Лісові нектаропилконосні насадження Східного Поділля

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лісові нектаропилконосні насадження Східного Поділля

С.Ф. РАЗАНОВ, доктор с.-г. наук, професор Вінницький національний аграрний університет

Ю.А. ЄЛІСАВЕНКО, канд. с.-г. наук, ДП “Вінницька лісова науково-дослідна станція ” УкрНДЛІГА

А.М. РАЗАНОВА, ст. викладач

Львівський національний університет природокористування

М.І. КУЦЕНКО, аспірант

Вінницький національний аграрний університет

У статті висвітлено результати досліджень з вивчення стану лісових нектаропилконосних насаджень та перспективи розвитку лісового господарства і бджільництва в системі регіональної екомережі Східного Поділля.

Однією з умов євроінтеграції України є проведення заходів комплексного збереження біоландшафтного різноманіття регіонів, а також проведення екологізації виробництва, зокрема, лісівництва на засадах невиснажливого використання природних ресурсів. Лісове господарство характеризується широким спектром виробництва сировини, в тому числі нектару та квіткового пилку, продукти переробки яких медоносною бджолою (мед, бджолине обніжжя, маточне молочко та ін.) користуються високим попитом серед населення. Забезпечуючи свої потреби у кормі за рахунок лісових нектаропилконосів, бджоли також підтримують екологічну рівновагу за рахунок збереження свого існування.

В умовах лісового фонду Східного Поділля нараховується 215488,1 га угідь, з них 61% - експлуатаційні ліси, 15% - захисні ліси, 17% - рекреаційно-оздоровчі ліси та 7% - ліси природоохоронного, наукового та історико-культурного призначення. Площа нектаропилконосних насаджень складає від 0,8 га та змішаних насаджень - від 0,3 га до 5,7 га. Нектаропилконосні лісові насадження Східного Поділля представлені 37 корінними та інтродукованими деревними породами.

До основних нектаропилконосних насаджень Східного Поділля відносять: липу серцелисту, липу широколисту, акацію білу, різновиди кленів, з нектару і пилку яких бджоли виробляють як кормовий, так і товарний мед. Інші нектаропилконоси забезпечують бджіл підтримуючим взятком, що дає можливість забезпечити цих комах кормом.

Найбільш придатними для співіснування медоносних бджіл та нектаропилконосних насаджень є ліси природоохоронного, історико-культурного призначення, рекреаційно- оздоровчі ліси, які не підлягають під загальне лісокористування і створюють постійне й прогнозоване забезпечення бджіл кормом. Для підвищення ефективності використання нектаропилконосних насаджень Східного Поділля та їх збереження запропоновано в їх структурних компонентах регіональної екомережі передбачити зони оптимізації традиційного природокористування в системі «лісове господарство - бджільництво».

Ключові слова: Східне Поділля, нектаропилконосні лісові насадження, медоносна бджола, нектаропилконосні рослини, екомережа, лісове господарство, продукція бджільництва, сталий розвиток.

ANNOTATION

FORESTNECTAR-POLLINIFEROUS PLANTATIONS OF THE EASTERN PODILLIA

The article highlights the results of research on the state of forest nectar-pollinating plantations and prospects for the development of forestry and beekeeping in the system of the regional eco-network of Eastern Podillia.

One of the conditions of Ukraine's European integration is the implementation of measures to comprehensively preserve the biolandscape diversity of the regions, as well as the implementation of greening of production, in particular, forestry on the basis of the inexhaustible use of natural resources. Forestry is characterized by a wide range of production of raw materials, including nectar and pollen, the products of which are processed by honey bees (honey, bee pollen, royal jelly, etc.) are in high demand among the population. Providing their food needs at the expense of forest nectar-polliniferous, bees also maintain ecological balance by preserving their existence.

In terms of the forest fund of Eastern Podillia, there are 215,488.1 hectares of land, of which 61% are operational forests, 15% are protective forests, 17% are recreational and health forests, and 7% are nature conservation, scientific, historical and cultural forests. The area of nectarbearing plantations is from 0.8 ha, and mixed plantations - from 0.3 ha to 5.7 ha. Nectaro-pollen- bearing forest plantations of Eastern Podillia are represented by 37 introduced tree species.

The main nectar- and pollen-bearing plantations of Eastern Podillia include: linden, broadleaved linden, white acacia, varieties of maples, from the nectar and pollen of which bees produce both fodder and commercial honey. Other pollinators provide the bees with a supporting bribe, which makes it possible to provide these insects with food.

The most suitable for the coexistence of honey bees and nectar-pollen-bearing plantations are nature conservation, historical and cultural forests, recreational forests, which are not subject to general forest use and create a constant and predictable supply of food for bees. In order to increase the effectiveness of the use of nectar-pollen-bearing plantations of Eastern Podillia and their preservation, it is proposed to provide optimization zones for traditional nature use in the "forestry - beekeeping" system in their structural components of the regional eco-network.

Key words: Eastern Podillia, nectar-polliniferous forest plantations, honey bee, nectar- polliniferous plants, eco-network, forestry, beekeeping products, sustainable development.

Постановка проблеми

лісові насадження поділля

В умовах процесу євроінтеграції Україна зобов'язалася проводити заходи комплексного збереження біоландшафтного різноманіття регіонів, а також провести заходи щодо екологізації виробництва у тому числі й лісового господарства на засадах невиснажливого використання природних ресурсів [1-3]. Лісове господарство характеризується широким спектром виробництва сировини, зокрема, нектару та квіткового пилку, які є кормом медоносних бджіл та інших комах [4]. Нектар і квітковий пилок виробляється під час цвітіння нектароносних, пилконосних дерев та кущів. В процесі еволюції медоносні бджоли сформували тісний тандем з нектаропилконосними рослинами, зокрема, рослинами лісових насаджень [5].

Нектаропилконосні дерева і кущі лісових насаджень відіграють важливу роль у збереженні медоносної бджоли, а також у розвитку галузі бджільництва. Нектаропилконосні дерева нерідко є місцем існування медоносних бджіл, в яких ці комахи будують свої гнізда [6]. Велику роль нектаропилконосні дерева і кущі відіграють у забезпеченні бджіл кормом (нектаром і квітковим пилком) особливо у ранньовесняний період, у якому дане джерело корму цих комах є одним із основних [5]. Водночас необхідно відмітити, що забезпечення бджіл кормом, виробленим з нектару і квіткового пилку лісових насаджень, є більш стабільним порівняно з сільськогосподарськими нектаропилконосами, що дає можливість забезпечити комах безперервним його надходженням в їх гнізда.

Лісові нектаропилконосні насадження є високим резервом сировини для виробництва високоякісного меду, квіткового пилку та іншої продукції бджільництва, попит на яку з року в рік стрімко зростає.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Нектаропилконосні дерева і кущі лісових насаджень займають помітне місце за обсягами забезпечення потреб медоносних бджіл нектаром і квітковим пилком та поступаються сільськогосподарським нектаропилконосам лише в деяких регіонах [7]. Вироблений корм і товарна продукція (мед, бджолине обніжжя) з нектару і квіткового пилку характеризується високою якістю та безпекою [8].

У меді, а також бджолиному обніжжі, вироблених в зонах техногенного навантаження з нектару і квіткового пилку лісових насаджень, окрім лісозахисних смуг дорожнього полотна, виявлено нижчий рівень таких токсикантів як 137Cs, 90Sr, Pb, Cd та Zn [9, 10]. Поряд з цим необхідно відмітити, що мед з акації білої, значні площі якої спостерігаються в лісових насадженнях, характеризується високою якістю та цінністю, що неодноразово засвідчено як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками, тому користується значним попитом на світовому ринку [6, 11].

Роль лісових нектаропилконосних насаджень у бджільництві є надзвичайно важливою. Встановлено, що завдяки нектаропилконосним лісовим насадженням (ліщина, клен, акація біла), які забезпечують у ранньовесняний період нектаром і квітковим пилком бджіл, вдається більш інтенсивно наростити силу бджолиних сімей, що підвищує ефективність використання їх на запиленні озимого ріпаку та інших сільськогосподарських культур.

Однак, останнім часом спостерігається помітне зниження нектаропродуктивності лісових насаджень, що негативно позначається на існуванні медоносної бджоли та економічній ефективності галузі в цілому. Причиною такого явища є неконтрольована вирубка дерев та кущів, розповсюдження хвороб, ураження омелою білою та зниження обсягів насадження нектаропилконосних дерев і кущів [12, 13].

Тому за таких умов виникає потреба у здійсненні постійного контролю за станом нектаропилконосних лісових насаджень для прогнозування їх збереження та розвитку в регіональній екомережі Східного Поділля.

Метою наших досліджень було вивчення стану лісових нектаропилконосних насаджень Східного Поділля в контексті оптимізації традиційного природокористування «лісове господарство - бджільництво».

Нектаропилконосні насадження Східного Поділля становлять об'єкт дослідження, предметом дослідження є видовий склад, обсяги зростання нектаропилконосів Східного Поділля, їх роль в сучасному бджільництві та перспективи розвитку в системі регіональної екомережі.

Матеріали і методика досліджень. Дослідження проводили на основі аналізу матеріалів лісової таксації ВО «Укрдержліспроект» лісового фонду Східного Поділля в розрізі лісогосподарських підприємств Вінницького ОУЛМГ [14].

Під час проведення досліджень застосовувалися аналітичні та описові методи, здійснено аналіз лісовпорядної документації лісогосподарських підприємств, проаналізовано картографічні матеріали та опрацьовано літературні джерела.

Результати досліджень та їх обговорення

Характеризуючи землі державного лісового фонду лісогосподарських підприємств Східного Поділля, а саме лісовкриті ділянки, необхідно відмітити, що вони є одними із найважливіших структурних компонентів формування регіональних схем екомережі, які в сучасних умовах мають найбільшу антропотолерантість та рівень збереження функціонування біотичного та ландшафтного різноманіття.

В умовах Східного Поділля, за даними лісовпорядкування Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства, розподіл категорії земель припадає на 3 категорії.

Згідно даних Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства в структурі лісового фонду Східного Поділля переважають такі категорії: вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки - 198927,8 га (92%), невкриті лісовою рослинністю лісові ділянки - 12944,6 га (6%), нелісові землі - 3615,7 га (2%). І в загальному площа лісового фонду складає 215488,1 га. Враховуючи ліси інших лісокористувачів, загальна лісистість регіону становить 13,8% від загальної площі.

У свою чергу лісовий фонд розподіляється на 4 категорії захисності лісів. Аналіз категорії лісів в структурі лісового фонду показує, що загальна площа їх займає 215488,1 га, з яких 60% - експлуатаційні ліси, 15% - захисні ліси, 17% - рекреаційно-оздоровчі ліси та 8% - ліси природоохоронного, наукового та історико-культурного призначення.

Загальна площа лісових насаджень, які відведені до категорії насаджень нектаропилконосів складає 137,7 га. Найбільша площа таких насаджень зосереджена в ДП «Крижопільське ЛГ» і складає 72,2 га або 52,4% від загальної площі насаджень нектаропилконосів підприємства, а найменша площа в ДП «Дашківське ДЛМГ» - 0,3 га або 0,2%. Серед 10 лісових господарств регіону частка ДП «Бершадське ЛГ», ДП «Вінницьке ЛГ» та ДП «Крижопільське ЛГ» складає 84,3% від загальної кількості, доля інших 7 господарств - 15,7%.

Також частка насаджень нектаропилконосів від загальної площі лісів лісогосподарських підприємств в умовах Східного Поділля при їх середніх площах в 20 тис. га коливається від 0,001% в умовах ДП «Дашівське ДЛМГ» до 0,3% в умовах ДП «Крижопільське ЛГ».

Переважна більшість насаджень медоносів Східного Поділля зростає в достатньо родючих ґрунтово-гідрологічних умовах, які згідно лісотипологічної класифікації належать до свіжих ґрудів (Д2). За типами лісу переважають свіжі грабові діброви (Д2ГД) - 81%, сухі грабові діброви (Д1ГД) - 9%, частка всіх інших типів лісу (свіжих та вологих грабових, а також грабово-соснових грудів та вологих і сірих грудів) в цілому складає лише 10%.

Серед лісових господарств Східного Поділля (табл. 1) найбільший склад нектаропилконосів має ДП «Вінницьке ЛГ» (18 порід); ДП «Крижопільське ЛГ» (17 порід); ДП «Бершадське ЛГ» (13 порід), ДП «Іллінецьке ЛГ» (13 порід) та ДП «Жмеринське ЛГ» (7 порід).

Водночас необхідно відмітити, що найбільша площа зростання липи дрібнолистої (серцелиста) - 6,5 га та акації білої - 10,8 га спостерігається у ДП «Бершадське ЛГ», черешні 0,8 га - у ДП «Вінницьке ЛГ», горіха чорного та горіха грецького 26,3 га і 43,8 га відповідно - у ДП «Крижопільське ЛГ» та каштану їстівного 1,9 га - у ДП «Іллінецьке ЛГ». Найбільше змішаних насаджень спостерігається у ДП «Вінницьке ЛГ» тоді як у всіх інших господарствах кількість площі складає у межах від 0,8 до 5,7 га.

В складі насаджень найбільш поширеними є горіх грецький (43,8 га або 31,8%), горіх чорний (27,3 га або 19,8%), акація біла (10,8 га або 7,8 %), бархат амурський (8,3 га або 6,0%), липа дрібнолиста (6,5 га або 4,7%), їх загальна частка складає 70%. Породи, які нечасто зустрічаються, становлять 29% від всіх змішаних насаджень.

Найменш поширеними деревними породами, які зустрічаються дуже рідко в насадженнях медоносах на території лісогосподарських підприємств Східного Поділля є липа широколиста, клен ясенелистий, клен татарський, в'яз шорсткий, в'яз гладкий, тополя пірамідальна, тополя канадська, горіх манчжурський, фундук, гікорі звичайний, алича та гіркокаштан звичайний, їх частка в складі насаджень складає не більше 1%.

Таблиця 1

Склад нектаропилконосних насаджень Східного Поділля

Джерело: узагальнено та доповнено авторами

Серед дерев нектаропилконосів найвищу продуктивність мають акація біла, липа серцелиста та липа широколиста, нектаропродуктивність яких може складати від 600 кг/га до 1000 кг/га (табл. 2).

Таблиця 2

Основні нектаропилконосні лісові насадження, які забезпечують виробництво товарного меду