Оцінка конкурентоздатності допосівної обробки насіння та позакореневих підживлень сої за різних рівнів мінерального живлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка конкурентоздатності допосівної обробки насіння та позакореневих підживлень сої за різних рівнів мінерального живлення

Ж.А. Молдован,

В.Г. Молдован

Анотація

Мета. Вивчення ефективності допосівної обробки насіння у поєднанні з стимуляцією росту й розвитку рослин при вирощуванні сої за різних рівнів мінерального живлення та оцінка конкурентоздатності цих елементів технології вирощування сої. Методи. Польовий, підрахунково-ваговий, статистичний. Результати. Дослідження проводилися Хмельницькою ДСГДС ІКСГП НААН впродовж 2016-2018 рр. на чорноземах опідзолених, середньосуглинкових. Погодні умови вегетаційного періоду в роки проведення досліджень характеризувалися достатньо високими середньодобовими температурами, великою кількістю опадів з нерівномірним розподілом та значним їх дефіцитом у окремі фази розвитку сої, що мало істотний вплив на формування урожайності насіння. Узагальнюючи результати досліджень нами встановлено, що покращення мінерального живлення забезпечило зростання урожайності, порівняно до контролю, на 23,2 -28,3% - за внесення N32P32K32 та на 52,9-65,4% - за внесення N48P48K48. За різних рівнів мінерального живлення допосівна обробка насіння стимулятором росту та комплексними мікродобривами забезпечила зростання урожайності на 5,8 -7,6%, одноразове позакореневе підживлення сої у фазу 2 -3 справжніх листків - на 8,9-12,7%; бутонізації - на 11,0-14,8%, дворазова обробка посівів у ці фази - на 19,4-27,0%. Найвищі коефіцієнти конкурентоздатності (Ке = 1,10-1,15 ум. од., J = 1,23-1,33 ум. од., Кзд н-б = 1,17-1,24 ум. од.) отримали на варіанті, який передбачав проведення допосівної обробки насіння та обробку посівів комплексом препаратів у фази 2-3 листків і бутонізації. Висновки. Досліджувані способи допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення сої у фази 2 -3 трійчастого листка та бутонізації стимуляторами росту й комплексними мікродобривами за різних рівнів мінерального живлення забезпечують істотне зростання урожайності насіння та є конкурентоздатними порівняно до контролю. насіння стимуляція соя

Ключові слова: соя, насіння, удобрення, підживлення, мікродобрива, стимулятори росту, урожайність, конкурентоздатність.

Moldovan Zh., Moldovan V. Assessment of the competitiveness of the soybean seed presowing treatment and foliar feeding at different levels of mineral nutrition

Purpose. To study the effectiveness of pre-sowing seed treatment in combination with the plant growth and development stimulation in growing soybeans at different levels of mineral nutrition and assessing the competitiveness of these elements of soybean cultivation technology. Methods. Field, calculation and weight, statistical. Results. Research was conducted by the Khmelnytskyi State Agricultural Research Station of the Institute of Feed Research and Agriculture of Podillia of NAAS during 2016-2018 on podzolized, medium loamy black soils. The weather conditions of the growing season during the years of research were characterized by fairly high average daily temperatures, a large amount of unevenly distributed precipitation and a significant shortage of it in certain phases of soybean development, which had a significant impact on the formation of seed yield. Summarizing the results of the research, we found that the improvement of mineral nutrition provided an increase in yield, compared to the control, by 23.2-28.3% - under application of N32P32K32 and by 52.9-65.4% - under application of N48P48K48. At different levels of mineral nutrition, pre-sowing treatment of seeds with a growth stimulator and complex microfertilizers ensured an increase in productivity by 5.8-7.6%, one-time foliar feeding of soybeans in the phase of 2-3 true leaves - by 8.9-12.7%; budding - by 11.0-14.8%, two-time treatment of the crops in these phases - by 19.4-27.0%. The highest coefficients of competitiveness were obtained on the variant that involved pre-sowing treatment of seeds and treatment of crops with a complex of preparations in the phase of 2-3 leaves and budding. Conclusions. The researched methods of pre-sowing seed treatment and foliar feeding of soybeans in the phase of the 2-3d trifoliate leaf and budding with growth stimulants and complex microfertilizers at different levels of mineral nutrition ensure a significant increase in seed yield and are competitive compared to control.

Key words: soybean, seeds, fertilizer, feeding, microfertilizers, growth stimulants, yield, competitiveness.

Вступ

Постановка проблеми. У час вільного обміну інформацією та конкурентної боротьби за ринки збуту сільськогосподарської продукції першочергове значення повинно надаватися оцінці відповідності продукції, яка виробляється, вимогам ринку. Перевагу з точки зору підвищення конкурентоспроможності аграрної продукції надають впровадженню більш складних, проте гнучкіших до зміни зовнішніх впливів технологій, вилученню зайвих операцій або їх інтегруванню [1, с. 5].

Урожайність, на думку вчених і аграріїв-практиків, є найбільш важливим комплексним показником господарської цінності сої, що поєднує індивідуальну продуктивність рослин, біоценозний фактор та умови довкілля. Одним із способів впливу на врожайність сої є покращення умов її живлення шляхом внесення макро- та мікроелементів у Ґрунт або позакоренево. Найчастіше посіви забезпечують лише трьома основними елементами - азотом, фосфором і калієм, хоча відомо, що поряд з цими макроелементами, важлива роль у живленні рослин сої, формуванні врожаю та його якості належить й сірці, кальцію та магнію, а також таким мікроелементам, як марганець, бор, молібден, цинк та кобальт. Їх вміст у рослинах коливається від сотих до тисячних масових часток, однак вони беруть участь у багатьох фізіологічних і біохімічних процесах, що відбуваються в рослинах, входять до складу багатьох ферментів, вітамінів, ростових речовин, які в рослинах виконують важливу роль біохімічних прискорювачів і регуляторів найскладніших біологічних процесів. Нестача ж будь-якого елемента може бути фактором, який лімітує отримання високих урожаїв, зумовлює ураження хворобами, погіршує якість насіння [2, с. 91; 3, с.34]. Разом з тим, за нестачі мікроелементів ефективність азотних, фосфорних і калійних добрив знижується на 10-12% і більше [4, с. 10].

Науковими дослідженнями у різних ґрунтово-кліматичних зонах України встановлено, що допосівна обробка насіння стимуляторами росту та комплекс - ними мікродобривами - найбільш ефективний спосіб забезпечення рослин поживними речовинами в початковий період їх росту й розвитку [5, с. 60; 6, с. 40]. Це дає можливість більш повно реалізувати потенційну продуктивність сучасних сортів сої інтенсивного типу [7, с. 220], зважаючи на краще забезпечення рослин елементами мінерального живлення, що сприяє підвищенню активності фотосинтезу та симбіотичної фіксації азоту. Адже при обробці насіння прискорюється його проростання через активацію гідролізуючих ферментів, сходи з'являються дружніші, більш сильні, з потужною кореневою системою [8, с. 195], збільшується вміст білка та "сирої клітковини" в насінні сої та урожайність [9, с. 138].

Позакореневе підживлення - це агроприйом, який застосовують для швидкого коригування дисбалансу елементів живлення та збільшення їхнього споживання кореневою системою. Доведено, що застосування позакореневого підживлення підвищує споживання елементів живлення з ґрунту на 15-20%, а подеколи й 30% [10, с. 208]. Разом з тим, позакореневі підживлення сої стимуляторами росту й комплексними мікродобривами сприяють формуванню більшої маси та висоти рослин, асиміляційної поверхні та фотосинтетичного потенціалу [11, с. 8; 12, с. 131], покращують показники індивідуальної продуктивності рослин і якості насіння, забезпечують збільшення урожайності сої [13, с. 138; 14, с. 45; 15, с. 46; 16, с. 62].

Безумовно, ефективне й раціональне застосування добрив, оптимізація режимів живлення рослин сої за рахунок використання сучасних біологічних препаратів є одним з пріоритетних заходів, які здатні забезпечити гарантоване й конкурентоспроможне виробництво насіння сої. Саме тому вивчення ефективності допосівної обробки насіння у поєднанні з стимуляцією росту й розвитку рослин при вирощуванні за різних рівнів мінерального живлення сої та оцінка конкурентоздатності цих елементів технології вирощування сої й було метою наших досліджень.

Матеріали і методи. Дослідження проводилися Хмельницькою ДСГДС ІКСГП НААН впродовж 2016-2018 рр. на чорноземах опідзолених, середньосуглинкових. Ґрунт достатньо насичений основами - 39,8-42,0 мг екв. на 100 г, має гідролітичну кислотність 1,8-2,7 мг екв. на 100 г ґрунту. Вміст гумусу (за Тюріним) - 3,2%. Формами поживних речовин середньо забезпечений: вміст азоту, що легко гідролізується, - 14,4-16,6, фосфору рухомого - 11,0-12,0, калію обмінного - 7,8-8,0 мг на 100 г ґрунту.

Експеримент закладено та проведено у польовому двофакторному досліді відповідно до методики дослідної справи в агрономії [17]. У схему досліду були включені такі чинники: фактор А - основне удобрення (без добрив, N₃₂P₃₂K₃₂, N₄₈P₄₈K₄₈) та фактор Б - способи допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення сої з використанням стимулятора росту, рідких комплексних добрив і добрив-компенсаторів вітчизняного виробництва. Оцінку конкурентоспроможності проводили за методикою А.Д. Гарькавого та А.В. Спіріна (2003) [1, с. 21-38].

Погодні умови вегетаційного періоду в роки проведення досліджень характеризувалися достатньо високими середньодобовими температурами, великою кількістю опадів з нерівномірним розподілом та значним їх дефіцитом у окремі фази розвитку сої, що мало істотний вплив на тривалість міжфазних періодів, зокрема періоду "сівба-сходи", ріст і розвиток рослин, формування показників їхньої індивідуальної продуктивності та урожайності насіння (табл. 1).

Таблиця 1

Погодні умови вегетаційного періоду 2016-2018 рр.

Методи досліджень: польовий (візуальні та фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин сої); підрахунково-ваговий (облік урожайних даних), статистичний (статистична обробка результатів досліджень).

Результати досліджень і обговорення. Результати наших досліджень дають підставу стверджувати, що рівень урожайності насіння сої істотно залежав як від факторів, що взяті на вивчення, так і умов вегетаційного періоду, які досить сильно різнились, особливо за кількістю та розподілом опадів, порівняно із середніми багаторічними значеннями. Так урожайність насіння сої, залежно від рівня мінерального живлення, способів допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення посівів, у середньому за роки досліджень склала 1,55-3,16 т/га (табл. 2).

Встановлено, що застосування добрив має позитивний вплив на формування врожайності сої. Зокрема, покращення мінерального живлення зумовило зростання урожайності насіння сої на 23,2 -28,3% за внесення N₃₂P₃₂K₃₂ та на 52,9-65,4% - за внесення N48P48K48.

Допосівна обробка насіння стимулятором росту та комплексними мікро - добривами забезпечила додаткові 5,8-7,6% приросту врожаю залежно від рівня мінерального живлення.

Більш ефективним виявилося позакореневе підживлення сої у різні фази розвитку. Зокрема, за одноразового позакореневого підживлення у фазу 2-3 справжніх листків або бутонізації зростання урожайності, за різних рівнів мінерального живлення, становило 8,9-12,7% та 11,0-14,8% відповідно, тоді як за дворазової обробки посівів цей показник збільшувався до 19,4-27,0%.

Поєднання допосівної обробки насіння комплексом препаратів і поза - кореневого підживлення у фазу 2-3 справжніх листків стимулятором росту сприяло зростанню урожайності сої на 16,1 -22,8%. Однак найбільший (23,233,3%) приріст врожаю насіння сої отримали за допосівної обробки насіння та двох позакореневих підживлень - у фази 2-3 трійчастих листків і бутонізації стимуляторами росту, комплексними мікродобривами та добривами - компенсаторами.

Проведена нами статистична обробка урожайних даних показала, що усі досліджувані варіанти обробки насіння та позакореневого підживлення забезпечили істотне зростання урожайності порівняно до контролю. Однак нами помічено, що на варіантах без внесення комплексного мінерального добрива (NPK) відхилення показників урожайності насіння сої між варіантами 2 та 3; 3 та 4; 4 та 5; 6 та 7 були в межах статистичної похибки - 0,06 т/га. За покращення мінерального живлення та внесення N₃₂P₃₂K₃₂ відхилення показників урожайності в межах статистичної похибки відзначено між варіантами 2 та 3; 3 та 4; 5 та 6, за внесення N₄₈P₄8K₄8 - лише між варіантами 3 та 4.

Таблиця 2

Урожайність сої залежно від рівня мінерального живлення, способів допосівної обробки насіння та позакореневого підживлення посівів, т/га