Клінічні випадки гіпертрофічної кардіоміопатії у котів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Клінічні випадки гіпертрофічної кардіоміопатії у котів

Н.М. Тішкіна,

В.О. Сапронова,

В.В. Римський

Дніпровський державний аграрно-економічний університет, м. Дніпро, Україна

Анотація

У роботі проаналізовано клінічні випадки захворюваності котів на гіпертрофічну кардіоміопатію. Дослідження проведено в період 2021 та початку 2022 років в умовах ТОВ "Ветеринарний простір Діскавері" м. Дніпра. Об'єктами клінічного і лабораторного дослідження послужили 17 свійських котів різних вікових груп, статі та порід, які під час комплексного дослідження мали яскраво виражену клініку. Для більшості тварин причина кардіоміопатій не відома, генетична схильність встановлена у котів порід мейн-кун, регдол та сфінкс. Захворювання реєстрували серед кастрованих тварин британської, шотландської, персидської породи, породи сфінкс та мейн-кун. Віковий діапазон складав від 1,5 до 13 років, середній вік тварин 6, 7років. Більшість котів явних клінічних ознак не проявляли. Візуально у хворих тварин з гіпертрофічною кардіоміопатією спостерігали клінічні ознаки, що були характерними для серцевої недостатності - в'ялість, апатичність, швидке стомлення, задишку, раптову непритомність Для постановки діагнозу проводили збір анамнезу, клінічне і лабораторне дослідження. Спеціальне обстеження включало рентгенографію грудної клітки, електрокардіографію та ультразвукову діагностику серця. За допомогою рентгенографії у 18 % тварин виявили набряк легень та серозний випіт у грудну порожнину. Електрокардіографічний аналіз включав діагностику ритму і специфічні електрокардіографічні виміри, за результатами якого у трьох тварин (18 %) виявили аритмії. За умови використання ехокардіографії в уражених котів реєстрували кардіомегалію та концентричну або асиметричну гіпертрофію лівого шлуночка. Концетрична гіпертрофія характеризувалася потовщенням стінки та зменшенням порожнини лівого шлуночка, з поступовим розширенням лівого передсердя. Також у 53 % тварин виявили систолічний шум та у 24 % шум галопом, що є додатковим показником гіпертрофічної кардіоміопатії. Для більшості котів з клінічними ознаками, спричиненими гіпертрофічною кардіоміопатією, довгостроковий прогноз від обережного до несприятливого, залежно від клінічного стану тварин та перебігу хвороби та, незважаючи на лікування. Лікування тварин було направлено на контроль частоти серцевих скорочень, зменшення набряків легень та застою при застійній серцевій недостатності, розчиненню наявних тромбів та запобіганню їх появі. Схема лікування включала препарати: Габапентин (для усунення вокалізації), Фуросемід (для зниження набряків), Добутамін (для покращення серцевих скорочень), Буторфанол (для усунення болю), Стрептокіназу та Гепарин (для відновлення кровотоку та розчинення наявних тромбів), Клопідогрель (для профілактики атеротромботичних та тромбоемболічних станів). Додатково для усунення проблем з диханням котам призначали кисневу терапію. Догляд за кожною твариною був індивідуальний, направлений на зменшення стресів, підвищення рівня виживання, зменшення захворюваності та смертності. Під час лікування чотири тварини (25,5 %) загинули та трьох (17,7 %) евтаназували на прохання власників. Після проведеного лікування загальний стан покращився у шести тварин (35,3 %), ще четверо (25,5 %) померли протягом місяця після закінчення лікування.

Ключові слова: коти, хвороба серця, ехокардіографія, серцева недостатність, набряк легень, лікування.

CLINICAL CASES OF HYPERTROPHIC CARDIOMYOPATHY IN CATS

N. Tishkina*

V. Sapronova V. Rimsky

Dnipro State Agrarian and Economic University, Dnipro

The clinical cases of cats with hypertrophic cardiomyopathy were analyzed. The study was conducted in 2021 and early 2022 in the conditions of LLC "Veterinary Space Discovery", Dnipro. The objects of clinical and laboratory research were 17 domestic cats of different age groups, sexes and breeds, which during the complex study had a pronounced clinic. For most animals, the cause of cardiomyopathies is unknown, a genetic predisposition has been found in cats of the Maine Coon, Regdol and Sphinx breeds. Diseases have been reported among castrated animals of British, Scottish, Persian, Sphinx and Maine Coon breeds. The age range was from 1.5 to 13 years, the average age of animals was 6.7 years. Most cats did not show obvious clinical signs. Visually, in sick animals with hypertrophic cardi omyopathy, clinical signs characteristic of heart failure were observed - lethargy, apathy, rapid fatigue, shortness of breath, sudden fainting. Special examinations included chest radiography, electrocardiography, and ultrasound of the heart. Radiography revealed pulmonary edema and serous effusion in the thoracic cavity in 18 % of animals. Electrocardiographic analysis included rhythm diagnosis and specific electrocardiographic measurements, which revealed arrhythmias in three animals (18 %). Cardiomegaly and concentric or asymmetric left ventricular hypertrophy have been reported in echocardiography in affected cats. Concentric hypertrophy was characterized by thickening of the wall and reduction of the left ventricular cavity, with gradual expansion of the left atrium. Also, 53 % of animals showed systolic murmur and 24 % gallop murmur, which is an additional indicator of hypertrophic cardiomyopathy. For most cats with clinical signs of hypertrophic cardiomyopathy, the long-term prognosis is from cautious to adverse, depending on the clinical condition of the animals and the course of the disease and despite treatment. Treatment of animals was aimed at controlling heart rate, reducing pulmonary edema and stagnation in congestive heart failure, dissolving existing blood clots and preventing their occurrence. The treatment regimen included: Gabapentin (to eliminate vocalization), Furosemide (to reduce edema), Dobutamine (to improve heart rate), Butorphanol (to relieve pain), Streptokinase and Heparin (to restore blood flow and dissolve existing blood clots), Clopidogrel atherothrombotic and thromboembolic conditions). Additionally, oxygen therapy was prescribed to cats to eliminate breathing problems. The care of each animal was individual, aimed at reducing s tress, increasing survival, reducing morbidity and mortality. During treatment, four animals (25.5 %) died and three (17.7 %) were euthanized at the request of the owners. After treatment, the general condition improved in six animals (35.3 %), four more (25.5 %) died within a month after treatment.

Key words: cats, heart disease, echocardiography, heart failure, pulmonary edema, treatment. кіт кардіоміопатія кастрований

Вступ

Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП) - це рідкісне захворювання серцевого м'яза, що характеризується вираженою гіпертрофією міокарда лівого шлуночка при відсутності етіологічних факторів збільшення маси серця (передусім артеріальної гіпертензії та аортального стенозу. Дослідження показали, що її поширеність може досягати 15 % [1-2]. Розрізняють три види кардіоміопатій - дилятаційну, гіпертрофічну та рестриктивну, найбільшу частку яких складають гіпертрофічні [3-4]. Найчастіше захворювання реєструють у котів таких порід, як британські і американські короткошерсті, шотландські висловухі, мейн-кун, регдол, бурми, сфінкс, шартрез, перських. Зважаючи на те, що у котів породи мейн -кун і регдол були виявлені мутації кількох серцевих генів, дослідники припускають роль генетичної спадковості [5-6]. У чистопородних кішок ГКМП переважає у молодих кішок у вигляді субклінічного захворювання. У змішаних кішок клінічно виражена ГКМП частіше трапляються у літніх тварин, хоча можуть хворіти і молоді кішки, і навіть кошенята. Віковий діапазон захворюваності тварин досить великий - від 3 місяців до 14 років [5, 7]. Клінічні ознаки у більшості котів з гіпертрофічною кардіоміопатією не проявляються. Прогресування хвороби призводить до розвитку хронічної серцевої недостатності, що клінічно проявляється утрудненим або прискореним диханням, млявістю, короткочасним запамороченням.

Основним і найбільш інформативним методом діагностики гіпертонічної кардіоміопатії, крім загальноклінічних, є рентгенографія грудної клітки і ультразвукове дослідження серця [7-8]. У разі хронічної серцевої недостатності рентгенологічного спостерігають набряк легень та плевральні випоти у грудну порожнину. Поява артеріальної тромбоемболії на тлі ускладнення гіпертрофічної кардіоміопатії завжди пов'язана зі збільшенням і дисфункцією лівого передсердя. Двовимірна ехокардіографія дає змогу виявити морфологічні і функціональні зміни міокарду (потовщення стінок, звуження чи розширення камер серця, зниження скоротливої функції міокарда, зниження фракції викиду лівого шлуночка) [9-10]. Типовими морфологічними змінами серцевого м'язу за ГКМП є гіпертрофія і дезорієнтація скоротливих м'язових волокон з поступовим розвитком фіброзу. Масивна гіпертрофія лівого шлуночка (понад 15 мм) відбувається через потовщення вільної стінки і міжшлуночкової перегородки з одночасним зменшенням об'єму порожнини [ 11-12]. У рідкісних випадках спостерігається гіпертрофія правого шлуночка, частіше асиметричного характеру з частим розвитком обструкції вихідного тракту за відсутності відомих причин.

Прогноз для котів з гіпертрофічною кардіоміопатією варіабельний - від сприятливого до обережного.

Основну причину кардіоміопатії у кішок рідко можна вилікувати, але якщо кардіоміопатія вторинна, що розвинулася через хвороби, що спричиняють гіпертензію або через гіпертиреоїдит (лікування основного захворювання може позитивно позначитися на функціонуванні серця [ 13-14].

Метою нашої роботи став аналіз діагностики клінічних випадків гіпертрофічної кардіоміопатії у котів.

Завданням було вивчити поширеність захворювання серед котів різних порід, віку та статі, провести аналіз клінічних ознак та діагностики гіпертрофічної кардіоміопатії у котів.

Матеріали і методи досліджень