Динаміка видового складу люцерно-злакового агрофітоценозу залежно від технологічних прийомів вирощування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Динаміка видового складу люцерно-злакового агрофітоценозу залежно від технологічних прийомів вирощування

В.О. Оліфірович

Ю.А. Векленко

О.С. Чинчик

Анотація

Мета. Висвітлити особливості формування видового складу люцерно-злакової сумішки залежно від вапнування ґрунту та внесення фосфорно - калійних добрив. Методи. Системний аналіз, польовий, лабораторний, порівняльно-розрахунковий. Результати. У перший рік використання травостою за проведення хімічної меліорації ґрунту люцерно-злакова травосумішка містила 50,452,0% бобового компоненту, без проведення вапнування - 40,8-42,1%. На третій рік використання на провапнованих ділянках люцерна посівна також домінувала у ботанічному складі травостою і займала 50-53,1%. На ділянках без хімічної меліорації ґрунту частка люцерни посівної різко знизилася - до 10,5-13,4%. Серед сіяних злаків у травостої переважала костриця очеретяна. Частка цього виду зростала, досягнувши максимуму - 41,9-42,4% на третій рік використання. Видовий склад травостою суттєво змінювався залежно від укосу. Так, на нерозкислених ділянках у першому укосі домінували злаки, частка яких становила 53,9-54,5%, в т. ч. костриці очеретяної 31,4-32,2%, тимофіївки лучної 15,4-16,8%. Частка люцерни посівної у першому укосі становила 25,1 -27,3%. Вапнування ґрунту збільшувало частку бобового компонента у першому укосі до 46,1-47,4%. Частка злаків також була високою і становила 42,1-42,2%. У другому укосі відбулося збільшення частки люцерни посівної до 26,1-30,2% на варіантах без розкислення ґрунту і до 65,3-68,0% - на варіантах з внесенням вапнякового борошна. Висновки. Внесення вапнякового борошна було найбільш дієвим фактором зміни видового складу досліджуваного агрофітоценозу. На провапнованих ділянках частка люцерни посівної була високою на протязі усіх трьох років використання травостою і становила 50,0 -59,2%. З досліджуваних багаторічних злакових трав високою ценотичною активністю відзначалася костриця очеретяна, домінування якої посилювалося у другому та, особливо, третьому укосах.

Ключові слова: люцерна посівна, костриця очеретяна, тимофіївка лучна, вапнування ґрунту, фосфорно-калійні добрива.

Abstract

Olifirovich V., Veklenko Yu., Chynchyk О. Dynamics of the species composition of alfalfa-grass agrophytocenosis depending on technological methods of growing

Goal. To highlight the features of the formation of the species composition of the alfalfa-grass mixture, depending on the liming of the soil and the application of phosphorus-potassium fertilizers. Methods. System analysis, field, laboratory, comparative calculation. Results. In the first year of using the herbage during chemical soil reclamation, the alfalfa-grass grass mixture contained 50.4-52.0% of the legume component, without liming - 40.8-42.1%. In the third year of use on the produced plots, alfalfa also dominated the botanical composition of the herbage and occupied 50-53.1%. In areas without chemical soil reclamation, the share of sowing alfalfa has sharply decreased - to 10.5-13.4%. Among the sown cereals in the herbage, tall fescue prevailed. The share of this species grew, reaching a maximum of 41.9-42.4% in the third year of use. The species composition of the herbage significantly changed depending on the mowing. Thus, grasses dominated in the first mowing on non-deoxidized areas, the share of which was 53.9-54.5%, including tall fescue 31.432.2%, timothy grass 15.4-16.8%. The share of alfalfa in the first cut was 25.1-27.3%. Soil liming increased the share of the legume component in the first cut to 46.1-47.4%. The share of grass was also high and amounted to 42.1-42.2%. In the second cut, the proportion of alfalfa increased to 26.1-30.2% in the variants without soil deoxidation and to 65.3-68.0% in the variants with limestone flour. Conclusions. The introduction of limestone flour was the most effective factor in changing the species composition of the studied agrophytocenosis. In the limed areas, the share of alfalfa was high during all three years of grass stand use and amounted to 50.0-59.2%. Of the studied perennial grasses, tall fescue was noted to have high coenotic activity, the dominance of which increased in the second and, especially, the third cuttings.

Keywords: alfalfa, tall fescue, timothy grass, soil liming, phosphorus-potassium fertilizers.

Основна частина

Постановка проблеми (вступ). Провідну роль у кормовиробництві має вирощування багаторічних бобових трав, особливо люцерни посівної та бобово-злакових сумішей [1]. Багаторічні бобові трави мають численні корисні властивості, які можуть діяти разом на різних етапах системи ґрунт - рослина - тварина - атмосфера, і вони найбільш ефективні у змішаних посівах із часткою бобових 30-50%. Отримані переваги включають зниження залежності від промислових азотних добрив, меншу кількість шкідливих викидів у навколишнє середовище (парникові гази та нітрати), нижчі витрати виробництва, вищу продуктивність та підвищення білкової самодостатності [2, 3]. Тому в Україні для відродження молочного і м'ясного скотарства і конкурентоспроможності молока і м'яса великої рогатої худоби потрібно нарощувати виробництво дешевих високопоживних трав'яних кормів, які ґрунтуються на розроблених науковими установами новітніх екологічно безпечних енерго- й ресурсоощадних технологіях створення й раціонального використання сіножатей і пасовищ [4].

Згідно з даними ФАО лучні угіддя є одними з найбільших типів середовищ існування життя у світі. В Україні сіножаті та пасовища займають близько 7,9 млн га, або 19% площі сільськогосподарських угідь [5]. Лукопасовищні екосистеми є важливим компонентом біосфери і мають невичерпний відтворюваний, автотрофний стійкий енергетичний і кормовий ресурси [6]. Стратегія відновлення кормової і рекреаційної ролі кормових угідь на схилах включає: добір видів, пристосованих до екологічних умов регіону з високими біогосподарськими ознаками, поєднання видів на основі їхніх екологічних і фітоценотичних особливостей. За рівнем фітоценотичної активності ранжувальний ряд видів, починаючи з найсильнішого до найслабшого, має такий вигляд: люцерна посівна ^ костриця очеретяна ^ еспарцет піщаний ^ лядвенець рогатий ^ стоколос безостий ^ пажитниця багаторічна [7]. Щодо високої фітоценотичної активності серед багаторічних злакових трав костриці очеретяної свого часу наголошував Е. Клап [8].

В Україні костриця очеретяна за врожайністю належить до найбільш урожайних культурних багаторічних злаків. По якості корму вона належить до трав середнього рівня поживності, але в міру проходження фаз вегетації трава швидко грубіє і втрачає поживну цінність [9, 10]. Також відомо, що включення в травосумішку посухостійких видів багаторічних бобових трав - люцерни посівної (MedicagosativaL.) та злакових - костриці очеретяної (FestucaarundinaceaeSchreb.) і стоколосу безостого (BromusinermisLeus.), значною мірою нівелювався негативний вплив гідротермічних умов вегетаційного періоду [11].

Ботанічний та видовий склад лучного агрофітоценозу динамічно змінюється під час його вегетації. Дольова участь його компонентів залежить від виду трав, системи удобрення та біологічних особливостей компонентів травостою [12, 13, 14, 15].

Мета досліджень полягала у вивченні особливостей формування видового складу люцерно-злакової сумішки залежно від вапнування ґрунту та внесення фосфорно-калійних добрив.

Матеріали та методи. Посів травосумішок проведено у 2018 р. на дослідному полі Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.

Висівали такі види і сорти бобових та злакових трав: люцерна посівна сорту Синюха, костриця очеретяна - Людмила, тимофіївка лучна - Витава. Сінокісні травостої скошували тричі за сезон у фазі бутонізації, початок цвітіння рослин люцерни посівної та трубкування - початок колосіння злакових.

Видовий склад визначали, відбираючи з двох несуміжних повторень по 0,5 кг трави. Трави розділяли на такі ботанічні групи: бобові, злакові, різнотрав'я, визначаючи при цьому види бобових і злакових трав. Розібрані трави зважували і вираховували частину кожної в% від маси всього зразка [16].

Результати досліджень. Вже у перший рік використання (2019 р.) досліджуванні технологічні прийоми мали вирішальний вплив на формування ботанічного та видового складу укісного травостою. Хоча в польовому досліді використовувався сорт люцерни посівної Синюха, який характеризується підвищеною стійкістю до кислотності ґрунту, але незважаючи на це, на дослідних ділянках з важкими запливаючими ґрунтами з рН 5,1 -5,3 значно вищий вміст бобового компонента був на варіанті з проведенням вапнування. Оскільки люцерна посівна належить до групи культур з найменшою стійкістю до кислотності ґрунту [17, 18, 19], то на кислих ґрунтах необхідно насамперед провести заходи щодо зниження кислотності ґрунтового розчину шляхом внесення науково обґрунтованих доз вапнякових добрив.

Так, за проведення хімічної меліорації ґрунту люцерно - злакова травосумішка містила 50,4-52,0% бобового компоненту, без проведення вапнування - 40,8-42,1%. На другий та третій роки використання ця різниця значно посилилася. Так, у 2020 р. на ділянках без вапнування ґрунту частка люцерни посівної знизилася до 22,7 -23,1%, а, відповідно, поширилися несіяні види бобових (конюшина лучна та конюшина повзуча) з часткою 5,7 -6,2%. На провапнованих ділянках люцерна посівна була єдиним бобовим компонентом у складі травостою і її частка зросла до 56,5-59,2% (табл. 1).

На третій рік використання на провапнованих ділянках люцерна посівна також домінувала у ботанічному складі травостою і становила 50,0-53,1%. На ділянках без хімічної меліорації ґрунту частка люцерни посівної різко знизилася - до 10,5-13,4%.

Отже, в наших дослідженнях хімічна меліорація ґрунту виявилася найбільш ефективним технологічним прийомом збереження високої частки люцерни посівної в ботанічному складі урожаю зеленої маси на протязі перших трьох років використання укісного травостою. Разом із тим, слід визнати, що на сьогодні традиційні технології проведення хімічної меліорації залишаються досить ресурсо- й енерговитратними [20].

Багаторічні злакові трави домінували у ботанічному складі травостою на ділянках без проведення вапнування. Так, у 2019 р. (перший рік використання) частка злаків становила 42,1-42,2%. На другий рік використання травостою вона зросла до 50,7-53,1%, на третій рік використання - до 58,6-59,5%. Серед сіяних видів, незалежно від проведення хімічної меліорації ґрунту, у травостої переважала костриця очеретяна. Частка цього виду з роками використання зростала, досягнувши максимуму (41,9-42,4%) на третій рік використання.

Таблиця 1. Динаміка ботанічного та видового складу люцерно - злакової травосумішки залежно від удобрення за роками використання, %

Господарсько-ботанічна група різнотрав'я була представлена як однорічниками (переважно стенактис однорічний та мишій сизий), так і багаторічниками (переважно кульбаба лікарська, деревій звичайний, цикорій дикий, берізка польова) і займала частку в травостої 16,0-20,9% на варіантах без вапнування ґрунту та 10,5-11,7% на ділянках із хімічною меліорацією ґрунту.

Провівши аналіз динаміки ботанічного та видового складу травостоюза вегетацію, нами встановлено, що він суттєво змінюється залежно від укосу. Так, на нерозкислених ділянках у першому укосі домінували злаки, частка яких становила 53,9-54,5%. При цьому частка костриці очеретяної становила 31,4 - 32,2%, тимофіївки лучної - 15,4-16,8%, несіяних видів (переважно пирій повзучий та грястиця збірна) - 5,7-6,9%. Частка люцерни посівної у першому укосі становила 25,1-27,3%. Вапнування ґрунту збільшувало частку бобового компонента у першому укосі до 46,1 -47,4%. Частка злаків також була високою і становила 42,1-42,2%.

У другому укосі відбулося збільшення частки люцерни посівної до 26,1 - 30,2% на варіантах без розкислення ґрунту і 65,3-68,0% - на варіантах з внесенням вапнякового борошна. На провапнованих ділянках у другому укосі різко знизилася частка багаторічних злакових трав - до 21,0-23,8%. Також відбулася суттєва зміна частки досліджуваних видів злакових трав за рахунок збільшення частки костриці очеретяної. Але найбільше протягом вегетації частка костриці очеретяної зросла у третьому укосі на варіантах без вапнування ґрунту - до 41,9-42,4% (табл. 2).

Таблиця 2. Динаміка ботанічного та видового складу люцерно - злакової травосумішкизалежно, від удобрення за укосами, % (середнє за 2019-2021 рр.)

Загалом найкращі умови для росту і розвитку люцерни посівної в усіх укосах склалися на варіанті із проведенням вапнування ґрунту та внесенням фосфорно-калійних добрив. Внесення лише фосфорно-калійних добрив на ділянці з рН 5,1-5,3 виявилося неефективним способом покращення ботанічного складу люцерно-злакового травостою.

Висновки. Внесення вапнякового борошна було найбільш дієвим фактором зміни ботанічного та видового складу досліджуваного агрофітоценозу. На провапнованих ділянках частка люцерни посівної була високою на протязі усіх трьох років використання травостою і становила 50,0-59,2%. З досліджуваних багаторічних злакових трав високою ценотичною активністю відзначалася костриця очеретяна, домінування якої посилювалося у другому та, особливо, третьому укосах.

Список бібліографічний посилань

1. ЦимбалЯ. С., Кущук М.А. Продуктивність і кормова цінність люцернипорівняно з іншими багаторічними травами. Вісник аграрної науки. 2019, No10 (799). С. 24-31. https://doi.org/10.31073/agrovisnvk201909-Q4.

2. Humphreys J., Casey I.A., & Laidlaw A. (2009). Comparison of milk production from clover - based and fertilizer-N-based grassland on a clay-loam soil under moist temperate climatic conditions. Irish Journal of Agricultural and Food Research, 189-207.

3. LuscherA., Mueller-HarveyI., SoussanaJ. F., ReesR. M., &PeyraudJ. L. (2014). Potential of legume-based grassland-livestock systems in Europe: a review. Grass and forage science: the journal of the British Grassland Society, 69 (2), 206-228.https://doi.org/10.1111/gfs.12124.

4. Петриченко В.Ф., Кургак В.Г. Луки України та шляхи їх поліпшення. Вісник аграрної науки. 2011. №11. С. 11-15.

5. Петриченко В.Ф., Корнійчук О.В., Векленко Ю.А. Сталий розвиток лукопасовищного кормовиробництва в умовах змін клімату. Вісник аграрноїнауки. 2018. №6. С. 25-32. https://doi.org/ 10.31073/agrovisnyk201806-04.

6. Petrychenko V.F., Veklenko Y.A. (2021). Scientific basics of fodder production in meadow land pastures of Ukraine. Publishing House «Baltija Publishing».https://doi.org/10.30525/978-9934-26-086-5-34.

7. Векленко Ю.А., Золотар В.С. Агроекологічна оцінка та продукційний потенціал лучних травостоїв за різних способів залуження схилових земель правобережного Лісостепу. Корми і кормовиробництво. 2021. №91. С. 103-115.https://doi.org/10.31073/kormovvrobnvtstvo202191-09.

8. Клапп Э. Сенокосы и пастбища. Пер. с нем. Н.С. Архангельского. М.: Сельхозиздат, 1961. 399 с.

9. Оліфірович В.О. Облистяністьзеленої маси лядвенцю рогатого і злакових багаторічних трав залежно відрежиму використання. Корми і кормовиробництво. 2018. Вип. 85.С. 88-93.

10. Ярмолюк М.Т., Седіло Г.М., Коник Г.С. та ін. Агроекобіологічні основи створення та використання лучних фітоценозів: моногр., Львів: СПОЛОМ, 2013. 304 с.

11. Сеник І.І. Кормова продуктивність люцерно-злакової травосумішки залежно від системи удобрення та способу передпосівної обробки насіння бобового компонента. Вісник аграрної науки. 2019. №2 (791). С. 31-37.https://doi.org/10.31073/agrovisnvk201902-04.

12. Глова В.С., Сеник І.І., Ворожбит Н.М., Болтик Н.П. Впливтехнологічних прийомів вирощування на динаміку ботанічного та видовогоскладу люцерново-злакового агрофітоценозу протягом вегетаційного періоду. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарноїмедицини та біотехнологіїім. С.З. Ґжицького. Львів, 2015. Т 17, №3 (63). С. 139-144.

13. Брощак І.С., Сеник І.І. Особливості формування люцерново-злакового агрофітоценозу залежно від технологічних прийомів вирощування. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. Оброшино, 2015. Вип. 58.Ч. 1. С. 8-12.

14. Пилипів Н. І., Дзюбайло А.Г. Вплив удобрення та застосування біопрепарату органік - баланс у лучному кормовиробництві. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. Вип. 63. С. 140-150.

15. Сидорук Г.П. Ботанічний склад та урожайність бобово-злакового травостою залежно від удобрення. Наукові доповіді НУБіП. 2013. №2 (38). URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2013 2Z13sgp.pdf.

16. Методика проведення дослідів по кормовиробництву / УААН, Інститут кормів УААН; під ред. А.О. Бабича. Вінниця, 1994. 88 с.

17. Ткаченко М.А., Кондратюк І. М., Борис Н. Є. Хімічна меліорація кислих ґрунтів: монографія. Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2019. 318 с.

18. Седіло Г.М., Габриєль А.Й., Качмар О.Й., Оліфір Ю.М. Альтернативний підхід до технології вапнування. Агроном. 2019. URL: https://www.agronom.com.ua/alternatvvnvi-pidhid-do-tehnologivi-vapnuvannva.

19. Коваленко Є. С., ТкаченкоМ. А., Борис Н. Є. Вапнування в Україні. Укральянс, 2020. URL: https: //ukralians.com/articles/vapnuvannj a-v-ukraim.

20. Ходаківська О.В., Гладуненко Р.В., Корчинська С.Г., Ткачук Л.П. Хімічна меліорація кислихґрунтів: організаційно-економічні заходи та сучасні технологічні рішення. Економіка АПК. 2021. No 4. С. 40-50.https://doi.org/10.32317/2221-1055.202104040.

References

1. Tsvmbal Ya.S., Kushchuk M.A. Produktvvnist i kormova tsinnist liutsernv porivniano z inshvmv bahatorichnvmv travamv [Productivitv and nutritional value of alfalfa compared to other perennial grasses].Visnvk ahrarnoi naukv [Bulletin of Agricultural Science], 2019, No. 10 (799), pp. 24-31. Available at: https://doi.org/20.31073/agrovisnyk201910-04 [in Ukrainian].

2. Humphreys J., Casey I.A., & Laidlaw A. (2009). Comparison of milk production from clover - based and fertilizer-N-based grassland on a clay-loam soil under moist temperate climatic conditions. Irish Journal of Agricultural and Food Research, 189-207.

3. LuscherA., Mueller-Harveyl., SoussanaJ. F., ReesR. M., &PeyraudJ. L. (2014). Potential of legume-based grassland-livestock systems in Europe: a review. Grass and forage science: the journal of the British Grassland Society, 69 (2), 206-228.https://doi.om/10.1111/gfs.12124.

4. Petrychenko V.F., Kurhak V.H. Grasslands of Ukraine and ways of their improvement. Visnykahrarnoinauky [Bulletinof Agricultural Science].2011. No 11. P. 11 -15 [in Ukrainian].

5. Petrychenko V.F., Korniichuk O.V., Veklenko Yu.A. Stalyi rozvytok lukopasovyshchnoho kormovyrobnytstva v umovakh zmin klimatu [Sustainable development ofpasture fodder production in the conditions of climate change]. Visnykahrarnoinauky [Bulletinof Agricultural Science], 2018, no. 6, pp. 25 -32 [in Ukrainian].

6. Petrychenko V.F.,&Veklenko Y.A. (2021). Scientific basics of fodder production in meadows and pastures of Ukraine. Publishing House «Baltija Publishing». DOIhttps://doi.org/10.30525/978-9934-26-086-5-34.

7. Veklenko Yu.A., Zolotar V.S. Agroecological assessment and production potential ofmeadow stands at different ways of grassing of slope lands of the right-bank Forest-Steppe. Kormy i kormovyrobnytstvo [Feed and feed production], 2021, no. 91, pp. 103-115. DOI: https://doi.org/10.31073/kormovyrobnytstvo202191-09. [in Ukrainian].

8. Klapp E. Hayfields and pastures. M., 1961. 614 p. [in Russian].

9. Olifirovych V.O. The share ofleaves in the green mass of bird's foot trefoil and perennial cereal grassesdepending on the mode of use. Kormy i kormovyrobnytstvo. [Feed and feedproduction].2018. No 85.P. 88-93 [in Ukrainian].

10. Agroecobiological bases ofcreation and use of meadow phytocenoses / M.T. Yarmoliuk et al. Lviv, 2013. 304p. [in Ukrainian].

11. Senyk I. Fodder productivity of Lucerne grass mixture depending on fertilizer system and methods ofpresowing treatment of seeds of leguminous ingredient. Visnyk ahrarnoi nauky [Bulletin of Agricultural Science], 2019, No. 2 (791), pp. 31-37. Available at:https://doi.org/10.31073/agrovisnvk201902-04rin Ukrainian].

12. HlovaV., SenykI., VorozhbytN., BoltykN. Vplyvtekhnolohichnykhpryiomivvyroshchuvannianadynamikubotanichnohotavydovohoskladuliutsernovo-zlakovohoahrofitotsenozuprotiahomvehetatsiinohoperiodu. [Influence of growing processing methods on botanical and specific dynamics of alfalfa-grass agrofhytocenosis composition during the growing season]. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S.Z. Gzhytskoho. [Scientific Messenger of Lviv National Universityof Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj] [in Ukrainian].

13. BroshchakI. S., SenykI. I. Osoblyvostiformuvannialiutsernovo-zlakovohoahrofitotsenozuzalezhnovidtekhnolohichnykhpryiomivvyroshchuvannia. [Featuresof alfalfa-cereal agrophytocenosis formation depending on technological methods of cultivation]. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo u tvarynnytstvo. [Foothill and mountain agriculture and animal husbandry] 2015. Issue58, part 1. P. 8-12 [in Ukrainian].

14. Pylypiv N.I., Dziubailo A.H. Vplyv udobrennia ta zastosuvannia biopreparatu orhanik-balans u luchnomu kormovyrobnytstvi [Influence of fertilizer and application of the organic-balance biological preparation in meadow fodder production]. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo [Foothill and mountain agriculture and animal husbandry], 2018, no. 63, pp. 140-150 [in Ukrainian].

15. SydorukG.P. Botanichnyiskladtaurozhainistbobovo-zlakovohotravostoiuzalezhnovidudobrennia. [Botanical composition of legume-grass sward defending from fertilization]. Naukovi dopovidi Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia. [Scientific reports of the National University of Bioresources and Nature Management].2013№2 (68) [in Ukrainian].

16. Methods of conductingexperiments on feed production / UAAN, Instytut kormiv UAAN; pid red. A.O. Babycha. Vinnytsia, 1994. 88 p. [in Ukrainian].

17. Sedilo, H.M., Habryiel, A.Y., Kachmar, O.Y., &Olifir, Yu.M. (2019). Alternatyvnyi pidkhid do tekhnolohii vapnuvannia [Alternative approach to liming technology]. Ahronom. Retrieved from: https://www.agronom.com.ua/alternatyvnyj - pidhid-do-tehnologiyi-vapnuvannya [In Ukrainia].

18. Kovalenko, Ye.S., Tkachenko, M.A., &Borys, N. Ye. (2020). Vapnuvannia v Ukraini [Liming in Ukraine]. Ukralians. Retrieved from: https://ukralians.com/articles/vapnuvannja-v-ukraini [In Ukrainian].

19. Tkachenko, M A, Kondratyuk, I.M., Boris, N.E. (2019). Chemical reclamation of acid soils [Monograph]. Vinnytsia, LLC «WORKS», 318 p. [In Ukrainian].

20. Khodakivska, O.V., Hladunenko, R.V., Korchynska, S.H. &TkachukL.P. (2021). Khimichna melioratsiia kyslykh gruntiv: orhanizatsiino - ekonomichni zakhody ta suchasni tekhnolohichni rishennia [Chemical reclamation of acid soils: organizational and economic measures and modern technological solutions]. Ekonomika APK, 4, рр. 40-50 [In Ukrainian].https://doi.org/10.32317/2221-1055.202104040.

Размещено на Allbest.ru