Кормова продуктивність біомаси сумісних посівів тритикале ярого з горошком посівним залежно від елементів технології вирощування

Размещено на http://allbest.ru

Кормова продуктивність біомаси сумісних посівів тритикале ярого з горошком посівним залежно від елементів технології вирощування

Г.І. Демидась, С.С. Вейлер

Мета. Встановити показники продуктивності тритикале ярого та горошку посівного в одновидових і сумісних посівах залежно від співвідношення компонентів та добрив. Методи. Польовий, лабораторний, математико-статистичний. Результати. Показано результати досліджень з вивчення продуктивності, окупності добрив та особливостей наростання кормової біомаси за вирощування тритикале ярого та горошку посівного в одновидових і сумісних посівах залежно від співвідношення компонентів на чорноземних ґрунтах Лісостепу, проведених щорічно протягом 2020 - 2022 рр. Висновки. За сумісного вирощування тритикале ярого з горошком посівним на різних фонах удобрення продуктивність кормового агроценозу підвищується від 5,15-6,44 до 5,29-6,87 т/га сухої маси, що на 1-6% більше у порівнянні з одновидовим посівом тритикале ярого і на 9 -26% порівняно з одновидовим посівом горошку посівного. Застосування органічного добрива гумігран збільшує кормову продуктивність одновидових посівів тритикале ярого і горошку посівного на 13 і 7% відповідно, бінарних травосумішей з різним співвідношенням цих культур - на 3-11%, а за внесення мінеральних добрив у дозах N45P45K45 - на 21, 11 і 23-24% відповідно. Окупність 1 кг гуміграну становить 1,4-3,3 кг, а 1 кг N45P45K45 - 4,1-9,4 кг сухої маси з найменшими показниками на одновидовому посіві горошку посівного. Найвпливовішим фактором за виходом з 1 га сухої маси є фактор травостою з часткою 54%. На фоні без добрив за 50 діб, починаючи з 10 травня, при формуванні урожаю у тритикале ярого вихід з 1 га сухої кормової біомаси збільшується від 0,87 до 5,20 т (у фазі молочної стиглості зменшується до 5,06 т), у горошку посівного і тритикале -горошковій суміші із співвідношенням компонентів 25:75 - від 0,64 до 4,86 т і від 0,89 до 5,57 т/га відповідно.

Ключові слова: гумігран, кормова продуктивність, мінеральні добрива, наростання біомаси, суха маса, окупність добрив.

Вступ

Постановка проблеми. Однією з основних умов створення високопродуктивних кормових агроценозів є правильний добір злакових компонентів з урахуванням їх ценотичних особливостей, а також екологічних та агротехнічних факторів, у тому числі й системи удобрення [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7].

Для підвищення продуктивності сіяних травостоїв необхідно в першу чергу поліпшити азотне живлення, оскільки вони потребують азоту найбільше. Середня доза азоту на 1 га кормових угідь в Україні не перевищує 15 -20 кг/га, що свідчить про його гостродефіцитний баланс. Винесення його з урожаєм у декілька разів перевищує повернення [1, 2]. Потребу кормових угідь України в азоті наполовину можна покривати за рахунок ефективного використання потенціалу бобових трав шляхом включення їх до кормових агроценозів.

Симбіотичний азот бобових не тільки сприяє економії азотних добрив, але й забезпечує достатню продуктивність кормового угіддя для одержання дешевих екологічно чистих та повноцінних кормів [5, 6, 7, 8, 9, 10].

Продуктивність змішаних посівів однорічних кормових культур у різних ґрунтово-кліматичних умовах вирощування значною мірою залежить від правильного сортового та видового добору компонентів, їх співвідношення та забезпечення елементами живлення [11, 12].

На інтенсивність накопичення сухої речовини впливає конкуренція рослин, за якої у бінарних агрофітоценозах тритикале ярого з бобовими культурами за сівби у рівних пропорціях горошок посівний виявляється більш конкурентоспроможним за горох та люпин [11].

Проте вивчення впливу вирощування тритикале ярого та горошку посівного в одновидових і сумісних посівах на кормову продуктивність, окупність добрив та особливості наростання кормової біомаси залежно від співвідношення компонентів та різного удобрення на чорноземних ґрунтах Лісостепу Правобережного досі не проводилось, тож наші дослідження, результати яких викладено у цій статті, є актуальними та необхідними для підвищення продуктивності кормових культур.

Матеріали та методи. Дослідження з вивчення хімічного складу кормових однорічних агрофітоценозів виконували на чорноземних Ґрунтах у польовій сівозміні Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Агрономічна дослідна станція». Двофакторний польовий дослід «Вивчення впливу мінеральних і органічних добрив та співвідношення компонентів на кормову продуктивність травосумішей тритикале ярого з горошком посівним» закладали весняним посівом щорічно протягом 2020-2022 рр. (табл. 1).

Таблиця 1

Схема досліду

Повна норма, або норма висівання насіння в одновидовому посіві, тритикале ярого становить 5, а горошку посівного - 3,0 млн/га схожих насінин, або 250 і 100 кг/га.

Мінеральні добрива вносили під передпосівну культивацію у вигляді нітроамофоски з вмістом діючої речовини N, Р і К по 16% кожного, а органічне добриво гумігран (гранульований вермикомпост) - у рядки при сівбі однорічних трав. Площа посівної ділянки - 30 м², облікової - 25 м². Кількість варіантів 15, ділянок - 60. Повторність досліду чотириразова.

Агротехніка вирощування сумішей тритикале ярого з горошком посівним загальноприйнята для Лісостепу Правобережного. Сівбу тритикале ярого та горошку посівного проводили в оптимальні строки навісною сівалкою СН-16А у агрегаті з трактором Т-25А звичайним рядковим способом в один рядок. Норми висіву кормових культур були узгоджені зі схемою досліду у відповідних варіантах.

Експериментальні дослідження, обліки та спостереження проведено з дотриманням методичних вказівок Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН [13].

Облік врожаю проводили у фазу молочної стиглості зерна тритикале ярого, коли горошок посівний знаходився у фазі фізіологічної стиглості насіння у нижньому ярусі, тобто у фазі максимального наростання поживних речовин, суцільним скошуванням зеленої маси з облікової ділянки із наступним зважуванням і перераховуванням продуктивності за виходом сухої маси з 1 га.

Динаміку наростання урожаю з фіксуванням фаз вегетації визначали протягом 50 днів через кожні 10 днів, починаючи з 10 травня, на фіксованих майданчиках розміром 1 м² у чотириразовій повторності.

У дослідах вивчали сорти однорічних кормових культур: тритикале яре «Оберіг харківський», горошок посівний «Єлизавета», які занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для вирощування в Україні.

Мета досліджень - встановити показники продуктивності тритикале ярого та горошку посівного в одновидових і сумісних посівах залежно від співвідношення компонентів та добрив.

Результати досліджень та обговорення

Продуктивність значною мірою залежить від співвідношення компонентів у травосумішах та удобрення. Проведеними дослідженнями з оптимізації співвідношення між бобовим і злаковим компонентами однорічних кормових культур встановлено, що з-поміж травосумішей найвищою продуктивністю (7,26 т/га сухої речовини) відзначився варіант, де висівалося 75% від повної норми висіву горошку посівного та 25% від повної норми висіву вівса посівного з обробленнням насіння горошку посівного стимулятором росту Гуміфілд, а вівса посівного - мікробіологічним препаратом Поліміксобактерин [14, 15].

За нашими даними (табл. 2), залежно від типу травостою та варіантів удобрення, продуктивність тритикале ярого та горошку посівного в одновидових посівах та травосумішах з різним співвідношенням зазначених компонентів у середньому за 2020-2022 рр. була в межах 4,86-6,83 т/га сухої маси. З-поміж одновидових посівів, незалежно від агрофону, тритикале яре забезпечило на 0,34-1,04 т/га вищу продуктивність, ніж горошок посівний. Слід зазначити, що найбільшою перевага тритикале ярого була за внесення N₄₅P₄₅K₄₅ і найменшою - у варіанті без добрив. Найменша продуктивність одновидового посіву горошку посівного, порівняно з іншими досліджуваними фітоценозами, зумовлена повним виляганням і значним випріванням біомаси.

Завдяки дії симбіотичного азоту бобового компонента шляхом додавання до тритикале ярого горошку посівного у середньому за 2020 -2022 рр. на всіх агрофонах підвищилась продуктивність кормових агроценозів у порівнянні з одновидовим посівом тритикале ярого на 0,08-0,38 т/га сухої маси, або на 1-6%, а в порівнянні з одновидовим посівом горошку посівного - на 0,42-1,41 т/га сухої маси, або на 9-26%.

Таблиця 2

Продуктивність тритікале ярого та горошку посівного в одновидових та сумісних посівах з різним співвідношенням компонентів залежно від удобрення за роками, 2020-2022 рр., т/га сухої маси

Отже, сумісні посіви тритикале ярого з горошком посівним за продуктивністю більшою мірою переважали одновидовий посів горошку посівного, ніж одновидовий посів тритикале ярого. Суміш тритикале ярого з горошком посівним у співвідношенні 25:75%, де найбільше було бобового компонента, максимально переважала за продуктивністю одновидові посіви цих культур, а у співвідношенні 75:25, де найменше було бобового компонента - мінімально.

Слід відзначити, що продуктивність сумішей знаходилась у прямій залежності з вмістом бобового компонента. Із збільшенням кількості бобового компонента збільшувалась і кормова продуктивність агроценозу. У середньому за 2020-2022 рр. на всіх агрофонах найбільшою продуктивність травосуміші тритикале ярого з горошком посівним була за сівби у співвідношенні 25:75%, яка була вищою на 0,29 т/га сухої маси, або на 4-5% порівняно з співвідношенням 75:25.

Суттєво підвищували продуктивність досліджуваних травостоїв добрива, особливо в одновидовому посіві тритикале ярого та його травосумішах з горошком посівним. У середньому за 2020 -2022 рр. від внесення органічного добрива гумігран продуктивність одновидового посіву тртикале ярого збільшилась на 0,69 т/га, або на 13%, одновидового посіву горошку посівного - на 0,34 т/га сухої маси, або на 7%, а бінарних травосумішей цих культур з різним їх співвідношенням - на 0,19-0,62 т/га сухої маси, або на 3-11%. Від внесення мінеральних добрив у дозах N₄₅P₄₅K4₅ продуктивність цих агрофітоценозів збільшилась відповідно на 1,25 т/га, або на 21%, на 0,55 т/га, або на 11%, і на 1,26, або на 23-24%. Отже, більші прирости урожаю від внесення як органічного, так і мінерального добрив, були на одновидовому посіві тритикале ярого та його сумішах з горошком посівним, ніж на одновидовому посіві горошку посівного.

Подібні зміни продуктивності досліджуваних агроценозів залежно від добрив, які відбувались за усередненими даним спостерігались і в кожному році досліджень, коли продуктивність агроценозів коливалась у ширших межах, а саме від 5,01 до 6,99 т/га сухої маси. Найпродуктивнішими агроценози тритикае ярого, горошку посівного та їх сумішей з різним співвідношенням зазначених компонентів були у найбільш сприятливому за погодними умовами весняному періоді 2021 р., коли продуктивність була на 0,18-0,34 т/га сухої маси більшою, ніж у 2020 і 2022 рр.

Важливим показником, який дає можливість оцінити ефективність застосування добрив, є окупність, або оплата 1 кг діючої речовини добрив урожаєм, зокрема за виходом сухої маси або сирого протеїну тощо (табл. 3).

У наших дослідженнях на різних досліджуваних травостоях окупність 1 кг органічного добрива гумігран у дозі 250 кг/га приростом урожаю сухої маси у середньому за 2020-2022 рр. коливалась у межах 1,4-3,3 кг, а за роками - 1,2-3,6 кг, а окупність 1 кг суми азоту, фосфору і калію у дозах N45P45K45 складала, відповідно, 4,1-10,4 кг і 3,6-10,0 кг.

Вищим рівнем окупності характеризувалися одновидовий посів тритикале ярого та бінарні травосуміші цих культур з різним їх співвідношенням, де окупність 1 кг органічного добрива гумігран приростом урожаю сухої маси була у середньому за 2020-2022 рр. на 1,1-1,9 кг, а суми азоту, фосфору і калію у дозах N₄₅P₄₅K₄₅ - на 5,0-5,3 кг більшою у порівнянні з одновидовим посівом горошку посівного.

За роками досліджень закономірної різниці щодо окупності 1 кг мінеральних і органічних добрив приростом сухої маси за вирощування тритикале ярого та горошку посівного в одновидових та сумісних посівах з різним співвідношенням компонентів не спостерігали.

Таблиця 3

Окупність 1 кг мінеральних і органічних добрив приростом сухої маси за вирощування тритикале ярого та горошку посівного в одновидових та сумісних посівах з різним співвідношенням компонентів за роками,

2020-2022 рр., кг

Важливим чинником, що суттєво впливає на продуктивність будь -якого кормового фітоценозу є строки відчуження (скошування або спасування) травостою. Проведеними дослідженнями було встановлено, що наростання сухої біомаси відбувається до фази масового цвітіння домінантних злакових чи бобових компонентів, після чого спостерігали поступове зменшення продуктивності [3].

За нашими даними (табл. 4) зміна продуктивності за виходом з 1 га сухої маси за фазами вегетації при вирощуванні тритикале ярого і горошку посівного в одновидових і сумісному посівах відбувалась не однаково.

У тритикале ярого наростання сухої біомаси на 1 га в середньому за 2020 - 2022 рр. відбувалось у період від кінця кущіння до повного цвітіння (від 0,87 до 5,20 т). Далі, починаючи з фази цвітіння аж до фази молочної стиглості, відбувалось поступове зменшення продуктивності від 5,20 до 5,06 т.

У горошку посівного період наростання сухої біомаси був більш розтягнутим порівняно з тритикале ярим. У цієї бобової культури наростання сухої біомаси в середньому за 2020-2022 рр. з параметрами від 0,64 до 4,86 т/га відбувалось у період від пагоноутворення аж до повного цвітіння.

У тритикале-горошковій суміші з домінуванням горошку посівного наростання площі листкової поверхні було подібним до горошку посівного. Воно було також більш розтягнутим порівняно з тритикале ярим. Тут наростання відбувалось від фази пагоноутворення до початку бутонізації з показниками в середньому за 2020-2022 рр. від 0,89 до 5,57 т/га.

Закономірності щодо змін продуктивності при проходженні фаз вегетації, тобто в міру старіння рослин, які спостерігались в середньому за роки досліджень, були і в кожному році. Слід зазначити, що в усі строки на одну і ту ж дату відбирання рослинних зразків більшою на 0,10-0,35 т/га була продуктивність сухої маси в сприятливому для росту і розвитку рослин 2021 р., ніж у 2020.

Таблиця 4

Зміна продуктивності за фазами вегетації при вирощуванні тритикале ярого і горошку посівного в одновидових і сумісному посівах за роками,

2020-2022 рр., т/га сухої маси

Висновки

1. Включення у бобово-злакову травосуміш до тритикале ярого горошку посівного на різних фонах удобрення підвищує продуктивність кормового агроценозу від 5,15-6,44 до 5,29-6,87 т/га сухої маси, що на 1-6% більше порівняно з одновидовим посівом тритикале ярого і на 9-26% більше порівняно з одновидовим посівом горошку посівного.

2. За внесення в передпосівну культивацію органічного добрива гумігран продуктивність одновидового посіву тритикале ярого збільшується на 13%, одновидового посіву горошку посівного - на 7%, а бінарних травосумішей з різним співвідношенням цих культур - на 3-11%, а за внесення мінеральних добрив у дозах N45P45K45 - відповідно на 21, 11 і 23-24%. Окупність 1 кг гуміграну становить 1,4-3,3 кг, а 1 кг N₄₅P₄₅K₄₅ - 4,1-9,4 кг сухої маси з найменшими показниками на одновидовому посіві горошку посівного.

3. Впливовішим фактором за виходом з 1 га сухої маси є фактор травостою з дольовою часткою 54%, що на 8% більше, ніж у фактора удобрення.

4. На фоні без добрив при формуванні урожаю у тритикале ярого вихід з 1 га сухої кормової біомаси за період від кінця кущіння до повного цвітіння збільшується від 0,87 до 5,20 т (у фазі молочної стиглості зменшується до 5,06 т). У горошку посівного і тритикале-горошковій суміші із співвідношенням компонентів 25:75% і домінуванням горошку посівного за період від пагоноутворення до повного цвітіння, який більш розтягнутий, ніж у тритикале ярого, наростання біомаси збільшується, відповідно, від 0,64 до 4,86 т і від 0,89 до 5,57 т/га.

продуктивність тритикале ярий горошок посівний добриво кормовий лісостеп

Список бібліографічних посилань

1. Петриченко В.Ф., Кургак В.Г. Культурні сіножаті та пасовища України. Київ: Аграрна наука, 2013. 432 с.

2. Кургак В.Г., Карбівська У.М. Особливості формування бобово-злакових агрофітоценозів на дерново-підзолистих ґрунтах Прикарпаття України. Корми і кормовиробництво. 2020. № 89. С. 121133. https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202089-12.

3. Кургак В.Г. Лучні агрофітоценози. Київ: ДІА, 2010. 374 с.

4. Гетман Н.Я., Бугайов В.Д., Лілик Т.В та ін. Продуктивність сумішей горошку паннонського з тритикале озимим залежно від ґрунтово-кліматичних умов вирощування. Корми і кормовиробництво. 2016. № 8. С. 96-101. URL: https://fri-journal.com/index.php/journal/artide/view/268.

5. Демидась Г.І., Галушко І.В. Кормова продуктивність конюшини лучної залежно від технології вирощування в Правобережному Лісостепу. Науковий вісник НУБІП України. Серія «Агрономія». 2018. Вип. 286. С. 11-18.

6. Ковтун К.П., Векленко Ю.А., Ящук В.А. Формування фітоценозу та продуктивності еспарцето-злакових травосумішок залежно від способів сівби та просторового розміщення видів в умовах Лісостепу правобережного. Корми і кормовиробництво. 2020. № 89. С. 112- 120. https://doi.org/10.31073/kormovvrobnvtstvo 202089-11.

7. Karbivska U.M., Butenko A.O., Masyk I.M. et al. (2019). Influence of agrotechnical measures on the quality of feed of legume-grass mixtures. Ukrainian Journal of Ecology. 9(4). Pp. 547-551. https://doi.org/10.15421 / 2019 788.

8. Дзюбайло А.Г., Марцінко Т.І., Головчук М.І. Формування продуктивності бобово-злакових травосумішей залежно від удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2020. Вип. 67. С. 39-53.

9. Кургак В.Г., Волошин В.М. Підвищення ефективності використання багаторічних бобових трав на луках України. Посібник українського хлібороба «Біологізація землеробства»: Науково - практичний збірник. К.: ТОВ «Сігматрейд», 2017. Том 1. С. 288-291.

10. Karbivska U.M. Butenko A.O., Onychko V.I. et al. Effect of the cultivation of legumes on the dynamics of sod-podzolic soil fertility rate. Ukrainian Journal of Ecology. 2019. Vol.9(3). Р. 8-12. https://doi.org/10.15421/2019_702.

11. Борона В.П., Матіяш Н.О. Продуктивність вівсяно-бобових сумішок залежно від рівня мінерального живлення в умовах правобережного Лісостепу України. Корми і кормовиробництво. 2013. № 75. С. 57-61. URL: https://fri-journal.com/index.php/journal/article/view/645.

12. Гетман Н.Я., Чернецька С.Г. Тритикале яре в польовому кормовиробництві. Корми і кормовиробництво. 2014. № 78. С. 26-31. URL: https://fri-journal.com/index.php/journal/article/view/464.

13. Бабич А.О. Методика проведення дослідів по кормовиробництву. Вінниця, 1994. 96 с.

14. Сеник І.І. Техніко-економічна оцінка способів сівби бобово-злакових агрофітоценозів. Зрошуване землеробство. 2020. № 24. С. 72-75.

15. Сеник І.І. Кормовиробництво Тернопільської області в умовах кліматичних змін. Біоресурси і природокористування. Київ, 2020. Том 12, № 1-2, С. 64-70.

Demidas Р., Veiler S.

Feed productivity of the biomass of spring triticale and common vetch companion sowings depending on the elements of cultivation technology

Purpose. To determine the productivity indicators of spring triticale and common vetch in singlespecies and companion sowings depending on the ratio of components and fertilizers. Methods. Field, laboratory, mathematical and statistical. Results. The results on the study of productivity, recoupment of fertilizers and specific features of the feed biomass growth in cultivation of spring triticale and common vetch in single-species and companion crops depending on the ratio of components on the Forest Steppe black soils, conducted annually during 2020-2022, are shown. Conclusions. In the companion cultivation of spring triticale and common vetch on different fertilization backgrounds, the productivity of the fodder agrocenosis increases from 5.15-6.44 to 5.29-6.87 t/ha of dry mass, which is 1-6% more compared to single-species sowings of spring triticale and by 9-26% compared to single-species common vetch sowings. The use of Humigran organic fertilizer increases the feed productivity of single-species crops of spring triticale and common vetch by 13 and 7% respectively, of binary grass mixtures with different ratios of these crops - by 3-11%, and when applying N45P45K45 mineral fertilizers - by 21, 11 and 23 -24% respectively. The profitability of 1 kg of Humigran was 1.4-3.3 kg, and 1 kg of N45P45K45 showed the lowest indicators on single-species sowing of vetch - 4.1-9.4 kg of dry mass. The most influential factor in terms of yield from 1 ha of dry matter is the herbage factor with a 54% share. On the background without fertilizers, for 50 days, starting from May 10, during spring triticale yield formation, the output of dry feed biomass from 1 ha increased from 0.87 to 5.20 t (in the milk ripeness phase it decreased to 5.06 t), in common vetch and triticale-vetch mixture with a 25:75 ratio of components - from 0.64 to 4.86 and from 0.89 to 5.57 t/ha, respectively.

Key words: Humigran, feed productivity, mineral fertilizers, biomass growth, dry mass, fertilizers recoupment.

Размещено на Allbest.ru