Мінливість вмісту олії та білка в насінні кондитерського соняшнику залежно від агротехнічних прийомів вирощування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут рослинництва імені В.Я. Юр'єва

Національної академії аграрних наук України

Мінливість вмісту олії та білка в насінні кондитерського соняшнику залежно від агротехнічних прийомів вирощування

М.М. Коркодола, К.М. Макляк

Представлено результати досліджень 2019-2021 рр. зі встановлення впливу способу основного обробітку ґрунту, доз мінеральних добрив, густоти стояння рослин і сортових особливостей на вміст олії та білка в насінні сортів і гібрида кондитерського соняшнику. Установлено, що найбільшою мірою на вміст олії вплинули сортові особливості (47,0 % від загальної мінливості ознаки), умови року досліджень (15,3 %) і густоти стояння рослин (7,9 %). На вміст білка найбільшою мірою вплинули сортові особливості (45,0 %), погодні умови року досліджень (12,4 %) і густота стояння рослин (10,7 %). Мінімальний вміст олії в насінні (35,4 %) отримано в сорту Запорізький кондитерський в умовах 2020 року за безвідвального обробітку ґрунту, дози внесення добрив N40P60K60 і густоти стояння рослин 40,8 тис./га. Максимальний вміст білка в ядрі насіння (28,5 %) отримано в гібриду Гудвін в умовах 2020 року за безвідвального обробітку ґрунту, дози внесення добрив N20P40K40 і густоти стояння рослин 31,7 тис./га.

Ключові слова: соняшник, кондитерський тип, сорт, гібрид, доза внесення добрив, густота стояння рослин, обробіток ґрунту, насіння, олія, білок.

Variability of oil and protein contents in confectionery sunflower seeds depending on farming techniques

M.M. Korkodola, K.M. Makliak

Plant Production Institute named after V.Ya. Yuriev of NAAS of Ukraine

Seeds of confectionery sunflower varieties and hybrids are rich in protein and poor in oil. These characteristics vary greatly under the influence of growing conditions. In order to improve the quality of confectionary sunflower seeds, one should use state-of-art scientifically rationalized farming techniques.

1) Basic tillage: traditional moldboard plowing - tandem disking of stubble, moldboard plowing to a depth of 22-25 cm; non-moldboard tillage - tandem disking of stubble, non-moldboard tillage to a depth of 25-27 cm. 2) Fertilizers: N20P40K40, N0P60K0, NeoPeoKgo. 3) Plant density: 20,400, 31,700, 40,800 plants/ha. 4) Variety/hybrid: three varieties - populations (`SPK', `Bilochka' and `Zaporizkyi Kondyterskyi') and one Fi hybrid (`Hudvin'); 5) Year of trials.

The oil content in seeds was determined by nuclear magnetic resonance on an AMV 1006 express analyzer. The protein content in kernels was determined by Kjeldahl digestion.

We found that variety's characteristics (47.0 % of the total variability of the trait), year's conditions (15.3 %) and plant density (7.9 %) exerted the greatest effects on the oil content. Variety's characteristics (45.0 %), year's conditions (12.4 %) and plant density (10.7%) also contributed the most to the protein content variability. The minimum oil content in seeds (35.4 %) was recorded for `Zaporizkyi Kondyterskyi', with non-moldboard tillage, fertilizer dose of N40Pe0Ke0 and plant density of 40,800 plants/ha in 2020. The maximum protein content in kernels (28.5 %) was detected in `Hudvin', nonmoldboard tillage, fertilizer dose of N20P40K40 plant density of 31,700 plants/ha in 2020.

The mean varietal difference in the oil content was 8.1 % with moldboard plowing and 8.3 % non-moldboard tillage. The mean varietal difference in the protein content was 7.2 % and e.e % with moldboard plowing and nonmoldboard tillage, respectively.

An increase in the plant density from 31,700 plants/ha to 40,800 plants/ha contributed the most to a reduction in the oil content in seeds (on average by 3.2 % and 3.4 % with moldboard plowing and non-moldboard tillage, respectively). However, the protein content in kernels also decreases: by 3.2% both with moldboard plowing and with non-moldboard tillage. The protein content increased slightly (by 1.4% both with moldboard plowing and with non-moldboard tillage) when the plant density was increased from 20,400 plants/ha to 31,700 plants/ha.

An increase in the fertilizer dose from N40P60K60 to N60P80K80 resulted in a rise in the mean protein content by 2.1% with moldboard plowing and by

1.9 % with non-moldboard tillage. At the same time, the oil content also increased: by 1.7 % with moldboard plowing and by 1.6 % with nonmoldboard tillage.

The described general trends in the variability of the protein and oil contents in seeds have varietal peculiarities, which one should take into account when developing technological charts for the cultivation of specific varieties and hybrids of confectionary sunflower.

Key words: sunflower, confectionary type, variety, hybrid, fertilizer dose, plant density, tillage, seeds, oil, protein.

Вступ

Насіння кондитерського соняшнику користується великим попитом на світовому ринку. Площі посіву сортів і гібридів соняшнику кондитерського напряму використання займають майже 4 % від площ, зайнятих під цією культурою у світі (Pilorge 2020). Господарським ознакам, які характеризують насіння соняшника за його придатністю до використання на кондитерські цілі, притаманна суттєва мінливість під впливом умов вирощування. Для підвищення якісних показників насіння кондитерського соняшнику необхідне запровадження сучасних науково обґрунтованих технологій його вирощування.

Насіння сортів і гібридів соняшнику кондитерського типу характеризується великим насінням, що легко обрушується; також йому притаманний підвищений вміст білка та зменшений вміст олії у насінні (Shovhun et al 2009). Наразі не існує чітко встановлених вимог, що обмежують максимальний або мінімальний рівень прояву цих ознак у кондитерських генотипів. За Гуменюком А.Д. бажаний вміст білка в ядрі насіння кондитерського соняшнику складає 23-30 % (Humeniuk 2001). За даними сербських дослідників вміст білка в насінні комерційних кондитерських гібридів соняшнику варіював від 10,7 % до 27,5 % (Hladni et al 2011, Hladni et al 2012). Вміст білка у зразків базової колекції генофонду соняшнику ІР НААН досягав 32,6 % (Kyrychenko et al 2011).

На рівень прояву вмісту білка впливали сортові особливості, погодні умови року, місце та агротехнічні прийоми вирощування (Volf 1972; Dijanovic et al 2003; Dijanovic et al 2004). Установлено, що за густоти стояння рослин 20 тис./га вміст білка був більший на 1,78 %, ніж за густоти 70 тис./га (Balalic et al 2016). Вміст білка був вищий за середні строки сівби проти ранніх строків (Crnobarac et al 2013). В умовах північного Китаю збільшенню вмісту білка в насінні кондитерського соняшнику на 0,7 % сприяло внесення калійних добрив у рекомендованій дозі. Установлено різну реакцію олійного та кондитерського соняшнику на внесення калійних добрив, отже вміст білка в насінні олійного соняшнику залишився без змін (Li et al 2018). За Кошовим В.О. на 1,5 % збільшився вміст білка в насінні кондитерського соняшнику за внесення добрив у дозі N₃₀P₄₅ і на 2,6 % - за внесення добрив у дозі N₆₀P₉₀. Збір білка збільшувався також за покращення умов волого забезпечення (Koshovyi 2006). Установлено позитивний вплив азотних добрив (N₉₀) на вміст білка. Але надмірне внесення (понад N₁₂₀) призводило до збільшення габітусу рослин та подовження вегетаційного періоду, що створило проблеми під час збирання соняшнику (Melnyk and Shevchuk 2011).

Вміст олії в насінні кращих гібридів соняшнику олійного напряму використання складає 48-53 % (Kyrychenko et al 2016). Рівень прояву ознаки суттєво залежав від сортових особливостей, погодно-кліматичних і агротехнічних умов вирощування (Seiler 1983; Totskyi et al 2009; Makliak et al 2016).

Інформація щодо особливостей кондитерських генотипів за вмістом олії обмежена. Вміст олії у насінні кондитерського сорту Запорізький кондитерський складає 37,8-39,2 % (Vedmedeva et al 2019). Підвищення дози азотних добрив від N₀ до N₁₂₀ не впливало на вміст олії в насінні кондитерського сорту соняшнику, а за збільшення густоти стояння рослин від 23,8 до 71,4 тис./га вміст олії у насінні збільшився на 2,26 % (Killi 2004). За внесення калійних добрив вміст олії у насінні кондитерського соняшнику збільшився на 1,1 %, а в олійного - на 6,8 % (Li et al 2018).

Деякі науковці повідомляють, що між вмістом білка та олії існує негативна кореляція (r=-0,75....-0,90) (Humeniuk 2001). Це пов'язано насамперед з особливостями успадкування цих ознак: в успадкуванні вмісту білка в ядрі насіння соняшнику домінує низький вміст білка, а в успадкуванні вмісту олії в ядрі насіння домінує високий вміст олії (Leonova et al 2016). У такому разі, вміст білка і олії повинні змінюватися різноспрямовано залежно від агротехнічних прийомів вирощування.

Інформація щодо впливу агротехнічних прийомів вирощування на вміст олії та білка в насінні сортів і гібридів кондитерського соняшнику, поширених в Україні, обмежена, а дослідження у цьому напрямі є актуальними та затребуваними агровиробництвом.

Метою дослідження було встановити вплив агротехнічних прийомів вирощування на вміст олії та білка в насінні кондитерського соняшнику. Досягнення мети передбачало виконання таких завдань: визначити вплив системи обробітку ґрунту, дози внесення добрив, густоти стояння рослин, генотипу і погодних умов року на загальну мінливість вмісту олії і білка в насінні кондитерських генотипів соняшнику; встановити рівень прояву, розмах варіювання і напрям мінливості вмісту олії та білка залежно від агротехнічних прийомів вирощування.

Матеріали та методи досліджень

Дослідження проведено впродовж 2019-2021 рр. на експериментальному незрошуваному полі в селищі Баловка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, розташованому на відстані 25 км на північний захід від міста Дніпро, в північній частині степової зони, на лівому березі ріки Дніпро, на широті 48°37'03.1"N, довготі 34°48'17.3"E. Дослідження проведено на чорноземних ґрунтах звичайного підтипу, із вмістом гумусу 1,88 %, рН водного розчину 6,68, рН сольового розчину 5,66, вмістом рухомих форм азоту 3,45 мг/100 г ґрунту, фосфору - 20,5 мг/100 г, калію - 20,1 мг/100 г, сірки - 4,1 мг/100 г.

Згідно з даними Українського гідрометеорологічного центру, клімат експериментальної зони помірно-континентальний, зі спекотним і доволі посушливим літом (Ukrainskyi hidrometeorolohichnyi tsentr 2022). Середньорічна температура повітря складає 9 °С, середня сума опадів за рік - 539 мм. Вегетаційний період соняшнику в роки досліджень характеризувався наступним чином: 2019 рік - відносно спекотний з нормальним режимом зволоження; 2020 рік - відносно спекотний і посушливий; 2021 рік - відносно прохолодний і надмірно зволожений.

Досліджували чотири генотипи соняшнику кондитерського типу, з яких три генотипи - сорти-популяції СПК і Білочка (оригінатор - ВНДІОК ім. В.С. Пустовойта, Краснодар), сорт-популяція Запорізький кондитерський (оригінатор - ІОК НААН, Запоріжжя), і один F₁ гібрид Гудвін (оригінатор - ІР НААН, Харків).

Технологія вирощування соняшнику в досліді заснована на загальноприйнятій в зоні проведення досліджень. Попередник - яра пшениця. Сівбу проводили в першій декаді травня. Для контролю розвитку бур'янів використовували механізований міжрядний обробіток ґрунту.

Польовий дослід був закладений в трьох повтореннях з використанням методу розщеплених ділянок.

Оцінювали такі агротехнічні прийоми вирощування та їх градації: 1). Фактор А - основний обробіток ґрунту. Експеримент включав дві градації: класичний відвальний обробіток ґрунту - дискування стерні у два сліди, відвальний обробіток ґрунту на глибину 22-25 см; безвідвальна система обробітку - дискування стерні в два сліди, безвідвальний обробіток ґрунту на глибину 25-27 см. 2). Фактор В - удобрення. Добрива вносили в трьох дозах: N₂₀P₄₀K₄₀, N₄₀P₆₀K₆₀, N₆₀P₈₀K₈₀. 3). Фактор С - густота стояння рослин. Експеримент включав три градації: 20,4; 31,7; 40,8 тис./га, з шириною міжрядь 70, 90 і 70 см, відстанню між рослинами в рядку 70, 35 і 35 см, відповідно. 4). Фактор D - сорт, гібрид. 5). Фактор Е - рік випробувань.

Площа експериментальної ділянки 11,55 м². Кожну ділянку висівали на чотирьох рядках, перший і четвертий рядок використовували як захисний, а два внутрішніх були обліковими. Для визначення вмісту олії і білка в насінні, всі кошики на облікових рядках зрізали і обмолочували вручну. Далі насіння очищали від домішок, висушували і відбирали робочу пробу з кожної облікової ділянки.

Якісні показники насіння визначали в лабораторії масових аналізів та приладовимірювальних комплексів ІОК НААН. Вміст олії в насінні визначали методом ядерно-магнітного резонансу за допомогою експрес-аналізатору АМВ 1006. Вміст білка в ядрі насіння визначали титрометричним методом К'єльдаля.

Достовірність різниці між варіантами досліду визначали на 5 %-вому рівні істотності. Статистичні параметри (критерій Фішера F, НІР₀₅, середню арифметичну та її помилку, коефіцієнт варіації V) обчислювали за загальноприйнятими методиками, викладеними Доспеховим Б.А. (Dospekhov1985). Згідно застосованої методики, ознаку вважають зі слабкою варіацією, якщо V менше 10 %, із середньою варіацією, якщо V більше 10 % і менше 20 %, і з високою варіацією, якщо V перевищує 20 %.

Використовували комп'ютерні програми Statistica 8.0 (Stat Soft. Inc.) і Microsoft Excel.

Результати досліджень та їх обговорення

Вміст олії у насінні соняшнику суттєво залежав від усіх головних факторів досліду (табл. 1). Найбільшою мірою на вміст олії вплинули сортові особливості (частка внеску фактору D у загальну мінливість ознаки дорівнює 47,0 %). Також вміст олії суттєво змінювався під впливом умов року досліджень (15,3 %) і густоти стояння рослин (7,9 %). Меншою мірою, але також суттєво, на рівень прояву ознаки вплинув обробіток ґрунту (1,0 %) і внесення добрив (1,9 %). Внесок взаємодій факторів варіював від 0,0 до 1,6 %, і в сумі дорівнював 7,7 %. Максимальний внесок виявлено за взаємодією сорту та року випробувань (D*E).

олія білок насіння соняшник

Таблиця 1

Внесок факторів досліду в загальну мінливість вмісту олії і білка в насінні кондитерських генотипів соняшнику, % (сер. за 2019-2021)

Примітка: ¹⁾- достовірно на 5%-вому рівні істотності.

Вміст білка в ядрі насіння також суттєво залежав від усіх факторів досліду. Найбільшою мірою на вміст білка вплинули сортові особливості (45,0 %). Також вміст білка суттєво змінювався під впливом року досліджень (12,4 %) і густоти стояння рослин (10,7 %). Меншою мірою, але також суттєво, на рівень прояву ознаки вплинули внесення добрив (4,1 %) й обробіток ґрунту (1,5 %). Внесок взаємодій факторів варіював від 0,0 до 4,9 %, і в сумі дорівнював 15,2 %. Максимальний внесок виявлено за взаємодією сорту та року випробувань.

Таким чином, у дослідженому наборі генотипів сортова мінливість середнього вмісту олії та білка перевищила мінливість за роками. Густота стояння рослин і внесення добрив є технологічними прийомами, за допомогою яких можна суттєво вплинути на рівень прояву цих ознак, що збігається з висновками інших авторів (Killi 2004; Melnyk and Shevchuk 2011; Balalic et al 2016).

Установлено рівень прояву і розмах варіювання вмісту олії в насінні кондитерських генотипів соняшнику (табл. 2). Усереднений за варіантами вміст олії демонструє напрям мінливості ознаки залежно від градацій факторів досліду.

За відвального обробітку ґрунту, зі збільшенням дози внесення добрив середній вміст олії збільшився на 1,7 %, від 44,1±0,72 % при дозі N₄₀P₆₀K₆₀ до 45,8±0,71 % при дозі N₆₀P₈₀K₈₀, що перевищило НІР₀₅. Різниця вмісту олії між дозами внесення добрив N₂₀P₄₀K₄₀ і ^₀Р₆₀К₆₀не була суттєвою. За безвідвального обробітку ґрунту спостерігали подібну тенденцію мінливості вмісту олії. Збільшення дози внесення добрив від К^Р^^одо N₆₀P₈₀K₈₀ сприяло збільшенню середнього вмісту олії на 1,6 % Максимальний вміст олії в насінні, який досягав до 55,0 %, отримано за внесення добрив у дозі N₄₀P₆₀K₆₀ при безвідвальному обробітку ґрунту. Мінімальний вміст олії в насінні (35,4 %) отримано за внесення добрив у дозі N₂₀P₄₀K₄₀ при безвідвальному обробітку ґрунту.

Визначено, що вміст олії в насінні суттєво підвищився (на 1,6 % за відвального обробітку, на 1,5 % за безвідвального обробітку ґрунту) при збільшенні густоти стояння рослин від 20,4 до 31,7 тис./га. Підвищення склало від 45,0±0,68 до 46,6±0,62 % за відвального обробітку, і від 46,1±0,73 до 47,6±0,65 % за безвідвального обробітку.

Збільшення густоти стояння рослин від 31,7 до 40,8 тис./га призвело до суттєвого зменшення вмісту олії, на 3,2 і 3,4 % при відвальному і безвідвальному обробітку, відповідно. Вміст олії за густоти 40,8 тис./га дорівнював 43,4±0,7 і 44,2±0,76 %. Отже, максимальний вміст олії в насінні, який досягав до 55,0 %, отримано за густоти стояння рослин 31,7 тис./га (безвідвальний обробіток). Мінімальний вміст олії (35,4 %) отримано за густоти стояння рослин 40,8 тис./га (безвідвальний обробіток).

За відвальним обробітком ґрунту, максимальним середнім вмістом олії характеризувався сорт Білочка (48,8±0,47 %) і гібрид Гудвін (47,5±0,52 %), мінімальним - сорти СПК (42,9±0,61 %) і Запорізький кондитерський (40,7±0,52 %). Отже середня сортова різниця вмісту олії досягала 8,1 %. При цьому, максимальний вміст олії в сорту Білочка досягав 53,6 %, а сорт Запорізький кондитерський проявив мінімальний вміст олії, який дорівнював 35,8 %. За безвідвальним обробітком ґрунту спостерігали подібний розподіл генотипів. Середня сортова різниця вмісту олії досягала 8,3 %. Максимальне значення ознаки зафіксовано в сорту Білочка (55,0 %), мінімальне - в сорту Запорізький кондитерський (35,4 %), отже різниця між генотипами сягнула 19,6 %.

Установлено сортові особливості щодо реакції генотипів на обробіток ґрунту. Зокрема вміст олії в насінні сорту СПК за безвідвального обробітку був більшим на 1,7 % порівняно до відвального, а гібрида Гудвін- більшим на 1,6 %. Вміст олії в насінні сортів Білочка і Запорізький кондитерський не змінювався достовірно залежно від способу обробітку ґрунту.

Таблиця 2

Рівень прояву і розмах варіювання вмісту олії у насінні кондитерських генотипів соняшнику, % (сер. за 2019-2021)

За погодних умов 2021 року, встановлено максимальний середній рівень прояву вмісту олії (47,7±0,60 % при відвальному обробітку та 48,5±0,69 % при безвідвальному обробітку). Мінімальний середній рівень вмісту олії в насінні встановлено за погодних умов 2020 року (43,0±0,68 % при відвальному обробітку та 44,0±0,69 % при безвідвальному обробітку).

Отже, збільшенню вмісту олії у насінні сприяли прохолодні і надмірно зволожені погодні умови впродовж вегетаційного періоду соняшнику, а різниця в рівні прояву ознаки досягала 4,7 % за відвального обробітку.

За безвідвального обробітку ґрунту середній вміст олії у насінні (46,0±0,43 %) був вищим на 1 % порівняно до відвального (45,0±0,41 %), але ця різниця не перевищила НІР₀₅.

За значеннями коефіцієнта варіації ознаку «вміст олії» визначено як ознаку зі слабким варіюванням.

Установлено рівень прояву і розмах варіювання вмісту білка в ядрі насіння кондитерських генотипів соняшнику (табл. 3).

Усереднений за варіантами факторів досліду вміст білка демонструє напрям мінливості ознаки. За відвального обробітку ґрунту, зі збільшенням дози внесення добрив середній вміст білка збільшився на 2,1 %, від 17,2±0,69 % при дозі N₄₀P₆₀K₆₀ до 19,3±0,55 % при дозі N₆₀P₈₀K₈₀, що перевищило НІР₀₅. Різниця вмісту білка між дозами внесення добрив N₂₀P₄₀K₄₀ і N₄₀P₆₀K₆₀ була меншою (1,2 %).

За безвідвального обробітку ґрунту спостерігали подібну тенденцію мінливості вмісту білка. Збільшення дози внесення добрив від N4^60^^ N₆₀P₈₀K₈₀ сприяло збільшенню середнього вмісту білка на 1,9 %. Максимальний вміст білка, який досягав до 28,5 %, отримано за внесення добрив у дозі N₂₀P₄₀K₄₀ за безвідвального обробітку ґрунту. Мінімальний вміст білка (9,3 %) отримано за внесення добрив у дозі N₄₀P₆₀K₆₀ за відвального обробітку ґрунту.

Визначено, що вміст білка в ядрі насіння дещо підвищився (на 1,4 % як за відвальним, так і за безвідвальним обробітком ґрунту) при збільшенні густоти стояння рослин від 20,4 до 31,7 тис./га. Підвищення склало від 18,4±0,64 до 19,8±0,56 % за відвального обробітку, і від 19,4±0,58 до 20,8±0,50 % за безвідвального обробітку.

Збільшення густоти стояння рослин від 31,7 до 40,8 тис./га призвело до суттєвого зменшення вмісту білка: на 3,2 % як за відвального, так і за безвідвального обробітку, відповідно. Вміст білка за густоти 40,8 тис./га дорівнював 16,6±0,64 і 17,6±0,64 %. Отже, максимальний вміст білка насіння, який досягав до 28,5 %, отримано за густоти стояння рослин 31,7 тис./га (безвідвальний обробіток). Мінімальний вміст білка (9,3 %) отримано за густоти стояння рослин 40,8 тис./га (відвальний обробіток).

За відвальним обробітком ґрунту, максимальним середнім вмістом білка характеризувався гібрид Гудвін (22,5±0,47 %), мінімальним - сорти Білочка (15,3±0,56 %) і Запорізький кондитерський (16,2±0,55 %). При цьому, вміст білка в ядрі насіння гібрида Гудвін досягав 27,4 %. Середня сортова різниця вмісту білка досягала 7,2 %. За безвідвального обробітку ґрунту спостерігали подібний розподіл генотипів. Уміст білка у гібрида Гудвін досягав 28,5 %, середня сортова різниця вмісту білка досягала 6,6 %.

Таблиця 3

Рівень прояву і розмах варіювання вмісту білка в ядрі насіння кондитерських генотипів соняшнику (сер. за 2019-2021)

За погодних умов 2021 року встановлено максимальний середній рівень прояву вмісту білка (20,3±0,46 % за відвального обробітку та 21,1±0,45 % за безвідвального обробітку). Мінімальний середній рівень прояву вмісту білка встановлено за погодних умов 2019 року (17,0±0,50 % при відвальному обробітку та 18,1±0,51 % при безвідвальному обробітку).

Загалом слід визначити, що прохолодні і надмірно зволожені погодні умови впродовж вегетаційного періоду соняшнику сприяли підвищенню як вмісту олії в насінні, так і вмісту білка в ядрі насіння.

За безвідвального обробітку ґрунту середній вміст білка в ядрі насіння (19,3±0,35 %) був вищим на 1 % порівняно до відвального (18,3±0,37 %), що перевищило значення НІР₀₅.

За значеннями коефіцієнта варіації ознаку «вміст білка» визначено як ознаку з середнім і високим варіюванням. Це не збігається з висновками інших дослідників, які установили низький коефіцієнт варіації вмісту білка (3,3 %) і визначили вміст білка як ознаку зі слабким варіюванням (Crnobarac et al 2013).

У цілому, не виявлено різноспрямованості мінливості досліджених ознак залежно від застосованих агроприйомів вирощування, яку можна було б спостерігати в разі суттєвої негативної кореляції між вмістом білка та олії.

Висновки

Таким чином, на дослідженому наборі кондитерських генотипів середня сортова різниця вмісту олії досягає 8,1 % за відвального обробітку, 8,3 % - за безвідвального. Середня сортова різниця вмісту білка досягає 7,2 % за відвального обробітком, 6,6 % за безвідвального.

Зменшенню вмісту олії у насінні (у середньому на 3,2 і 3,4 % за відвального і безвідвального обробітку, відповідно) найбільшим чином сприяє збільшення густоти стояння рослин від 31,7 тис./га до 40,8 тис./га. Але при цьому зменшується і вміст білка в ядрі насіння: на 3,2 % як за відвальним, так і за безвідвальним обробітком. Дещо підвищується вміст білка (на 1,4 % як за відвальним, так і за безвідвальним обробітком ґрунту) при збільшенні густоти стояння рослин від 20,4 до 31,7 тис./га.

Збільшення дози внесення добрив від N₄₀P₆₀K₆₀ до N₆₀P₈₀K₈₀ сприяє збільшенню середнього вмісту білка на 2,1 % за відвального обробітку, на 1,9 % за безвідвального обробітку ґрунту. Але при цьому вміст олії також збільшується, на 1,7 % за відвального обробітку, на 1,6 % за безвідвального обробітку ґрунту.

Наведені загальні тенденції мінливості вмісту білка й олії в насінні мають сортові особливості, які необхідно враховувати при розробці технологічних карт вирощування окремих сортів і гібридів кондитерського соняшнику.

References

Balalic I, Crnobarac J, Miklic V, Radic V (2016) Seed yield and protein content in sunflower depending on stand density. Matica Srpska J. Nat. Sci. 130: 93103. DOI: https://doi.org/10.2298/ZMSPN1630093B

Crnobarac J, Marinkovic B, Balalic I, Latkovic D, Jacimovic G (2013) The influence of sowing date on yield and quality of confectionary sunflower. Agriculture & Food 1(3): 56-63

Dijanovic D, Stankovic V, Mihajlovic I (2003) Improvement of sunflower for consumption. Genetika35(3): 161-167. DOI:https://doi.org/10.2298/GENSR0303161D

Dijanovic D, Kraljevic-Balalic M, StankovicV, Mihajlovic I. (2004) Phenotypic stability of yield components in protein sunflower. Genetika 36 (3): 213220. DOI: https://doi.org/10.2298/GENSR0403213D

Dospekhov BA (1985) Metodika polevogo opy'ta. Moskva.: Agropromizdat, 351 p

Hladni N, Jocic S, Miclic V, Saftic-Pankovic D, Kraljevic-Balal M. (2011) Interdependence of yield and yield components of confectionary sunflower hybrids. Genetika 43 (3): 583-594. DOI: https://doi.org/10.2298/GENSR1103583H

Hladni N, Miklic V, Jocic S, Jockovic M, Radeka I, Lecic N (2012) Odredivanje uticaja komponenti prinosa na prinos konzumnog suncokreta. Uljarstvo 43: 13-17

Humeniuk A (2001) Kondyterskiy napriam u selektsii soniashnyku. Propozytsiia 3: 38-39

Killi F (2004) Influence of different nitrogen levels on productivity of oilseed and confection sunflowers (Helianthus annuus L.) under varying plant populations. International Journal of Agriculture and Biology 6 (4): 594-598. DOI: https://doi.org/ 1560-8530/2004/06-4-594-598

Koshovyi VO (2006) Vmist i zbir bilka soniashnyku kondyterskoho napriamku za vyroshchuvannia yoho pry zroshuvanni. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria. Spetsialnyi vypusk 4 (1): 117-121

Kyrychenko VV, Makliak KM, Kryvosheyeva OV, Leonova NM, Rogulina LV (2011). Sposib klasyfikatsii zrazkiv soniashnyku za vmistom bilka v yadri nasinnia. Patent Ukrainy na vynakhid № 61248 MPK (2011.01) A99Z 99/00 Zaiavleno 04.01.2011. Opublikovano 11.07.2011. Biuleten 13: 2 s

Kyrychenko VV, Makliak KM, Kolomatska VP (2016) Kataloh hibrydiv soniashnyku selektsii Instytutu roslynnytstva imeni V.Ya. Yurieva NAAN. Kharkiv, 2016. 60 s

Leonova NM, Kyrychenko VV, Leonov Olu, Ilchenko NK, Sheliakina TA (2016) Minlyvist oznak vmistu bilka i olii u hibrydiv F1 soniashnyku ta zakonomirosti yikh uspadkuvannia. Selektsiia i nasinnytstvo 109: 93-101

Li Sh, Duan Yu, Guo T, Zhang P, He P, Kaushik M (2018) Sunflower response to potassium fertilization and nutrient requirement estimation. Journal of Integrative Agriculture 17(12): 2802-2812. DOI:https://doi.org/ 10.1016/S2095-3119(18)62074-X

Makliak KM, Kyrychenko VV, Kuzmyshina NV (2016) Osoblyvosti minlyvosti vmistu olii v nasinni hibrydiv soniashnyku zalezhno vid temperaturnoho rezhymu periodu vehetatsii. Visnyk TsNZ APV Kharkivskoi oblasti 21: 78-186

Melnyk AV, Shevchuk YuV (2011) Tekhnolohichni aspekty pry vyroshchuvanni kondyterskoho soniashnyku v umovakh Lisostepu Ukrainy. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii vykladachiv, aspirantiv ta studentiv Sumskoho NAU (20-29 kvitnya 2011 r.) ІІІ: 289

Pilorge E (2020) Sunflower in the global vegetable oil system: situation, specificities, and perspectives. OCL 27(34):1-11. DOI: https://doi.org/10.1051/ocl/ 2020028

Seiler GJ (1983) Effect of genotype, flowering date, and environment on oil content and oil quality of wild sunflower seed. Crop Sci. 23(6): 1063-1068. DOI: https://doi.org/10.2135/cropsci1983.0011183X002300060010x

Shovhun OO, Yareshko VI, Ivanytska AP, Liashenko SO, Chukhlieb SL, Badiaka OO, Shovhun NV (2009) Porivnialni doslidzhennia yakisnykh pokaznykiv suchasnykh sortiv ta hibrydiv soniashnyku (Helianthus annuus L.) u sortovyprobuvanni. Sortovyvchennia ta okhorona prav na sorty roslyn 2 (10): 62-70

Totskyi V.M., Poliakov O.I. (2019) Vplyv mineralnykh dobryv na pokaznyky produktyvnosti ta yakosti nasinnia hibrydiv soniashnyku. NTB IOK UAAN 14:232237

Ukrainskyi hidrometeorolohichnyi tsentr (2022). Informatsiinyi server. URL: https://meteo.gov.ua/ua/34504/climate/climate_stations/107/17/

Vedmedeva KV, Makhova TV (2019) Rezultaty selektsii kondyterskoho sortu soniashnyku. NTB IOK NAAN 28:63-69. DOI: https://doi.org/10.36710/IOC-2019- 28-07 Volf VG (1972) Sonyashny'k Kyiv S.42

Размещено на Allbest.ru