Насіннєва продуктивність ріпаку озимого залежно від удобрення та строку посіву в умовах полісся України

Результати досліджень насіннєвої продуктивності ріпаку озимого гібриду Крокодил залежно від різних доз внесення добрив та строків посіву. Біометричні показники продуктивності рослин ріпаку. Енергетична та економічна оцінки вирощування ріпаку озимого.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.12.2023
Размер файла 479,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поліський національний університет

Насіннєва продуктивність ріпаку озимого залежно від удобрення та строку посіву в умовах полісся україни

Панчишин В.З. - к.с.-г.н., доцент кафедри технологій у рослинництві Стоцька С.В. - к.с.-г.н., доцент, доцент кафедри технологій у рослинництві,

Журибіда Д.Р. - студент ІІ курсу магістратури агрономічного факультету

Анотація

В статті наведені результати досліджень насіннєвої продуктивності ріпаку озимого гібриду Крокодил залежно від різних доз внесення добрив та строків посіву. Вивчалися також біометричні показники продуктивності рослин ріпаку, енергетична та економічна оцінки вирощування ріпаку озимого.

Вивчали 3 строки посіву ріпаку озимого та 3 варіанти удобрення. Дослідження прово- дилися протягом 2021-2022 рр. в умовах Полісся України на сірих лісових ґрунтах.

При ранньому посіві забезпечується найменший вихід урожаю (різниця між контро- лем та пізнім посівом склала 0,08-0,11 т/га). При внесенні N140P90K110 ранній посів забез- печив урожайність на рівні 2,47 т/га а пізній - 2,57 т/га, що на 0,21 та 0,10 т/га менше порівняно з оптимальним строком посіву (контролем). На варіанті удобрення N210P135K165 при посіві у ІІІ декаді серпня виявлено найбільшу урожайність ріпаку озимого - 3,20 т/га, що на 0,11 т/га більше порівняно з посівом у ІІ декаді серпня. Різниця між посівом у ІІІ декаді серпня та І декаді вересня склала лише 0,04 т/га.

Удобрення не мало істотного впливу на густоту рослин під час сходів, адже повні дози добрив ще не були внесені на цей період вегетації, при цьому подібна тенденція спостері- галася і у показниках густоти перед зимівлею. Різниця між удобреними та неудобреними ділянками склала 2-3 рослини на 1 м2.

Більш помітний вплив удобрення відмічений у показниках густоти перед збиранням, коли буле вже внесені всі поживні елементи. Відмічено, що по мірі збільшення доз внесення добрив густота рослин зростала. На ділянках без добрив вона склала 53-66 шт./м2, тоді як при внесені N P K - 69-81 шт./м2.

Виявлена ст1і4й0ка90т1е1н0 денція до збільшення висоти рослин ріпаку озимого по мірі вне- сення добрив. При ранньому посіві на контролі висота рослин склала 158 см, тоді як за внесення N140P90K110 висота збільшилася на 10 см та на 14 см - за внесення N210P135K165.

Ключові слова: ріпак озимий, насіння, висота, густота, гібрид Крокодил.

Abstract

Panchyshyn V.Z., Stotska S.V., Zhuribida D.R. Seed productivity of winter rapeseed depends on fertilizer and sowing time in the conditions Polissya of Ukraine

The article presents the results of research on the seed productivity of the Krokodyl winter hybrid rape depending on different doses of fertilizers and sowing dates. Biometric performance indicators of rapeseed plants, energy and economic assessments of winter rapeseed cultivation were also studied.

They studied 3 terms of winter rapeseed sowing and 3 fertilization options. The research was conducted during 2021-2022 in the conditions of the Polissia of Ukraine on gray forest soils.

Early sowing provides the lowest yield (the difference between control and late sowing was 0,08-0,11 t/ha). When applying N140P90K110, the early sowing yielded 2,47 t/ha and the late sowing yield was 2,57 t/ha, which is 0,21 and 0,10 t/ha less compared to the optimal sowing period (control). On the N210P135K165 fertilizer option, when sowing in the third decade of August, the highest yield of winter rape was found - 3,20 t/ha, which is 0,11 t/ha more compared to sowing in the second decade of August. The difference between sowing in the third decade of August and the first decade of September was only 0,04 t/ha.

Fertilizers did not have a significant effect on the density of plants during germination, because full doses of fertilizers had not yet been applied for this growing season, while a similar trend was observed in density indicators before wintering. The difference between fertilized and unfertilized plots was 2-3 plants per 1 m2.

A more noticeable effect of fertilization is noted in the density indicators before harvesting, when all the nutrients have already been applied. It was noted that as the doses of fertilizers increased, the density of plants increased. In areas without fertilizers, it was 53-66 units/m2, while when N P K was applied, it was 69-81 units/m2.

A stable te1n40de9n0 cy110to increase the height of winter rapeseed plants as fertilizers were applied was revealed. At early sowing in the control, the height of the plants was 158 cm, while with the application of N140P90K110 the height increased by 10 cm and by 14 cm - with the application of N210P135K165.

Key words: winter rapeseed, seeds, height, density, Krokodyl hybrid.

Постановка проблеми. Ріпак озимий є доволі важливою сільськогосподар- ською культурою, що вирощується для отримання якісної рослинної олії і в умо- вах помірного клімату поступається лише соняшнику.

Звільняючи рано поле, ріпак забезпечує надходження коштів своєчасно, які можуть бути спрямовані одразу на наступну посівну.

Загалом в Україні спостерігається тенденція до збільшення урожайності ріпаку озимого, яка за останні десятиріччя збільшилася з 2,50 т/га до 2,80 т/га, однак генетичний потенціал сучасних сортів є значно більшим.

Зазвичай ріпак озимий вирощують в умовах достатнього зволоження, однак реалії сьогодення є такими, ріпак часто вирощується також і в умовах доволі посушливих, що в свою чергу потребує внесення змін в елементи технології виро- щування.

Безумовно використання якісного насіннєвого матеріалу є одним з головних чинників, що збільшують продуктивність ріпаку. Звичайно, використання гібри- дів збільшує загальні витати по вирощуванню порівняно з використанням сортів, однак за рахунок більшої урожайності та зменшенням витрат на вирощування (особливо догляду за посівами) на сьогодні саме гібриди ріпаку дозволяють отри- мати більший економічний прибуток.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. За своєю біологією саме озимі культури є найбільш пристосованими до використання вологи в осінньо-зимовий, чим і забезпечується їхня здатність для отримання більш високих врожаїв. Ще восени закладається біологічна основа для врожаю, тому вже на етапах підготовки ґрунту до посіву піднімається питання щодо забезпечення культури поживними елементами та якісно обробітку грунту, адже у зворотньому випадку це призво- дить до зниження продуктивності рослини [1].

Ріпак озимий може доволі успішно перезимувати лише тоді, якщо має добрі умови розвитку ще з осені. Тоді рослина встигає сформувати оптимальні параме- три для успішної перезимівлі [2].

Відомо, що перших 8 з загальних 20 фенофаз рослина проходить ще восени, тому дотримання агротехнічних вимог при наявних погодних умовах має ледь не визначальне значення для формування оптимальних параметрів ріпаку озимого в період перед зимівлею [3].

Однією з таких вимог є оптимальні строки посіву - важливим елементом тех- нології вирощування будь-якої культури. Для потенційно успішного перезиму- вання ріпаку озимому необхідно близько 55-60 днів активних температур. Велика кількість науковців стверджує, що для більшості території України ці строки при- дадають на кінець ІІ-ІІІ декади серпня [4; 5; 6].

Зазвичай при ранній сівбі за умов достатньої вологості насіння ріпаку проро- стає більш дружно, що є хорошою ознакою для осіннього періоду [7].

Вишнівський П. С. у своїх дослідах зазначив, що 20.08-5.09 є кращим періо- дом для посіву ріпаку озимого, що на 15-20 днів раніше не за пшеницю озиму [8]. Рядом вчених встановлено, що при посіві ріпаку у ІІ та ІІ декаді вересня уро- жайність насіння ріпаку озимого знижувалася в середньому на 16-22% порівняно з строком посіву у І декаді вересня [9]

Томашова О.Л. та Томашов С.В. у своїх дослідженнях також вивчали різні строки посіву ріпаку озимого (25.08., 5.09. та 25.09). Вони виявили, що другий строк посіву з використання ретардантів мав найвищі показники урожайності насіння - 5,35 т/га, що у більш як 2,5 разів більше порівняно з пізній строком посіву без використання ретардантів [10].

Для найвищої прибутковості вирощування ріпаку озимого дотримання усіх елементів технології є обов'язковим. Особливе місце має система удобрення. На сьогодні немає єдиної думки щодо оптимального удобрення ріпаку озимого [11; 12].

Відомо, що ріпак є вимогливою культурою На формування 1 т насіння йому необхідно до 70 кг азоту, до 35 кг фосфору та до 70 кг калію а також велика кіль- кість мікроелементів Ca, Mg, S, B (в 3-5 разів більше ніж для зернових культур) [13; 14; 15].

Головним елементом для живлення ріпаку безумовно виступає азот. Для цієї культури найбільш поширеними є такі форми азоту - NH4 + (амоній) та NO3 - (азотна кислота). Іноді використовуються форми NО2 - (органічні аніони) [16].

Від умов азотного живлення істотно залежить ріст і розвиток рослин, адже за нестачі цього мікроелементу ріст рослин ріпаку істотно погіршується фази веге- тації проходять нерівномірно [17].

Збільшення доз азотних добрив безумовно збільшують урожай, однак за вели- чезних норм (400-500 кг/га) економічний ефект значно знижується [18]. насіннєвий добриво посів ріпак

Дослідження проведені у Лісостепу України виявили, що оптимальне внесення азоту відбувається на рівні 100 кг/га д.р. при подальшому збільшенню азоту від- бувалося або зниження урожайності або зменшення економічної доцільності [19]. За недостатнього удобрення урожайність ріпаку озимого знижується на 30-40%, а при занадто високому знижується якість насіння і значно збільшуються затрати на вирощування [20, 21].

Мікроелементи також відіграють велику ролі у вегетації ріпаку (особливо сірка). Вона безпосередньо впливає на ріст та розвиток ріпаку тиа також якісні показники рослин (особливо стійкість). Відмічено, що для формування урожайно- сті на рівні 3-3,5 т/га необхідно внести не менше 50 кг/га сірки (особливо весною для збільшення процесу синтезу білків). Сірка також сприяє покращенню викори- стання азоту ріпаком [22; 23; 24].

Методика досліджень. Досліди проводились на сірих лісових ґрунтах (вміст гумусу - 1,84%, рН - 6,9) Житомирської області. Зона проведення досліджень - Полісся.

Схема досліду - фактор А (строк посіву) :1. ІІ декада серпня (ранній посів), 2. ІІІ декада серпня (контроль), 3. І декада вересня (пізній посів). Фактор Б (удобрення) - 1. без добрив (контроль), 2. N140P90K110., 3. N210P135K165

Норма висіву - 1,2 млн шт./га. Глибина загортання - 3-4 см, ширина міжряддя - 30 см. Гібрид ріпаку озимого - Крокодил (середньостиглий).

Мінеральні добрива вносили у вигляді комплексного добрива YaraMila N18P11K13 + SO3 (6,5%) у 3 строки : 1-й - перед оранкою (за 15-18 днів до посіву), 2-й - під час весняного відростання (по мерзлоталому грунті), 3-й - на початку стеблування (початок швидкого росту). Попередник - пшениця озима. Після збирання попередника проводили дискування стерні (12-15 см) з подальшою оранкою (22-25 см) та передпосівною культивацією (5-6 см).

Результати досліджень. Ранній посів забезпечив найменший вихід урожаю.

Різниця між контролем та пізнім посівом склала 0,08-0,11 т/га (рис. 1).

При внесенні N140P90K110 ранній посів забезпечив урожайність на рівні 2,47 т/га а пізній - 2,57 т/га, що на 0,21 та 0,10 т/га менше порівняно з оптимальним стро- ком посіву (контролем).

Найбільшу урожайність відмічено на варіанті удобрення N210P135K165 при посіві у ІІІ декаді серпня - 3,20 т/га, що на 0,11 т/га більше порівняно з посівом у ІІ декаді серпня. Різниця між посівом у ІІІ декаді серпня та І декаді вересня склала лише 0,04 т/га.

Ми розрахували показники густоти рослин ріпаку озимого. Так, схожість коли- валася в межах 79-84% (табл. 1).

Слід відзначити, що удобрення не мало істотного впливу на густоту рослин під час сходів, адже повні дози добрив ще не були внесені на цей період вегетації. Подібна тенденція спостерігалася і у показниках густоти перед зимівлею. Різ- ниця між удобреними та неудобреними ділянками склала 2-3 рослини на 1 м2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Урожайність насіння ріпаку озимого залежно від удобрення та строку посіву, т/га

Найбільший показник густоти рослин перед зимівлею відмічений на варіанті удобрення N140

P90

K110

при посіві у ІІІ декаді серпня - 101 шт/м2.

Більш помітний вплив удобрення відмічений у показниках густоти перед зби- ранням, коли буле вже внесені всі поживні елементи.

Так, відмічено, що по мірі збільшення доз внесення добрив густота рослин зростала. На ділянках без добрив вона склала 53-66 шт./м2, тоді як при внесені

N P K - 69-81 шт./м2 (табл. 2).

140 90 110

Найбільша густота рослин відмічена на варіанті контрольного строку посіву (ІІІ декада серпня) - 85 шт./м2. Виживаність при цьому склала 91,4%, тоді як на ділянці без внесення добрив за раннього посіву - 60,9%.

Таблиця 1 Густота рослин ріпаку, середнє за 2021-22 рр.

Строк посіву

Удобрення

Схожість,

%

Густота рослин під час сходів, шт./м2

Густота рослин перед зимівлею, шт./м2

ІІ декада серпня (ранній посів)

без добрив (контроль)

79

95

87

N140P90K110

82

98

90

N210P135K165

82

98

90

ІІІ декада серпня (контроль)

без добрив (контроль)

81

97

91

N140P90K110

84

101

93

N210P135K165

83

100

93

І декада вересня (пізній посів)

без добрив (контроль)

80

96

89

N140P90K110

81

97

91

N210P135K165

81

97

91

Таблиця 2 Біометричні параметри рослин ріпаку озимого залежно від удобрення та строку посіву, середнє за 2021-22 рр.

Строк посіву

Удобрення

Густота рослин перед збиранням, шт./м2

Виживаність,

%

К-ть стручків на рослині, шт

К-ть насінин

в стручку, шт.

ІІ декада серпня (ранній посів)

без добрив (контроль)

53

60,9

89

14,9

N140P90K110

69

76,7

93

15,3

N210P135K165

75

83,3

97

15,8

ІІІ декада серпня (контроль)

без добрив (контроль)

66

72,5

95

15,6

N140P90K110

81

87,1

102

16,4

N210P135K165

85

91,4

105

16,5

І декада вересня (пізній посів)

без добрив (контроль)

59

66,3

93

15,1

N140P90K110

77

84,6

98

15,8

N210P135K165

80

87,9

99

16,0

Доволі значний вплив мало удобрення на кількість стручків у рослині. На ділянках без внесення добрив цей показник склав 89-95 шт./м2. По мірі збіль- шення добрив цей показник зростав і на варіанті з внесенням N210P135K165 склав 99-105 шт./м2.

Схожа тенденція спостерігалася у кількості насінин в стручку. На контролі цей показник склав 14,9-15,9 шт./рослину, тоді як за внесення N140P90K110 15,3- 16,4 шт./рослину та 15,8-16,5 шт./рослину - на варіанті удобрення N210P135K165 незалежно від строку посіву.

Ми виміряли висоту рослин ріпаку озимого. Відмічена стійка тенденція до збільшення висоти рослин ріпаку озимого по мірі внесення добрив. При ранньому посіві на контролі висота рослин склала 158 см (рис. 2).

Рис. 2. Висота рослин ріпаку озимого залежно від удобрення та строку посіву, см

За внесення N140P90K110 висота збільшилася на 10 см та на 14 см - за внесення N210P135K165.

Схожа тенденція спостерігалась і під час контрольного та пізнього строків посіву. Різниця між удобреними та неудобреними ділянками склала 11-15 см та 12-13 см відповідно.

Найвищими рослини були на варіанті N210P135K165 при посіві у ІІІ декаді серпня - 178 см.

Висновки та перспективи подальших досліджень: за результатами наших досліджень виявлено, що середній строк посіву (ІІІ декада серпня) разом з удо- бренням на рівні N210P135K165 забезпечує найвищі показники урожайності насіння ріпаку озимого гібриду Крокодил - 3,20 т/га, однак посів у І декаді вересня також показав доволі високі результати урожайності, що показує нам напрямок подаль- ших досліджень - порівняння нових сортів та гібридів ріпаку озимого з різними варіантами удобрення та строками посіву.

Список використаної літератури

1. Гусєв М.Г., Шаталова В.В., Коковіхін С.В. Економіко-енергетичне обґрун- тування ріпаку озимого в умовах зрошення півдня України. Зрошуване землероб- ство. 2010. № 53. С. 203-204.

2. Сахненко В. В. Агроекологічне обґрунтування інтегрованої системи захисту ріпаку. Вінниця : СПД Данилюк В. Г., 2007. 184 с.

3. Гайдаш В. Озимий ріпак - агротехніка, як захист від вимерзання. Агроном. 2010. № 3. С. 62-64.

4. Блащук М.І., Тищенко Л.Д. Науково-практичні рекомендації по вирощуван- ню ріпаку. Черкаський інститут АПВ. 2010 р. 30 с.

5. Бовсуновський О., Чорний С., Шепель М. Живильна сила хрестоцвітної культури. Пропозиція. 2007. № 7. С. 72-73.

6. Ковальчук Г.М. Ріпак озимий - цінна олійна і кормова культура. Київ : Уро- жай, 1987. 112 с.

7. Олійник О.В. Озимий ріпак : стратегія. Пропозиція. 2009. № 4. С. 92-93.

8. Вишнівський П. С., Губенко Л. В., Ремез Г. Г., Лепеха В. Г. Вплив добрив та способів сівби на продуктивність озимого ріпаку. Збірник наукових праць НЦЦ «Інститут землеробства УААН». 2009. № 1-2.

9. Влащук А. М., Прищепо М. М., Войташенко Д. П. Вплив основного обробіт- ку ґрунту, строку та способу сівби на врожайність насіння ріпаку озмого. Зрошу- ване землеробство : збірник наукових праць. 2013. Вип. 60. С. 63-65.

10. Томашова О. Л., Томашов С. В. Кореляційні зв'язки структури врожаю рі- паку озимого з елементами технології вирощування. Міжвідомчий тематичний науковий збірник «Землеробство». 2011. Вип. 83. С. 101-104.

11. Собко М. Г. Вплив технологічних прийомів на врожайність озимого ріпаку.

12. Вісник Сумського ДАУ. 2000. Вип. 4. С. 127-131.

13. Щоткін В. Шляхи інтенсифікації вирощування ріпаку. Пропозиція. 2006. № 4. С. 42-45.

14. Бойко Н.В., М.Г. Гусєв, С.В. Коковіхін. Продуктивність ріпаку озимого за- лежно від системи мінерального живлення та сортового складу в умовах зрошен- ня південного Степу. Тавр. наук. вісник. 2007. Вип. 52. С. 160-166.

15. Гаврилюк М.М., В.Н. Салатенко, А.В. Чехов, М.І. Федорчук. Озимий ріпак. Олійні культури в Україні. Київ : Основа, 2008. С. 318-324.

16. М.М.Городній. Агрохімія : підручник. 4-е вид., перероблене та доп. Київ : Арістей, 2008. 936 с.

17. Гайдаш В. Д. Ріпак. Івано-Франківськ : Сіверсія, 1998. 222 с.

18. Погорецький А. В., Случак О. М., Глива В. В., Хархаліс О. Є., Зрада М. С. Азотне живлення ріпаку озимого та шляхи його поліпшення. Передгірне та гір- ське землеробство і тваринництво. 2010. Вип. 52. Ч. ІІ. С. 68-75.

19. Малярчук А. С. Продуктивність ріпаку озимого залежно від обробітку ґрунту та доз азотних добрив. Зрошуване землеробство : збірник наукових праць. 2012. Вип. 57. С. 131-137.

20. Пархуць Б. Продуктивність ріпаку озимого залежно від удобрення на чор- ноземах типових Ізяславського району Хмельницької області. Вісник Львівського національного аграрного університету: агрономія. 2015. № 19. С. 173-175.

21. Губенко Л. В., П. С. Вишнівський. Формування продуктивності озимо- го ріпаку залежно від строків сівби та системи удобрення в умовах Північного Лісостепу. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2010. Вип. 15. С. 82-87.

22. Шевчук Р. В., Ровна Г. Ф., Кириєнко Г. С. Продуктивність озимого ріпаку залежно від різних рівнів удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тва- ринництво. 2014. Вип. 56 (ІІ).

23. Krishnakumari B. M. Effect of phosphorus-magnesium interaction on yield and oil content of mustard (Brassica juncea). B. M. Krishnakumari, R. K. Sharma, S. S. Balloli . J. Ind. Soc. Soil Sci. 1999. Vol. 47 (2). Р. 379-380.

24. Мазур В. О. Ріпак. Івано-Франківськ : Сіверсія, 1998. 32-73 с.

25. Orlovius K. Results of potash, magnesium and sulphur fertilizing experiments on oil crops in Germany. Zbilansowane nawozenie rzepaku. Aktnalne problemy IPI/ IMPHOS. Poznan, 2000. Р. 229-239.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.