхом боронування.

3). З нахилом поверхнi 8-12 градусiв. Наорювання терас шириною 2,5-3м i обробiток iх по системi чорного пару з наступним безвiдвальним спушуванням в рядах посадки на 60-80см.Вiддаль мiж центрами терас 3-4 м.

4). З нахилом поверхнi 12-35 градусiв. Врiзними терасами шириною 2,5-3,5м i обробiтком iх по системi чорного пару з наступним безвiдвальним спушуванням на 60-80 см. Вiддаль мiж центрами терам 2,5-3,5 м.

5). З нахилом поверхнi бiльше 35 град. Площадками розмiром 1 х 1,5 м, 1 х 2 м або ямками.

Примітка: На площах з нахилом поверхнi оранка, влаштування смуг, терас, проводиться поперек схилу (по шаховому порядку).

Додаток 2

Бонiтети головних порiд корiнних деревостанiв пiдзони широколистяних лiсiв захiдного лiсостепу i Карпат

Родючiсть грунту

Вологicть грунту

Бори А

Субори В

Сугруди С

Груди Д

1 Сухi

Сосна ІІІ-ІV

Дуб V

Сосна II-III

Дуб IV

Сосна I-II

Дуб III-IV

2 Свiжi

Сосна I-II

Дуб III-IV

Бук II

Сосна I-IА

Ялина III

Дуб II-III

Ялиця I

Сосна IВ-IБ

Ялина II

Бук I-IА

Дуб I-II

Ялина I-II

3 Вологi

Сосна III

Дуб III

Бук III-IV

Сосна I-III

Ялина III-IV

Дуб I-II

Бук II-III

Сосна I-IА

Ялина I-II

Ялиця IА

Бук I-II

Дуб I

Ялина IА-IБ

4 Сирi

Сосна IV

Сосна III-IV

Ялина IV-V

Ялиця III

Дуб III

Вiльха чорна II

Сосна I-II

Ялина II-III

Ялиця I-II

Вiльха чорна I-II

Дуб I-II

Ялина I-II

5 Мокрі

Сосна V-VА

Сосна IV-V

Вiльха чорна III-IV

Вiльха чорна I-II Сосна IV

Вiльха чорна I - IБ

Ясен (болотний I - IА)

Додаток 3

Рекомендації щодо проектування головних супутніх порiд i чагарникiв в лiсних культурах в залежностi вiд типу умов мiсцевиростання

Тип умов мiсцевиростання

Головна порода

Допомiжна чи супутня порода

Чагарник

А1

Сосна звичайна

Береза повисла в мiкропониження в А1

Шелюга, ракитник росiйськи

А2

Сосна звичайна

Береза повисла

Бiла акацiя

Ракитник росiйський, Бузина

червона, Акацiя жовта

А3

Сосна звичайна

Береза пухнаста

Крушина ломка, Бузина червона,

Акацiя жовта

А4

Сосна звичайна

Береза пухнаста

В1

Сосна звичайна

Береза повисла

Акацiя бiла

Шелюга

Бузина червона

В2,В3

Сосна звичайна

Ялина звичайна

Модрина сибiрська

Дуб черешчатий

Дуб червоний

Береза повисла в В2

Береза пухнаста в В3

Бузина червона

Акацiя жовта

Горобина

Iрга

В4

Сосна звичайна

Ялина звичайна

Береза пухнаста

Горобина

Крушина

С1

Сосна звичайна

Дуб черешчатий

Груша лiсова

Клен польовий

Скумпiя, терен, глiд, клен татарський, бузина червона, смородина золотиста

С2,С3

Сосна звичайна, Дуб червоний, Дуб черешчатий

Ялина звичайна, Бук, ялиця, модрина, горiх

Липа дрiбнолиста

Клен госролистий

Клен польовий

Груша лiсова, Граб

Вiльха чорна в С3

Клен татарський, горобина, калина бузина червона, лiщина, кизил, свидина, бруслина, акацiя

С4

Сосна звичайна, Ялина звичайна, Ясен (болотний екотип), вiльха чорна, тополя - в поймах рiк

Липа дрiбнолиста

Клен гостролистий

Береза пусхнаста

Калина

Бруслина

Горобина

Д1

Дуб черешчатий

Горiх Д1

Клен польовий, Груша лiсова, Клен гостролистий, В'яз,

Акацiя бiла

Скумпiя, кизил, клен татарський,

бузина червона, глiд, бруслина,

жимолость, шипшина

Д2,Д3

Дуб черешчатий

Ялина звичайна Ялиця, бук, модрина, ясен звичайний, горіх Д2

Липа дрiбнолиста, Клен гостролистий, Клен-явiр, клен польовий, граб, в`яз черешня, береза

Лiщина,бруслина,

Клен татарський, свидина, гордовина, калина, бузина чорна.

Д4

Вiльха чорна ясен (болотний екотип)

Берест, липа дрiбнолиста, в'яз, клен гостролистий

Свидина,лiщина бруслина.калина,

бузина чорна, смородина чорна.

Примітка: При пiдборi головних i супутнiх порiд для створення лiсових культур необхiдно врахувати ареали їх розповсюдження.

Дають перевагу тiй породi, яка в даних грунтово-клiматичних умовах в певному типi умов мiсцевиростання дає найбiльшу продуктивнiсть цiнної деревини.

В СО,С1,С2,С3 - перевагу соснi звичайнiй дають на супiщаних грунтах, на суглинистих-останнiй вказати в таблицi.

Додаток 4

Виписка з ГОСТу 56-92-87.

Культури лісові

Назва породи

Тип умов мiсцевиростання

Строк переведення культур в покриту лiсом площу, рокiв

Зона широколистяних лісів полісся

Дуб черешчатий

Ялина звичайна

Сосна звичайна

С2 , С3 , Д2 , Д3

В2 , С2 , С3

А1 , А2 , А3 , А4, В1 , В2 , В3 , В4 , С0 , С2 , С3

7

7

6

Зона лісостепу

Дуб черешчатий

Сосна кримська

Сосна звичайна

Д1 , Д2 , Д3 , Д4 , С3

АО , А1, ВО , В1, СО , С1 , ДО , Д1

АО , А1 , А2, А3, ВО , В1 , В2 , В3, СО , С1 , С2 , С3, ДО , Д1

6

7

6

Зона степу

Дуб черещчатий

Сосна кримська

Сосна звичайна

С1 , С2 , С3 , Д0 , Д1 , Д2 , Д3 ВО , В1 , СО , С1

А0 , А1 , А2 , А3 , В0 , В1 , В2,

В3 , С0 , С1 , С2 , С3 .

7

9

7

Додаток 5

5.1 Витяг з типових норм виробітку на лісокультурні роботи Типові норми виробітку що застосовуються при виконанні механізованих та кінно-ручних робіт, наведено у розрахунку на робочу зміну тривалістю 8 годин. Норми виробітку на роботи зі шкідливими умовами праці встановлено на шестигодинний робочий день

5.1.1 Корчування пнів корчувальною машиною КМ-1/КМ-1А, в агрегаті з трактором ЛХТ-55, тарифний розряд - V

діаметр пня.см

Норма виробітку(га) при кількості пнів на 1 га/ шт

До 450

451-500

501-550

551-600

601-700

701-800

25-27

0.34

0.30

0.25

0.25

0.22

0.20

28-30

0.27

0.23

0.20

0.20

0.18

0.16

31-32

0.22

0.19

0.16

0.16

0.14

0.13

33-34

0.20

0.17

0.14

0.14

0.13

ОДІ

35-37

0.15

0.14

0.12

0.12

0.10

0.09

38-39

0.14

0.13

0.10

0.10

0.09

0.08

40

0.12

0.11

0.09

0.09

0.08

0.07

5.1.2 Трелювання пнів, норма виробітку, га

Виконавець: тракторист-машиніст, тарифний розряд - VI

Склад агрегату

Відстань трелювання, м

Діаметр пня, см

Кількість пнів на 1 га, шт

301-350

351-400

понад400

Т-130/ Т-140 МИ-18, МП-13 /Д-513А

До 50

21-25

2.0

1.7

1.5

51-100

1.7

1.5

1.3

101-150

1.6

1.4

1.1

151-200

1.5

1.2

1.0

^До50

36-40

1.3

1.1

1.0

51-100

1.2

1.0

0.9

101-150

1.0

0.8

0.7

151-200

0.9

0.7

0.6

5.1.3 Планування лісокультурних ділянок та вичісування коріння

Назва заходу

Склад агрегату

Довжина гону,м

Назва

виробітку,га

1

2

3

4

Планування лісокультурних ділянок

Т-140 ДЗ-

2.2

110 А/В

Вичісування коріння

Т-140. ДП-25

До 50

0.6

МП-2Б/Д -

51.-75

0.9

513 А/

76-100

1.1

101-150

1.3

Понад 150

1.5

5.1.4 Зрізування пнів, норма виробітку, га

Виконавець: тракторист-машиніст, тарифний розряд робіт-VI

Склад агрегату

Діаметр пня, см

Кількість пнів на 1 га 500-800

шпилькові та м'ягколистяні породи

твердолистяні породи

МТЗ-80, МПП-75

20-24

0.47

0.39

25-28

0.43

0.36

29-31

0.38

0.32

32-34

0.35

0.29

35-38

0.31

0.26

39-41

0.28

0.23

42-44

0.25

0.21

45-47

0.23

0.19

48-50

0.20

0.17

51-54

0.18

0.15

5.1.5 Частковий обробіток ґрунту борознами /смугами/

Склад агрегату

Тарифний розряд робіт

Відстань між центрами борозен, м

Кількість пнів на 1 га, шт..

Довжина гону, м

101-150

151-250

251-400

понад 400

Норма виробітку, га

1

2

3

4

5

6

7

8

Свіжі зруби/ термін давності до 5 років, очищені від порубкових залишків

ЛХТ-55 ГІКЛ-70 ТДТ-55

V

2.5

До 300

3.8

4,2 *

4.4

4.9

301-500

ГзТ4

3.7

4.0

4.2

501-1000

3.2

3.5

3.8

4.0

3.0

До 300

~Ї6

5.1

5.5

5.9

301-500

4.0

4,4

4.8

5.2

501-1000

3.7

4.2

4.6

4.8

3.5

До 300

5.3

5.9

6.5

7,0

301-500

4.7

5.2

5.5

5.9

501-1000

4.4

4.9

5.2

5.0

До 300

7.6

8.5

9.1

10.0

301-500

6.8

7.4

8.0

8.6

501-1000

6.4

7.1

7.5

8.0

ЮМЗ-6

КЛ,

КЛБ-1.7

V

2.0

До 300

2.2

2.4

2.6

3.0

2.5

2.9

3.2

3.4

4.3

3.0

3.4

3.7

4.0

4.3

3.5

-

3.9

4.3

4.8

5.1

Свіжі зруби/ термін давності до 5 років/, неочищені від порубкових залишків

ДТ-75М ГІКЛ-70

VI

2.0

До 500

1.5

1.6

1.6

! 1.7

2.5

-

1.9

2.0

2.0

2.1

3.0

-

2.3

2.3

2.4

2.4

Старі зруби /термін давності понад 5 років/

ЛХТ-55 ГІКЛ-70 ТДТ-55

VI

1.5

До 300

2.2

2.5

2.8

3.0

300-800

2.1

2.3

2.5

2.8

2.0

До 500

3.1

3.4

3.8

501-800

2.8

3.0

3.2

3.4

2.5

До 300

3.8

4.3

4.6

4.9

300-500

3.6

4.0

4.3

4.8

501-800

3.4

3.7

3.9

4.2

3

руби з пнями, що зрізані на рівні землі

ЮМЗ-

6КЛ,

КЛБ-1.7

V

2.5

До 500

6.6

7.5

8.4

9.4

3.0

7.8

9.0

10.1

11.3

3.5

-

9.2

10.6

11.8

13.2

Ділянки, що заросли другорядними породами 5-7 річного віку

Т-130, ПЛН- 135, Т- 100М

VI

3.5

-

-

3.5

3.7

4.0

5.0

5.1

5.3

5.7

Обробіток грунту на зрубах борознами /смугами/ з одночасною сівбою насіння

ЛХТ-55 ПДН-1

VI

1.5

До 300

1.5

1.6 1.6

1.7

2.0

-

2.0

2.1 2.2

2.3

2.5

-

2.5

2.6 2.8

2.9

3.0

-

3.6

3.7 3.8

4.0

Дискування грунтів на зрубах

ЛХТ-55 КЛБ-1.7 МТЗ-82 КЛБ-1.7

V

-

До 800

3.3

3.8

4.3

5.0

До 500

3.5

3.7

4.1

4.4

Розпушування скиби проведених борозен

ЮМЗ-

6КЛ,

КЛБ-1.7

III

2.0

До 300

2.8

3.1

3.4

3.7

2.5

До 500

3.5

3.9

4.2

4.6

3.0

-

4.2

4.7

5.1

5.5

3.5

-

4.9

5.4

5.8

6.5

4.0

-

5.0

6.2

6.7

7.3

5.2 Нормативні дані до створення лісових культур на ділянках, що не були раніше під лісом

5.2.1 Оранка, дискування, розпушування, культивація та боронування ґрунтів, норма виробітку, га

Виконавець: тракторист-машиніст лісний грунт бонiтет

Склад агрегату

Тарифний розряд робіт

Група ґрунтів, ширина міжрядь

Глибина оранки, см

Довжина гону, м

101- 150

151-

250

251- 400

понад 400

1

2

3

4

5

6

7

8

Оранка цілинних та перелогових земель

ЮМЗ-6КЛ, ГІЛН-3-35

. і

IV

Легкі

20-22

2.9

3.3

3.6

4.0

23-25

2.6

3.1

3.4

3.5

26-27

2.2

2.5

2.8

3.0

Середні

20-22

2.6

3.0

3.3

3.6

23-25

2.0

2.3

2.5

2.8

Важкі

20-22

1.8

2.0

2.1

2.3

Зяблева та парова оранка на лісокультурних ділянках

юмз-

6КЛ,

V

легкі

20-22

3.7

4.1

4.6

5,1

23-25

3.3

3.7

3.9

4.4

26-27

3.2

3.6

3.9

4.1

ГІЛН-3-35, ГІН-3-35

середні

20-22

3.3

3.6

3.9

4.1

23-25

2.8

3.1

3.4

3.7

26-27

2.2

2.5

2.9

3.1

Важкі

20-22

2.4

2.8

3.0

3.3

23-25

2.1

2.3

2.5

2.8

26-27

1.8

2.0

2.1

2.3

Оранка перезволожених земель та розкорчованих ділянок

ДТ-75М ГІКБ-75 ПБН-75

VI

Середні

20-55

2.5

3.0

3.3

3.7

26-35

2.2

2.5

2.8

3.1

VI

Важкі

20-25

2.0

2.2

2.3

2.5

26-35

1.7

1.8

1.9

2.0

Плантажна оранка

ДТ-75, ПКБ-75Т/ ПБН -75

V

Середні

40-45

1.4

1.7

1.8

2,0

Важкі

40-45

1.1

1.4

1.5

1.6

Обробіток ґрунту борознами на ділянках без пнів

ЛХТ-55, ГІКЛ-70

V

1.5

-

2.6

2.9

3.1

3.3

2.0

; -

3.5

3.8

4.1

4.4

2.5

-

4.3

4.8

5.2

5.5

3.0

-

6.4

6.9

7.3

7.8

Дискування цілинних та перелогових земель

ЛХТ-55 БДТ-3.0

Легкі, середні

8.2

9.6

10.9

12.8

-

Важкі

7.3

8.3

9.6

10.9

-

юмз-

6КЛ, БДН-2.0

III

Легкі. середні

8.6

9.8

10.8

12.1

Дискування після зяблевої оранки та парових полях

юмз-

6КЛ.КЛБ -1.7

IV

Легкі, середні

11.6

13.6

15.9

18.1

-

Важкі

10.7

12.4

14.3

16.5

-

Розпушування скиби борозен на ділянках без пнів

юмз-

6КЛ, КЛБ- 1.7

III

2.0

-

5.4

6.0

6.5

7.1

2.5

-

6.7

7.5

8.0

8.8

3.0

-

8.0

9.0

9.8

10.6

3.5

-

9.4

10.5

11.3

12.4

Культивація ґрунту з боронуванням у агрегаті із зубовими боронами

юмз-

6КЛ,

кпс-

4.КРН-2.8

III

-

-

12.4

13.7

14.9

16.2

-

-

11.7

13.0

14.2

15.8

5.2.2 Боронування і фрезерування ґрунту, норма виробітку, г

Склад агрегату

Тарифний розряд робіт

Кількість знарядь

Довжина гону, м

101-150

151-250

251-400

понад 400

ЮМЗ-6 КДБЗС-1.0 ЮМЗ-6 КЛ.ФЛУ-0.8

III

1-2

37.1

45.0

52.2

62.6

ПІ

1

0.75

0.81

0.84

0.89

5.3 Нормативні дані до створення лісових культур на схилах різної крутизни.

5.3.1 Обробіток ґрунту, норма виробітку, га

Виконавець: тракторист-машиніст, тарифний розряд робіт -V

Склад агрегату

Група ґрунтів

Глиби-на оранки, см

Ширина захвату агрегату

Довжина гону, м

Кут схилу, 0

До 5

6-8

9-12

1

2

3

4

5

6

7

8

Обробіток цілинних та перелогових земель

ДТ-75, ПЛН-4-35

Середні

20-25

1.4

До 100

4.1

3.7

3.1

101-200

4.6

4.1

3.4

Важкі

20-25

1.4

До 100

3.5

3.3

2.5

101-200

13.6

3.4

2.7

Зяблева та парова оранка ґрунту під лісові культури

ДТ-75, ПЛН-4-35

Середні

20-25

1.4

До 100

4.7

4.4

3.5

101-200

5.4

4.9

4.0

важкі

20-25

1.4

До 100

4.4

4.0

3.2

101-200

4.8

4.5

3.5

Переорювання парових полів під лісові культури

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены